Ухвала

від 22.03.2024 по справі 761/5280/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/5280/24

Провадження № 1-кс/761/4043/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2024 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах власника майна ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 06.02.2024 /справа №761/552/24/, в рамках кримінального провадження №72023000110000102 від 26.10.2023,

В С Т А Н О В И В:

До слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах власника майна ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 06.02.2024 /справа №761/552/24/, в рамках кримінального провадження №72023000110000102 від 26.10.2023.

Клопотання обґрунтоване тим, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 06.02.2024 було частково задоволено клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні №72023000110000102 від 26.10.2023 та накладено арешт на майно, вилучене 27.12.2023 в ході проведення обшуку офісних приміщень ТОВ «Панда», розташованих на земельній ділянці з кадастровим номером 7122587600:01:022:0003 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: на грошові кошти в сумі 2 142 270 /два мільйони сто сорок дві тисячі двісті сімдесят/ грн., які належать ОСОБА_4 , зокрема: купюри номіналом 1000 /тисяча/ грн. у кількості - 2 128 купюр; купюри номіналом 50 /п`ятсот/ грн. у кількості -1 купюра; купюри номіналом 200 /двісті/ грн. у кількості - 10 купюр; купюри номіналом 100 /сто/ грн. - у кількості 12 купюр; купюри номіналом 50 /п`ятдесят/ грн. у кількості - 134 купюр; купюри номіналом 20 /двадцять/ грн. - у кількості 182 купюри; купюри номіналом 10 грн. у кількості 1 купюра; купюри номіналом 5 /п`ять/ грн. у кількості - 43 купюри; купюри номіналом 2 /дві/ грн. у кількості- 1 купюра; купюри номіналом 1 /одна/ грн. у кількості - 3 купюри.

При цьому, адвокат ОСОБА_3 зазначає, що грошові кошти здобуті ОСОБА_4 у законний спосіб, що підтверджується тим, що останній за період з 05.09.2023 по 25.12.2023 отримав від СТОВ «Агрофірма Корсунь», СТОВ «АФ Злагода», СТОВ «Ім. Ватутіна» 10 247 750 грн., які були зняті за період з 05.09.2023 по 25.12.2023 з банківських рахунків, що підтверджується копіями заяв та видачі готівки АТ «Ощадбанк» ОСОБА_4 . Крім того, відповідно до податкової декларації ОСОБА_4 за 2022 рік, останній задекларував 77 951 015, 92 грн. доходу, а відповідно до податкової декларації ОСОБА_4 за 2019 рік останній задекларував дохід у розмірі 56 144 464, 12 грн.

Таким чином, вказаний арешт майна позбавляє ОСОБА_4 права на вільне володіння та розпорядження своїм майном, а відтак, враховуючи, що арешт накладено необґрунтовано та у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження відпала потреба, представник власника майна просив слідчого суддю скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 06.02.2024 /справа №761/5528/24/.

До початку судового розгляду від адвоката ОСОБА_3 надійшла заява про проведення судового розгляду у його відсутність, при цьому, підтримав клопотання про скасування арешту майна з підстав, наведених у ньому.

Прокурор відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 , за клопотанням якого було накладено арешт на майно, будучи належним чином повідомленим про день та час судового засідання, не з`явився, причини неявки суду не повідомив.

При цьому, до початку судового розгляду, прокурор відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , який входить до групи прокурорів у кримінальному провадженні, звернувся до суду із заявою про проведення судового засідання у його відсутність. Як вбачається зі змісту заяви, останній заперечував щодо задоволення клопотання адвоката ОСОБА_3 , вказав, що арешт накладено слідчим суддею обґрунтовано та на даний час у його застосуванні потреба ще не відпала, а клопотання адвоката є необґрунтованим та спростовується матеріалами кримінального провадження, які долучені прокурором до клопотання про скасування арешту майна.

Вивчивши матеріали клопотання про скасування арешту майна, додатково долучені документи, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що Першим відділом детективів захисту фінансів у бюджетній сфері та міжнародної технічної допомоги БЕБ України за процесуального керівництва прокурорів відділу Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №7202300011000102 від 26.10.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України.

У період з 27.12.2023 по 28.12.2023 на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 12.12.2023, детективами БЕБ України проведено обшук у приміщеннях, розташованих на земельній ділянці з кадастровим номером 7122587600:01:022:0003, за адресою: АДРЕСА_1 , які на праві власності належать ТОВ «Панда», в ході якого було виявлено та вилучено документи щодо господарських відносин з підприємствами та у сейфі ОСОБА_4 - готівкові грошові кошти на суму 2142270 /два мільйони сто сорок дві тисячі двісті сімдесят/ грн.

В подальшому, прокурор відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про арешт майна, вилученого в ході проведення обшуку.

06.02.2024 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва вказане клопотання прокурора було задоволено частково та з метою забезпечення збереження речових доказів у кримінальному провадженні накладено арешт, зокрема на грошові кошти 2 142 270 /два мільйони сто сорок дві тисячі двісті сімдесят/ грн., купюри номіналом 1000 /тисяча/ грн. у кількості - 2 128 купюр; купюри номіналом 50 /п`ятсот/ грн. у кількості -1 купюра; купюри номіналом 200 /двісті/ грн. у кількості - 10 купюр; купюри номіналом 100 /сто/ грн. - у кількості 12 купюр; купюри номіналом 50 /п`ятдесят/ грн. у кількості - 134 купюр; купюри номіналом 20 /двадцять/ грн. - у кількості 182 купюри; купюри номіналом 10 грн. у кількості 1 купюра; купюри номіналом 5 /п`ять/ грн. у кількості - 43 купюри; купюри номіналом 2 /дві/ грн. у кількості- 1 купюра; купюри номіналом 1 /одна/ грн. у кількості - 3 купюри, які були вилучені в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , у задоволенні іншої частини клопотання, зокрема щодо накладення арешту щодо господарських відносин з підприємствами - відмовлено.

У відповідності до ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Згідно з ч.10 ст.170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до вимог ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV, передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Згідно зі ст.8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до п.9 ч.1 ст.7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відноситься недоторканість права власності.

Статтею 16 КПК України встановлено, що позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

У своїх висновках Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) полягає в тому, що будь-яке втручання влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 передбачає позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один із фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей Конвенції (рішення у справах «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06 листопада 2008 року, яким встановлено порушення ст.1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Разом із цим, із наданих слідчому судді матеріалів не встановлено, що грошові кошти в сумі 2 142 270 /два мільйони сто сорок дві тисячі двісті сімдесят/ грн., які належні ОСОБА_4 , були знаряддям та/або предметом вчинення кримінального правопорушення, чи набуті ним кримінально протиправним шляхом.

Крім того, з наданих прокурором матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні №72023000110000102 від 26.10.2023 не встановлено і даних, які б свідчили, що стороною обвинувачення з моменту накладення арешту, було проведено слідчі /розшукові/ дії, які б встановлювали наявність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та виправдовували б завдання кримінального провадження.

Також, аналіз наявних в розпорядженні слідчого судді матеріалів, з урахуванням наданих адвокатом ОСОБА_3 даних з банківського рахунку АТ «Ощадбанк», свідчить про відсутність обґрунтованих та переконливих даних, які б давали підстави вважати, що існують ризики, на підставі яких прийнято рішення про застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна третьої особи на час розгляду клопотання про скасування арешту майна, а також недоведеність факту використання вказаного майна, як доказу у кримінальному провадженні, в межах якого подано клопотання, а так само, розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, та наслідки арешту майна для третіх осіб.

Враховуючи наведене, виходячи з принципу змагальності сторін у кримінальному провадженні, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання представника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_3 необхідно задовольнити та скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 06.02.2024 у справі №761/552/24, на грошові кошти в сумі 2 142 270 /два мільйони сто сорок дві тисячі двісті сімдесят/ грн.

Керуючись вимогами ст.ст.132, 170-174, 372 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В:

Клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах власника майна ОСОБА_4 - задовольнити.

Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 06.02.2024 /справа №761/552/24/, в рамках кримінального провадження №72023000110000102 від 26.10.2023, а саме: на грошові кошти в сумі 2 142 270 /два мільйони сто сорок дві тисячі двісті сімдесят/ грн., купюри номіналом 1000 /тисяча/ грн. у кількості - 2 128 купюр; купюри номіналом 50 /п`ятсот/ грн. у кількості -1 купюра; купюри номіналом 200 /двісті/ грн. у кількості - 10 купюр; купюри номіналом 100 /сто/ грн. - у кількості 12 купюр; купюри номіналом 50 /п`ятдесят/ грн. у кількості - 134 купюр; купюри номіналом 20 /двадцять/ грн. - у кількості 182 купюри; купюри номіналом 10 грн. у кількості 1 купюра; купюри номіналом 5 /п`ять/ грн. у кількості - 43 купюри; купюри номіналом 2 /дві/ грн. у кількості - 1 купюра; купюри номіналом 1 /одна/ грн. у кількості - 3 купюри, які були вилучені 27.12.2023 в ході проведення обшуку в офісних приміщеннях ТОВ «Панда», за адресою: Черкаська область, Корсунь-Шевченківський район, с. Селище, вул. Заводська, 3.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя