Ухвала

від 26.03.2024 по справі 363/1441/24

ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"26" березня 2024 р. Справа № 363/1441/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2024 року Вишгородський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Рудюка О.Д.

за участі секретаря Бобрової Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгород заяву ОСОБА_1 , яка діє в інтересах Адвокатського бюро «Катерини Ковалевської», про забезпечення доказів до подання позовної заяви, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , яка діє в інтересах Адвокатського бюро «Катерини Ковалевської», звернулась до суду із заявою про забезпечення доказів до подання позовної заяви, в якій просить суд забезпечити докази шляхом витребування з Вишгородського районного суду Київської області копію позовної заяви у справі №363/5327/23. Обґрунтовуючи заяву тим, 04.09.2023 року між Адвокатським бюро «Катерини Ковалевської» та ОСОБА_2 укладено договір №04-09/23 про надання правничої допомоги. Крім того, 04.09.2023 року укладено додаткову угоду №1 до договору №04-09/23 про надання правничої допомоги, за умовами якої на виконання п.5.1., сторони домовились про здійснення оплати за надавану правничу допомогу у справі про розірвання шлюбу та поділ спільного майна подружжя (гонорар) на підставі погодинної оплати. Також, сторони домовились про проведення клієнтом попередньої оплати за надавану правничу допомогу у розмірі 120000,00 грн. у строк до 15.09.2023 року. 14.09.2023 року клієнту направлено кінцевий варіант проекту позову з квитанцією на оплату судового збору. Однак, а ні 15.09.2024 року, а ні пізніше ОСОБА_2 умови договору не виконав, оплату не здійснив.

Із сайту «Судової влади» Адвокатському бюро стало відомо про те, що у вересні 2023 року ОСОБА_2 , від імені якого діяла адвокат Г.Гаро, подано позов про поділ майна подружжя. Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області відкрито провадження, справа №363/5327/23. 06.11.2023 року вказану позовну заяву залишено без розгляду. Керуючий Адвокатським бюро зв`язалася з адвокатом Г.Гаро з метою уточнення ситуації, яка склалася, зокрема для отримання інформації про те, чи повідомляв її ОСОБА_2 про наявність договірних відносин у останнього з АБ «Катерини Ковалевської» та чи передавалися їй для роботи проекти будь-яких процесуальних документів. На, що адвокат Г.Гаро повідомила про те, що ОСОБА_2 передав їй проект позовної заяви про поділ майна подружжя. Однак, ні проекту цієї позовної заяви, ні позовної заяви, поданої нею до суду, адвокат Г.Гаро не надала. Адвокатське бюро «Катерини Ковалевської» має намір звернутися до Вишгородського районного суду Київської області до ОСОБА_2 з позовом про стягнення заборгованості за договором №04-09/23 про надання правничої допомоги від 04.09.2023 року. Однак, для підготовки позову є необхідність отримати копію позовної заяви, яка була подана від імені та в інтересах ОСОБА_2 адвокатом Г.Гаро, справа №363/5327/23.

15.03.2024 року до Вишгородського районного суду Київської області адвокатами, в межах надання правничої допомоги Адвокатському бюро «Катерини Ковалевської» подані адвокатські запити з проханням надати копію позовної заяви у справі №363/5327/23. 18.03.2024 року листами вих.№01-15/40/2024 та №01-15/41/2024 у задоволенні адвокатських запитів відмовлено. Таким чином, Адвокатське бюро «Катерини Ковалевської» позбавлене можливості самостійно отримати доказ, який матиме важливе значення для вирішення питання стягнення заборгованості за договором №04-09/23.

Ознайомившись з матеріалами заяви про забезпечення доказів, суд прийшов до наступного.

Відповідно до ч.3 ст.116 ЦПК України, заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.

Згідно положень ч.1 ст.117 ЦПК України, у заяві про забезпечення доказів зазначається, докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні; обґрунтування необхідності забезпечення доказів; спосіб забезпечення доказів.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно до частин 1, 4 статті 84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Суд може витребувати докази також до подання позову як захід забезпечення доказів у порядку, встановленому статтями 116-118 цього Кодексу.

Забезпечення доказів - це оперативне закріплення у встановленому цивільним процесуальним законом порядку відомостей про факти, яке вчиняється суддею з метою використання їх як докази при розгляді та вирішенні цивільних справ у суді. Забезпечення доказів у жодному випадку не можна ототожнювати із їх дослідженням або оцінкою. Єдина мета забезпечення доказів - це їх фіксація для забезпечення можливості їх дослідження та оцінки при подальшому розгляді справи.

Відповідно до ч.1, 2 ст.116 ЦПК України, суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.

За змістом наведених процесуальних норм права, обов`язковою умовою для вжиття судом заходів щодо забезпечення доказів є встановлення обставин, які дають підстави для висновку, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим. Обов`язок доведення таких обставин покладається на особу, яка звертається до суду із заявою про забезпечення доказів.

Забезпечення доказів - це механізм не лише здобути докази, які стосуються предмета доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, а й насамперед запобігти їх імовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об`єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 року у справі №9901/845/18, та у постанові від 09.10.2019 року у справі №9901/385/19.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення доказів до подання позовної заяви, ОСОБА_1 не довела, що засіб доказування, а саме копія позовної заяви у справі №363/5327/23, може бути втрачена, збирання або подання відповідного доказу стане згодом неможливим чи утрудненим.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що судом не встановлено обставин, які б вказували на те, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим, суд вважає за необхідне в задоволенні заяви про забезпечення доказів до подання позовної заяви відмовити, у зв`язку з необґрунтованістю.

На підставі викладеного та керуючись статтями 84, 116, 117, 260 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 , яка діє в інтересах Адвокатського бюро «Катерини Ковалевської», про забезпечення доказів до подання позовної заяви відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційногосуду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її оголошення.

Суддя О.Д.Рудюк