Постанова

від 22.03.2024 по справі 824/1015/16-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2024 року

м. Київ

справа № 824/1015/16-а

адміністративне провадження № К/9901/31935/18, К/9901/31936/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,

судді - Юрченко В.П., Хохуляк В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційні скарги Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області та Товариства з обмеженою відповідальністю «Тема-Буковина»

на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 27.01.2017 (Суддя: Лелюк О.П.),

та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 28.03.2017 (Судді: Ватаманюк Р.В., Сторчак В.Ю., Мельник-Томенко Ж.М.),

у справі № 824/1015/16-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тема-Буковина»

до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області

про визнання протиправним та скасування податкового рішення, -

В С Т А Н О В И В :

В грудні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Тема-Буковина» (далі - позивач, ТОВ "Тема-Буковина") звернулося до Чернівецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області (далі- відповідач, ГУ ДФС у Чернівецькій області), в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.11.2016 року №0001001402 (т. 1 а.с. 4-7).

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 27.01.2017, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 28.03.2017, адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 25.11.2016 №0001001402 в частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежем "податок на додану вартість" на 636 871 грн 50 коп (за основним платежем - 424 581,0 грн, за штрафними санкціями - 212290,50 грн) . В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено (т. 3 а.с. 143-156, 215-218).

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій в частині задоволених позовних вимог, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в обґрунтування доводів якої зазначив на правомірності зафіксованого актом перевірки порушення позивачем пункту 14.1.181 пункт 14.1 статті 14, пункт 198.6 статті 198, пункт 201.1 статті 201 ПК України, пункту 4 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.01.2011 №1379, внаслідок завищення позивачем податкового кредиту по господарським операціям з придбання товарів від продавців ТОВ "Фрешбері", ТОВ "Домосвіт", ТОВ "Тема-Станіслав", у зв`язку з недоліками податкових накладних, допущених продавцями при їх складанні (невірна податкова адреса покупця (позивача). За доводами скаржника, позивачем на виконання вимог податкового законодавства не подано скаргу на продавців (контрагентів) щодо порушення ними порядку заповнення податкових накладних та не складені розрахунки коригування до таких податкових накладних, що позбавляє останнього права на формування податкового кредиту за наслідками господарських операцій з наведеними контрагентами на підставі податкових накладних, оформлених з порушенням вимог статті 201 ПК України. Враховуючи викладене, відповідач просив суд задовольнити касаційну скаргу, скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції в частині задоволених позовних вимог та відмовити в задоволенні позову в цій частині. В іншій частині просив залишити рішення судів попередніх інстанцій без змін (т. 4 а.с. 3-9).

Також, з касаційною скаргою на рішення судів попередніх інстанцій в частині відмови в задоволенні позовних вимог звернувся позивач, посилаючись на помилковість висновків судів попередніх інстанцій про не включення до складу податкових зобов`язань з податку на додану вартість за першою подією отриманих авансових платежів за товар по контрагенту - покупцю « ОСОБА_1 ». Такі доводи обґрунтовані тим, що податкові зобов`язання були відображені в додатку 5 до податкової декларації з ПДВ в розділі І «Податкові зобов`язання» в графі «Інші», а розшифрування суми ПДВ в розмірі 493 043, 75 грн проведено в розділі «Видаткові накладні» (№ 1577 відображено податкові зобов`язання з ПДВ по контрагенту ОСОБА_1 ). Разом з тим, за доводами позивача, грошові кошти в сумі 711 400,74 грн є оплатою за товар, а не передоплатою, і в нього відсутній обов`язок з постачання товару контрагенту, але в доводах касаційної скарги ним зазначено на відсутності первинних документів в частині господарських операцій із ОСОБА_1 , з посиланням на їх втрату. Також, скаржник посилається на необхідність встановлення походження коштів, що вони є передоплатою за товар, а не оплатою за вже придбаний товар/чи можливо є помилковим переказом і позивачем в майбутньому будуть повернуті помилково перераховані кошти/або включені до складу доходів, як безповоротна фінансова допомога. Враховуючи викладене, позивач просив суд скасувати рішення судів попередніх інстанцій в частині відмовлених позовних вимог та задовольнити позов в цій частині. В іншій частині просив залишити рішення судів попередніх інстанцій без змін (т. 4 а.с. 37-40).

У зв`язку із початком роботи Верховного Суду, на виконання підпункту 4 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України справу передано на розгляд до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

Дослідивши матеріали справи в межах доводів та вимог касаційних скарг, колегія суддів приходить до висновку, що вони не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної відповідачем документальної планової виїзної перевірки ТОВ "Тема-Буковина" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 30.06.2016 року, 11.11.2016 року складено акт перевірки № 39/24-13-14-02/ НОМЕР_1 з висновками про порушення ТОВ «Тема-Буковина», зокрема:

- підпункту 14.1.32 пункту 14.1 статті 14, пункту 135.1, пункту 135.2, підпункту 135.4.1 пункту 135.4 статті 135, пункту 137.1 статті 137 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 90,0 грн, у тому числі за 2014 рік на суму 90,0 грн;

- підпункту 14.1.32 пункту 14.1 статті 14, пункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135, пункту 137.1 статті 137 ПК України, пункти 10,11,12 П (С) БО "Доходи", затверджений наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290, в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 90,0 грн, у тому числі за 2015 рік на суму 90,0 грн;

- підпункту 14.1.181, підпункту 14.1.185 пункту 14.1 статті 14, пункту 187.1 статті 187, пункту 198.6 статті 198, пункту 201.1, пункту 201.7 статті 201 ПК України (у редакції, що діяла до 01.01.2015), пункту 4 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 №1379, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 за №1333/20071, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету всього в сумі 565 269 грн, у тому числі за січень 2014 року в сумі 69 276,0 грн, лютий 2014 року в 72 723,0 грн, березень 2014 року в сумі 73 430,0 грн, квітень 2014 року в сумі 81 119,0 грн, травень 2014 року в сумі 79 603,0 грн, червень 2014 року в сумі 41 642,0 грн, липень 2014 року в сумі 23 511,0 грн, серпень 2014 року в сумі 101 908,0 грн, вересень 2014 року в сумі 9,0 грн, жовтень 2014 року в сумі 9,0 грн, грудень 2014 року в сумі 18,0 грн, березень 5 року в сумі 5 832,0 грн, квітень 2015 року в сумі 16 121,0 грн, травень 2015 року в сумі 8,0 грн, липень 2015 року в сумі 16,0 грн, жовтень 2015 року в сумі 26,0 грн, листопад 2015 в сумі 9,0 грн, грудень 2015 року в сумі 9,00 грн (т. 1 а.с. 126-171).

25.11.2016 на підставі акту перевірки №39/24-13-14-02/35029568 від 11.11.2016, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення за формою "Р" №0001001402, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 847 904, 50 грн, з яких 565 269, 00 грн - за основним платежем, 282 635, 50 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (т. 1 а.с. 173).

Згідно розрахунку податкового зобов`язання та штрафних санкцій за результатами акту планової перевірки ТОВ "Тема-Буковина" №39/24-13-14-02/35029568 від 11.11.2016 (в частині нарахування ПДВ згідно податкового повідомлення-рішення №0001001402 від 25.11.2016) (т. 1 а.с. 176), порушення полягало у:

-не включенні до складу податкових зобов`язань податок на додану вартість з вартості наданих послуг відповідального зберігання товарно-матеріальних цінностей ТОВ "Українські промислові ресурси" (донараховано 300,0 грн, з них за основним платежем - 200,0 грн, за штрафними санкціями - 100,0 грн);

-не включенні до складу податкових зобов`язань податку на додану вартість за першою подією отримані авансові платежі за товар по контрагенту-покупцю "Недостаченко" (донараховано 177850,50 грн, з них за основним платежем - 118567,0 грн, за штрафними санкціями - 59283,50 грн);

-завищенні податкового кредиту по господарським операціям з придбання товарів від продавців ТОВ "Фрешбері", ТОВ "Домосвіт", ТОВ "Тема-Станіслав" (донараховано 636871,50 грн, з них за основним платежем - 424 581,0 грн, за штрафними санкціями - 212290,50 грн);

-завищенні від`ємного значення податку на додану вартість (рядок 24) за лютий 2015 року (донараховано 32881,50 грн, з них за основним платежем - 21921,0 грн, за штрафними санкціями - 10960,50 грн).

Частково задовольняючи адміністративний позов, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про відсутність порушень при формуванні позивачем податкового кредиту згідно податкових накладних, виписаних ТОВ "Фрешбері", ТОВ "Домосвіт", ТОВ "Тема-Станіслав", оскільки у відповідності до вимог ст. 201 ПК України «місцезнаходження покупця» не належить до обов`язкових реквізитів податкової накладної, а помилки в таких реквізитах не позбавляють можливості ідентифікувати документально підтверджені господарські операції позивача з контрагентами. Відмовляючи в задоволенні іншої частини позовних вимог, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про правомірність донарахування відповідачем податку на додану вартість з вартості наданих послуг зберігання товарно-матеріальних цінностей ТОВ "Українські промислові ресурси" (що не заперечувалось позивачем під час розгляду справи), а також, з огляду на не включення позивачем в порушення пункту 187.1 статті 187 та пункту 201.7 статті 201 ПК України до складу податкових зобов`язань податку на додану вартість за першою подією отриманих авансових платежів за товар по контрагенту - покупцю ОСОБА_1 .

Колегія суддів вважає вірними такі висновки судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Згідно п.п. 14.1.178 п. 14.1 ст. 14 ПК України податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

У відповідності до підпункту б) пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Згідно п.п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

У відповідності до пункту 201.7 статті 201 ПК України, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 44.1 ст. 44 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Частиною 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV зазначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Згідно ст. 1 вищевказаного Закону, первинним є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, в 2014 році ТОВ "Тема-Буковина" проведено господарську операцію по контрагенту-покупцю "Недостаченко" і станом на 01.01.2014 на бухгалтерському рахунку 361 по контрагенту "Недостаченко" значиться дебетове сальдо у розмірі 711400,74 грн. У липні-серпні 2014 року по даному контрагенту були проведенні господарські операції з відображенням на рахунках бухгалтерського обліку записами по Д-ту рахунку 311 "Поточні рахунки в національній валюті" та рахунку 361 "Розрахунки з вітчизняними покупцями".

Також судами враховано, що згідно пояснень посадових осіб ТОВ "Тема-Буковина", ОСОБА_2 приступив до виконання обов`язків директора ТОВ "Тема-Буковина" (на той час ТОВ "Космея-Тема") на підставі наказу №44-К від 06.05.2014. При передачі справ від попереднього директора ОСОБА_3 була виявлена дебіторська заборгованість по контрагенту ОСОБА_1 в сумі 711400,74 грн. При цьому зазначено, що 25.12.2012 від фізичної особи ОСОБА_1 надійшов лист про те, що він визнає заборгованість перед ТОВ "Космея-Тема" і зобов`язується сплатити борг найближчим часом. З урахуванням того, що борг був протермінований, директором ОСОБА_2 було прийнято рішення не звертатися до суду, а в 2014 році контрагент ОСОБА_1 повністю сплатив свої борги перед товариством (т. 3 а.с. 92, 93).

Крім того, в акті №39/24-13-14-02/35029568 від 11 листопада 2016 року, на підставі якого прийнято спірне податкове повідомлення-рішення, міститься посилання на акт попередньої планової перевірки №374/24-12-22-05/35029568 від 18 березня 2015 року. А саме, вказано, що у додатку №5 до попереднього акту «Реєстр суб`єктів господарювання, з якими ТОВ «Тема-Буковина» (код за ЄДРПОУ 35029568) перебувало у господарських відносинах в періоді з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року», що був підписаний директором ТОВ «Тема-Буковина» ОСОБА_2 , відсутні відомості щодо дебіторської заборгованості на бухгалтерському рахунку 361 по контрагенту « ОСОБА_1 » станом на 01 січня 2014 року у розмірі 711400,74 грн.

Посадовими особами органу ДФС в ході перевірки на підставі зібраних пояснень, а також, враховуючи довідку адресно-довідкового підрозділу ГУДМС УДМС України в м. Чернівці від 03 листопада 2016 року в якій повідомлено про те, що відомості щодо реєстрації громадянина ОСОБА_1 відсутні, зроблено висновок, що у липні-серпні 2014 року невідомими особами були внесені кошти, як оплата за товар на суму 711400,74 грн.

Враховуючи викладене, контролюючий орган дійшов висновку, що відповідно до представлених товариством регістрів бухгалтерського обліку, останнім в порушення пункту 187.1 статті 187, пункту 201.7 статті 201 ПК України не включено до складу податкових зобов`язань за першою подією отримані авансові платежі за товар в липні 2014 року на суму 100 000,0 грн, в тому числі ПДВ 16 667,0 грн та в серпні 2014 року на суму 611 400,74 грн, в тому числі ПДВ 101 900 грн. по господарським операціям з ОСОБА_1 .

При цьому, як встановлено судами попередніх інстанцій, позивачем під час розгляду справи не спростовані такі висновки контролюючого органу, не надано жодного первинного документу, який підтверджує виникнення дебіторської заборгованості по контрагенту ОСОБА_1 (відсутній договір про реалізацію товарів, укладений з фізичною особою ОСОБА_1 ; видаткові накладні на реалізацію товарів фізичній особі ОСОБА_1 , виписані податкові накладні; товарно-транспортні накладні на доставку даного товару чи довіреності тощо).

Як для перевірки контролюючому органу, так і судам попередніх інстанцій, були надані тільки виписки банку та меморіальні ордери щодо внесення через термінал протягом липня-серпня 2014 року коштів на суму 711400,74 грн. Проте, оцінивши надані позивачем до матеріалів справи меморіальні ордери та платіжні доручення, складені протягом липня-серпня 2014 року (які також надавались контролюючому органу під час перевірки), суди попередніх інстанцій дійшли висновку про наявність в них неточностей та неповноту відомостей (т. 3 а.с. 105-112,). Так, в розділі "призначення платежу" вказано "плата за товар згідно накладної", однак не у кожному випадку зазначено дату та номер такої накладної; у меморіальному ордері №@2PL497140 від 01.08.2014 на суму 80 000,00 грн у розділі "призначення платежу" вказано плата за товар згідно накладної №1 ОСОБА_4 , однак жодних документів та обґрунтованих пояснень з приводу господарських операцій із такою особою позивачем судам попередні інстанцій не надано.

В доводах касаційної скарги позивач посилається на необхідність встановлення походження коштів, в частині того, що вони є передоплатою за товар, а не оплатою за вже придбаний товар/чи можливо є помилковим переказом і позивачем в майбутньому будуть повернуті помилково перераховані кошти/або включені до складу доходів, як безповоротна фінансова допомога і одночасно не заперечує факт відсутності первинних документів, які підтверджують факт постачання в грудні 2009 року товарів ОСОБА_1 , з посиланням на їх втрату.

Однак, колегією суддів касаційної інстанції відхиляються такі доводи скаржника, оскільки вони зводяться лише до переоцінки встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, що згідно положень статті 341 КАС України виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції. Тоді, як судами попередніх інстанцій за наслідками розгляду справи встановлено, що позивачем під час розгляду справи не надано жодного первинного документу, який підтверджує виникнення дебіторської заборгованості по контрагенту ОСОБА_1 та поставку товару у 2009 році.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що ТОВ "Тема-Буковина" в порушення пункту 187.1 статті 187 та пункту 201.7 статті 201 ПК України занизило податкове зобов`язання з податку на додану вартість на суму 118 567 грн, внаслідок не відображення в складі податкового зобов`язання суми податку на додану вартість, отриманої від попередньої оплати за товар по контрагенту-покупцю "Недостаченко" І.І., що не спростовано доводами касаційної скарги позивача. Отже касаційна скарга позивача не підлягає задоволенню.

Щодо доводів касаційної скарги відповідача про завищення позивачем податкового кредиту по господарським операціям з придбання товарів від продавців ТОВ "Фрешбері", ТОВ "Домосвіт", ТОВ "Тема-Станіслав", колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про їх необґрунтованість з огляду на наступне.

Як становлено судами попередніх інстанцій, за період з 01.01.2014 по 30.06.2016 ТОВ "Тема-Буковина" придбавало засоби гігієни у ТОВ "Фрешбері" (договір поставки №Ф/2012-09 від 03.01.2012), товари побутової хімії у ТОВ "Домосвіт" (договір поставки №Д/2012-11 від 03.01.2012), товари особистої гігієни у ТОВ "Тема-Станіслав" (договір купівлі-продажу №КТ-28 від 23.01.2014. Отримані ТОВ "Тема-Буковина" податкові накладні від ТОВ "Фрешбері", ТОВ "Домосвіт", а також ТОВ "Тема-Станіслав» складені, зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних постачальниками з допущенням помилки при заповненні реквізитів податкових накладних а саме: вказана невірна "податкова адреса покупця" (т. а.с. 244-251, т. 2 а.с. 1-179). Зокрема, замість адреси: м. Чернівці, вул. Чкалова 34-К (яка була місцезнаходженням товариства у період з 01.06.2014 по 30.06.2014 року), зазначено попередню адресу м. Чернівці, проспект Незалежності,111 (була у період з 01.01.2014-05.06.2014), а також адресу м. Чернівці, Червоноармійська, 55/97.

У зв`язку з недоліками в реквізитах податкових накладних, допущених продавцями при їх складанні, відповідач дійшов висновку про порушення позивачем вимог пункту 14.1.181 пункт 14.1 статті 14, пункт 198.6 статті 198, пункт 201.1 статті 201 ПК України, пункту 4 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.01.2011 №1379, внаслідок завищення товариством податкового кредиту з ПДВ на загальну суму 424 581 грн по господарським операціям з придбання товарів від продавців ТОВ "Фрешбері", ТОВ "Домосвіт", ТОВ "Тема-Станіслав".

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про необґрунтованість доводів контролюючого органу з огляду на наступне.

Так, пунктом 198.1 статті 198 ПК України вказано, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п.198.2 ст. 198 ПК України).

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України установлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з п. 201.1 статті 201 ПК України платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: у паперовому вигляді, або в електронній формі.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України окрім іншого передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що у відповідності до ст. 201 ПК України «місцезнаходження покупця» не належить до обов`язкових реквізитів податкової накладної, отже помилки в таких реквізитах не є правовою підставою для позбавлення позивача права на податковий кредит. Доводи контролюючого органу в касаційній скарзі про необхідність подання позивачем, як покупцем, скарги на контрагентів щодо порушення ними порядку заповнення податкових накладних на виконання вимог п. 201.1 статті 201 ПК України, спростовуються правом позивача на вчинення таких дій, а не є його обов`язком.

Крім цього, як наголошено в постанові Верховного Суду від 19 червня 2020 року у справі №810/2080/16, за умови реального здійснення господарської операції окремі недоліки податкової накладної, зокрема помилки при заповненні, що не позбавляють можливості ідентифікувати господарську операцію з поставки товарів (робіт, послуг), платників податку, ціну поставки та суму податку, не може бути безумовною підставою для позбавлення податкової накладної сили звітного податкового і одночасно розрахункового документа, а відтак позбавлення покупця права на формування податкового кредиту.

Разом з тим, як вірно встановлено судами попередніх інстанцій, інших недоліків в первинних бухгалтерських документах та, відповідно, сумнівів стосовно реальності господарських операцій позивача з контрагентами ТОВ "Фрешбері", ТОВ "Домосвіт", ТОВ "Тема-Станіслав відповідачем в ході проведення перевірки не виявлено.

Таким чином суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність порушень при формуванні позивачем податкового кредиту за наслідками господарських операцій з ТОВ "Фрешбері", ТОВ "Домосвіт", ТОВ "Тема-Станіслав" на підставі податкових накладних, отриманих від цих контрагентів та як наслідок, скасували податкове повідомлення-рішення в частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежем "податок на додану вартість" на загальну суму 636871, 50 грн (за основним платежем - 424 581,0 грн, за штрафними санкціями - 212290,50 грн). Отже касаційна скарга відповідача не спростовує правильність висновків судів попередніх інстанцій та не підлягає задоволенню.

Касаційний перегляд справи здійснено в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15.01.2020 №460-ІХ (відповідно до пункту 2 розділу ІІ цього Закону), та в межах доводів та вимог касаційної скарги відповідно до частини першої статті 341 КАС України.

Згідно частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Доводи касаційних скарг не спростовують правильність висновків судів попередніх інстанцій і не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень, суди попередніх інстанцій допустили неправильне застосування норм матеріального права або порушили норми процесуального права. Фактично доводи касаційних скарг зводяться лише до переоцінки встановлених обставин, що згідно положень статті 341 КАС України виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області та Товариства з обмеженою відповідальністю «Тема-Буковина» на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 27.01.2017 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 28.03.2017 залишити без задоволення.

Постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 27.01.2017 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 28.03.2017 у справі № 824/1015/16-а залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не підлягає оскарженню.

-------------------

-------------------

-------------------

І.А. Васильєва

В.П. Юрченко

В.В. Хохуляк

Судді Верховного Суду