Рішення

від 25.03.2024 по справі 120/16943/23

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

25 березня 2024 р. Справа № 120/16943/23

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Бошкової Ю.М., розглянувши у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Вінницькій області до приватного підприємства "ОС-Альфа" про зупинення видаткових операцій,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДПС у Вінницькій області (далі - ГУ ДПС у Вінницькій області, позивач) з адміністративним позовом до приватного підприємства "ОС-Альфа" (далі - ПП "Світязь", відповідач) про зупинення видаткових операцій.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що у відповідача наявний податковий борг в сумі 66200,30 грн. Відповідно до п. 89.4 ст. 89 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу. Орган державної податкової служби звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборону відчуження таким платником податків майна та зобов`язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

Оскільки, 10.08.2023 податковим керуючим Крочок І.В. складений Акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу №2, то Головне управління ДПС у Вінницькій області звернулось до суду з адміністративним позовом щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків.

Ухвалою від 14.11.2023 позовну заяву залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків останньої.

17.11.2023 позивач усунув недоліків позовної заяви, визначені ухвалою суду від 14.11.2023.

Ухвалою від 22.11.2023 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження (ст. 262 КАС України) без повідомлення сторін (у письмовому провадженні). Цією ухвалою також надано відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.

Копію ухвали про відкриття спрощеного позовного провадження в адміністративній справі суд направляв ПП "ОС-Альфа" на адресу, внесену до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Однак, до суду, 19.12.2023 повернувся не вручений конверт з вмістом судового поштового відправлення з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Частиною 4 ст. 124 КАС України встановлено, що у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються: 1) юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; 2) фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. У разі відсутності учасників справи за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручено їм належним чином.

Згідно з ч. 11 ст. 126 КАС України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

За таких обставин, суд вважає, що відповідно до ч. 11 ст. 126 КАС України копія ухвали від 22.11.2023 вручена відповідачу належним чином.

Враховуючи те, що суд вжив передбачені КАС України заходи щодо належного повідомлення відповідача про відкриття спрощеного позовного провадження та про встановлений судом строк для подання відзив на позовну заяву у цій адміністративній справі, проте станом на час прийняття рішення у ній відзиву на позовну заяву від останньої не надійшов, суд відповідно до вимог ч. 6 ст. 162 КАС України розглядає справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено наступні фактичні обставини.

ПП "ОС-Альфа" як юридична особа зареєстроване 29.10.2014. Станом на дату звернення до суду за відповідачем рахується податковий борг з єдиного податку сільськогосподарських товаровиробників, що складає - 66200,30 грн, з яких 66200,30 грн - основний платіж, 0,00 грн - штрафні санкції, 0,00 грн - пеня. Наявність такого боргу підтверджується довідкою про суми боргу, даними інтегрованої картки платника податків та самостійно поданою податковою декларацією платника єдиного податку четвертої групи від 20.02.2023.

05.11.2021 Головним управлінням ДПС у Вінницькій області сформовано податкову вимогу форми «Ю» за №0006322-1306-0213 на суму 64331,46 грн.

У зв`язку із подальшою несплатою податкового боргу у визначені законом строки, 12.07.2023 контролюючим органом прийнято рішення про опис майна у податкову заставу №91.

На виконання повноважень наданих ст. 20 ПК України позивачем направлено повідомлення від 12.07.2023 щодо надання відповідачем необхідних документів для складання акту опису майна у податкову заставу на суму податкового боргу.

Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення відповідне повідомлення вручене відповідачу 18.07.2023.

У зв`язку із вищезазначеним, керуючись п. 89.4 ст. 89 ПК України, 10.08.2023 податковим керуючим ОСОБА_1 складено Акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу № 2.

Вважаючи, що відповідач за наявності законодавчих підстав не надав податковому керуючому документів, необхідних для здійснення опису майна у податкову заставу, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Визначаючись щодо заявлених вимог, суд виходив із такого.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-17 (далі - ПК України).

Відповідно до пункту 6.1 статті 6 ПК України податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Приписами пункту 59.1 статті 59 ПК України встановлено, що у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На виконання вимог пункту 59.1 статті 59 ПК України Головне управління ДПС у Вінницькій області, на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення направило податкову вимогу №0035706-1305-0213 від 05.11.2021 на суму 3596,44 грн. за адресою, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак на адресу позивача повернувся конверт зі вмістом поштового відправлення.

Пунктом 58.3 ст. 58 ПК України визначено, що податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Згідно з п. 42.2 ст. 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Отже, вищезазначена податкова вимога вручена відповідачу у спосіб, визначений законом.

Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI, встановлено право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно пункту 95.3 статті 95 ПК України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 87.2 статті 87 ПК України, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Пунктом 89.1 статті 89 ПК України визначено, що право податкової застави виникає:

- у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;

- у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Відповідно до пункту 91.3 статті 91 ПК України, податковий керуючий описує майно платника податків, що має податковий борг, в податкову заставу, здійснює перевірку стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі, проводить опис майна, на яке поширюється право податкової застави, для його продажу у випадках, передбачених цим Кодексом, одержує від боржника інформацію про операції із заставленим майном, а в разі його відчуження без згоди контролюючого органу (за умови, коли наявність такої згоди має бути обов`язковою згідно з вимогами цього Кодексу) вимагає пояснення від платника податків або його службових (посадових) осіб. У разі продажу в рахунок погашення податкового боргу майна платника податків, на яке поширюється право податкової застави, податковий керуючий має право отримувати від такого платника податків документи, що засвідчують право власності на зазначене майно.

У разі відмови платника податків від підписання акту опису майна, на яке поширюється право податкової застави, податковий керуючий має право залучати до опису майна платника податків не менш як двох понятих.

Пунктом 89.4 статті 89 ПК України, передбачено, що у разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу.

Контролюючий орган звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборону відчуження таким платником податків майна та зобов`язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

Зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та заборона відчуження таким платником податків майна діють до дня складення акта опису майна платника податків у податкову заставу податковим керуючим або акта про відсутність майна, що може бути описано у податкову заставу, або погашення податкового боргу в повному обсязі. Податковий керуючий не пізніше робочого дня, що настає за днем складення цих актів, зобов`язаний надіслати банкам, іншим фінансовим установам, а також платнику податків рішення про складення актів, яке є підставою для поновлення видаткових операцій та скасування заборони на відчуження майна.

Згідно підпункту 20.1.32 пункту 20.1 статі 20 ПК України, податковий орган має право звертатися до суду, якщо платник податків перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов`язань платника податків, погашення податкового боргу), та зобов`язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом.

Отже, у разі не допуску контролюючого органу до опису майна у податку заставу, останній звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності, заборону відчуження таким платником податків майна та зобов`язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

Як вбачається із матеріалів справи, ГУ ДПС у Вінницькій області прийнято рішення №91 від 12.07.2023 про опис майна, що перебуває у власності відповідача у податкову заставу.

На виконання вимог статті 20 ПК України, позивачем листом від 12.07.2023 направлено повідомлення про виділення майна в податкову заставу та податкову вимогу №0006322-1306-0213 від 12.07.2023.

10.08.2023 податковим керуючим ОСОБА_1 складено акт №2 відмови платника податків від опису майна у податкову заставу.

Таким чином, беручи до уваги те, що заявлену до стягнення суму заборгованості відповідач у встановлені законодавством строки до бюджету не сплатив, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, а також те, що податковому керуючому не надано документів, необхідних для опису майна у податкову заставу, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.

У відповідності до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки зазначених судових витрат судом не встановлено, то відсутні підстави для стягнення останніх з відповідача.

Керуючись ст.ст.73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Зупинити видаткові операції на рахунках приватного підприємства "ОС-Альфа" шляхом накладення арешту на кошти та інші цінності приватного підприємства "ОС-Альфа", що знаходяться в банківських установах на суму 66200,30 грн. (шістдесят шість тисяч двісті гривень тридцять копійка).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21028, код ЄДРПОУ ВП 44069150).

Відповідач: ПП "ОС-АЛЬФА" (вул. Островського, 18, с. Пеньківка, Шаргородський район, Вінницька область, 23521, код ЄДРПОУ 39462559).

Рішення суду сформовано: 25.03.2024.

СуддяБошкова Юлія Миколаївна