Постанова

від 26.03.2024 по справі 916/3519/23

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2024 рокум. ОдесаСправа № 916/3519/23Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Колоколова С.І.

суддів: Діброви Г.І., Принцевської Н.М.

Справа розглядається в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Балкан Плюс"

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 27.11.2023 про повернення зустрічної позовної заяви (суддя в І інстанції Щавинська Ю.М.)

у справі №916/3519/23

за позовом: Приватного підприємства "Нові Технології"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Балкан Плюс"

про стягнення 2 095 321,46 грн

головуючий суддя Щавинська Ю.М

місце прийняття ухвали: Господарський суд Одеської області

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2023 року Приватне підприємство "Нові Технології" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Балкан Плюс", в якій просить суд стягнути з відповідача 2 095 321,46 грн, з яких сума основної заборгованості становить 1 810 958,62 грн, сума 3 % річних становить 56 132,44 грн, сума пені становить 228 230,40 грн, а також просить суд стягнути з відповідача судові витрати.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за Договором про надання послуг по збиранню зернових та технічних культур № 17/06-2022 від 17.06.2022 в частині своєчасної оплати вказаних послуг.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 21.08.2023 відкрито провадження у справі №916/3519/23 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання по справі.

Протокольною ухвалою від 20.09.2023 судом було продовжено строк підготовчого провадження на 30 календарних днів.

09.10.2023 відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву (а.с.52-53), при поданні якого останнім було заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку на подання відзиву, обґрунтоване тим, що отримання правової допомоги було ускладнено, а договір про надання такої допомоги був укладений лише 2.10.2023.

10.10.2023 позивачем подано до суду заперечення на заяву про поновлення строку на подання відзиву.

Протокольною ухвалою від 25.10.2023 судом закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті на 20.11.2023 о 15:15. Крім того, протокольною ухвалою від 25.10.2023 судом також було поновлено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.

23.11.2023 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Балкан Плюс" надійшла зустрічна позовна заява, в якій останній просить суд визнати недійсним договір про надання послуг по збиранню зернових та технічних культур від 17.06.2022 №17/06-2022.

У прохальній частині зустрічної позовної заяви товариством також заявлено клопотання про поновлення строку звернення із зустрічною позовною заявою, обґрунтоване тим, що у позивача за зустрічним позовом не було можливості раніше подати до суду зустрічний позов, оскільки у зв`язку із військовою агресією, в тому числі на території Одеської області, отримання завчасно правової допомоги було ускладнене.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 27.11.2023 по справі №916/3519/23 суд відмовив у задоволенні клопотання ТОВ "Балкан Плюс" про поновлення строку на подання зустрічної позовної заяви та повернув зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Балкан Плюс", подану у справі №916/3519/23, та додані до неї документи заявнику.

Ухвала суду мотивована тим, що зазначені позивачем за зустрічним позовом причини пропуску строку, як то відсутність можливості вчинення відповідної процесуальної дії раніше через складнощі отримання правової допомоги, не можуть бути визнані судом поважними.

У зв`язку з чим, господарський суд дійшов до висновку про відсутність підстав для визнання поважними причин пропуску процесуального строку при поданні зустрічного позову, а відтак і для продовження цього строку.

Не погоджуючись з ухвалою місцевого господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Балкан Плюс" звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить прийняти апеляційну скаргу до розгляду; скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 27.11.2023 у справі №916/3519/23 повністю; поновити пропущений процесуальний строк для звернення із зустрічною позовною заявою ТОВ "Балкан Плюс" та прийняти зустрічну позовну заяву до спільного розгляду з первісним позовом.

Зокрема, заявник апеляційної інстанції посилаючись на тривання воєнного стану в Україні у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та враховуючи постійні обстріли ворожими військами території України, зокрема міста Одеси та Одеської області, з метою недопущення надмірного формалізму під час вирішення питання про поновлення пропущеного відповідачем процесуального строку та недопущення невиправданого позбавлення апелянта можливості скористатись своїм конституційним правом на судовий захист у повному обсязі, вбачається необхідність поновити відповідачу строк на подання зустрічного позову, у зв`язку з чим клопотання відповідача про поновлення строку на подання зустрічного позову підлягає поновленню, а зустрічна позовна заява підлягає прийняттю до спільного розгляду з первісним позовом.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.01.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Балкан Плюс" на ухвалу Господарського суду Одеської області від 27.11.2023 у справі №916/3519/23; розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Балкан Плюс" на ухвалу Господарського суду Одеської області від 27.11.2023 у справі №916/3519/23 здійснити в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до розпорядження керівника апарату суду від 19.02.2024р. №43 та витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.02.2024р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Балкан Плюс" на ухвалу Господарського суду Одеської області від 27.11.2023 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Колоколова С.І., суддів Діброви Г.І., Принцевської Н.М. у зв`язку з перебування головуючого судді Ярош А.І. у відпустці. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.02.2024 прийнято справу №916/3519/23 до провадження та розпочати апеляційний розгляд справи колегією суддів Південно-західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Колоколова С.І., суддів Діброви Г.І., Принцевської Н.М.; розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Балкан Плюс" на ухвалу Господарського суду Одеської області від 27.11.2023 у справі №916/3519/23 ухвалено здійснювати в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.Відзив на апеляційну скаргу від Приватного підприємства "Нові Технології" до суду апеляційної інстанції не надходив, що відповідно до приписів статті 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду ухвали суду першої інстанції.

Відповідно до приписів ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до частини тринадцятої статті 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно із частиною третьою статті 270 Господарського процесуального кодексу України розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.

Частиною другою статті 271 ГПК України визначено, що апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31, 32, 33, 34 частини першої статті 255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Переглянувши у порядку письмового провадження оскаржувану у справі ухвалу суду першої інстанції, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла до наступних висновків.

Згідно із вимогами частин першої та другої статті 180 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Пунктом 3 частини 2 статті 46 ГПК України передбачено, що відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

Отже, відповідач вправі реалізувати право на пред`явлення зустрічного позову у строк для подання відзиву з одночасним додержанням вимог встановлених Господарським процесуальним кодексом України.

Відповідно до ч.6 ст.180 ГПК України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.

Згідно з ч. 8 ст. 165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Як вбачається з ухвали про відкриття провадження у справі №916/3519/23, суд встановив відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

В подальшому, за наслідком звернення відповідача 09.10.2023 до суду з відповідною заявою, вказаний строк було поновлено.

Водночас із зустрічною позовною заявою ТОВ «Балкан-Плюс» звернулося лише 23.11.2023, що, в сукупності з наведеними вище обставинами, свідчить про подання зустрічної позовної заяви з порушенням строку.

Частиною першою статті 119 ГПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Виходячи зі змісту статті 119 ГПК України, поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними і пов`язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.

ГПК України не пов`язує право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені в обґрунтування клопотання про його поновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин такого пропуску.

Закон не наводить переліку причин, які можуть бути визнані поважними для захисту порушеного права, у випадку подання заяви з пропуском строку встановленого для її подання. Тому, дане питання віднесено до компетенції суду, який розглядає судову справу по суті заявлених вимог.

До висновку про поважність причин пропуску строку позовної давності можна дійти лише після дослідження усіх фактичних обставин та оцінки доказів у кожній конкретній справі. При цьому, поважними причинами при пропущенні строку є такі обставини, які роблять своєчасне подання заяви неможливим або утрудненим.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Балкан Плюс" звертаючись до господарського суду із заявою про поновлення процесуального строку та обґрунтовуючи підстави для поновлення цього строку посилається на те, що у позивача за зустрічним позовом не було можливості раніше подати до суду зустрічний позов, оскільки у зв`язку із військовою агресією, в тому числі на території Одеської області, отримання завчасно правової допомоги було ускладнене.

Правовий інститут строків звернення до суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об`єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.

Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо (подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2019 у справі № 9901/405/19).

У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави.

Конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об`ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.

У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "Іліан проти Туреччини", зазначено правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

Практика Європейського суду з прав людини при застосуванні положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує кожному право на звернення до суду, акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Жоффр де ля Прадель проти Франції").

Так, при встановлені наявності обставин, які з об`єктивних, незалежних від заявника підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання заяви має вирішуватись судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини.

Відповідно до Закону України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» затверджено відповідний Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, яким у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України введено в Україні воєнний стан.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 12 травня 2015 року № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану» (далі - Закон № 389-VIII) воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Частинами першою та четвертою статті 26 Закону № 389-VIII встановлено, що правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.

У період дії воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Національного банку України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, судів, органів прокуратури, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, розвідувальних органів та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність (частина перша статті 10 Закону № 389-VIII).

Разом з тим, введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Колегія суддів зазначає, що сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.11.2022 року у справі №990/115/22.

Колегія суддів зазначає, що сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні та посилання на цей факт не є безумовною підставою для поновлення процесуального строку у справі.

Так, Верховний Суд, висновки якого є обов`язковими для врахування загальними судами в силу вимог ч.4 ст. 236 ГПК України, наголосив, що питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку (ухвала Верховного Суду від 21.07.2022 у справі №127/2897/13-ц, постанова ВП ВС від 10.11.2022 року у справі 990/115/22).

Отже, поновлення пропущеного процесуального строку можливо лише у тому разі, якщо учасник справи доведе у заяві про поновлення такого строку наявність обставин, які виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили своєчасне виконання процесуальної дії.

Проте, Товариство з обмеженою відповідальністю "Балкан Плюс" не навело жодних об`єктивних обставин, які були викликані введенням воєнного стану та унеможливили вчасне звернення Товариства із зустрічним позовом, а саме лише посилання позивача за зустрічним позовом на постійні обстріли м.Одеси та Одеської області, не являється поважною причиною для поновлення строку на подання зустрічного позову.

Більше того, посилання скаржника на відсутність можливості вчинення відповідної процесуальної дії раніше через складнощі отримання правової допомоги, не можуть бути визнані судом поважними.

Як свідчать матеріали справи та вірно встановлено господарським судом, відповідачем договір про надання правничої допомоги був укладений з адвокатом 02.10.2023, тобто майже 2 місяці тому, після чого і був поданий відзив на позовну заяву, строк на подання якого було поновлено судом.

Крім того, відповідна зустрічна позовна заява була подана на стадії розгляду справи по суті, тоді як саме підготовче провадження є стадією, на якій може бути вирішено питання прийняття зустрічної позовної заяви. При цьому положеннями ГПК України не передбачено процедури повернення із стадії розгляду справи по суті на станій підготовчого провадження. Натомість відповідачем до моменту початку розгляду справи по суті, впродовж майже трьох місяців не було повідомлено суд про намір звернення до суду із зустрічною позовною завою, навіть при подачі відзиву на позовну заяву.

Таким чином, на переконання суду апеляційної інстанції, Господарський суд Одеської області, дійшов вірного висновку, що викладені заявником доводи щодо причин пропуску строку на звернення із зустрічним позовом не можна вважати поважними причинами для поновлення строку, оскільки вони не є об`єктивними і непереборними і не перешкоджали Товариству з обмеженою відповідальністю "Балкан Плюс" звернутись до суду із зустрічним позовом без пропуску строку, встановленого ч. 1 ст. 180 ГК України.

Підсумовуючи вищевикладене, доводи апеляційної скарги не можуть бути підставами для скасування ухвали місцевого господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм процесуального права, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги позивача.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у рішенні суду, питання вичерпності висновків господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції ураховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.

Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За викладених обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно встановив суттєві для справи обставини, правильно застосував до них належні норми процесуального права, а тому ухвала місцевого господарського суду є законною та обґрунтованою.

Таким чином, судова колегія вважає, що підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни оскарженого у даній справі судового рішення не вбачається.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись статтями ст. ст. 129, 269, 270, 271, 275, 276, 280-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Балкан Плюс" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Одеської області від 27.11.2023 року у справі № 916/3519/23 про відмову у продовженні строку та повернення зустрічної позовної заяви залишити без змін.

Постанова набирає законної з дня її прийняття та не підлягає оскарженню, крім випадків передбачених ст. 287 ГПК України.

Повний текст постанови

складено та підписано

« 26» березня 2024р.

Головуючий суддя С.І. Колоколов

Суддя Г.І. Діброва

Суддя Н.М. Принцевська