Постанова

від 25.03.2024 по справі 640/21880/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/21880/22 Суддя (судді) першої інстанції: Перепелиця А.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Епель О.В., Карпушової О.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Північного офісу Держаудитслужби на рішення Київського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2023 року у справі за адміністративним позовом акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії "УГВ-Сервіс" до Північного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ :

Акціонерне товариство "Укргазвидобування" в особі філії "УГВ-Сервіс" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Північного офісу Держаудитслужби в якому просило визнати протиправним та скасувати висновок Північного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-12-07-006412-с від 28.11.2022.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2023 року адміністративний позов задоволено повністю.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представником позивача було подано відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого зазначено, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги відповідача.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Судом першої інстанції встановлено, що акціонерним товариством «Укргазвидобування» проводилась процедура закупівлі «УГВ-Сервіс 21П-329_Послуги з ремонту превенторів; 50510000-3 Послуги з ремонту і технічного обслуговування насосів, клапанів, кранів і металевих контейнерів за ДК 021:2015 Єдиного закупівельного словника», ідентифікатор закупівлі UA-2021-12-07-006412-с.

Відповідно до наказу Північного офісу Держаудитслужби від 10.11.2022 №51-3 було розпочато моніторинг даної процедури закупівель, за результатами якого 28.11.2022 було опубліковано в електронній системі публічних закупівель ProZorro (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-12-07-006412-c) висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-12-07-006412-с.

У вказаному вище висновку відповідач прийшов до висновку про встановлення ним порушення позивачем вимог абз.1 ч.3 ст.22 та ч.2 ст.28 Закону, на підставі чого, керуючись ст.ст.5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», ст.8 Закону України «Про публічні закупівлі» зобов`язав позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку, зокрема, шляхом притягнення до відповідальності осіб, якими допущені порушення вимог абз.1 ч.3 ст.22 та ч.2 ст.28 Закону, та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Вважаючи такий висновок відповідача протиправним, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 № 2939-ХІІ (далі - Закон № 2939-XII) здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю). Орган державного фінансового контролю у своїй діяльності керується Конституцією України, Бюджетним кодексом України, цим Законом, іншими законодавчими актами, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.

Відповідно до статті 2 Закону № 2939-XII головними завданнями органу державного фінансового контролю є, зокрема, здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань; за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі.

Контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування. Порядок та підстави проведення органом державного фінансового контролю перевірок закупівель встановлюється Кабінетом Міністрів України. Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю (стаття 5 Закон № 2939-XII).

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (далі - Положення №43), Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

У відповідності до підпункту 3 пункту 4 Положення №43 Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.

Пунктом 7 Положення №43 встановлено, що Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

З аналізу наведених приписів вбачається, що Державна аудиторська служба України безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи відповідно до статті 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» здійснює контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі».

Так, у пункті 14 частини першої статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі Закон № 922-VIII) закріплено, що моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

Відповідно до частини другої статті 8 Закону № 922-VIII рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.

Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Частиною третьою статті 8 Закону № 922-VIII передбачено, що повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі.

Згідно з частиною четвертою статті 8 Закону № 922-VIII строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель.

За результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання (частина шоста статті 8 Закону № 922-VIII).

Відповідно до частини сьомої статті 8 Закону №922-VIII у висновку обов`язково зазначаються:

1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі;

2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість;

3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі;

4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі;

5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

В силу приписів пунктів 10, 11 статті 8 Закону №922-VIII у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.

Якщо замовник не усунув визначене у висновку порушення, що призвело до невиконання ним вимог, передбачених цим Законом, а також висновок не оскаржено до суду, орган державного фінансового контролю після закінчення строку на оскарження до суду, визначеного у частині десятій цієї статті, за результатами моніторингу вчиняє дії щодо притягнення до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Номер протоколу зазначається в електронній системі закупівель наступного робочого дня з дня складання протоколу, а також зазначаються дата та номер відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження.

Абзацом 1 ч.3 ст.22 Закону №922-VIII встановлено, що тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.

Згідно з ч.2 ст.28 Закону №922-VIII під час розкриття тендерних пропозицій/пропозицій автоматично розкривається вся інформація, зазначена в тендерних пропозиціях/пропозиціях учасників, крім інформації, зазначеної в абзаці другому цієї частини, та формується список учасників у порядку від найнижчої до найвищої запропонованої ними ціни/приведеної ціни.

Не підлягає розкриттю інформація, що обґрунтовано визначена учасником як конфіденційна, у тому числі, що містить персональні дані. Конфіденційною не може бути визначена інформація про запропоновану ціну, інші критерії оцінки, технічні умови, технічні специфікації та документи, що підтверджують відповідність кваліфікаційним критеріям відповідно до ст.16 цього Закону, і документи, що підтверджують відсутність підстав, установлених ст.17 цього Закону.

Замовник, орган оскарження та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, мають доступ в електронній системі закупівель до інформації, яка визначена учасником конфіденційною.

Так, у оскаржуваному висновку зазначено, що за результатами аналізу питання дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель щодо відповідності вимог тендерної документації вимогам законодавства у сфері закупівель установлено, що тендерна документація замовника не відповідає нормам абз.1 ч.3 ст.22 та ч.2 ст.28 Закону України №922-VIII.

При цьому відповідач стверджує, що в тендерній документації замовника не встановлено вичерпного переліку даних, які можуть бути заретушовані, адже вказано, що «Документи можуть надаватись без зазначення вартісних показників чи інших даних, які можуть бути визначені Учасником як комерційна таємниця», таким чином учасник міг заретушувати будь-які дані в документах, в тому числі, дані, які безпосередньо стосуються відповідності учасника кваліфікаційним критеріям.

Відповідно до ст.21 Закону України «Про інформацію» конфіденційна інформація разом із службовою та таємною інформацією належить до інформації з обмеженим доступом.

Інформація з обмеженим доступом - це така інформація, доступ до якої має лише обмежене коло осіб і оприлюднення якої заборонено розпорядником інформації відповідно до закону. Обмеження доступу до інформації здійснюється в інтересах національної безпеки або охорони законних прав фізичних та юридичних осіб.

Що стосується конфіденційної інформації для юридичної особи, то це інформація, яка міститься в договорах, контрактах, листах, звітах, аналітичних матеріалах, виписках з бухгалтерських рахунків, схемах, графіках, специфікаціях і інших документах, що фігурують в діяльності юридичної особи. Розголошення даних, що містяться в таких документах, може бути використано конкурентами і, відповідно, завдати економічної та іншої шкоди юридичній особі. Важливо уточнити, що конфіденційна інформація є тотожною комерційній таємниці. Особливістю відомостей, що складають комерційну таємницю, як вид конфіденційної інформації, є їх комерційний і господарський характер. Іншими словами, це інформація, що має економічну цінність, здатна впливати на фінансове становище суб`єкта підприємницької діяльності, розмір одержуваного ним прибутку.

Відповідно до ст.505 ЦК України комерційною таємницею є інформація, яка є секретною в тому розумінні, що вона в цілому чи в певній формі та сукупності її складових є невідомою та не є легкодоступною для осіб, які звичайно мають справу з видом інформації, до якого вона належить, у зв`язку з цим має комерційну цінність та була предметом адекватних існуючим обставинам заходів щодо збереження її секретності, вжитих особою, яка законно контролює цю інформацію. Комерційною таємницею можуть бути відомості технічного, організаційного, комерційного, виробничого та іншого характеру, за винятком тих, які відповідно до закону не можуть бути віднесені до комерційної таємниці.

Законами України «Про інформацію» і «Про захист персональних даних», передбачено, що поширення інформації можливе лише за наявності згоди її володільця. У складі пропозиції учасники повинні надавати інформацію, де містяться дані про третіх осіб (копії договорів на підтвердження досвіду), поширення яких без згоди останніх заборонене. Саме з метою недопущення порушення законодавства в частині поширення інформації без згоди ї володільців та захисту персональних даних у тендерній документації містилась можливість, а не обов`язок, для учасників не поширювати означену інформацію, враховуючи, що вона не є частиною кваліфікаційної вимоги та не впливає на кваліфікаційні вимоги. Вказана можливість для учасників підтверджується абзацом другим частини другої статті 28 Закону України №922-VIII а саме - не підлягає розкриттю інформація, що обґрунтовано визначена учасником як конфіденційна, у тому числі що містить персональні дані.

Водночас, відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулюються Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Згідно з п.п.3 ч.1 ст.3 означеного Закону загальними засадами державної реєстрації прав є публічність державної реєстрації прав.

Відповідно до визначення, що зазначене у п.п. 1 ч.1 ст.2 Закону державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Відомості, що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, визначено «Порядком ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно», що затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1141 від 26.10.2011. Таким чином, згідно із вимогами діючого законодавства дані про власника нерухомого майна є публічними і у вільному доступі та не могли і не можуть бути визначені Учасником, як конфіденційні.

Частиною 1 ст.162 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкт господарювання, що є володільцем технічної, організаційної або іншої комерційної інформації, має право на захист від незаконного використання цієї інформації третіми особами, за умов, що ця інформація має комерційну цінність у зв`язку з тим, що вона невідома третім особам і до неї немає вільного доступу інших осіб на законних підставах, а володілець інформації вживає належних заходів до охорони її конфіденційності.

Підприємство (Учасник) має право розпоряджатися такою інформацією на власний розсуд і здійснювати щодо неї будь-які законні дії, не порушуючи при цьому права третіх осіб. Перелік відомостей, що не становлять комерційної таємниці, визначений Постановою Кабінету Міністрів України «Про перелік відомостей, що не становлять комерційної таємниці» від 09.08.1993 №611.

Отже, з викладеного вище можна прийти до висновку, що склад та обсяг відомостей, що становлять комерційну таємницю, порядок їх захисту визначаються самостійно її власником або керівником підприємства, (Учасника) з дотриманням чинного законодавства.

Підприємство (Учасник) має право розпоряджатися такою інформацією на власний розсуд і здійснювати щодо неї будь-які законні дії, не порушуючи при цьому права третіх осіб.

При цьому згідно з ч.1, 2, 3 ст.16 Закону України №922-VIII замовник вимагає від учасників подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям. Замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв: наявність обладнання та матеріально-технічної бази; наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору. Визначені замовником згідно з цією статтею кваліфікаційні критерії та перелік документів, що підтверджують інформацію учасників про відповідність їх таким критеріям, зазначаються в тендерній документації та вимагаються під час проведення переговорів з учасником (у разі застосування переговорної процедури закупівлі).

Зміст інформації, яку необхідно підтвердити, а також перелік документів, якими учасник повинен підтвердити свою відповідність зазначеним критеріям, встановленим у тендерній документації, визначається замовником самостійно згідно із законодавством, з огляду на специфіку предмета закупівлі, з урахуванням ч.4 ст.5 Закону України №922-VIII, якою встановлено, що замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників, та з дотриманням принципів, закріплених у ч.1 ст.5 Закону України №922-VIII, не призводячи своїми діями до штучного або умисного обмеження потенційного кола учасників.

Отже, перелік документів, які мають підтверджувати відповідність учасника процедури закупівлі кваліфікаційним критеріям, як і самі критерії визначаються в тендерній документації.

Як слідує з додатку 1 до Тендерної документації закупівлі №UA-2021-12-07-006412-а, замовником у розділі 1.2., 3.2. «Кваліфікаційні критерії до учасників закупівель» визначено наступні кваліфікаційні критерії:

1) у підпункті 1.2. пункту 1 «На підтвердження інформації стосовно наявності виробничої бази - надати: - довідку у довільній формі із зазначенням інформації про наявність виробничої бази та її фактичної адреси, де Учасник планує проводити ремонт превенторів; - скановані оригінали та/або скановані копії договорів оренди (найму) та/або копії інших документів, що підтверджують право власності/володіння та/або право користування відповідним нерухомим майном, що буде зазначене у довідці про наявність виробничої бази. Документи можуть надаватись без зазначення вартісних показників чи інших даних, які можуть бути визначені Учасником як комерційна таємниця, без персональних даних (у відповідності до вимог Закону України «Про захист персональних даних»), які можуть бути належним чином заретушовані.»

2) у підпункті 3.2. пункту 3 «На підтвердження даного критерію Учасник надає: - скановану(-і) копію(-і) та/або сканований (-і) оригінал(-и) договору (договорів) (один (якщо у Таблиці №3 зазначався один договір) або два (якщо у Таблиці №3 зазначалося декілька договорів)), що наведений (-і) Учасником у довідці за формою Таблиці №3 (згідно з п. 3.1) про виконання аналогічного (аналогічних) договору (договорів). Такий договір(-ори) повинен(-ні) містити усі додатки, які є невід' ємною частиною договору (якщо є такі додатки). При цьому на підтвердження досвіду виконання зазначених у п. 3.1. послуг у аналогічному(-их) договорі(-ах) повинна міститися інформація щодо типу обладнання та виду послуг, які надавалися за договором(-ами). У випадку, якщо у договорі(-ах) така інформація відсутня, додатково надаються інші документи до нього (них) (акти приймання-передачі виконаних послуг та/або інше). Документи можуть надаватись без зазначення вартісних показників чи інших даних, які можуть бути визначені Учасником як комерційна таємниця, без персональних даних (у відповідності до вимог Закону України «Про захист персональних даних»), які можуть бути належним чином заретушовані».

При цьому, з огляду на визначений замовником перелік необхідних документів, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що останній відповідає вимогам чинного законодавства та не суперечить їм.

Крім того, в контексті вищевказаного суд звертає увагу, що «вартісні показники», про які йдеться мова у п.п.1.2 п.1 розділу 1.1. Додатку 1 «Кваліфікаційні критерії до учасників закупівель» до Тендерної документації, не є кваліфікаційним критерієм.

Кваліфікаційними критеріями в документах, що підтверджують право власності/володіння та/або право користування відповідним нерухомим майном інформацію про яке зазначено у довідці про наявність виробничої бази, є тільки наступна інформація: інформація про власника та/або користувача нерухомого майна адреса, за якою знаходиться нерухоме майно строк дії документу, що підтверджує факт володіння та/або користування нерухомим майном підтвердження факту придбання та/або передачі у володіння/користування нерухомого майна.

Таким чином, виходячи з аналізу Закону України №922-VIII можна встановити, що приписи вказаного Закону зобов`язують вимагати саме наявність матеріально-технічної бази, але Закон не зобов`язує Замовників вимагати, а Учасників - надавати інформацію про вартісні показники, які є ціною/вартістю за користування матеріально-технічної бази/нерухомого майна.

Водночас, «вартісні показники», про які йдеться мова у п.п.3.2 п.3 розділу 1.1. Додатку 1 «Кваліфікаційні критерії до учасників закупівель» до Тендерної документації, не є кваліфікаційним критерієм. Кваліфікаційними критеріями в договорах, які Учасник надає на підтвердження досвіду виконання аналогічних послуг, є тільки інформація про предмет договору та інформація, підтверджуюча факт виконання такого договору зі сторони Учасника. Зокрема, у закупівлі Замовником зазначено уточнення, яка інформація потрібна для підтвердження досвіду, а саме: у аналогічному(-их) договорі(-ах) повинна інформація щодо типу обладнання та виду послуг, які надавалися за договором(- ами). У випадку, якщо у договорі(-ах) така інформація відсутня, додатково надаються інші документи до нього (них) (акти приймання-передачі виконаних послуг та/або інше).

Отже, виходячи з викладеного вище в сукупності, суд зазначає, що вимога в п.п.1.2 п.1 та п.п.3.2. п.3 розділу 1.1 «Кваліфікаційні критерії до учасників закупівель» Додатку №1 до тендерної документації включена у відповідності зі ст.16 і 22 Закону, з дотриманням Законів України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», «Про захист персональних даних» та «Про доступ до публічної інформації», а також з дотриманням Цивільного та Господарського кодексів України.

При цьому, у ході проведення моніторингу контролюючим органом не встановлено порушень щодо наданих учасниками тендеру документів, які підтверджують відповідність учасників кваліфікаційному критерію «наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів)».

Беручи до уваги вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що висновок Північного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-12-07-006412-с від 28.11.2022 є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи.

За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Північного офісу Держаудитслужби залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2023 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев

cуддя О.В.Епель

суддя О.В.Карпушова