Ухвала

від 03.11.2023 по справі 757/43690/23-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/43690/23-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2023 року

слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва: ОСОБА_1 ,

при секретарі: ОСОБА_2 ,

за участю:

особи, яка подала скаргу, захисника - адвоката: ОСОБА_3 ,

захисника - адвоката: ОСОБА_4 ,

підозрюваного: ОСОБА_5 ,

прокурора: ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві провадження за скаргою захисника - адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 , на повідомлення про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, в межах кримінального провадження № 42023102060000112 від 04.05.2023 року, -

ВСТАНОВИВ:

Адвокат ОСОБА_3 (далі - особа, яка подала скаргу, адвокат ОСОБА_3 ), який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 (далі - підозрюваний ОСОБА_5 ), звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва зі скаргою на повідомлення про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, в межах кримінального провадження № 42023102060000112 від 04.05.2023 року.

В обґрунтування скарги адвокат ОСОБА_3 зазначає, що Печерським управлінням поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадження № 42023102060000112 від 04.05.2022 року. 30.06.2023 року слідчим Печерського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_5 повідомлено про підозру за ч. 4 ст. 190 КК України. Відповідно до повідомлення про підозру ОСОБА_5 у період часу з 18.10.2022 року до 28.03.2023 рік, шляхом зловживанням довірою головного бухгалтера товариства ОСОБА_7 , а також директора товариства ОСОБА_8 і технічного директора товариства ОСОБА_9 , заволодів грошовими коштами ТОВ «Сучасні інженерні мережі» на загальну суму 8 613 362, 80 (вісім мільйонів шістсот тринадцять тисяч триста шістдесят дві) гривень, тобто вчинив закінчений злочин. При цьому, повідомлення про підозру не містить жодних відомостей про дату, місце та спосіб заволодіння ОСОБА_5 грошовими коштами, а також відомостей з якого періоду останній міг фактично розпоряджатися даними грошовими коштами. Кваліфікація дій підозрюваного ОСОБА_5 викладена в повідомленні про підозру не відповідає фактичним обставинам кримінального правопорушення та змісту підозри. Окрім того, із суб`єктивної сторони злочин, передбачений ст. 190 КК України, характеризується прямим умислом і корисливим мотивом. Із об`єктивної сторони шахрайство полягає у заволодінні чужим майном або у придбанні права на майно шляхом обману чи зловживання довірою. Матеріали кримінального провадження не містять відомостей про те, яким чином ОСОБА_5 заволодів коштами, які були перераховані за його вказівкою, яким чином ОСОБА_5 міг заволодіти грошовими коштами, перерахованими на рахунки не пов`язаних з ним компаній; висновок за результатами проведення судово-економічної експертизи не підтверджує той факт, що товар фактично не поставлявся. Повідомлення про підозру не містить відомостей про причинно-наслідковий зв`язок між діями ОСОБА_5 та наслідками, що настали для потерпілого у даному кримінальному провадженні. Окрім того, повідомлення про підозру здійснено не уповноваженою на те особою.

02.11.2023 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від адвоката ОСОБА_3 надійшли доповнення до скарги на повідомлення про підозру.

В судове засідання 03.11.2023 року з`явились захисник - адвокат ОСОБА_3 , захисник - адвокат ОСОБА_4 , підозрюваний - ОСОБА_5 , прокурор - ОСОБА_6 .

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, під час розгляду скарги здійснювалось фіксування провадження технічними засобами.

В судовому засіданні стороною захисту надано доповнення до скарги на повідомлення про підозру, а стороною обвинувачення - копії судових рішень на підтвердження того, що обґрунтованість підозри судами неодноразово перевірялась.

Захисник - адвокат ОСОБА_3 та захисник - адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні вимоги скарги підтримали з викладених у ній підстав з урахуванням доповнень та просили їх задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав позицію захисників.

Прокурор ОСОБА_6 в судовому засіданні щодо задоволення скарги заперечував, просив у її задоволенні відмовити.

Вислухавши пояснення захисників - адвокатів, підозрюваного, прокурора, дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що Печерським управлінням поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадження № 42023102060000112 від 04.05.2022 року.

В рамках здійснення досудового розслідування у вищевказаному кримінальному провадженні 30.06.2023 року слідчим Печерського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_5 повідомлено про підозру за ч. 4 ст. 190 КК України.

Згідно п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, зокрема, повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.

Повідомлення слідчого, прокурора про підозру є рішенням, оскарження якого допускається відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК.

Процесуальна процедура повідомлення про підозру регулюється положеннями Глави 22 КПК України: порядок повідомлення про підозру передбачено ст. 278 КПК України, випадки повідомлення про підозру передбачені ст. 276 КПК України, зміст повідомлення про підозру ст. 277 КПК України.

Отже, підставою оскарження вказаного процесуального рішення є порушення вищевказаних процесуальних норм.

Відповідно до ст. 276 КПК України, повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках: 1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; 2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів; 3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення. Особливості повідомлення про підозру окремій категорії осіб визначаються главою 37 цього Кодексу. У випадках, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий, прокурор або інша уповноважена службова особа (особа, якій законом надано право здійснювати затримання) зобов`язані невідкладно повідомити підозрюваному про його права, передбачені статтею 42 цього Кодексу. Після повідомлення про права слідчий, прокурор або інша уповноважена службова особа на прохання підозрюваного зобов`язані детально роз`яснити кожне із зазначених прав.

Згідно ст. 277 КПК України, письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором. Повідомлення має містити такі відомості: 1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; 2) анкетні відомості особи (прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; 3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; 4) зміст підозри; 5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; 7) права підозрюваного; 8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.

Статтею 278 КПК України визначено, що письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень. Письмове повідомлення про підозру затриманій особі вручається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання. У разі якщо особі не вручено повідомлення про підозру після двадцяти чотирьох годин з моменту затримання, така особа підлягає негайному звільненню. Дата та час повідомлення про підозру, правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність невідкладно вносяться слідчим, прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Як визначено у ч. 1 ст. 216 КПК України, слідчі органів Національної поліції здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, крім тих, які віднесені до підслідності інших органів досудового розслідування.

Відповідно до ч. 1 ст. 218 КПК України, досудове розслідування здійснюється слідчим того органу досудового розслідування, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення.

Так, з повідомлення про підозру вбачається, що всього, у період часу з 18.10.2022 року до 28.03.2023 року ОСОБА_5 , шляхом зловживанням довірою головного бухгалтера товариства ОСОБА_7 , а також директора товариства ОСОБА_8 , технічного директора товариства ОСОБА_9 , заволодів грошовими коштами ТОВ «Сучасні інженерні мережі» на загальну суму 8 613 362, 80 (вісім мільйонів шістсот тринадцять тисяч триста шістдесят дві) грн. Кошти були перераховані бухгалтером на рахунки інших суб`єктів господарювання, а саме ТОВ «БЕТА ПРО» код ЄДРПОУ 40126906 та ТОВ «ЄВРОМЕТА ТД» код ЄДРПОУ 41031412. Після цього вказаними коштами шахрайським шляхом заволодів ОСОБА_5 .

При цьому, місцезнаходженням ТОВ «БЕТА ПРО» (код ЄДРПОУ 40126906) та ТОВ «ЄВРОМЕТА ТД» (код ЄДРПОУ 41031412) є Деснянський район міста Києва.

Отже, з урахуванням вимог ст. 216, ч. 1 ст. 218 КПК України, місце вчинення даного кримінального правопорушення знаходиться під юрисдикцією СВ Деснянського УП ГУ НП в м. Києві.

Проте, відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 190 КК України, за заявою директора ТОВ «Сучасні інженерні мережі» ОСОБА_8 внесено до ЄРДР 04.05.2023 року прокурором Печерської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_10 . Заступником керівника Печерської окружної прокуратури м. Києва Лєбєдєвим визначено підслідність за слідчими Печерського УП ГУ НП у м. Києві. 04.05.2023 року прокурором Печерської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_10 доручено проведення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні начальнику СВ Печерського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_11 .

Згідно п. 3 ч. 2 ст. 36 КПК України, прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений, зокрема, доручати органу досудового розслідування проведення досудового розслідування.

Відповідно до ч. 7 ст. 214 КПК України, якщо відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені прокурором, він зобов`язаний протягом п`яти робочих днів з дня внесення таких відомостей з дотриманням правил підслідності передати наявні у нього матеріали до відповідного органу досудового розслідування та доручити проведення досудового розслідування.

Отже, з аналізу наведеної норми слідує обов`язок прокурора передати наявні у нього матеріали відповідному органу досудового розслідування з дотриманням правил підслідності та доручення цьому органу проведення досудового розслідування у випадку внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань самим прокурором, оскільки досудове розслідування здійснюється виключно слідчим того органу, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення, а передача розслідування до іншого органу можлива лише при наявності на те підстав та шляхом винесення мотивованої постанови.

27.09.2023 року прокурору Печерської окружної прокуратури у м. Києві - процесуальному керівнику у даному кримінальному провадженні ОСОБА_10 стороною захисту було направлено клопотання про доручення проведення досудового розслідування іншому органу досудового розслідування, яке зареєстровано за номером №7707-23 від 27.09.2023 року.

У відповідь на вказане клопотання було отримано постанову про відмову в задоволенні клопотання від 28.09.2023 року за підписом Заступника Печерської районної окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_12 . В обґрунтування постанови було зазначено, що оскільки банківський рахунок з якого, у протиправний спосіб, за вказівкою ОСОБА_5 , переведено грошові кошти, які належать ТОВ «Сучасні інженерні мережі» відкрито в КБ АТ «Приватбанк», а також банківські рахунки ТОВ «БЕТА ПРО» та ТОВ «ЄВРОМЕТА ТД» на які переведено грошові кошти з банківського рахунку ТОВ «Сучасні інженерні мережі» аналогічно відкрито в КБ АТ «Приватбанк», тобто фактично підозрюваний ОСОБА_5 міг розпорядитися грошовими коштами, якими заволодів шахрайським шляхом, вже під час знаходження цих коштів на банківському рахунку в КБ АТ «Приватбанк», який знаходиться за адресою: вул. Грушевського, 1д, м. Київ, що є територією Печерського району міста Києва, то орган досудового розслідування, який має повноваження на здійснення досудового розслідування кримінального провадження № 42023102060000112 від 04.05.2023 стосовно ОСОБА_5 за ч. 4 ст. 190 КК України, є слідчий відділ Печерського Управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві,

Проте, відповідно до повідомлення про підозру ОСОБА_5 слідує, що грошові кошти перераховувались з рахунку ТОВ «Сучасні інженерні мережі» НОМЕР_1 , відкритого в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» на рахунок ТОВ «БЕТА ПРО» НОМЕР_2 , відкритий в АБ «Кліринговий Дім», та на рахунок ТОВ «ЄРОМЕТА ТД» НОМЕР_3 , відкритий в АТ «КРЕДОБАНК».

Аналізуючи викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що обставини та інформація, викладені у постанові Заступника керівника Печерської окружної прокуратури ОСОБА_13 , протирічать самому повідомленню про підозру.

Таким чином, станом на час повідомлення про підозру СВ Печерського УП ГУ НП у м. Києві здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадження з порушенням правил підслідності.

Відтак, повідомлення про підозру ОСОБА_5 здійснено не уповноваженою на те особою.

Порушення правил підслідності під час збирання доказів, проведення досудового розслідування неуповноваженими на те особами, визнається істотним порушенням прав людини і основоположних свобод та має наслідком визнання отриманих доказів недопустимими про що неодноразово вказував Верховний Суд.

Так, в постанові Верховного Суду від 09.03.2023 року у справі № 761/42548/17 наголошується, що досудове розслідування здійснюється виключно слідчим того органу, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення, а передача розслідування до іншого органу можлива лише при наявності на те підстав та шляхом винесення мотивованої постанови. У постанові Верховного суду у справі № 627/927/19 від 25.11.2020 року міститься правовий висновок про те, що порушення порядку повідомлення про підозру ОСОБА_1 призвело до нівелювання завдань кримінального провадження, окреслених у ст. 2 КПК, що полягають в охороні прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпеченні того, щоб до кожного учасника кримінального провадження було застосовано належну правову процедуру. Правовим наслідком повідомлення про підозру ОСОБА_1 неуповноваженою на те особою, є не притягнення її до кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законом. Тобто ОСОБА_1 не було притягнуто до кримінальної відповідальності та вона не набула статусу підозрюваної в кримінальному провадженні через нездійснення (нереалізації) органом досудового розслідування в кримінальному провадженні етапу (стадії) притягнення до кримінальної відповідальності.

Здійснення повідомлення про підозру всупереч вимогам статей 480, 481 КПК неповноважним на те суб`єктом є недотриманням належної правової процедури, порушенням форми і змісту кримінального провадження як однієї з вагомих гарантій його законності. Здійснення кримінального провадження всупереч його загальним засадам означає його невідповідність тим завданням і цілям, що визначені у ст. 2 цього Кодексу.

З аналізу викладеного слідує, що оскільки повідомлення про підозру здійснено не уповноваженою на те особою, що є порушенням процесуальних норм, то така підозра підлягає скасуванню.

Крім того, слідчий суддя також звертає увагу на те, що зміст повідомлення про підозру та виклад фактичних обставин кримінального правопорушення не містять відомостей про дії ОСОБА_5 , які б відповідали диспозиції ст. 190 КК України.

Положеннями статті 190 КК України передбачена кримінальна відповідальність за заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство).

Обов`язковою умовою притягнення до кримінальної відповідальності за ч. 4 ст. 190 КК України є вчинення кримінально-караних дій у великих розмірах, або шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки.

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 27.02.2018 у справі № 541/440/15-к, шахрайство - це форма заволодіння майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою. При цьому шахрайство - це злочин з матеріальним складом, обов?язковою ознакою якого є настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді заподіяної шкоди, внаслідок заволодіння майном або придбання права на нього у відповідний спосіб. Шахрайство вважається закінченим злочином, якщо винний заволодіває предметом злочину винятково за допомогою обману або зловживання довірою і після цього має реальну можливість розпорядитися ним як своїм. Це означає, що шахрайство передбачає такий перехід певного предмета у володіння винного, який дозволяє йому реально здійснити хоча б первісне розпорядження. Якщо особа, котра протиправно заволоділа майном, такої реальної можливості не мала, її дії слід розглядати залежно від обставин справи як закінчений чи незакінчений замах на вчинення шахрайства.

Однак, повідомлення про підозру не містить жодних відомостей про час, дату, місце та спосіб заволодіння ОСОБА_5 грошовими коштами, а також відомостей з якого періоду останній міг фактично розпоряджатися даними грошовими коштами. З повідомлення про підозру вбачається, що кошти були перераховані бухгалтером на рахунки інших суб`єктів господарювання, а згодом привласнені, однак даних за яких обставин та ким це було вчинено, зміст повідомлення про підозру не містить. Твердження, викладені у повідомленні про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 190 КПК України, є не конкретними, виклад фактичних обставин не узгоджується із змістом підозри та формулою обвинувачення.

Системний аналіз положень ст.ст. 276-278 КПК України вказує на те, що при розгляді скарги на рішення слідчого про підозру слідчий суддя має з`ясувати виконання слідчим положень кримінального процесуального закону в частині дотримання порядку повідомлення про підозру та наявності на день повідомлення про підозру достатніх доказів для підозри особи.

Закон не містить однозначних вказівок на те, на якому саме етапі кримінального провадження має бути повідомлено про підозру, орієнтуючи слідчого чи прокурора на фактичні обставини справи - тоді, коли буде достатньо доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Згідно з принципом презумпції невинуватості всі сумніви по справі, якщо вичерпані можливості їх усунення, повинні тлумачитись і вирішуватись на користь підозрюваного (обвинуваченого). Для повідомлення особі про підозру потрібна система неспростовних доказів, які прямо вказують на наявність в діях конкретного складу злочину. Помилкове повідомлення особі про підозру є одним з найбільш небажаних актів. Воно спричиняє невиправну шкоду правосуддю та людині, бо ніщо, мабуть, не викликає більшої образи і більш болісної душевної травми, ніж безпідставне звинувачення у злочині.

Слід зазначити, що поняття обґрунтованості підозри не визначене у національному законодавстві та зважаючи на положення, закріплені у ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини, слідчим суддям слід враховувати позицію Європейського суду з прав людини, відображену зокрема у пункті 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182). Мета затримання для допиту полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання (див. рішення у справі Мюррей проти Сполученого Королівства від 28 жовтня 1994 року, п. 55, Series A, № 300-A).

Вимога, що підозра має ґрунтуватись на обґрунтованих підставах, є значною частиною гарантії недопущення свавільного затримання і тримання під вартою. Більше того, за відсутності обґрунтованої підозри особа не може бути за жодних обставин затримана або взята під варту з метою примушення її зізнатися у злочині, свідчити проти інших осіб або з метою отримання від неї фактів чи інформації, які можуть служити підставою для обґрунтованої підозри (див. рішення у справі Чеботарі проти Молдови, № 35615/06, п. 48, від 13 листопада 2007 року).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Відповідно до вимог п. 18 ч.1 ст. 3 КПК України слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Згідно ст. 94 КПК України, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

При цьому, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Murray v. the United Kingdom» № 14310/88 від 23.10.94 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Отже, оцінюючи сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для повідомлення про підозру ОСОБА_5 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, слідчий суддя вважає, що орган досудового розслідування на час такого повідомлення про підозру не мав у своєму розпорядженні доказів які б вказували на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні останнім кримінального правопорушення.

За таких обставин, скарга захисника - адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 , на повідомлення про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, в межах кримінального провадження № 42023102060000112 від 04.05.2023 року, є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2, 8, 9, 28, 94, 214, 216, 218, 276, 277, 278, 303, 309 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Скаргу захисника - адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 , на повідомлення про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, в межах кримінального провадження № 42023102060000112 від 04.05.2023 року - задовольнити.

Скасувати повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, складену Слідчим слідчого відділу Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві капітаном поліції ОСОБА_14 30.06.2023 року за погодженням Прокурора Печерської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_15 , у кримінальному провадженні № 42023102060000112 від 04.05.2023 року.

Зобов`язати слідчого або процесуального прокурора у кримінальному провадженні № 42023102060000112 від 04.05.2023 року вчинити дії щодо виключення з Єдиного державного реєстру досудових розслідувань відомостей у кримінальному провадженні № 42023102060000112 від 04.05.2023 року про час та дату повідомлення про підозру ОСОБА_5 від 30.06.2023 року.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1