Ухвала

від 26.03.2024 по справі 509/1709/24

ОВІДІОПОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 509/1709/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2024 року. суддя Овідіопольського районного суду Одеської області ПанасенкоЄ.М., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до Овідіопольського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про скасування арешту

ВСТАНОВИВ:

22.03.2024 до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Овідіопольського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), в якій просить зняти арешт із нерухомого майна.

Вивчивши позовну заяву з доданими до неї матеріалами, приходжу до висновку, що у відкритті провадження необхідно відмовити з таких підстав.

Відповідно до вимог пункту 1 частини першоїстатті 186 Цивільного процесуального кодексу(даліЦПК) України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку цивільного судочинства.

За вимогами частини першоїстатті 19 ЦПК Українисуди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів випливає, що на виконанні Овідіопольського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) перебував виконавчий лист №2-832 виданий 27.08.2003 року Іллічівським міським судом Одеської області про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі частини всіх видів його місячного доходу щомісячно, починаючи з 07.08.2001 року і до досягнення дитиною повноліття, ІНФОРМАЦІЯ_2 . Згідно виконавчого документу кінцевий строк виконання 26.03.2018 року, в ході примусового виконання застосовано заходи примусового виконання у вигляді обмеження та арешту всього нерухомого майна. 22.05.2019 року виконавче провадження завершено на підставі п.2 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження» та виконавчий документ повернуто стягувачу.

Згідно з ч. 1ст. 447 ЦПК Українисторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цьогоКодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до роз`яснень, наданих у пункті 5 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду Україниз розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 03.06.2015 року "Про судову практику в справах про зняття арешту з майна", у разі якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченомурозділом VII ЦПК, а якщо такі дії вчинялися при виконанні вироку суду щодо цивільного позову у кримінальному провадженні, то відповідна скарга підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства відповідно до вимогстатті 181 Кодексу адміністративного судочинства України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено статтею 60 Закону про виконавче провадження. У зв`язку із цим боржник не може пред`являти такий позов, оскільки у судовому процесі він є відповідачем та законом для нього встановлений інший порядок вирішення питання. У разі пред`явлення до суду такого позову в порядку цивільного судочинства суддя має відмовити у відкритті провадження, а, помилково прийнявши позов до розгляду, під час судового розгляду суд має закрити провадження у справі.

Оскільки встановлено, що арешт накладено на нерухоме майно позивача в межах процедури виконавчого провадження, за якою вона є боржником, доходжу висновку про необхідність відмови у відкритті провадження у даній справі із роз`ясненням позивачеві права звернутись до суду, який видав виконавчий документ, зі скаргою на постанову державного виконавця про накладання арешту на майно боржника в порядкурозділу VII ЦПК України.

Керуючись ст. ст.19,186,260-261 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Овідіопольського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про скасування арешту.

Роз`яснити ОСОБА_1 право звернутись до суду зі скаргою на дії та постанову державного виконавця про накладання арешту в порядку, передбаченомурозділом VII ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня її складання.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

У разі скасування цієї ухвали позовна заява вважається поданою в день первісного звернення до суду.

Суддя: Є. М. Панасенко