Рішення

від 21.03.2024 по справі 906/1539/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" березня 2024 р. м. Житомир Справа № 906/1539/23

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Вельмакіної Т.М.

секретар судового засідання: Бондарчук А.І.

за участю представників сторін:

від позивача: не прибув;

від відповідача: не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІБІЛД"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Граніт-мрамор груп"

про стягнення 392 544,32 грн

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮНІБІЛД" звернулося до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Граніт-мрамор груп" 392 544,32 грн, з яких: 288635,53 грн попередньої оплати, 86590,66 грн штрафу та 17318,13 грн 3% річних.

Ухвалою від 04.12.2023 суд залишив позовну заяву без руху та надав час для усунення недоліків позовної заяви.

20.12.2023 позивач, через електронний суд, подав заяву (клопотання) про усунення недоліків від 19.12.2023, згідно якої усунув недоліки позовної заяви.

Ухвалою від 22.12.2023 суд відкрив провадження у справі 906/1539/23 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, розгляд справи по суті призначив на 22.01.2024.

Представник позивача у судове засідання не з`явився. 22.01.2024 до суду надійшла заява про розгляд справи без участі представника ТОВ "ЮНІБІЛД". В заяві представник зазначає, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить суд позов задовольнити.

Представник відповідача повідомив, що не був обізнаний вчасно про розгляд справи, тому просив відкласти її розгляд для надання можливості реалізації процесуальних прав відповідача.

Ухвалою від 22.01.2024 суд відклав розгляд справи по суті на 21.02.2024.

13.02.2024 до суду надійшла заява про розгляд справи без участі представника позивача. В заяві представник зазначає, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить суд позов задовольнити.

Судове засідання, яке було призначено на 21.02.2024 о 12:00, не відбулося, оскільки протягом часу, визначеного судом для його проведення (у період з 12:12 год. по 13:20год.), у Житомирській області тривала повітряна тривога. Ухвалою від 21.02.2024 суд призначив судове засідання на 21.03.2024.

12.03.2024, з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою", повернулася копія ухвали суду від 21.02.2024, яка направлялася рекомендованою кореспонденцією на адресу відповідача.

21.03.2024 через систему "Електронний суд" від представника відповідача (адвоката Красовського В.М.) надійшло клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи, у якому останній повідомив суд, що у зв`язку із його залученням до проведення невідкладних слідчих дій, в якості представника громадянина Сполучених Штатів Америки Сіліверстова Олександра Леонідовича - потерпілого у виконавчому провадженні №12023060400002623 від 25.08.2023 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, та необхідністю прибути за викликом слідчого СВ Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області А. Ткачука, що здійснює досудове розслідування вкаазного кримінального провадження на 15 годину 21.03.2024 для допиту та проведення інших слідчих дій, представник відповідача позбавлений об`єктивної можливості прибути до суду та взяти участь в розгляді справи №906/1539/23, призначеної на вказану дату і час.

В судове засідання 21.03.2024 представники сторін не з`явились. У заяві від 13.02.2024 представник позивача просив здійснювати розгляд справи без його участі.

Розглядаючи клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, суд враховує, що суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи чи оголошення перерви, оскільки відповідно до ч.4 ст.252 ГПК України, перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин.

Суд враховує обізнаність представника відповідача про відкриття провадження у справі згідно ухвали суду від 22.12.2023, у якій, зокрема, рекомендовано відповідачу подати відзив на позов із урахуванням вимог ст.165 ГПК України в строк, встановлений ч.1 ст.251 ГПК, та роз`яснено, що відповідно до ч.4 ст.250 ГПК України, він має право протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали подати до суду заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження; відповідно до ч.2 ст.251 ГПК України, він має право подати до суду заперечення на відповідь на відзив.

Також суд враховує, що за клопотанням керівника відповідача, заявленим в судовому засіданні 22.01.2024 (а.с. 111), ухвалою від 22.01.2024 суд відкладав розгляд справи на 21.02.2024, однак за цей час відповідач відзиву чи письмових пояснень на позовну заяву не подав.

Отже, відповідач не був позбавлений можливості реалізувати всі свої процесуальні права у визначені ГПК України строки, водночас таким правом не скористався.

З огляду на вказане та положення ст.248 ГПК України, відповідно до яких суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі, суд констатує, що вказані дії відповідача спрямовані на затягування розгляду справи. Також суд враховує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

При цьому, судом взято до уваги ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно якої кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ І 66 - 64 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі Смірнова проти України).

Таким чином, відкладення розгляду справи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Крім того, суд враховує, що представництво в суді не обмежується участю лише одного представника. Згідно з ч. 3 ст. 56 ГПК України, що юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника. Представником у суді може бути адвокат або законний представник (ч.1 ст.58 ГПК України). Отже, наведене положення законодавства передбачає можливість здійснення процесуального представництва юридичною особою, як в порядку самопредставництва, так і іншими особами, як представниками юридичної особи. При цьому, ГПК не обмежує кількості представників, яких може призначити одна юридична особа.

Натомість, відповідач таким правом не скористався, хоча він та його представник були обізнані про призначене судове засідання та мали достатньо часу для реалізації відповідачем його процесуальних прав у даній справі, при дійсному бажанні їх реалізувати.

Керуючись наведеними приписами процесуального законодавства та практикою Європейського суду з прав людини, враховуючи строк розгляду даної справи, якого було достатньо для реалізації сторонами своїх процесуальних прав, зважаючи, що розгляд справи уже відкладався, зокрема і за клопотанням відповідача, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до п.9 ст.165 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

06.09.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮНІБІЛД" (покупець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Граніт-мрамор груп" (постачальник, відповідач) був укладений договір поставки №2021/09/008 (а.с.7-11).

Позивач стверджує, що на виконання умов договору перерахував відповідачу 624109,51 грн попередньої оплати, з яких постачальник не поставив товар на загальну суму 288635,53 грн.

Враховуючи недопоставку товару відповідачем та неповернення суми попередньої оплати, позивач звернувся з позовом про стягнення 288635,53 грн попередньої оплати, а також 86590,66 грн штрафу за прострочення поставки товару та 17318,13 грн 3% річних за користування чужими грошовими коштами.

Відповідач позов за підставами пред`явлення та предметом не оспорив, доказів проведення розрахунків з позивачем не надав.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, враховуючи наступне.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ст. 509 ЦК України).

Згідно з п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що правовідносини між сторонами виникли на підставі Договору поставки №2021/09/008 від 06.09.2021.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною 2 статті 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 664 ЦК України, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п.1.1 договору постачальник зобов`язується постачати та передавати у власність покупця елементи благоустрою (надалі - товар), а покупець зобов`язується приймати цей товар та оплачувати його ціну на умовах, визначених цим договором.

Постачання товару здійснюється окремими партіями. Найменування, асортимент, кількість, ціна товару, що поставляється, визначаються на підставі специфікації та/або рахунку-фактури постачальника, погодженої(го) покупцем, які є невід`ємною частиною договору (п.1.2 договору).

Загальна ціна договору визначається як сума ціни всіх партій товару, поставлених постачальником відповідно до специфікацій та/або рахунків-фактури, погоджених сторонами протягом строку дії даного договору. Орієнтовна ціна договору 851585,02 грн (п.2.1 договору).

06.09.2021 сторони підписали специфікацію №1 (а.с. 12), у якій погоджено, що загальна вартість товару, вказаного в специфікації складає 851585,02 грн; поставка здійснюється за рахунок постачальника на умовах DDP (Інкотермс 2020) - склад покупця м. Київ, проспект Перемоги, 42.

Оплата вартості товару здійснюється покупцем у безготівковій формі, в національній валюті України (гривні), шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника на умовах, погоджених сторонами в специфікаціях та/або рахунках-фактурах до цього договору (п.2.2 договору).

За умовами п.5.1 договору, 70% вартості товару сплачується покупцем в якості попередньої оплати шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника на підставі виставлених постачальником рахунків-фактур, інші 30% вартості товару, покупець сплачує постачальнику після отримання товару в період 20 (двадцяти) календарних днів після дати поставки, але в будь-якому випадку після здіснення постачальником реєстрації податкової накладної в ЄРПН.

Суд встановив, що на підставі виставлених відповідачем рахунків на оплату №59 від 16.09.2021 та від 24.09.2021 №97 (а.с. 13, 15) позивач перерахував відповідачу 624109,51 грн попередньої оплати, що підтверджується платіжним дорученням №8807 від 16.09.2021 на суму 596109,51 грн (а.с. 14) та №9853 від 19.10.2021 на суму 28000,00 грн (а.с. 16).

Відповідно до п. 4.3. Договору, строк поставки товару - протягом 21 (двадцяти одного) календарного дня з моменту здійснення попередньої оплати покупцем в розмірі 70% вартості товару, якщо інше не вказано у специфікації (п.4.3 договору).

Датою поставки товару є дата передачі товару постачальником покупцю, зазначена в підписаній сторонами видатковій накладній на поставлений товар (п.4.5 договору).

Оскільки сума попередньої оплати у розмірі 70% була сплачена позивачем 16.09.2021, поставка товару за договором мала бути здійснена у строк до 07.11.2021 (21 календарний день з моменту здійснення попередньої оплати).

Однак, як було встановлено судом та не спростовано відповідачем, у вказані строки поставку товару на суму 288635,53 грн відповідач не здійснив.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

За умовами п. 6.6 договору, у разі порушення строків поставки більше ніж на 30 (тридцять) календарних днів, покупець має право відмовитися від поставки товару, а постачальник, в разі перерахування попередньої оплати за товар, зобов`язаний повернути отриману попередню оплату протягом 7 (семи) банківських днів з дати направлення повідомлення покупцю про відмову від товару.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, 20.10.2022 позивач направив відповідачу вимогу №280 від 19.10.2022, у якій вимагав повернути протягом 7 (семи) календарних днів, з дня отримання даного листа, кошти в сумі 288635,53 грн (а.с. 36-40).

Оскільки доказів поставки відповідачем позивачу товару, а також доказів повернення суми попередньої оплати матеріали справи не містять, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми попередньої оплати за непоставлений товар у розмірі 288635,53 грн основного боргу підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідача 86590,66 грн штрафу за прострочення поставки товару та 17318,13 грн 3% річних за користування чужими грошовими коштами, за період з 09.11.2021 по 21.11.2023 (розрахунок - а.с.87), суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч. 1, 2 ст.549 ЦК України).

За ч. 3 ст. 693 ЦК України, на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов`язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Відповідно до частини 4 статті 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Також, за ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У п.6.3 договору сторони погодили, що за кожен випадок прострочення поставки товару та/або недопоставки товару, та/або прострочення заміни товару неналежної якості, більше ніж на п`ятнадцять календарних днів, постачальник зобов`язується сплатити штраф в розмірі 30 (тридцяти) відсотків від вартості непоставленого товару та/або недопоставленого товару.

Відповідно до п.6.4 договору, у разі порушення постачальником строків поставки товару, передбаченого договором, постачальник сплачує 3% річних за користування чужими грошовими коштами від вартості недопоставленого товару.

Здійснивши перевірку за допомогою інформаційно-пошукової програми "Ліга: Закон" нарахованих позивачем 86590,66 грн штрафу та 17318,13 грн 3% річних, суд встановив, що останні нараховані обґрунтовано та вірно.

Відповідно до ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами статей 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, заявленими відповідно до вимог чинного законодавства та підлягають задоволенню у розмірі 392 544,32 грн, з яких: 288635,53 грн попередньої оплати, 86590,66 грн штрафу та 17318,13 грн 3% річних.

Судовий збір, в порядку ст.129 ГПК України, покладається на відповідача.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, резолютивна частина рішення не оголошувалась. При цьому, судом враховано постанови Верховного Суду від 05.09.2022 року у справі № 1519/2-5034/11 та №761/38266/14 від 30.09.2022.

Керуючись статтями 2, 73-79, 86, 123, 129, 233, 236-238, 241, 247 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю "Граніт-мрамор груп" (12301, Житомирська область, Черняхівський район, смт. Черняхів, вул. Володимирська, буд.119, офіс 10, ід. код 41905242) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІБІЛД" (01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, буд. 7, ід. код 42675928):

- 288635,53 грн попередньої оплати;

- 86590,66 грн штрафу;

- 17318,13 грн 3% річних;

- 5888,16 грн витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 26.03.24

Суддя Вельмакіна Т.М.

1 - до справи;

- позивачу - через електронний суд;

2 - відповідачу (рек).