Рішення

від 26.03.2024 по справі 910/854/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.03.2024Справа № 910/854/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукаса А.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Комунального підприємства «Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів» (вул. Володимира Грищенка, 23, м. Запоріжжя, 69035: ідентифікаційний код 03345018)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гроуп Нод» (вул. Північна, 16, м. Київ, 04214; ідентифікаційний код 36193987)

про стягнення 9 117, 21 грн,

Представник сторін: не викликались

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

1. Стислий виклад позиції Позивача

До Господарського суду міста Києва звернулось Комунальне підприємство «Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів» (далі за текстом - КП «ЕЛУАШ», Позивач, Покупець) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гроуп Нод» (далі за текстом - ТОВ «Гроуп Нод», Відповідач, Постачальник) про стягнення 9 117, 21 грн штрафу на підставі пункту 7.5 договору від 18.07.2019 № 87/ЕЗ про закупівлю товару.

В обґрунтування позовних вимог, Позивач зазначає, що Постачальником не виконано пункт 201.1 статті 201, пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України щодо обов`язкової реєстрації податкової накладної у сумі 54 703, 26 грн у тому числі ПДВ 9 117, 21 грн на дату виникнення податкових зобов`язань, що відповідно стало підставою для нарахування пені згідно умов договору.

2. Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.01.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного без повідомлення (виклику) учасників справи.

Суд зазначає, що ухвала від 26.01.2024 надсилалась на офіційну адресу місцезнаходження Відповідача поштовим повідомленням № 0600246849177, однак конверт повернувся на адресу суду не врученим із зазначенням причин: «за закінченням встановленого строку зберігання».

Приписами статті 10 України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» закріплено, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Приписами пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) закріплено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За приписами частини 8 статті 165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Пунктом 4 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 26.01.2024 у справі № 910/854/24 встановлено Відповідачу п`ятнадцятиденний строк на подання відзиву на позовну заяву, однак станом на дату ухвалення даного рішення суду відзив на позовну заяву не надійшов.

Таким чином, приймаючи до уваги, що Відповідач повідомлявся про відкриття провадження у справі, а матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи, відповідно до частини 5 статті 252 ГПК України суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої сторони про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

18.07.2019 між КП «ЕЛУАШ» (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вега-Пік» (Постачальник) укладено договір № 87/ЕЗ про закупівлю товару (далі за текстом - Договір), відповідно до умов якого Постачальник зобов`язався поставити Замовнику товар - щебінь митий із природного каменю у кількості 410 т, а Замовник зобов`язався відповідно прийняти та оплатити товар.

Судом встановлено, що в подальшому ТОВ «Вега-Пік» змінено найменування на ТОВ «Гроуп Нод».

На виконання умов Договору Відповідачем здійснено поставку товару Позивачу у кількості 207, 82 т, а Замовником сплачено такий товар в розмірі 156 116, 88 грн, в тому числі ПДВ 26 019, 48 грн.

Згідно доводів Позивача оплата товару здійснювалась наступним чином: 04.09.2019 у розмірі 101 413, 62 грн, у тому числі ПДВ 16 902, 27 грн; 19.09.2019 у розмірі 54 703, 26 грн, у тому числі ПДВ 9 117, 21 грн.

Пунктом 6.3.4 Договору встановлено, що Постачальник зобов`язаний на дату виникнення податкових зобов`язань, визначених у відповідності з нормами статті 187 ПКУ, скласти податкову накладну та/або розрахунок коригування в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, відповідно до норм пункту 201.1 статті 201 ПКУ та зареєструвати її у Єдиному реєстрі податкових накладних, у встановлений ПКУ термін, з урахуванням граничних строків, визначених виникненням податкових зобов`язань.

З матеріалів справи вбачається, що Відповідачем складені та зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі за текстом - ЄРПН) податкові накладні: № 2 від 04.09.2019 на загальну суму 101 413, 62 грн., у тому числі ПДВ 16 902, 27 грн., № 8 від 19.09.2019 на загальну суму 54 703, 26 грн., у тому числі ПДВ 9 117, 21 грн.

Згідно доводів Позивача податкова накладна № 2 від 04.09.2019 оформлена та зареєстрована Постачальником відповідно до вимог чинного податкового законодавства, однак податкова накладна № 8 від 19.09.2019 оформлена та зареєстрована Постачальником з порушенням вимог пункт 201.1 статті 201, пункту 187.1 статті 187 ПК України оскільки Відповідачем не виконано встановленого обов`язку щодо реєстрації податкової накладної у загальній сумі 54 703, 26 грн з урахуванням суми ПДВ 9 117, 21 грн на дату виникнення податкового зобов`язання - 17.09.2019.

Так, Постачальник 17.09.2019 поставив Замовнику товар у кількості 72, 82 т, про що свідчить видаткова накладна № РН-0000006 від 17.09.2019, а Замовник оплатив товар 19.09.2019 в розмірі 54 703, 26 грн в тому числі ПДВ 9 117, 21 грн згідно платіжного доручення № 1145 від 19.09.2019.

Відтак, податкова накладна № 8 складена 19.09.2019 замість 17.09.2019, тобто з порушенням дати, встановленої пункту 187.1 статті 187 ПК України, що згідно доводів Позивача не дає йому права отримати податковий кредит в сумі ПДВ - 9 117, 21 грн.

Відповідно до пункту 7.5 Договору у разі порушення порядку реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних та / або розрахунків коригування, Виконавець зобов`язується у семиденний термін з моменту виставлення вимоги відшкодувати Замовнику штраф в розмірі податку на додану вартість.

З огляду на викладене вище, Позивач зазначає, що у Відповідача виникло зобов`язання з оплати штрафу в розмірі 9 117, 21 грн.

Позивач звертався до Відповідача із вимогою від 15.06.2022 № 342 про погашення заборгованості, яка станом на дату звернення до суду з позовом не виконана, що і стало підставою для звернення до суду.

Суд вказує, що матеріали справи не містять заперечень Відповідача щодо заявлених позовних вимог або ж доказів на спростування доводів Позивача.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД

Суд, проаналізувавши укладений між сторонами Договір, дійшов висновку, що між сторонами виникли правовідносини з поставки товару.

Як вбачається зі змісту частини 1 статті 265 Господарського кодексу України (далі за текстом - ГК України) та частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Враховуючи предмет та підстави поданого позову, Позивач зазначає про порушення Відповідачем положень податкового законодавства, що у відповідності до умов Договору свідчить про виникнення у Відповідача обов`язку з оплати штрафу.

Відповідно до частини 1 статті 216 Господарського кодексу України (далі за текстом - ГК України) учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом частини 2 статті 217 ГК України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Частиною 1 статті 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно положень пункту 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Зі змісту вищезазначених статей ГК України вбачається, що зобов`язанням (господарським зобов`язанням) є обов`язки сторін вчинити дії, які спрямовані на досягнення мети договору, тобто, зобов`язанням Постачальника за укладеним між сторонами правочином є обов`язок поставити товар, а Замовника - обов`язок оплатити вартість такого товару.

При цьому, штрафні санкції, відповідно до статей 173, 230 ГК України, можуть нараховуватись лише за неналежне виконання саме цих зобов`язань за договором.

Водночас несвоєчасне здійснення реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних не є порушенням з боку Відповідача правил здійснення господарської діяльності - невиконанням господарського зобов`язання, оскільки такий обов`язок виникає у Відповідача виключно на підставі податкового законодавства.

Зазначення сторонами у договорі про обов`язок Відповідача здійснити реєстрацію податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних не має наслідком зміну характеру відповідних правовідносин з податкових на господарські.

Тому невиконання або неналежне виконання таких умов договору (здійснення реєстрації податкової накладної тощо) не є правопорушенням у сфері господарювання, що відповідно до вимог статті 218, частини 1 статті 230 ГК України виключає можливість притягнення учасника господарських правовідносин до відповідальності у вигляді сплати штрафних санкцій, визначених Господарським кодексом України.

Зобов`язання Відповідача щодо належного (своєчасного) оформлення податкових накладних та їх офіційної реєстрації не стосуються господарських відносин, що склалися між сторонами на підставі укладеного між ними господарського договору, оскільки за своєю правовою природою є податковими зобов`язаннями, які регулюються нормами Податкового кодексу України та контролюються податковими органами.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 02.05.2018 року у справі № 908/3565/16 та від 13.04.2018 у справі № 902/380/17.

Частинами 1-2 статті 74 ГПК України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до частин 1-3 статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

З огляду на встановлені судом обставини, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для стягнення суми нарахованого штрафу, а відтак і відсутні підстави для задоволення даного позову.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на Позивача та йому не відшкодовуються.

Kеруючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, 123, 129, статтями 230, 236-238, статтями 240 та 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Комунального підприємства «Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів» - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення підписано: 26.03.2024

Суддя Антон ПУКАС