Ухвала

від 26.03.2024 по справі 292/358/24

ЧЕРВОНОАРМІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Червоноармійський районний суд Житомирської області

Справа № 292/358/24

Номер провадження 2/292/136/24

У Х В А Л А

26 березня 2024 року смт.Пулини

Суддя Червоноармійського районного суду Житомирської області Лотуга В.Ф., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Дієса" про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на її користь заборгованість по заробітній платі за період з 01.10.2023 по 03.10.2023 у розмірі 8324 грн. 75 коп., провівши з цієї суми відрахування установлених законодавством податків та зборів; заборгованість по заробітній платі за період роботи з 01.07.2023 до 01.10.2023 в розмірі 53557 грн. 23 коп. без відрахування установлених законодавством податків та зборів; середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні за період з 03.10.2023 по день подання позовної заяви 22.03.2024 в сумі 131158 грн. 59 коп.

Вивчивши матеріали поданої позовної заяви, вважаю, що вона не відповідає вимогам, встановленим ст.ст.175, 177 ЦПК України до позовної заяви.

Позовна заява на ряду з іншими вимогами, повинна містити:

- зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

- зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні;

- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.176 ЦПК України ціна позову визначається: у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

У позовній заяві позивачкою не зазначено ціну позову, тоді як позовні вимоги є майнового характеру, не наведено розрахунок з посиланням на відповідні докази. Вказане унеможливлює визначення вірної суми судового збору, яка підлягає сплаті.

Згідно вимог ст. 47 КЗпП України роботодавець зобов`язаний у день звільнення на рядку з іншим видати працівникові письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116), оданк з позовної заяви та матеріалів справи не вбачається чи надавалося ОСОБА_1 ТОВ "Дієса" таке повідомлення.

Також, у позовній заяві не зазначено виклад обставин, якими позивачка обґрунтовує свої вимоги із зазначенням доказів, що підтверджують вказані обставини і не зазначено чому такі докази не можуть бути подані з позовною заявою.

Позивачка просить стягнути заборгованість по заробітній платі за період з 01.10.2023 по 03.10.2023 у розмірі 8324,75 грн., за період роботи з 01.07.2023 до 01.10.2023 в розмірі 53557,23 грн. та середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні за період з 03.10.2023 по день подання позовної заяви 22.03.2024 в сумі 131158,59 грн., однак обґрунтованих доводів з чого вони складаються, про періоди за які підлягають стягненню заборгованості та їх розміри у позовній заяві не наведено та підтверджуючих документів, не додано.

ОСОБА_1 у позовній заяві щодо розмірів заборгованості посилається на листи Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, але на підставі чого були здійсненні такі нарахування з них не вбачається.

У матеріалах справи мається довідка про доходи, в якій будь-які відомості за жовтень 2023 року, відсутні.

Відповідно до частин 2 та 4 ст. 83 ЦПК України позивач повинен подати до суду докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Згідно ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Зі ст.13 ЦПК України вбачається, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Отже, суд зберігаючи відповідно до ст.12 ЦПК України об`єктивність і неупередженість, доводить позивачці вимоги закону про те, що вона повинна подати до суду докази разом з позовною заявою, оскільки суд з власної ініціативи не може збирати докази, а їх неподання може призвести до недоведення тих обставин, які зазначені в позовній заяві, та як наслідок, прийняття відповідного рішення.

Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачка зазначає про те, що вона звільнена від сплати судового збору на підставі п.1 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір", згідно якого, від сплати під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

У той же час, із позовної заяви вбачається, що предметом позову є крім інших вимог і стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні.

Із положень приписів ст.ст. 94, 116, 117 КЗпП України та ст.ст. 1, 2 Закону України від "Про оплату праці" та правових позицій Верховного Суду, середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця та не входить до структури заробітної плати.

З огляду на викладене пільга щодо сплати судового збору, передбачена п.1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", не поширюється на вимогу позивачки про стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №910/4518/16 від 30 січня 2019 року.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" з 1 січня 2024 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3028 гривень.

Згідно положення ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" станом на день подачі позову розмір ставки судового збору із позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, справляється судовий збір, ставка якого встановлюється у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З вищенаведеного слідує, що мінімальна ставка судового збору за подання позову, який містить вимогу майнового характеру, складає 1211 грн. 20 коп.

Позивачкою в позові заявлено вимогу майнового характеру про стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні, за яку сплачується судовий збір.

Отже, позивачці необхідно в позовній заяві зазначити ціну позову та сплатити судовий збір за одну позовну вимогу майнового характеру (зобов`язання виплатити середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні) - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Беручи до уваги, що зі змісту позовної заяви неможливо установити ціну позову на день звернення до суду із вимогою майнового характеру, позивачка зобов`язана самостійно встановити й обґрунтувати розмір судового збору щодо вимог майнового характеру та сплатити суму судового збору.

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях "Голдер проти Великої Британії" від 21.02.1975, "Жоффр де ля Прадель проти Франції" від 16.12.1992. Відтак в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Відповідно до ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити

При таких обставинах позовну заяву слід залишити без руху, про що повідомити позивачку і надати їй строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десять днів з дня вручення ухвали.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 353 ЦПК України,-

П О С Т А Н О В И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку, залишити без руху, про що повідомити позивачку.

Надати позивачці строк в межах десяти днів з дня вручення копії ухвали суду для усунення зазначених у ній недоліків.

Роз`яснити позивачці, що якщо відповідно до ухвали суду у встановлений строк вимоги ухвали суду будуть виконані, позовна заява буде вважатися поданою в день первісного її подання, а інакше заява буде вважатися неподаною і повернута позивачці.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В. Ф. Лотуга