Рішення

від 26.03.2024 по справі 756/16464/23

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

26.03.2024 Справа № 756/16464/23

Справа пр. №2/756/1430/24

ун. №756/16464/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 березня 2024 року Оболонський районний суд міста Києва в складі:

головуючого - судді Луценко О.М.,

при секретарі - Галелюк Т.О.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань м. Києві цивільну справу позовом ОСОБА_1 до Оболонського відділу державної виконавчої служби у м. Києві центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції( м. Київ) про стягнення інфляційних витрат та 3% річних, -

в с т а н о в и в:

У грудні 20023 року ОСОБА_1 звернувся до Оболонського районного суду м. Києва з позовною заявою до Оболонського відділу державної виконавчої служби у м. Києві центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції( м. Київ) про стягнення інфляційних витрат та 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 05 квітня 2017 року позивач придбав з електронних торгів квартиру АДРЕСА_1 за 3 418 207,80грн., що проводились ДП « СЕТАМ», з яких 3 247 297,41грн. та 170 910, 39 грн. на рахунок ДП «Сетам» в якості гарантійного внеску та винагороди організатора торгів.

28 квітня 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Куксовою М. С. зареєстровано право власності та видано свідоцтво, згідно якого ОСОБА_1 став власником квартири АДРЕСА_1 .

Постановою Київського апеляційного суду від 10.12.2020 р. у справі № 756/6374/17: визнано недійсними протокол проведення електронних торгів від 05 квітня 2017 року № 247900, відповідно до якого ОСОБА_1 придбав квартиру АДРЕСА_1 ; визнано недійсним акт про проведені електронні торги від 21 квітня 2017 року, складений головним державним виконавцем Оболонського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві Поліщук В. В. та затверджений начальником ОСОБА_2 , яким засвідчено факт реалізації з електронних торгів квартири та факти внесення грошових коштів покупцем ОСОБА_1 ; визнано недійсним свідоцтво від 28 квітня 2017 року, видане приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Куксовою М. С., згідно якого ОСОБА_1 є еовим власником квартири АДРЕСА_1 ; скасовано запис про право власності № 20212942, внесений приватним нотаріусом Куксовою М. С. 28 квітня 2017 року, згідно якого за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_1 .

19.05.2021 Рішенням Державного реєстратора Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради, м. Київ Набока Віталія Миколайовича припинено належне Позивачу право власності на квартиру АДРЕСА_1 на підставі ухвали суду в справі № 756/6374/17, виданої 17.05.2021 Київським апеляційним судом та Постанови у вказаній справі від 10.12.2020р.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 31.01.2022року стягнути з Оболонського відділу Державної виконавчої служби у місті Києві центрального міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Київ) (04212, місто Київ, вул. МАРШАЛА ТИМОШЕНКА, будинок 2Д, код ЄДРПОУ 35018577) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) сплачені за придбане майно кошти в розмірі 3 247 297, 41 (три мільйони двісті сорок сім тисяч двісті дев`яносто сім) гривень 41 копійку шляхом їх списання Державною казначейською службою України в межах відповідних бюджетних призначень з рахунків Оболонського відділу Державної виконавчої служби у місті Києві центрального міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Київ), а в разі відсутності у зазначеному державному органі відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Позивач розраховує відсоток річних та інфляційні нарахування в межах періоду загального строку позовної давності, встановленого ст. 257 ЦК України з 11.12.2020 по 17.03.2023.

Враховуючи положення ст.625 ЦК України, розмір грошового зобов`язання відповідача за час прострочення виконання рішення суду складає: 220711,94 грн. - 3% річних та 1454537,02 грн. - інфляційних нарахувань, а всього 1675248,96 грн., які позивач просить стягнути з відповідача.

01.02.2024року представник відповідача надав відзив, відповідно до якого відповідач не погоджується в частині рахування періоду прострочення з 11.12.2020 по 17.03.2023, оскільки єдиний та належний механізм повернення( стягнення) з державного органу коштів є подання виконавчого документу разом із заявою до центрального органу виконавчої служби, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів період з якого слід починати розраховувати прострочення є датою набрання законної сили рішення суду на підставі якого виданий виконавчий документ, тобто з 26.11.2022року. Таким чином відповідачі визнать розмір грошового зобов`язання відповідача за час прострочення виконання рішення суду складає: 29892,93 грн. - 3% річних та 121753,56 грн. - інфляційних нарахувань, а всього 151646,49 грн.,

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд постановити рішення, яким позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти наданого позову заперечив частково, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача за час прострочення виконання рішення в розмірі: 29892,93 грн. - 3% річних та 121753,56 грн. - інфляційних нарахувань, а всього 151646,49 грн. визнають, в решті позовних вимог просили відмовити.

Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об`єктивному розгляді справи, зібрані у справі докази, керуючись законом, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що постановою Київського апеляційного суду від 10.12.2020 р. у справі № 756/6374/17: визнано недійсними протокол проведення електронних торгів від 05 квітня 2017 року № 247900, відповідно до якого ОСОБА_1 придбав квартиру АДРЕСА_1 ; визнано недійсним акт про проведені електронні торги від 21 квітня 2017 року, складений головним державним виконавцем Оболонського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві Поліщук В. В. та затверджений начальником ОСОБА_2 , яким засвідчено факт реалізації з електронних торгів квартири та факти внесення грошових коштів покупцем ОСОБА_1 ; визнано недійсним свідоцтво від 28 квітня 2017 року, видане приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Куксовою М. С., згідно якого ОСОБА_1 є еовим власником квартири АДРЕСА_1 ; скасовано запис про право власності № 20212942, внесений приватним нотаріусом Куксовою М. С. 28 квітня 2017 року, згідно якого за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_1 .

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 31.01.2022року стягнути з Оболонського відділу Державної виконавчої служби у місті Києві центрального міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Київ) (04212, місто Київ, вул. МАРШАЛА ТИМОШЕНКА, будинок 2Д, код ЄДРПОУ 35018577) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) сплачені за придбане майно кошти в розмірі 3 247 297, 41 (три мільйони двісті сорок сім тисяч двісті дев`яносто сім) гривень 41 копійку шляхом їх списання Державною казначейською службою України в межах відповідних бюджетних призначень з рахунків Оболонського відділу Державної виконавчої служби у місті Києві центрального міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Київ), а в разі відсутності у зазначеному державному органі відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Позивач розраховує відсоток річних та інфляційні нарахування в межах періоду загального строку позовної давності, встановленого ст. 257 ЦК України з 11.12.2020 по 17.03.2023.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За змістом ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

За правилами ст. ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

У пункті 45 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц зазначено, що: "у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань".

За змістом частини другої статті 625 ЦК України нараховані на суму боргу інфляційні втрати та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування ним утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

У постанові Верховного Суду від 06.08.2018 по справі №361/7939/2015ц вказано, що суд в оцінці обґрунтованості вимог позивача виходить з того, що зволікання відповідача з виконанням рішення суду, що набрало законної сили, призвело до девальвації (знецінення) грошових коштів, стягнутих з нього судовим рішенням, та інших втрат, а отже, позивач вправі вимагати від відповідача сплати не тільки суми боргового зобов`язання, що набуло грошового виразу, а й з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 08 листопада 2019 року у справі №127/15672/16-ц, від 23 червня 2020 року у справі № 536/1841/15-ц зроблено висновок, що внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3 % річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

З огляду на викладені висновки Верховного Суду, які відповідно ч.4 ст.263 ЦПК України враховуються судом щодо застосування норм права в подібних правовідносинах, суд приходить до висновку, що позивач вправі вимагати від відповідача застосування наслідків порушення виконання рішення у вигляді сплати штрафних санкцій, передбачених статтею 625 ЦК України.

Судом встановлено, що вищевказане рішення суду відповідач не виконав, заборгованість не виплатив, протилежного останньою жодними доказами спростовано не було.

Як вбачається з довідки спеціаліста №20/03-2 від 20.03.2024року, видану ОСОБА_3 в рамках проведення економічного дослідження в цивільній справі № 756/16464/23, яка перебуває в провадженні Оболонського районного суду м. Києва «врезультаті проведення дослідження, спеціалістом з`ясовано, ще внаслідок визнання Постановою від 10.12.2020 Київського апеляційного суду у справі № 756/6374/17, недійсними: протоколу проведення електронних торгів від 05 квітня 2017 року № 247900, відповідно до якого ОСОБА_1 придбав квартиру АДРЕСА_1 ; акту про проведені електронні торги від 21 квітня 2017 року, складений головний державним виконавцем Оболонського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві, яким засвідчено факт реалізації з електронних торгів квартири та факти внесенню грошових коштів покупцем ОСОБА_1 ; свідоцтва від 28 квітня 2017 року виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округ Куксовою М. С., згідно якого ОСОБА_1 є новим власником квартири АДРЕСА_2 та запису про право власносі № 20212942, внесений приватним нотаріусом Куксовою М. С. 28 квітня 20Г року, згідно якого за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на квартир; АДРЕСА_1 , за період з 11.12.202 по 17.03.2023 розмір інфляційних втрат, розрахованих за індексом інфляції з весь час прострочення становить 1 454 537,02 та 3% річних від прострочені суми становить 220 711,94 грн., що підлягають стягненню, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України з Оболонського відділу Державної виконавче служби у місті Києві центрального міжрегіонального управління Міністерств Юстиції (код ЄДРПОУ 35018577) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ).

Відповідно до частини першої статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

У частині другій статті 625 ЦК України зазначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене частиною другою статті 625 ЦК України нарахування 3 % річних має компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в отриманні компенсації від боржника. Такий правовий висновок міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 06 червня 2012 року №6-49цс12, і Велика Палата Верховного Суду не вбачає підстав для відступу від такої позиції.

У частині другій статті 625 ЦК України прямо зазначено, що 3 % річних визначаються від простроченої суми за весь час прострочення.

Таким чином, при обрахунку 3 % річних за основу має братися прострочена сума, визначена у договорі чи судовому рішенні.

Позивач зазначає, що прострочення виконання грошового зобов`язання відповідачем порушує його майнові права та інтереси, а тому з відповідача на його користь підлягає стягненню 3% річних від простроченої суми боргу за період з 11.12.2020 по 17.03.2023.

Враховуючи, що відповідачем не виконується рішення Оболонського районного суду м.Києва від 31.01.2022, яким вже було задоволено позовні вимоги, позивач не позбавлений права на отримання передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України сум за невиконання відповідачем судового рішення, яке набрало законної сили, суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь 3 % у розмірі 220711,94 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індекс споживчих цін (індекс інфляції) - це показник, який характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання.

Позивач зазначає, що у зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання з відповідача на його користь підлягає сума боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції в межах періоду загального строку позовної давності з грудня 2020 по березень 2023.

Дослідивши розрахунок інфляційних втрат, наведеного позивачем, суд погоджується з розрахунком, який відповідає вимогам закону, а тому вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь інфляційних втрат у сумі 1 454 537,02 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Частинами 1, 2, 3 та 4 ст. 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. В тому числі, суд враховує вимоги ст.80 ЦПК України, зокрема достатність доказів для вирішення справи, наданих до суду.

Відповідачем не надано доказів щодо спростування заявленої суми заборгованості, в тому числі не здобуто таких доказів під час розгляду справи.

На основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилався представник позивача у позовній заяві, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 133, 141 ЦПК України суд присуджує до стягнення з відповідача на користь держави судові витрати зі сплати судового збору в сумі 13420,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. 2, 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 354-355 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до Оболонського відділу державної виконавчої служби у м. Києві центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції( м. Київ) про стягнення інфляційних витрат та 3% річних- задовольнити.

Стягнути з Оболонського відділу державної виконавчої служби у м. Києві центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції( м. Київ) ( місцезнаходження - 04212 м. Київ, вул.. Левка Лук`яненка 2-д; код ЄДРПОУ 35018577) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса місця проживання АДРЕСА_3 ) 3% річних у розмірі 220711,94 грн., інфляційні нарахування у розмірі 1454537,02 грн., а всього 1 675 248,96 грн. та судовий збір в розмірі 13420,00гривень.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення суду апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Луценко