Постанова

від 01.11.2007 по справі 2а-2050/2007

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

№

2а-2050/07

Україна

Харківський

окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

Іменем

України

   01 листопада 2007 року                15:20                                

                 м. Харків                                                                                

            Харківський окружний

адміністративний суд  у складі:

головуючого

судді  - 

Перцової Т.С.

при секретарі -

Бондар І.І.

за участю

представників сторін :

позивача -

Малахатко І.І. (дов. № 1 від 09.11.2005 року)

відповідача -

Чернової О.А. (дов. №1275/10/10-015 від 09.02.2007 року)

розглянув

у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові справу за

адміністративним позовом ЗАТ „Техснаб” до Державної податкової інспекції у

Комінтернівському районі м.Харкова про визнання нечинними податкових

повідомлень-рішень № 0000452310/0 від 27.04.2007р. по податку на прибуток на

загальну суму 1725112,50 грн. та № 0000462310 по податку на прибуток на

загальну суму 1373523,00 грн., -

встановив:

            Позивач, ЗАТ „Техснаб” звернувся до

Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в

якому просить визнати нечинними податкові повідомлення-рішення № 0000452310/0

від 27.04.2007р. по податку на прибуток на загальну суму 1725112,50 грн. та №

0000462310 по податку на прибуток на загальну суму 1373523,00 грн.

            В судовому засіданні підтримав позов

в повному обсязі. Вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення

прийняті відповідачем за результатами неправомірно проведеної перевірки з

фактичним застосуванням непрямих методів та порушення процедури їх

застосування. Свої позовні вимоги обґрунтовує з посиланням на ст.19 Конституції

України, ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

            Відповідач та в судовому засіданні

представник відповідача заперечують проти позову в повному обсязі. Згідно

наданих до суду заперечень проти адміністративного позову відповідач, як на

підставу проведення перевірки посилається на припис прокуратури

Комінтернівського району м. Харкова № 340 від 19.03.2007 року, який відповідає

вимогам закону та є обов'язковим у відповідності до статей 20, 22 Закону

України «Про прокуратуру». Крім того, проведення невиїзної перевірки відповідач

також обґрунтовує відсутністю позивача за юридичною адресою. На підтвердження

цього твердження надав до суду з супровідним листом № 11144/10/10-015 від

24.09.2007 року копії заяви на розшук платника податків від 11.04.2006 року,

акту перевірки підприємства за юридичною адресою від 11.04.2006 року, службової

записки № 477 від 05.12.2006 року, запиту про розшук від 08.12.2006 року. В

своїх запереченнях щодо проведення перевірки за відсутності первинних

документів на підставі довідок про рух грошових коштів по рахунках позивача,

відповідач посилається на залишення позивачем без відповіді листів відповідача

про надання документів за № 2295/10-23-108 від 01.03.2007 року, №

2451/10/23-108 від 05.03.2007 року, наданих з запереченнями на позов та

додатково наданими листами № 6253/10 від 17.07.2006 року і № 10837/1-/23-709

від 30.11.2006 року, направленими рекомендованими листами з простим

повідомленням про вручення, та службову записку начальника ВПМ відповідача з

додатками про втрату підприємством документів. З огляду на наведене, просить

суд відмовити в задоволенні позову.

Суд вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи встановив наступне.

Надані суду документи свідчать про

те, що на підставі припису прокуратури

Комінтернівського району м.Харкова № 340вих-06 від 19.03.2006 року за

матеріалами, наданими прокуратурою Комінтернівського району м.Харкова, ДПІ у

Комінтернівського району м.Харкова здійснено невиїзну позапланову перевірку ЗАТ

„Техснаб”, про що складено акт про результати невиїзної позапланової перевірки

ЗАТ „Техснаб” код 30234818 з питань дотримання вимог податкового, валютного та

іншого законодавства за період з 01.01.2004 року по 31.12.2006 року №

1510/23-104/30234818 від 12.04.2007 року.

Згідно з висновками акту відповідачем було

встановлено віднесення до складу валових витрат, не підтверджених відповідними

розрахунковими, платіжними та іншими документами, що є порушеннями пп.5.3.9

п.5.3 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”. Внаслідок

вказаного відповідачем зроблений висновок про заниження податку на прибуток у

сумі 1 150 075,00 грн. Також за висновками акту перевірки відповідачем було

встановлено віднесення до складу податкового кредиту суми сплаченого

(нарахованого) податку на додану вартість у зв'язку з придбанням товарів

(послуг), не підтверджених податковими накладними чи митними деклараціями, що є

порушенням пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість”,

внаслідок чого відповідачем було зроблено висновок про заниження податку на

додану вартість у сумі 915 682,00 грн.

На підставі висновків вищезазначеного акту

перевірки  № 1510/23-104/30234818 від

12.04.2007 року ДПІ у Комінтернівського району м.Харкова 27.04.2007 року були

прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення № 0000452310 по податку на

прибуток на загальну суму 1 725 112,50 грн. ( 1 150 075,00 грн. - основний платіж,

575 037,50 грн.-санкція) та № 0000462310/0 по податку на додану вартість на

загальну суму 1 373 523,00 грн. (915 682,00 грн. - основний платіж, 457 841,00

- санкція).

            Приписами

ч.2 ст.19 Конституції України податкові органи та їх посадові (службові) особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах

повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статус

державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності

визначає Закон України «Про державну податкову службу в Україні».

Суд, аналізуючи п.1 ст.11 Закону, вважає за необхідне зазначити, що податкові органи у відповідності до приписів цієї статті мають право

проводити документальні

невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших

документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів

(обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та

позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і

сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного

законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими

відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також

фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не

мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок

утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім

Національного банку України та його установ.

Положеннями ст.11-1  Закону України

«Про державну податкову службу України» встановлено порядок, строки, умови, а також вичерпний перелік підстав для проведення

планових та позапланових виїзних перевірок.

Крім того, відповідно до ст. 11-2

Закону України «Про державну податкову службу України» посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до

проведення позапланової виїзної перевірки за

наявності підстав для їх проведення та за умови надання платнику податків під розписку направлення на перевірку

(підписується керівником органу державної податкової

служби та скріплюється печаткою) та копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної

перевірки, в якому зазначаються підстави

проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.

Судом

встановлено, що невиїзна позапланова перевірка ЗАТ „Техснаб” проведена ДПІ у

Комінтернівському районі м.Харкова на підставі припису прокуратури

Комінтернівського району м. Харкова № 340 від 19.03.2007 року про усунення

порушень вимог Закону України «Про державну податкову службу» (а.с. 30,31) з

посиланням на п.3 статті 11-1 Закону України «Про державну податкову службу» та

наказу начальника ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова № 125 від

19.03.2007 року. В обґрунтування вимог припису було зазначено, що за наслідками

проведення перевірки позивача прокуратурою встановлені факти, які свідчать про

несплату позивачем податків на суму понад 1 000 000,00 грн., так як існують

розбіжності між довідкою банку про рух коштів та даними податкових декларацій,

що вказує на недостовірність даних декларації .

Наявність

у прокуратури права вимагати проведення перевірки відповідач обґрунтовує п.3

ст. 20 Закону України «Про прокуратуру».

На думку

суду, посилання відповідача в обґрунтування законності вимог прокуратури на п.3

ст.20 Закону України «Про прокуратуру», якою прокуратурі надано право вимагати

від керівників та колегіальних органів проведення перевірок підконтрольних та

підпорядкованих підприємств, установ, організацій та інших структур є хибним

трактуванням норми права, оскільки йдеться про проведення перевірок не

контролюючим, а керівним органом.

У

відповідності до частини 2 статті 19 Закону України «Про прокуратуру»

прокуратура при здійсненні контролю за додержанням законів не може підмінювати

органи відомчого управління та контролю.

Поняття

контролюючого органу та віднесення до них відповідача визначено пунктом 1.12

статті 1, пунктом 2.1 статті 2 Закону України «Про порядок погашення

зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими

фондами».

За змістом

ст.2 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед

бюджетами та державними цільовими фондами» контролюючим органом з питань сплати

податку на прибуток та податку на додану вартість є державна податкова служба.

Проведення перевірок повноти своєчасності, достовірності, повноти нарахування

та сплати податків будь-якими іншими органами заборонено підпунктом 2.2.2

пункту 2 статті 2 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників

податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Таким

чином, при проведенні перевірки за заявою, повідомленням або з власної

ініціативи прокурор не мав повноважень встановлювати недостовірність даних,

зазначених позивачем в податкових деклараціях, та факту несплати податків

позивачем на підставі цього.

Крім

того, в порушення вимог ст.25 Закону України «Про прокуратуру» припис № 340 не

містить строку на усунення порушення, тобто строків проведення перевірки.

У

відповідності до статті 8 Закону України «Про прокуратуру» обов'язковими є ті

вимоги прокуратури, що відповідають чинному законодавству.

Суд

вважає, що вказаний припис не є належним доказом наявності у відповідача

підстав для проведення перевірки, оскільки винесений прокуратурою

Комінтернівського району м. Харкова з порушенням статей 5, 19, 20 Закону

України «Про прокуратуру», підпункту 2.2.2 пункту 2 статті 2 Закону України

«Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та

державними цільовими фондами».

Разом з

цим, суд зазначає, що п.3 ст.11-1 Закону України «Про державну податкову

службу», на яку прокуратура посилається у приписі, передбачає право відповідача

здійснити позапланову виїзну перевірку у разі виявлення недостовірності даних,

що містяться у податковій декларації, поданій платником податків, якщо платник

податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий

письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів

з дня отримання запиту.

Таким

чином, після отримання припису прокуратури відповідач повинен був направити

позивачу запит про надання пояснень щодо виявлених прокуратурою недостовірних

даних податкових декларацій позивача.

У

відповідності до акту перевірка позивача проводилася з 20.03.2007 року по

02.04.2007 рік. Враховуючи, що припис прокуратури датований 19.03.2007 р.,

відповідач не виконав вимоги п.3 ст.11-1 Закону України «Про державну податкову

службу» та не направив позивачу письмовий запит про надання пояснень та

первинних документів щодо недостовірності податкових декларацій позивача.

Оскільки

право проводити позапланову виїзна перевірку за пунктом 3 ст.11-1 Закону

України «Про державну податкову службу» виникає лише у разі ненадання позивачем

відповіді на запит протягом 10 робочих днів, у відповідача відсутнє право

проводити позапланову перевірку.

Надані

відповідачем листи вих. № 2295/10-23-108 від 01.03.2007 р. (а.с. 33), вих. №

2451/10/23-108 від 05.03.2007 р. (а.с. 32), вих. № 6253/10 від 17.07.2006 р.

(а.с. 56) і № 10837/1-/23-709 від 30.11.2006 р. (а.с. 57-59) про надання

документів для перевірки складені до винесення припису прокуратури, а тому не

мають відношення до перевірки за вказаним приписом прокуратури № 340. До того ж

відповідачем не надано доказів вручення вказаних позивачу зазначених листів.

Надані

відповідачем документи, що підтверджують відсутність у позивача первинних

документів (а.с. 51-55) та відсутність позивача за юридичною адресою (а.с.

49-50, 60-61) складені у 2005 та 2006 роках, а тому також не мають відношення

до проведення спірної перевірки за приписом прокуратури у 2007 році.

За таких

обставин, суд вважає, що відповідачем при здійсненні перевірки ЗАТ „Техснаб” не

дотримано порядку, передбаченому п.3 ст.11-1 Закону України «Про державну

податкову службу» для проведення позапланової виїзної перевірки.

Крім

того, в преамбулі акту перевірки № 1510/23-104/30234818 від 12.04.2007 р.

зазначено, що підставами проведення перевірки ЗАТ „Техснаб” є припис

прокуратури Комінтернівського району м. Харкова № 340 від 19.03.2007 р. та

наказ начальника ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова № 125 від 19.03.2007

р. про проведення перевірки за приписом прокуратури.

За

змістом припису прокуратури № 340 прокурор наполягав на проведенні позапланової

виїзної перевірки на підставі п.3 ч.6 ст.11-1 Закону України «Про державну

податкову службу». У відповідності до наказу № 125 від 19.03.2007 р. було

призначено проведення позапланової виїзної перевірки.

Але,

фактично, і це визнано відповідачем, було проведено невиїзну позапланову

перевірку, про що зазначено в самому акті перевірки, тоді як за всіма

документами, які зазначені в преамбулі акту перевірки як підстави

проведення,   відповідач   повинен  

був   проводити   позапланову виїзну перевірку.

Таким

чином, виходячи зі змісту ст.ст.11, 11-1 Закону

України «Про державну податкову службу в Україні» відповідач ДПІ у

Комінтернівському районі м.Харкова здійснив перевірку позивача без наявності

правових підстав і в порядку непередбаченому чинним законодавством України, а

тому здійснення такої перевірки є порушенням статті 19 Конституції України.

Проведення

відповідачем невиїзної перевірки, за результатами якої складено акт №

1510/23-104/30234818 від 12.04.2007 р., з порушенням Закону України «Про

державну податкову службу» було встановлено також і рішенням Комінтернівського

районного суду від 17.08.2007 р. Комінтернівського районного суду м. Харкова,

залишеній без змін ухвалою від 09.10.2007 р. апеляційного суду Харківської

області при розгляді скарги ОСОБА_1.

В

зв'язку з вищенаведеним, суд вважає, що складений в ході перевірки акт не може

бути підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Тобто,

виходячи з приписів ст. 19 Конституції України та ч. 1 ст. 9, ч. 3 ст. 70 КАС

України суд дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення рішення ДПІ у

Комінтернівському районі м. Харкова № 0000452310/0 по податку на прибуток на

загальну суму 1725112,50 грн. та № 0000462310 від 27.04.2007р. по податку на

прибуток на загальну суму 1373523,00 грн. є неправомірними і повинні бути

визнані судом нечинними.

Відповідно

до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка

не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею

документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На

підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8,19 Конституції України, ст.4 Закону

України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами

та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 року №1281-III ст.ст. 11, 11-1,

13 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»,  ст.ст. 4, 7, 8, 11,

17, 19, 71, 

ч. 1 ст. 158, ст.ст. 160, 161-163, 167, 186 КАС України,  суд, -

постановив:

            Адміністративний позов ЗАТ „Техснаб”

до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м.Харкова про

визнання нечинними податкових повідомлень-рішень № 0000452310/0 по податку на

прибуток на загальну суму 1725112,50 грн. та № 0000462310 від 27.04.2007р. по

податку на прибуток на загальну суму 1373523,00 грн. - задовольнити.

            Визнати нечинним податкове

повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі

м.Харкова № 0000452310/0 від 27.04.2007р. по податку на прибуток на загальну

суму 1725112,50 грн. (1150075,00 грн. - основний платіж, 575037,50 грн. -

санкція).

Визнати

нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у

Комінтернівському районі м.Харкова та № 0000462310 по податку на прибуток на

загальну суму 1373523,00 грн. (915682,00 грн. - основний платіж, 457841,00 грн.

- санкція).

Стягнути з Державного бюджету України на ЗАТ „Техснаб”, код 30234818,

державне мито в розмірі 3,40 грн.

Постанова

може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через

Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне

оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня її проголошення та

поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без

попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга

подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова

набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне

оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про

апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений

строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі

подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної

сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

            Постанова в повному обсязі

виготовлена 05.11.2007 року.

Суддя                                                 (підпис)                                             Т.С.

Перцова

            Згідно з оригіналом

            Постанова не набрала законної сили.