Рішення

від 25.03.2024 по справі 167/7/24

РОЖИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 167/7/24

Номер провадження 2/167/75/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 березня 2024 року м. Рожище

Рожищенський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Сіліча І. І.,

з участю секретаря судового засідання Матвійчук Л. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Рожищенського районного суду Волинської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до кредитної спілки «Альянс Україна», ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Рожищенський відділ державної виконавчої служби у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання права власності на нерухоме майно та зняття арешту

встановив :

Позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з позовною заявою до кредитної спілки «Альянс Україна», ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Рожищенський відділ державної виконавчої служби у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання права власності на нерухоме майно та зняття арешту.

Позов обґрунтовує тим, що з 16 квітня 1993 року вона перебувала з ОСОБА_5 у зареєстрованому шлюбі. У період шлюбу, а саме 12 лютого 2015 року ними було придбано житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями та спорудами в АДРЕСА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 її чоловік ОСОБА_5 помер. Після смерті чоловіка відкрилася спадщина на майно, зокрема: право власності на 1/2 частку вищевказаного житлового будинку. Чоловік ОСОБА_5 за життя заповіт не склав, а тому позивач, як дружина померлого, є спадкоємцем першої черги за законом. Спадкове майно прийняла шляхом подачі заяви про прийняття спадщини до приватного нотаріуса. Крім неї є ще інші спадкоємці: дочка ОСОБА_2 , яка на день смерті батька ОСОБА_5 була неповнолітньою і спадщину прийняла відповідно до ч. 4 ст. 1268 ЦК України. Інші спадкоємці діти спадкодавця ОСОБА_3 та ОСОБА_2 від прийняття спадщини відмовились в користь дружини спадкодавця ОСОБА_1 , про що подали відповідні заяви, ОСОБА_6 , спадщину не прийняла. Інших спадкоємців немає.

Для оформлення спадкових прав на житловий будинок позивач звернулася до приватного нотаріуса Луцького районного нотаріального округу Волинської області Матвійчук С. П., проте відповідно до постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 27 вересня 2023 року позивачу у видачі свідоцтва про право власності на 1/2 частку у спільному майні подружжя, що складається із житлового будинку з господарськими та побутовими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 та у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 3/8 частки житлового будинку з господарськими та побутовими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 її чоловіка ОСОБА_5 відмовлено, в зв`язку з наявністю в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запису про арешт всього нерухомого майна, яке належить ОСОБА_5 .

Позивач вважає, що наявність накладеного арешту на майно ОСОБА_5 , за відсутності відкритих виконавчих проваджень, а отже і правових підстав для цього, порушує її право, як спадкоємця, внаслідок чого вона не може набути право власності на спадкове майно та позбавлена змоги користуватися та розпоряджатися майном на власний розсуд.

Покликаючись на викладені обставини просить визнати за нею право власності на 1/2 частку житлового будинку з господарськими та побутовими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , як на часку у спільному майні подружжя; визнати занею правовласності на 3/8 частки житлового будинку з господарськими та побутовими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , як на спадкове майно після смерті чоловіка ОСОБА_5 та зняти арешт з нерухомого майна, а саме: з житлового будинку з господарськими та побутовими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер обтяження в Єдиному реєстрі заборони відчуження об`єктів нерухомого майна, зареєстрований 17 серпня 2012 року за №12888448 реєстратором: Волинська філія державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, згідно Постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, ВП №20755156, 12 липня 2012 року, виданої в. о. начальника відділу державної виконавчої служби Рожищенського районного управління юстиції Сотнік І. А.

Ухвалою Рожищенського районного суду Волинської області від 05 січня 2024 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою Рожищенського районного суду Волинської області від 17 січня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання. Витребувано у приватного нотаріуса Луцького районного нотаріального округу Волинської області Матвійчук Л. О. належним чином засвідчену копію спадкової справи №10/2019 заведеної 16 січня 2019 року щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 .

Позивач ОСОБА_1 та представник позивача ОСОБА_7 в судове засідання не з`явилися, 25 березня 2024 року подали суду заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи у їх відсутності. Крім того, зазначили, що 29 жовтня 2018 року виконавче провадження №20755156, боржником в якому зазначено померлого ОСОБА_5 , було закінчене у зв`язку з його смертю. На даний час виконавче провадження знищено за закінченням терміну його зберігання, а трирічний термін для пред`явлення виконавчого документа до виконання вже спив, що унеможливлює заміну його сторони.

Відповідач ОСОБА_2 та треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_3 , ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилися, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи. Про причини неявки суд не повідомили.

Представник відповідача КС «Альянс Україна» в судове засідання не з`явився, 21 березня 2024 року суду надана заява, згідно якої відповідач позовні вимоги не визнав, в задоволенні позову просить відмовити. Зазначає, що після смерті боржника ОСОБА_5 його спадкоємцями є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в зв`язку з чим, відповідно до ст. 1282 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) останні зобов`язані задовольнити вимоги кредитора по залишку боргу в сумі 12381,91 грн, який мав ОСОБА_5 перед КС «Альянс Україна». Крім того, КС «Альянс Україна» не втратила інтерес по виконавчому провадженню, де боржником є ОСОБА_5 і в разі не задоволення спадкоємцями вимог кредитора, спілка буде ставити питання, щодо заміни боржника у виконавчому провадженні на спадкоємців померлого.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Рожищенський відділдержавної виконавчоїслужби уЛуцькому районіВолинської областіЗахідного міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції в судове засідання не з`явився, 20 березня 2024 року подав суду заяву в якій просив розгляд справи проводити у відсутності представника виконавчої служби, проти заявлених вимог заперечують. Ожночасно повідомляють, що на виконанні у відділі перебували виконавчі провадженні АСВП№20755156 та АСВП№50220355 з примусового виконання виконавчого листа Рожищенського районного суду Волинської області №2-293/2010 від 09 червня 2010 року про стягнення заборгованості з ОСОБА_5 на користь КС «Альянс Україна». Керуючись вимогами п. 3 частини першої статті 39, статті 40 Закону України «Про виконавче провадження», 29 жовтня 2018 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження АСВП№50220355, оскільки згідно інформації Рожищенського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у Волинській області №1619/02-14.04-24 від 19 жовтня 2018 року боржник ОСОБА_5 помер, про свідчить наявність актового запису про смерть №12 від 24 вересня 2018 року. залишок нестягнутого боргу в користь КС «Альянс Україна» становить 12381,91 грн, виконавчого збору в дохід Державного бюджету України 1214,26 грн. Вказують, що у разі смерті фізичної особи, яка є боржником у правовідносинах, що допускають правонаступництво в порядку спадкування, обов`язки померлої особи переходять до іншої особи її спадкоємця. Відповідно до вимг ст. 1282 ЦК України, спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повність, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину.

Відповідно до вимог ч. 1ст. 223 Цивільного процесуального кодексу України(далі-ЦПК України), суд ухвалив розглядати справу за відсутності учасників справи.

У відповідності до вимог ч. 2ст. 247 ЦПК Українифіксування судового засідання технічним засобом за відсутності учасників справи, які беруть участь у справі не здійснюється.

Суд, дослідивши та оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні, вирішуючи справу, доходить такого висновку.

Відповідно дост. 2 ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч. 1ст. 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1ст. 13 ЦПК Українисуд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

З копії свідоцва про шлюб серії НОМЕР_1 судом встановлено, що з 16 квітня 1993 року ОСОБА_5 та ОСОБА_8 перебували у зареєстрованому шлюбі.

Встановлено також, що 12 лютого 2015 року між ОСОБА_9 та ОСОБА_5 було укладено договір купівлі-продажу 34/100 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який посвідчений приватним нотаріусом Рожищенського районного нотаріального округу Волинської області Матвійчук С. П. та зареєстрований в реєстрі за № 149.

12 лютого 2015 року між ОСОБА_10 та ОСОБА_5 було укладено договір купівлі-продажу 66/100 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який посвідчений приватним нотаріусом Рожищенського районного нотаріального округу Волинської області Матвійчук С. П. та зареєстрований в реєстрі за № 145.

Відповідно до п. 5.5. Договору, згода на купівлю 34/100 та 66/100 частки жотлового будинку другого із подружжя ОСОБА_11 , завідчена ОСОБА_12 , приватним нотаріусом Рожищенського районного нотаріального округу 11 лютого 2015 року за реєстром №141 та №142.

На підставі вищевказаних договорів купівлі-продажу за ОСОБА_5 зареєстровано право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копіями Витягів про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 12 лютого 2015 року.

Відповідно до ст. 36 Сімейного кодексу України (далі СК України), шлюб є підставою для виникнення прав та обов`язків подружжя.

Одним із таких прав, що виникає після реєстрації шлюбу, є право спільної сумісної власності подружжя, до якого належить майно, набуте подружжям за час шлюбу.

Згідно з ч. 3 ст. 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно з ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

За правилом ч. 1ст. 357 ЦК України, частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом.

Згідно з положеннямист. 372 ЦК України, майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними, крім випадків, установлених законом. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.

Отже, суд вважає доведеним, що на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , поширюється режим права спільної сумісної власності, частки сторін у вказаному нерухомому майні є рівними.

Тому вимога позивача ОСОБА_1 про визнання права власності на 1/2 частку житлового будинку з господарськими та побутовими спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , як на частку в спільному майні подружжя підлягає до задоволення.

Зважаючи на викладене, оскільки житловий будинок з господарськими та побутовими спорудами та будівлями за адресою: АДРЕСА_1 , належить двом власникам на праві спільної сумісної власності подружжя, за відсутності домовленості співвласників щодо розміру часток, на підставі наявних у справі доказів та за встановлених обставин, суд вважає можливим визначити, що частка співвласника ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , у справі спільної сумісної власності подружжя становить 1/2 частку вказаної нерухомості.

Спадкодавець ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 24 вересня 2018 року виконавчим комітетом Топільненської сільської ради Рожищенського району Волинської області.

Таким чином після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина на належну йому 1/2 частку житлового будинку з господарсько-побутовими спорудами.

Відповідно до ч. 1ст. 1226 ЦК України, частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.

На випадок своєї смерті ОСОБА_5 заповіту не залишив, а тому, в цьому випадку спадкування здійснюється за законом.

Судом встановлено, що спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_5 є його дружина ОСОБА_1 , що стверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 .

З копії матеріалів спадкової справи № 10/2019 до майна померлого ОСОБА_5 встановлено, що спадкоємець ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті чоловіка шляхом подачі заяви про прийняття спадщини до ОСОБА_12 , приватного нотаріуса Луцького районного нотаріального округу Волинської області 16 січня 2019 року. Крім, ОСОБА_1 , є інші спадкоємці: дочка ОСОБА_2 , яка на день смерті батька ОСОБА_5 була неповнолітньою і спадщину прийняла відповідно до ч. 4 ст. 1268 ЦК України; діти ОСОБА_3 та ОСОБА_2 від прийняття спадщини відмовились в користь дружини спадкодавця ОСОБА_1 , про що подали відповідні заяви, дочка ОСОБА_6 , спадщину не прийняла. Інших спадкоємців немає.

У видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 3/8 частки житлового будинку з господарськими та побутовими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 після смерті чоловіка ОСОБА_5 та у видачі свідоцтва про право власності на 1/2 частку у спільному майні подружжя на житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 позивачу ОСОБА_1 було відмовлено, в зв`язку з наявністю в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запису про арешт всього нерухомого майна, яке належить ОСОБА_5 , що стверджується постановою приватного нотаріуса Луцького районного нотаріального округу Волинської області Матвійчук С. П. про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 27 вересня 2023 року.

Позивач, вказуючи на те, що позбавлена можливості реалізувати своє право на спадкування після смерті чоловіка, в зв`язку з наявністю в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запису про арешт всього нерухомого майна, яке належить ОСОБА_5 , тому звернулася до суду з даним позовом за захистом порушеного права.

Відповідно дост. 1216 ЦК Україниспадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України).

Зважаючи на вимогист. 1218 ЦК Українидо складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою (ч. 1ст. 1220 ЦК України). Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця (ч. 1ст. 1221 ЦК України).

Відповідно дост. 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановленихстаттею 1259 цього Кодексу.

Статтею 1261 ЦК Українипередбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ч. 3ст. 1268 ЦК Україниспадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленогостаттею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

Згідно ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно з ч. 5ст. 1268 ЦКнезалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

За таких обставин, враховуючи, що позивач є спадкоємцем першої черги за законом після смерті чоловіка ОСОБА_5 , спадщину прийняла шляхом подачі заяви про прийняття спадщини, тому з огляду на вимоги зазначених норм закону суд доходить висновку, що за позивачем необхідно визнати право власності на 3/8 частки житлового будинку з господарськими та побутовими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , як на спадкове майно після смерті чоловіка ОСОБА_5 .

При вирішенні даного спору суд зважає на те, що позивач не має можливості отримати свідоцтво про право на спадщину, позбавлена можливості інакше ніж у судовому порядку оформити свої спадкові права, в зв`язку з чим її право на спадщину підлягає судовому захисту шляхом його визнання на підставіст.16 ЦК України, а позовні вимоги підлягають задоволенню.

З матеріалів справи, судом встановлено, що на примусовому виконанні у Рожищенському відділі ДВС перебували виконавчі провадження №20755156 та №50220355, щодо примусового виконання виконавчого листа №2-293/2010 виданого 09 червня 2010 року Рожищенським районним судом Волинської області про стягнення з ОСОБА_5 боргу в користь КС «Альянс Україна» в розмірі 24549,48 грн. В межах виконавчого провадження №20755156 державним виконавцем винесена постанова про арешт майна боржника та оголошена заборона на його відчуження, згідно якої 17 серпня 2012 року за №12888448 реєстратором Волинської філії державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України внесено запис про арешт невизначеного майна боржника, усього нерухомого майна боржника та оголошено заборону на його відчуження.

Згідно з ч. 1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно (ч. 1 ст. 1297 ЦК України).

Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом України у справі № 6-164цс12 від 23 січня 2013 року, у спадкоємця, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають з часу відкриття спадщини. Такий спадкоємець може захищати свої порушені права володіння та користування спадковим майном відповідно доглави 29 ЦК України, зокрема і шляхом звільнення спадкового майна з-під арешту.

Спори про право цивільне, пов`язані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно до ст. 15, 16Цивільногопроцесуальногокодексу України розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.

Позов про звільнення майна з-під арешту може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Позивачем доведено та фактично не оспорюється відповідачем, що відповідно дост. 1261 ЦК України, позивач є спадкоємцем першої черги за законом після смерті чоловіка ОСОБА_5 , яка в установлений законом строк звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті спадкодавця, відтак може захищати свої порушені права володіння та користування спадковим майном.

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. У п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами (ч. 1 ст. 18 ЦПК України).

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України «Про державну виконавчу службу».

Відповідно до п. 6 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накласти арешт на майно боржника.

Таким чином, у ході вчинення виконавчих дій державним виконавцем було накладено арешт на майно боржника ОСОБА_5 .

Разом з тим, керуючись вимогами п. 3 частини першої статті 39, статті 40 Закону України «Про виконавче провадження», 29 жовтня 2018 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження АСВП №50220355, оскільки згідно інформації Рожищенського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у Волинській області №1619/02-14.04-24 від 19 жовтня 2018 року боржник ОСОБА_5 помер. Зазначені виконавчі провадження були знищені у зв`язку зі спливом строків зберігання таких справ і на даний час виконавчі провадження не перебувають на примусовому виконанні у відділі ДВС.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Застосування арешту майна боржника як обмежувальний захід не повинен призводити до порушення ст. 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі - Конвенція), що свідчить про необхідність його застосування виключно у випадках та за наявності підстав, визначених законом.

Згідно з ст. 321 ЦК Україниправо власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об`єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другоюстатті 353 цього Кодексу.

Указані норми визначають непорушність права власності (в тому числі приватної) та неможливість позбавлення чи обмеження особи у здійсненні нею права власності.

Разом з цим, наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності відкритого виконавчого провадження, майнових претензій з боку стягувача та смерті боржника є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

Згідно з ч. 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» арешт може бути знятий за рішенням суду, в усіх випадках, які не передбачені ч.ч. 1-4 даної норми.

За таких обставин, враховуючи те, що арешт майна був заходом виконання рішення суду, на даний час виконавче провадження, в рамкахякого накладеноарешт, закінчено, в зв`язку зі смертю боржника. Станом на дату звернення до нотаріуса про отримання свідоцтва про право на спадщину, арешт на нерухоме майно залишається не знятим, проте виконавчі провадження відсутні, а також, при розгляді даної справи необхідно врахувати про неможливість скасування арешту в позасудовому порядку та необхідність захисту права позивача шляхом скасування такого арешту.

Таким чином, зважаючи, що наявність обтяження перешкоджає позивачу в оформленні спадщини та обмежує її право на володіння майном, суд доходить висновку, що позов є підставним та підлягає до задоволення, а відтак, накладений арешт на спадкове майно позивача підлягає зняттю за рішенням суду.

Відповідно дост. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір в розмірі 4402,10 грн, а тому у зв`язку із задоволенням позову, з відповідачів на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 4402,10 грн.

Керуючись ст.12,13,77,81,89,223,247, 263,264,265 ЦПК України, суд

ухвалив :

Позов ОСОБА_1 до кредитної спілки «Альянс Україна», ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог напредмет споруна сторонівідповідача Рожищенськийвідділ державноївиконавчої службиу Луцькомурайоні Волинськоїобласті Західногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиціїпро визнанняправа власностіна нерухомемайно тазняття арешту - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку житлового будинку з господарськими та побутовими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , як на частку у спільному майні подружжя.

Визнати за ОСОБА_1 правовласності на 3/8 частки житлового будинку з господарськими та побутовими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , як на спадкове майно після смерті чоловіка ОСОБА_5 .

Зняти арешт з нерухомого майна, а саме: з житлового будинку з господарськими та побутовими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер обтяження в Єдиному реєстрі заборони відчуження об`єктів нерухомого майна №12888448, зареєстрований 17 серпня 2012 року за №12888448 реєстратором: Волинська філія державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, згідно Постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, ВП №20755156, 12 липня 2012 року, виданої в. о. начальника відділу державної виконавчої служби Рожищенського районного управління юстиції Сотнік І. А.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 2201 (дві тисячі двісті одна) грн 05 коп судового збору.

Стягнути з Кредитної спілки «Альянс Україна» в користь ОСОБА_1 2201 (дві тисячі двісті одна) грн 05 коп судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складення повного судового рішення25 березня 2024 року.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Представник позивача: адвокат Шевчук Дар`я Олегівна, робоча адреса: 43027, Волинська область, м. Луцьк, вул. Кременецька, 38/406.

Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Крадитна спілка «Альянс Україна», місцезнаходження: 21050 Вінницька область, м. Вінниця, вул. Червонохрестівська, 6/1, код ЄДРПОУ 26285767.

Третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог напредмет споруна сторонівідповідача: Рожищенський відділ Державної виконавчої служби у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, місцезнаходження: 45101, Волинська область, м. Рожище, вул. Незалежності, 24, код ЄДРПОУ 34989638.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .

Головуючий суддя І. І. Сіліч