Ухвала

від 21.03.2024 по справі 757/9459/24-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/9459/24-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали клопотання прокурора у кримінальному провадженні Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12022000000000281, ?

В С Т А Н О В И В :

28.02.2023 року в провадження слідчого судді Печерського районного суду м.Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання прокурора у кримінальному провадженні Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12022000000000281.

В судове засідання учасники розгляду не з`явилися, про місце і час судового розгляду повідомлені належним чином. Разом з тим, представник сторони обвинувачення до розгляду клопотання по суті, подав до суду заяву про повернення вказаного клопотання для доопрацювання.

Слідчий суддя дослідивши матеріали провадження, заяву представника сторони обвинувачення про повернення клопотання, її обґрунтування, дійшов наступного висновку.

Кримінальним процесуальним законодавством не передбачено повернення клопотання про арешт майназа заявою слідчого/прокурора.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 172 КПК України слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

Проте, відповідно до п. 19 ч. 1 ст. 7 КПК України та ч. 1 ст. 26 КПК України, однією із загальних засад кримінального провадження є диспозитивність, яка полягає у вільному використанні сторонами кримінального провадження своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.

Частиною 6 статті 9 КПК України передбачено, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначенічастиною першою статті 7цього Кодексу.

Разом з тим, частиною 2 статті 185 КПК України передбачено, якщо після подання клопотання про застосування запобіжного заходу слідчому, прокурору стали відомі інші обставини, що можуть вплинути на вирішення судом питання про застосування запобіжного заходу, він зобов`язаний доповнити або змінити клопотання, або замінити його новим клопотанням.

Виходячи з принципу диспозитивності кримінального провадження, враховуючи викладені обставини та волевиявлення сторони обвинувачення, яка не підтримує клопотання у тому вигляді, в якому воно подане, приходжу до переконання, що клопотання про арешт майна, підлягає поверненню заявнику, що у відповідності до п. 19 ч. 1 ст. 7, ч. 1 ст. 26, ч. 3 ст. 172, ч. 2 ст. 185 КПК України, є його правом.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 7, 26,19, 172, 185 КПК України, слідчий суддя,-

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання прокурора у кримінальному провадженні Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12022000000000281 повернути прокурору.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_4