Рішення

від 26.03.2024 по справі 332/7118/23

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Заводський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 332/7118/23

Провадження №: 2/332/708/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е МУ К Р А Ї Н И

26 березня 2024 р. м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді - Марченко Н.В.,

при секретарі судового засідання - Петракей Р.С.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі судових засідань Заводського районного суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в особі представника адвоката Кари Руслани Теодозіївни до Степногірської селищної Військової адміністрації Василівського району Запорізької області, ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-

ВСТАНОВИВ:

30.11.2023 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до Степногірської селищної Військової адміністрації Василівського району Запорізької області, ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Лобкове Василівського р-ну Запорізької обл.., яке знаходиться під тимчасовою окупацією рф, померла матір його дружини ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 - ОСОБА_4 . За життя ОСОБА_4 склала заповіт, яким заповідала своє майно в рівних частках ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Він, як спадкоємець, від спадщини після смерті ОСОБА_4 не відмовлявся, проте не прийняв спадщину у встановлений законом 6-ти місячний строк з поважних причин, оскільки ОСОБА_4 та його дружина ОСОБА_3 померли на тимчасово окупованій території рф, де він також перебував. Згодом йому вдалося виїхати на підконтрольну Україні територію, після чого він зміг звернутися до суду з заявою про встановлення факту смерті дружини на окупованій території та отримати свідоцтва про її смерть. Документи на майно також знаходилися в окупації. Крім того, він вважав, що на час воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини зупиняється.

За таких підстав, позивач просить суд визначити йому додатковий строк протягом трьох місяців з дня набрання законної сили рішенням суду, для подання заяви про прийняття спадщини за законом, після смерті ОСОБА_4 .

Ухвалою судді Заводського районного суду м. Запоріжжя від 22.12.2023 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого засідання.

У підготовче засідання позивач та його представник не з`явилися, через канцелярію суду від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримують у повному обсязі.

У підготовче засідання відповідач ОСОБА_2 не з`явився, через канцелярію суду подано заяву, відповідно до якої, останній не заперечує проти задоволення вимог ОСОБА_1 . Розгляд підготовчого засідання просив проводити за його відсутності.

У підготовче засідання представник відповідача Степногірської селищної Військової адміністрації Василівського району Запорізької області не з`явився, через канцелярію суду подано клопотання про розгляд підготовчого засідання за відсутності представника, не заперечують проти задоволення позовних вимог

Відповідно до ч.1 ст.206 ЦПК України позивач може відмовитись від позову, а відповідач визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Відповідно до ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

В підготовче судове засідання відповідач ОСОБА_2 , представник відповідача Степногірської селищної Військової адміністрації Василівського району Запорізької області надали відзив та клопотання про те, що проти позовних вимог не заперечують. За таких підстав суд, у відповідності з вимогами ч.3 ст.200 ЦПК України, вважає за можливе ухвалити рішення за результатами підготовчого провадження у зв`язку із визнанням позову відповідачами.

На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши письмові докази, встановивши факти та відповідні правовідносини, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з нижченаведених підстав.

ОСОБА_1 ., ІНФОРМАЦІЯ_3 є чоловіком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується повторним свідоцтвом про шлюб, виданим 24.11. 2023 Дніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Одеса), серія НОМЕР_1 ( а.с. 17).

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим 03.10.2023 Комунарським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Одеса) , серія НОМЕР_2 . Місце смерті зазначено с. Лобкове, Василівський р-н., Запорізька обл. ( а.с. 11).

За життя ОСОБА_4 склала заповіт, яким заповідала своє майно, а саме: житловий будинок АДРЕСА_1 ; земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 13,9800 га, кадастровий номер 2320985800:03:001:0035, яка розташована на території П`ятихатської сільської ради Василівського району Запорізької області; земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 6,9783 га, кадастровий номер 2320985800:03:001:0034, яка розташована на території П`ятихатської сільської ради Василівського району Запорізької області та 28/100 часток критого току, що знаходиться у АДРЕСА_2 в рівних частках ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що підтверджується заповітом від 13.10.2020 №710. ( а.с. 14).

Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина, до складу якої входить вищезазначене майно.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим 02.08.2023 Олександрівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Одеса) , серія НОМЕР_3 . Місце смерті зазначено с. Жереб`янки, Василівський р-н., Запорізька обл. ( а.с. 18).

Внаслідок військового вторгнення 24.02.2022 року російської федерації на територію України і введенням на території країни воєнного стану, позивач був змушений залишити місце свого проживання та переїхати до міста Запоріжжя, де 14.09.2023 року оформив статус внутрішньо переміщеної особи, що підтверджується довідкою переселенця від 14.09.2023 №2303-7501711777 ( а.с. 19).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно з ч.3 ст.1272 ЦК України за позовом спадкоємця, що пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року "Про введення воєнного стану в Україні" затвердженого Законом України № 2102-ІХ від 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан з 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово було продовжено.

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 75 від 25 квітня 2022 року, був зареєстрований в у Міністерстві юстиції України 25 квітня 2022 року за № 453/37789 Перелік територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), а також надалі Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22 грудня 2022 року № 309 (зі змінами відповідно до наказу 30 від 05.02.2024 року затверджено уточнений перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих РФ, Степногірська селищна територіальна громада, до складу якої входить село Лобкове було окуповане з 02.03.2022 по 12.06.2023, з 12.06.2023 по теперішній час є територією, де ведуться бойові дії.

Позивач вважаючи, що на час воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини зупинено, відповідно до Постанови КМУ від 24 червня 2022 року №719 та роз`яснення Міністерства юстиції України від 11 липня 2022 року перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на 4 місяці, а відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» передбачені певні обмеження і заборони здійснення економічної діяльності. Зокрема, відповідно до ч. 2 ст. 13 цього Закону здійснення господарської діяльності юридичними особами (державні нотаріальні контори), фізичними особами - підприємцями та фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність (до яких відносяться нотаріуси), місцезнаходженням (місцем проживання) яких є тимчасово окупована територія, дозволяється виключно після зміни їхньої податкової адреси на іншу територію України та будучи переконаною, що Василівська нотаріальна контора та приватні нотаріуси, які здійснюють нотаріальні дії в межах Василівського нотаріального округу у зв`язку з окупацією не здійснюють нотаріальні дії і такі дії на період воєнного стану зупинені вчасно не звернув до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за заповітом.

Згодом, 28.11.2023 року позивач звернувся до Приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Харченко Ю.Г. із заявою про оформлення спадщини, однак у прийнятті заяви йому було відмовлено, згідно з повідомленням нотаріуса № 170/01-16 від 28.11.2023, у зв`язку із пропуском встановленого законом строку для подання заяви про прийняття спадщини. (а.с.16).

Поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини позивач обґрунтовує об`єктивною неможливістю, яка полягає у тому, що матір його дружини та згодом його дружина померли на тимчасово окупованій території рф, де він також перебував. Згодом йому вдалося виїхати на підконтрольну Україні територію, після чого він зміг через суд встановлення факт смерті на окупованій території своєї дружини та отримати свідоцтво про смерть. Крім того, він вважав, що на час воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини зупиняється.

Вказані встановлені судом обставини унеможливили своєчасне, протягом шести місяців після смерті спадкодавця, звернення позивача до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини і підтверджують поважність причин пропуску строку такого звернення до нотаріуса для подання заяви про прийняття спадщини, після смерті ОСОБА_4 .

Принцип «пропорційності» тісно пов`язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.

Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

При цьому, Європейський Суд з прав людини неодноразово наголошував на необхідності держав дотримуватися принципу «якості законів» при їх прийнятті або зміні. Зокрема, у своєму рішенні у справі «Сєрков проти України» ЄСПЛ зазначив, що якість законодавства передбачає доступне для зацікавлених осіб, чітке і передбачуване у застосуванні законодавство; відсутність необхідної передбачуваності та чіткості національного законодавства з важливого питання, що призводить до його суперечливого тлумачення, в тому числі судом, має наслідком порушення вимог положень Конвенції щодо «якості закону». Крім того, у справі «Новік проти України» ЄСПЛ зробив висновок, що надзвичайно важливою умовою є забезпечення загального принципу юридичної визначеності. Вимога «якості закону» у розумінні пункту 1 статті 5 Конвенції означає, що закон має бути достатньо доступним, чітко сформульованим і передбачуваним у своєму застосуванні для убезпечення від будь-якого ризику свавілля.

Європейський суд з прав людини в пунктах 33, 34 рішення від 19.02.2009 у справі «Христов проти України» зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч. 1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основновоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів. Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до остаточного рішення суду.

Згідно з правовою позицію ЄСПЛ у справі «Ілхан проти Туреччини» від 27.06.2000 при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Судом також враховується рішення ЄСПЛ у справі «Маркс проти Бельгії» від 13.06.1979, ст. 1 Першого Протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які по своїй суті є гарантом права власності, оскільки визнають право будь-якої особи на безперешкодне користування своїм майном.

У правовій позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 6 вересня 2017 року у справі № 6-496цс17 зазначено, що відповідно до частини третьоїстатті 1272 ЦК Україниза позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Правила частини третьої 1272ЦК Українипро надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.

Так, Верховний Суд в постанові від 18.01.2023 у справі №580/1300/22 сформулював правовий висновок стосовно застосування принципу «легітимних очікувань», що, головним чином, походить від англійського терміну «legitimate expectations» як розумні, небезпідставні або обґрунтовані очікування. Зокрема, Суд зазначив, що принцип легітимних очікувань широко застосовується у судовій практиці та ґрунтується на низці конституційних положень, які гарантують захист права власності (стаття 41 Конституції України) та передбачуваність (прогнозованість) законодавства, яким визначаються обмежувальні заходи (статті22,57,58,94та152 Конституції України);реалізація принципу легітимних очікувань полягає у досягненні бажаного результату шляхом вчинення правомірних дій з огляду на заздалегідь передбачені ймовірні наслідки; втілення легітимних очікувань унеможливлюється, зокрема, у випадку, коли особа не може досягнути прогнозованого результату внаслідок зміни правової основи у такі строки, що не є розумними та обґрунтованими; правовим підґрунтям (основою) для виникнення в особи легітимного очікування можуть бути: норма права (законодавство), судова практика, акт індивідуальної дії, конкретне судове рішення, що набуло законної сили, або умови договору; відсутність у законі безпосередніх приписів щодо певного права, яке, однак, слідує із загальних конституційних принципів або природного права, або відсутність закону, що визначає механізм реалізації такого права, самостійно не може свідчити про відсутність правового підґрунтя для виникнення в особи легітимного очікування щодо реалізації такого права.

Відповідно до ч.3ст. 1272 ЦК Україниза позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Пунктом 24Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30.05.2008 рокувизначено, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Згідно з п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану», в редакції, чинній по 17.06.2023, було установлено, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини.

Однак, 19 червня 2023 року, набрав чинності підпункт 2 пункту 3 постанови КМУ від 09 травня 2023 року № 469 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо нотаріату, державної реєстрації та функціонування державних електронних інформаційних ресурсів в умовах воєнного стану», яким виключено пункт 3 постанови КМУ від 28 лютого 2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану», якою було встановлено, що протягом строку для прийняття спадщини або відмови від його ухвалення зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на 4 місяці та свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення терміну для прийняття спадщини.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що позивач ОСОБА_1 з поважних причин пропустив встановлений законом шестимісячний строк для прийняття спадщини, а тому суд визначає йому додатковий строк для подання ним заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю три місяці з дня набрання рішенням законної сили, який суд вважає достатнім для подання відповідної заяви.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.15,16,1272 ЦК України, ст.ст.12,13,76-81,89,95,141,229,258,259,263-265,268,273,352,354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , в особі представника адвоката Кари Руслани Теодозіївни до Степногірської селищної Військової адміністрації Василівського району Запорізької області, ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , додатковий строк для подання заяви на прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , протягом трьох місяців з моменту набрання судовим рішенням законної сили .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Н.В. Марченко