Постанова

від 13.03.2024 по справі 909/867/23

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" березня 2024 р. Справа №909/867/23

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії суддів:

головуючий суддя Желік М.Б.

судді Орищин Г.В.

Галушко Н.А.

за участю секретаря судового засідання Гуньки О.П.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Костанза» №100/12 від 15.01.2024 (вх. №01-05/226/24 від 18.01.2024)

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 21.12.2023 (суддя Стефанів Т.В., повний текст складено 28.12.2023)

у справі №909/867/23

за позовом Калуської міської ради

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Костанза»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Івано-Франківська обласна державна адміністрація

про стягнення безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки в розмірі орендної плати в сумі 1 606 022,40 грн.

за участю представників:

від апелянта (відповідача): не з`явився

від позивача: Кайдан Д.-С.Т. - представник

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: не з`явився

Учасникам процесу роз`яснено права та обов`язки, передбачені ст.ст. 35, 42, 46, Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.222 Господарського процесуального кодексу України фіксування судового засідання здійснюється технічними засобами.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 21.12.2023 у справі №909/867/23 задоволено позов Калуської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Костанза», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Івано-Франківська обласна державна адміністрація про стягнення безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки в розмірі орендної плати в сумі 1 606 022,40 грн.; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Костанза» на користь Калуської міської ради 1 606 022,40 грн. безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки в розмірі орендної плати та 24 090,35 грн. судового збору.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач звернувся до Західного апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 21.12.2023 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову Калуської міської ради.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.01.2024 справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: Желік М.Б. головуючий суддя, члени колегії судді Галушко Н.А., Орищин Г.В.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 29.01.2024 відкрито апеляційне провадження та призначено розгляд справи на 28.02.2024.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 28.02.2024 за клопотанням апелянта відкладено розгляд справи на 13.03.2024.

В судове засідання 13.03.2024 апелянт та третя особа явки не забезпечили, причин неявки не повідомили, хоча були належним чином та завчасно повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

Представник позивача проти задоволення вимог апеляційної скарги заперечив, просив залишити оскаржене рішення без змін.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, взявши до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, колегія суддів дійшла висновку про те, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, а відтак оскаржуване рішення слід залишити без змін, з огляду на таке.

Розгляд справи в суді першої інстанції. Короткий зміст позовних вимог, заперечень відповідача та рішення суду першої інстанції.

Калуська міська рада звернулася до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до ТзОВ «Костанза» про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою площею без правовстановлюючих документів в сумі 1606022,40 грн за період з 01.10.2022 до 01.02.2023.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач є власником нерухомого майна та фактичним користувачем без правовстановлюючих документів земельною ділянкою державної власності площею 50,1194 га з кадастровим номером 2610400000:02:001:0135, розташованою за адресою: Івано-Франківська область, місто Калуш, вул. Промислова, 1, і, без достатньої правової підстави, зберіг у себе кошти за користування цією земельною ділянкою за період з 01.10.2022 до 01.02.2023 в загальному розмірі 1606022,40 грн.

Відповідно до договору №11 від 14.10.2022, укладеного між ДП «Калуська ТЕЦ-Нова» та ТзОВ «Костанза» про відшкодування витрат за фактичне використання земельної ділянки з кадастровим номером 2610400000:02:001:0135, відповідач сплатив ДП «Калуська ТЕЦ-Нова» кошти у розмірі 1007833,81 грн. за період від 02.12.2022 до 20.02.2023, однак ці кошти були зараховані в рахунок погашення податкового боргу в повному обсязі за січень-квітень 2022 у сумі 816916,3 грн. та частково за травень 2022 в сумі 190917,51 грн. згідно з черговістю виникнення податкового боргу по сплаті земельного податку.

Відповідач, заперечуючи проти позову, зазначав, що у відповідності до умов договору про відшкодування витрат за фактичне використання земельної ділянки №11 від 14.10.2022 відповідач зобов`язався відшкодувати з вересня 2022 року ДП «Калуська ТЕЦ-Нова» земельний податок за користування земельною ділянкою площею 50,1194 га з кадастровим номером 2610400000:02:001:0135 і, згідно з платіжними інструкціями №513 від 02.12.2022, №731 від 26.12.2022, №1051 від 27.01.2023, №1295 від 20.02.2023 відшкодував ДП «Калуська ТЕЦ-Нова» витрати за фактичне використання земельної ділянки за жовтень, листопад, грудень 2022, січень 2023 на загальну суму 1007833,81 грн.

Згідно з платіжними інструкціями №8685 від 02.12.2022, №8686 від 02.12.2022, №8687 від 26.12.2022, №8688 від 27.01.2023 на рахунок Калуської міської територіальної громади перераховано земельний податок за вересень, жовтень, листопад, грудень 2022, січень, лютий 2023 року в загальній сумі 1007833,81 грн., тому Калуська міська рада фактично вимагає від відповідача здійснити подвійну оплату за користування земельною ділянкою.

Окрім того, розрахунок заборгованості, наданий позивачем складено з помилками, заявлені ним до стягнення суми безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати нічим не підкріплені та не є обґрунтованими.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Івано-Франківська обласна державна адміністрація щодо вирішення питання по суті спору поклалася на розсуд суду.

Місцевий господарський суд, ухвалюючи оскаржене рішення, встановив, що сплачені відповідачем ДП «Калуська ТЕЦ-Нова» кошти зараховано в рахунок погашення податкового боргу в повному обсязі за січень-квітень 2022 року та частково за травень 2022 року, що узгоджується з правилами пункту 87.9. ст. 87 Податкового кодексу України, перевірив розрахунок заявлених позовних вимог, та дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення в повному обсязі.

Узагальнені доводи апелянта (відповідача) та заперечення позивача.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального та процесуального права, на підтвердження чого апелянт наводить такі доводи:

- суд помилково дійшов висновку про те, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними;

- на підставі заяви ТзОВ «Констанза» №100/243 від 28.11.2022, клопотання ДП «Калуська ТЕЦ-Нова» №001/636 від 15.12.2022, розпорядженням Івано-Франківської обласної державної адміністрації №530 від 26.12.2022 припинено Державному підприємству «Калуська ТЕЦ-Нова» право постійного користування спірною земельною ділянкою та, одночасно, спірну земельну ділянку надано в оренду ТзОВ «Костанза» строком на 5 років;

- 14.10.2022 ДП «Калуська ТЕЦ-Нова» та ТзОВ «Констанза» в особі філії «Калуська ТЕЦ» ТзОВ «Констанза» укладено договір №11 про відшкодування витрат на фактичне використання земельної ділянки, який поширюється на попередні відносини;

- на виконання умов договору апелянт відшкодував Державному підприємству «Калуська ТЕЦ-Нова» витрати за фактичне використання земельної ділянки за жовтень, листопад, грудень 2022, січень, лютий 2023 року згідно з договором №11/133 від 14.10.2022 на загальну суму 1 007 833,81 грн., своєю чергою ДП «Калуська ТЕЦ-Нова» перерахувало на рахунок Калуської міської територіальної громади земельний податок за вересень, жовтень, листопад, грудень 2022 року, січень, лютий 2023 року на загальну суму 1 007 833,81 грн.;

- обов`язок зі сплати орендної плати у ТзОВ «Костанза» за користування спірною земельною ділянкою виник 02.03.2023 (дата укладення та реєстрації договору оренди землі);

- апелянт до моменту реєстрації договору оренди землі здійснював плату за користування земельною ділянкою шляхом відшкодування земельного податку ДП «Калуська ТЕЦ-Нова», а державне підприємство сплатило його до бюджету Калуської територіальної громади;

- ТзОВ «Костанза» виконав обов`язок зі сплати за користування земельною ділянкою за вересень грудень 2022 року та січень лютий 2023 року належним чином, здійснивши відшкодування земельного податку, що відповідно до вимог Податкового кодексу України є платою за землю як і орендна плата, а суд дійшов помилкового висновку про те, що апелянт використовував земельну ділянку протягом вказаного періоду без достатніх правових підстав за рахунок власника цієї ділянки (держави) та зберіг кошти, які мав сплатити за її використання;

- бюджет територіальної громади міста Калуша жодних збитків не зазнав, оскільки ДП «Калуська ТЕЦ-Нова» сплатило земельний податок за спірний період;

- щодо твердження суду про те, що ДП «Калуська ТЕЦ-Нова» мало податковий борг, тому сплачені державним підприємством кошти зараховувалися першочергово у погашення податкового боргу, апелянт зазначає, що платником земельного податку є ДП «Калуська ТЕЦ-Нова» і відносини ДП «Калуська ТЕЦ-Нова» з Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області в частині сплати земельних податків носить виключно індивідуальний характер, який регулюється Податковим законодавством;

- суд першої інстанції неправильно застосував норму матеріального права, а саме статті 1212 Цивільного кодексу України, яка у цьому випадку не має застосовуватися, адже ТзОВ «Констанза» оплатило за використання земельної ділянки шляхом відшкодування земельного податку ДП «Калуська ТЕЦ-Нова», а державне підприємство сплатило його до бюджету територіальної громади, відповідно, не має підстав вважати, що відносини з фактичного користування апелянтом земельною ділянкою без укладеного договору оренди є за своїм змістом кондикційними з причини оплати за користування земельною ділянкою шляхом відшкодування земельного податку;

- ухваливши оскаржене рішення, господарський суд фактично зобов`язав ТзОВ «Констанза» здійснити подвійну оплату за користування земельною ділянкою;

- суд не взяв до уваги твердження відповідача про те, що розрахунок позивач склав з помилками, заявлені до стягнення суми безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати нічим не підкріплені та є необґрунтованими;

- апелянт зазначав, що відповідно до вимог ст.286.2, 288.7 Податкового кодексу України, розраховуючи орендну плату необхідно застосовувати саме середньомісячну суму податку, а не щоденну як це робить позивач;

- відповідно до формули розрахунку, яку застосовує позивач, борг розраховується за 92 календарних дні, з чим апелянт не погоджується, оскільки згідно з вимогами вимог ст.286.2 ПК України формула має виглядати таким чином: 379 268,99х3=1 137 806,98 грн., де 379 268,99 грн. середньомісячна сума податку за 2022 рік, 3 три календарних місяці за 2022 рік; отже, сума розрахунку 1 147 159,04 грн., яку зазначає позивач є помилковою;

- аналогічно, за 2023 рік за розрахунком позивача орендна плата за один день становить 14 339,48 грн., борг розраховано за 32 календарних дні, натомість розрахунок має бути такий: 436 159,34х1+15 577,12=451 736,46 грн., де 436 159,34 сума податку за січень 2023 року, 1 один календарний місяць (січень 2023 року); 15 577,12 сума податку, який має сплатити апелянт за податковий період з січня 2023 до 02 лютого 2023 року;

- суд не врахував пояснення апелянта щодо розрахунку орендної плати та порушив вимоги ст.286.2, 288.7 Податкового кодексу України;

- апелянт зазначав, що у розрахунках позивача помилково вказано розмір річної орендної плати за 2023 рік, зокрема, позивач зазначив 45 233 912,10 грн., що не відповідає дійсності (сторінка №4 позовної заяви), проте вказані твердження суд не взяв до уваги;

- ТзОВ «Констанза» звернулося із заявою до Івано-Франківської обласної державної адміністрації для оформлення права оренди земельної ділянки 28.11.2022 через ряд надзвичайно складних та невідворотних обставин та причин, що фактично перебували поза контролем підприємства і на які останнє не могло вплинути;

- ТзОВ «Констанза» придбало за результатами проведеного 30.11.2021 та укладеного 03.12.2021 з Регіональним відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій, Тернопільській областях договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації єдиний майновий комплекс ДП «Калуська ТЕЦ-Нова», здійснивши повний розрахунок за майно, придбане в результаті приватизації, оформивши акт приймання-передачі єдиного майнового комплексу та провівши 06.09.2022 реєстрацію у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права власності на об`єкти єдиного майнового комплексу за ТзОВ «Констанза»; лише 06.09.2022 ТзОВ «Констанза» набуло ознак правонаступника ДП «Калуська ТЕЦ-Нова» з відповідним обсягом повноважень, в тому числі і в частині оформлення права користування на земельну ділянку;

- обставинами, які вплинули на можливість своєчасного оформлення права користування земельною ділянкою також були: - підготовка до початку опалювального сезону (відповідно до рішення Калуської міської ради від 13.10.2022 №1664, ТзОВ «Констанза» було визнано централізованим постачальником теплової енергії для населення, бюджетних та інших установ для опалення, тобто всіх категорій споживачів м.Калуша, які отримують теплоенергію від Калуської ТЕЦ); запровадження воєнного стану через військову агресію російської федерації;

- у разі залишення суду першої інстанції без змін тягар відповідних виплат може унеможливити виконання ТзОВ «Констанза» певних зобов`язань, зокрема, виплати заробітної плати працівникам, та виплат іншим кредиторам, підприємство не матиме можливості придбати вугілля і ремонтні матеріали для проведення ремонтних робіт обладнання, що поставить під загрозу забезпечення належної роботи теплоелектроцентралі та паралізує роботу ТЕЦ, зірве опалювальний період на 2023-2024 рік.

Позивач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, представник позивача в судовому засіданні заперечив проти задоволення вимог апеляційної скарги.

Фактичні обставини справи, встановлені за результатами оцінки доказів.

06.09.2022 за ТзОВ «Костанза» зареєстровано право приватної власності (номер запису 47781548) на єдиний майновий комплекс, який знаходиться за адресою: вул. Промислова, 1, в м.Калуш на підставі договору купівлі-продажу №5421 від 06.09.2022, акта приймання-передачі від 02.09.2022, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №34560047 від 05.09.2023.

Належний ТзОВ «Костанза» на праві приватної власності об`єкт нерухомого майна розташований на земельній ділянці площею 50,1194 га, з кадастровим номером 2610400000:02:001:0135.

16.11.2017 було проведено державну реєстрацію земельної ділянки площею 50,1194 га, що розташована за адресою: Івано-Франківська область, місто Калуш, вулиця Промислова 1, кадастровий номер 2610400000:02:001:0135, з цільовим призначенням 14.01. - для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій.

Власником цієї земельної ділянки з моменту її формування як об`єкта цивільних прав є Івано-Франківська обласна державна адміністрація.

02.02.2023 зареєстровано право ТзОВ «Костанза» оренди земельної ділянки площею 50,1194 га з кадастровим номером 2610400000:02:001:0135 на підставі договору, укладеного з Івано-Франківською обласною державною адміністрацією, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №343548630 від 21.08.2023.

Рішенням Калуської міської ради від 21.06.2018 №1634 встановлено ставку орендної плати за користування земельними ділянками з цільовим призначенням (код КВЦПЗ 14.01.) - для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій - у розмірі 3,5% від нормативної грошової оцінки відповідної земельної ділянки.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 2610400000:02:001:0135 у 2022 році становила 130035083 грн. 46 к., що підтверджується Витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №14022 від 14.10.2022.

Нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки з кадастровим номером 2610400000:02:001:0135 у 2023 році становила 149540345 грн 98 к., що підтверджується Витягом із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок №НВ-2600494152023 від 22.08.2023.

Відповідно до листа Фінансовим управлінням Калуської міської ради №04-12/310 від 23.08.2023, за період з 06.09.2022 до 02.02.2023 від ТзОВ «Констанза», коштів від плати орендної плати з юридичних осіб та земельного податку з юридичних осіб до бюджету Калуської міської територіальної громади не надходило.

У позовній заяві наведено розрахунок, відповідно до якого розмір безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів за період від 01.10.2022 до 31.12.2022 становить 1147159,04 грн та за період від 01.01.2023 до 01.02.2023 становить 458863,36 грн. Загальна сума безпідставно збережених коштів за заявлений до стягнення період становить 1 606 022,40 грн. Вказаний розрахунок є арифметично правильним.

Відповідач на підтвердження обставин, на які він покликається як на підставу своїх заперечень надав суду, такі докази:

- договір №11/133від 14.10.2022, укладений між Державним підприємством «Калуська теплоелектроцентраль-нова» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Констанза» в особі Філії «Калуська ТЕЦ» Товариства з обмеженою відповідальністю «Констанза», згідно з умовами якого ТзОВ «Констанза», яка фактично використовує земельні ділянки (в т.ч. з кадастровим номером 2610400000:02:001:0135) для обслуговування нерухомого майна за адресою м.Калуш, вул. Промислова,1, в межах існуючого землекористування в період з вересня 2022 року до отримання правоустановчих документів на користування земельною ділянкою зобов`язується сплачувати (відшкодовувати) Державному підприємству «Калуська теплоелектроцентраль-нова» земельний податок (п.1 договору), сторони також погодили, що умови договору застосовуються (поширюються) на правовідносини сторін, які виникли з 01.09.2022 (п.6.1. договору);

- платіжну інструкцію №513 від 02.12.2022 на суму 365 634,75 грн. про оплату відшкодування витрат за фактичне використання земельної ділянки за вересень, жовтень 2022 року згідно з договором №11/133 від 14.10.2022;

- платіжну інструкцію №731 від 26.12.2022 на суму 204 409,64 грн. про оплату відшкодування витрат за фактичне використання земельної ділянки за листопад 2022 року згідно з договором №11/133 від 14.10.2022;

- платіжну інструкцію №1051 від 27.01.2023 на суму 204 409,64 грн. про оплату відшкодування витрат за фактичне використання земельної ділянки за грудень 2022 року згідно з договором №11/133 від 14.10.2022;

- платіжну інструкцію №1295 від 20.02.2023 на суму 233 379,78 грн. про оплату відшкодування витрат за фактичне використання земельної ділянки за січень 2023 року згідно з договором №11/133 від 14.10.2022;

- платіжну інструкцію №8685 від 02.12.2022 на суму 165 504,33 грн. про оплату ДП «Калуська ТЕЦ-Нова» на рахунок Калуської міської ТГ земельного податку за вересень 2022 року;

- платіжну інструкцію №8686 від 02.12.2022 на суму 203 130,42 грн. про оплату ДП «Калуська ТЕЦ-Нова» на рахунок Калуської міської ТГ земельного податку за жовтень 2022 року;

- платіжну інструкцію №8687 від 26.12.2022 на суму 204 409,64 грн. про оплату ДП «Калуська ТЕЦ-Нова» на рахунок Калуської міської ТГ земельного податку за листопад 2022 року;

- платіжну інструкцію №8688 від 27.01.2023 на суму 204 409,64 грн. про оплату ДП «Калуська ТЕЦ-Нова» на рахунок Калуської міської ТГ земельного податку за грудень 2022 року;

- платіжну інструкцію №8689 від 20.02.2023 на суму 233 379,78 грн. про оплату ДП «Калуська ТЕЦ-Нова» на рахунок Калуської міської ТГ земельного податку за січень-лютий 2023 року.

18.10.2022 та повторно 15.11.2022 Івано-Франківська обласна військова адміністрація зверталась до ТзОВ «Коснтанза» з вимогою виконати обов`язок набувача права власності на об`єкт нерухомості протягом 30 днів з дня державної реєстрації права власності на такий об`єкт звернутися до відповідного орган виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про передачі йому у власність або оренду земельної ділянки, на якій розміщений такий об`єкт у порядку, передбаченому статтями 118, 123 або 128 цього Кодексу (листи №958/0/2-22/01-108 та №858/0/2-22/01-108).

05.12.2023 Головне управління ДПС в Івано-Франківській області листом №14568/5/09-19-04-06-05 повідомило Калуську міську раду про те, що на виконання п.286.4 ст.286 ПК України ДП «Калуська Теплоелектроцентраль-Нова» на 2022 рік самостійно задекларувало податкове зобов`язання з плати за землю в сумі 2 452 915,73 грн, в тому числі за земельну ділянку площею 50,1197 га 1 352 321,65 грн. Державне підприємство «Калуська Теплоелектроцентраль-Нова» по термінах нарахувань за період січень-жовтень 2022 року податкові зобов`язання по земельному податку з юридичних осіб не сплачувались, в результаті чого станом на 01.12.2022 виник податковий борг в сумі 2 043 374,14 грн. За період з 02.12.2022 до 20.02.2023 відбулась сплата земельного податку в рахунок погашення податкового боргу в загальній сумі 1 007 833,81 грн., зокрема: 02.12.2022 365 634,75 грн., 26.12.2022 - 204 409,64 грн., 27.01.2023 204 409,64 грн, 20.02.2023 233 379,78 грн. У відповідності до вимог п.87.9 ст.87 ПК України вказані кошти зараховано в рахунок погашення податкового боргу в повному обсязі за січень-квітень 2022 року в сумі 816 916,3 грн та частково за травень 2022 року в сумі 190 917,51 грн.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції.

Предметом позову у цій справі є вимоги про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою без укладення договору оренди. Підставою позову є користування земельною ділянкою без оформлення правовстановлюючих документів та без здійснення плати за таке користування. У позовній заяві позивач покликається на ст.1212 ЦК України.

Відносини, що виникають у зв`язку із безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права є предметом регулювання глави 83 ЦК України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Правові підстави користування земельною ділянкою державної або комунальної власності за змістом глави 15 ЗК України реалізується через право постійного користування або право оренди.

Частиною 1 статті 93 і статтею 125 ЗК України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату (пункт «в» частини 1 статті 96 ЗК України).

Принцип платного використання землі також передбачено статтею 206 ЗК України, за змістом якої використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Водночас, згідно зі статтями 122-124 ЗК України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Особи, які отримують земельну ділянку державної або комунальної власності в користування за договором оренди (договором купівлі-продажу права оренди), зобов`язані сплачувати за неї орендну плату. Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди, як це передбачено в ч.1 ст.21 Закону України «Про оренду землі».

Верховний Суд, розглядаючи спори у подібних правовідносинах, у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.

Враховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, особа яка придбала такий об`єкт стає фактичним користувачем тієї земельної ділянки, на якій такий об`єкт нерухомого майна розташований, а відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформлення прав на цю ділянку (без укладення договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Подібний правовий висновок, зокрема, викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі №922/3412/17, від 13.02.2019 у справі №320/5877/17.

Отже, фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг (заощадив) у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути такі кошти власникові земельної ділянки на підставі положень ч.1 ст.1212 ЦК України.

Аналогічні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду від 27.07.2023 у справі №918/779/22.

Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у справі №922/2060/20 (постанова від 05.08.2022) вказав, що із дня набуття права власності на об`єкт нерухомого майна власник цього майна стає фактичним користувачем земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, а тому саме із цієї дати у власника об`єкта нерухомого майна виникає обов`язок сплати за користування земельною ділянкою, на якій таке майно розташоване. При цьому до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, такі кошти є безпідставно збереженими.

З матеріалів справи встановлено, що відповідач є власником об`єкту нерухомого майна, а саме майнового комплексу, що знаходиться за адресою: вул. Промислова, 1, в м.Калуш та розташований на земельній ділянці площею 50,1194 га, з кадастровим номером 2610400000:02:001:0135, належній на праві власності Івано-Франківській обласній державній адміністрації (третій особі у справі).

Право власності на вказаний об`єкт нерухомого майна відповідач набув на підставі договору купівлі-продажу 06.09.2022.

Із дня набуття права власності на об`єкт нерухомого майна відповідач як власник такого майна став фактичним користувачем спірної земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, тому саме із цієї дати у відповідача виник обов`язок належно оформити правовідносини щодо користування земельною ділянкою (укласти відповідний договір та оформити речові права на земельну ділянку), а також обов`язок сплачувати за користування земельною ділянкою, на якій розташовано майно.

З матеріалів справи також вбачається, що земельна ділянка на момент набуття відповідачем права власності на об`єкт нерухомого майна перебувала у постійному користуванні Державного підприємства «Калуська ТЕЦ-Нова».

Відповідно до ч.13 ст.120 ЗК України у разі набуття права власності на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду, єдиний майновий комплекс), об`єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці, що перебуває у постійному користуванні, особами, які не можуть набувати земельну ділянку на такому праві, вони набувають таку земельну ділянку із земель державної або комунальної власності у власність або оренду. Набувач права власності на такий об`єкт зобов`язаний протягом 30 днів з дня державної реєстрації права власності на такий об`єкт звернутися до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про передачу йому у власність або оренду земельної ділянки, на якій розміщений такий об`єкт, що належить йому на праві власності, у порядку, передбаченому статтями 118, 123 або 128 цього Кодексу.

Орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування зобов`язаний не пізніше 30 днів з дня отримання поданого у встановленому порядку клопотання припинити право постійного користування земельною ділянкою, на якій розміщений відповідний об`єкт, та передати її у власність або оренду набувачу права власності на такий об`єкт.

Пропущення строку подання клопотання, зазначеного в абзаці першому цієї частини, не може бути підставою для відмови набувачу права власності на відповідний об`єкт у передачі йому у власність або оренду земельної ділянки, на якій розміщений такий об`єкт.

Апелянт у скарзі покликається на обставини, що перешкоджали вчасному зверненню до органу виконавчої влади з метою укладення договору оренди, а саме на підготовку до опалювального сезону та запровадження воєнного стану.

Колегія суддів відхиляє такі доводи, оскільки тридцятиденний строк, встановлений у ч.13 ст.120 ЗК України, тривав з 07.09.2022 до 07.10.2022, натомість рішення Калуської міської ради №1664 про визнання відповідача централізованим постачальником теплової енергії для населення, бюджетних та інших установ для опалення, на яке покликається апелянт, прийнято 13.10.2022. Воєнний стан в Україні запроваджено ще 24.02.2022 і апелянт не зазначає конкретних обставин, зумовлених воєнним станом, які перешкодили йому звернутись до органу виконавчої влади з метою оформлення договору оренди.

Водночас в матеріалах справи наявні листи-вимоги Івано-Франківської обласної державної адміністрації від 18.10.2022 та від 15.11.2022, якими орган виконавчої влади повідомляв відповідача про наявність обов`язку, передбаченого у ч.13 ст.120 ЗК України, а також про можливість вжиття заходів реагування з метою захисту інтересів держави в разі, якщо товариство до 30.11.2022 не зробить кроків з метою оформлення речових прав на земельну ділянку.

Не зважаючи на обов`язок до 07.10.2022 звернутись до органу виконавчої влади з метою оформлення договору оренди земельної ділянки, відповідач 14.10.2022 уклав договір №11/133 з ДП «Калуська теплоелектроцентраль-Нова» (попереднім постійним користувачем цієї земельної ділянки) про відшкодування вартості земельного податку.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що у матеріалах справи відсутній укладений в період з 01.10.2022 до 01.02.2023 договір оренди земельної ділянки площею 50,1194 га з кадастровим номером 2610400000:02:001:0135 по АДРЕСА_1 , як і відсутні докази проведення державної реєстрації речового права оренди земельної ділянки у зазначений період, а отже, відповідач всупереч вимогам чинного законодавства користувався у спірний період цією земельною ділянкою без достатньої правової підстави.

При цьому, відповідач не був і не є власником чи постійним землекористувачем спірної земельної ділянки, а тому не міг бути суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, а єдиною можливою формою здійснення плати за землю для нього як землекористувача у спірний період є орендна плата.

Відшкодування вартості земельного податку попередньому постійному землекористувачу за спірний період не є належним виконанням обов`язку відповідача щодо здійснення плати за землю, а відповідні доводи апелянта не ґрунтуються на вимогах Земельного кодексу України та Закону України «Про оренду землі».

Також слід взяти до уваги, що відповідно до відповіді Головного управління ДПС в Івано-Франківській області №14568/5/09-19-04-06-05 від 05.12.2023, кошти, сплачені ДП «Калуська ТЕЦ-Нова» зараховано в рахунок погашення податкового боргу в повному обсязі за січень-квітень 2022 року в сумі 816916 грн 3 к. та частково за травень 2022 року в сумі 190917 грн 51 к., що узгоджується з правилами пункту 87.9. ст.87 ПК України, які вказують на те, що у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Отже, земельний податок сплачений попереднім постійним землекористувачем, зараховано в рахунок погашення податкового боргу за попередні періоди, а доказів здійснення відповідачем плати за користування земельною ділянкою за період з 01.10.2022 до 02.02.2023 матеріали справи не містять.

Також колегія суддів відхиляє доводи апелянта про те, що суд першої інстанції не надав оцінки зауваженням відповідача про помилковість розрахунку заявлених позивачем вимог, адже в оскарженому рішенні суд критично оцінив твердження відповідача про те, що під час розрахунку орендної плати за землю слід використовувати середньомісячну суму податку, та мотивовано спростував таке твердження.

Так, відповідно до ч.2 ст.21 Закону України «Про оренду землі» розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності встановлюються відповідно до Податкового кодексу України.

Питання орендної плати врегульовано статтею 288 Податкового кодексу України, натомість, апелянт покликається на п.286.2 ПК України, відповідно до якого платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до п.288.1 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Основою для визначення розміру орендної плати для земель державної та комунальної власності є нормативна грошова оцінка земель, а її зміна є підставою для перегляду розміру орендної плати. Розмір орендної плати в будь-якому разі не може бути меншим розміру земельного податку, встановленого для відповідних категорій земельних ділянок на відповідній території, та не може перевищувати 12% нормативно грошової оцінки земельної ділянки (п. 288.5.1 - 2.88.5.2. ст. 288 ПК України).

Відповідно до ч.2 ст.20 та ч.3 ст.23 Закону України «Про оцінку земель» дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру.

При стягненні безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, нарахування мають здійснюватися позивачем не самостійно (шляхом арифметичного розрахунку без проведення нормативної грошової оцінки землі), а виключно на підставі витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель (постанови Верховного Суду від 12.06.2019 у справі №922/902/18, від 08.08.2019 у справі №922/1276/18, від 01.10.2019 у справі №922/2082/18, від 06.11.2019 у справі №922/3607/18).

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 2610400000:02:001:0135 у 2022 році становила 130035083 грн. 46 к., що підтверджується Витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №14022 від 14.10.2022.

Нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки з кадастровим номером 2610400000:02:001:0135 у 2023 році становила 149540345 грн 98 к., що підтверджується Витягом із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок №НВ-2600494152023 від 22.08.2023.

Згідно з рішенням Калуської міської ради від 21.06.2018 №1634 встановлено ставку орендної плати за користування земельними ділянками з цільовим призначенням (код КВЦПЗ 14.01.) - у розмірі 3,5% від нормативної грошової оцінки відповідної земельної ділянки.

Отже, розмір орендної плати за земельну ділянку розраховується наступним чином: нормативна грошова оцінка * ставка земельного податку (%) = річна орендна плата за землю.

За таких обставин, позивач правомірно визначив орендну плату за період з 01.10.2022 - 31.12.2022, де річна орендна плата становить 4551227,92 грн = 130035083,46 * 3,5%; орендна плата за один день: 12469,12 грн = 4 551 227,92 грн / 365 (днів); заборгованість за 92 дні: 1147159,04 грн = 12469,12 грн. * 92 (дні) та за період з 01.01.2023 - 01.02.2023, де річна орендна плата становить 5233912,10 грн = 149540345,98 * 3,5%; орендна плата за один день - 14339,48 грн = 5233912,10 грн / 365 (днів); заборгованість за 92 дні: 458863,36 грн = 14339,48 грн * 32 (дні).

Описка у сумі річної орендної плати за 2023 рік, допущена позивачем на сторінці четвертій позовної заяви і на яку вказує апелянт у скарзі, не вплинула на правильність розрахунку суми боргу, який за 2023 рік становить 458 863,36 грн.

Таким чином, доводи апелянта щодо помилковості розрахунку заявлених до стягнення позовних вимог є безпідставними.

Враховуючи те, що у спірних правовідносинах Калуська міська рада є уповноваженим органом на здійснення контролю за дотриманням інтересів держави та територіальних громад в частині законності використання бюджетних коштів та комунального майна на відповідній території, оскільки, кошти від оренди за земельні ділянки надходять територіальній громаді Калуської міської ради, відповідач своїми діями - несплатою коштів за використання земельних ділянок, порушує інтереси територіальної громади Калуської міської ради.

Відтак доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують встановлені місцевим господарським судом обставини, апелянт не довів порушення застосування судом норм матеріального чи процесуального права.

Рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Відповідно до чинного законодавства рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Враховуючи встановлені обставини справи, межі перегляду оскаржуваних рішень, доводи сторін, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про те, що вимоги апеляційної скарги не підлягають до задоволення, відтак оскаржуване рішення слід залишити без змін.

В порядку положень ст.129 ГПК України судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги, слід покласти на скаржника.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 269, 270, 275, 276, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні вимог апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Костанза» відмовити.

2. Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 21.12.2023 у справі №909/867/23 залишити без змін.

3. Судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки встановлені ст. 287, 288 ГПК України протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Повний текст постанови складено 25.03.2024.

Головуючий суддяЖелік М.Б.

суддяГалушко Н.А.

суддя Орищин Г.В.