Справа № 758/13397/23
3/758/156/24
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 березня 2024 року м. Київ
Суддя Подільського районного суду м. Києва Ікорська Є. С., розглянувши справу про порушення митних правил стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, працюючої директором ТОВ «Катма Груп», проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
за ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України,
В С Т А Н О В И Л А:
23.05.2022 через пункт пропуску «Рава-Руська - Хребенне» митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці з Республіки Польща транспортним засобом р.н. НОМЕР_2/НОМЕР_3, підприємство перевізник ТОВ «Торгруп» (код ЄДРПОУ 38510889), на митну територію України на адресу ТОВ «Катма Груп» (м. Київ, вул. Павла Усенко, буд. 8, оф. 23, код ЄДРПОУ 41775494) ввезено товар «газ вуглеводний скраплений LPG» у кількості 18 300 кг, 34,718 тис. л при 15 градусах Цельсія, вартістю 19 032,00 Євро.
Переміщення товару через митний кордон України було здійснено на підставі наступних документів:
- попередня митна декларація типу «ІМ ЕЕ» від 22.05.2022 № UA903000/2022/907954;
- товаротранспортна накладна CMR від 21.05.2022 № 91/2022;
- рахунок (invoice) від 21.05.2022 № FE/RZA/22/00082, в якому зазначена країна походження товару - Казахстан (Country of origin: Kazakhstan);
- зовнішньоекономічний контракт від 25.03.2022 № 20220325UAKAT та доповнення до нього від 25.03.2022 № 5.
Відповідно до умов зазначеного зовнішньоекономічного контракту, продавцем та відправником товару виступає польське підприємство «Unimot» S.A. (ul. Swierklanska 2a, 47-120 Zawadzkie, Polska, VAT № PL 7561967341), одержувачем та покупцем є ТОВ «Катма Груп».
Зазначений товар 23.05.2022 (після доставки товарів до митниці призначення) директором ТОВ «Катма Груп» ОСОБА_1 , як декларантом, був заявлений до митного оформлення у відділі митного оформлення «Калуш» митного поста «Західний» Енергетичної митниці та випущений у вільний обіг за митною декларацією типу «ІМ 40 ДЕ» № UA903060/2022/003001.
У графі 34 зазначеної митної декларації декларантом заявлено країну походження товару - Казахстан. Крім того декларантом до митних органів надано «Декларацію про походження товару (Declaration of origin)» від 21.05.2022 № FE/RZA/22/00082 відомості про яку внесені до графи 44 митної декларації типу «ІМ 40 ДЕ» № UA903060/2022/003001.
Відповідно до вимог ст. 198 Митного кодексу України митному органу в пункті пропуску через державний кордон України згідно із статтею 335 цього Кодексу подаються документи, що містять відомості про товари, достатні для їх ідентифікації.
Відповідно до вимог ст. 335 Митного кодексу України, під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України декларант, уповноважена ним особа або перевізник залежно від виду транспорту, яким здійснюється перевезення товарів, надають митному органу в паперовій або електронній формі документи та відомості зокрема, що підтверджують дотримання обмежень, які виникають у зв`язку із застосуванням захисних заходів. Незалежно від виду транспорту, яким здійснюється переміщення товарів, під час прибуття товарів у пункт пропуску через державний кордон України надаються документи (відомості) або їх реквізити, у тому числі засобами інформаційних технологій (або у вигляді електронного документа), які підтверджують дотримання заборон та/або обмежень згідно із законами України.
Відповідно до вимог ст. 44 Митного кодексу України, у разі переміщення товарів через митний кордон України країна походження товару обов`язково заявляється (декларується) митному органу шляхом зазначення в митній декларації назви країни походження товару, щодо ввезення якого в Україну застосовуються кількісні обмеження (квоти) або заходи, вжиті органами державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності в межах повноважень, визначених законом України «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну».
Для підтвердження відомостей про країну походження товару, директором ТОВ «Катма Груп» під час переміщення товару через митний кордон України до митних органів надано декларацію про походження товару (заява про країну походження товару, зроблена у зв`язку з вивезенням товару виробником, продавцем, експортером (постачальником) або іншою компетентною особою на комерційному рахунку чи будь-якому іншому документі, який стосується товару), а саме рахунок (invoice) від 21.05.2022 № FE/RZA/22/00082, в якому зазначено, що країна походження товару-Казахстан.
З метою здійснення перевірки законності ввезення на митну територію України даного товару Енергетичною митницею був направлений запит до митних органів Республіки Польща (лист Енергетичної митниці від 30.09.2022 № 7.6-3/20-26/2276).
Відповідно до інформації та копій документів, наданих митними органами Республіки Польща (лист Держмитслужби від 15.06.2023 № 26/26-04/7.6/1446) продавцем та відправником товару є польське підприємство «Unimot» S.A. (ul. Swierklanska 2a, 47-120 Zawadzkie, Polska, VAT № PL 7561967341) одним з видом діяльності якого є зокрема оптова торгівля паливом та супутніми продуктами (PKD code 46.71.Z), одержувачем та покупцем товару в Україні є ТОВ «Катма Груп».
Також митними органами Республіки Польща повідомлено про відсутність в польській митній декларації відомостей про країну походження товару та в документах, а саме в рахунку (invoice) від 21.05.2022 № FE/RZA/22/00081, наданому польським підприємством «Unimot» S.A., відсутній запис про країну походження товару - Казахстан (Country of origin: Kazakhstan).
Відповідно до ч. 2 ст. 459 Митного кодексу України суб`єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а при вчиненні порушень митних правил підприємствами - посадові особи цих підприємств.
Згідно з даними картки обліку особи, яка здійснює операції з товарами, директором ТОВ «Катма Груп» є ОСОБА_1 .
Відповідно до ст. 65 Господарського кодексу України керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і вирішує питання діяльності підприємства.
Згідно з інформацією, розміщеною в АСМО «Інспектор» ПІК «Провадження в справах про ПМП» Держмитслужби, встановлено, що ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, відповідальність за які передбачена ст. ст. 482, 483 Митного кодексу України, не притягувалась.
Таким чином, директором ТОВ «Катма Груп» ОСОБА_1 вчинено дії, спрямовані на переміщення через митний кордон України товару «газ вуглеводний скраплений LPG» у кількості 18 300 кг, 34,718 тис. л при 15о С, вартістю 19 032,00 Євро або 588 431,38 грн. (станом на 23.05.2022 курс становив 1 Євро = 30,91800 грн.), з приховуванням від митного контролю шляхом надання до митного органу, як підстави для переміщення документів, що містять неправдиві відомості щодо країни походження товару, за що ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України передбачена адміністративна відповідальність.
Від захисника ОСОБА_1 - адвоката Ополонець І. В. надійшли пояснення, за змістом яких просила провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 483 МК України закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення. Крім того, у поясненнях зазначає, що ОСОБА_1 особисто митну декларацію не заповнювала та жодних даних до неї не вносила. З метою митного оформлення поставленого товару ТОВ «Катма Груп» було укладено договір на митно - брокерське обслуговування № 3 від 16.10.2018 року з ТОВ «Еверіс». Відповідно до умов зазначеного Договору митний брокер взяв на себе зобов`язання з митного обслуговування, тобто виконання усіх робіт та послуг, необхідних для успішного ведення зовнішньоекономічної діяльності та митного оформлення вантажів ТОВ «КАТМА ГРУП». У той же час, звернула увагу на те, що відповідно до ст. 44 Митного кодексу України у редакції від 16.04.2022 (на момент виникнення спірних правовідносин) наявність, пред`явлення митному органу та зазначення у митній декларації сертифікату походження товару не було обов`язковим. Згідно з ч.2 ст. 44 Митного кодексу України у редакції від 16.04.2022 у разі переміщення товарів через митний кордон України країна походження товару заявляється (декларується) митному органу в обов`язковому порядку лише у разі, якщо це необхідно для застосування митно-тарифних заходів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, кількісних обмежень (квот), інших заходів економічного або торговельного характеру, що здійснюються в односторонньому порядку або відповідно до двосторонніх чи багатосторонніх міжнародних договорів, укладених відповідно до закону, або заходів, що здійснюються відповідно до закону для забезпечення здоров`я населення чи суспільного порядку, а також у разі, якщо в митного органу є підстави для підозри в тому, що товар походить з країни, товари якої заборонені до переміщення через митний кордон України згідно із законодавством України. Митний орган мав право у передбачених законом випадках вимагати та отримувати оригінали документів про походження такого товару, але такого запиту під час оформлення товару пред`явлено не було. Оскільки у постачальника не було сертифікату походження товару, він зазначив такі дані, а саме країну походження - Казахстан, у рахунку (інвойсі). З огляду на такі обставини та керуючись ч. 9 ст. 43 Митного кодексу України у редакції від 16.04.2022 митним брокером ТОВ «Еверіс» було зазначено у митній декларації країну походження - Казахстан. Тому сторона захисту вважає, що митний брокер ТОВ «Еверіс» діяв відповідно до наявних документів та виключно у рамках чинного законодавства. Але у порушення зазначеного вище, митний орган не надав жодних доказів, що підтверджують, що країна походження товару не Казахстан, а митний брокер ТОВ «Еверіс» зазначив неправдиві відомості. Постачальник, не маючи сертифікату, діяв відповідно до законодавства свої країни та не зазначив країну походження товару у експортній декларації, але це не підтверджує наявність у діях митного брокера складу адміністративного правопорушення, як і не підтверджує, що країна походження товару не Казахстан. Крім того, адвокат Ополонець І. В. вказує на те, що протокол про порушення митних правил складено з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки як убачається із матеріалів справи, протокол про адміністративне правопорушення складався у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, протокол не містить відмітки про отримання примірника протоколу особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, про підпис чи відмову від підпису останнього. У протоколі також відсутня інформація про можливість припинення провадження у справі про порушення митних правил шляхом компромісу, про що до протоколу вноситься відмітка, яка підписується особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, тому є всі підстави для проведення додаткової перевірки у справі про порушення митних відповідно до положень ст. 527 МК України.
Представник митного органу Холодкова О. С. надіслала на адресу суду заперечення на пояснення адвоката Ополонець І. В., у якому спростувала таке та просила визнати ОСОБА_1 винною у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України. Щодо посилання захисника на те, що ОСОБА_1 особисто декларацію не подавала, не заповнювала жодних даних до неї щодо країни походження, а також на те, що саме ТОВ «Еверіс» здійснювало декларування. Зазначене є хибним, оскільки саме у графі 14 митної декларації зазначено - ТОВ «Катма Груп» (декларант/представник), а в графі 54 зазначено, що саме ОСОБА_1 подавала митну декларації та заповнювала її, в тому числі і подавала документи та заповнювала графу 34 МД (країна походження). ТОВ «Еверіс» взагалі відсутнє у поставці цього товару - газу вуглеводного скрапленого. Відповідно до ч. 2 ст. 459 Митного кодексу України суб`єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а при вчиненні порушень митних правил підприємствами - посадові особи цих підприємств. Згідно з даними картки обліку особи, яка здійснює операції з товарами, директором ТОВ «Катма Груп» є ОСОБА_1 . Відповідно до ст. 65 Господарського кодексу України керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і вирішує питання діяльності підприємства. Тому саме директор ТОВ «Катма Груп» ОСОБА_1 вчиняла активні дії щодо ввезення/митного оформлення (оскільки є імпортером, декларантом) товару «газ вуглеводний скраплений LPG» та у подальшому введення в обіг на ринку України продукцію походженням з іншої держави від виробника до споживача, а тому саме ОСОБА_1 є суб`єктом даного правопорушення та підлягає притягненню до відповідальності за порушення митних правил. Щодо посилання адвоката на те, що зазначення та пред`явлення митному органу сертифікату про походження товару не було обов`язковим, то відповідно до ч. 1, 2 ст. 36 МК України, країна походження товару визначається з метою оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України, а також забезпечення обліку цих товарів у статистиці зовнішньої торгівлі. Країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених цим Кодексом. Відповідно до 1, 6 ст. 43 МК України, документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару. Декларація про походження товару - це письмова заява про країну походження товару, зроблена у зв`язку з вивезенням товару виробником, продавцем, експортером (постачальником) або іншою компетентною особою на комерційному рахунку чи будь-якому іншому документі, який стосується товару. Відповідно до вимог ст. 44 МК України, у разі переміщення товарів через митний кордон України, країна походження товару обов`язково заявляється (декларується) митному органу шляхом зазначення в митній декларації назви країни походження товару, щодо ввезення якого в Україну застосовуються кількісні обмеження (квоти) або заходи, вжиті органами державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності в межах повноважень, визначених законом України «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну». Для підтвердження відомостей про країну походження товару, директором ТОВ «Катма Груп» під час переміщення товару через митний кордон України до митних органів надано декларацію про походження товару (заява про країну походження товару, зроблена у зв`язку з вивезенням товару виробником, продавцем, експортером (постачальником) або іншою компетентною особою на комерційному рахунку чи будь-якому іншому документі, який стосується товару), а саме рахунок (invoice), в якому зазначено, що країна походження товару-Казахстан. З метою здійснення перевірки законності ввезення на митну територію України даного товару Енергетичною митницею був направлений запит до митних органів Республіки Польща. Відповідно до інформації та копій документів, наданих митними органами Республіки Польща, продавцем та відправником товару є польське підприємство «Unimot» S.A. (ul. Swierklanska 2a, 47-120 Zawadzkie, Polska, VAT № PL 7561967341) одним з видом діяльності якого є зокрема оптова торгівля паливом та супутніми продуктами (PKD code 46.71.Z), одержувачем та покупцем товару в Україні є ТОВ «Катма Груп». Також митними органами Республіки Польща повідомлено про відсутність в польській митній декларації відомостей про країну походження товару та в документах, а саме в рахунку (invoice), наданому польським підприємством «Unimot» S.A., відсутній запис про країну походження товару - Казахстан (Country of origin: Kazakhstan). Щодо посилання захисника на те, що протокол про ПМП складено з порушенням вимог чинного законодавства, то вказане не відповідає дійсності, оскільки відповідно до частин 9 та 10 статті 494 МК України, якщо при складенні протоколу особа, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, не була присутня, до протоколу вноситься відповідний запис, який підписується посадовою особою митного органу, яка склала протокол, та свідками, якщо вони є, після чого один примірник протягом трьох робочих днів надсилається особі, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, за повідомленою нею або наявною в митних органах адресою (місце проживання або фактичного перебування). Протокол вважається врученим у тому числі у разі, якщо особа, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, не перебувала за повідомленою нею або наявною в митних органах адресою або місце проживання чи фактичного перебування, повідомлене такою особою, є недостовірним.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - адвокат Ополонець І. В. наполягала на закритті провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил з підстав, указаних у клопотанні про закриття провадження у справі.
У судові засідання ОСОБА_1 не з`явилася, відповідно до ч. 4 ст. 526 МК України неприбуття у судове засідання правопорушника не перешкоджає розгляду справи.
Також у судовому засіданні представники митного органу Герега К. М. та Холодкова О. С. просили визнати ОСОБА_1 винною у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 100 відсотків вартості товару із конфіскацією товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил. Відповідно до ч. 2 ст. 541 МКУ у разі застосування конфіскації просила зазначити про стягнення вартості цих товарів.
Вислухавши пояснення представників Енергетичної митниці, доводи сторони захисту, дослідивши та оцінивши матеріали справи, суддя дійшла такого висновку.
На підтвердження вини ОСОБА_1 до протоколу про порушення митних правил № 0099/90300/23 додано копії таких документів: листа про направлення протоколу про ПМП, з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, службову записку про обставини складання протоколу про ПМП, ЕЕ, ЕМД, рахунку, CMR, ЕЕ, звіту про якість, MRN, платіжного доручення, проформи-інвойсу, контракту, доповнення до контракту, змін до доповнення, договору, курсу валют, листів, MRN, E-AD, рахунку, CMR, звітів, протоколу зважування, листів, довіреності, листа EM, листа Львівської митниці з додатками, повістки ОСОБА_1 , вимоги, листа ТОВ «Катма Груп», повістки ОСОБА_3 , листа ТОВ «Торгруп».
З огляду на докази, додані до протоколу про порушення митних правил, то вони беззаперечно підтверджують вину ОСОБА_1 , а доводи захисника щодо того, що митний орган не надав жодних доказів, які підтверджують, що країна походження товару не Казахстан, а також на те, що митні органи Польщі не надали докази, що товар має джерело походження з російської федерації, є безпідставними з огляду на таке.
Відповідно до інформації та копій документів, наданих митними органами Республіки Польща листом від 18.05.2023 № 1601-ІОА.4331.7.2022.5 (лист Держмитслужби від 15.06.2023 № 26/26-04/7.6/1446) продавцем та відправником товару є польське підприємство «Unimot» S.A. (ul. Swierklanska 2a, 47-120 Zawadzkie, Polska, VAT № PL 7561967341), одним з видом діяльності якого є зокрема оптова торгівля паливом та супутніми продуктами (PKD code 46.71.Z), одержувачем та покупцем товару в Україні є ТОВ «Катма Груп».
Також митними органами Республіки Польща повідомлено про відсутність в польській митній декларації відомостей про країну походження товару та в документах, а саме в рахунку (invoice), наданому польським підприємством «Unimot» S.A., відсутній запис про країну походження товару - Казахстан (Country of origin: Kazakhstan).
Окрім того, митними органами Республіки Польща (лист від 18.05.2023 № 1601-ІОА.4331.7.2022.5), серед іншого, було повідомлено, що країною походження товару є російська федерація, а саме:
- «відповідно до доказів, наданих «Unimot» S.A., країною походження експортованого товару є російська федерація (пункт 4 листа)»;
- «ми не встановили, яка компанія є виробником вуглеводної газової суміші в скрапленому вигляді, експортованої в Україну, але ми встановили, як вже зазначалось вище, що країною походження експортованого товару є російська федерація, і що він був придбаний у Польщі, Швейцарії та Австрії» (пункт 6 листа);
- «відповідно до рахунків-фактур, наданих компанією «Unimot» S.A., та пояснень цієї компанії, країною походження суміші вуглеводних газів у скрапленому вигляді, реалізованої компанією «Unimot» S.A. є російська федерація» (пункт 7).
Постановою Кабінету Міністрів України від 09.04.2022 № 426 «Про застосування заборони ввезення товарів з російської федерації» заборонено ввезення на митну територію України в митному режимі імпорту товарів з російської федерації.
Таким чином, директором ТОВ «Катма Груп» ОСОБА_1 вчинено дії, спрямовані на переміщення через митний кордон України товару «газ вуглеводний скраплений LPG» з приховуванням від митного контролю шляхом надання до митного органу як підстави для переміщення документів, що містять неправдиві відомості щодо країни походження товару, чим вчинила порушення митних правил, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 483 МК України.
Відповідно до вимог ст. 524 МК України справа про порушення митних правил розглядається за місцезнаходженням митного органу, посадові особи якого здійснювали провадження у цій справі. У даному випадку - за місцем знаходження Енергетичної митниці.
Згідно з ч. 1 ст. 467 МК України, якщо справи про порушення митних правил розглядаються митними органами або судами (суддями), адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше ніж через шість місяців з дня виявлення правопорушення. Строк накладення адміністративних стягнень у справах про порушення митних правил зупиняється на час розгляду таких справ судом.
Згідно зі ст. ст. 10, 11 КУпАП правопорушення визнається вчиненим: 1) умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків, 2) з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.
Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 03 червня 2005 року «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» незаконне переміщення предметів із приховуванням від митного контролю - це їх переміщення через митний кордон України з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів чи способів, що утруднюють їх виявлення, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи одержаних незаконним шляхом або таких, що містять неправдиві дані.
Підставою для переміщення товарів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон. Це, зокрема, можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, ліцензія, квота, товаросупровідні документи, дозвіл відповідних державних органів.
Документами, що містять неправдиві дані, є, зокрема, такі, в яких відомості щодо суті угоди, найменування, асортименту, ваги, кількості чи вартості товарів, а також їх відправника чи одержувача, держави, з якої вони вивезені чи в яку переміщуються, не відповідають дійсності.
Оскільки відповідь від митних органів Латвійської Республіки надійшла до Енергетичної митниці 15.06.2023, що свідчить про момент фактичного виявлення правопорушення, а протокол про порушення митних правил надійшов до суду 07.11.2023, тобто у 6-місячний строк з моменту виявлення правопорушення, то слід вважати, що строк накладення адміністративного стягнення не сплив.
Відповідно до ст. 489 МК України посадова особа при розгляді справи про правопорушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Дослідивши та вивчивши документи, які долучені до протоколу про адміністративне правопорушення, слід дійти висновку, що директором ТОВ «Катма Груп» ОСОБА_1 було здійснено переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом поданням митному органу як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості щодо країни походження товару.
Провадження у справах про порушення митних правил згідно зі ст. 487 МК України, здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Вирішуючи питання про призначення виду стягнення за порушення митних правил, суддя бере до уваги, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Водночас, частиною 3 статті 3 Митного кодексу України передбачено, що норми законів України, які пом`якшують або скасовують відповідальність особи за порушення митних правил, передбачені цим Кодексом, мають зворотну дію в часі, тобто їх норми поширюються і на правопорушення, вчинені до прийняття цих законів. Норми законів України, які встановлюють або посилюють відповідальність за такі правопорушення, зворотної дії в часі не мають.
Відповідно до статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом, як правопорушення.
На момент вчинення правопорушення санкція статті 483 МК України передбачала накладення штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил з конфіскацією цих товарів, а також товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для переміщення товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.
У той же час на момент прийняття рішення у цій справі набули чинності зміни до санкції ст. 483 МК України, яка наразі передбачає накладення штрафу в розмірі від 50 до 100 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил з конфіскацією товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, або з конфіскацією товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил, а також товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю.
У даному випадку слід враховувати практику ЄСПЛ щодо співмірності покарання, застосованого до особи, що передбачає обов`язкове застосування штрафу та конфіскація товару, як санкції за порушення митних правил, встановлених ст. 483 Митного кодексу («Краєва проти України» (заява №72858/13)).
Так, ЄСПЛ у вказаній справі зазначив, що у питанні встановлення критерію справедливого балансу між інтересами суспільства та правами людини, високі судді не сприйняли аргументів представника України. Вони зазначили, що національний суд лише формально послався на характер правопорушення, дав інформацію про заявницю та її фінансове становище. Проте у тексті рішення не було дано оцінку обставинам поведінки особи, зв`язку між поведінкою та правопорушенням. І оскільки обсяг перевірки був надмірно вузьким, критерій справедливого балансу не дотримано. Крім того, згідно зі ст. 483 Митного кодексу штраф у розмірі вартості товару та конфіскація товару були обов`язковими санкціями. Відсутність дискреції для судів не залишала можливості враховувати індивідуальні обставини. Це позбавляє сенсу будь-яку оцінку. ЄСПЛ раніше зазначав, що подібна жорстка система не здатна забезпечити необхідний справедливий баланс між спільним інтересом та захистом права власності окремо взятої особи. З огляду на це ЄСПЛ дійшов висновку, що в даній справі мало місце неспіврозмірне втручання у майнові права заявника. Тому ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції була порушена.
Означену позицію висловив і Конституційний Суд України у рішенні від 05.07.2023 року № 5-р(II)/2023.
Окрім того, у рішенні ЄСПЛ від 06.11.2008 року у справі «Ісмаїлов проти Росії» встановлено, що згідно з принципом верховенства права, який закріплений в усіх статтях Конвенції, при розгляді справи та призначенні стягнення потрібно досягти справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, щоб під час відповідного втручання був дотриманий принцип законності і воно не було свавільним, стягнення повинне бути пропорційним, відповідати тяжкості скоєного правопорушення, а також його наслідкам. У випадку, якщо суд дійде висновку, що стягнення у вигляді конфіскації майна не забезпечить балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту права власності конкретної особи, то він має право не накладати таке стягнення навіть у випадку, коли воно передбачене положеннями МК України як обов`язкове.
Відповідно до ч. 1 ст. 465 МК України конфіскація як адміністративне стягнення за порушення митних правил полягає у примусовому вилученні товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу, і безоплатній передачі їх у власність держави.
Проте у даному випадку конфіскація товарів, безпосередніх предметів вчинення адміністративного правопорушення, не може бути застосована, оскільки відсутня інформація щодо збереження таких товарів на момент розгляду справи, а тому саме накладення штрафу забезпечить той справедливий баланс між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, який з урахуванням практики ЄСПЛ буде достатнім заходом впливу за вчинене порушення.
Згідно з протоколом про порушення митних правил № 0099/90300/23 вартість товару «газ вуглеводний скраплений LPG» у кількості 18 300 кг, 34,718 тис. л при 15 градусах Цельсія, становить 19 032,00 Євро.
Відповідно до ст. 3-1 МК України для цілей здійснення митних формальностей щодо товарів і транспортних засобів комерційного призначення застосовується офіційний курс валюти України до іноземної валюти, встановлений Національним банком України, що діє на 0 годин дня подання митної декларації, або дня здійснення митних формальностей, якщо вони здійснюються без подання митної декларації.
Як вбачається з декларації від 23.05.2022 та документу контролю доставки до неї, перетин кордону припадає на 23.05.2022. Офіційний курс валюти України до іноземної валюти станом на 23.05.2022 становив 30,9180 гривень за 1 Євро.
З огляду на викладене, враховуючи обставини справи, вважаю за необхідне застосувати до особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, стягнення у виді штрафу в розмірі 50 відсотків вартості товарів, що складає 294 215 гривень 69 копійок.
Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні обставини справи в їх сукупності, приходжу до переконання, що у діях ОСОБА_1 наявний склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, а тому остання підлягає притягненню до відповідальності за порушення митних правил.
Керуючись ст. ст. 465, 483, 527, 529 МК України, суддя
П О С Т А Н О В И Л А :
Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, та накласти штраф у розмірі 50 відсотків товару у розмірі 294 215 гривень 69 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 605 гривень 60 копійок.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва.
Суддя Єлізавета ІКОРСЬКА
Суд | Подільський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 26.03.2024 |
Оприлюднено | 28.03.2024 |
Номер документу | 117914624 |
Судочинство | Адмінправопорушення |
Категорія | Справи про порушення митних правил, які підлягають розгляду в судовому порядку Митний кодекс 2012 р. Переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю |
Адмінправопорушення
Подільський районний суд міста Києва
Ікорська Є. С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні