Рішення

від 14.03.2024 по справі 916/4961/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" березня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/4961/23Господарський суд Одеської області у складі судді Гута С.Ф.,

секретар судового засідання Шпак І.А.,

за участю представників учасників справи:

від позивача: Бернатович О.О.,

від відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Державного підприємства «АДМІНІСТРАЦІЯ МОРСЬКИХ ПОРТІВ УКРАЇНИ» в особі Одеської філії Державного підприємства «АДМІНІСТРАЦІЯ МОРСЬКИХ ПОРТІВ УКРАЇНИ» (адміністрація Одеського морського порту) до відповідача: Дочірнього підприємства "ГРАНІТ УКРАЇНА" Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОПРОМІМПЕКС" про розірвання договору та стягнення,

зазначає наступне:

Державне підприємство АДМІНІСТРАЦІЯ МОРСЬКИХ ПОРТІВ УКРАЇНИ в особі Одеської філії Державного підприємства АДМІНІСТРАЦІЯ МОРСЬКИХ ПОРТІВ УКРАЇНИ (адміністрація Одеського морського порту) звернулось до Господарського суду одеської області із позовною заявою, в якій просить:

розірвати договір від 19.11.2021 р. № 3159-В-ОДФ-21, укладений між Державним підприємством АДМІНІСТРАЦІЯ МОРСЬКИХ ПОРТІВ УКРАЇНИ в особі Одеської філії Державного підприємства АДМІНІСТРАЦІЯ МОРСЬКИХ ПОРТІВ УКРАЇНИ та Дочірнім підприємством "ГРАНІТ УКРАЇНА" Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОПРОМІМПЕКС";

стягнути з Дочірнього підприємства "ГРАНІТ УКРАЇНА" Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОПРОМІМПЕКС" непогашений аванс у розмірі 524578,86 грн.

Обґрунтовуючи звернення із позовною заявою Державне підприємство АДМІНІСТРАЦІЯ МОРСЬКИХ ПОРТІВ УКРАЇНИ в особі Одеської філії Державного підприємства АДМІНІСТРАЦІЯ МОРСЬКИХ ПОРТІВ УКРАЇНИ (адміністрація Одеського морського порту) (далі ДП АМПУ, Позивач) посилається на те, що Дочірнім підприємством "ГРАНІТ УКРАЇНА" Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОПРОМІМПЕКС" (далі ДП «ГРАНІТ УКРАЇНА», Відповідач) порушено умови взятих на себе за укладеним договором зобов`язань в частині своєчасного виконання погодженого кола робіт, у зв`язку із чим та на підставі триваючих обставин непереборної сили Позивачем реалізовано право на розірвання договору в односторонньому порядку, відповідно сума сплаченого авансу розміром 524578,86 грн підлягає поверненню, однак вказане повідомлення повернулось неврученими.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.11.2023 р. позовній заяві ДП АМПУ присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 916/4961/23 та визначено суддю Господарського суду Одеської області Гута С.Ф. для її розгляду.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.11.2023 р. прийнято позовну заяву ДП АМПУ до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/4961/23, ухвалено розглядати справу в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 19.12.2023 р.

Надіслана ДП «ГРАНІТ УКРАЇНА» на зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресу копія ухвали про відкриття провадження у справі повернулась неврученою із відміткою поштової установи про відсутність адресата за вказаною адресою.

Додатково господарським судом надіслано ухвалу про відкриття провадження у справі на адресу електронної пошти ДП «ГРАНІТ УКРАЇНА», зазначену Позивачем у позовній заяві.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.12.2023 р. відкладено розгляд справи на 18.01.2024 р.

З метою повідомлення ДП «ГРАНІТ УКРАЇНА» про судове провадження господарським судом розміщено оголошення на офіційному сайті судової влади України.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.01.2024 р. продовжено строк підготовчого провадження у справі на 30 днів, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 15.02.2024 р.

Додатково господарським судом надіслано ухвалу від 18.01.2024 р. на адресу електронної пошти ДП «ГРАНІТ УКРАЇНА», зазначену Позивачем у позовній заяві, та розміщено оголошення на офіційному сайті судової влади України.

Надіслані ДП «ГРАНІТ УКРАЇНА» на зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресу копії ухвал від 19.12.2023 р. та 18.01.2024 р. повернулись неврученими із відмітками поштової установи про відсутність адресата за вказаною адресою.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.02.2024 р. відкладено розгляд справи на 14.03.2024 р.

З метою повідомлення ДП «ГРАНІТ УКРАЇНА» про судове провадження господарським судом розміщено оголошення на офіційному сайті судової влади України.

Надіслана ДП «ГРАНІТ УКРАЇНА» на зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресу копія ухвали від 15.02.2024 р. повернулась неврученою.

У призначене на 14.03.2024 р. судове засідання, як і в жодне інше, представник ДП «ГРАНІТ УКРАЇНА» не з`явився, підстав неявки представника суду не повідомлено.

Відповідно до пункту 5 частини 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Виходячи зі змісту статей 120,242 ГПК, пунктів 11,17,99,116,117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. № 270, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною (наявність такої адреси в ЄДР прирівнюється до повідомлення такої адреси стороною), і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 17.11.2021 р. у справі № 908/1724/19, від 14.08.2020 р. у справі № 904/2584/19 та від 13.01.2020 р. у справі № 910/22873/17.

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 р. у справі № 800/547/17, постановах Верховного Суду від 27.11.2019 р. у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 р. у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 р. у справі № 24/260-23/52-б, від 21.01.2021 р. у справі № 910/16249/19, від 19.05.2021 р. у справі № 910/16033/20, від 20.07.2021 р. у справі № 916/1178/20, від 07.09.2022 р. у справі № 910/10569/21).

Окрім того, у відповідності до приписів пункту 76 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. № 270 із змінами, для отримання поштових відправлень користувачі послуг поштового зв`язку повинні забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України Про поштовий зв`язок, цих Правил. Ухвали Господарського суду Одеської області надсилались на адресу ДП «ГРАНІТ УКРАЇНА» зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проте отримання їх Відповідачем залежить від суб`єктивної поведінки останнього, відтак надіслана кореспонденція суду вважається врученою належним чином, а Відповідач обізнаним про призначенні судові засідання.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Кузнецов та інші проти Російської Федерації зазначено, що ще одним завданням вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції. Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи Серявін та інші проти України, Проніна проти України), з якої випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Європейський суд з прав людини зазначав, що відсутнє порушення, якщо відповідач у цивільній справі відсутній, при цьому його не було знайдено за адресою, яку надали позивачі, а місце його перебування неможливо було встановити, незважаючи на зусилля національних органів влади, зокрема, розміщення оголошень у газетах та подання запитів до поліції (рішення у справі "Нун`єш Діаш проти Португалії" від 10.04.2003 р.).

Додатково, у даному випадку суд враховує, що за приписами частини 1 статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

В ході розгляду даної справи Господарським судом Одеської області, у відповідності до пункту 4 частини 5 статті 13 ГПК України, створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Письмового відзиву від ДП «ГРАНІТ УКРАЇНА» до Господарського суду Одеської області як і інших клопотань або заяв не надходило у зв`язку з чим у відповідності до частини 4 статті 13 та частини 9 статті 165 ГПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

14.03.2024 р. судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку статті 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Приписами статті 14 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані докази, суд встановив:

19.11.2021 р. між ДП АМПУ (Замовник) та ДП «ГРАНІТ УКРАЇНА» (Виконавець) укладено договір № 3159-В-ОДФ-21 (Договір), відповідно до пункту 1.1 якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов`язання надати «Послуги з поточного ремонту деформаційних швів 4-ї черги естакади порту, інв. № 072558, Одеської філії ДІЇ "АМПУ за кодом ДК 021:2015 45450000-6 «Інші завершальні будівельні роботи» (Послуги), зазначені в Технічному завданні (Додаток № 1 до Договору, який є його невід`ємною частиною) в обсязі Договірної ціни (Додаток № 2 до Договору, який є його невід`ємною частиною) у порядку та на умовах, визначених Договором, а Замовник зобов`язується прийняти і оплатити Послуги.

Технічні, кількісні характеристики Послуг, які надаються за цим Договором відображаються в Технічному завдані (Додаток № 1 до Договору) та підтверджуються Договірною ціною (Додаток № 2 до Договору) (пункт 1.2).

Джерело фінансування Послуг власні кошти Замовника (пункт 1.3).

Строк надання Послуг 140 календарних днів безпосереднього надання Послуг (пункт 2.1).

Виконавець приступає до надання Послуг не пізніше 15 (п`ятнадцяти) календарних днів після перерахування Виконавцю авансу згідно з п. 4.1. Договору (пункт 2.2).

Початок надання Послуг та їх закінчення Сторони оформлюють окремими двосторонніми актами, підписаними уповноваженими представниками Замовника та Виконавця (пункт 2.3).

Надання Послуг може бути призупинено, у разі виникнення обставин непереборної сили перелічених в п. 10.1 цього Договору та несприятливих метеорологічних умов (за умови надання довідки Гідрометеорологічного центру Чорного та Азовського морів), виробничої необхідності, неможливості надання фронту робіт, відсутності фінансування у затвердженому фінансовому плані ОФ ДП «АМПУ» на поточний рік. Призупинення, відновлення надання Послуг оформлюється двосторонніми актами призупинення, відновлення надання Послуг чи актами простоїв за підписами уповноважених представників Замовника і Виконавця та не потребує внесення відповідних змін до Договору. Такий строк (затримки) не зараховується до строку безпосереднього надання Послуг (пункт 2.4).

Місце надання Послуг: Україна, 65026, Одеська обл., м. Одеса, Митна площа (пункт 2.6).

Ціна цього Договору становить 1457163,50 (один мільйон чотириста п`ятдесят сім тисяч сто шістдесят три грн 50 коп.) грн без ПДВ, крім того ПДВ 291432,70 (двісті дев`яносто одна тисяча чотириста тридцять дві гривні 70 коп.) грн, разом ціна цього

Договору становить 1748596,20 (один мільйон сімсот сорок вісім тисяч п`ятсот дев`яносто шість грн 20 коп.) грн з ПДВ. Вид ціни тверда договірна ціна (пункт 3.1)

Замовник здійснює попередню оплату у розмірі 30 (тридцяти) відсотків від ціни цього Договору, що складає 437149,05 грн. без ПДВ, сума ПДВ 87429,81 грн, всього з ПДВ 524578,86 грн. з ПДВ протягом 15 (п`ятнадцяти) банківських днів з дати набрання чинності цього Договору на підставі отриманого Замовником оригіналу належним чином оформленого рахунку від Виконавця та надання забезпечення повернення авансового платежу у вигляді банківської гарантії… (пункт 4.1).

Замовник здійснює оплату за фактично надані Послуги шляхом перерахування грошових коштів з поточного рахунку Замовника у розмірі 100 % (сто відсотків) від вартості фактично наданих Послуг, з урахуванням попередньої оплати та за умови отримання зареєстрованої податкової накладної на суму попередньої оплати, після підписання Акту приймання виконаних будівельних робіт, протягом 15 (п`ятнадцяти) банківських днів з дня отримання Замовником належним чином оформленого оригіналу рахунку Виконавця та належним чином оформленої податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної в електронній формі та зареєстрованій в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) в порядку та строки визначені податковим законодавством (пункт 4.2).

Виконавець протягом терміну дії договору, з дня надходження коштів (авансу) підтверджує їх використання за призначенням згідно з Актом приймання виконаних будівельних робіт (за формою КБ-2в) та «Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат» (за формою КБ-3). Погашення (зарахування) авансу здійснюється при проміжних оплатах за наданні послуги, пропорційно вартості наданих послуг по актам за встановленими формами (КБ-2в) (пункт 4.3).

Приймання Замовником Послуг, наданих Виконавцем, проводиться у місяці пред`явлення їх Виконавцем Замовнику, шляхом підписання повноважними представниками Сторін Актів приймання виконаних будівельних робіт (за формою КБ-2в) та Довідки про вартість викопаних будівельних робіт (за формою КБ-3) (пункт 7.1).

Акти приймання виконаних будівельних робіт (за формою КБ-2в) та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт (за формою КБ-3), складаються на підставі наданих Послуг та надаються Виконавцем на розгляд Замовнику не пізніше 25 числа звітного місяця із підтвердженням відповідними документами фактичних витрат Виконавця в порядку визначеному Національними стандартами України та чинним законодавством (пункт 7.2).

У разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України та цим Договором (пункт 8.1).

Сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим Договором у разі виникнення обставин непереборної сили (форс-мажору), які не існували під час укладання цього Договору та виникли поза волею Сторін, перелік таких обставин визначено у ч.2 ст.14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» (пункт 10.).

Сторона, що не може виконати зобов`язання за цим Договором унаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажору), повинна не пізніше ніж 5 (п`яти) робочих днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу Сторону у письмовій формі (пункт 10.2).

Доказом виникнення обставин непереборної сили (форс-мажору) та строку їх дії є відповідні документи, які видаються Торгово-промисловою палатою України або іншим компетентним органом. Неповідомлення або невчасне повідомлення позбавляє Сторону права посилатися на будь-яке вищезазначене як на підставу, звільнення від відповідальності за невиконання зобов`язань (пункт 10.3).

У разі коли строк дії обставин непереборної сили (форс-мажору) продовжується більше ніж 5 (п`ять) робочих днів, кожна із Сторін має право розірвати цей Договір в односторонньому порядку, шляхом направлення письмового повідомлення про це іншій Стороні. В цьому випадку Договір вважається розірваним в день отримання відповідного повідомлення і оформлення додаткової угоди про розірвання Договору не вимагається (пункт 10.4).

Договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін, засвідчення печатками (за їх наявності) і діє до 31.12.2022 р., але в будь якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за Договором (пункт 13.1).

Замовник має право відмовитись від Договору в односторонньому порядку, що має наслідком розірвання Договору, надіславши повідомлення Виконавцю у разі: прийняття судом постанови про визнання Виконавця банкрутом; застосування щодо Виконавця санкцій відповідно до Закону України «Про санкції» від 14.08.2014 №1644-VІІ, Указів Президента України, якими вводяться в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій); порушення Виконавцем антикорупційних застережень; в інших випадках, передбачених Договором.

Договір вважається розірваним в день отримання відповідного повідомлення Виконавцем, і оформлення додаткової угоди про розірвання Договору не вимагається (пункт 13.3).

Розділ 16 Договору, містить інформацію про сторін, в т.ч. адресу електронної пошти Відповідача, на яку господарським судом надсилались ухвали.

Договір підписано представниками сторін та скріплено печатками контрагентів.

Між ДП АМПУ як Замовником та ДП «ГРАНІТ УКРАЇНА» як Виконавцем підписано Додаток № 1 до Договору Технічне завдання та Додаток № 2 до Договору Договірна ціна.

13.12.2021 р. ДП АМПУ перераховано ДП «ГРАНІТ УКРАЇНА» 524578,85 грн відповідно до платіжного доручення № 2065.

17.01.2022 р. між ДП АМПУ як Замовником та ДП «ГРАНІТ УКРАЇНА» як Виконавцем підписано акт про початок надання послуг за Договором (послуги з поточного ремонту деформаційних швів…). Підставами для початку робіт визначено підписання Договору та сплата 13.12.2021 р. авансу.

28.02.2022 р. ДП «ГРАНІТ УКРАЇНА» завернулось до ДП АМПУ листом № 43, в якому посилається на оголошення воєнного стану в України, лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 р., розділ 10 укладеного Договору та повідомляє про тимчасову неможливість виконання зобов`язань за Договором на строк воєнного стану.

Додатковою угодою від 30.12.2022 р. № 1 до Договору викладено пункт 13.1 Договору у новій редакції: «Договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін, засвідчення печатками (за їх наявності) і діє до 31.12.2023 р., але в будь якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за Договором».

14.06.2023 р. ДП АМПУ звернулось до ДП «ГРАНІТ УКРАЇНА» із листом № 1303/19-06-01/Вих, в якому повідомляє про здійсненну попередньо оплату за Договором у сумі 524578,86 грн, відповідно до підписано між сторонами акту початком робіт визначено 17.01.2022 р., у той же час, у зв`язку із введенням воєнного стану та настанням форс-мажорних обставин, роботи за Договором призупинені з 24.02.2022 р., посилається на те, що ДП «ГРАНІТ УКРАЇНА» не доведено наявність форс-мажорних обставин для конкретного випадку виконання господарського зобов`язання за укладеними Договором та просить у найкоротший термін повідомити про можливість відновлення надання послуг за Договором.

19.07.2023 р. ДП «ГРАНІТ УКРАЇНА» звернулось до ДП АМПУ із листом № 47 (відповідь на лист № 1303/19-06-01/Вих), в якому повідомляє про отримання 13.12.2021 р. авансу розміром 524578,86 грн, розпочаті 17.01.2022 р. роботи, те, що станом на 24.02.2022 р. виконано робіт на загальну суму 204186,54 грн, проте акт виконаних робіт не підписаний. У той же час, починаючи з 24.02.2022 р. виконання Договору призупинено, надає отриманий сертифікат Торгово-промислової палати України від 07.08.2023 р. Посилається на те, що для продовження послуг по ремонту деформаційних швів необхідна закупівля матеріалів, вартість яких не передбачено договірною ціною. Просить розглянути можливість прийняття виконаних робіт на суму 204186,54 грн станом на 24.02.2022 р. із повним погашенням суми виконаних робіт в залік авансового платежу, у той же час, залишок невикористаного авансу зобов`язується повернути найближчим часом.

07.08.2023 р. ДП «ГРАНІТ УКРАЇНА» отримано сертифікат № 3200-23-3517 Київської обласної (регіональної) торгово-промислової палати України, яким засвідчено виникнення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) стосовно укладеного із ДП АМПУ Договору, які унеможливили виконання Договору в зазначений термін. Початок дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) 24.02.2022 р., станом на 07.08.2023 р. тривають.

20.09.2023 р. ДП АМПУ складено до ДП «ГРАНІТ УКРАЇНА» лист № 1903/19-06-01/Вих, в якому повідомляє, що станом на дату листу призупинення робіт за Договором становить більше 15 місяців, передбачені Договором роботи не проводились, те, що деформаційні шви протікають через прориви гумових заповнень, що може призвести до зниження експлуатаційних якостей споруди, те, що роботи мають бути виконано до настання низьких температур, просить терміново відновити та завершити увесь комплекс ремонтних робіт за Договором до кінця поточного року. Відповідно до залишеної відмітки кур`єрською службою доставки не знайдено адресата за місцем розташування.

11.10.2023 р. ДП АМПУ складено до ДП «ГРАНІТ УКРАЇНА» лист № 2004/19-06-01/Вих, в якому посилається на здійсненну попередньо оплату за Договором у сумі 524578,86 грн, відповідно до підписано між сторонами акту початком робіт визначено 17.01.2022 р., отримання листа Відповідача разом із сертифікатом Торгово-промислової палати України; посилається на те, що ДП «ГРАНІТ УКРАЇНА» не приступило до надання послуг за Договором та не повернуло аванс, те, що деформаційні шви протікають через прориви гумових заповнень, що може призвести до зниження експлуатаційних якостей споруди, те, що роботи мають бути виконано до настання низьких температур; посилається на те, що Виконавець самоусунувся від виконання взятих на себе зобов`язань за Договором. Повідомляє про односторонню відмову від Договору на підставі пункту 10.4 та пропонує негайно повернути невикористаний аванс у сумі 524578,66 грн. Відповідно до залишеної відмітки кур`єрською службою доставки не знайдено адресата за місцем розташування.

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані докази, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків:

У відповідності до статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Правочин, різновидом якого є договори основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, стаття 12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Частиною 1 статті 15 ЦК України закріплено право кожної особи на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або оспорювання.

Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликане поведінкою іншої особи.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Згідно із частиною 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Приписами статті 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно із приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Приписами статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 598 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до приписів статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Припинення зобов`язання слід відрізняти від закінчення строку дії договору. Закінчення строку дії договору означає, що між його сторонами у майбутньому не будуть виникати взаємні права та обов`язки, що випливали із цього договору. Але ті зобов`язання, які вже існують на момент закінчення строку дії договору, будуть існувати і після його закінчення доти, доки вони не будуть припинені на підставах, встановлених договором або законом (пункт 68 постанови Верховного Суду від 10.02.2021 р. у справі № 908/288/20).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

В свою чергу, частинами 1 та 2 статті 67 ГК України передбачено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

В свою чергу, частиною 1 статті 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як встановлено статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Аналогічні положення містяться в частинах 1 та 7 статті 193 ГК України, в яких визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписи статті 837 ЦК України передбачають, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Підрядник зобов`язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором (частина 1 статті 839 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Господарський суд, проаналізувавши наведені вище норми матеріального права в аспекті спірних правовідносин, зазначає, що між Сторонами у справі господарські зобов`язання, підставою яких є письмовий Договір № 3159-В-ОДФ-21 від 19.11.2021 р.

Як зазначено у пункті 2.2 Договору, Виконавець приступає до надання Послуг не пізніше 15 (п`ятнадцяти) календарних днів після перерахування Виконавцю авансу згідно з п. 4.1. Договору. При цьому Строк надання Послуг становить 140 календарних днів (пункт 2.1).

Судом встановлено, що 13.12.2021 р. ДП АМПУ перераховано ДП «ГРАНІТ УКРАЇНА» 524578,85 грн відповідно до платіжного доручення № 2065, а 17.01.2022 р. між ДП АМПУ як Замовником та ДП «ГРАНІТ УКРАЇНА» як Виконавцем підписано акт про початок надання послуг за Договором (послуги з поточного ремонту деформаційних швів…). Підставами для початку робіт визначено підписання Договору та сплата 13.12.2021 р. авансу.

ДП «ГРАНІТ УКРАЇНА» не представлено до матеріалів справи доказів виконання взятих на себе за укладеним Договором зобов`язань в частині своєчасного та остаточно виконання погодженого кола робіт, у той же час із представлено до матеріалів справи листування вбачається виникнення у Відповідача форс-мажорних обставин, що підтверджено дослідженим в описовій частині рішення сертифікатом № 3200-23-3517 Київської обласної (регіональної) торгово-промислової палати України, та які позбавили можливості виконання взятих зобов`язань у встановлений умовами Договору строк.

Підстави для зміни або розірвання договору, визначені статтею 651 ЦК України і за загальним правилом, викладеним в частині 1 цієї статті, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Про зміну або розірвання договору в порядку частини 1 статті 651 ЦК України сторони вправі домовитися в будь-який час на свій розсуд (крім випадків, обумовлених законодавчо).

Разом з тим, законодавець передбачає випадки, коли розгляд питання про внесення змін до договору чи про його розірвання передається на вирішення суду за ініціативою однієї із сторін.

Так, за частиною 2 статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Зміна умов договору (чи його розірвання) в судовому порядку з причин істотного порушення договору є правовим наслідком порушення зобов`язання іншою стороною договору у відповідності до пункту 2 частини 1 статті 611 ЦК України, тобто способом реагування та захисту права від порушення договору, яке вже відбулося.

Іншими підставами для зміни або розірвання договору в судовому порядку (крім істотного його порушення) відповідно до частини 2 статті 651 ЦК України є випадки, встановлені законом або договором, і настання таких випадків зумовлює право сторони ініціювати в судовому порядку питання зміни чи припинення відповідних договірних правовідносин.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (абзац 2 частини 2 статті 651 ЦК України).

З аналізу статті 651 ЦК України вбачається, що йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору. Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. У такому випадку вина (як суб`єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати зміни договору на підставі частини 2 статті 651 ЦК України. Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. Водночас йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення між шкодою та тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.

Наведений правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 16.10.2018 р. у справі № 910/3568/18, від 17.04.2019 р. у справі № 910/6381/18 та від 14.08.2019 р. у справі № 910/8819/18.

У той же час приписи статті 849 ЦК України передбачають, що замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядник (частина 1). Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків (частина 2). Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника (частина 3). Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору (частина 4).

Поряд із цим, пунктом 10.4 укладеного між сторонами у справі Договору передбачено, що у разі коли строк дії обставин непереборної сили (форс-мажору) продовжується більше ніж 5 (п`ять) робочих днів, кожна із Сторін має право розірвати цей Договір в односторонньому порядку, шляхом направлення письмового повідомлення про це іншій Стороні. В цьому випадку Договір вважається розірваним в день отримання відповідного повідомлення і оформлення додаткової угоди про розірвання Договору не вимагається.

Як встановлено судом, 11.10.2023 р. ДП АМПУ складено до ДП «ГРАНІТ УКРАЇНА» лист № 2004/19-06-01/Вих, в якому повідомляє про односторонню відмову від Договору на підставі пункту 10.4 та пропонує негайно повернути невикористаний аванс у сумі 524578,66 грн. При цьому відповідно до залишеної відмітки кур`єрською службою доставки не знайдено адресата за місцем розташування.

Враховуючи викладене, те, що строк дії обставин непереборної сили (форс-мажору) для однієї із сторін Договору продовжується більше ніж 5 робочих днів, те, що обумовлені Договором роботи не виконано, тобто ДП АМПУ позбавляється того, на що воно розраховувало при укладенні договору, те, що надісланий ДП «ГРАНІТ УКРАЇНА» лист про односторонню відмову від Договору не вручено ДП «ГРАНІТ УКРАЇНА», господарський суд доходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині розірвання договору від 19.11.2021 р. № 3159-В-ОДФ-21.

За статтею 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

З наведених норм убачається, що особа, яка набула майно (кошти) без достатньої правової підстави (або підстава набуття цього майна (коштів) згодом відпала) зобов`язана повернути набуте майно (кошти) потерпілому.

Означене недоговірне зобов`язання виникає в особи безпосередньо з норми статті 1212 ЦК України на підставі факту набуття нею майна (коштів) без достатньої правової підстави або факту відпадіння підстави набуття цього майна (коштів) згодом. Це зобов`язання виникає в особи з моменту безпідставного отримання нею такого майна (коштів) або з моменту, коли підстава їх отримання відпала.

Враховуючи те, що підставою отримання ДП «ГРАНІТ УКРАЇНА» авансу у розмірі 524578,86 грн був Договір від 19.11.2021 р. № 3159-В-ОДФ-21, який судом розірвано, тобто правова підстави набуття коштів відпала, те, що ДП «ГРАНІТ УКРАЇНА» не представлено доказів виконання взятих на себе зобов`язань, господарський суд доходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з ДП «ГРАНІТ УКРАЇНА» на користь ДП АМПУ непогашеного авансу у розмірі 524578,86 грн, іншого Відповідачем суду не доведено.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до статті 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Приписи статті 79 ГПК України встановлюють, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1-3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (пункт 87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005 р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

У рішенні від 03.01.2018 р. Віктор Назаренко проти України (Заява № 18656/13) ЄСПЛ наголосив, що принцип змагальності та принцип рівності сторін, які тісно пов`язані між собою, є основоположними компонентами концепції справедливого судового розгляду у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції. Вони вимагають справедливого балансу між сторонами: кожній стороні має бути надана розумна можливість представити свою справу за таких умов, що не ставлять її чи його у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною. Під загрозою стоїть впевненість сторін у функціонуванні правосуддя, яке ґрунтується, зокрема, на усвідомленні того, що вони матимуть змогу висловити свої думки щодо кожного документа в матеріалах справи (рішення у справі Беер проти Австрії (Beer v. Austria), заява № 30428/96, пункти 17,18, від 06 лютого 2001 року).

Пунктом 2 частини 1 статті 129 ГПК України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.13,20,73,74,76,86,129,165,232,233,237,238,240,241

Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Державного підприємства «АДМІНІСТРАЦІЯ МОРСЬКИХ ПОРТІВ УКРАЇНИ» в особі Одеської філії Державного підприємства «АДМІНІСТРАЦІЯ МОРСЬКИХ ПОРТІВ УКРАЇНИ» (адміністрація Одеського морського порту) до відповідача: Дочірнього підприємства "ГРАНІТ УКРАЇНА" Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОПРОМІМПЕКС" про розірвання договору та стягнення задовольнити.

Розірвати договір від 19.11.2021 р. № 3159-В-ОДФ-21, укладений між Державним підприємством «АДМІНІСТРАЦІЯ МОРСЬКИХ ПОРТІВ УКРАЇНИ» (01135, м. Київ, просп. Берестейський, буд. 14, Код ЄДРПОУ 38727770) в особі Одеської філії Державного підприємства «АДМІНІСТРАЦІЯ МОРСЬКИХ ПОРТІВ УКРАЇНИ» (65026, м. Одеса, площа Митна, буд. 1, Код ЄДРПОУ 38728457) та Дочірнім підприємством "ГРАНІТ УКРАЇНА" Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОПРОМІМПЕКС" (19451, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 21, офіс 218, Код ЄДРПОУ 33864982).

Стягнути з Дочірнього підприємства "ГРАНІТ УКРАЇНА" Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОПРОМІМПЕКС" (19451, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 21, офіс 218, Код ЄДРПОУ 33864982) на користь Державного підприємства «АДМІНІСТРАЦІЯ МОРСЬКИХ ПОРТІВ УКРАЇНИ» (01135, м. Київ, просп. Берестейський, буд. 14, Код ЄДРПОУ 38727770) в особі Одеської філії Державного підприємства «АДМІНІСТРАЦІЯ МОРСЬКИХ ПОРТІВ УКРАЇНИ» (65026, м. Одеса, площа Митна, буд. 1, Код ЄДРПОУ 38728457) непогашений аванс у розмірі 524578/п`ятсот двадцять чотири тисячі п`ятсот сімдесят вісім/грн 86 коп. та 10552/десять тисячі п`ятсот п`ятдесят дві/грн 68 коп. витрат зі сплати судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Накази видати в порядку ст.327 ГПК України.

Повний текст складено 25 березня 2024 р.

Суддя С.Ф. Гут