Ухвала

від 21.03.2024 по справі 569/24865/23

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 569/24865/23

УХВАЛА

21 березня 2024 року

Рівненський міський суд Рівненської області в складі:

головуючого судді - Тимощука О.Я.,

при секретарі Ковальчук О.Б.,

за участю представника відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши упідготовчому судовомузасіданні вмiстiРiвнецивільну справуза позовом ОСОБА_2 до Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про скасування арешту з майна, -

ВСТАНОВИВ:

Представник ОСОБА_2 адвокат Васильцова О.М. звернулася до суду із позовною заявою доВідділу державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в якій просить скасувати арешт з усього майна (рухомого та нерухомого), що належить ОСОБА_2 РНОКП НОМЕР_1 та виключити з Державного речових прав (спеціальний розділ) запис про обтяження 4819138 від 27.02.2014 року про арешт нерухомого майна, накладеного на підставі постанови про майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія 39070434, виданий старшим державним виконавцем Онищук Л.О відділу державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_3 , після якого була заведена спадкова справа, номер у спадковому реєстрі 70381954. Єдиними спадкоємцями є позивач ОСОБА_2 та дружина ОСОБА_4 , якими було вирішено укласти договір про поділ спадкового майна, але нотаріусом вказано про неможливість це зробити та надано копію постанови про арешт усього майна позивача серія ВП№ 39070434, яку нотаріус отримала з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.

Вказує про те, що відповідно до інформації, наданої виконавчою службою листом від 21.11.2023 року № 279964 згідно з даними Автоматизованої системи виконавчого провадження у відділі на виконанні перебувало виконавче провадження № 39070434 з примусового виконання виконавчого листа № 2-5608 від 02.10.2009 року Рівненського міського суду про стягнення солідарно із ОСОБА_5 та ОСОБА_2 на користь ВАТ "Універсал Банк", як правонаступник ВАТ "Банк Універсальний" заборгованість за кредитним договором в сумі 162 360,12 грн. сплачений судовий збір в сумі 1 623,61 грн. та витрати на ІТЗ в сумі 30 грн.

05.08.2013року зметою забезпеченнявиконання виконавчогодокументу старшим державним виконавцем Рівненського міського управління юстиції Онищук Л.О. постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП№39070434 накладено арешт на все майно що належить боржнику.

23.12.2013 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 2 частини 1 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження».

Вказує, що державним виконавцем не вживалися заходи щодо припинення арешту майна боржника.

Зазначає, що до теперішнього часу не знала, що існує таке рішення Рівненського міського суду про стягнення солідарно із ОСОБА_5 та ОСОБА_2 на користь ВАТ "Універсал Банк", як правонаступник ВАТ "Банк Універсальний" заборгованість за кредитним договором в сумі 162 360,12 грн.. сплачений судовий збір в сумі 1 623,61 грн.

29.10.2010 року позивач розірвала шлюб з ОСОБА_5 , з ним не спілкується, та постійно проживає у м. Дніпро та в м. Кам`янське.

З огляду на те, що на час звернення з заявою до суду за наявності арешту, накладеного на спадкове майно, вона як спадкоємець померлого позбавлена змоги в повному обсязі реалізувати свої спадкові права з метою користування та розпорядження своїм майном на власний розсуд, позивач вважає, що відсутні підстави для такого арешту.

Також, посилається на те, що арешт майна боржника ОСОБА_2 у такому разі, із заходу забезпечення виконання рішення суду, перетворюється на неправомірне обмеження права особи користуватися належним їй майном.

07.03.2024 року через канцелярію Рівненського міського суду Рівненської області Відділом державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції подано відзив на позовну заяву, в якому Відділ просить відмовити в задоволені позовних вимог.

Позивач в підготовче судове засідання не з`явилася, повідомлялася про час та дату розгляду справи належним чином, представником - адвокатом Васильцовою О.М. подано через канцелярію Рівненського міського суду Рівненської області 19.03.2024 року заяву, в якій просить підготовче судове засідання проводити у її відсутність та у відсутність позивача.

Представник відповідача - Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Шупік К.В. в підготовчому судовому засіданні заперечує щодо задоволення позовних вимог, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву. Вказала, що в державного виконавця відсутні підстави та законодавча обґрунтованість скасувати винесену ним постанову, а відтак скасувати арешт з усього майна (рухомого та нерухомого), що належить ОСОБА_2 неможливо. Водночас, звернула увагу суду на те, що підставою неможливості розпорядження майном є арешт, що накладений на майно саме позивача, як боржника, а не її померлого батька. Тобто, позивач має можливість сплатити свої борги, що стали підставою для накладення арешту. Зазначає, що маніпулюючи поняттям права власності та правом на його мирне володіння, позивач намагається уникнути відповідальності у формі виконання судового рішення.

Заслухавши думку представника Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Шупік К.В., дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що на виконанні у Відділі державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебувало виконавче провадження № 39070434 з примусового виконання виконавчого листа № 2-5608 виданого 02.10.2009 року Рівненським міським судом про стягнення солідарно із ОСОБА_5 та ОСОБА_2 на користь ВАТ "Універсал Банк", як правонаступника ВАТ "Банк Універсальний" заборгованість за кредитним договором в сумі 162 360,12 грн., сплачений судовий збір в сумі 1 623,61 грн. та витрати на ІТЗ в сумі 30 грн.

05.08.2013року старшим державним виконавцем Рівненського міського управління юстиції Онищук Л.О. винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП № 39070434, якою накладено арешт на все майно, що належить позивачу.

23.12.2013 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 2 частини 1 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження».

Як стверджує позивач і вказує Відділ ДВС зазначений вище виконавчий документ на момент розгляду справи на виконанні не перебуває. Доказів сплати заборгованості суду не надано.

Між тим, в постанові Верховного Суду від 29.03.2023 року у справі № 202/1182/22 зазначено, що право особи боржника на розпорядження належним йому майном без будь-яких обтяжень у вигляді арешту, може бути поновлено, зокрема, шляхом добровільного виконання рішення яке перебувало на виконанні.

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 04 березня 2020 року у справі № 127/2-1421/09.

З огляду на наведене, суд звертає увагу на те, що порядок врегулювання питання про зняття арешту з майна боржника або скасування інших заходів примусового виконання рішення за завершеним виконавчим провадженням врегульований пунктом 16 розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиціїУкраїни від02квітня 2012року №512/5 .

Так, відповідно до наведеної норми, постанова про зняття арешту з майна боржника або скасування інших заходів примусового виконання рішення без винесення постанови про відкриття чи відновлення виконавчого провадження виноситься державним виконавцем органу державної виконавчої служби або приватним виконавцем, яким виконавчий документ повернуто стягувачу, за заявою боржника у разі, якщо:

судом скасовано заходи забезпечення позову за завершеним виконавчим провадженням;

при повторному пред`явленні такого виконавчого документа до примусового виконання виконавче провадження за таким виконавчим документом закінчено на підставічастини першоїстатті 39 Закону, а також за умови сплати боржником витрат виконавчого провадження, здійснених під час виконавчого провадження, у якому виконавчий документ повернуто стягувачу (крім випадків, коли виконавчий документ повернуто приватним виконавцем, діяльність якого припинена);

після повернення виконавчого документа стягувачу на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця надійшла сума коштів для задоволення вимог стягувача, виконання постанов про стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та за умови, що такий виконавчий документ повторно на виконання не пред`явлено;

після повернення виконавчого документа стягувачу наявні обставини, визначені частиною першою статті 39 Закону (крім випадків, коли виконавчий документ перебуває на примусовому виконанні), а також за умови сплати боржником витрат виконавчого провадження, здійснених під час виконавчого провадження, у якому виконавчий документ повернуто стягувачу (крім випадків, коли виконавчий документ повернуто приватним виконавцем, діяльність якого припинена), та виконавчого збору, який підлягав стягненню у цьому виконавчому провадженні (крім випадків, коли відповідно достатті 27Закону виконавчий збір стягненню не підлягає);

арешт з майна боржника або інші заходи примусового виконання рішення скасовані судовим рішенням.

До заяви про зняття арешту з майна боржника або скасування інших заходів примусового виконання рішення боржником додається документ / копія документа, що підтверджує наявність обставин для винесення відповідної постанови. У разі наявності обставин для одночасного винесення постанов, передбачених цим пунктом, та постанови про виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників, боржником може бути подано одну заяву та додано до неї документ / копія документа, що підтверджує наявність обставин для винесення відповідних постанов.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього заяви боржника перевіряє викладені у цій заяві обставини та додані до неї документи, у тому числі за допомогою автоматизованої системи (щодо стану відповідного виконавчого документа; відомостей про орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, у якого перебував на виконанні виконавчий документ, тощо), Єдиного державного реєстру судових рішень (щодо наявності відповідного судового рішення).

Постанова про зняття арешту з майна боржника або скасування інших заходів примусового виконання рішення виноситься не пізніше наступного робочого дня з дня отримання виконавцем підтвердження наявності обставин для винесення такої постанови.

Копія постанови виконавця про зняття арешту з майна боржника або скасування інших заходів примусового виконання рішення не пізніше наступного робочого дня з дня винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання відповідна постанова. У випадках, передбачених законом, виконавець на підставі постанови, передбаченої цим пунктом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження майна боржника.

Заява боржника та додані до неї документи, а також документи за результатом розгляду такої заяви приєднуються до матеріалів виконавчого провадження, в межах якого виноситься відповідна постанова.

У разі якщо виконавче провадження, за яким подано заяву про зняття арешту з майна боржника або скасування інших заходів примусового виконання рішення знищено у зв`язку із закінченням строку його зберігання, а також у випадку, коли таке виконавче провадження перебувало на виконанні у приватного виконавця, діяльність якого припинена або яким змінено виконавчий округ, виконавець вживає заходів щодо відновлення матеріалів виконавчого провадження за допомогою відомостей автоматизованої системи та інших документів, інформації, одержаних ним, у тому числі від сторін виконавчого провадження.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про те, що у позивача, який є боржником за виконавчим документом, наявна можливість врегулювати виконання свого зобов`язання задля можливості подальшого розпорядження майном у вигляді прийняття спадщини від її померлого батька.

Таким чином доводи позивача про неможливість реалізації права власності через накладений арешт та звернення до суду з позовом про скасування такого арешту є фактично способом уникнути відповідальності в формі виконання судового рішення.

Між тим, суд звертає увагу, що позивач, яка звернулась до суду з позовною заявою про скасування арешту, є боржником у виконавчому провадженні.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Під час виконання судових рішень сторони виконавчого провадження мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб, виконавців чи приватних виконавців у порядку судового контролю, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України Про виконавче провадження особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

В порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.

Спори про право цивільне, пов`язані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно до ст. 19 ЦПК України розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

У разі якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем або приватним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено Законом України Про виконавче провадження.

Верховний Суд у Постанові від 19 січня 2022 року у справі № 577/4541/20зауважив, що позивач як особа, яка є боржником у виконавчому провадженні, не може пред`являти позов про зняття арешту з майна, оскільки законом у цьому випадку передбачений інший порядок судового захисту, а саме оскарження боржником рішення, дій чи бездіяльності державного виконавця або приватного виконавця в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України.

Верховний Суд вказав, що боржник, як сторона виконавчого провадження, у разі незгоди з арештом, який накладений державним або приватним виконавцем під час примусового виконання судового рішення, не може пред`являти позов про зняття арешту з майна та бути позивачем за таким позовом, оскільки має право на оскарження дій державного виконавця в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України. Якщо суд помилково прийняв позов до розгляду, під час судового розгляду він мав закрити провадження у справі з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

В даній справі арешт накладено на майно ОСОБА_2 , яка є боржником у виконавчому провадженні, з метою забезпечення виконання рішення суду, а тому вона не може виступати позивачем у цій справі й така справа не підлягає розгляду в позовному провадженні, отже, провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Схожі правові висновки містяться в постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року у справі № 904/51/19 (провадження № 12-122гс19), у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 24 травня 2021 року у справі № 712/12136/18 (провадження № 61-4726сво19), у постановах Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 24 червня 2021 року у справі № 127/11276/20 (провадження № 61-882св21), від 08 вересня 2021 року у справі № 369/3757/20 (провадження № 61-3588св21), від 01 грудня 2021 року у справі № 201/6486/20 (провадження № 61-19066св20).

Виходячи із вищевикладеного суд приходить до висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі за позовною заявою представника ОСОБА_2 адвоката Васильцової О.М. відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про судовийзбір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

З долученої до матеріалів справи платіжної інструкції № 0.0.3342447837.1 від 06.12.20223 року вбачається, що позивачкою при подачі позову до суду було сплачено судовий збір в розмірі 1073,60 грн.

З огляду на вищевикладене, позивачці слід повернути з державного бюджету судовий збір, сплачений нею при подачі позову у вищевказаному розмірі.

Керуючись ст.ст. ст.ст. 255-256, 260, 352, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р I Ш И В :

Провадження посправі запозовом ОСОБА_2 до Відділудержавної виконавчоїслужби умісті РівномуЗахідного міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції проскасування арештуз майна - закрити на підставі ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Повернути ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 судовий збір в розмірі 1 073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок, сплачений на підставі платіжної інструкції № 0.0.3342447837.1 від 06.12.20223 року.

На ухвалу протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд.

У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Рівненського

міського суду Тимощук О.Я.