Постанова

від 19.03.2024 по справі 686/19433/20

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2024 року

м. Хмельницький

Справа № 686/19433/20

Провадження № 22-ц/4820/26/24

Хмельницький апеляційний суд у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Янчук Т.О. (суддя-доповідач),

Грох Л.М., Ярмолюка О.І.,

секретаря: Шевчук Ю.Г.,

за участю: представника відповідачів адвоката Кеміня С.В.,

позивача ОСОБА_1 та її представника адвоката Куйдана О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційними скаргами комунального підприємства «Хмельницький міський перинатальний центр» Хмельницької міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 25 квітня 2023 року (суддя Чевилюк З.А.) за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства «Хмельницький міський перинатальний центр» Хмельницької міської ради, Управління охорони здоров`я Хмельницької міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення моральної шкоди за надання неякісної медичної допомоги,

в с т а н о в и в :

У серпні2020року ОСОБА_1 звернулася до суду зпозовом до комунального підприємства «Хмельницький міський перинатальний центр» Хмельницької міської ради (далі КП «ХМПЦ» ХМР), Управління охорони здоров`я Хмельницької міської ради (далі - Управління охорони здоров`я), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення моральної шкоди за надання неякісної медичної допомоги.

В обґрунтуванняпозовних вимогзазначала,що 18.05.2018 року вона встала на облік в жіночій консультації №1 в терміні вагітності 12 тижнів. Жіночу консультацію відвідувала регулярно, десять разів за час вагітності, що підтверджується записами в обмінній карті пологового будинку, пологового відділення.

При цьому протягом усього перебігу вагітності позивач перебувала на обліку у Хмельницькому міському перинатальному центрі та користувалась діагностикою, в тому числі тричі-інструментальною (УЗД) в Хмельницькому міському перинатальному центрі, пройшла лабораторні дослідження, отримувала консультації, спостереження за вагітністю на допологовому рівні, а також під час пологів.

24 травня 2018 року було проведено перше скрінінгове дослідження, яке проводила лікар з ультразвукової діагностики ОСОБА_3 , за результатами обстеження було видано протокол обстеження вагітних І УЗ-обстеження.

В протоколі обстеження лікар ОСОБА_3 вказала, що є одноплідна вагітність, патології плоду не виявлено.

13 липня 2018 року було проведено друге скрінінгове дослідження, яке проводив лікар з ультразвукової діагностики ОСОБА_2 . За результатами обстеження було видано протокол обстеження вагітних ІІ УЗ-обстеження. В протоколі лікар ОСОБА_2 вказав, що патології плоду не виявлено, при цьому лікарем вказано, що здійснено заміри ліктьової кістки, довжину плеча, довжину променевої кістки. Лікар не вказав заміри якої руки він брав-правої чи лівої. Підозри або явні вади розвитку плоду не виявлено.

Обидва дослідження проводились згідно протоколу, затвердженого наказом МОЗ №417. Обов`язкова візуалізація кінцівок плоду обумовлена протоколом другого скрінінгу.

18 липня 2018 року було проведено третє позаскрінінгове дослідження, яке проводив лікар з ультразвукової діагностики ОСОБА_4 .

В жодному із представлених позивачу документів за результатами обстежень та під час консультацій лікарями вищезазначеного закладу не було визначено, що очікується народження дитини з вадою.

Позивачка вважала, що Хмельницький міський перинатальний центр не надав їй якісну медичну допомогу, а саме не надав достовірної інформації, що призвело до відсутності діагностики (редукційної вади верхньої кінцівки).

Такими діями відповідачів позивачці спричинена моральна шкода, яка виразилася у фізичному болю, втраті сну, спокою душевної рівноваги, позивачка пережила глибокий стрес внаслідок таких дій, докладала додаткових зусиль для організації свого життя. Позивачка оцінює моральну шкоду завдану їй у 500000 грн.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 25 квітня 2023 року позов задоволено частково.

Стягнуто солідарно з відповідачів КП «Хмельницький міський перинатальний центр» Хмельницької міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 50 000 грн. у зв`язку з недостатнім рівнем надання медичної допомоги, що призвело до відсутності діагностики (редукційна вада верхньої кінцівки) та судового збору 500 грн., з кожного по 166,67 грн.

Рішення судупершої інстанції мотивовано тим, що відповідачами у справі не доведено та не спростовано відсутність причетності до завданої шкоди позивачу у справі, враховуючи встановлені нормативні вимоги щодо якості наданих медичних послуг, та зважаючи на завдання, які ставлять перед медичною установою та її працівниками щодо ведення вагітності та діагностики стану здоров`я, якості наданих послуг, кваліфікаційних вимог до лікарів діагностів.

Суд не взяв до уваги заперечення ОСОБА_2 щодо обов`язкової візуалізації двох кінцівок за встановленими вимогами нормативних актів, оскільки вказане твердження нівелює лікарський обов`язок щодо надання якісної медичної допомоги, здійснення адекватної медичної діагностики.

Суд дійшов висновку, про те, що з КП «ХМПЦ» ХМР, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 підлягає відшкодуванню моральна шкода на користь ОСОБА_1 у розмірі 50000 грн., що є достатнім та об`єктивним еквівалентом компенсації позивачу за ненадання об`єктивної та правдивої інформації, здійснення неналежної діагностики, що обмежило її у прийнятті життєво важливих рішень та підготовки, в тому числі, психологічної, до народження дитини з фізичною вадою.

В апеляційнійскарзі КП«ХМПЦ» ХМР, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,посилаючись нанеповне з`ясуванняобставин,що маютьзначення длясправи,порушення нормпроцесуального правата неправильнезастосування нормматеріального права,просять рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 25 квітня 2023 року в частині задоволення позову скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

В обґрунтуванняскарги зазначають, що в мотивувальній частині рішення не наведено норм права, на які посилався відповідач, які суд не застосував, та мотиви їх незастосування. Отже, рішення суду не демонструє того, що доводи відповідачів почуті. Рішення суду ґрунтується на припущеннях.

Найважливішим обстеженням до 13 тижнів і 6 днів вагітності крім лабораторних є обов`язкове ультразвукове дослідження. Дослідження дозволяє визначити точний термін вагітності, оцінити структуру плода і кількість навколоплідних вод. Однак, найбільш важливим в проведенні УЗД першого триместру (1 скринінг) є оцінка в потиличної зони плода, потиличної складки і інших маркерів хромосомних патологій.

Так, 24.05.2018 ОСОБА_1 було проведено 1 скринінг - УЗ дослідження, яке проводила лікар ОСОБА_3 , за результатами обстеження було видано протокол обстеження вагітних 1-УЗ-обстеження, згідно якого було оцінено розмір, структуру та контури матки та виміряно згідно зазначеного протоколу дані біометрії плоду та надано висновок: вагітність 13 тижнів.

У відповідності до Додатку №8 Протокол ультразвукового обстеження вагітних 1-УЗ-обстеження, затвердженого наказом МОЗ №417 «Про організацію амбулаторної акушерсько-гінекологічної допомоги в Україні», який діяв на момент вагітності ОСОБА_1 , не передбачена посегментна деталізація кінцівок плоду. А тому лікар УЗ досліджень КП «ХМПЦ» ХМР Сікомас Н.А. виконала вимоги наказів та посадових інструкцій щодо проведення ультразвукового дослідження вагітної.

Між 18 і 21 тижнем вагітності проводиться ще одне обов`язкове УЗД (II скринінг). Мета дослідження оцінити будову плода на предмет наявності вроджених дефектів і визначити його масу тіла.

13 липня 2018 року ОСОБА_1 було проведено II скринінг УЗ-дослідження, яке проводив лікар ОСОБА_2 , за результатами обстеження було видано протокол обстеження вагітних II УЗ-обстеження, згідно якого було проведено розмір та оцінено будову плода, локалізацію плаценти, її ступінь зрілості та товщину, передлежання плода, а також кількість судин пуповини. На підставі проведеного обстеження надано висновок: термін вагітності 19-20 тижнів, тонус матки. Підозр або явних вад розвитку (ВВР) не виявлено.

Згідно додатку №9 протоколу ультразвукового обстеження вагітних (18-21 тиж.), затвердженого наказом МОЗ №417, який діяв на момент перебування в стані вагітності ОСОБА_1 , вбачається, що в таблиці зазначаються вимірювання довжини однієї плечової кістки, довжини одного передпліччя, кисті (нормальна, аномальна), довжина однієї великої гомілкової кістки, довжина однієї малої гомілкової кістки, однак, у вказаній таблиці проводиться вимірювання із зазначенням правої нирки, миски правої та лівої нирки і миски лівої.

Із вищезазначеного вбачається, що лікар УЗ досліджень КП «ХМПЦ» ХМР Кучеренко А.В. виконав вимоги наказів та посадових інструкцій щодо проведення ультразвукового дослідження вагітної, адже він не мав обов`язку перевіряти кожну кінцівку плоду вагітної відповідно до вимог 8 Протоколу ультразвукового обстеження вагітних ІІ УЗ-обстеження, затвердженого наказом МОЗ №417, який діяв на момент вагітності ОСОБА_1 .

Крім того, на обстеження в умовах ультразвукової діагностики візуалізації обох кінцівок впливає положення самого плода в утробі матері.

Крім того, відповідачі звертають увагу апеляційного суду на те, що в матеріалах індивідуальної карти вагітної і породіллі ОСОБА_1 міститься фотометрія плода, яка була проведена 19.09.2018 (на 29 тижні і 3 дні) в приватній установі МЦ святої Параскові.

Фотометрія плода є одним з етапів УЗД, яке зазвичай призначається у визначені протоколом терміни вагітності або проводиться позапланово за клінічними показаннями для виявлення можливих патологій. Це дослідження проводиться для оцінки декількох розмірів плода і дозволяє виявляти можливі патології.

Тому слід звернути увагу, що під час даного обстеження фотометрії на 29 тижні вагітності у ОСОБА_1 не було діагностовано ваду плоду - редукції вади кінцівки.

Вищевказані доводи відповідачів суд першої інстанції залишив поза увагою.

Посилання суду першої інстанції на постанову ВС від 30.11.2022 у справі №344/3764/21, на думку відповідачів, є безпідставним, оскільки у цій справі правовідносини не є подібними. У випадку справи за позовом ОСОБА_1 відсутні порушення з боку лікарів, будь-які докази позивачем не надані, а посилання в позові недоведені, адже скринінги лікарями КП «ХМПЦ» ХМР проведені у відповідності із Законом і позивачем не доведено, в чому саме скринінги УЗД були проведені з порушеннями.

Основним доводом позивача є твердження про те, що лікарі не помітили ваду її дитини під час скринінгів, оскільки не обстежили ліву і праву кінцівки рук плоду, проте такого обов`язку у лікарів на час вагітності ОСОБА_1 не було.

Також судом першої інстанції при частковому задоволенні позову не розмежовано, в чому саме порушення кожного з відповідачів.

В апеляційнійскарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, та невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 25 квітня 2023 року скасувати в частині визначення розміру моральної шкоди у розмірі 50000 грн. та постановити нове рішення, яким солідарно стягнути з відповідачів КП «ХМПЦ» ХМР, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 500000 грн. у зв`язку з недостатнім рівнем надання медичної допомоги, що призвело до відсутності діагностики (редукційна вада верхньої кінцівки), та судового збору у розмірі 5000 грн.

В обґрунтуванняскарги ОСОБА_1 зазначає, що згідно виписного епікризу №1561 Хмельницького військового госпіталю прапорщик військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 знаходилась на стаціонарному лікуванні в неврологічному відділенні в/ч НОМЕР_2 з 27.03.2019 по 08.04.2019. За результатами проведеного обстеження встановлено діагноз: тривожний невротичний розлад, ситуативно зумовлений. Крім того, згідно експертного дослідження, проведеного за ухвалою суду Вінницьким НДЕКЦ визначено, що неякісне надання медичної допомоги, що призвело до відсутності діагностики у дитини редукційної вади верхньої кінцівки є для ОСОБА_1 психотравмувальними, і завдало їй моральної шкоди, що було оцінено у 351000 грн.

Результати проведенняекспертного дослідженнясвідчать,що всіозначені моральністраждання позивачкизнаходяться упрямому причинно-наслідковомузв`язку.Тому розмірморальної шкодиу розмірі500000грн., спричиненої відповідачами за надання неякісної медичної допомоги, є обґрунтованим.

У відзиві на апеляційну скаргу КП «ХМПЦ» ХМР, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 просять у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 відмовити.

Зазначають, що обставини моральних страждань, епікриз, висновок експерта можливо враховувати лише коли доведено обставини завдання моральної шкоди з боку відповідачів. Однак, позивачка обставин, на які посилалася у суді першої інстанції, не довела, що суперечить вимогам ст. 81 ЦПК України, адже після прийняття на облік в жіночій консультації №1 при терміні вагітності 12 тижнів протягом усього перебігу вагітності ОСОБА_1 користувалась діагностикою, в тому числі тричі інструментальною (УЗД) в ХМПЦ, пройшла лабораторні дослідження, отримувала консультації, спостереження за вагітністю на допологовому рівні, а також під час пологів.

В судовому засіданні представник відповідачів КП «ХМПЦ» ХМР, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 адвокат Кемінь С.В. підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, проти апеляційної скарги ОСОБА_1 заперечив, просив у її задоволенні відмовити.

Позивачка ОСОБА_1 та її представник адвокат Куйдан О.І. свою апеляційну скаргу підтримали, просили її задовольнити, проти апеляційної скарги відповідачів заперечували, просили залишити її без задоволення.

Представник Управлінняохорони здоров`яХмельницької міськоїради РеваН.О.проти доводівапеляційної скарги ОСОБА_1 заперечувала,підтримувала доводиапеляційної скарги КП «ХМПЦ»ХМР, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

Заслухавши доповідача, пояснення учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційних скарг, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга КП «ХМПЦ» ХМР, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 підлягає задоволенню, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Апеляційна скарга не містить доводів щодо неправильності рішення суду першої інстанції в частині відмови у відшкодуванні моральної шкоди до відповідача Управління охорони здоров`я Хмельницької міської ради, тому в цій частині рішення суду не переглядається.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 18.05.2018 року встала на облік в жіночій консультації №1 в терміні вагітності 12 тижнів. Жіночу консультацію відвідувала регулярно, десять разів за час вагітності, що підтверджується записами в обмінній карті пологового будинку, пологового відділення (т. 1 а. с. 25-31, 32).

02 грудня 2018 року відбулися пологи в Хмельницькому міському перинатальному центрі, дитина народилася з ВВР (редукційна вада верхньої кінцівки).

Протягом усього перебігу вагітності позивач перебувала на обліку у Хмельницькому міському перинатальному центрі та користувалась діагностикою, в тому числі тричі-інструментальною (УЗД) в Хмельницькому міському перинатальному центрі, пройшла лабораторні дослідження, отримувала консультації, спостереження за вагітністю на допологовому рівні, а також під час пологів.

24 травня 2018 року було проведено перше скрінінгове дослідження, яке проводила лікар з ультразвукової діагностики ОСОБА_3 , за результатами обстеження було видано протокол обстеження вагітних І УЗ-обстеження (т. 1 а. с. 30).

В протоколі обстеження лікар ОСОБА_3 вказала, що є одноплідна вагітність, патології плоду не виявлено.

13 липня 2018 року було проведено друге скрінінгове дослідження, яке проводив лікар з ультразвукової діагностики ОСОБА_2 (т. 1 а. с. 31).

За результатами обстеження було видано протокол обстеження вагітних ІІ УЗ-обстеження. В протоколі лікар ОСОБА_2 вказав, що патології плоду не виявлено, при цьому ним вказано, що здійснено заміри ліктьової кістки, довжину плеча, довжину променевої кістки. Підозри або явні вади розвитку плоду не виявлено.

18 липня 2018 року було проведено третє позаскрінінгове дослідження, яке проводив лікар з ультразвукової діагностики ОСОБА_4 .

ОСОБА_3 та ОСОБА_2 перебувають утрудових правовідносинахз КП «Хмельницький міський перинатальний центр» Хмельницької міської ради, є лікарями ультразвукової діагностики.

В матеріалах індивідуальної карти вагітної і породіллі ОСОБА_1 міститься фотометрія плода, яка була проведена 19.09.2018 року (на 29 тижні і 3 дні) в приватній установі МЦ святої Параскові. Це безболісне не інвазійне і безпечне дослідження проводиться для оцінки декількох розмірів плода і дозволяє виявити можливі патології. Під час даного обстеження фотометрії на 29 тижні вагітності у ОСОБА_1 не було діагностовано ваду плоду - редукції вади кінцівки.

Наказом Хмельницького міського перинатального центру №94/1/05-63 від 29.03.2019 за результатами розбору випадку у вагітної ОСОБА_1 на медичній раді (Протокол №1 від 27.03.2019 року було виявлено ряд недоліків у зв`язку із недостатнім рівнем надання медичної допомоги, що призвело до відсутності діагностики (редукційна вада верхньої кінцівки), у зв`язку з чим вказано на недоліки в роботі завідувачу відділення пренатальної діагностики ОСОБА_5 , лікарю УЗД відділення пренатальної діагностики ОСОБА_2 (т. 1 а. с. 33-46).

За виписним епікризом №1561 Хмельницького військового госпіталю прапорщик ОСОБА_1 1986 р.н. знаходилась на стаціонарному лікуванні в неврологічному відділенні в/ч НОМЕР_2 з 27.03.2019 року по 08.04.2019 року. При поступленні скарги на загальну слабкість, головний біль, тривога, знижений настрій, поганий сон, фіксація на своїх переживаннях. З анамнезу: хворіє на протязі останніх чотирьох місяців. Пов`язує даний стан з сімейною трагедією (народження дитини з інвалідністю). Для обстеження та лікування госпіталізована в неврологічне відділення в/ч НОМЕР_2 . За результатами проведеного обстеження встановлено клінічний діагноз: тривожний невротичний розлад, ситуативно зумовлений. Відчувала фізичний біль, втратила сон, спокій, душевну рівновагу, пережила глибокий стрес, докладала додаткових зусиль для організації свого життя. Неодноразово зверталась в медичні заклади, правоохоронні органи, юристів. Втратила можливість нормально відпочивати, розмовляти, вести домашнє господарство (т. 1 а. с. 52).

За висновком судової психологічної експертизи від 30.06.2022 року, щодо питань, які були поставлені на вирішення експерта, а саме, чи є ситуація, що досліджується за справою, а саме неякісне надання медичної допомоги, що призвело до відсутності діагностики (редукційна вада верхньої кінцівки ) у її дитини психотравмуючою для ОСОБА_1 .? Якщо ОСОБА_1 завдані страждання (моральна шкода), який можливий розмір становить грошова компенсація за завдану моральну шкоду?

Ситуація по справі - неякісне надання медичної допомоги, що призвело до відсутності діагностики у дитини редукційної вади верхньої кінцівки є психотравмувальними для ОСОБА_1 та завдало їй моральної шкоди.

За умов визнання судом заподіяння підекспертній особі ОСОБА_1 моральної шкоди, орієнтований розмір її грошової компенсації може становити 351000 грн.

Згідно з висновком комісійної судово-медичної експертизи №72 від 29.01.2024 року, призначеною ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 12 жовтня 2023 року за клопотанням відповідачів, та проти призначення якої не заперечувала позивачка та її представник, ведення вагітності та пологів ОСОБА_1 відповідає діючим на той час наказам МОЗ №417 від 15.07.2011 року «Про організацію амбулаторної акушерсько-гінекологічної допомоги в Україні». Протоколи І, ІІ ультразвукового обстеження були виконані лікарями згідно встановлених норм та наказу МОЗ №417. Ізольована редукційна вада кінцівки не є показом для переривання вагітності. Крім того зазначено, що деякі аномалії та відхилення в розвитку плода вдається виявити тільки на пізніх термінах вагітності, тому ІІІ-ультразвукове обстеження є важливим для заключного висновку про стан плоду та матері. Однак при проведені ІІІ-ультразвукового обстеження, результати якого наявні в матеріалах справи, патології розвитку плода теж не було встановлено. ОСОБА_1 в терміні 29 тижнів і 3 дні теж проводилося обстеження, при яких патологію розвитку плода теж не було виявлено. Зазначене дає підстави для висновку, що все ж таки могли бути якісь технічні проблеми у візуалізації редукційної вади розвитку правої верхньої кінцівки плода у вагітної ОСОБА_1 . Редукційна вада кінцівки у плода в період після проведення першого та другого ультразвукових обстежень вагітної ОСОБА_1 не могла утворитись.

Між проведенням першого та другого ультразвукового обстеження вагітній ОСОБА_1 та виникненням редукційної вади правої верхньої кінцівки у плода ОСОБА_1 причинного зв`язку немає, оскільки такі вади виникають в процесі внутрішньоутробного розвитку плода і формуються або спонтанно, або внаслідок генетичної патології, або під дією тератогенних чинників (чинників навколишнього середовища).

Згідно із положеннями частини першої статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України).

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових ) обов`язків.

Судом встановлено, що лікарі УЗ-обстеження перебували у трудових відносинах з КП «ХМПЦ» ХМР.

Кожний громадянин України має право на охорону здоров`я, що передбачає, зокрема, кваліфіковану медичну та реабілітаційну допомогу, включаючи вільний вибір лікаря та фахівця з реабілітації, вибір методів лікування та реабілітації відповідно до рекомендацій лікаря та фахівця з реабілітації, вибір закладу охорони здоров`я; достовірну та своєчасну інформацію про стан свого здоров`я і здоров`я населення, включаючи існуючі і можливі фактори ризику та їх ступінь (стаття 6 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я»).

Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи (частини перша, друга статті 23 ЦК України).

Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (частина третя статті 23 ЦК України).

Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті (частина перша статті 1167 ЦК України).

Зобов`язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди. У разі встановлення конкретної особи, яка завдала моральної шкоди, відбувається розподіл тягаря доказування: (а) позивач повинен довести наявність моральної шкоди та причинний зв`язок; (б) відповідач доводить відсутність протиправності та вини. Завдання моральної шкоди - явище завжди негативне. Проте з цього не слідує, що будь-яка завдана моральна шкода породжує зобов`язання з її відшкодування. Покладення обов`язку відшкодувати завдану моральну шкоду може мати місце лише за умови, коли шкода була викликана протиправною поведінкою відповідальної за неї особи.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2022 року у справі № 214/7462/20.

Верховний Суд звертав увагу на специфіку тягаря доказування у справах щодо надання медичних послуг. Від пацієнтів не можна очікувати та вимагати точного володіння медичними знаннями. Вони не мають точного розуміння процесів лікування та необхідної кваліфікації для аналізу та надання обставин справи, що становлять предмет спору. З метою належної участі в цивільному процесі сторона не повинна мати професійні медичні знання. У зв`язку з цим сторона процесу, яка є пацієнтом, має право обмежитися доповіддю, що дасть змогу припустити про порушення зі сторони обслуговуючого персоналу в силу наслідків, що настали для пацієнта. Тому, з урахуванням принципу розумності, пацієнту, який звернувся до суду за захистом порушених прав, що полягають у завданні шкоди здоров`ю, слід тільки вказати на порушення, а далі тягар доказування покладається на медичну установу чи на лікаря. При цьому вказане не призводить до порушення принципу диспозитивності судового процесу, а навпаки слугує для забезпечення процесуальної рівності сторін (постанова Верховного Суду від 30 листопада 2022 року у справі № 344/3764/21).

Згідно з частинами першою-третьою статті 12, частинами першою п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Звертаючись до суду з позовом про відшкодування моральної шкоди, завданої ОСОБА_1 внаслідок надання їй лікарями КП «ХМПЦ» ХМР, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 медичних послуг, позивачка посилалася на те, що в жодному із проведених ультразвукових обстежень (І та ІІ ультразвукове обстеження) за їх результатами не було визначено, що очікується народження дитини з вадою. Лікар ОСОБА_2 не вказав у другому протоколі обстеження, що не зміг візуалізувати другу кінцівку плоду, не висловив підозру на вади розвитку, тим самим запевнив позивачку, що плід розвивається нормально, що на її думку, було зумовлено наданням неякісних медичних послуг.

При вирішенні питання про наявність протиправних дій лікарів КП «ХМПЦ» ХМР, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , та причинного зв`язку внаслідок протиправної дії конкретно визначеної особи з негативними наслідками, то за висновком комісійної судово-медичної експертизи №72 від 29.01.2024 року, ведення вагітності та пологів ОСОБА_1 відповідало діючому на той час наказу МОЗ №417 від 15.07.2011 року «Про організацію амбулаторної акушерсько-гінекологічної допомоги в Україні». Протоколи І, ІІ ультразвукового обстеження були виконані лікарями згідно встановлених норм та наказу МОЗ №417. В додатку 9 «Протокол ультразвукового обстеження вагітних ІІ УЗ- обстеження (18-21 тиж.) зазначення розмірів і правих, і лівих кінцівок не передбачено. Призначення повторного УЗ-обстеження,якщо лікар при проведенні ІІ УЗ обстеження вагітної не бачить усіх кінцівок посегментно, не передбачено наказом МОЗ України від 15.07.2011 №417. Крім того зазначено, що деякі аномалії та відхилення в розвитку плода вдається виявити тільки на пізніх термінах вагітності, тому ІІІ- ультразвукове обстеження є важливим для заключного висновку про стан плоду та матері. Однак при проведені ІІІ- ультразвукового обстеження, результати якого наявні в матеріалах справи, патології розвитку плода теж не було встановлено. ОСОБА_1 в терміні 29 тижнів і 3 дні теж проводилося обстеження, при яких патологію розвитку плода теж не було виявлено. Редукційна вада кінцівки у плода в період після проведення першого та другого ультразвукових обстежень вагітної ОСОБА_1 не могла утворитись.

Між проведенням першого та другого ультразвукового обстеження вагітній ОСОБА_1 та виникненням редукційної вади правої верхньої кінцівки у плода ОСОБА_1 причинного зв`язку немає, оскільки такі вади виникають в процесі внутрішньоутробного розвитку плода і формуються або спонтанно, або внаслідок генетичної патології, або під дією тератогенних чинників (чинників навколишнього середовища).

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що належними та допустимими доказами спростовується протиправність дій, та причинний зв`язок внаслідок протиправності дій конкретно визначеної особи.

За встановлених обставин, висновок судової психологічної експертизи від 30.06.2022 року не має правового значення для правильного вирішення спору по справі, оскільки ґрунтувався на припущеннях (за умов визнання судом заподіяння підекспертній особі ОСОБА_1 моральної шкоди).

Оскільки рішення суду першої інстанції постановлено з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення. У задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити.

Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки судом апеляційної інстанції ОСОБА_1 було звільнено від сплати судового збору, сплачений судовий збір КП «Хмельницький міський перинатальний центр» Хмельницької міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 по 2500 грн. кожному слід компенсувати за рахунок держави в порядку визначеному Кабінетом Міністрів України.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу комунального підприємства «Хмельницький міський перинатальний центр» Хмельницької міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 25 квітня 2023 року скасувати та ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Компенсувати за рахунок держави комунальному підприємству «Хмельницький міський перинатальний центр» Хмельницької міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 судовий збір за подання апеляційної скарги по 2500грн. кожному.

Постанова набираєзаконної силиз дняїї прийняття,проте можебути оскарженав касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 26 березня 2024 року.

Судді Т.О. Янчук

Л.М. Грох

О.І. Ярмолюк