Рішення

від 26.03.2024 по справі 910/18032/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.03.2024Справа № 910/18032/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) господарську справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Незалежна Експертна Платформа"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Озон Інвестмент"

про стягнення 10 000,00 грн

без виклику представників сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Незалежна Експертна Платформа" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Озон Інвестмент" про стягнення 10 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконання відповідачем зобов`язань з оплати послуг згідно з рахунком позивача № ВС-МС03/22-01/11 від 22.11.2021 та актом від 22.11.2021 № 22-01/11 на виконання послуг з консультування з питань комерційної діяльності й керування.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.11.2023 вказану позовну заяву залишено без руху, а також встановлено п`ятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.12.2023 відкрито провадження у справі № 910/18032/23 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання), а також встановлено строки для вчинення процесуальних дій.

Копія вказаної ухвали отримана позивачем 14.12.2023 через підсистему «Електронний суд», а відповідачем - 28.12.2023, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Таким чином, судом встановлено факт належного повідомлення сторін про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

Відповідач правом на подання відзиву на позов не скористався.

У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Суд відзначає, що сторонам було надано достатньо часу (з урахуванням введеного на території України воєнного стану та затримок у доставці поштової кореспонденції, поданою позивачем заявою про зменшення позовних вимог, яка прийнята судом до розгляду) для подання всіх пояснень, заяв та клопотань.

Від сторін не надходило клопотань про розгляд даної справи з повідомленням викликом представників сторін.

Зважаючи на належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників (без проведення судового засідання) та наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до правил ч. 9 ст. 165, ст. 202 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши надані документи та матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

22.11.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «БТІ Консалтинг» (назва якого в подальшому змінена на ТОВ «Незалежна Експертна Платформа» відповідно до рішення учасника від 29.12.2022), в особі директора, та відповідачем, в особі представника Томаса Бретшнейдера, який діяв на підставі довіреності № 1-01/10/21 від 01.10.2021, підписано акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) на загальну суму 50 000,00 грн.

Крім того, 22.11.2021 позивачем виставлено рахунок № ВС-МС03/22-01/11 на оплату на суму 50 000,00 грн.

23.12.2021 позивачем проведено оплату в розмірі 40 000,00 грн з призначенням платежу "згідно рахунку № ВС-МС03/22-01/11 від 22.11.2021".

22.07.2023 позивач звернувся до відповідача з вимогою № 18-01/03 від 18.01.2023 про сплату заборгованості в розмірі 10 000,00 грн, вказана вимога отримана відповідачем 10.08.2023, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 0305719609862.

Проте, як вказує позивач, відповідач кошти у розмірі 10 000,00 грн не сплатив, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом та просить стягнути заборгованість.

Розглядаючи даний спір та вирішуючи його по суті, оцінюючи правомірність заявлених позивачем вимог, суд виходив з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Частиною 1 ст. 202 Цивільного кодексу України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ч. 2 вищевказаної статті).

Враховуючи викладене та зважаючи на зміст спірних правовідносин, суд дійшов висновку про те, що між сторонами виникли господарські правовідносини з надання послуг, шляхом укладення договору у спрощений спосіб, а дії сторін щодо надання послуг та намір їх оплатити засвідчують їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України).

Частиною 1 ст. 903 Цивільного кодексу України встановлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 7 вказаної статті, не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Частиною 1 ст. 202 Господарського кодексу України встановлено, що господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач документів, які б підтверджували оплату заборгованості перед позивачем в повному обсязі або спростовували доводи останнього, суду не надав, у зв`язку з чим суд вважає вимоги позивача про стягнення за відповідача заборгованості в сумі 10 000,00 грн обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по оплаті позову судовим збором підлягають покладенню на відповідач в розмірі 2684,00 грн

Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Озон Інвестмент" (03151, м. Київ, вул. Ушинського, буд. 40, офіс 302, код 35378830) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Незалежна Експертна Платформа" (03061, м. Київ, вул. Шепелева Миколи, буд. 6, офіс 105/2, код 36468594) 10 000 (десять тисяч грн 00 коп) основного боргу, судовий збір у розмірі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири грн 00 коп.).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повне рішення підписано 26.03.2024.

Суддя О.Г. Удалова