Рішення

від 25.03.2024 по справі 924/76/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" березня 2024 р. Справа № 924/76/24

Господарський суд Хмельницької області у складі головуючого судді Грамчука І.В., при секретарі судового засідання Мартинюк А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Енерджі" м.Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Капабланка" м. Хмельницький

про стягнення 30 549 692,55 грн заборгованості

За участю повноважних представників:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

встановив: товариство з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Енерджі" м.Київ звернулось з позовом до суду про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Капаблвнка" 30549692,55 грн основного боргу за договором поставки нафтопродуктів №ЮЕ-0042 від 01.12.2022р.

В обґрунтування позову посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язання щодо оплати отриманого товару відповідно до умов договору поставки нафтопродуктів №ЮЕ-0042 від 01.12.2022р., внаслідок чого у відповідача існує заборгованість перед позивачем за поставлений товар у сумі 30549692,55 грн

Рішенням Вищої ради правосуддя №1845-0/15-21 від 17.07.2021р. затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Відповідно до абз.5 ч.37 вказаного Положення, особам, які не мають зареєстрованих Електронних кабінетів, документи у передбачених цим пунктом випадках можуть надсилатися засобами підсистем ЄСІТС на адресу електронної пошти, вказану такими особами під час подання документів до суду.

Ухвала суду від 28.02.2024 надсилалась відповідачу на електронну адресу: capablancallc@gmail.com.

Матеріали справи містять також довідку про доставку електронного листа до електронного кабінету відповідача 28.02.2024.

На підставі наведеного, ухвала суду від 28.02.2024 вважається врученою адресату.

Відповідач у відзиві на позов (вх.№05-22/1432/24 від 26.02.2024) у задоволенні позовних вимог просить повністю відмовити. Звертає увагу на те, що однією із необхідних умов для здійснення оплати, сторони визначили виставлення покупцем рахунку, проте відповідач не отримав рахунок, у зв`зку з чим вважають відсутні підстави для оплати пального.

Звертає увагу на те, що з 28.02.2022 Торгово-промислова палата України на сайті розмістила лист, яким визнала військову агресію Російської Федерації проти України форс-мажорними обставинами з 24.02.2022. У зв`зку з цим вважає, що у зв`язку з дією воєнного стану, пов`язаного зі збройною агресією РФ проти України, строк виконання зобов`язання не настав.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.

01.12.2022 між товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Енерджі" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Капабланка" (покупець) було укладено Договір поставки нафтопродуктів №ЮЕ-0042.

Згідно п. 1.1. договору, постачальник зобов`язується передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити нафтопродукти, в подальшому товар, згідно умов договору.

Відповідно до п. 2.2. договору покупець зобов`язується своєчасно і в повному об`ємі сплатити вартість товару.

Поставка товару здійснюється на підставі заявки покупця та підписаної сторонами додаткової угоди до договору. (п.4.1 договору).

У відповідності до п. 4.4 договору сторони укладають акти приймання-передачі товару, в яких вказують: найменування, кількість ціну і вартість переданого товару та підписуються уповноваженими представниками сторін.

Покупець здійснює оплату за товар шляхом переведення грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника окремими сумами або одноразовим платежем протягом 360 днів з дати підписання акту приймання-передачі товару або інших документів, які підтверджують отримання товару (п.5.1 договору).

Цей договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами та діє до 31 грудня 2024р., а що стосується взаєморозрахунків - до їх повного завершення. (п. 11.1. договору).

Договір підписаний представниками сторін та скріплений відтиском печаток сторін.

У відповідності до додаткової угоди №ЮУ-1 до договору №ЮЕ-0042 від 01.12.2022 постачальник зобов`язується поставити на умовах EXW- (Резервуари нафтобаз ТОВ "Нафтасіті" і інших нафтобаз, що належать ТОВ "Нафтасіті" на правах власності або використовуються ним на підставі цивільно-правових договорів), а покупець прийняти до 31.12.2022р. наступні види товарів: паливо дизельне ДП-3-Євро5-ВО Код УКТ ЗЕД 2710194300 (ДСТУ 7688:2015 "Паливо дизельне Євро.Технічні умови") на суму 36849692,55 грн

Згідно акту №29 приймання-передачі нафтопродуктів №ЮЕ-0042 від 01.12.2022 постачальник передав, а покупець прийняв протягом періоду грудень 2022 на умовах EXW- (Резервуари нафтобаз ТОВ "Нафтасіті" і інших нафтобаз, що належать ТОВ "Нафтасіті" на правах власності або використовуються ним на підставі цивільно-правових договорів) нафтопродукти на суму 36849692,55 грн

Відповідачем оплачено товар на суму 6300000,00 грн, що підтверджено платіжною інструкцією №1446 від 21.02.2023

У відповідності до акту звірки взаємних розрахунків (підписаного та скріпленого печатками сторін) заборгованість відповідача склала 30549692,55 грн

29.12.2023 позивачем на адресу відповідача було надіслано претензію про сплату заборгованості у сумі 30549692,55 грн за поставлений товар. Надсилання вимоги підтверджується копією фіскального чеку та рекомендованим повідомлення про вручення від 29.12.2023, які знаходиться в матеріалах справи.

Оскільки відповідач в добровільному порядку не сплатив кошти, позивач звернувся до суду із даним позовом про примусове стягнення заборгованості у сумі 30549692,55 грн

Дослідивши наявні в справі докази, давши їм оцінку в сукупності, суд враховує наступне.

Згідно із пунктом 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість відповідача склала 30549692,55 грн

Також відповідач звертає увагу на дію воєнного стану в Україні як на обставини, що впливають на договірні зобов`язання сторін, платоспроможність відповідача та мають для нього форс-мажорні обставини.

З цього приводу судом враховується, що згідно зі ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

З аналізу наведених норм слідує, що на особу, яка порушила зобов`язання, покладається обов`язок доведення того, що відповідне порушення є наслідком дії певної непереборної сили, тобто, що непереборна сила не просто існує, а безпосередньо призводить до порушення стороною свого зобов`язання (необхідність існування причинно-наслідкового зв`язку між виникненням форс-мажорних обставин та неможливістю виконання стороною своїх зобов`язань).

Зокрема, у п. 10.1 договору сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання своїх обов`язків за цим договором, якщо таке невиконання є наслідком обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), що виникли після укладення договору і які сторони не могли передбачити в момент його укладення: пожежа, повінь, землетрус та інші стихійні лиха, війна, різного роду воєнні дії, блокада, ембарго та інші заборонні заходи з боку органів державної влади та управління, страйк, забастовка, інші обставини, що не обумовлені діями сторін, але що мають вплив на встановлені цим договором строки виконання обов`язків.

Відповідно до ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) можуть бути засвідчені, зокрема Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами шляхом видання сертифікатів про такі обставини.

Однак відповідачем ні у порядку, передбаченому Законом України "Про торгово-промислові палати в Україні" та п.10.1 договору, ні іншими належними та допустимими доказами не підтверджено наявності будь-яких обставини непереборної сили для відповідача і що саме такі обставини зробили неможливим виконання ним свого зобов`язання за договором.

Для звільнення від відповідальності внаслідок настання форс-мажорних обставин (обставинами непереборної сили) відповідач зобов`язаний надати не лише документ уповноваженого органу, який засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а й довести, що такі обставини об`єктивно унеможливили виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 04.10.2022 у справі №927/25/21).

Статтею 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статті 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно вимог статей 73, 76, 77 та 79 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи; Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування; Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 74, 86, 129, 233, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Енерджі" м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Капабланка" м. Хмельницький про стягнення 30 549 692,55 грн. заборгованості задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Капабланка" (вул. Зарічанська, 5, м. Хмельницький Хмельницького району Хмельницької області, 29017, код 44457650) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Енерджі" м.Київ (код 4193985) (вул. Десятинна, буд.13-Б, м.Київ, 01001) заборгованість в сумі 30 549 692,55 грн. (тридцять мільйонів п`ятсот сорок дев`ять тисяч шістсот дев`яності дві гривні п`ятдесят п`ять коп.) та 458 245,39 грн. (чотириста п`ятдесят вісім тисяч двісті сорок п`ять гривен тридцять дев`ять коп.) витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.

Повне рішення складено 25.03.2024 р.

Суддя І.В. Грамчук

Ухвалу надіслати :

сторонам до електронного кабінету