Справа № 515/1782/23
Провадження № 2/513/211/24
Саратський районний суд Одеської області
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 березня 2024 року Саратський районний суд Одеської області у складі: головуючої судді Бучацької А.І., за участю: секретаря судового засідання Русавської Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Сарата цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Татарбунарської міської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про визнання права власності у порядку спадкування,
У С Т А Н О В И В:
у жовтні 2023 року представник позивачки адвокат Давиденко К.В. звернувся до суду в інтересах позивачки ОСОБА_1 з позовом, в якому просить визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом на житловий будинок АДРЕСА_1 , який належав її батьку ОСОБА_2 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позов обґрунтував тим, після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина, до складу якої входить, серед іншого, житловий будинок АДРЕСА_1 .
08.10.2021 року позивачка подала нотаріусу заяву про прийняття спадщини та нотаріусом була заведена спадкова справа до майна ОСОБА_2 .. Позивачка отримала свідоцтва про право на спадщину на частину спадкового майна, однак нотаріус відмовив їй у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок через відсутність правовстановлюючих документів на ім`я спадкодавця на зазначений будинок.
Ухвалою судді Татарбунарського районного суду Одеської області Зубова О.С. від 31 жовтня 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, вирішено питання про витребування доказів.
Розпорядженням в.о. голови Татарбунарського районного суду Одеської області Дем`янової О.А. від 16 листопада 2023 року цивільну справу передано на розгляд до Саратського районного суду Одеської області у зв`язку з неможливістю проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями та утворення нового складу суду.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 січня 2024 року головуючим суддею у справі визначено суддю Саратського районного суду Одеської області Бучацьку А.І..
Ухвалою Саратського районного суду Одеської області від 15 січня 2024 року справу прийнято до провадження та призначено підготовче засідання (а.с. 38).
Ухвалою суду від 19 лютого 2024 року підготовче провадження було закрито та справу призначено до судового розгляду по суті (а.с. 126).
Позивачка та її представник адвокат Давиденко К.В., належним чином повідомлені про розгляд справи до суду не з`явились. Від представника позивачки надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності, позов підтримали та просили його задовольнити (а.с.137).
Представник відповідача Татарбунарської міської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, до суду не з`явився. Надав заяву про розгляд справи за його відсутності, не заперечував проти задоволення позову (а.с.120).
Дослідивши та оцінивши докази, суд приходить до наступного.
Згідно технічного паспорту, спірний будинок з господарськими будівлями був збудований до введення в дію ЦК України, рік побудови 1970 (а.с. 10-14), тому право власності на вказаний житловий будинок було набуте спадкодавцем в порядку, який існував на час його будівництва.
Згідно ст. 1 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 26 серпня 1948 року "Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків", що втратив чинність, на підставі Указу Президії Верховної Ради СРСР від 22.02.1988 року № 8502-Х), кожен громадянин і кожна громадянка мали право купити або збудувати для себе на праві особистої власності житловий будинок на один або два поверхи з числом кімнат від однієї до п`яти як у місті, так і поза містом.
Пункт 2 Постанови Ради Міністрів СРСР від 26 серпня 1948 року "Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради СРСР від 26 серпня 1948 року "Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків" визначав, що земельні ділянки для будівництва індивідуальних житлових будинків відводяться за рахунок земель міст, селищ, держземфонду і земель держлісфонду у безстрокове користування, а збудовані на цих ділянках будинки є особистою власністю забудовника.
Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, затверджена наказом Міністерства юстиції Української РСР від 31 жовтня 1975 р. N 45/5, яка діяла на час виникнення правовідносин щодо права власності на спірний будинок, та втратила чинність згідно з наказом Міністерства юстиції України від 14 червня 1994 року N 18/5), визначала, що підтвердженням належності житлового будинку (частки будинку) відчужувачу, розміру будинку та земельної ділянки, на який він розташований, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету селищної, сільської ради народних депутатів.
Пункти 4, 20 Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української PCP, затвердженої заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13 грудня 1995 року № 56, передбачали обов`язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ, в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах.
Згідно з випискою з погосподарської книги № 7 за 2016-2020 року о/р НОМЕР_1 , власником житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами під АДРЕСА_1 рахується ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 15).
Згідно довідки про оціночну вартість об`єкта нерухомості вартість житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами станом на 31 жовтня 2023 року складає 236163,27 гривень (а.с.21-23).
Статті 1216, 1217 ЦК України визначають, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи (спадкодавця), яка померла, до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Статтею 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Ст. 1261 ЦК України визначено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно з частинами 1, 3, 5 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Ст. 1270 ЦК України передбачає, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Пункт 9 частини 1 ст. 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень" визначає, що державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі: судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно.
Як видно з паспорту НОМЕР_2 , виданого 27 травня 1996 року татарбунарським РВ УМВС України в Одеській області, прізвище, ім`я та по батькові позивачки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 5-6).
Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 25 травня 1971 року Нерушайською сільською радою Татарбунарського району Одеської області, та копії свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 , виданого 07 листопада 1993 року Нерушайською сільською радою Татарбунарського району Одеської області, батьками позивачки ОСОБА_1 є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с. 7).
ОСОБА_2 до дня своєї смерті був зареєстрований в АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою № 309 від 24.06.2021 року Нерушайської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області. На момент смерті за цією адресою разом з ним проживали та вели спільне господарство: дружина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.53).
ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 , виданого 28 квітня 2021 року Татарбунарським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (а.с.8).
Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина, до складу якої, серед іншого, входить житловий будинок з господарськими будівлями під АДРЕСА_1 .
08 жовтня 2021 року за заявою позивачки ОСОБА_1 державним нотаріусом Саратського районного нотаріального округу Одеської області Колісником Д.Ю. заведена спадкова справа до майна ОСОБА_2 Дружина померлого ОСОБА_3 08 жовтня 2021 року подала нотаріусу заяву про відмову від належної їй за законом частки спадкового майна після смерті чоловіка.
25 жовтня 2023 року державним нотаріусом Саратської державної нотаріальної контори Колісником Д.Ю. видано ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за законом на належне спадкодавцеві майно: земельну ділянку площею 0,6001 га кадастровий номер 5125083400:01:001:1845, розташовану на території Татарбунарської міської ради (за межами населеного пункту) Білгород-Дністровського району Одеської області (реєстровий номер № 659); земельну ділянку площею 0,2500 га, з них за земельними угіддями: 0,0729 га - рілля; 0,1771 га- під житловою забудовою одно-та двохповерхового будинку, у межах згідно з планом, кадастровий номер 5125083400:02:001:0035, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 (реєстровий номер № НОМЕР_6 ); земельну ділянку площею 0,2656 га кадастровий номер 5125083400:02:001:0034, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 (реєстровий номер № 661).
Вказані обставини підтверджуються копією спадкової справи та інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) (а.с.46-119).
Постановою державного нотаріуса Саратської державної нотаріальної контори Одеської області Колісника Д.Ю. від 25 жовтня 2023 року позивачці ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок АДРЕСА_1 , через відсутність правовстановлюючих документів на житловий будинок на ім`я спадкодавця (а.с. 9).
15 лютого 2024 року державний реєстратор прав на нерухоме майно виконавчого комітету Татарбунарської міської ради Одеської області ОСОБА_4 відмовив позивачці у проведенні реєстраційних дій, а саме реєстрації за померлим ОСОБА_2 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 через розбіжності у поданих документах: власником будинку є ОСОБА_2 , а власником земельної ділянки під даним будинком є ОСОБА_1 (а.с.123).
За частиною 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
У відповідності до частин 1, 2 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права.
Позивачка у встановленому законом порядку прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2 , а тому є власником спадщини з часу відкриття та може захищати свої порушені права володіння та користування успадкованим майном відповідно до глави 29 ЦК України.
За частиною 1 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ч.1 ст.392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
За встановлених обставин позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 2-13, 81, 89, 258 - 259, 263 - 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В:
позов ОСОБА_1 до Татарбунарської міської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про визнання права власності у порядку спадкування - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами під АДРЕСА_1 , що належав ОСОБА_2 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів після складення повного рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 26 березня 2024 року.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт НОМЕР_2 , виданий 27 травня 1996 Татарбунарським РВ УМВС України в Одеській області, РНОКПП НОМЕР_7 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Представник позивача: адвокат Давиденко Костянтин Вікторович, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ОД № 002979, видане Радою адвокатів Одеської області на підставі рішення № 58 від 19 квітня 2017 року, АДРЕСА_3 .
Відповідач: Татарбунарська міська рада Білгород-Дністровського району Одеської області, адреса: 68100, м. Татарбунари, вул. Лесі Українки, 18, Білгород-Дністровського району Одеської області, код ЄДРПОУ 37197846.
Суддя А. І. Бучацька
Суд | Саратський районний суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 19.03.2024 |
Оприлюднено | 28.03.2024 |
Номер документу | 117908134 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них за законом. |
Цивільне
Саратський районний суд Одеської області
Бучацька А. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні