Рішення

від 26.03.2024 по справі 910/809/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.03.2024Справа № 910/809/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Бондарчук В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Імперія», Волинська обл., Луцький р-н, с. Липини

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Логіст Партнер», м. Київ

про стягнення 115 391,90 грн,

Без повідомлення (виклику) сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Транс-Імперія» (далі - ТзОВ «Транс-Імперія»/позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Логіст Партнер» (далі - ТзОВ «Логіст Партнер»/відповідач) про стягнення 115 391,90 грн, у тому числі: 76 570,90 грн - основного боргу, 31 930,00 грн - інфляційних втрат та 6 891,00 грн - 3% річних, у зв`язку із неналежним виконанням зобов`язань з оплати транспортних послуг.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 25.01.2024 позовну заяву прийняв до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

ТзОВ «Логіст Партнер» відзиву на позовну заяву не надало, при цьому, було повідомлено про відкриття провадження у справі у встановленому законом порядку.

Отже, за висновком суду, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

У заявці №28/10-2 від 28.10.2020, яка підписана Товариством з обмеженою відповідальністю «Транс-Імперія» (далі - перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Логіст Партнер» (далі - замовник), сторонами погоджено надання транспортних послуг на таких умовах:

Маршрут: м. Брюссель (Бельгія) - м. Київ (Україна);

Тип автомобіля: Тент, 86 м3 ;

№ авто, № напівпричепа: Даф АС8600ВО/АС1702ХР;

Дата прибуття на завантаження: 03.11.2020;

Сума фрахту, умови оплати: 2 300 Євро, по курсу НБУ на момент завантаження, протягом 7-10 робочих днів з моменту отримання оригіналів документів.

Так, 07.11.2020 позивачем надано послуги з перевезення вантажу, що підтверджується відбитком печатки ТзОВ «Логіст Партнер» у графі №24 Міжнародної товарно-транспортної накладної CMR №110402 про отримання відповідачем вантажу.

11.11.2020 позивачем складено та підписано акт №РНа-000768 здачі-прийняття робіт на суму 76 570,90 грн та рахунок-фактуру №СФ-0000753 на суму 76 570,90 грн, які направлені 16.11.2020 на адресу відповідача, що підтверджується фіскальним чеком АТ «Укрпошта» №4302001519957.

Проте, відповідач підписаний акт здачі-прийняття робіт №РНа-000768 позивачу не повернув, при цьому, будь-яких зауважень щодо якості, обсягу та вартості наданих послуг також не надав.

Отже, з огляду на умови, погоджені у заявці №28/10-2 від 28.10.2020, ТзОВ «Логіст Партнер» зобов`язаний був здійснити оплату протягом 7-10 робочих днів з моменту отримання оригіналів документів.

Проте, відповідач за надані послуги з перевезення вантажу не розрахувався, внаслідок чого утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 76 570,90 грн.

Отже, у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем зобов`язань з оплати за надані транспортні послуги, позивач звернувся до суду із цим позовом про стягнення заборгованості у розмірі 76 570,90 грн, а також 3% річних у сумі 6 891,00 грн та інфляційних втрат у розмірі 31 930,00 грн, нарахованих за період з 01.01.2021 по 31.12.2023.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Отже, судом встановлено, що між ТзОВ «Транс-Імперія» та ТзОВ «Логіст Партнер» укладено договір про надання транспортних послуг, що підтверджується підписаною сторонами заявкою №28/10-2 від 28.10.2020 та Міжнародною товарно-транспортною накладною CMR №110402.

Згідно із ч. 1 ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Частиною 3 ст. 909 ЦК України унормовано, що укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Отже, судом вище встановлено, що між сторонами укладено договір про надання транспортних послуг, відповідно до якого позивач надав, а відповідач прийняв згідно із заявкою №28/10-2 від 28.10.2020 транспортні послуги на загальну суму 76 570,90 грн, що підтверджується відміткою у графі №24 Міжнародної товарно-транспортної накладної CMR №110402, в якій міститься відбиток печатки ТзОВ «Логіст Партнер» про отримання вантажу.

Також з матеріалів справи вбачається, що позивачем складено та підписано акт №РНа-000768 здачі-прийняття робіт на суму 76 570,90 грн та рахунок-фактура №СФ-0000753 на суму 76 570,90 грн, які були направлені 16.11.2020 на адресу відповідача, проте останній підписаний акт здачі-прийняття робіт не повернув, оплату за надані послуги не здійснив, при цьому, зауважень щодо обсягу, якості та вартості наданих послуг матеріали справи не містять.

Частиною 2 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що у заявці №28/10-2 від 28.10.2020 сторони погодили умови оплати, зокрема: протягом 7-10 робочих днів з моменту отримання оригіналів документів.

Як зазначено судом вище, 16.11.2020 позивачем направлено на адресу відповідача акт №РНа-000768 здачі-прийняття робіт на суму 76 570,90 грн та рахунок-фактуру №СФ-0000753 на суму 76 570,90 грн.

Так, згідно із пунктами 1, 2 Розділу ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерством інфраструктури України від 28.11.2013 № 958, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв`язку (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку): 1) місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1; 2) у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2; 3) між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+3; 4) між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об`єкті поштового зв`язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення. При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

З огляду на те, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження отримання відповідачем акту здачі-прийняття робіт №РНа-000768 від 11.11.2020 та рахунку-фактури №СФ-0000753 від 11.11.2020, кінцевим строком оплати (з урахуванням строку на поштовий перебіг) є 04.12.2020.

Однак, ТзОВ «Логіст Партнер» за надані транспортні послуги не розрахувалось, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 76 570,90 грн, на підтвердження зворотного відповідачем не надано суду буд-яких інших доказів.

Згідно зі ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до вимог ст. 76, ст. 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Таким чином, ураховуючи встановлене вище, оскільки відповідачем не надано суду жодних доказів на спростування заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що ТзОВ «Логіст Партнер» порушило умови договору про надання транспортних послуг та положення ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, що має наслідком задоволення вимог позивача про стягнення заборгованості у розмірі 76 570,90 грн.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних у сумі 6 891,00 грн та інфляційні втрати у розмірі 31 930,00 грн, нараховані за період з 01.01.2021 по 31.12.2023.

Так, відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив надані позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, і встановив, що позивачем допущено арифметичну помилку при розрахунку інфляційних втрат, водночас, їх сума не перевищує розміру, обчисленого суду, що має наслідком задоволення цих вимог.

Згідно зі статтею 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Імперія» задовольнити.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Логіст Партнер» (04112, місто Київ, вулиця Ризька, будинок 8-А, офіс 141; ідентифікаційний код 43825253) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Імперія» (45601, Волинська область, Луцький район, село Липини, вулиця Рівненська, будинок 139; ідентифікаційний код 32872217) 76 570 (сімдесят шість тисяч п`ятсот сімдесят) грн 90 коп. - заборгованості, 6 891 (шість тисяч вісімсот дев`яносто одну) грн 00 коп. - 3% річних, 31 930 (тридцять одну тисячу дев`ятсот тридцять) грн 00 коп. - інфляційних втрат та 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп. - судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів в порядку, передбаченому ст.ст. 253-259, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Суддя В.В. Бондарчук