Ухвала

від 20.03.2024 по справі 2-601/11

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

20 березня 2024 року

м. Київ

справа № 2-601/11

провадження № 61-732 ск 24

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Пророка В. В. (суддя-доповідач), Ситнік О. М., Петрова Є. В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 20 травня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 12 вересня 2023 року у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» про заміну сторони виконавчого провадження, заінтересовані особи: Акціонерний Банк «Київська Русь», Товариство з обмеженою відповідальністю «Стар Інвестмент Ван», ОСОБА_1 , Дочірнє підприємство «Любич - Кременчук», Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві,

ВСТАНОВИВ:

1. У травні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» (далі - ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія») звернулося до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, заінтересовані особи: Акціонерний банк «Київська Русь» (далі - АБ «Київська Русь»), Товариство з обмеженою відповідальністю «Стар Інвестмент Ван» (далі - TOB «Стар Інвестмент Ван»), ОСОБА_1 , Дочірне-підприємство «Любич-Кременчук» (далі - ДП «Любич-Кременчук»), Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві.

2. Заява ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» мотивована тим, що рішенням Апеляційного суду міста Києва від 14 квітня 2011 року позов АБ «Київська Русь» задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 на користь АБ «Київська Русь» 1 633 078,42 грн шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки та судові, витрати у сумі 1 730,00 грн.

3. 20 червня 2011 року Дарницьким районним судом міста Києва видано виконавчий лист по справі № 2-601/11.

4. Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 03 березня 2017 року у справі № 753/1662/17 витребувано виконавчий лист № 2- 601/11 виданий 24 квітня 2013 року з Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в м. Києві.

5. Між TOB «Стар Інвестмент Ван» (попередня назва TOB «ЕЙПІЕС Україна») та TOB «ФК «Довіра та Гарантія» 27 грудня 2019 року укладено договір відступлення права вимоги, відповідно до якого, останнє набуло право вимоги за кредитним договором № 4705-47.2-03 від 29 березня 2006 року, укладеним між АБ «Київська Русь», правонаступником якого є TOB «Стар Інвестмент Ван» та ДП «Любич-Кременчук».

6. Між TOB «Стар Інвестмент Ван`та TOB «ФК «Довіра та Гарантія» 27 грудня 2019 року укладено договір відступлення права вимоги за договором іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за реєстровим номером № 2353, відповідно до умов якого TOB «ФК «Довіра та Гарантія» набуло право вимоги іпотекодержателя за договором іпотеки від 13 квітня 2006 року, укладеного між АБ «Київська Русь», правонаступником є TOB «Стар Інвестмент Ван» та ОСОБА_1 .

7. Таким чином, до TOB «ФК «Довіра та Гарантія» перейшли всі права щодо грошової вимоги та права іпотекодержателя за договором іпотеки.

8. На час звернення з даною заявою, рішення суду, яке набрало законної сили відносно боржника не виконано.

9. TOB «ФК «Довіра та Гарантія» просило замінити первісного стягувача - TOB «Стар Інвестменд Ван» (попередня назва TOB «ЕЦПІЕС Україна») у справі про стягнення заборгованості у розмірі 1 633 078,42 гри, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки: трикімнатну квартиру загальною площею 73,70 кв.м, житловою - 48,20 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та судовий збір. Звернення стягнення провести шляхом проведення прилюдних торгів з початковою ціною предмета іпотеки 500 001,00 грн - на його правонаступника TOB «ФК «Довіра та Гарантія».

10. Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 20 травня 2020 року заяву ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» задоволено. Замінено сторону (стягувача) виконавчого провадження по виконанню рішення Апеляційного суду міста Києва 14 квітня 2011 року, яке набуло чинності, щодо звернення стягнення на предмет іпотеки, з TOB «Стар Інвестменд Ван», яке є правонаступником АБ «Київська Русь», на TOB «Довіра та Гарантія».

11. Постановою Київського апеляційного суду від 20 травня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 20 травня 2020 року - без змін.

12. У січні 2024 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 20 травня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 12 вересня 2023 року, в якій скаржник просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким заяву ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» про заміну сторони виконавчого провадження залишити без задоволення.

13. Оскільки касаційна скарга подана з пропуском строку на касаційне оскарження скаржник звертається із заявою про поновлення такого строку.

14. Підставою для поновлення строку на касаційне оскарження скаржник зазначає, те, що повний текст оскаржуваної постанови Київського апеляційного суду від 12 грудня 2023 року було отримано ним особисто лише 15 грудня 2023 року, під час перебування у щорічній основній відпустці з військової частини НОМЕР_1 , що підтверджується відповідними документами, а саме копією військового квитка ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 , довідкою з ВЧ НОМЕР_1 від 17 липня 2023 року № 1780/3023 та відпускним квитком від 07 грудня 2023 року № 691, виданим ВЧ НОМЕР_1 .

15. Касаційна скарга передана ОСОБА_1 до відділення поштового зв`язку для направлення до Верховного Суду 14 січня 2024 року, що підтверджується відповідною відміткою на конверті.

16. За приписами статті 390 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

17. Беручи до уваги те, що скаржником повний текст оскаржуваної ухвали Київського апеляційного суду від 12 вересня 2023 року було отримано лише 15 грудня 2023 року, строк на касаційне оскарження пропущений з поважних причин. Тому суд на підставі статті 390 ЦПК України поновлює його.

18. Обґрунтовуючи касаційну скаргу скаржник вказує на те, що суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову виніс з порушенням норм процесуального та матеріального права, а саме не взяв до уваги те, що: виконавчі провадження за рішенням Апеляційного суду міста Києва від 14 квітня 2011 року закінчені; стягувачем постанови про закінчення виконавчих проваджень не оскаржені та не скасовані; при зверненні із заявою про заміну сторони виконавчого провадження стягувачем питання про відновлення виконавчого провадження поставлено не було та підстави для відновлення закінченого виконавчого провадження відсутні, а також судом апеляційної інстанції застосовано в оскаржуваному судовому рішенні норми права без урахування висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 22 лютого 2023 року у даній справі № 2-601/11.

19. Перевіривши доводи касаційної скарги та оскаржувані судові рішення, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для відкриття касаційного провадження в цій справі з огляду на таке.

20. Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

21. Пунктом 9 частини другої статті 129 Конституції України встановлено, що до основних засад судочинства віднесено обов`язковість судового рішення.

22. Відповідно до статті 1291 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

23. Частиною першою статті 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

24. Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція).

25. Згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду.

26. ЄСПЛ наголосив, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін (рішення від 20 липня 2004 року у справі «Шмалько проти України»).

27. Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, врегульовані Законом України «Про виконавче провадження».

28. Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

29. Частиною п`ятою статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

30. Відповідно до частини першої статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює сторону її правонаступником.

31. Пунктом 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

32. Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

33. Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

34. Отже, у випадку передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

35. Верховний Суд у постанові від 22 лютого 2023 року у справі № 2-601/11 (провадження № 61-19209св21) зробив висновок про те, що стадія виконавчого провадження як завершальна стадія судового процесу починається після видачі виконавчого документа стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред`явлення документа до виконання, оскільки у разі пропуску такого строку виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання. Отже, за межами цього процесуального строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження спливає одночасно зі строком пред`явлення виконавчого документа до виконання.

36. Разом з тим, зважаючи на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 18 січня 2022 року у справі № 34/425 (провадження № 12-69гс21), при вирішенні питання про заміну сторони виконавчого провадження, суди мають встановити чи не сплив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, оскільки поза межами цього процесуального строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження спливає одночасно зі строком пред`явлення виконавчого документа до виконання. Після спливу строку виконавчого провадження не може вирішуватись питання про заміну сторони виконавчого провадження.

37. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10 зробила висновок про те, що відповідно до змісту частини п`ятої статті 442 ЦПК України, частини шостої статті 12, пункту 1 частини першої, частини п`ятої статті 26, частини п`ятої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» поза межами відкритого виконавчого провадження як юридичного процесу стягувач користується правами у виконавчому провадженні як завершальній стадії судового провадження на підставі відповідного статусу стягувача у виконавчому документі.

38. Не можна замінити сторону виконавчого провадження, яке було закінчене, якщо не існує підстав для відновлення виконавчого провадження, з приводу чого особа має звернутися до суду, надавши переконливі аргументи щодо такого відновлення. Разом з тим і заміна стягувача у виконавчому документі як сторони справи має мати дійсну процесуальну мету, а підстави такої заміни належним чином аргументовані. Саме тільки матеріальне правонаступництво без процесуальної мети не є достатнім аргументом, оскільки не відповідає вимогам частини першої статті 2 ЦПК України. Заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства. Якщо, наприклад, суд підтвердив зобов`язання однієї сторони договору перед іншою та відповідне судове рішення набуло законної сили, то суд не здійснює заміну його сторони у випадку уступки відповідним кредитором за цим договором своїх прав та обов`язків іншій особі на цю іншу особу лише заради процесуальної констатації цього матеріального правонаступництва. Суд може здійснити заміну учасника справи виключно для виконання вимог частини першої статті 2 ЦПК України.

39. Також статтями 12 та 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

40. Частиною першою статті 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь?які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

41. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

42. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина перша статті 89 ЦПК України).

43. Також у постанові Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц викладено правовий висновок про те, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77-80, 89, 367 ЦПК України. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.

44. У справі № 2-601/11, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції встановив, що рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 07 лютого 2011 року у задоволенні позовних вимог АБ «Київська Русь» до ОСОБА_1 відмовлено.

45. Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 14 квітня 2011 року, з урахуванням ухвали Київського апеляційного суду від 29 листопада 2012 року про виправлення описки, апеляційну скаргу ОСОБА_2 , який діє в інтересах АБ «Київська Русь» задоволено. Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 07 лютого 2011 року скасовано та ухвалено нове рішення про задоволення позову АБ «Київська Русь», яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь АБ «Київська Русь» 1 633 078,42 грн шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки: трьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1 , житловою площею 48,20 кв.м, загальною площею 73,70 кв.м. Вирішено звернення стягнення провести шляхом проведення прилюдних торгів з початковою ціною предмета іпотеки в сумі 500 000,00 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АБ «Київська Русь» судові витрати в сумі 1 730,00 грн.

46. На виконання вищевказаного рішення суду 24 квітня 2013 року Дарницьким районним судом міста Києва було видано виконавчий лист.

47. Постановою заступника начальника відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві від 03 вересня 2014 року відкрито виконавче провадження № 37884309 з виконання виконавчого листа № 2-601/11 виданого 24 квітня 2013 року щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь АБ «Київська Русь» 1 633 078,42 грн шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

48. Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві 25 лютого 2015 року прийнято до виконання виконавче провадження № 37884309 з примусового виконання виконавчого листа № 2-601/11 виданого 24 квітня 2013 року.

49. Між ТОВ «Стар Інвестмент Ван» (попередня назва ТОВ «ЕЙПІЕС Україна») та ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» 27 грудня 2019 року укладено договір відступлення права вимоги згідно якого, до останнього перейшло право вимоги, зокрема, до боржників, майнових та фінансових поручителів, їх спадкоємців, страховиків чи будь-яких інших зобов`язаних осіб виключно у сумах та за договорами, вказаних у додатку № 1 до цього договору. Згідно додатку № 1 до договору про відступлення прав вимоги від 27 грудня 2019 року, ТОВ «Стар Інвестмент Ван» відступило ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія», зокрема, за договором поруки укладеного 29 березня 2006 року між АБ «Київська Русь» та ОСОБА_1 та договором іпотеки від 13 квітня 2006 року укладеного між АБ «Київська Русь» та ОСОБА_1 .

50. Між ТОВ «Стар Інвестмент Ван» (попередня назва ТОВ «ЕЙПІЕС Україна») та ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» 27 грудня 2019 року укладено договір відступлення права вимоги за договорами іпотеки за яким, до останнього перейшли право вимоги за іпотечними договорами з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у додатку № 1 до цього договору. Із додатку № 1 до договору про відступлення права вимоги за договорами іпотеки від 27 грудня 2019 року вбачається, що до ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» перейшло право вимоги за договором іпотеки від 13 квітня 2006 року укладеного між АБ «Київська Русь» та ОСОБА_1 .

51. Також судом апеляційної інстанції було встановлено, що 25 січня 2017 року заявник ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, в якому просив визнати виконавчий лист № 2-601/11 виданий 24 квітня 2013 року Дарницьким районним судом м. Києва таким, що повністю не підлягає виконанню.

52. Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 03 березня 2017 року заяву ОСОБА_1 задоволено. Зупинено стягнення за виконавчим провадження ВП №37884309 від 03.09.2014 року відкритим на підставі виконавчого листа №2-601/11 виданого 24.03.2013 року Дарницьким районним судом м. Києва. Визнано виконавчий лист № 2-601/11 виданий 24 квітня 2013 року Дарницьким районним судом м. Києва таким, що не підлягає виконанню.

53. Постановою Апеляційним судом міста Києва від 23 листопада 2017 року ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 03 березня 2017 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.

54. Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 06 червня 2018 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню відмовлено. Вищевказана ухвала в апеляційному порядку оскаржена не була, набрала законної сили.

55. Також судом апеляційної інстанції встановлено, що 06 травня 2020 року до Дарницького районного суду міста Києва надійшла заява ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» про заміну сторони виконавчого провадження, в якому заявник просив замінити первісного стягувача - ТОВ «Стар Інвестменд Ван» у справі № 753/1662/17 на його правонаступника ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія».

56. Надавши оцінку вказаним доказам, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у зв`язку з набранням законної сили ухвали Дарницького районного суду міста Києва від 06 червня 2018 року, якою у задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню - відмовлено. Трирічний строк пред`явлення до виконання виконавчого документу необхідно відраховувати з дати набрання законної сили зазначеної ухвали. З заявою про заміну сторони виконавчого провадження ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» звернулась у травні 2020 року, тому суд апеляційної інстанції вважає, що наведені обставини свідчать, що заявник звернувся до суду з заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні в межах строку пред`явлення виконавчого листа до примусового виконання.

57. Так у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 240/10258/19 викладено правовий висновок про те, що після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання у зв`язку з його пред`явленням до виконання перебіг строку починається заново з наступного дня після його повернення. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.

58. Отже з урахуванням того, що матеріалами справи підтверджено переривання строку пред`явлення виконавчого документу до виконання та того факту, що 27 грудня 2019 року між ТОВ «Стар Інвестмент Ван» (попередня назва ТОВ «Ейпіес Україна») та ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» укладено договори відступлення права вимоги за якими, останнє набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором від 29 березня 2006 року № 4705-47.2-03 та договором іпотеки від 13 квітня 2006 року, суд апеляційної інстанції прийшов обґрунтованого висновку, що постановляючи оскаржувану ухвалу від 20 травня 2020 року суд першої інстанції дійшов вірного висновку про заміну сторони виконавчого провадження.

59. Такі висновки апеляційного суду, з урахуванням встановлених обставин, відповідають вищевикладеним правовим висновкам Верховного Суду.

60. При цьому доводи касаційної скарги не свідчать про неврахування судом апеляційної інстанції, правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 22 лютого 2023 року у справі № 2-601/11, оскільки суд апеляційної інстанції дослідивши зібрані у справі докази з`ясував, що наслідки завершення виконавчого провадження не настали та прийшов висновку, що матеріалами справи підтверджено переривання строку пред`явлення виконавчого документу до виконання.

61. Отже доводи касаційної скарги про те, що судом апеляційної інстанції було неправомірно відмовлено у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 з огляду на те, що спірні виконавчі провадження були закінчені, а заявник звертаючись з заявою про заміну сторони виконавчого провадження не поставив питання про відновлення виконавчого провадження, спростовується судовим рішенням апеляційної інстанції, яке встановило переривання строку пред`явлення виконавчого документу до виконання та звернення до суду ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» з заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні в межах строку пред`явлення виконавчого листа до примусового виконання, а скаржником, на підставі належних та допустимих доказів, вказаний факт не спростовано.

62. Таким чином, враховуючи, що доводи касаційної скарги є необґрунтованими, правильне застосування норм права судом апеляційної інстанції є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення та відповідає висновкам Верховного Суду, колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтями 260, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

1. Заяву ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити.

2. Поновити строк на касаційне оскарження ухвали Дарницького районного суду міста Києва від 20 травня 2020 року та постанови Київського апеляційного суду від 12 вересня 2023 року.

3. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» про заміну сторони виконавчого провадження, заінтересовані особи: Акціонерний Банк «Київська Русь», Товариство з обмеженою відповідальністю «Стар Інвестмент Ван», ОСОБА_1 , Дочірнє підприємство «Любич - Кременчук», Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 20 травня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 12 вересня 2023 року.

4. Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді В. В. Пророк

О. М. Ситнік

Є. В. Петров