УХВАЛА
26 березня 2024 року
м. Київ
cправа № 907/898/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Мачульський Г. М. - головуючий, Краснов Є. В., Могил С. К.,
розглянувши клопотання Державного спеціалізованого господарського підприємства ?Ліси України? в особі філії ?Хустське лісове дослідне господарство?
про процесуальне правонаступництво у справі
за позовом Державного підприємства "Хустське лісове дослідне господарство"
до Громадської організації "Життя Дерев",
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: 1) Закарпатської обласної військової адміністрації;
2) Громадської організації "ЧИСТО.ДЕ";
3) Міжнародна благодійна організація "Екологія-право-людина",
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: 4) Громадської організації "Спільнота бьорнерів України",
про розірвання договору,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Верховного Суду від 22.03.2024 повідомлено учасників справи, що судове засідання із розгляду касаційної скарги Громадської організації "Життя Дерев" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 15.11.2023 та рішення Господарського суду Закарпатської області від 16.08.2023 відбудеться 24.04.2024 року об 11:20.
19.03.2024 на електронну пошту Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшло клопотання представника Державного спеціалізованого господарського підприємства ?Ліси України? в особі філії ?Хустське лісове дослідне господарство? - адвоката Левицького А. О. про заміну позивача у справі - Державне підприємство "Хустське лісове дослідне господарство" на його правонаступника - Державне спеціалізоване господарське підприємство ?Ліси України? в особі філії ?Хустське лісове дослідне господарство?.
Розглянувши зазначену заяву Суд повертає її без розгляду з огляду на таке.
Частинами 5 та 6 статті 42 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
За приписами частин 5 - 8 статті 6 ГПК України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Процесуальні наслідки, передбачені ГПК України у разі звернення до суду з документом особи, яка зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат (абзац 2 частини 6 статті 6 ГПК України).
Реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі не позбавляє особу права на подання документів до суду в паперовій формі, проте саме в електронній формі особа, яка зареєструвала електронний кабінет в ЄСІТС може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного підпису, якщо інше не передбачено Господарського процесуального кодексу України (частина 8 статті 6 ГПК України).
Отже, чинним процесуальним законодавством передбачено такі способи звернення до суду як подання документів в паперовій формі або в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС.
Відповідно до пункту 7.52 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.09.2023 у справі №204/2321/22 вимога про звернення до суду через підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи є обов`язковою для осіб, визначених пунктом 10 Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, та тих осіб, які добровільно зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі.
Так, відповідно до пункту 10 Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку. Інші особи (це, зокрема, фізичні особи, у тому числі фізичні особи-підприємці) реєструють такі кабінети в добровільному порядку.
Як вбачається з відповіді від 21.03.2024 №629938, сформованої засобами підсистеми ЄСІТС "Електронний суд", адвокат Левицький А. О. має зареєстрований у цій підсистемі Електронний кабінет.
Разом з тим, клопотання не містить відомостей про підписання електронним цифровим підписом із застосування посиленого сертифіката відкритого ключа та доказів перевірки електронного цифрового підпису, накладеного на клопотання, із використанням підсистеми "Електронний суд", що позбавляє суд можливості встановити дотримання заявником вимог щодо обов`язкового підписання процесуального документа особою, яка його подає, та свідчить про використання заявником непередбаченого чинним процесуальним законодавством способу звернення до Верховного Суду.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 13.03.24 у справі №914/2736/21, від 08.01.24 у справі №911/62/23, від 08.03.24 у справ №914/1489/23, від 29.01.24 у справі №908/2827/22.
Таким чином, з огляду на те, що клопотання надіслано до Верховного Суду не у спосіб, передбачений ГПК України, воно підлягає поверненню.
Керуючись статтями 6, 234, 235 ГПК України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Клопотання Державного спеціалізованого господарського підприємства ?Ліси України? в особі філії ?Хустське лісове дослідне господарство? про процесуальне правонаступництво у справі №907/898/22 повернути заявнику без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий Г. М. Мачульський
Судді Є. В. Краснов
С. К. Могил
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 26.03.2024 |
Оприлюднено | 27.03.2024 |
Номер документу | 117911970 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Мачульський Г.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні