Рішення

від 11.03.2024 по справі 920/871/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.03.2024м. СумиСправа № 920/871/18

Господарський суд Сумської області у складі судді Котельницької В.Л., при секретарі судового засідання Виходцевій О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду матеріали справи №920/871/18

за позовом Комунального підприємства «Міськводоканал» Сумської міської ради (40009, м. Суми, Білопільський шлях, 9; код за ЄДРПОУ 03352455)

до відповідачаАкціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання-Інжиніринг» (40009, м. Суми, вул. Іллінська, буд. 13; код за ЄДРПОУ 00205618),

про стягнення 8412,76 грн,

за участю представників сторін:

від позивача:не прибув,

від відповідача:не прибув,

справа розглядається у порядку загального позовного провадження

установив:

02.11.2018 позивач подав позов в якому просить стягнути з відповідача 6903,48 грн. заборгованості за об`єми скинутих понаднормативно забруднених стічних вод, 1008,63 грн. пені, 151,10 грн. 3% річних, 349,55 грн. інфляційних нарахувань, 1762,00 грн судового збору.

У пункті 2 прохальної частини позову позивач просив розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою від 07.11.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін; призначено розгляд справи по суті в судове засідання на 20.12.2018; установлено сторонам строки для надання заяв по суті справи.

16.11.2018 позивач подав заяву про зміну підстав позову (вх №2573(з)).

27.11.2018 відповідач подав відзив на позов (вх №8498), в якому просить відмовити в задоволенні позову за необґрунтованістю.

10.12.2018 позивач подав відповідь на відзив (вх №8725), за якою не погоджується з обставинами, викладеними відповідачем у відзиві, та просить позов задовольнити.

У судовому засіданні 20.12.2018 в порядку ч. 5 ст. 233 ГПК України постановлено протокольну ухвалу про прийняття до розгляду заяви позивача про зміну підстав позову (вх №2573(з) від 16.11.2018).

Ухвалою від 20.11.2018 у справі №920/871/18 задоволено клопотання відповідача про зупинення провадження у справі; зупинено провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням Сумського окружного адміністративного суду у адміністративній справі №818/855/18.

19.01.2024 через систему «Електронний суд» представник позивача подав клопотання про поновлення провадження у справі (вх №182), у якому представник позивача зазначив, що за даними КП Міськводоканал Сумської міської ради та згідно інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень рішення Сумського окружного адміністративного суду від 31.10.2023 у справі №818/855/18 набрало законної сили. Будь-які апеляційні скарги, направлені на оскарження судового рішення або його зупинення зі сторони КП Міськводоканал Сумської міської ради не подавались. Таким чином, представник позивача вважає, що відсутні обставини, які стали підставою для зупинення провадження у справі №920/871/18. З огляду на зазначене позивач просив поновити провадження у справі.

Ухвалою від 24.01.2024 у справі №920/871/18 поновлено провадження у справі та призначено розгляд справи по суті в судове засідання на 19.02.2024.

24.01.2024 копію зазначеної ухвали надіслано учасникам справи відповідно до вимог ч. 6-7 ст. 6 ГПК України за списком розсилки 430.

12.02.2024 копія ухвали від 24.01.2024 у справі №920/871/18, надіслана відповідачу - Публічному акціонерному товариству «Укрхімпроект», 40009, м. Суми, вул. Іллінська, буд. 13, була повернута відділенням поштового зв`язку з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

19.02.2024 за електронним запитом суду сформовані дані з ЄДРПОУ, а саме:

1) Витяг з ЄДРПОУ від 19.02.2024, за яким за кодом юридичної особи 00205618, який зазначений позивачем у позові як код ЄДРПОУ відповідача, зареєстроване Акціонерне товариство Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання Інжиніринг з місцезнаходженням: 40009, м. Суми, вул. Іллінська, буд. 13;

2) опис документів з реєстраційної справи юридичної особи за кодом ЄДРПОУ 00205618. Серед зазначених документів наявний статут Акціонерного товариство Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання Інжиніринг, затверджений рішенням позачергових Загальних зборів акціонерів Приватного акціонерного товариства Укрхімпроект від 26.11.2019, протокол №4\2019(27) (далі Статут).

Судом встановлено, що відповідно до преамбули Статуту Акціонерне товариство Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання - Інжиніринг є новим найменуванням Приватного акціонерного товариства Укрхімпроект, яке в свою чергу було новим найменуванням Публічного акціонерного товариства Укрхімпроект.

Ухвалою від 19.02.2024 у справі №920/871/18 змінено найменування відповідача у справі №920/871/18 з Публічного акціонерного товариства «Укрхімпроект» (40009, м.Суми, вул. Іллінська, буд. 13; код за ЄДРПОУ 00205618) на Акціонерне товариство «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання - Інжиніринг» (40009, м. Суми, вул. Іллінська, буд. 13; код за ЄДРПОУ 00205618); відкладено розгляд справи №920/871/18 по суті в судове засідання на 11.03.2024.

У судовому засіданні 11.03.2024 встановлено:

Представник позивача у судове засідання не прибув, подав клопотання про відкладення розгляду справи (вх №1355/24 від 11.03.2024).

Представник відповідача у судове засідання не прибув, будь-яких клопотань та/або заяв не подав, відповідно до рекомендованого повідомленням про вручення поштового відправлення про місце, дату та час розгляду справи 01.03.2024 повідомлений належним чином.

Подане представником позивача клопотання про відкладення розгляду справи, яке обґрунтоване перебуванням представника КП «Міськводоканал» СМР на лікарняному та зайнятістю інших представників, що унеможливлює їх прибуття у судове засідання у справі, суд вважає необґрунтованим та не доведеним належними та допустимими доказами, у зв`язку з чим відмовляє в задоволені даного клопотання та вважає, що відповідно до ст. 202 та 216 ГПК України відсутні підстави для відкладення розгляду справи.

Зазначене відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України не перешкоджає розгляду справи по суті за відсутності позивача та відповідача.

Судовий процес на виконання ч. 3 ст. 222 ГПК України не фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Під час судового розгляду, відповідно до статей 209, 210 ГПК України з`ясовані всі обставини, на які учасники справи посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, та досліджені всі докази наявні в матеріалах справи.

У судовому засіданні 11.03.2024 на підставі частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, судом підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд установив наступне.

Відповідно до витягу з ЄДРПОУ, доданого позивачем до позовної заяви, основним видом діяльності позивача є забір, очищення та постачання води; каналізація, відведення і очищення стічних вод.

Рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради від 20.05.2011 №322 Про визначення виробників та виконавців послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення в місті Суми КП «Міськводоканал» Сумської міської ради визначено виробником та виконавцем послуг з постачання холодної води і водовідведення в місті Суми.

01.09.2009 між Комунальним підприємством «Міськводоканал» Сумської міської ради (далі позивач, виконавець) та Акціонерним товариством «Укрхімпроект» (перейменоване у Акціонерне товариство «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання-Інжиніринг») (далі - відповідач, споживач) укладено договір на водопостачання та прийом стічних вод з підприємствами, установами, організаціями №385 (далі договір).

Відповідно до п. 1.1. договору виробник бере на себе зобов`язання забезпечувати споживача питною водою та приймати стічні води згідно межі розподілу, а споживач, зобов`язується своєчасно оплачувати надані йому послуги з водопостачання та водовідведення за встановленими тарифами у строки і на умовах передбачених договором.

Згідно з п. 3.2.1. договору виробник зобов`язаний забезпечувати споживача водою в об`ємі, згідно норм водопостачання, затвердженим виконавчим комітетом Сумської міської ради.

Представник водоканалу має право проводити обстеження водопровідних та каналізаційних систем споживача, приладів та пристроїв на них, контролювати раціональне використання, тощо та складати акти за результатами цих обстежень (п. 3.1.3. договору).

Облік води та порядок розрахунків визначений розділом 4 договору.

Відповідно до п. 5.1. договору споживач несе відповідальність за каналізаційні мережі, які знаходяться у нього на балансі. В каналізацію забороняється скидати сміття, попіл, ґрунт, ганчірки, лід, токсичні речовини і т.п., а також ґрунтові води і води промислових підприємств з перевищенням гранично-допустимих концентрацій забруднюючих речовин. Виробник контролює скиди забруднюючих речовин кожного місяця. При виявленні порушень розрахунки здійснюються за поточний місяць.

Пунктом 5.2. договору визначено, що скидання споживачем стоків з перевищенням ГДК сплачується згідно з «Правилами приймання стічних вод у систему каналізації м. Суми», затверджених рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради від 10.12.2007 №596 у штрафному тарифі відповідно до розрахунків. Штрафні тарифи застосовуються згідно з кратністю підвищення ГДК по встановленому виду забруднення.

Відповідно до п. 7.1. договору останній укладається з 01.09.2009 по 01.09.2012 і вважається щорічно продовженим (але не більше 3-х років), якщо за місяць до закінчення терміну дії не надійде заява однієї із сторін про розірвання договору. Доповнення та зміни до договору вносяться за письмовим погодженням сторін.

Як зазначає позивач у позові сторони у своїх взаємовідносинах окрім інших нормативно-правових актів керуються:

-Правилами приймання стічних вод у систему каналізації м. Суми, затвердженими рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради від 10.12.2007 №596 Про затвердження Правил приймання стічних вод в системи каналізації м. Суми із змінами (далі - Правила від 10.12.2007 № 596);

-рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради від 06.09.2011 №539 "Про внесення змін та доповнень до рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 10.12.2007 №596 "Про затвердження Правил приймання стічних вод в системи каналізації м. Суми, яким було затверджено Правила в новій редакції (далі - Правила від 06.09.2011 № 539);

Дані Правила поширюються на всі підприємства, установи і організації, юридичних та фізичних осіб, що зареєстровані як суб`єкти підприємницької діяльності, які скидають свої стічні води в систему каналізації м. Суми. Правила є обов`язковими для абонентів всіх форм власності, що передбачено п. 1.4. Правил від 06.09.2011 № 539.

Позивач зауважує, що не зважаючи на п. 7.1. договору, строк дії якого з урахуванням автоматичної пролонгації сплив 01.09.2015, з 01.09.2015 відповідач продовжував користуватися послугами позивача з водопостачання та водовідведення та сплачувати за них кошти, що підтверджується матеріалами справи, зокрема, рахунками за водопостачання та водовідведення (рахунки № 385 від 31.08.2017, від 17.10.2017, від 21.11.2017, від 22.12.2017), платіжними дорученнями від 04.09.2017 № 647, від 28.09.2017 № 724, від 30.10.2017 № 836, від 29.11.2017 № 932, від 27.12.2017 № 1054 про сплату рахунків за водопостачання та водовідведення згідно договору №385 від 01.09.2009 та витягом з електронного Журналу зняття показників лічильників, згідно з якими КП Міськводоканал" Сумської міської ради забезпечував відповідача питною водою та приймав стічні води, а ПАТ Укрхімпроект оплачував надані йому послуги з водопостачання та водовідведення. Отже, відповідач від наданих послугу встановленому законом порядку не відмовлявся та сплачував їх.

Позивач зазначає, що відсутність на час звернення з позовом письмового договору між КП Міськводоканал Сумської міської ради та ПАТ Укрхімпроект на водопостачання та прийом стічних вод з підприємствами, установами, організаціями сама по собі не може бути підставою для звільнення відповідача від встановленого законом обов`язку оплати боргу за об`єми скинутих понаднормативно забруднених стічних вод у повному обсязі, якщо він фактично користувався послугами наданими позивачем та скидав в міську каналізацію стічні води з перевищенням гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин.

Відповідно до п. 2.2.1 Правил від 06.09.2011 №539 КП Міськводоканал Сумської міської ради має право контролювати якість, кількість та режим скиду стічних вод абонента.

Відповідно до пункту 2.3 Правил від 06.09.2011 №539, Абоненти зобов`язані:

2.3.2. Виконувати в повному обсязі вимоги даних Правил, своєчасно оплачувати рахунки Водоканалу за надані послуги.

2.3.3. Дотримувати встановлені Водоканалом кількісні та якісні показники стічних вод на каналізаційних випусках. При порушенні Правил вживати необхідні заходи для їх усунення а також інформувати про це Водоканал та органи охорони природи.

2.3.4. Оплачувати протягом 30 банківських днів рахунки за скид понаднормативних забруднень при порушенні встановлених показників.

2.3.9. Компенсувати збитки, заподіяні стічними водами системам міської каналізації та водному об`єкту.

2.3.11. Здійснювати регулярний лабораторний контроль за якістю, кількістю, режимом скиду стічних вод та на вимогу Водоканалу надавати відповідні звітні дані.

2.3.12. Забезпечити безперешкодну можливість проведення службами Водоканалу у будь-який час доби обстеження системи водовідведення Абонента у т.ч. роботи локальних очисних споруд, умов та якості скиду стічних вод у міську каналізацію, включаючи надання відповідного експлуатаційного персоналу та необхідних документів, обумовлених цими Правилами та Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України.

Пунктом 4.2. Правил від 06.09.2011 №539 передбачено, що для всіх абонентів, що скидають стічні води в систему каналізації м.Суми, встановлені Єдині допустимі концентрації (ДК) забруднюючих речовин, що наведені у таблиці 1 до цих Правил. Вони встановлені відповідно до норм чинного законодавства, виходячи з технічних можливостей міської каналізаційної мережі і очисних споруд, з урахуванням затверджених допустимих концентрацій (ДК) речовин, що надходять з очищеними стічними водами в басейн р. Псел, і якісного складу води із міськводопроводу.

Згідно з п. 7.5. Правил від 06.09.2011 №539, відповідач зобов`язаний здійснювати оплату за перевищення рівня вмісту забруднюючих речовин у стічних водах при скиді у міську каналізацію, порівняно з встановленими місцевими правилами приймання, яка рахується за встановленим нормативом плати за очищення 1 куб.м. стічних вод з вмістом забруднень у межах допустимих концентрацій (Нн), об`ємом скинутих понаднормативно забруднених стічних вод (Vпз) та коефіцієнтом кратності (Кк). який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень для технологічних процесів очищення стічних вод та екологічного стану водойми: ? = Нн х Vпз х Кк.

Позивачем, при здійсненні контролю за скидом забруднюючих речовин, виявлено факт скиду відповідачем в міську каналізацію стічних вод з перевищенням вмісту рівня забруднюючих речовин порівняно з встановленими місцевими правилами, зокрема:

1) 28.08.2017 на каналізаційному випуску № 1 на виході з контрольного колодязя за адресою: вул. Іллінська, 13, м. Суми відібрано проби стічних вод по об`єкту ПАТ Укрхімпроект та зафіксовано скид споживачем в міську каналізацію стічних вод з перевищенням гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин:

-фосфатів 24,12 мг/л при дозволеній нормі 6,5 мг/л,

-цинку 0,232 мг/л при дозволеній нормі 0,084 мг/л,

-азоту амонійного 110,63 мг/л при дозволеній нормі 25,0 мг/л,

-хлоридів 292,11 мг/л при дозволеній нормі 80,4 мг/л„

-сульфатів 77,79 мг/л при дозволеній нормі 77,0 мг/л,

-заліза 2,72 мг/л при дозволеній нормі 1,0 мг/л.

Коефіцієнт кратності (Кк), який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень для технологічних процесів очищення стічних вод та екологічного стану водойми, склав 10,0.

Об`єм скинутих понаднормативно забруднених стічних вод за серпень 2017 року склав 110,0 м3, що підтверджується копією витягу з електронного Журналу зняття показників лічильників по об`єкту ПАТ Укрхімпроект за серпень 2017 року.

2) 23.10.2017 на каналізаційному випуску № 1 на виході з контрольного колодязя за адресою: вул. Іллінська, 13, м. Суми відібрано проби стічних вод по об`єкту ПАТ Укрхімпроект та зафіксовано скид споживачем в міську каналізацію стічних вод з перевищенням гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин:

-фосфатів 23,0 мг/л при дозволе ній нормі 6,5 мг/л,

-цинку 0,239 мг/л при дозволеній нормі 0,084 мг/л,

-азоту амонійною 57,81 мг/л при дозволеній нормі 25,0 мг/л,

-хлоридів 248,29 мг/л при дозволеній нормі 80,4 мг/л,

-сульфатів 94,26 мг/л при дозволеній нормі 77,0 мг/л,

-заліза 1,20 мг/л при дозволеній нормі 1,0 мг/л,

-міді 0,027 мг/л при дозволеній нормі 0,012 мг/л.

Коефіцієнт кратності (Кк), який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень для технологічних процесів очищення стічних вод та екологічного стану водойми, склав 9,46.

Об`єм скинутих понаднормативно забруднених стічних вод за жовтень 2017 року склав 103,0 м3, що підтверджується копією витягу з електронного Журналу зняття показників лічильників по об`єкту ПАТ Укрхімпроект за жовтень 2017 року.

3) 22.11.2017 на каналізаційному випуску № 1 на виході з контрольного колодязя за адресою: вул. Іллінська, 13, м. Суми відібрано проби стічних вод по об`єкту ПАТ Укрхімпроект та зафіксовано скид споживачем в міську каналізацію стічних вод з перевищенням гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин:

-фосфатів 10,35 мг/л при дозволеній нормі 6,5 мг/л,

-цинку 0,321 мг/л при дозволеній нормі 0,084 мг/л,

-хлоридів 97,37 мг/л при дозволеній нормі 80,4 мг/л,

-міді 0,027 мг/л при дозволеній нормі 0,012 мг/л.

Коефіцієнт кратності (Кк), який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень для технологічних процесів очищення стічних вод та екологічного стану водойми, склав 4,87.

Об`єм скинутих понаднормативно забруднених стічних вод за листопад 2017 року склав 64,0 м3, що підтверджується копією витягу з електронного Журналу зняття показників лічильників по об`єкту ПАТ Укрхімпроект за листопад 2017 року.

4) 27.12.2017 на каналізаційному випуску № 1 на виході з контрольного колодязя, за адресою: вул. Іллінська, 13 в м. Суми, зафіксовано скид споживачем в міську каналізацію з перевищенням гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин:

-хлоридів 80,83 мг/л при дозволеній нормі 80,4 мг/л,

-фосфатів 10,87 мг/л при дозволеній нормі 6,5 мг/л,

-азоту амонійного 49,80 мг/л при дозволеній нормі 25,0 мг/л,

цинку 0,123 мг/л при дозволеній нормі 0,084 мг/л,

-міді 0,020 мг/л при дозволеній нормі 0,012 мг/л.

Коефіцієнт кратності (Кк), який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень для технологічних процесів очищення стічних вод .та екологічного стану водойми, склав 2,8.

Об`єм скинутих понаднормативно забруднених стічних вод за грудень 2017 року склав 142,0 м3, що підтверджується копією витягу з електронного Журналу зняття показників лічильників по об`єкту ПАТ Укрхімпроект за грудень 2017 року.

Згідно з наказом від 27.01.2017 №17 "Про затвердження нормативу плати за скид понаднормативних забруднень в систему каналізації м. Суми на 2017 рік, норматив плати за скид понаднормативних забруднень в систему каналізації міста на 2017 рік встановлено в сумі 2 грн 48 коп.

Відповідно до п. 5.21. Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Мінжитлокомунгоспу від 27.06.2008 №190, п. 4.6. Договору зняття показів засобів обліку здійснюється представником виробника у присутності споживача або самим споживачем.

За перевищення тимчасово допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах позивачем споживачу виставлено до оплати:

- за серпень 2017 року суму в розмірі 2728 грн 00 коп., що підтверджується копіями документів: актом відбору проб стічних вод від 28.08.2017 №271, протоколом дослідження якості стічних вод від 28.08.2017 №3597; листом від 29.09.2017 №05/6702 (рекомендований), рахунком від 29.09.2017 № 273.

- за жовтень 2017 року суму в розмірі. 2416 грн 46 коп., що підтверджується копіями, документів: актом відбору проб стічних вод від 23.10.2017 №515, протоколом дослідження якості стічних вод від 23.10.2017 №3727; листом від 27.11.2017 №05/8429 (рекомендований), рахунком від 27.11.2017 № 380.

- за листопад 2017 року суму в розмірі 772 грн 97 коп., що підтверджується копіями документів: актом відбору проб стічних вод від 22.11.2017 №647, протоколом дослідження якості стічних вод від 22.11.2017 №3802; листом від 22.12.2017 № 05/10242 (рекомендований), рахунком від 26.12.2017 № 417.

- за грудень 2017 року суму в розмірі 986 грн 05 коп., що підтверджується копіями документів: актом відбору проб стічних вод від 27.12.2017 № 810, протоколом дослідження якості стічних вод від 27.12.2017 №3896; листом від 26.01.2018 №05/498 (рекомендований), рахунком від 26.01.2018 №450.

Для розрахунку плати позивачем були використані дані лабораторії КП «Міськводоканал» Сумської міської ради, що передбачено п. 7.10 Правил від 10.12.2007 №596 та Правил від 06.09.2011 № 539.

Хімічна лабораторія контролю промстоків КП Міськводоканал Сумської міської ради відповідає критеріям атестації і атестована на право проведення вимірювань у сфері робіт з контролю стану навколишнього природного середовища (води стічні), що підтверджується Свідоцтвом про атестацію від 25.02.2015 №РУ-1319/15.

Відповідно до п. 2.3.4 Правил від 06.09.2011 №539 споживач зобов`язаний оплачувати рахунки за скид понаднормативних забруднень при порушенні встановлених показників протягом 30 банківських днів.

Рахунок на оплату №273 від 29.09.2017 направлено відповідачу супровідним листом від 29.09.2017 № 05/6702 (рекомендований лист №4000201536230 від 03.10.2017).

Рахунок на оплату №380 від 27.11.2017 направлено відповідачу супровідним листом від 27.11.2017 № 05/8429 (рекомендований лист №4000201615647 від 29.11.2017).

Рахунок на оплату №417 від 26.12.2017 направлено відповідачу супровідним листом від 22.12.2017 №05/10242 (рекомендований лист №4000309024731 від 27.12.2017).

Рахунок на оплату №450 від 26.01.2018 направлено відповідачу супровідним листом від 26.01.2018 №05/498 (рекомендований лист №4002103939140 від 31.01.2018).

Згідно з абз. 2 п. 6.7.18 Правил від 06.09.2011 №539 протягом шестимісячного терміну після виявлення перевищення ДК, Водоканал направляє Абоненту претензію.

З метою вжиття заходів досудового врегулювання спору та виконання вимог абз. 2 п. 6.7.18 Правил від 06.09.2011 №539, КП Міськводоканал" Сумської міської ради 24.11.2017 направило відповідачу:

- претензію від 21.11.2017 №22/8321 з додатками рекомендованим листом №4000903888029;

- претензію від 23.03.2018 №22/1827 з додатками рекомендованим листом №4000904661346;

- претензію від 06.04.2018 №22/2507 з додатками рекомендованим листом №4000903485749.

Як зазначає позивач, зазначені претензії залишені відповідачем без відповіді та задоволення. З огляду на зазначене, позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача 6903,48 грн. заборгованості за об`єми скинутих понаднормативно забруднених стічних вод, 1008,63 грн. пені, 151,10 грн. 3% річних, 349,55 грн. інфляційних нарахувань, 1762,00 грн судового збору.

Згідно з ст. 526, ст. 530 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Положеннями ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ст.ст. 230, 231 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ст.ст. 73, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами.

Суд зауважує, що спір у даній справі стосується правомірності нарахування позивачем та стягнення з відповідача плати за скид стічних вод з понаднормативних вмістом допустимих концентрацій (ДК) забруднюючих речовин у систему каналізації міста Суми, розрахованої позивачем на підставі положень, визначених місцевими правилами приймання стічних вод.

Охорона навколишнього природного середовища, раціональне використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини є невід`ємною умовою сталого економічного та соціального розвитку України. З цією метою Україна здійснює на своїй території екологічну політику, спрямовану на збереження безпечного для існування живої і неживої природи навколишнього середовища, захисту життя і здоров`я населення від негативного впливу, зумовленого забрудненням навколишнього природного середовища, досягнення гармонійної взаємодії суспільства і природи, охорону, раціональне використання і відтворення природних ресурсів (преамбула Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища").

21.06.2017 набрала чинності прийнята 18.05.2017 нова редакція Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", згідно з абзацом 4 частини першої статті 11 якого затвердження правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення та порядку визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення віднесено до повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства.

Згідно із Законом України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення":

- до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері питної води, питного водопостачання та водовідведення належать затвердження місцевих правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення відповідних населених пунктів (стаття 13);

Закон було доповнено статтею 13-1, згідно з якою місцеві правила приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення населеного пункту встановлюють вимоги щодо приймання стічних вод населеного пункту. Місцеві правила розробляються на підставі та з урахуванням вимог правил приймання стічних вод та порядку визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, і затверджуються відповідними органами місцевого самоврядування.

За змістом абзацу 6 статті 13-1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення" у разі якщо відповідний орган місцевого самоврядування не прийняв рішення про затвердження місцевих правил, застосовуються правила приймання стічних вод, затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

Щодо правомірності застосування позивачем до правовідносин з відповідачем Правил №539 від 06.09.2011 суд зазначає наступне:

Судом встановлено, що постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 26.05.2020 по справі № 480/3156/19 визнано протиправним рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 06.09.2011 № 539 «Про внесення змін та доповнень до рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 10.12.2007 № 596 "Про затвердження Правил приймання стічних вод в системі каналізації м. Суми"» з моменту його прийняття.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 31.10.2023 у справі №818/855/18 у задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариство "Укрхімпроект" до Виконавчого комітету Сумської міської ради, третя особа - Комунальне підприємство "Міськводоканал" Сумської міської ради, про визнання незаконним з моменту прийняття та скасування рішення виконавчого комітету Сумської міської ради № 539 від 06.09.2011 «Про внесення змін та доповнень до рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 10.12.2007 № 596 «Про затвердження Правил приймання стічних вод в системи каналізації м. Суми»» відмовлено з тих підстав, що скасування рішення виконавчого комітету Сумської міської ради "Про затвердження Правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення м. Суми" є невірним способом захисту порушених прав позивача, оскільки оскаржуване рішення вже визнано протиправним з моменту його прийняття та є нечинним, а отже дане право позивача є реалізованим.

Таким чином, за висновком суду, до даних правовідносин не можуть бути застосовані Правила № 539 від 06.09.2011, на підставі яких позивачем здійснено нарахування спірної суми плати за скид понаднормативних забруднень і визначався коефіцієнт кратності та застосовувалися для розрахунку відповідні формули.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до вимог частини першої статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Статтею 193 ГК України встановлено обов`язок суб`єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

У відзиві на позов відповідач зауважує, що відповідно до паспорту хімічної лабораторії контролю промстоків 2015 року КП «Міськводоканал» Сумської міської ради в своїй діяльності керується в т. ч. наступними організаційними, нормативними і методичними документами:

-КНД 211.1.0.009-94 Гідросфера. Відбір проб для визначення складу і властивостей стічних та технологічних вод,

-ДСТУ ISO 5667-10:2005 Відбирання проб. Настанови щодо відбирання проб стічних вод. -Київ: Держспоживстандарт України 2007,

-ДСТУ ISO 5667-3:2001 Відбирання проб. Настанови щодо зберігання та поводження з пробами. - Київ: Держспоживстандарт України 2002.

Суд зазначає, що на час виникнення спірних правовідносин:

Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» методики вимірювань у сфері законодавчо регульованої метрології, що є обов`язковими до застосування, визначаються в нормативно-правових актах або в нормативних документах, на які є відповідні посилання в нормативно-правових актах.

Відповідно до ст. 32 Закону України «Про навколишнє природне середовище» державні стандарти в галузі охорони навколишнього природного середовища є обов`язковими для виконання і визначають поняття і терміни, режим використання й охорони природних ресурсів, методи контролю за станом навколишнього природного середовища, вимоги щодо запобігання забрудненню навколишнього природного середовища, інші питання, пов`язані з охороною навколишнього природного середовища та використанням природних ресурсів.

Екологічні стандарти розробляються і вводяться в дію в порядку, що встановлюється законодавством України.

Відповідно до вимог ч. 1 та ч. 6 ст. 33 Закону України «Про навколишнє природне середовище» екологічні нормативи встановлюють гранично допустимі викиди та скиди у навколишнє природне середовище забруднюючих хімічних речовин, рівні допустимого шкідливого впливу на нього фізичних та біологічних факторів. Екологічні нормативи розробляються і вводяться в дію центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, та іншими уповноваженими на те державними органами відповідно до законодавства України.

Статті 31, 32 та 33 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» відносять питання стандартизації та нормування у галузі охорони навколишнього природного середовища до компетенції центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів - Міністерства охорони навколишнього природного середовища, яке і є видавником вищезазначеного КНД 211.1.0.009-94 і усіх інших методик (КНД) проведення вимірювань показників якості стічних вод за методиками виконання вимірювань.

За наведених вище обставин, застосування КНД 211.1.0.009-94 «Гідросфера. Відбір проб для визначення складу і властивостей стічних та технологічних вод», затвердженого наказом Міністра охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 28.12.94 р. № 125, є обов`язковим при здійснені відбору проб стічних вод.

У розділі 1 КНД 211.1.0.009-94 «Галузь застосування» зазначено, що даний керівний нормативний документ встановлює загальні вимоги до відбору проб з метою подальшого визначення хімічних та фізичних показників складу і властивостей вод; містить загальні вимоги до: організації відбору, видів проб, місць, часу та частоти відбору, пристроїв, засобів та посуду для відбору та зберігання проб, реєстрації та транспортування проб, техніки безпеки.

Не зважаючи на обов`язковий характер, відповідач зауважує, що позивачем при відборі стічних вод та їх дослідженні не дотримано вимог КНД 211.1.0.009-94, що унеможливлює достовірність висновку щодо отриманих результатів аналізу проб.

Відбір проб стічних вод було оформлено позивачем актами відбору проб стічних вод від 28.08.2017, 23.10.2017, 22.11.2017, 27.12.2017.

Відповідно до п. 9.1 КНД 211.1.0.009-94 на відібрану пробу (проби) складається супровідний документ (акт, паспорт), в якому має бути наведена така інформація: номер посудини (проби); назва проби, мета відбору; вид проби (разова або об`єднана) із зазначенням способу усереднення; спосіб відбору; пункт та місце відбору; дані про обробку проби (фільтрування, відстоювання, консервування тощо); дата, час та відомості про особу (осіб), яка відібрала пробу.

З вищезазначеного обов`язкового переліку інформації, зазначеної у п. 9.1 КНД 211.1.0.009-94, яку повинен мати супровідний документ на кожну відібрану пробу. Акти відбору проб стічних вод від 28.08.2017, 23.10.2017, 22.11.2017, 27.12.2017 містять лише дані про пункт та місце відбору і дані про дату, час та відомості про осіб, які відібрали пробу, номер проби.

З актів відбору проб стічних вод від 28.08.2017, 23.10.2017, 22.11.2017. 27.12.2017 неможливо встановити назву проби, мету відбору, вид проби, спосіб відбору, дані про обробку проби (фільтрування, відстоювання, консервування тощо).

Згідно з п. 7.9 КНД 211.1.0.009-94 особливості відбору проб та попередньої обробки для визначення конкретних показників надані у відповідних методиках визначення складу та властивостей вод, а саме:

-КНД 211.1.4.021-95 «Методика визначення хімічного споживання кисню (ХСК) в поверхневих і стічних водах». У п. 5.1 цього КНД зазначено, що відбір проводять у скляний посуд з притертою пробкою. Пунктом 5.2 - встановлено, що пробу зберігають при 30С - 40С, визначення проводять не пізніше, ніж через добу. Пробу після відбору консервують добавленням 1 см3 концентрованої сірчаної кислоти на 1 дм3 проби. Строк зберігання консервованої проби 5 діб.

-КНД 211.1.4.024-95 «Методика визначення біохімічного споживання кисню після п днів (БСК) в природних і стічних водах». У п. 5.3 цього КНД зазначено, що проби для вимірювання БСКп не консервують. Величина БСКп, яку визначають, залежить від процесів, що протікають в пробі в період між її відбором і обробкою. Відібрану пробу необхідно обробити не пізніше, ніж через 24 години. В разі неможливості проведення аналізу у день відбору проби її зберігають при низькій температурі (30С - 40С) в холодильнику. Це мінімізує швидкість протікання біохімічних процесів у пробі.

-КНД 211.1.4.039-95 «Методика гравіметричного визначення завислих (суспендованих) речовин в природних і стічних водах». У п. 5.2 цього КНД зазначено, що пробу води не консервують. Визначення виконують не пізніше, ніж через добу.

-КНД 211.1.4.040-95 «Методика фотометричного визначення заліза (III) та заліза (II, III) з сульфосаліциловою кислотою в стічних водах». У п. 5.3 цього КНД зазначено, що при відборі проби для визначення вмісту загального заліза пробу не консервують. Пунктом 5.4 - встановлено, що проба для визначення заліза (III) має заповнювати всю посудину так, щоб під кришечкою не було бульбашок повітря, інакше залізо (II) буде окислене до заліза (III). Пробу консервують ацетатним буферним розчином (68 г ацетату натрію три гідрату та 166,7 см3 льодяної оцтової кислоти довести дистильованою водою до 1 дм3): 50 см3 на 1 дм3 проби. Пунктом 5.5 - встановлено, що пробу для визначення розчиненого заліза (III, II) фільтрують на місці відбору через мембранний фільтр або «синю стрічку» і відразу консервують фільтрат 2 см3 азотної кислоти на 100 см3 проби.

З Актів відбору проб стічних вод від 28.08.2017, 23.10.2017, 22.11.2017, 27.12.2017 вбачається, що окремих супровідних документів, з внесенням до них усієї обов`язкової інформації, згідно з п. 9.1 КНД 211.1.0.009-94 позивачем не складалося.

Загальні вимоги до документу, який складається за результатом проведеного відбору проби стічної води, повинні відповідати ДСТУ ISO 5667-10:2005 «Якість води. Відбирання проб. Частина 10. Настанови щодо відбирання проб стічних вод" та ДСТУ ISO 5667-3-2001 "Якість води. Відбирання проб. Частина 3. Настанови щодо зберігання та поводження з пробами".

Відповідно до вимог ДСТУ ISO 5667-10:2005 «Якість води. Відбирання проб. Частина 10. Настанови щодо відбирання проб стічних вод" та ДСТУ ISO 5667-3-2001 "Якість води. Відбирання проб. Частина 3. Настанови щодо зберігання та поводження з пробами" проби для визначення різних зважених речовин повинні відбиратись у різні типи посуду, про що обов`язково зазначається в акті відбору проб.

Проте у актах відбору проб стічних вод від 28.08.2017, 23.10.2017, 27.12.2017 відсутня інформація щодо переліку показників які будуть визначатись у відібраній окремо в різні типи посуду пробі: інформація про типи посуду, інформація щодо застосування до відібраних проб методів консервування чи охолодження.

Також позивач не обґрунтував причин відсутності в актах відбору стічних проб відомостей про обробку контрольної проби, про особливості відбору проб тощо.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач не довів того факту, що відбір та аналіз проб був здійснений ним з дотриманням вимог відповідних державних стандартів, з огляду на що суд не може вважати, що дані лабораторних аналізів позивача є достовірними та доводять факт скиду з боку відповідача стічних вод з понаднормативним вмістом допустимих концентрацій (ДК) забруднюючих речовин у систему каналізації міста Суми.

Відповідно до частини першої, третьої статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частин першої, третьої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною першою статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до статті 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до частини п`ятої статті 236 ГПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позивачем не було доведено належними та допустимими доказами тих обставин, на які він посилався , як на підставу позову, в зв`язку з чим суд дійшов висновку про відмову в позові.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі Проніна проти України, в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд з цим, за змістом пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах Трофимчук проти України, Серявін та інші проти України обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент на підтримку кожної підстави. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Судом були досліджені всі документи, які надані сторонами у справі, аргументи сторін та надана їм правова оцінка. Стосовно інших доводів сторін, які детально не зазначені в рішенні, то вони не підлягають врахуванню, оскільки суперечать встановленим судом фактичним обставинам справи та не стосуються предмета доказування по даній справі.

При ухваленні рішення в справі, суд, у тому числі, вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір в сумі 1762,00 грн покладається на позивача.

Керуючись статтями 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1.Відмовити у задоволенні позову.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст. 256 ГПК України).

У зв`язку із лікарняним судді Котельницької В.Л., повний текст рішення складено та підписано 26.03.2024.

СуддяВ.Л. Котельницька