Рішення

від 18.03.2024 по справі 201/214/24

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 201/214/24

Провадження № 2/201/75/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2024 року м. Дніпро

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Батманової В.В.,

з секретарем судового засідання Турбаївською М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Азов Консалтінг»</a>, третя особа ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання трудових відносин припиненими,-

ВСТАНОВИВ:

В проваджені Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Азов Консалтінг»</a>, третя особа ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання трудових відносин припиненими.

В обґрунтування позову позивач посилався на те, що 07.09.2020 ОСОБА_1 призначений на посаду Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Азов Консалтінг»</a>. Після початку 24.02.2022 військової агресії Російської Федерації відносно України та проведення бойових дій місто Маріуполь Донецької області потрапило до тимчасової окупації.

Після виїзду на територію підконтрольну органам державної влади України позивач неодноразово намагався зв`язатися із засновниками підприємства ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , однак останні не виходили на зв`язок. Зі слів знайомих позивачу стало відомо, що вони знаходяться у м. Маріуполі на непідконтрольній території та не збираються приймати участь у діяльності підприємства.

02.11.2023 склав заяву про звільнення його за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП в порядку визначеному законодавством України однак спрямувати її засновникам не надалось можливим у зв`язку з їх перебуванням на окупованій території.

З метою встановлення місця знаходження засновників 03.11.2023 позивач звернувся до ГУ Національної поліції в Донецькій області із заявою про розшук ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . За результатом здійснених заходів проведених правоохоронним органом отримав відповідь від 28.12.2023 №9876/2-2023 згідно якої за результатом розгляду його звернення було зареєстроване кримінальне провадження №12023052770000746 від 04.11.2023 та під час проведення досудового розслідування встановити місцезнаходження ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не надалось можливим.

З метою належного повідомлення засновників Товариства про скликання позачергових зборів Учасників Товариства позивачем зроблено повідомлення про скликання позачергових загальних зборів ТОВ «Фірма «Азов Консалтінг» на 16.12.2023, що було 07.11.2023 опубліковано у печатному виданні «Голос України» №223(8240); 09.11.2023 опубліковано у печатному виданні всеукраїнський тижневик «Інформ» №46 (723) та 09.11.2023 у печатному видані «Наше місто» №45 (4245/1) щонайменш за місяць до їх скликання. 16.12.2023 у зв`язку з неявкою засновників Товариства ОСОБА_2 та ОСОБА_3 позачергові збори не відбулись з вини засновків про що складено протокол.

Позивач вважає, що вказана бездіяльність порушує його права, у зв`язку з викладеним просить суд визнати припиненими трудові відносини між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «Азов Консалтінг» з 31.12.2023 та виключити відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про ОСОБА_1 , як керівника та представника (підписанта) Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Азов Консалтінг»</a>. Внесення відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань покласти на ОСОБА_1 , та стягнути судові витрати, понесені у зв`язку з розглядом справи.

Ухвалою судді Батманової В.В. від 11 січня 2024 року було відкрито провадження по справі та призначено розгляд справи в спрощеному провадженні з повідомленням сторін.

Представник позивача надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, не заперечував проти винесення заочного рішення.

Відповідач та треті особи в судове засідання не з`явились, про дату та час слухання повідомлялись належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Отже, належним чином повідомлений про розгляд справи судом відповідач в судове засідання не з`явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не надав, з клопотанням про відкладення розгляду справи до суду не звернувся, а також не скористався правом надання заперечень проти позову.

Враховуюч и, що відповідач виходячи з положень та п.4 ч. 8, ч.11 ст.128 ЦПК України вважається належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи , в судове засідання не з`явився, згідно до ст.280 ЦПК України, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Згідно до ч.1 ст.223 ЦПК України та ч.2 ст.247 ЦПК України, враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, розгляд справи 26.02.2024 здійснювався за відсутності сторін (їх представників) та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, вивчивши матеріали справи, оцінивши докази у відповідності до вимог ст.89 ЦПК України, вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в повному обсязі з наступних підстав.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України та законами України.

Встановлено, що 07.09.2020 ОСОБА_1 призначений на посаду Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Азов Консалтінг»</a>.

Після початку 24.02.2022 військової агресії Російської Федерації відносно України та проведення бойових дій місто Маріуполь Донецької області потрапило до тимчасової окупації.

Після виїзду на територію підконтрольну органам державної влади України позивач неодноразово намагався зв`язатися із засновниками підприємства ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , однак останні не виходили на зв`язок.

02.11.2023 позивач склав заяву про звільнення його за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП в порядку визначеному законодавством України однак спрямувати її засновникам не надалось можливим у зв`язку з їх перебуванням на окупованій території.

З метою встановлення місця знаходження засновників 03.11.2023 позивач звернувся до ГУ Національної поліції в Донецькій області із заявою про розшук ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . За результатом здійснених заходів проведених правоохоронним органом отримав відповідь від 28.12.2023 №9876/2-2023 згідно якої за результатом розгляду його звернення було зареєстроване кримінальне провадження №12023052770000746 від 04.11.2023 та під час проведення досудового розслідування встановити місцезнаходження ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не надалось можливим.

З метою належного повідомлення засновників Товариства про скликання позачергових зборів Учасників Товариства позивачем зроблено повідомлення про скликання позачергових загальних зборів ТОВ «Фірма «Азов Консалтінг» на 16.12.2023, що було 07.11.2023 опубліковано у печатному виданні «Голос України» №223(8240); 09.11.2023 опубліковано у печатному виданні всеукраїнський тижневик «Інформ» №46 (723) та 09.11.2023 у печатному видані «Наше місто» №45 (4245/1) щонайменш за місяць до їх скликання.

16.12.2023 у зв`язку з неявкою засновників Товариства ОСОБА_2 та ОСОБА_3 позачергові збори не відбулись з вини засновків про що складено протокол.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 КЗпП України відповідно до Конституції України будь- яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору залежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної приналежності, статі, мови, політичних поглядів, релігійних переконань, членства у професійній спілці чи іншому об`єднанні громадян, роду і характеру занять, місця проживання не допускається.

У пункті 4 частини першої статті 36 КЗпП України визначено, що підставами припинення трудового договору, зокрема, є розірвання трудового договору з ініціативи працівника.

Відповідно до статті 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. При цьому, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Нормами ст. ст. 97, 99 ЦК України закріплено, що управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом. Загальні збори товариства своїм рішенням: створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад.

Відповідно до ч. 4 ст. 58 Закону України "Про господарські товариства" учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному капіталі.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 145 ЦК України вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори його учасників. У товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган (колегіальний або одноособовий), який здійснює поточне керівництво його діяльністю і є підзвітним загальним зборам його учасників.

Пунктом 3 ч. 4 ст. 145 ЦК України передбачено, що до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю належить створення та відкликання виконавчого органу товариства.

Згідно із ст. ст. 28, 29 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" органами товариства є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення) та виконавчий орган. Загальні збори учасників є вищим органом товариства. Кожен учасник товариства має право бути присутнім на загальних зборах учасників, брати участь в обговоренні питань порядку денного і голосувати з питань порядку денного загальних зборів учасників.

Відповідно до ч. 3 ст. 39 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" виконавчий орган товариства підзвітний загальним зборам учасників і наглядовій раді товариства (у разі утворення) та організовує виконання їхніх рішень.

В свою чергу, положення п. 7 ч. 2 ст. 30 Закону України "Про товариства з обмеженого та додатковою відповідальністю" передбачають, що обрання одноосібного виконавчого органу товариства або членів колегіального виконавчого органу (всіх чи окремо одного або декількох з них), встановлення розміру винагороди членам, виконавчого органу товариства є виключною компетенцією Загальних зборів учасників.

Загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства (ч. 1 ст. 30 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю").

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" загальні збори учасників скликаються, зокрема з ініціативи виконавчого органу товариства.

Відповідно до ч. 4 ст. 58 Закону України "Про господарські товариства" учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному капіталі.

Згідно ч. 1 ст. 62 Закону України "Про господарські товариства" у товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган: колегіальний (дирекція) або одноособовий (директор).

За змістом положень ст. 38 КЗпП України, ст. 145 ЦК України, ст. ст. 58, 60, 62 Закону України "Про господарські товариства", ст.ст. 28, 29, 30 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" праву директора товариства на звільнення за власним бажанням кореспондує обов`язок учасників товариств провести загальні збори та розглянути заяву директора про звільнення і створення виконавчого органу.

Право найманого працівника, у т.ч. того, який обіймає посаду директора товариства, як у даному випадку, можуть бути припинено на підставах, передбачених Кодексом законів про пращо України, зокрема і за власним: бажанням. Зокрема, звільнити директора, дійсно, може тільки засновники підприємства, але якщо загальні збори скликати не можливо, то це не означає, що директор буде змушений довічно працювати на цьому підприємстві та нести відповідальність перед державою, як посадова особа товариства в примусовому порядку.

Міністерством праці та соціальної політики в листі від 12.01.2011 № 15/06/186-11 зазначено, що у таких випадках директор має право реалізувати своє право звільнитися за власним бажанням, передбачене ст. 38 КЗпП України. Для цього директор повинен видати наказ про визнання себе звільненим за власним бажанням.

Судові рішення згідно ст. 129-1 Конституції України, є обов`язковими до виконання на всій території України. Виконання рішення суду є невід`ємною частиною права на справедливий суд.

Стаття 267 ЦПК України наділяє суд, який ухвалив рішення у справі, визначити порядок його виконання.

Із змісту п. 37 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" № 2 від 12.06.2009, вбачається, що визначення порядку виконання рішення суду, надання розстрочки виконання зазначається безпосередньо в рішенні суду при його ухваленні.

Відповідно до пункту 13 ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" в Єдиному державному реєстрі, зокрема, містяться відомості про керівника юридичної особи, а за бажанням юридичної особи - також про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо.

Частиною 4 ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" передбачено, що для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у тому числі змін про керівника, подаються такі документи: заява про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі; примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про зміни, що вносяться до Єдиного державного реєстру (протокол загальних зборів).

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" державний реєстратор юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань - особа, яка перебуває у трудових відносинах з суб`єктом державної реєстрації, нотаріус.

Відповідно до абз. 6 п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" суб`єктами державної реєстрації є: виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, нотаріуси - у разі державної реєстрації юридичних осіб (крім випадків, передбачених абзацами другим - четвертим цього пункту) та фізичних осіб - підприємців.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" державним реєстратором може бути громадянин України, який має вищу освіту, відповідає кваліфікаційним вимогам, визначеним Міністерством юстиції України, та перебуває у трудових відносинах з суб`єктом державної реєстрації (крім нотаріусів), та нотаріус.

Таким чином нотаріус є окремим суб`єктами державної реєстрації, визнається державним реєстратором та може виконувати реєстраційні дії, як і державний реєстратор виконавчих органів місцевого самоврядування.

Законодавством передбачений порядок проведення державної реєстрації та інших реєстраційних дій на підставі рішення суду державним реєстратором.

Відповідно до п. 1 ст. 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань": державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі:

1)документів, що подаються заявником для державної реєстрації;

2)судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також шо надійшли в електронній формі від суду щодо: зобов`язання вчинення реєстраційних дій.

На основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилався позивач, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Обговорюючи питання розподілу судових витрат, враховуючи відзив відповідача, а також той факт, що другий відповідач у справі фактично є лише виконавцем рішення, з урахуванням задоволення позовних вимог у повному обсязі, на підставі ст.141 ЦПК України, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1211,20 грн.

На підставі викладеного, Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», Закону України "Про господарські товариства", керуючись ст. ст. 4,12, 13, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 133, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Азов Консалтінг»</a>, третя особа ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання трудових відносин припиненими - задовольнити.

Визнати припиненими трудові відносини між ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «Азов Консалтінг» (код ЄДРПОУ 35853569) з 31.12.2023р. та виключити відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), як керівника та представника (підписанта) Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Азов Консалтінг»</a> (код ЄДРПОУ 35853569). Внесення відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань покласти на ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Азов Консалтінг»</a> (код ЄДРПОУ 35853569) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1211 (тисячу двісті одинадцять) грн. 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 289 ЦПК України, а саме заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя В.В. Батманова