УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
25 березня 2024 р.Справа № 120/3341/24
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Слободонюк Михайло Васильович, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом ОСОБА_1 до Вінницького вищого професійного училища Департаменту поліції охорони про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
18.03.2024 до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Вінницького вищого професійного училища Департаменту поліції охорони про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.
Частиною першою статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що після одержання позовної заяви суддя з`ясовує, серед іншого, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 цього Кодексу. Водночас, вказані положення поширюються на всі випадки звернення до адміністративного суду з позовною заявою, а їх недотримання свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам закону.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з огляду на наступне.
1. Щодо обґрунтування змісту позовних вимог та визначення суб`єктного складу осіб, які мають відповідати за такими вимогами.
Відповідно до п. 4, 5 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу згідно вищезазначеної ч. 1 ст. 5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильно сформованого змісту позовних вимог залежить і ефективність судового захисту, позаяк суд розглядає адміністративні справи лише в межах позовних вимог.
За визначенням, що міститься в п. 9 ч. 1 ст. 4 КАС України відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інша особа, до яких звернена вимога позивача.
Таким чином із вищевикладеного слід дійти висновку, що відповідачем у справі є та особа, до якої звернена позовна вимога.
Так, позивач у вступній частині позовної заяви визначає відповідачем - "Національна поліція України Вінницьке вище професійне училище Департаменту поліції охорони, в особі комісії з призначення виплати одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби, в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського Вінницького вищого професійного училища Департаменту поліції охорони ". Тобто, позивач в статусі одного відповідача розуміє дві особи: Національну поліцію України і Вінницьке вище професійне училище Департаменту поліції охорони, в особі комісії з призначення виплати одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби, в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського Вінницького вищого професійного училища Департаменту поліції охорони.
Однак з цього приводу суд звертає увагу позивача на те, що як Національна поліція України так і Вінницьке вище професійне училище Департаменту поліції охорони є окремими юридичними особами, тобто різними суб`єктами владних повноважень, яких неможливо ототожнювати в рамках одного відповідача.
Також суд зазначає, що, за змістом позовних вимог позивач просить суд:
-визнати дії відповідача - Національна поліція України - Вінницьке вище професійне училище Департаменту поліції охорони, в особі комісії з призначення виплати одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби, в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського Вінницького вищого професійного училища Департаменту поліції охорони незаконними.
-зобов?язати відповідача - Національна поліція України - Вінницьке вище професійне училище Департаменту поліції охорони, в особі комісії з призначення виплати одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби, в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського Вінницького вищого професійного училища Департаменту поліції охорони призначити та виплатити йому 70 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року.
Однак суд звертає увагу позивача, що в даному випадку зміст заявлених позовних вимог не є конкретизованим, оскільки позивач не вказує які саме дії відповідача він вважає незаконними (протиправними). Тобто позивачем конкретно не зазначено в чому полягає протиправність дій відповідача.
Суд вкотре наголошує, що обов`язок по формулюванню позовних вимог лежить саме позивачеві та від якості такого формулювання залежить ефективність відновлення порушеного права.
Крім того, як зазначено у п. 5 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Так обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що Вінницьке вище професійне училища Департаменту поліції охорони протиправно відмовило йому у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги. Втім, як слідує із долученого до матеріалів справи листа від 04.05.2023 №519/4350/01-2023, позивачу було відмовлено саме у підготовці та направленні до Департаменту поліції охорони необхідних документів для призначення одноразової грошової допомоги, а не у відмові у призначенні такої допомоги.
Водночас суд наголошує на тому, що Вінницьке вище професійне училище Департаменту поліції охорони відповідно до положень Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого наказом МВС України від 11.01.2016 № 4 (далі - Порядок № 4), не уповноважене на прийняття рішень про призначення/відмову у призначенні одноразової грошової допомоги, а лише зобов`язане подати до уповноваженого органу необхідні документи, зазначені в пункті 5 Розділу ІІІ Порядку №4, а також підготувати висновок щодо виплати такої грошової допомоги.
Таким чином зміст позовних вимог і виклад обставин не узгоджується із фактичними обставинами справи та із долученими до матеріалів справи доказами.
З огляду на викладене, в порядку усунення даних недоліків позовної заяви позивачу необхідно визначитись із належним колом осіб, які мають відповідати за цим позовом та зазначити правильне найменування відповідача (як суб`єкта владних повноважень), а також конкретизувати (уточнити) зміст позовних вимог.
2. Щодо надання доказів.
Відповідно до ч. 4 ст. 161 КАС України, яка кореспондується із положеннями ч. 2 ст. 79 КАС України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Отже, аналіз наведених норм вказує, що КАС України покладає на позивача обов`язок додати до позовної заяви всі докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Так, обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач вказує, що 16.03.2023 йому була встановлена третя група інвалідності у зв`язку із захворюванням, яке пов`язане з проходженням службу у поліції, та у зв`язку із цим він звернувся до Вінницького вищого професійного училища Департаменту поліції охорони із заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги.
Втім, в порушення положень ч. 4 ст. 161, ч. 2 ст. 79 КАС України, позивачем до позовної заяви не надано копію відповідної заяви з якою він звертався про виплату йому одноразової грошової допомоги та на яку посилається у своєму позові.
Оскільки така заява стосується підстав та предмету заявленого позову, тому в позивача існував обов`язок долучити її копію до позовної заяви.
Таким чином в порядку усунення вказаного недоліку позовної заяви, позивачу необхідно надати суду копію заяви з якою він звертався до Вінницького вищого професійного училища Департаменту поліції охорони про виплату йому одноразової грошової допомоги.
3. Щодо сплати судового збору.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 3 цього Закону судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
В силу вимог ч. 1 ст. 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлено ставку судового збору в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2024 року встановлено в розмірі 3028 гривні.
Таким чином, ставка судового збору за подання фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру становить 1211,20 грн. (3028 х 04).
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем заявлено позовну вимогу немайнового характеру, а відтак при зверненні до суду ОСОБА_1 мав би сплатити судовий збір в сумі 1211,20 грн.
Проте, судом встановлено, що позивачем при зверненні до суду згідно квитанції від 17.10.2023 сплачено судовий збір в сумі 1073,60 грн. Тобто, в даному випадку має місце недоплата судового збору в сумі 137, 60 грн. (1211,20 1073,60).
Таким чином в порядку усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно надати суду докази доплати судового збору в сумі 137,60 грн. за наступними реквізитами: ГУК у Він, обл./м.Вінниця/22030101, ЄДРПОУ 37979858, Банк одержувач: Казначейство України (ЕАП), р/р UA028999980313181206084002856, призначення платежу: судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Вінницький окружний адміністративний суд.
4. Щодо строку звернення до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Інститут строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою спонукання учасників адміністративного судочинства до своєчасного вчинення ними процесуальних дій. Регламентування строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Крім цього, строки звернення до суду із адміністративним позовом обмежують час, протягом якого правовідносини можуть вважатися спірними.
За загальним правилом для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк (ч. 2 ст. 122 КАС України).
Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України, перебіг строку для звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не може визнаватися поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Щодо відліку строку звернення із адміністративним позовом, суд зазначає, що порівняльний аналіз термінів дізнався та повинен дізнатися, що містяться в ч. 2 ст. 122 КАС України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку позивача знати про стан своїх прав. При визначенні початку перебігу строку звернення до суду, суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Так, як вбачається з матеріалів справи, позивач не погоджується з діями Вінницького вищого професійного училища Департаменту поліції охорони щодо відмови у призначенні виплати йому одноразової грошової допомоги, яка викладені у листі відповідача від 04.05.2023 №519/4350/01-2023, а відтак обчислення перебігу строку звернення до адміністративного суду з цим позовом необхідно пов`язувати саме з вказаним листом.
Отже враховуючи те, що такий лист датований 04.05.2023, а до суду з відповідним позовом позивач звернувся 13.03.2023 (згідно відмітки на поштовому конверті), тобто з пропуском шестимісячного строку, визначеного ч. 2 ст. 122 КАС України.
З огляду на викладене суд доходить висновку, що позивач пропустив строк звернення до суду з цим позовом, однак не додав до матеріалів позову заяви (клопотання) про його поновлення та докази поважності причин його пропуску, як це передбачено вимогами ч. 6 ст. 161 КАС України.
Частиною першою статті 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
З огляду на викладене, в порядку усунення вказаного недоліку позовної заяви, позивачу слід надати суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав, що можуть свідчити про поважність пропуску такого строку з підтверджуючими відповідні обставини доказами.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160, 161 КАС України, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 256, 293 КАС України, -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Вінницького вищого професійного училища Департаменту поліції охорони про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, - залишити без руху.
Встановити позивачу 10-ти денний строк з дня отримання копії даної ухвали суду усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині цієї ухвали.
Копію даної ухвалу направити позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
СуддяСлободонюк Михайло Васильович
Суд | Вінницький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 25.03.2024 |
Оприлюднено | 28.03.2024 |
Номер документу | 117916024 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо звільнення з публічної служби, з них |
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Слободонюк Михайло Васильович
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Слободонюк Михайло Васильович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні