Постанова

від 22.02.2024 по справі 920/1315/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" лютого 2024 р. Справа№ 920/1315/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Козир Т.П.

суддів: Кравчука Г.А.

Коробенка Г.П.

при секретарі Вага В.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Титаренко В.В. самопредставництво;

від відповідача 1: не з`явився;

від відповідача 2: не з`явився;

від відповідача 3: не 'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Сумської міської ради

на рішення Господарського суду Сумської області від 10.08.2023 (повний текст складено 21.08.2023)

у справі № 920/1315/21 (суддя Соп`яненко О.Ю.)

за позовом: Сумської міської ради

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумиводбуд"

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмонтаж 19"

3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремпостач 2015"

про стягнення 698 483,51 грн безпідставно збережених коштів внаслідок користування земельною ділянкою,

УСТАНОВИВ:

У грудні 2021 року Сумська міська рада (далі - позивач) звернулась у Господарський суд Сумської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумиводбуд" (далі - відповідач 1), Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмонтаж 19" (далі - відповідач 2) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремпостач 2015" (далі - відповідач 3), у якому просило стягнути 698 483,51 грн безпідставно збережених коштів внаслідок користування земельною ділянкою, у тому числі: 418 480,26 грн з відповідача 1 за період з 01.09.2018 р. по 31.08.2021 р., 239 020,17 грн з відповідача 2 за період з 20.05.2019 р. по 31.08.2021 р. та 40 983,08 грн з відповідача 3 за період з 28.12.2008 р. по 19.05.2019.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на земельній ділянці комунальної форми власності загальною площею 1,5243 кв.м. з кадастровим номером 5910136600:23:037:0008 знаходиться нерухоме майно, яке належить відповідачам, зокрема, відповідачу 1 належить 61/100 частин нерухомого майна, а відповідачам 2 і 3 належить 39/100 частин нерухомого майна (відповідачу 3 воно належало до 19.05.2019, а відповідачу 2 належить з 20.05.2019), однак відповідачами не були укладені відповідні договори оренди земельної ділянки і вони користуються земельною ділянкою без оформленого права на неї, тому позивач, посилаючись на статтю 1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), просить стягнути з відповідачів кошти, які не надійшли до місцевого бюджету, в загальній сумі 698 483,51 грн, з врахуванням розміру часток кожного з відповідачів на нерухоме майно та сплаченого земельного податку.

Відповідач 1 у відзиві на позовну заяву заперечив проти її задоволення посилаючись на те, що відсутній сформований об`єкт цивільних прав щодо земельної ділянки, за фактичне користування якою позивач просить стягнути безпідставно збережені кошти з відповідача 1 і позивачем не доведено, що земельна ділянка використовується відповідачем 1 саме в такому обсязі (61/100 частин спільної земельної ділянки); відповідач 1 набув право власності на частину нежитлового приміщення, що розміщене на земельній ділянці, що не перебувала на момент такого переходу у власності або користуванні попереднього власника, а формування земельної ділянки відбулось значно пізніше в 2007 році; в період з 01.09.2018 по 13.08.2021 позивач не вживав жодних заходів щодо врегулювання правовідносин на спірну земельну ділянку, а відповідач 1 сплачував земельний податок за земельні ділянки виключно під об`єктами нерухомості, що надаються ним в оренду; відсутність договору оренди землі не є правопорушенням і позивач не надав доказів того, що він пропонував відповідачу укласти договір та сплачувати орендну плату.

В процесі розгляду справи позивачем було подано заяву про закриття провадження у справі в частині вимог до відповідача 3, оскільки ухвалою Господарського суду Сумської області від 14.03.2023 у справі №920/557/22 банкрута - ТОВ "Ремпостач 2015" було ліквідовано як юридичну особу.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 11 серпня 2023 року позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумиводбуд" задоволено частково.

З Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумиводбуд" стягнуто на користь Сумської міської ради безпідставно збережені кошти в розмірі 127189,61грн за використання земельної ділянки без оформлення договору оренди за період з 01.09.2018 по 31.08.2021.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумиводбуд" судовий збір в розмірі 1908,27 грн.

В іншій частині вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумиводбуд" відмовлено.

З Сумської міської ради стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумиводбуд" 4271,20 грн витрат на правову допомогу; 4590,89грн витрат на проведення судової земельно-технічної експертизи.

Позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмонтаж 19" задоволено.

З Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмонтаж 19" стягнуто на користь Сумської міської ради безпідставно збережені кошти в розмірі 239020,17грн за використання земельної ділянки без оформлення договору оренди за період з 20.05.2019 по 31.08.2021.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмонтаж 19" судовий збір в розмірі 3 585,30 грн.

Провадження в частині позовних вимог Сумської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремпостач 2015" закрито.

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумиводбуд" про розстрочення виконання рішення суду від 25.07.2023 (вх. №636) відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням суду, Сумська міська рада звернулась із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення в частині відмови у стягненні з ТОВ "Сумиводбуд" 291290,65 грн безпідставно збережених коштів, а також в частині стягнення з Сумської міської ради на користь цього товариства витрат на проведення судової земельно-технічної експертизи і витрат на правову допомогу та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги до цього товариства в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки розмір як безпідставно збережених коштів, так і орендної плати в разі укладення договору оренди землі, з огляду на те, що нерухоме майно знаходиться у спільній часткові власності відповідачів, розраховується пропорційно належній частці кожного з них (за аналогією обчислення земельного податку); висновок експерта про те, що для використання 61/100 частин нерухомого майна, належного відповідачу 1, необхідно 248/1000 частин земельної ділянки, є неналежним доказом, оскільки у висновку експерта відсутні відомості про те, який розмір спірної земельної ділянки фактично використовує відповідач 1; на спірній земельній ділянці розміщені декілька окремих об`єктів нерухомого майна, які в різних пропорціях належать відповідачам і вони не звертались до позивача із заявою про поділ цієї земельної ділянки для урегулювання земельних відносин та визначення площі земельної ділянки для кожного із відповідачів; висновок експерта визначає необхідний розмір відповідно до санітарно-будівельних норм, а не фактичний розмір використання відповідачем 1 земельної ділянки.

Відповідач 1 у відзиві на апеляційну скаргу заперечив проти її задоволення та просить залишити оскаржуване рішення без змін, посилаючись на те, що позивачем не доведено, який порядок користування земельною ділянкою склався у співвідповідачів та третіх осіб, котрі також використовують частину цієї земельної ділянки та не були залучені в якості відповідачів; висновок позивача про те, що відповідач 1 користується саме 61/100 земельної ділянки є припущенням, яке не доведено належними доказами; висновком експерта встановлено, що загальний розмір земельних ділянок, що використовує відповідач 1, становить 0,3780 га, що становить 248/1000 земельної ділянки; позивач до 13.08.2021 не звертався з пропозицією щодо укладення договору оренди, тому відповідач самостійно розраховував земельний податок та добровільно його сплачував. Також вказав, що не отримував від позивача апеляційної скарги та не має змоги ознайомитись з її змістом безпосередньо в суді.

Твердження відповідача 1 про неотримання копії апеляційної скарги відхиляються судом, оскільки до апеляційної скарги додано поштові накладні від 08.09.2023 та описи поштового вкладення, які підтверджують факт направлення копії апеляційної скарги на адреси місцезнаходження всіх відповідачів, а учасникам справи за їх клопотанням судом забезпечується можливість ознайомлення з матеріалами справи.

Сторони належним чином повідомлялись про розгляд апеляційної скарги в порядку, визначеному статтями 6, 120, 242 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), шляхом направлення ухвал суду за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (позивачу) та рекомендованими поштовими відправленнями (відповідачам).

Ухвали суду, направлені за адресами реєстрації відповідачів 1, 3, повернуті поштою з довідкою "За закінченням терміну зберігання", а ухвали, направлені відповідачу 2, отримані ним, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення. При цьому, з матеріалів справи вбачається, що відповідачу 1 було відомо про розгляд справи, оскільки ним подавалась заява про припинення повноважень представника та відзив на апеляційну скаргу, а відповідач 2 був ліквідований як юридична особа.

На підставі ч.12 ст. 270 ГПК України суд, з урахуванням неодноразового призначення справи до розгляду, ухвалив здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності представників відповідачів.

За клопотанням представника позивача судове засідання проводилось в режимі відеоконференції.

Представник позивача (апелянта) у судовому засіданні підтримала доводи, викладені у апеляційній скарзі, просила її задовольнити.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно Витягу земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-0007948522021 від 27.10.2021 земельна ділянка загальною площею 1,5243 га з кадастровим номером 5910136600:23:037:0008 належить до комунальної власності, цільове призначення - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (код 11.02), категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення; вид використання земельної ділянки - під розміщення виробничої бази; дата державної реєстрації - 28.08.2007; місце розташування - Сумська область, м.Суми, вул.Чекаліна, 2а.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, за адресою: м.Суми, вул.Чекаліна, 2а, знаходяться нежитлові приміщення загальною площею 2216,1 кв.м (виробничі приміщення, майстерні, склади, заправка тощо), які перебувають у спільній частковій власності ТОВ "Будмонтаж 19", частка якого складає 39/100 (загальна площа 862,9 кв.м.) та ТОВ "Сумиводбуд", частка якого складає 61/100 (загальна площа 1353,2 кв.м.).

Вказані 39/100 частки нерухомого майна були передані у власність ТОВ "Будмонтаж 19" його засновником - ТОВ "Ремпостач 2015" в якості вкладу у статутний капітал, що підтверджується рішенням засновника від 16.04.2019, протоколом загальних зборів учасників ТОВ "Ремпостач 2015" від 16.40.2019, актом прийому-передачі нерухомого майна до статутного капіталу ТОВ "Будмонтаж 19" від 13.05.2019. Право власності зареєстровано 20.05.2019.

ТОВ "Ремпостач 2015", у свою чергу, набуло право власності на вказане нерухоме майно на підставі Договору міни нерухомого майна (нежитлових приміщень) від 28.12.2018, укладеного з ПрАТ "Сумська бурова дільниця", за яким ТОВ "Ремпостач 2015" передало ПрАТ "Сумська бурова дільниця" нерухоме майно площею 1126 кв.м. в м.Суми, вул.Заводська, 1/3, а останнє передало ТОВ "Ремпостач 2015" частку нерухомості 39/100 за адресою: м.Суми, вул.Чекаліна,2а. Право власності було зареєстровано за ТОВ "Ремпостач 2015" 28.12.2018 та припинено 20.05.2019, після реєстрації права власності на нього за ТОВ "Будмонтаж 19".

Підставою державної реєстрації права власності на 61/100 часток нерухомого майна за ТОВ "Сумиводбуд" стали Розподільчий акт від 20.10.2004 між ТОВ "Сумиводбуд" та ВАТ "Сумська бурова дільниця", розрахунок часток нерухомого майна між ТОВ "Сумиводбуд" та ВАТ "Сумська бурова дільниця" від 22.03.2017 та рішення Господарського суду Сумської області від 21.06.2004 у справі №11/146-04 про визнання права власності за ТОВ "Сумиводбуд" на окремі об`єкти за адресою м.Суми, вул.Чекаліна, 2а, які були передані йому засновником - ВАТ "Сумиводбуд" в якості внеску до статутного фонду. Право власності зареєстровано 13.04.2017.

Згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 03.08.2021 №230/332-21, нормативна грошова оцінка земельної ділянки загальною площею 1,5243 га з кадастровим номером 5910136600:23:037:0008, яка розташована у м.Суми по вул.Чекаліна, 2а, становить 8 940 781,65 грн.

Рішеннями Сумської міської ради від 26.40.2017 №2041-МР, від 20.06.2018 №3576-МР, від 19.06.2019 №5298-МР, від 24.06.2020 №7000-МР ставка орендної плати за користування земельними ділянками земель промисловості встановлена у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки.

Позивач вказує на те, що відповідачі не зверталися до нього із заявою про надання їм у користування на правах оренди зазначеної земельної ділянки.

13.08.2021 Департамент забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради (далі - Департамент), як уповноважений орган позивача, направив на адресу відповідача 1 лист за вих.№06-01-16/2530 про усунення порушень земельного законодавства, в якому запропонував останньому з метою належного оформлення права користування (оренди) частиною земельної ділянки, на якій знаходиться його нерухоме майно, звернутися до позивача із заявою про надання дозволу на розробку технічної документації щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для подальшого оформлення права оренди цією земельною ділянкою. Лист повернутий поштою без вручення з довідкою "За закінченням терміну зберігання".

Відповідно до інформації Головного управління ДПС у Сумській області, зазначеної в листах від 25.08.2021 та від 22.09.2021, відповідач 2 та відповідач 3 у період з 01.01.2018 по 31.08.2021 не обліковувались як платники земельного податку та/або орендної плати за земельні ділянки, а отже й не сплачували плату за землю.

Відповідно до інформації Головного управління ДПС у Сумській, викладеної в листі від 10.08.2021, відповідач 1 частково сплачував земельний податок у період з 01.01.2018 по 01.08.2021.

Листом від 10.09.2021 за вих.№06-01-16/2767 Департамент проінформував відповідача 1 було проінформовано про те, що оскільки він використовує частину спірної земельної ділянки з кадастровим номером 5910136600:23:037:0008 (61/100 частин) без оформленого права на неї та не в повному обсязі сплачує плату за землю, йому нарахований недоотриманий міським бюджетом Сумської міської територіальної громади дохід в період з 01.09.2018 по 31.08.2021, який склав 418 480,26 грн (у розрахунку враховані сплачені суми земельного податку). Лист повернутий поштою без вручення з довідкою "За закінченням терміну зберігання".

Листом від 10.09.2021 за вих. №06-01-16/2766 Департамент проінформував відповідача 2 про те, що оскільки він використовує частину спірної земельної ділянки кадастровий номер 5910136600:23:037:0008 (39/100 частин) без оформленого права на неї та не сплачує плату за землю, йому нарахований недоотриманий міським бюджетом Сумської міської територіальної громади дохід в період з 20.05.2019 по 31.08.2021, який склав 239 020,17 грн. Лист повернутий поштою без вручення з довідкою "Адресат відсутній за вказаною адресою".

Листом від 10.09.2021 за вих. №06-01-16/2765 Департамент проінформував відповідача 3 про те, що оскільки він використовував частину спірної земельної ділянки кадастровий номер 5910136600:23:037:0008 (39/100 частин) в період з 28.12.2018 по 19.05.2019 без оформленого права на неї та не сплачував плату за землю, йому нарахований недоотриманий міським бюджетом Сумської міської територіальної громади дохід, який склав 40 696,48 грн. Лист отриманий відповідачем 3 - 12.10.2021, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення. Листом від 01.12.2021 за вих.№06-01-16/3629 Департамент уточнив розрахунок та вказав, що розмір недоотриманого доходу становить 40 983,08 грн.

У вказаних листах відповідачам було запропоновано звернутися до Департаменту для укладення договору про добровільне відшкодування недоотриманих коштів, у вигляді орендної плати за землю Сумській міській територіальній громаді.

Відповідачі на вказані листи не відповіли, суми недоотриманих коштів до місцевого бюджету не сплатили.

У зв`язку із викладеними обставинами позивач звернувся до суду із даним позовом та просив стягнути на користь міської ради 418 480,26 грн з відповідача 1 за період з 01.09.2018 р. по 31.08.2021 р., 239 020,17 грн з відповідача 2 за період з 20.05.2019 р. по 31.08.2021 р. та 40 983,08 грн з відповідача 3 за період з 28.12.2008 р. по 19.05.2019.

Заперечуючи проти позову у суді першої інстанції, відповідач 1 посилався на те, що відсутній сформований об`єкт цивільних прав щодо земельної ділянки, за фактичне користування якої позивач просить стягнути безпідставно збережені кошти з відповідача 1 і позивачем не доведено, що земельна ділянка використовується відповідачем 1 саме в такому обсязі (61/100 частин спільної земельної ділянки); відповідач 1 набув право власності на частину нежитлового приміщення, що розміщене на земельній ділянці, що не перебувала на момент такого переходу у власності або користуванні попереднього власника, а формування земельної ділянки відбулось значно пізніше в 2007 році; в період з 01.09.2018 по 13.08.2021 позивач не вживав жодних заходів щодо врегулювання правовідносин на спірну земельну ділянку, а відповідач 1 сплачував земельний податок за земельні ділянки виключно під об`єктами нерухомості, що надаються ним в оренду.

В процесі розгляду справи відповідачем 1 було подане клопотання про призначення судової експертизи, яке було задоволено судом і ухвалою Господарського суду Сумської області від 16.02.2022 у справі було призначено земельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставлено наступне питання:

- який розмір земельної ділянки, за адресою: м.Суми, вул.Чекаліна,2А, є необхідним для використання 61/100 частини нерухомого майна, що належить на праві спільної часткової власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Сумиводбуд" (40000, м.Суми, вул. Олексія Береста, 5, код ЄДРПОУ 31397362)?

Для проведення судової експертизи, на клопотання експерта про надання додаткових документів, відповідачем 1 було надано копію технічного паспорту на приміщення, які розташовані в м.Суми по вул.Чекаліна, 2а.

Згідно висновку експерта №1537/1581 за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи від 28.04.2023, складеного судовим експертом Таранець В.М. (Сумське відділення ННЦ "Інститут судових експертиз ім. засл.проф.М.С. Бокаріуса"), проведеним дослідженням, у межах наданих матеріалів, встановлено, що загальний розмір земельних ділянок, необхідних для використання 61/100 частини нерухомого майна, що належить на праві спільної часткової власності ТОВ "Сумиводбуд", розташованих за адресою: вул.Чекаліна, 2а, м.Суми, становить 0,3780 га, в т.ч.: площа загального користування - 0,1156 га, тобто земельні ділянки площею 0,2624 га залишаються у спільному користуванні обох співвласників поліпшень земельних ділянок у рівних частинах; площа земельної ділянки, визначена у користування ТОВ "Сумиводбуд" - 0,2624 га. При цьому, розрахована частка за варіантом (0,3780 га) становить 248/1000 від загальної площі (1,5243 га) земельної ділянки з кадастровим номером 5910136600:23:037:0008, за адресою: вул.Чекаліна, 2а, м.Суми.

Також в процесі розгляду справи позивачем було подано заяву про закриття провадження у справі в частині вимог до відповідача 3 у зв`язку із його ліквідацією, а відповідачем 1 було подано заяву про розстрочення виконання рішення суду на 1 рік.

За наслідками розгляду даного спору суд першої інстанції прийшов до висновку, що позовні вимоги до ТОВ "Сумиводбуд" підлягають частковому задоволенню, в розмірі 127 189,61 грн, а позовні вимоги до ТОВ "Будмонтаж 19" підлягають задоволенню повністю, в заявленому розмірі 239 020,17 грн.

Також суд першої інстанції закрив провадження в частині позовних вимог до ТОВ "Ремпостач 2015" та відмовив у задоволенні заяви ТОВ "Сумиводбуд" про розстрочення виконання рішення.

Задовольняючи частково позовні вимоги до ТОВ "Сумиводбуд", суд першої інстанції виходив з того, що загальний розмір земельних ділянок, необхідних для використання 61/100 частини нерухомого майна, що належить на праві спільної часткової власності ТОВ "Сумиводбуд", становить 0,3780 га, що становить 248/1000, тому розмір недоотриманих коштів має визначатись виходячи із вказаної площі земельної ділянки.

Позивач у апеляційній скарзі оскаржує рішення суду виключно в частині відмови у стягненні з ТОВ "Сумиводбуд" 291 290,65 грн безпідставно збережених коштів, а також в частині стягнення з Сумської міської ради на користь цього товариства витрат на проведення судової земельно-технічної експертизи і витрат на правову допомогу,

Частинами 1, 2 ст. 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно з ч.4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Апеляційним господарським судом не встановлено порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення суду першої інстанції, а розрахунок задоволених позовних вимог до ТОВ "Будмонтаж 19"позивачем здійснений арифметично та методологічно вірно, він відповідає фактичним обставинам справи і сторонами правильність розрахунку не заперечується.

Щодо позовних вимог про стягнення з ТОВ "Сумиводбуд" 418 480,26 грн безпідставно збережених коштів внаслідок користування земельною ділянкою за період з 01.09.2018 по 31.08.2021, апеляційний господарський суд виходить з наступного.

Предметом спору є вимога про стягнення коштів за використання земельної ділянки, що перебуває у комунальній власності, у зв`язку із відсутністю договорів оренди, внаслідок чого позивачем не отримано дохід у вигляді орендної плати. Позов заявлено на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України.

Для вирішення спору щодо стягнення з власника об`єкта нерухомого майна безпідставно збережених коштів орендної плати згідно із статтями 1212-1214 Цивільного кодексу України за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою комунальної власності, на якій цей об`єкт розташований, необхідно, насамперед, з`ясувати: а) чи наявні правові підстави для використання земельної ділянки; б) яка площа земельної ділянки та чи є вона сформованою відповідно до вимог земельного законодавства; в) в якому розмірі підлягають відшкодуванню доходи, пов`язані із безпідставним збереженням майна, розраховані відповідно до вимог земельного законодавства, а саме, на підставі нормативної грошової оцінки землі.

Положеннями статті 206 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) встановлено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Податковим кодексом України (далі - ПК України) встановлено, що плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (п. 14.1.147 Податкового кодексу України).

Вказані норми Податкового кодексу України кореспондуються з нормами статті 96 Земельного Кодексу України, відповідно до якої землекористувачі, зокрема, зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Частина перша статті 93 ЗК України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.

За змістом визначення, наведеного у частині першій статті 79 ЗК України, земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Як встановлено положеннями частин першої, третьої, четвертої, дев`ятої статті 79-1 ЗК України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру; сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера; земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Матеріалами справи підтверджується, що у спільній частковій власності ТОВ "Сумиводбуд" та ТОВ "Будмонтаж" знаходяться об`єкти нерухомого майна за адресою м.Суми, вул.Чекаліна, 2а, а саме: нежитлові приміщення загальною площею 2216,1 кв.м. (виробничі приміщення, майстерні, склади, заправка тощо). Частка ТОВ "Будмонтаж 19" складає 39/100 (загальна площа 862,9 кв.м.), а частка ТОВ "Сумиводбуд" складає 61/100 (загальна площа 1353,2 кв.м.).

Згідно Витягу земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-0007948522021 від 27.10.2021 належне відповідачам нерухоме майно знаходиться на земельній ділянці загальною площею 1,5243 га з кадастровим номером 5910136600:23:037:0008, яка належить до комунальної власності.

Отже, вказана земельна ділянка є сформованою та може бути об`єктом цивільних прав.

За змістом частини 1 статті 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Нерухоме майно нерозривно пов`язане із земельною ділянкою, на якій воно знаходиться, і переміщення такого майна неможливе без його знецінення, а тому використання нежитлових приміщень, які належать відповідачам, неможливе без відповідної земельної ділянки.

Наведена правова норма закріплює загальний принцип цілісності об`єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований, а тому, у зв`язку з користуванням відповідачами нежитловими приміщеннями презюмується їх спільне користування усією спірною земельною ділянкою, якщо іншого не доведено (близькі за змістом висновки Верховного Суду містяться у постанові від 02.06.2020 у справі №922/2417/19).

Відповідач 1 у період спірних правовідносин не оформив право власності або права постійного землекористування земельною ділянкою, а тому не був суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, хоча самостійно сплачував земельний податок, при цьому, єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата (ст. 14.1.72 Податкового кодексу України).

Відповідно до статті 3 Закону України "Про оренду землі" об`єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди (частина перша статті 21 Закону України "Про оренду землі").

Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права (стаття 125 ЗК України).

Отже, право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Проте, з огляду на приписи частини 2 статті 120 ЗК України, не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно.

Такий правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі №922/3412/17.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у вказаній постанові зазначила, що немає підстав для застосування до спірних правовідносин приписів чинного законодавства України про відшкодування шкоди (збитків) власникам земельних ділянок.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач 1 у період з 01.09.2018 по 31.08.2021 не здійснював повну плату за користування земельними ділянками у встановленому законодавчими актами розмірі.

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Отже, у разі неоформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований об`єкт нерухомого майна, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладення договору оренди, внаслідок чого її власник недоотримує дохід у вигляді орендної плати, за своїм змістом є кондикційними.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі №922/3412/17, від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц, та вказані правові позиції є сталою практикою Верховного Суду з таких спорів.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

За встановлених фактичних обставин справи доводи позивача про те, що він був позбавлений можливості отримувати орендну плату за користування спірною земельною ділянкою у вказаний період підтверджені належними доказами та не спростовані відповідачами, що надає підстави для висновку про можливість застосування до спірних правовідносин статті 1212 ЦК України.

Відповідно до пункту 289.1 ст.289 Податкового кодексу України та ч.1 ст.13 Закону України "Про оцінку земель" для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності обов`язково проводиться та використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, яка являє собою капіталізований рентний дохід (дохід, який можна отримати із землі як фактора виробництва залежно від якості та місця розташування земельної ділянки), визначений за встановленими і затвердженими нормативами (ст.1 Закону України "Про оцінку земель").

Тобто, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.09.2018 у справі № 920/739/17.

Відповідно до частини 2 статті 20 та частини 3 статті 23 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Земельним законодавством та Податковим кодексом України не обмежується можливість подання доказів щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної (комунальної) власності для цілей сплати орендної плати, належними доказами на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки можуть бути: технічна документація на спірну земельну ділянку, виготовлена компетентним органом для оформлення договору оренди, довідка з Державного земельного кадастру, витяг з Державного земельного кадастру, а також висновок судової експертизи про встановлення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, які містять інформацію щодо предмета спору.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 листопада 2021 року у справі № 905/1680/20, а також у постанові Верховного Суду від 14 вересня 2022 року у справі № 904/4933/15.

У матеріалах справи наявний витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 03.08.2021 №230/332-21, згідно якого нормативна грошова оцінка земельної ділянки загальною площею 1,5243 га з кадастровим номером 5910136600:23:037:0008, яка розташована у м.Суми по вул.Чекаліна, 2а, становить 8 940 781,65 грн.

Відповідно до положень статті 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку; для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки; не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Розмір відсотків від нормативної грошової оцінки землі позивач визначив у розмірі 3%, з посиланням на рішення Сумської міської ради від 26.40.2017 №2041-МР, від 20.06.2018 №3576-МР, від 19.06.2019 №5298-МР, від 24.06.2020 №7000-МР, яким ставка орендної плати за користування земельними ділянками земель промисловості встановлена у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки.

Визначаючи розмір заборгованості відповідача, обов`язком судів є дослідження поданих сторонами доказів, зокрема наданого позивачем розрахунку, перевірка його, оцінка у сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі документами, оскільки здійснення розрахунку стороною спору не звільняє господарський суд від обов`язку перевірити правильність такого розрахунку та надати вичерпну оцінку пов`язаних з цим доказів.

У позовній заяві наведений розрахунок позовних вимог до ТОВ "Сумибуд" за загальний період з 01.09.2018 по 31.08.2021, згідно якого: площа земельної ділянки 15243 кв.м., площа 61/100 земельної ділянки - 9298 кв.м., коефіцієнт індексації - 1,0, нормативна грошова оцінка земельної ділянки - 8 940 781,65 грн, нормативна грошова оцінка 61/100 земельної ділянки - 5 453 876,81 грн, розмір відсотку - 3%, орендна плата за рік - 163 616,30 грн, сплачений земельний податок - 19376,10 грн (2018 рік), 20509,08 грн (2019 рік), 18806,22 грн (2020 рік), 13677,24 грн (2021 рік), сума недоотриманих коштів - 35212,09 грн (з 01.09.2018 по 31.12.2018), 143107,22 (2019 рік), 144810,08 грн (2020 рік), 95250,87 грн (з 01.01.2021 по 31.08.2021), загальна сума недоотриманих коштів - 418 480,26 грн.

Суд першої інстанції, з посиланням на висновок земельно-технічної експертизи, вважав, що з відповідача 1 підлягають стягненню безпідставно збережені кошти за використання 248/1000 земельної ділянки (необхідної для використання 61/100 частини нерухомого майна) без оформлення договору оренди за період з 01.09.2018 по 31.08.2021 у розмірі 127 189,61 грн.

Однак, в порушення приписів ч.4 ст. 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд першої інстанції не врахував висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, при розгляді спорів про стягнення безпідставно набутих коштів у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою комунальної власності, на якій розташовано декілька об`єктів нерухомого майна, належного, зокрема, різним власникам, Верховний Суд в постанові від 17.08.2022 у справі №922/1646/20, сформулював наступні висновки:

- земля є унікальним обмеженим природним ресурсом. Земля є базисним ресурсом, на якому будується добробут суспільства. Використання землі є особливо чутливим до принципів справедливості, розумності і добросовісності (пункт 6 частини 1 статті 3 ЦК України);

- позивач в ході розгляду цієї справи акцентував, що відповідно до ч. 286.6 ст. 286 ПК України за земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у спільній власності кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується з урахуванням прибудинкової території кожному з таких осіб:

1) у рівних частинах - якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділена в натурі, або одній з таких осіб-власників, визначеній за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;

2) пропорційно належній частці кожної особи - якщо будівля перебуває у спільній частковій власності;

3) пропорційно належній частці кожної особи - якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності і поділена в натурі.

- за земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у користуванні кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується кожному з них пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в їх користуванні, з урахуванням прибудинкової території.

- Верховний Суд не бачить жодних перешкод для застосування цієї норми права (за аналогією) у спірних правовідносинах і як наслідок з цього доходить до висновку (відповідаючи на ключове питання спору), що розрахувати суми безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою для кожної з кількох осіб пропорційно їх часткам у праві власності на нерухомість, яка знаходиться на такій земельній ділянці можливо, а тому розрахунок позовних вимог, який містить у собі саме такий алгоритм, не суперечить вимогам закону, є раціональним та справедливим.

- в цій частині колегія суддів Касаційного господарського суду вважає доцільним вказати також про те, що Відповідачі, ігноруючи передбачений законом обов`язок з оформлення права користування землею та не сплачуючи відповідні кошти за користування нею, будують свою позицію щодо невідповідності запропонованого Містом розрахунку виключно на незгоді з ним, втім власних контррозрахунків останні не подають, легітимного бажання врегулювати спірні правовідносини не виявляють.

Вказані правові позиції були в подальшому підтримані у постановах Верховного Суду від 17.08.2022 у справі №922/1646/20, від 04.10.2022 у справі №922/2828/20 та від 21.03.2023 у справі №922/2095/21.

Таким чином, позивачем у розрахунку недоотриманих коштів обґрунтовано визначено частку кожного з відповідачів пропорційно їх часткам у праві власності на нерухомість, яка знаходиться на спірній земельній ділянці.

Доводи відповідача 1 про те, що спірну ділянку, окрім відповідачів, використовують також й інші особи, відхиляються апеляційним господарським судом, оскільки вони не підтверджені належними доказами.

Щодо висновку експерта, яким встановлено, що загальний розмір земельних ділянок, необхідних для використання 61/100 частини належного відповідачу 2 нерухомого майна, становить 0,3780 га, то він відхиляється апеляційним господарським судом, оскільки вказаним висновком не встановлено, яку частину земельної ділянки фактично використовує кожен з відповідачів, а відповідачі не надали доказів того, що ними вчинялись дії щодо поділу спірної земельної ділянки.

Перевіривши розрахунок позовних вимог до відповідача 1, який наведений у позовній заяві, апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що він є арифметично та методологічно правильним, а також підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.

З огляду на викладене, враховуючи доводи апеляційної скарги та межі апеляційного перегляду справи, встановлені фактичні обставини справи, наведені норми чинного законодавства, та оцінивши докази у справі в їх сукупності, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги до відповідача 1 підлягають повному задоволенню в заявлені позивачем сумі.

За встановлених обставин, Північний апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що рішення Господарського суду Сумської області від 10 серпня 2023 року в частині відмови у стягненні з ТОВ "Сумиводбуд" 291 290,65 грн безпідставно збережених коштів прийняте із невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду, фактичним обставинам справи та невірним застосуванням норм матеріального права, а тому відповідно до положень ч. 1 ст. 277 ГПК України підлягає скасуванню в цій частині з прийняттям нового рішення, яким позов до ТОВ "Сумиводбуд" задовольнити повністю. Отже, апеляційна скарга задовольняється повністю.

Згідно частини 14 статті 129 ГПК України якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно частин 1, 4 статті 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Оскільки позов до ТОВ "Сумиводбуд" задоволено повністю, витрати позивача по сплаті судового збору за подання позовної заяви (в частині вимог до відповідача 1) та за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача в повному обсязі, а витрати відповідача 1 на правову допомогу та проведення судової експертизи не підлягають відшкодуванню.

Керуючись ст. ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Сумської міської ради задовольнити.

2. Скасувати рішення Господарського суду Сумської області від 10 серпня 2023 року в частині відмови у стягненні з ТОВ "Сумиводбуд" 291 290,65 грн безпідставно збережених коштів та в частині розподілу судових витрат.

3. Позов до ТОВ "Сумиводбуд" задовольнити повністю.

4. Викласти резолютивну частину рішення Господарського суду Сумської області від 10 серпня 2023 року у наступній редакції:

"1. Позов Сумської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумиводбуд" - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумиводбуд" (40000, м.Суми, вул. Олексія Береста, 5, код ЄДРПОУ 31397362) на користь Сумської міської ради (40030, м.Суми, майдан Незалежності, 2, код ЄДРПОУ 23823253) безпідставно збережені кошти в розмірі 418 480,26 грн за використання земельної ділянки без оформлення договору оренди за період з 01.09.2018 по 31.08.2021.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумиводбуд" (40000, м.Суми, вул. Олексія Береста, 5, код ЄДРПОУ 31397362) на користь Сумської міської ради в особі Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради (40009, м. Суми, вул. Садова, 33, код ЄДРПОУ 40456009) судовий збір в розмірі 6 277,20 грн.

4. Позов Сумської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмонтаж 19" - задовольнити.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмонтаж 19" (40002, м.Суми, вул. Чекаліна, 2А, код ЄДРПОУ 42957794) на користь Сумської міської ради (40030, м.Суми, майдан Незалежності, 2, код ЄДРПОУ 23823253) безпідставно збережені кошти в розмірі 239 020,17 грн за використання земельної ділянки без оформлення договору оренди за період з 20.05.2019 по 31.08.2021.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмонтаж 19" (40002, м.Суми, вул. Чекаліна, 2А, код ЄДРПОУ 42957794) на користь Сумської міської ради в особі Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради (40009, м. Суми, вул. Садова, 33, код ЄДРПОУ 40456009) судовий збір в розмірі 3 585,30 грн.

7. Провадження в частині позовних вимог Сумської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремпостач 2015" - закрити.

8. В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумиводбуд" про розстрочення виконання рішення від 25.07.2023 (вх. № 636) - відмовити.

9. Видати накази після набрання рішенням законної сили."

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумиводбуд" (40000, м.Суми, вул. Олексія Береста, 5, код ЄДРПОУ 31397362) на користь Сумської міської ради в особі Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради (40009, м. Суми, вул. Садова, 33, код ЄДРПОУ 40456009) - 6 553,40 грн витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

6. Видачу наказу доручити Господарському суду Сумської області.

7. Справу повернути до Господарського суду Сумської області.

8. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 25.03.2024.

Головуючий суддя Т.П. Козир

Судді Г.А. Кравчук

Г.П. Коробенко