Ухвала

від 22.03.2024 по справі 909/987/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 909/987/22

У Х В А Л А

22.03.2024 м. Івано-Франківськ

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Михайлишина В. В., секретаря судового засідання Безрукої Н. К., розглянувши матеріали заяв Приватного виробничо-комерційного підприємства "Житлобуд" вх. № 2405/24 від 14.03.2024 та вх. № 2449/24 від 14.03.2024 про визнання виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню у справі

за позовом: Міністерства оборони України

(пр-т. Повітрофлотський, буд. 6, м. Київ, 03168)

до: Приватного виробничо-комерційного підприємства "Житлобуд"

(вул. Коломийська, буд. 35, с. Сопів, Коломийський район,

Івано-Франківська область, 77300)

про стягнення неустойки в сумі 1 107 999, 04 гривень, з яких: 347 607, 55 гривень - пеня, 760 391, 49 гривень штраф, а також зобов`язання вчинити дії за договором на придбання житла на умовах пайової участі № 503/33/463/ПЖ від 07.12.2021,

за участю:

від позивача: Мазура Дмитра Григоровича (в режимі відеоконференції),

від відповідача: Сліпенчук Наталії Андріївни,

В С Т А Н О В И В:

у провадженні Господарського суду Івано-Франківської області перебувала справа за позовом Міністерства оборони України до Приватного виробничо-комерційного підприємства "Житлобуд" про стягнення неустойки в сумі 1 107 999, 04 гривень, з яких: 347 607, 55 гривень - пеня, 760 391, 49 гривень штраф, а також зобов`язання вчинити дії за договором на придбання житла на умовах пайової участі № 503/33/463/ПЖ від 07.12.2021.

14.03.2024 за вх. № 2405/24 через підсистему "Електронний суд" від Приватного виробничо-комерційного підприємства "Житлобуд" надійшла заява про визнання виконавчого документу, а саме наказу Господарського суду Івано-Франківської області від 28.07.2023 у справі № 909/987/22, таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою від 14.03.2024 суд прийняв до розгляду заяву Приватного виробничо-комерційного підприємства "Житлобуд" (вх. № 2405/24 від 14.03.2024) про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню у справі № 909/987/22, призначивши її розгляд в судовому засіданні на 22.03.2024.

14.03.2024 за вх. № 2449/24 через підсистему "Електронний суд" від Приватного виробничо-комерційного підприємства "Житлобуд" надійшла заява про визнання виконавчого документу, а саме наказу Господарського суду Івано-Франківської області від 28.07.2023 у справі № 909/987/22, таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою від 14.03.2024 суд прийняв до розгляду заяву Приватного виробничо-комерційного підприємства "Житлобуд" (вх. № 2449/24 від 14.03.2024) про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню у справі № 909/987/22, призначивши її розгляд в судовому засіданні на 22.03.2024.

Розглянувши подані заяви про визнання виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню, дослідивши надані докази, з`ясувавши правові позиції сторін, суд не вбачає підстав для задоволення означених заяв виходячи з наступного.

Статтею 1291 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, право на виконання рішення, яке виніс суд, є невід`ємною частиною "права на суд", на ефективний захист сторони у справі, а отже, і відновлення справедливості, передбачає зобов`язання адміністративних органів виконувати рішення (п. 40 рішення від 19.03.1997 у справі "Горнсбі проти Греції").

Згідно із частиною 1 статті 327 Господарського процесуального кодексу України, виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

За правилами частини 3 статті 327 Господарського процесуального кодексу України, наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Наказ, судовий наказ, ухвала суду мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

Звертаючись до суду із заявами про визнання виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню, представник заявника послалася на положення статті 328 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 1 статті 328 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Підстави для визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково зазначені в частині 2 статті 328 Господарського процесуального кодексу України, а саме: якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Отже, закон передбачає можливість визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню, якщо він виданий компетентним судом і є належним виконавчим документом, однак наявними є обставини, які виключають необхідність проведення виконавчих дій за цим виконавчим документом.

Підстави для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом наказу, зокрема: видача наказу за рішенням, яке не набрало законної сили; помилкової видачі наказу, якщо вже після видачі наказу у справі рішення суду було скасоване; видачі наказу двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу наказу вже після видачі його дубліката; пред`явлення наказу до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього наказу до виконання. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.01.2018 у справі № 755/15479/15-ц.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 11.05.2023 у справі № 909/987/22 (суддя Михайлишин В. В.) позов задоволено частково: зобов`язано Приватне виробничо-комерційне підприємство "Житлобуд" передати за актами приймання передачі Міністерству оборони України у стані, визначеному розділом 2 Договору № 503/33/463/ПЖ від 07.12.2021 квартири АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 з ключами від квартир та технічною документацією до них; зобов`язано Приватне виробничо-комерційне підприємство "Житлобуд", відповідно до п. 5.3. Договору № 503/33/463/ПЖ від 07.12.2021 за власний рахунок, спільно з уповноваженими представниками Міноборони вчинити дії, які направлені на оформлення права власності на квартири АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 за Державою Україна, в особі Міністерства оборони України; стягнуто з Приватного виробничо-комерційного підприємства "Житлобуд" 1 107 999, 04 гривень, з яких: 347 607, 55 гривень - пеня, 760 391, 49 гривень штраф, а також 22 822, 49 гривень судового збору, з яких: 21 581, 99 гривень судовий збір сплачений за подання позову, 1 240, 50 гривень судовий збір сплачений за подання заяви про забезпечення позову. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

На виконання вищевказаного рішення від 11.05.2023 судом було видано наказ від 28.07.2023, яким стягнуто з Приватного виробничо-комерційного підприємства "Житлобуд" на користь Міністерства оборони України 1 107 999, 04 гривень (один мільйон сто сім тисяч дев`ятсот дев`яносто дев`ять гривень п`ятдесят п`ять копійок), з яких: 347 607, 55 гривень - пеня, 760 391, 49 гривень штраф, а також 22 822, 49 гривень (двадцять дві тисячі вісімсот двадцять дві гривні сорок дев`ять копійок) судового збору, з яких: 21 581, 99 гривень судовий збір сплачений за подання позову, 1 240, 50 гривень судовий збір сплачений за подання заяви про забезпечення позову.

На виконання вищевказаного рішення від 11.05.2023 судом було видано наказ від 04.09.2023, яким зобов`язано Приватне виробничо-комерційне підприємство "Житлобуд" передати за актами приймання передачі Міністерству оборони України у стані, визначеному розділом 2 Договору № 503/33/463/ПЖ від 07.12.2021 квартири АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 з ключами від квартир та технічною документацією до них; зобов`язано Приватне виробничо-комерційне підприємство "Житлобуд", відповідно до п. 5.3. Договору № 503/33/463/ПЖ від 07.12.2021 за власний рахунок, спільно з уповноваженими представниками Міноборони вчинити дії, які направлені на оформлення права власності на квартири АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 за Державою Україна, в особі Міністерства оборони України.

На підставі наказу Господарського суду Івано-Франківської області від 28.07.2023 заступником начальника Коломийського відділу державної виконавчої служби у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Бордуланюк Г. Ю. 28.08.2023 було відкрито виконавче провадження № 72625736 про стягнення з боржника Приватного виробничо-комерційного підприємства "Житлобуд" на користь Міністерства оборони України 1 107 999, 04 гривень, з яких: 347 607, 55 гривень - пеня, 760 391, 49 гривень штраф, а також 22 822, 49 гривень судового збору, з яких: 21 581, 99 гривень судовий збір сплачений за подання позову, 1 240, 50 гривень судовий збір сплачений за подання заяви про забезпечення позову. Всього: 1 130 821, 53 гривень.

На підставі наказу Господарського суду Івано-Франківської області від 04.09.2023 Головним державним виконавцем Коломийського відділу державної виконавчої служби у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Фокіним О. Г. 26.10.2023 було відкрито виконавче провадження № 73154238 про зобов`язання Приватне виробничо-комерційне підприємство "Житлобуд" передати за актами приймання передачі Міністерству оборони України у стані, визначеному розділом 2 Договору № 503/33/463/ПЖ від 07.12.2021 квартири АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 з ключами від квартир та технічною документацією до них.

Зобов`язано Приватне виробничо-комерційне підприємство "Житлобуд", відповідно до п. 5.3. Договору № 503/33/463/ПЖ від 07.12.2021 за власний рахунок, спільно з уповноваженими представниками Міноборони вчинити дії, які направлені на оформлення права власності на квартири АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 за Державою Україна, в особі Міністерства оборони України.

Ухвалою від 29.02.2024 суд задовольнив заяву головного державного виконавця Коломийського відділу державної виконавчої служби у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Фокіна О. Г. про передачу мирової угоди в процесі виконання рішення суду для подальшого розгляду в суді (вх. № 2733/24 від 16.02.2024) у справі № 909/987/22 та затвердив мирову угоду від 12.02.2024, укладену між Міністерством оборони України та Приватним виробничо-комерційним підприємством "Житлобуд" на умовах визначених у ній сторонами.

Разом із тим, що випливає з самої заяви та вбачається з матеріалів справи, мирова угода укладена сторонами в процесі виконання вищевказаного рішення суду у даній справі 12.02.2024, тобто після відкриття означених виконавчих проваджень № 72625736 від 28.08.2023 та № 73154238 від 26.10.2023.

Положеннями пункту 2 частини 1 статті 39 статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження підлягає закінченню, зокрема, у разі затвердження судом мирової угоди, укладеної сторонами у процесі виконання рішення.

Постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини (частина 2 статті 39 Закону України "Про виконавче провадження").

Відтак, оскільки між сторонами у справі укладено мирову угоди в процесі виконання рішення суду, яка затверджена судом ухвалою від 29.02.2024, у державного виконавця були підстави для винесення постанов про закриття виконавчих проваджень на підставі пункту 2 частини 1 статті 39 Закону України "Про виконавче провадження".

Посилання представника відповідача на приписи статті 328 Господарського процесуального кодексу України як на підставу для визнання виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню, у зв`язку з відсутністю у боржника обов`язку щодо примусового виконання рішення суду від 11.05.2023, в даному випадку є неправомірним, оскільки затвердження судом мирової угоди, укладеної сторонами у процесі виконання рішення є підставою для закінчення виконавчого провадження, а не для визнання наказів такими, що не підлягають примусовому виконанню.

Отже, обставини, які б могли бути підставою для визнання виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню, судом не встановлено, а тому немає і підстав для задоволення означених заяв.

Наведені норми свідчать про те, що підстави визнання наказів такими, що не підлягають виконанню відрізняються від підстав закінчення виконавчого провадження у зв`язку з затвердження судом мирової угоди, укладеної сторонами у процесі виконання рішення, про що виноситься постанова державного виконавця на підставі пункту 2 частини 1 статті 39 Закону України "Про виконавче провадження", а не ухвала суду згідно з положеннями статті 328 Господарського процесуального кодексу України.

У разі ж якщо державний (приватний) виконавець відмовляє у винесенні постанови про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 2 частини 1 статті 39 Закону України "Про виконавче провадження", боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби в порядку визначеному статтею 1212 Закону України "Про виконавче провадження".

З матеріалів заяв вбачається, що заступником начальника Коломийського відділу державної виконавчої служби у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Бордуланюк Г. Ю. 12.03.2024 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 72625736.

Водночас, Головним державним виконавцем Коломийського відділу державної виконавчої служби у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Фокіним О. Г. 12.03.2024 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 73154238.

Зважаючи на наведене, суд приходить до висновку, що у задоволенні заяв Приватного виробничо-комерційного підприємства "Житлобуд" вх. № 2405/24 від 14.03.2024 та вх. № 2449/24 від 14.03.2024 про визнання виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню належить відмовити.

Керуючись статтями 234, 235, 328 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. У задоволенні заяв Приватного виробничо-комерційного підприємства "Житлобуд" вх. № 2405/24 від 14.03.2024 та вх. № 2449/24 від 14.03.2024 про визнання виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню у справі № 909/987/22 відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили 22.03.2024 та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду у строк, визначений статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.

3. Повний текст ухвали складено - 26.03.2024.

Суддя В. В. Михайлишин