Рішення

від 18.03.2024 по справі 754/7506/23

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Номер провадження 2/754/295/24

Справа №754/7506/23

РІШЕННЯ

Іменем України

18 березня 2024 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Таран Н.Г.

секретаря судового засідання Довгань Г.А.

за участі представника позивача адвоката Сенчило В.В.

представника відповідача адвоката Галич О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовною заявою Житлово-будівельного кооперативу «Промбудівельник-7» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

У червні 2023 року ЖБК «Промбудівельник-7» звернувся до Деснянського районного суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, з яких 9 587,40 грн. - заборгованість по оплаті за утримання будинку та прибудинкової території, 7 065,52 грн. - інфляційна складова заборгованості, 3 % річних - 873,86 грн. і 2 684,00 грн. витрат по сплаті судового збору та 7 000,00 грн. витрати на правову допомогу.

На мотивування заявлених позовних вимог вказує, що відповідач є власником квартири АДРЕСА_1 . Обслуговування вказаного будинку та його прибудинкової території здійснює позивач ЖБК «Промбудівельник-7» на підставі Статуту, відповідних договорів та рішень загальних зборів кооперативу. Зазначає, що внески на утримання будинку та прибудинкової території нараховувались згідно прийнятих рішень Загальних зборів членів кооперативу, які є чинними.

ОСОБА_1 , будучи особою, на яку поширюються права та обов`язки члена кооперативу, своїх обов`язків по сплаті за користування наданими послугами у встановленому для членів Кооперативу не здійснює, в зв`язку з чим, за період з 01.10.2018 року по 30.11.2021 року має заборгованість перед позивачем по платежам за спожиті житлово-комунальні послуги та витрати на утримання будинку та прибудинкової території, тому позивач вимушений звернутись до суду із даним позовом.

Ухвалою судді Деснянського районного суду м. Києва від 08.06.2023 року відкрито провадження з призначенням проведення її розгляду в порядку спрощеного позовного провадження у цивільній справі, з повідомленням сторін.

18.07.2023 на адресу суду надійшла заява позивача про зменшення позовних вимог, а саме стягнути з відповідача основної суми заборгованості в сумі 7 569,00 грн., 3% річних у розмірі 821,85 грн., інфляційної складової у розмірі 6 178,95 грн.

25.10.2023 на адресу суду надійшли письмові пояснення представника відповідача в яких він вказав, позивач до позовної заяви жодного доказу з приводу розрахунків, нарахувань і оплати за утримання будинків та прибудинкової території, не надає квитанцій щодо сплати внесків на утримання будинків та прибудинкової території, жодного бухгалтерського розрахунку з приводу нарахувань та заборгованості. Акту звіряння нарахувань і оплату внесків на утримання будинку та прибудинкової території, хоча відповідач звертався з листом до позивача, щодо складання відповідного акту. Позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження права вимоги щодо сплати відповідачем платежів за послуги з утримання будинків та прибудинкової території за заявлений спірний період, вважаємо що підстав для задоволення позову про стягнення із відповідача на користь позивача суму боргу у розмірі 7 569,00 грн. не можна визнати доведеною.

28.02.2024 року на адресу суду надійшли додаткові пояснення представника відповідача в якому він вказав, що відповідач заперечує, щодо нарахування основного боргу, індексу інфляції та 3% річних. У позові позивач з урахуванням його заяви про зменшення ціни позову, просить суд стягнути з відповідача: 7 569,00 грн. основного боргу, 821,85 грн. - 3% річних, 6 178,95 грн. - інфляційна складова, 7 000,00 грн. - судові витрати за надання правової допомоги, 2 684,00 грн. судовий збір. Нараховуючи основну суму заборгованості, позивач виходив із розрахунку позовних вимог де зазначається нарахування суми внесків на утримання будинку та прибудинкової території у розмірі - 252,30 грн., щомісячно. Зазначає, що вказана сума ним бралася відповідно до виписки із протоколу загальних зборів ЖБК «Промбудівельник-7» від 09.02.2018, у якій зазначено про необхідність підвищення тарифу на утримання будинку та прибудинкової території. Економічно обгрунтований тариф розраховано нібито КП ГІОЦ на рівні 4,60 грн/м. кв. квартири (4,00 грн/м. кв. для першого поверху). Відповідно до договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , квртира відповідача складається з двох жилих кімнат та має: Житлова площа - 28,70 кв. м. та загальна площа - 51,40 кв. м. Якщо загальну площу квартири 51,40 * на тариф 4,60 грн. = 236,44 грн., де 51,40 - загальна площа квартири, 4,60 грн. - тариф за кв. м. квартири, 236,44 - нарахування суми внесків на утримання будинку та прибудинкової території. За таких обставин, сума боргу відповідача складає 6 729,88 грн. Відповідно до контррозрахунку інфляційних збитків, за період з 01.11.2018 по 01.12.2021 склали - 1 112,94 грн., відповідно 3% річних за той же період слали - 458,91 грн. З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введено режим воєнного стану. В умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні», Кабінет Міністрів України постановляє відповідно до постанови КМУ від 05.03.2022 № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» - нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги населенням (у тому числі населенням, що проживає у будинках, де створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельні (житлові) кооперативи або яким послуги надаються управителем чи іншою уповноваженою співвласниками особою за колективним договором) в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (до дати припинення можливості бойових дій, завершення бойових дій, завершення тимчасової окупації), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги - забороняється. Ця постанова набирає чинності з дня опублікування і застосовується з 24.02.2022. Таким чином, нарахування позивачем після 24.02.2022 штрафних санкцій є неправомірними.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнавав та просив в задоволенні позову відмовити.

В ст. 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує зокрема: чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини випливають зі встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Отже суд розглядає справу за наявними у справі доказами, які надані сторонами.

Заслухавши сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач є власником квартири АДРЕСА_1 . Обслуговування вказаного будинку та його прибудинкової території здійснює позивач ЖБК «Промбудівельник-7» на підставі Статуту, відповідних договорів та рішень загальних зборів кооперативу. Зазначає, що внески на утримання будинку та прибудинкової території нараховувались згідно прийнятих рішень Загальних зборів членів кооперативу, які є чинними.

ОСОБА_1 , будучи особою, на яку поширюються права та обов`язки члена кооперативу, своїх обов`язків по сплаті за користування наданими послугами у встановленому для членів Кооперативу не здійснює, в зв`язку з чим, за період з 01.10.2018 року по 30.11.2021 року має заборгованість перед позивачем по платежам за спожиті житлово-комунальні послуги та витрати на утримання будинку та прибудинкової території, тому позивач вимушений звернутись до суду із даним позовом.

Кооператив здійснює забезпечення належного утримання будинку та прибудинкової території, належного отримання мешканцями будинку житлово-комунальних послуг (п. 2 Статуту позивача).

Згідно із Статутам член Кооперативу зобов`язаний: виконувати вимоги статуту кооперативу, рішення загальних зборів (зборів уповноважених) членів кооперативу і правління кооперативу; своєчасно вносити оплату за спожиті житлово-комунальні послуги, здійснювати цільові внески на розрахунковий рахунок кооперативу. Обов`язки по внесенню оплати за спожиті житлово-комунальні послуги та здійсненню цільових внесків виникають у членів кооперативу з моменту набуття права власності на квартиру, або її частину.

Відповідно до положень ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Положення ст.ст. 66-68 ЖК України, ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» і положення підзаконних актів у сфері житлово-комунальних послуг покладають на користувачів житла (власників) обов`язок щомісяця вносити плату за житлово-комунальні послуги (теплопостачання, газ, водопостачання, каналізація тощо) та витрати на утримання будинку (житла) та прибудинкової території пропорційно до займаної площі.

Відповідно до ст. ст. 145,149 ЖК України, відповідач зобов`язаний своєчасно вносити платежі на покриття витрат по експлуатації та капітальному ремонту будинків та утримання прибудинкової території, внески до спеціальних фондів та плату за комунальні послуги.

Так, відповідно до ст. 4 Закону України «Про кооперацію» кооперація базується на таких основних принципах: добровільності вступу та безперешкодного виходу із кооперативної організації; соціальної справедливості, взаємодопомоги та співробітництва; рівного права голосу під час прийняття рішень (один член кооперативу - один голос); вільного вибору напрямів і видів діяльності; демократичного контролю за діяльністю кооперативних організацій та їх посадових осіб з боку членів кооперативних організацій; безпосередньої участі членів кооперативної організації у її діяльності.

Згідно зі ст. 6 Закону України «Про кооперацію» кооператив є первинною ланкою системи кооперації і створюється внаслідок об`єднання фізичних та/або юридичних осіб на основі членства для спільної господарської та іншої діяльності з метою поліпшення свого економічного стану.

Членами кооперативу можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи України та іноземних держав, що діють через своїх представників, які внесли вступний внесок та пай у розмірах, визначених статутом кооперативу, додержуються вимог статуту і користуються правом ухвального голосу (ч.1 ст. 10 Закону України «Про кооперацію»).

Вступ до кооперативу здійснюється на підставі письмової заяви. Особа, яка подала заяву про вступ до кооперативу, вносить вступний внесок і пай у порядку та розмірах, визначених його статутом. Рішення правління чи голови кооперативу про прийняття до кооперативу підлягає затвердженню загальними зборами його членів. Порядок прийняття такого рішення та його затвердження визначається статутом кооперативу (ст. 11 Закону України «Про кооперацію»).

Згідно зі ст. 19 Закону України «Про кооперацію» кооператив є власником будівель, споруд, грошових та майнових внесків його членів, виготовленої продукції, доходів, одержаних від її реалізації та провадження іншої передбаченої статутом діяльності, а також іншого майна, придбаного на підставах, не заборонених законом.

Частинами 1, 2 ст. 191 Закону України «Про кооперацію» визначено, що член житлово-будівельного, дачно-будівельного, гаражно-будівельного, житлового, дачного, гаражного чи іншого відповідного кооперативу має право володіння, користування, а за згодою кооперативу - розпорядження квартирою, дачею, гаражем, іншою будівлею, спорудою або приміщенням кооперативу, якщо він не викупив це майно. В разі викупу квартири, дачі, гаража споруди або приміщення член житлово-будівельного, дачно-будівельного, гаражно-будівельного, житлового, дачного, гаражного чи іншого відповідного кооперативу стає власником цього майна.

Обов`язки по здійсненню всіх платежів виникають у члена кооперативу з моменту набуття права власності на квартиру, або її частину; відшкодовувати інфляційні витрати кооперативу та 3% річних за несвоєчасну оплату коштів за спожиті житлово-комунальні послуги, а також пеню із розрахунку 0,1% від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Статтею 67 ЖК України передбачено, що плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Відповідно до ст. 162 ЖК України громадянин, якому належить квартира (будинок) на праві приватної власності, зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

Відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 року № 2189-VIII.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 року №2189-VIII передбачено, що до житлово-комунальних послуг належить послуга з управління багатоквартирним будинком, яка включає: забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньо будинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 року № 2189-VIII споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Управління багатоквартирним будинком управителем здійснюється на підставі договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, що укладається згідно з типовим договором (ч. 1 ст. 18 Закону України Про житлово-комунальні послуги»).

Договір між позивачем та відповідачем не укладався, однак правовідносини, які виникли, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 18.03.2019 року у справі № 210/5796/16-ц, споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність письмово оформленого договору з позивачем не позбавляє відповідача обов`язку оплачувати надані йому послуги.

Таким чином, факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

З урахуванням наведеного, за відсутності укладеного між сторонами договору наявні підстави для стягнення за житлово-комунальні послуги.

Суд виходить із того, що споживач в квартирі АДРЕСА_1 зобов`язаний оплатити житлово-комунальні послуги, оскільки він фактично користувався ними. Докази на підтвердження зворотного в матеріалах справи відсутні.

Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Заборгованість за отримані житлово-комунальні послуги підтверджена позивачем належними та допустимими доказами, а часткова сплата цієї заборгованості відповідачем свідчить про визнання вищевказаних обставин.

Як встановлено, внаслідок несплати вищезазначених платежів, відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за житлово-комунальними платежами, у відповідача за період з 01.10.2018 року по 30.11.2021 року існує борг в сумі 14 568,95 грн.

Стороною відповідача не надано суду доказів на підтвердження фактів ненадання йому послуг взагалі, або надання не в повному обсязі, або неналежної якості житлово-комунальних послуг.

В той же час відповідач спростовує саме цю суму і підтверджує суму заборгованості в розмірі 8 301,73 грн., що нараховуючи основну суму заборгованості, позивач виходив із розрахунку позовних вимог де зазначається нарахування суми внесків на утримання будинку та прибудинкової території у розмірі - 252,30 грн., щомісячно. Зазначає, що вказана сума ним бралася відповідно до виписки із протоколу загальних зборів ЖБК «Промбудівельник-7» від 09.02.2018, у якій зазначено про необхідність підвищення тарифу на утримання будинку та прибудинкової території. Економічно обгрунтований тариф розраховано нібито КП ГІОЦ на рівні 4,60 грн/м. кв. квартири (4,00 грн/м. кв. для першого поверху). Відповідно до договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , квртира відповідача складається з двох жилих кімнат та має: Житлова площа - 28,70 кв. м. та загальна площа - 51,40 кв. м. Якщо загальну площу квартири 51,40 * на тариф 4,60 грн. = 236,44 грн., де 51,40 - загальна площа квартири, 4,60 грн. - тариф за кв. м. квартири, 236,44 - нарахування суми внесків на утримання будинку та прибудинкової території. За таких обставин, сума боргу відповідача складає 6 729,88 грн. Відповідно до контррозрахунку інфляційних збитків, за період з 01.11.2018 по 01.12.2021 склали - 1 112,94 грн., відповідно 3% річних за той же період слали - 458,91 грн.

Суд вважає, що факт надання позивачем послуг з утримання будинку та прибудинкової території знайшов своє підтвердження в ході судового розгляду, а тому відповідач в силу фактично існуючого договору, зобов`язаний був оплачувати позивачу за житлово-комунальні послуги та послуги з утримання будинку та прибудинкової території, які надавались позивачем.

Згідно з п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" № 1875-IV від 24.06.2004 року, споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Що стосується періоду, за який необхідно стягнути заборгованість по внескам та обов`язковим платежам на утримання спільного майна у багатоквартирному будинку та прибудинкової території, то тут суд дійшов такого висновку.

ЖБК «Промбудівельник-7» на законних підставах надає житлово-комунальні послуги відповідачу, який є власником квартири АДРЕСА_1 , а останній не виконує своїх зобов`язань зі сплати за отримані та спожиті житлово-комунальні послуги належним чином, внаслідок чого має заборгованість за нею, суд доходить висновку про необхідність часткового задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по обслуговування та ремонт будинку у загальному розмірі 8 301,73 грн.

Поряд із цим, окрім суми основного боргу позивачем нараховано до сплати відповідачу інфляційні втрати в сумі 6 178,95 грн. та 3 % річних в сумі 821,85 грн.

Відповідно до положень ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Разом з тим, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24.02.2022 року в Україні введений воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24.02.2022, який триває і на даний час.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", правосуддя на території, на якій уведено воєнний стан, здійснюється лише судами. Навіть в умовах воєнного стану конституційне право людини на судовий захист не може бути обмеженим.

Постановою Кабінету Міністрів України № 206 від 05.03.2022 про «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» встановлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги. Ця постанова набрала чинності з дня опублікування і застосовується з 24 лютого 2022 року.

Таким чином, всі нарахування інфляційних втрат та трьох відсотків річних, які здійснені позивачем з 24.02.2022 року по червень 2023 року є такими, що заборонені чинним законодавством, а тому не підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи наведене розрахунок інфляційних втрат та трьох відсотків річних має бути обмежений і становити період з жовтня 2018 року до 24.02.2022 року, тому суд здійснює перерахунок заявлених позивачем до стягнення сум інфляційних нарахувань та 3 % річних, які у такому випадку відповідно становлять 1 112,94 грн. та 458,91 грн.

Таким чином, встановивши, що ЖБК «Промбудівельник-7» на законних підставах надає житлово-комунальні послуги відповідачеві, який є власником квартири АДРЕСА_1 а останній не виконує своїх зобов`язань зі сплати за отримані та спожиті житлово-комунальні послуги належним чином, внаслідок чого має заборгованість по ним, суд доходить висновку про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по обов`язковим платежам на утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 6 729,88 грн. за період з жовтня 2018 по листопад 2021 , 3 % річних у розмірі 458,91 грн., та інфляційних втрат у розмірі 1 112,94 грн. за період з жовтня 2018 року по листопад 2021 року. В частині позовних вимог щодо стягнення 3 % річних та інфляційних втрат за період з 24 лютого 2022 по червень 2023 року відмовити.

Щодо стягнення витрат на правничу допомогу, судом встановлено, що право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якої надано Конституційним Судом України у рішеннях № 13-рп/2000 від 16.11.2000 р., № 23-рп/2009 від 30.09.2009 р., зокрема, у рішенні № 23-рп/2009 від 30.09.2009 р. зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

Згідно статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність -це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Договір про надання правової допомоги -домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно частин першої, третьої статті 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до частин першої-п`ятої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Згідно частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При вирішенні питання про розмір судових витрат, суд вважає, що всі дії, вчинені адвокатом в межах розгляду цивільної справи № 754/7506/23, є правничою допомогою в розумінні вимог закону, в межах саме даної цивільної справи, отже, витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі 3 990,00 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 1 529,88 грн. (8 301,73 грн. х 2 684 грн.: 14 568,98 грн.).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 525, 526, 625 ЦК України, Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», ст. ст. 4, 10, 12, 13, 19, 76-81, 89, 128-131, 141, ч.4 ст. 223, ч.2 ст. 247, ст.ст. 259, 263-265, ч.5 ст. 279, ч.1 ст. 280 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Житлово-будівельного кооперативу «Промбудівельник-7» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Житлово-будівельного кооперативу «Промбудівельник-7» 8301,73 грн. - основну суму заборгованості з нарахованими інфляційними втратами та 3% річних, та понесені по справі судові витрати зпропорційно задоволеній частині позовних вимог - 1529,88 грн. суму сплаченого судового збору та 3990,00 грн. - сплачених витрат на правову допомогу.

В іншій частині позовних вимог позивачу відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення та підписання повного тексту судового рішення.

Повний текст рішення складено 26.03.2024 року

Суддя: Н.Г.Таран