Постанова

від 19.03.2024 по справі 916/1284/23

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2024 рокум. ОдесаСправа № 916/1284/23Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Богатиря К.В.

суддів: Поліщук Л.В., Таран С.В.

секретар судового засідання Арустамян К.А.

за участю представників сторін у справі:

Від Одеської обласної ради Соснін О.С.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕРОДОТ» - адвокат Соколовська А.В.

Від Управління обласної ради з майнових відносин Фортуна Є.О.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕРОДОТ»

на рішення Господарського суду Одеської області від 07.09.2023, суддя суду першої інстанції Лічман Л.В., м. Одеса, повний текст рішення складено та підписано 18.09.2023

по справі №916/1284/23

за позовом Одеської обласної ради

до відповідачів:

1) Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕРОДОТ»,

2) Управління обласної ради з майнових відносин,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Департамент культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації,

про розірвання договору купівлі-продажу майна, витребування із незаконного володіння майна, стягнення 225000,00 грн,

ВСТАНОВИВ

Описова частина.

Одеська обласна рада (далі Рада, позивач) звернулась до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до ТОВ «ГЕРОДОТ» (далі відповідач, апелянт), Управління обласної ради з майнових відносин (далі Управління), згідно якої просила:

- розірвати договір купівлі-продажу майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ та міст області за результатами аукціону від 11.08.2015, що знаходиться за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 85, укладений між Управлінням та ТОВ «ГЕРОДОТ»;

- витребувати із незаконного володіння ТОВ «ГЕРОДОТ» нежитлові будівлі та споруди, які розташовані за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 85, загальною площею 1283,8 кв.м, що складаються з основних приміщень: літ. ,,А площею 203,8 кв.м; літ. ,,В площею 480,3 кв.м; літ. ,,Г площею 268,5 кв.м; літ. ,,И площею 331,2 кв.м; літ. ,,Д, ,,Е, ,,Ж караульні; літ. ,,З альтанка; літ. ,,Л газова котельна; літ. ,,М душова; огорожі №№ 1 6; мостіння І, що знаходяться за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 85, у спільну власність територіальних громад, сіл, селищ, міст Одеської області в особі Ради;

- стягнути з ТОВ «ГЕРОДОТ» на користь Ради штраф за невиконання умов підпункту і) п.5.1 договору купівлі-продажу майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ та міст області за результатами аукціону від 11.08.2015, що знаходиться за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 85, укладеного між Управлінням та ТОВ ГЕРОДОТ, в сумі 112500,00 грн;

- стягнути з ТОВ «ГЕРОДОТ» на користь Ради штраф за невиконання умов підпункту к) п.5.1 договору купівлі-продажу майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ та міст області за результатами аукціону від 11.08.2015 р., що знаходиться за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 85, укладеного між Управлінням та ТОВ «ГЕРОДОТ», в сумі 112500,00 грн.

На думку Ради, у зв`язку з порушенням договірних зобов`язань ТОВ «ГЕРОДОТ», договір купівлі-продажу майна спільної власності територіальних громад сіл, селиш та міст області за результатами аукціону від 11.08.2015 підлягає розірванню у судовому порядку, а нежитлові будівлі та споруди, які розташовані за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 85, загальною площею 1283,8 кв.м поверненню у комунальну власність у порядку, встановленому чинним законодавством.

Крім того, Рада заявила до стягнення на свою користь штрафів відповідно до п.7.4 договору купівлі-продажу майна від 11.08.2015, згідно якого за несвоєчасне виконання (прострочення) або невиконання умов, передбачених пп. і), к) п.5.1 договору, покупець сплачує на користь продавця штраф у розмірі 0,5% від ціни продажу об`єкта приватизації за кожне порушення.

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 07.09.2023 вирішено:

«Позов задовольнити частково.

Розірвати договір купівлі-продажу майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ та міст області за результатами аукціону від 11.08.2015 р., що знаходиться за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 85, укладений між Управлінням обласної ради з майнових відносин та Товариством з обмеженою відповідальністю «ГЕРОДОТ».

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «ГЕРОДОТ» повернути нежитлові будівлі та споруди, які розташовані за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 85, загальною площею 1283,8 кв.м, що складаються з основних приміщень: літ. ,,А площею 203,8 кв.м; літ. ,,В площею 480,3 кв.м; літ. ,,Г площею 268,5 кв.м; літ. ,,И площею 331,2 кв.м; літ. ,,Д, ,,Е, ,,Ж караульні; літ. ,,З альтанка; літ. ,,Л газова котельна; літ. ,,М душова; огорожі №№ 1 6; мостіння І, що знаходяться за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 85, у спільну власність територіальних громад, сіл, селищ, міст Одеської області в особі Одеської обласної ради.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕРОДОТ» на користь Одеської обласної ради 340 184,00 грн. судового збору.

В решті позову відмовити.»

Задовольняючи позов в частині розірвання договору купівлі-продажу, суд першої інстанції виходив з того, що укладаючи Договір, ТОВ «ГЕРОДОТ» взяло на себе зобов`язання, зокрема, виконати проектну документацію та першочергові протиаварійні заходи на об`єкті в термін до 12-ти місяців (пп. і) п.5.1 Договору), виконати комплекс ремонтно-реставраційних робіт на підставі затвердженої у встановленому порядку проектної документації в термін до 24 місяців (пп. к) п.5.1 Договору).

Суд першої інстанції послався на те, що Покупцем не надано жодних доказів того, що ним виконано зобов`язання, передбачене пп. к) п.5.1 Договору, щодо проведення комплексу ремонтно-реставраційних робіт. При цьому в матеріалах справи наявний оформлений представниками Департаменту та АРМА акт огляду від 02.03.2023, у якому зафіксовано та підтверджено фотографіями, що один з Об`єктів приватизації (будівля під літ. ,,В загальною площею 480,3 кв.м, відносно якої укладено Охоронний договір) знаходиться у незадовільному стані. Будь-яких документальних або інших спростувань щодо фактичних обставин, викладених в акті огляду від 02.03.2023, ТОВ «ГЕРОДОТ» не наведено.

У зв`язку з тим, що позивачем доказово доведено неналежне виконання Покупцем положень Договору, а саме пп. к) п. 5.1. Договору, а внаслідок недотримання ТОВ «ГЕРОДОТ» умов Договору територіальна громада області значною мірою позбавлена того, на що вона розраховувала при укладенні приватизаційної угоди, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог щодо розірвання договору купівлі-продажу.

Суд першої інстанції також вказав, що у зв`язку з розірванням договору купівлі-продажу, Покупець не має правових підстав для подальшого утримання майна, одержаного 17.08.2015 за актом передачі майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ та міст області, тому підлягає задоволенню відповідна позовна вимога шляхом зобов`язання ТОВ «ГЕРОДОТ» повернути нежитлові будівлі та споруди загальною площею 1283,8 кв.м, що складаються з основних приміщень: літ. ,,А площею 203,8 кв.м; літ. ,,В площею 480,3 кв.м; літ. ,,Г площею 268,5 кв.м; літ. ,,И площею 331,2 кв.м; літ. ,,Д, ,,Е, ,,Ж караульні; літ. ,,З альтанка; літ. ,,Л газова котельна; літ. ,,М душова; огорожі №№ 1 6; мостіння І та знаходяться за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 85, у спільну власність територіальних громад, сіл, селищ, міст Одеської області в особі Ради.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з ТОВ «ГЕРОДОТ» нарахованих на підставі п.7.4 Договору штрафів за невиконання умов пп. і) п.5.1 Договору в сумі 112 500,00 грн та за невиконання умов пп. к) п.5.1 Договору в сумі 112 500,00 грн господарський суд виходив з того, що до таких вимог підлягають застосування наслідки спливу позовної давності.

Аргументи учасників справи.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕРОДОТ» на рішення Господарського суду Одеської області від 07.09.2023 у справі №916/1284/23.

Відповідач вказує, що договором купівлі-продажу майна від 11.08.2015 чітко передбачено умови та порядок розірвання такого договору, що кореспондується із нормами закону в сфері приватизації та нормами Цивільного кодексу України, а саме на вимогу сторони такого договору і за певними обставинами. Ані законом, ані договором купівлі-продажу майна від 11.08.2015 не передбачено можливості, права та повноважень на звернення до суду із вимогою розірвати договір купівлі-продажу особи, що не є стороною такого договору, зокрема Одеською обласною радою в обхід сторони такого договору, Управління обласної ради з майнових відносин (далі Управління).

На думку апелянта, судом першої інстанції неправильно застосовано норми ч. 2 ст. 651 ЦК України, ч. 5 ст. 27 Закону України «Про приватизацію державного майна», ч. 9 ст. 26 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» стосовно підставності розірвання договору договір купівлі-продажу майна від 11.08.2015, який укладено між Управлінням обласної ради з майнових відносин (продавець) та ТОВ «ГЕРОДОТ» (покупець), на вимогу Одеської обласної ради (не сторони по договору).

Апелянт зазначає, що судом першої інстанції залишено поза увагою, що ані Позивачем, ані Продавцем майна не доведено обставин для розірвання договору купівлі-продажу майна від 11.08.2015, а саме, істотного порушення договору, не доведено недосягнення цілей укладеного між сторонами договору, а також наявність шкоди для Позивача та/або Продавця майна.

На думку апелянта, висновок же суду першої інстанції в мотивувальній частині рішення про те, що Позивачем, Одеською обласною Радою доказово доведено неналежне виконання Покупцем положень Договору, те, що внаслідок недотримання ТОВ «ГЕРОДОТ» умов Договору територіальна громада області значною мірою позбавлена того, на що вона розраховувала при укладенні приватизаційної угоди, необгрунтовується жодною обставиною та жодним посиланням суду на те, на що ж таке розраховувала територіальная громада і чого вона (територіальна громада) позбавлена, більш того, значною мірою і якою саме мірою. Доказів ж невиконання ТОВ «ГЕРОДОТ» умов Договору купівлі- продажу майна від 11.08.2015 щодо проведення першочергових протиаварійних заходів на об`єкті до 11.08.2016 р. у результаті здійсненого заходу контролю на виконання п. 6.1 Договору купівлі-продажу від 11.08.2015, ані Одеською обласною Радою, ані Управлінням не надано та судом першої інстанції не встановлено.

Крім того, апелянт вказує, що ані Позивачем, ані Управлінням не доведено та судом першої інстанції не встановлено, які саме конкретно першочергові протиаварійні заходи мав здійснити та не здійснив Відповідач - ТОВ «ГЕРОДОТ».

Апелянт вказує, що твердження Позивача, з якими погодився суд першої інстанції про незадовільний стан об`єкту приватизації на момент акту огляду від 02.03.2023, то слід наголосити, що він не встановлює факт саме невиконання договору купівлі-продажу від 11.08.2015, не містить доказів незадовільного стану цього об`єкту приватизації станом на 11.08.2017 (спливу строку для проведення ремонтно-реставраційних робіт, а лише констатує стан, містить виключно характеристику (опис стану) об`єкту приватизації на момент його огляду - на 02.03.2023.

Апелянт зазначає, що із залученого до матеріалів справи акту огляду станом на 02.03.2023 не вбачається можливість встановити та порівняти дійсний стан об`єкту приватизації на момент укладення договору купівлі-продажу від 11.08.2015, на момент спливу строку для проведення ремонтно-реставраційних робіт після 11.08.2017 та станом на 02.03.2023 з метою встановлення факту невиконання договору, а також часу погіршення (настання незадовільного) стану об`єкта приватизації.

Керуючись викладеним вище, апелянт просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 07 вересня 2023 року по справі № 916/1284/23 у частині задоволення позову Одеської обласної ради та ухвалити рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Одеської обласної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕРОДОТ» повністю.

Короткий зміст відзивів на апеляційну скаргу.

До Південно-західного апеляційного господарського суду від Одеської обласної ради надійшов відзив на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕРОДОТ» на рішення Господарського суду Одеської області від 07.09.2023 у справі №916/1284/23.

Позивач зазначає, що укладаючи Договір, ТОВ «ГЕРОДОТ» взяло на себе зобов`язання, зокрема, виконати проєктну документацію та першочергові протиаварійні заходи на об`єкті в термін до 12-ти місяців (пп. і) п.5.1 Договору), виконати комплекс ремонтно- реставраційних робіт на підставі затвердженої у встановленому порядку проєктної документації в термін до 24 місяців (пп. к) п.5.1 Договору). З метою підтвердження виконання пп. і) п.5.1 Договору ТОВ «ГЕРОДОТ» надало висновок про технічний стан будівлі літера «В» з виготовленням рекомендацій щодо проведення робіт, направлених на збереження пам`ятки за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 85, виготовлений ФОП Мішиним Василем Миколайовичем 10.11.2016 р. на замовлення ТОВ «ГЕРОДОТ», а також науково-проєктну документацію «Ремонт реставраційний приміщень громадського будинку, розташованого за адресою: м. Одеса, бул. Французький, 85, виконану ТОВ «ГРАД- СТРОЙ» у 2016 р. на замовлення ТОВ «ГЕРОДОТ».

На думку позивача, вказані вище докази є такими, що не підтверджують належне виконання пп. і) п.5.1 Договору, оскільки: по-перше, їх подано на розгляд Департаменту, а не Управлінню, яке є стороною за Договором; по-друге, надання цієї документації відбулось в травні та червні 2023 року, у той час як виконати проєктну документацію Покупець мав в термін до 12-ти місяців, тобто до 11.08.2016, враховуючи дату укладання Договору; по-третє, пп. і) п.5.1 Договору встановлює обов`язок Покупця не тільки розробити проєктну документацію, а й провести першочергові протиаварійні заходи на об`єкті, доказів чого ТОВ «ГЕРОДОТ» взагалі не представлено.

Позивач посилається на те, що ТОВ «ГЕРОДОТ» не надано жодних доказів того, що ним виконано зобов`язання, передбачене пп. к) п.5.1 Договору, щодо проведення комплексу ремонтно-реставраційних робіт.

Позивач вказує, що на час укладення Договору купівлі-продажу ТОВ «ГЕРОДОТ» були відомими негативні наслідки невиконання ним договірних зобов`язань, у тому числі - щодо можливості розірвання Договору. Проте, ТОВ «ГЕРОДОТ», розуміючи можливість настання негативних наслідків, допустив порушення договірних зобов`язань.

На думку позивача, факт невиконання ТОВ «ГЕРОДОТ» договірних зобов`язань у строки, встановлені Договором (№ 596 від 11.08.2015) та Законом України «Про приватизацію державного майна» (чинного на час вчинення ТОВ «ГЕРОДОТ» певних дій стосовно придбаного об`єкту) є безумовною підставою для розірвання Договору, тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність задоволення позовних вимог в частині розірвання спірного договору та поверненні нерухомого майна.

Керуючись викладеним вище, позивач просить залишити апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕРОДОТ» без задоволення, а рішення Господарського суду Одеської області від 07.09.2023 у справі № 916/1284/23 без змін.

До Південно-західного апеляційного господарського суду від Департаменту культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації (далі Департамент) надійшов відзив на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕРОДОТ» на рішення Господарського суду Одеської області від 07.09.2023 у справі №916/1284/23.

Третя особа зазначає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, оскільки мотиви та підстави, зазначені в апеляційній скарзі, є безпідставними та необґрунтованими, в той час, як рішення суду першої інстанції винесено у відповідності до вимог чинного законодавства, враховуючи всі фактичні обставини справи, при цьому судом вірно було застосовано норми процесуального і матеріального права, в повному обсязі з`ясовано обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, доведено та всебічно обґрунтовано їх в своєму судовому рішенні, надано належну оцінку всім доказам, ґрунтуючись на повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності.

Третя особа також вказала, що спірне нерухоме майно прийнято під охорону держави як пам`ятка архітектури та містобудування місцевого значення. Пам`ятка може бути приватизована лише за умови укладення майбутнім власником з відповідним органом охорони культурної спадщини попереднього договору про укладення в майбутньому охоронного договору на пам`ятку (її частину) з викладенням його істотних умов, у тому числі щодо цільового використання пам`ятки, робіт, які майбутній власник зобов`язується провести на пам`ятці з метою утримання її в належному стані.

Третя особа зазначила, що між управлінням охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації (наразі - Департамент) та ТОВ «ГЕРОДОТ» було укладено попередній охоронний договір щодо укладання у майбутньому охоронного договору на пам`ятку культурної спадщини від 11.08.2015, істотними умовами якого було протягом одного місяця з моменту підписання цього договору надання висновку щодо технічного стану будівлі - пам`ятки з рекомендаціями для проведення першочергових робіт; до кінця 2015 року проведення першочергових робіт; до кінця червня 2016 року розробка науково-проектної документації на проведення ремонтно-реставраційних робіт; липень 2016 - кінець 2018 року проведення ремонтно-реставраційних робіт. Рішенням Господарського суду Одеської області від 22 грудня 2015 року у справі 916/4080/15 визнано укладеним з дня набрання рішенням законної сили (12.01.2016), охоронний договір на пам`ятку культурної спадщини літера В загальною площею 480,3 кв. м у будівлі-пам`ятці, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Французький бульвар, 85.

В той же час, третя особа посилається на те, що відповідачем не вживаються заходи щодо утримання будівлі-пам`ятки за адресою Санаторний пров. 1 - бул. Французький, 85 в належному стані, що, відповідно, призводить до її пошкодження та руйнації. У зв`язку з даними обставинами обласною державною адміністрацією видано постанову про накладення фінансових санкцій на ТОВ «ГЕРОДОТ» за порушення законодавства України у сфері охорони культурної спадщини від 24.04.2023 №2/02-14/3890/2-23. ТОВ «ГЕРОДОТ» зазначені фінансові санкції сплачено. На думку третьої особи, дані обставини свідчать про визнання відповідачем факту неналежного виконання ним обов`язків, встановлених у тому числі і спірним договором купівлі-продажу.

З огляду на дані обставини, третя особа просила долучити даний відзив на апеляційну скаргу до матеріалів справи та врахувати при винесенні рішення по справі № 916/1284/23, розглянути справу № 916/1284/23 без участі представника Департаменту культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації.

До Південно-західного апеляційного господарського суду від Управління обласної ради з майнових відносин надійшов відзив на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕРОДОТ» на рішення Господарського суду Одеської області від 07.09.2023 у справі №916/1284/23.

Управління обласної ради з майнових відносин вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, оскільки мотиви та підстави, зазначені в апеляційній скарзі, є безпідставними та необґрунтованими, при цьому рішення суду першої інстанції ухвалено відповідно до вимог чинного законодавства із врахуванням усіх фактичних обставин справи, при цьому судом вірно було застосовано норми процесуального і матеріального права, в повному обсязі з`ясовано обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, доведено та всебічно обґрунтовано їх в своєму судовому рішенні, надано належну оцінку всім доказам, ґрунтуючись на повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності.

Управління зазначає, що ТОВ «ГЕРОДОТ» у своїй апеляційній скарзі перекладає обов`язок із збереження майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ та міст області, а також пам`ятки культурної спадщини як на Департамент культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної (військової) адміністрації так і на Управління, однак Скаржником не було надано на розгляд суду жодного доказу щодо збереження чи покращення майна за Договором.

Керуючись викладеним вище, Управління обласної ради з майнових відносин просить залишити апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕРОДОТ» без задоволення, а рішення Господарського суду Одеської області від 07 вересня 2023 у справі № 916/1284/23 без змін.

Рух справи у суді апеляційної інстанції.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №916/1284/23 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Богатир К.В., судді Поліщук Л.В., Таран С.В. що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.10.2023.

На момент надходження апеляційної скарги, матеріали справи №916/1284/23 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду не надходили.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.10.2023 відкладено вирішення питання про можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕРОДОТ» на рішення Господарського суду Одеської області від 07.09.2023 у справі №916/1284/23 до надходження матеріалів справи на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду; доручено Господарському суду Одеської області невідкладно надіслати матеріали справи №916/1284/23 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.

До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №916/1284/23.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 31.10.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕРОДОТ» на рішення Господарського суду Одеської області від 07.09.2023 у справі №916/1284/23 - залишено без руху; встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю «ГЕРОДОТ» строк для усунення недоліків при поданні апеляційної скарги шляхом надання Південно-західному апеляційному господарському суду докази надсилання копії апеляційної скарги та доданих до неї документів листом з описом вкладення на адресу Одеської обласної ради та Управління обласної ради з майнових відносин протягом 10 днів з дня вручення цієї ухвали; роз`яснено Товариству з обмеженою відповідальністю «ГЕРОДОТ», що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.

До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕРОДОТ» про усунення недоліків апеляційної скарги. До даного клопотання було додано докази надсилання копії апеляційної скарги та доданих до неї документів листом з описом вкладення на адресу Одеської обласної ради та Управління обласної ради з майнових відносин. Таким чином недоліки апеляційної скарги було усунуто.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.11.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕРОДОТ» на рішення Господарського суду Одеської області від 07.09.2023 у справі №916/1284/23; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, а також будь-яких заяв чи клопотань з процесуальних питань до 04.12.2023; призначено справу №916/1284/23 до розгляду на 21 грудня 2023 року о 11:00.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.12.2023 відкладено розгляд справи №916/1284/23 на 25 січня 2024 року о 14.00.

25.01.2024 у судовому засіданні по справі №916/1284/23 було оголошено перерву до 29.02.2024 о 12:30 год.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.02.2024 відкладено розгляд справи №916/1284/23 на 19 березня 2024 року о 16:00; встановлено, що засідання відбудеться у приміщенні Південно-західного апеляційного господарського суду за адресою: місто Одеса, проспект Шевченка, 29, в залі засідань № 7, 3-й поверх; явка представників учасників у справі не визнавалася обов`язковою; роз`яснено учасникам судового провадження їх право подавати до суду заяви про розгляд справ у їхній відсутності за наявними в справі матеріалами; роз`яснено учасникам судового провадження їх право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у тому числі із застосуванням власних технічних засобів.

19.03.2024 у судовому засіданні прийняли участь представник Одеської обласної ради Соснін О.С., представник Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕРОДОТ» - адвокат Соколовська А.В. та представник Управління обласної ради з майнових відносин Фортуна Є.О.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином. Копія ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.02.2024, якою відкладено розгляд справи №916/1284/23 на 19 березня 2024 року о 16:00, була доставлена до електронного кабінету третьої особи 29.02.2024.

Крім того, третя особа клопотала здійснити розгляд за відсутності її представника.

Явка представників сторін у судове засідання, призначене на 19.03.2024, не визнавалась апеляційним господарським судом обов`язковою, про наявність у сторін доказів, які відсутні у матеріалах справи та без дослідження яких неможливо розглянути апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕРОДОТ» на рішення Господарського суду Одеської області від 07.09.2023 у справі №916/1284/23, до суду не повідомлялося.

Таким чином, колегія суддів вважає, що в даному судовому засіданні повинен відбутися розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕРОДОТ» на рішення Господарського суду Одеської області від 07.09.2023 у справі №916/1284/23 по суті, не дивлячись на відсутність представника третьої особи, повідомленої про судове засідання належним чином. Відсутність зазначеного представника у даному випадку не повинно заважати здійсненню правосуддя.

До Південно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕРОДОТ» надійшло клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи.

На вирішення судової будівельно-технічної експертизи апелянт просить поставити наступні питання:

- Чи було зруйновано або знищено об`єкт нерухомого майна, що знаходиться за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 85, загальною площею 1 283,8 кв.м, що складається з основних приміщень: літ. «А» площею 203,8 кв.м; літ. «В» площею 480,3 кв.м; літ. «Г» площею 268,5 кв.м; літ. «И» площею 331,2 кв.м; літ. «Д», «Е», «Ж» караульні; літ. «З» альтанка; літ. «Л» газова котельна; літ. «М» душова; огорожі №№ 1 6; мостіння станом на день складання висновку експерта? Якщо об`єкт було зруйновано (знищено), чи відбулось таке руйнування (знищення) та яке, після 11.08.2015 р.?

-Чи було пошкоджено об`єкт нерухомого майна, що знаходиться за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 85, загальною площею 1283,8 кв.м, що складається з основних приміщень: літ. «А» площею 203,8 кв.м; літ. «В» площею 480,3 кв.м; літ. «Г» площею 268,5 кв.м; літ. «И» площею 331,2 кв.м; літ. «Д», «Е», «Ж» караульні; літ. «З» альтанка; літ. «Л» газова котельна; літ. «М» душова; огорожі №№ 1 6; мостіння в період після 11.08.2015? Якщо да, то коли, як та ступінь пошкодження?

-Визначити ступінь фізичного зносу об`єкт нерухомого майна, що знаходиться за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 85, загальною площею 1283,8 кв.м, що складається з основних приміщень: літ. «А» площею 203,8 кв.м; літ. «В» площею 480,3 кв.м; літ. «Г» площею 268,5 кв.м; літ. «И» площею 331,2 кв.м; літ. «Д», «Е», «Ж» караульні; літ. «З» альтанка; літ. «Л» газова котельна; літ. «М» душова; огорожі №№ 1 6; мостіння у відсотках станом на 11.08.2015 та на дату складання висновку експерта.

- Чи наявні на об`єкті нерухомого майна, що знаходиться за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 85,загальною площею 1283,8 кв.м, що складається з основних приміщень: літ. «А» площею 203,8 кв.м; літ.«В» площею 480,3 кв.м; літ. «Г» площею 268,5 кв.м; літ. «И» площею 331,2 кв.м; літ. «Д», «Е», «Ж» караульні; літ. «З» альтанка; літ. «Л» газова котельна; літ. «М» душова; огорожі №№ 1 6; мостіння навмисні пошкодження об`єкту нерухомого майна, його елементів, конструкцій,інженерних мереж тощо (внаслідок залиття, пожежі, будівельних робіт, механічного впливу, просідання ґрунту на підроблюваних територіях тощо), які виникли після 11.08.2015 та які можуть призвести до руйнування чи знищення цього об`єкта нерухомого майна?

- Чи були виконані на об`єкті нерухомого майна, що знаходиться за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 85, загальною площею 1283,8 кв.м, що складається з основних приміщень: літ. «А» площею 203,8 кв.м; літ.«В» площею 480,3 кв.м; літ. «Г» площею 268,5 кв.м; літ. «И» площею 331,2 кв.м; літ. «Д», «Е», «Ж» караульні; літ. «З» альтанка; літ. «Л» газова котельна; літ. «М» душова; огорожі №№ 1 6; мостіння першочергові протиаварійні заходи в термін до 11.08.2016 (12-ти місяців з моменту укладення Договору купівлі- продажу від 11.08.2015). Якщо да, то які саме та коли? Як змінився стан об`єкту нерухомого майна з 11.08.2016 на дату складання висновку експерта.

- Які саме першочергові протиаварійні заходи потребував об`єкт нерухомого майна, що знаходиться за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 85, загальною площею 1283,8 кв.м, що складається з основних приміщень: літ. «А» площею 203,8 кв.м; літ. «В» площею 480,3 кв.м; літ. «Г» площею 268,5 кв.м; літ. «И» площею 331,2 кв.м; літ. «Д», «Е», «Ж» караульні; літ. «З» альтанка; літ. «Л» газова котельна; літ. «М» душова; огорожі №№ 1 6; мостіння станом на 11.08.2015 та які необхідно було виконати на об`єкті у термін до 11.08.2016?

- Чи були виконані на об`єкті нерухомого майна, що знаходиться за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 85, загальною площею 1283,8 кв.м, що складається з основних приміщень: літ. «А» площею 203,8 кв.м; літ.«В» площею 480,3 кв.м; літ. «Г» площею 268,5 кв.м; літ. «И» площею 331,2 кв.м; літ. «Д», «Е», «Ж» караульні; літ. «З» альтанка; літ. «Л» газовакотельна; літ.«М» душова; огорожі №№1 6; мостіння саме в частині будівель, що визнані пам`яткою культурної спадщини, ремонтно-реставраційні роботи на підставі затвердженої у встановленому порядку проектної документації в термін до 11.08.2017 р. (24-ти місяців з моменту укладення Договору купівлі- продажу від 11.08.2015 р.). Якщо да, то які саме та коли? Як змінився стан об`єкту нерухомого майна, а саме, пам`ятка культурної спадщини в його складі з 11.08.2017 р. на дату складання висновку експерта.

- Які саме ремонтно-реставраційні роботи потребувала пам`ятка культурної спадщини у складі об`єкту нерухомого майна, що знаходиться за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 85, загальною площею 1283,8 кв.м, що складається з основних приміщень: літ. «А» площею 203,8 кв.м; літ. «В» площею кв.м; літ. «Г» площею 268,5 кв.м; літ. «И» площею 331,2 кв.м; літ. «Д», «Е», «Ж» караульні; літ. «З» альтанка; літ. «Л» газова котельна; літ. «М» душова; огорожі №№ 1 6; мостіння станом на 11.08.2015 та які необхідно було виконати на об`єкті у термін до 11.08.2017?

Розглянувши дане клопотання колегія суддів відмовила у його задоволенні ухвалою у протокольній формі з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Колегія суддів встановила, що для повного та всебічного з`ясування обставин, що мають значення для справи, відсутні підстави для залучення експертів зі спеціальними знаннями у сфері іншій ніж право, а саме в сфері будівельно-технічної експертизи.

В той же час, апелянт не зазначив, що перешкоджало йому самостійно надати висновок експерта, у разі його переконаності у необхідності такого висновку експерта. Крім того, апелянт не ініціював питання призначення експертизи ні під час розгляду справи у суді першої інстанції, ні під час звернення з апеляційною скаргою до Південно-західного апеляційного господарського суду, а звернувся з відповідним клопотанням вже після відкриття провадження у справі.

З огляду на викладене вище, колегія суддів дійшла до висновку, що у даному випадку відсутні підстави для задоволення клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи, адже наявних в матеріалах справи доказів достатньо для повного та всебічного розгляду справи №916/3594/22.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Одеською обласною радою було оформлено право комунальної власності на нежитлові будівлі та споруди за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 85 загальною площею 1283,8 кв.м, про що свідчить свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії САА № 273203 від 27.07.2012.

Рішенням Одеської обласної ради від 29.05.2015 № 1383-VI нежитлові будівлі та споруди, які розташовані за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 85, внесено до Переліку об`єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, що підлягають приватизації шляхом продажу на аукціоні.

За результатами проведеного аукціону між Управлінням обласної ради з майнових відносин (Продавець) та ТОВ «ГЕРОДОТ» (Покупець) укладено 11.08.2015 договір купівлі-продажу майна спільної власності територіальних громад сіл, селиш та міст області (Договір), посвідчений того ж дня нотаріально приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чередниченко Г.А. та зареєстрований у реєстрі за № 596.

Пунктом 1.1. Договору встановлено, що Продавець зобов`язується передати у власність Покупцю нежитлові будівлі та споруди, які розташовані за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 85, загальною площею 1283,8 кв.м, що складаються з основних приміщень: літ. ,,А площею 203,8 кв.м; літ. ,,В площею 480,3 кв.м; літ. ,,Г площею 268,5 кв.м; літ. ,,И площею 331,2 кв.м; літ. ,,Д, ,,Е, ,,Ж караульні; літ. ,,З альтанка; літ. ,,Л газова котельна; літ. ,,М душова; огорожі №№ 1 6; мостіння І (Об`єкт приватизації), а Покупець зобов`язується прийняти Об`єкт приватизації, сплатити ціну його продажу і виконати визначені в Договорі умови.

У результаті проведення аукціону з продажу Об`єкта приватизації, який відбувся 31.07.2015, Об`єкт приватизації з урахуванням ПДВ продається за ціною 22 500 000,00 грн (п.1.4 Договору).

Пунктом 3.2. Договору встановлено, що передача Об`єкта приватизації Продавцем і прийняття Об`єкта приватизації Покупцем здійснюється шляхом підписання сторонами акта передачі за цим Договором.

Відповідно до п. 4.1. Договору, кожна сторона зобов`язується виконувати обов`язки, покладені на неї цим Договором, сприяти другій стороні у виконанні її обов`язків і має право вимагати від неї виконання належним чином її обов`язків.

Пунктом 5.1. Договору встановлено, що Покупець зобов`язаний, окрім іншого:

і) виконати проектну документацію та першочергові протиаварійні заходи на об`єкті в термін до 12-ти місяців;

к) виконати комплекс ремонтно-реставраційних робіт на підставі затвердженої у встановленому порядку проектної документації в термін до 24 місяців;

о) у місячний строк з моменту виникнення у Покупця за Договором купівлі-продажу права власності на Об`єкт приватизації укласти відповідний охоронний договір на пам`ятку культурної спадщини в порядку, встановленому законодавством.

Пунктом 6.1. Договору встановлено, що продавець зобов`язаний, окрім іншого, здійснювати контроль за виконанням Покупцем умов цього Договору.

Відповідно до п. 7.4. Договору, за несвоєчасне виконання (прострочення) або невиконання умов, передбачених пунктами б), г), д), ж), з), і), к), л), м), н), о) пункту 5.1 та пункту 5.2 цього Договору, Покупець сплачує на користь Продавця штраф у розмірі 0,5% від ціни продажу Об`єкта приватизації за кожне порушення.

Пунктом 7.8. Договору встановлено, що порушення даного Договору є підставою для його розірвання, стягнення завданих збитків та повернення Об`єкта приватизації за актом приймання-передачі до спільної власності територіальних громад області у встановленому чинним законодавством порядку. Повернення Покупцю коштів, сплачених за Об`єкт приватизації, у разі розірвання Договору… у зв`язку з невиконанням його умов… проводиться згідно вимог чинного законодавства.

Відповідно до п. 12.3. Договору, у разі невиконання однією із сторін умов цього Договору він може бути розірваний на вимогу іншої сторони за рішенням суду. При цьому Об`єкт приватизації повертається у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст області у порядку, встановленому чинним законодавством.

Договір набирає чинності з моменту його укладання (п.14.2 Договору).

Договір вважається укладеним з моменту його нотаріального посвідчення та державної реєстрації (п.14.3 Договору).

Об`єкт приватизації Продавцем передано, а Покупцем прийнято 17.08.2015, що підтверджується актом передачі майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ та міст області.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 22.12.2015 по справі 916/4080/15, яке набрало законної сили, за позовом ТОВ «ГЕРОДОТ» визнано укладеним між Управлінням охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації (на теперішній час Департамент) та ТОВ «ГЕРОДОТ» з дня набрання рішенням законної сили охоронний договір на пам`ятку культурної спадщини літера ,,В загальною площею 480,3 кв.м у будівлі-пам`ятці, розташованій за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 85, у редакції, викладеній в резолютивній частині рішення суду (Охоронний договір).

Так, п.п.2.11, 2.12 Охоронного договору визначено, що з метою збереження пам`ятки та створення належних умов для її використання власник пам`ятки (ТОВ «ГЕРОДОТ») зобов`язаний виконати такі роботи: надання до Управління охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації висновку щодо технічного стану будівлі-пам`ятки з рекомендаціями для проведення першочергових робіт, розробленого сертифікованим спеціалістом (протягом одного місяця з моменту укладання цього договору); проведення першочергових робіт (до кінця 2015 р.); розробка науково-проектної документації на проведення ремонтно-реставраційних робіт (до 30.06.2016 р.); проведення ремонтно-реставраційних робіт (01.07.2016 р. 31.12.2018 р.); поточний ремонт приміщень та інженерних мереж будівлі-пам`ятки, що належить власнику (протягом експлуатації приміщень...).

Листом від 15.03.2023 р. № 1/03-14/23/682 Рада звернулась до Департаменту та листом від 15.03.2023 № 1/03-14/23/681 до Управління з проханням проінформувати про стан виконання умов Договору та Охоронного договору.

Листом Управління від 20.03.2023 № 05/862/23 Раду проінформовано, що на підставі ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 29.08.2015 по справі № 522/17884/15-к представниками СУ ГУМВС України в Одеській області здійснено обшук у приміщеннях Управління. Згідно з протоколом обшуку від 29.08.2015 вилучено документи щодо здійснення продажу придбаного ТОВ «ГЕРОДОТ» об`єкта приватизації. Зазначені документи по теперішній час не повернуто Управлінню як органу приватизації, що унеможливлювало здійснення ним контролюючих заходів з перевірки виконання умов Договору. Управління також зазначає, що від ТОВ «ГЕРОДОТ» не надходили листи щодо виконання умов Договору, в т.ч. підпунктів і), к), о) п.5.1 Договору.

В адресованому Раді листі Департаменту від 21.03.2023 № 742/10/01-12/2-23/261 зазначено, що 02.03.2023 спеціалістом Департаменту спільно з представниками АРМА проведено огляд будівлі-пам`ятки, розташованої за адресою: м. Одеса, пров. Санаторний,1 (юридична адреса: Французький бульвар, 85), у зв`язку з чим складено акт, за змістом якого:

- будівлі прийняті під охорону держави рішенням Одеського обласного виконавчого комітету від 27.12.1991 № 580 як пам`ятка архітектури та містобудування місцевого значення;

- під час участі у спільному огляді будівлі-пам`ятки з представниками Південного міжрегіонального територіального управління Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, головним спеціалістом Департаменту зафіксовано: 1) на фасаді будівлі тріщини різного розкриття та напрямку, обвалення оздоблювального шару; 2) на північно-східному фасаді (з боку моря) влаштовано прибудову на місці відкритої тераси. Зазначена прибудова не має сполучення з приміщеннями будівлі; 3) над більшою частиною будівлі відсутнє покриття покрівлі, що призводить до замокання приміщень та руйнації конструктивних елементів; 4) перекриття між горищним простором та другим поверхом, між другим та першим поверхом зруйновано; 5) підлога та перекриття першого поверху мають сліди гниття та замокання. Покриття підлоги у незадовільному стані; 6) стіни частково без оздоблення, наявні ознаки замокання та ураження пліснявою; 7) дерев`яні автентичні сходи у приміщенні № 1, 24 згідно з технічним паспортом втрачено; 8) заповнення віконних та дверних прорізів частково втрачено; 10) приміщення захаращені побутовим та будівельним сміттям; 11) будівля не експлуатується. До акту огляду додано фотофіксацію на 5 аркушах.

Виходячи із зазначених доказів, а саме листів Управління від 20.03.2023 № 05/862/23, Департаменту від 21.03.2023 № 742/10/01-12/2-23/261 та доданого до останнього акту огляду від 02.03.2023, Рада, представляючи інтереси територіальної громади області, звернулась до господарського суду з позовом, у якому, зокрема, просить розірвати Договір, укладений між Управлінням та ТОВ «ГЕРОДОТ», посилаючись на порушення Покупцем пп. і), к) п.5.1 Договору та п.п.2.11, 2.12 Охоронного договору.

Мотивувальна частина.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 2 ст. 269 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

У даному випадку, рішення Господарського суду Одеської області від 07.09.2023 по справі № 916/1284/23 оскаржується виключно в частині задоволення позову Одеської обласної ради.

Таким чином, колегія суддів переглядає дане рішення виключно в частині позовних вимог про розірвання договору купівлі-продажу майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ та міст області за результатами аукціону від 11.08.2015 та зобов`язання Товариство з обмеженою відповідальністю «ГЕРОДОТ» повернути спірне нерухоме майно у спільну власність територіальних громад, сіл, селищ, міст Одеської області в особі Одеської обласної ради. В іншій частині рішення Господарського суду Одеської області від 07.09.2023 по справі № 916/1284/23 не переглядається.

Розглянувши матеріали господарської справи, доводи та вимоги апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі, виходячи з таких підстав.

Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Вказаний вище підхід є загальним і може застосовуватись при розгляді будь-яких категорій спорів, оскільки не доведеність порушення прав, за захистом яких було пред`явлено позов, у будь-якому випадку є підставою для відмови у його задоволенні.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду (частина перша статті 16 Цивільного кодексу України).

Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Водночас позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту, при цьому застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Чинне законодавство визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права.

Крім того, суди мають виходити із того, що обраний позивачем спосіб захисту цивільних прав має бути не тільки ефективним, а й відповідати правовій природі тих правовідносин, що виникли між сторонами, та має бути спрямований на захист порушеного права.

Враховуючи вищевикладене, виходячи із приписів статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України, можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у позивача певного суб`єктивного права або інтересу, порушення такого суб`єктивного права (інтересу) з боку відповідача та належність (адекватність встановленому порушенню) обраного способу судового захисту. Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Відповідно до частин першої, другої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно із приписами ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У даному випадку однією з заявлених вимог була вимога про розірвання договору купівлі-продажу майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ та міст області за результатами аукціону від 11.08.2015.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

При цьому вищенаведені приписи частини другої статті 651 ЦК України є загальними для розірвання договору та передбачають можливість розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї з сторін у разі істотного порушення договору другою стороною, а також в інших випадках, установлених договором або законом.

Тобто, законодавець встановлює чіткий, певний, конкретно визначений та обов`язковий перелік складових у їх сукупності для можливого застосування судами частини другої статті 651 ЦК України, а саме:

1) наявність вимоги про розірвання договору однієї з сторін такого договору;

2) наявність встановлення саме істотного порушення такого договору;

3) або настання обставин визначених/установлених таким договором або законом для його розірвання.

Відповідно до п.12.3 договору купівлі-продажу майна від 11.08.2015 у разі невиконання однією зі сторін умов цього договору він може бути розірваний на вимогу іншої сторони за рішенням суду. При цьому об`єкт приватизації повертається у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст області у порядку, встановленому чинним законодавством.

Частиною 5 ст. 27 Закону України «Про приватизацію державного майна» закріплено, що на вимогу однієї із сторін договір купівлі-продажу може бути розірвано або визнано недійсним за рішенням суду в разі невиконання іншою стороною зобов`язань, передбачених договором купівлі-продажу, у визначені строки.

Відповідно до ч. 9 ст. 26 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» на вимогу однієї із сторін договір купівлі-продажу може бути розірвано, у тому числі за рішенням суду, в разі невиконання іншою стороною зобов`язань, передбачених договором купівлі-продажу, у визначені строки або визнано недійсним за рішенням суду.

Тобто, договором купівлі-продажу майна від 11.08.2015 чітко передбачено умови та порядок розірвання такого договору, що кореспондується із нормами закону в сфері приватизації та нормами Цивільного кодексу України, а саме на вимогу сторони такого договору і за певними обставинами.

У даному випадку, спірний договір купівлі-продажу від 11.08.2015 було укладено між Управлінням обласної ради з майнових відносин та Товариством з обмеженою відповідальністю «ГЕРОДОТ». Тобто саме вони (Управлінням обласної ради з майнових відносин та Товариством з обмеженою відповідальністю «ГЕРОДОТ») є сторонами цього договору та відповідно наділені правом звертатися до суду з вимогою про розірвання такого договору.

В свою чергу Одеська обласна рада не є стороною Договору купівлі-продажу майна від 11.08.2015 та відповідно у неї було відсутнє право на звернення з позовом про розірвання такого договору.

Щодо посилань суду першої інстанції на те, що Одеська обласна рада була наділена правом на звернення з позовом про розірвання Договору купівлі-продажу майна від 11.08.2015 в інтересах Управління обласної ради з майнових відносин, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини третьої статті 3 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно із частиною третьою статті 41 ГПК України у господарських справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19 Конституції України).

Разом з тим, ані законом, ані договором купівлі-продажу майна від 11.08.2015 не передбачено можливості, права та повноважень на звернення до суду із вимогою розірвати договір купівлі-продажу особи, що не є стороною такого договору, зокрема Одеською обласною радою в обхід сторони такого договору, Управління обласної ради з майнових відносин.

Згідно ст. 7 Конституції України в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування.

В ст.1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» закріплено, що право комунальної власності це право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.

Відповідно до ч.ч.1 та 2 ст. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеве самоврядування в Україні це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Частиною 2 ст.10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що обласні та районні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами.

Згідно ст.18-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.

Частинами 1,4-8 ст.60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Районні та обласні ради від імені територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюють управління об`єктами їхньої спільної власності, що задовольняють спільні потреби територіальних громад.

Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Доцільність, порядок та умови відчуження об`єктів права комунальної власності визначаються відповідною радою. Доходи від відчуження об`єктів права комунальної власності зараховуються до відповідних місцевих бюджетів і спрямовуються на фінансування заходів, передбачених бюджетами розвитку.

Майнові операції, які здійснюються органами місцевого самоврядування з об`єктами права комунальної власності, не повинні ослаблювати економічних основ місцевого самоврядування, зменшувати обсяг та погіршувати умови надання послуг населенню.

Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів. Об`єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.

Згідно ст.172 ЦК України територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов`язки через органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Господарський суд вказує, що на території Одеської області таким органом місцевого самоврядування є Одеська обласна рада.

Як вбачається із затвердженого рішенням Ради від 10.11.2006 № 109-V Положення про Управління, воно утворюється Радою для реалізації її повноважень щодо управління об`єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області з метою ефективного і раціонального використання майна. Управління є самостійним структурним підрозділом виконавчого апарату Ради, підзвітним і підконтрольним Раді та підпорядкованим безпосередньо голові Ради. Основними завданнями Управління є організація та проведення роботи з відчуження (в тому числі, приватизації) майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області за затвердженим Радою переліком, а також укладання відповідних договорів щодо відчуження майна.

Відповідно до Положення про управління обласної ради з майнових відносин, яке затверджено рішенням Одеської обласної ради від 26 травня 2016 року № 118- VІІ «Про затвердження Положення про управління обласної ради з майнових відносин», управління обласної ради з майнових відносин (далі - Управління) утворюється обласною радою для реалізації повноважень обласної ради щодо управління об`єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області з метою ефективного і раціонального використання майна.

Управління є самостійним структурним підрозділом виконавчого апарату обласної ради, підзвітним і підконтрольним обласній раді та підпорядкованим безпосередньо голові обласної ради.

Основними завданнями Управління є серед іншого (пункт 4):

-реалізація державної та регіональної політики у сфері управління майном спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, що перебуває в управлінні обласної ради

-здійснення відповідно до наданих повноважень функцій з управління майном спільної власності територіальних громад сіл, селищ і міст області

-організація та проведення роботи з відчуження (в тому числі, приватизації) майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області за затвердженим обласною радою переліком, а також укладання відповідних договорів щодо відчуження майна;

-контроль за виконанням умов договорів купівлі - продажу об`єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області та надходженням коштів від приватизації до обласного бюджету;

Управління, зокрема, має право:

-укладати договори, набувати майнових та немайнових прав, бути позивачем і відповідачем у суді (пункт 6.1.);

-виступати від імені та в інтересах обласної ради у суді та бути її представником (пункт 6.1.1.).

Таким чином, Управління обласної ради з майнових відносин є самостійною юридичною особою, яка наділена правом укладати договори, набувати майнових та немайнових прав, бути позивачем і відповідачем у суді. Тобто Управління може самостійно звернутися з позовом про розірвання спірного договору у разі встановлення обставин неналежного його виконання з боку покупця.

Як було встановлено колегією суддів вище, порядок та умови відчуження майна були установлені та визначені договором купівлі-продажу майна від 11.08.2015, який укладено між Управлінням обласної ради з майнових відносин та ТОВ «ГЕРОДОТ» після того, як за згодою у вигляді рішення Одеської обласної ради від 29.05.2015 № 1383-VI нежитлові будівлі та споруди, які розташовані за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 85, внесено до Переліку об`єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, що підлягають приватизації шляхом продажу на аукціоні.

Таким чином, Одеська обласна Рада реалізувала свої права й повноваження, надала згоду та визначила об`єкт, умови та порядок приватизації об`єкту по договору купівлі-продажу майна від 11.08.2015.

Відповідно до висновків викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 по справі № 905/1907/21 щодо повноважень прокурора стосовно звернення до суду в інтересах Ради, на які послався суд першої інстанції, як на підставу правомірності повноважень Одеської обласної ради щодо подання позову по цій справі замість сторони по договору купівлі-продажу майна від 11.08.2015 Управління, вбачається наступне:

« 8.46. Суди попередніх інстанцій встановили, що Рада є засновником Школи, управляє закріпленим за нею майном, затверджує обласний бюджет, з якого фінансується цей комунальний заклад, і наділена повноваженнями контролю за виконанням бюджету. Школа підпорядкована Раді (засновнику), а органом управління цим закладом відповідно до делегованих повноважень є Управління.

8.47.Велика Палата Верховного Суду погоджується з тим, що використання коштів місцевого бюджету становить суспільний інтерес та стосується прав та інтересів великого кола осіб - мешканців Черкаської області. Завданням органу місцевого самоврядування є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності. Неефективне витрачання коштів місцевого бюджету, зокрема шляхом укладення підконтрольним органу місцевого самоврядування комунальним закладом незаконних правочинів, може порушувати економічні інтереси територіальної громади Черкаської області.

Отже, оскільки засновником Школи та власником її майна є територіальна громада Черкаської області в особі Ради, яка фінансує і контролює діяльність цього комунального закладу, а також зобов`язана контролювати виконання обласного бюджету, зокрема законність та ефективність використання Школою коштів цього бюджету за договорами про закупівлю товарів. Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що Рада є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов`язаних із законним та ефективним витрачанням коштів обласного бюджету, а тому є належним позивачем у цій справі. Схожі висновки викладені у постановах КГС ВС від 22.12.2022 у справі № 904/123/22, від 26.10.2022 у справі № 904/5558/20 (підпункти 5.50, 5.51) та від 21.12.2022 у справі № 904/8332/21 (пункт 33).

8.48.Цими висновками Велика Палата Верховного Суду відступає від протилежних висновків КГС ВС, викладених у постановах від 14.07.2022 у справі № 909/1285/21 (підпункт 1.2. пункту 5.27) та від 01.02.2023 у справі № 924/996/21, у яких КГС ВС відхилив доводи прокурора щодо наявності в органів місцевого самоврядування повноважень здійснювати захист законних інтересів держави у правовідносинах, пов`язаних із закупівлею комунальними закладами товарів за бюджетні кошти, з посиланням на те, що наявність корпоративних відносин між органом місцевого самоврядування та комунальним підприємством виключає наявність владних повноважень між ними або між органом місцевого самоврядування як засновником комунального підприємства та третіми особами, які здійснюють господарське правопорушення, на яке повинне реагувати комунальне підприємство як суб`єкт господарських відносин, а також з посиланням на те, що відповідні органи місцевого самоврядування не були сторонами договорів про закупівлю.

10. Висновок щодо застосування норм права

10.1.У відносинах щодо розрахунків з постачальником природного газу за договором комунальний заклад, який є розпорядником бюджетних коштів, виступає не як суб`єкт владних повноважень, а як сторона у зобов`язальних правовідносинах (див. mutatis mutandis висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у підпунктах 6.27-6.29 постанови від 13.11.2019 у справі № 922/3095/18 та підпунктах 6.30-6.32 постанови від 23.10.2019у справі № 922/3013/18).

10.2.Використання коштів місцевого бюджету становить суспільний інтерес та стосується прав та інтересів великого кола осіб - мешканців відповідної області. Завданням органу місцевого самоврядування є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності. Неефективне витрачання коштів місцевого бюджету, зокрема шляхом укладення підконтрольним органу місцевого самоврядування комунальним закладом незаконних правочинів, може порушувати економічні інтереси відповідної територіальної громади.

10.3.Оскільки засновником комунального закладу та власником його майна є територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування, що фінансує і контролює діяльність такого комунального закладу, а також зобов`язаний контролювати виконання обласного бюджету, зокрема законність та ефективність використання зазначеним закладом коштів цього бюджету за договорами про закупівлю товарів, то вказаний орган місцевого самоврядування є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов`язаних із законним та ефективним витрачанням коштів обласного бюджету. Схожі висновки викладені у постановах КГС В С від 22.12.2022 у справі № 904/123/22, від 26.10.2022 у справі № 904/5558/20 (підпункти 5.50, 5.51) та від 21.12.2022 у справі № 904/8332/21 (пункт 33).»

А отже, зазначені вище висновки постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 по справі № 905/1907/21 не є релевантними до справи №916/1284/23, адже виникли у відмінних правовідносинах, тому не можуть бути підставою правомірності та обґрунтованості визначення судом першої інстанції Одеської обласної Ради як належного позивача у контексті спірних правовідносин та предмету позову про розірвання договору саме по даній справі.

В той же час, Верховний Суд у своїй постанові від 27.06.2023 по справі №924/1351/20 (924/493/22) зазначив наступне:

«Хмельницька обласна військова адміністрація (Хмельницька обласна державна адміністрація) від імені держави здійснює повноваження власника земельної ділянки лісогосподарського призначення, яка знаходиться в постійному користуванні Агрофірми „Проскурів" та передана в користування ТОВ „Саман-Глей" на підставі вказаного вище договору, втім не є стороною Договору тимчасового користування лісами від 17.09.2018.

Ініціювання прокурором позову про розірвання договору в інтересах держави в особі Хмельницької обласної військової адміністрації - особи, яка не є стороною договору, суперечить приписам статті 651 ЦК України.»

Крім того, відповідно до висновку, зазначеному в постанові Верховного Суду від 18.04.2019 у справі № 923/494/18, за імперативними приписами статті 188 Господарського кодексу України і статті 651 Цивільного кодексу України зміна (розірвання) договору можлива лише за згодою сторін або у виняткових випадках за рішенням суду у зв`язку з істотним порушенням стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. При цьому право на передачу спору на вирішення суду належить виключно стороні договору.

З огляду на дані обставини, колегія суддів дійшла до висновку, що Одеська обласна рада не є належним позивачем за вимогою про розірвання договору купівлі-продажу майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ та міст області від 11.08.2015, що є самостійною та достатньою підставою для відмови у задоволенні позову в цій частині.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 30.01.2024 по справі № 5015/118/11(914/2863/22).

Таким чином, колегія суддів дійшла до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог щодо розірвання договору купівлі-продажу майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ та міст області за результатами аукціону від 11.08.2015, що знаходиться за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 85, укладений між Управлінням обласної ради з майнових відносин та Товариством з обмеженою відповідальністю «ГЕРОДОТ», адже така вимога була заявлена особою, яка не є стороною спірного договору.

Враховуючи відмову у задоволенні позовних вимог щодо розірвання договору купівлі-продажу, то зникають правові підстави для задоволення вимоги про зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕРОДОТ» повернути спірні нежитлові будівлі та споруди, які розташовані за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 85, у спільну власність територіальних громад, сіл, селищ, міст Одеської області в особі Одеської обласної ради, адже договір купівлі-продажу даного майна є чинним, тому колегія суддів відмовляє у задоволенні позову в цій частині також.

Висновки суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

У даному випадку судом першої інстанції не було з`ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми процесуального права, неправильно застосовано норми матеріального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на прийняття рішення про відмову у задоволенні позову, витрати по сплаті судового збору за подачу позовної заяви покладаються на позивача. Беручи до уваги задоволення апеляційної скарги, витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покладаються на позивача.

Керуючись статтями 269-271, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕРОДОТ» на рішення Господарського суду Одеської області від 07.09.2023 у справі №916/1284/23 задовольнити.

Рішення Господарського суду Одеської області від 07.09.2023 у справі №916/1284/23 скасувати.

Прийняти нове рішення.

Відмовити у задоволенні позову Одеської обласної ради у повному обсязі.

Стягнути з Одеської обласної ради (65032, м. Одеса, просп. Шевченка, буд. 4, код ЄДРПОУ 25042882) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕРОДОТ» (65098, м. Одеса, вул. Стовпова, буд. 28, код ЄДРПОУ 39843161) витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги у сумі 408 220,80 грн.

Зобов`язати Господарський суд Одеської області видати наказ з дотриманням Закону України «Про виконавче провадження» щодо вимог до виконавчого документу.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені ст.ст. 287, 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано 25.03.2024.

Головуючий К.В. Богатир

Судді: Л.В. Поліщук

С.В. Таран