Рішення

від 19.03.2024 по справі 120/793/24

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

19 березня 2024 р. Справа № 120/793/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Мультян М.Б.,

за участю секретаря судового засідання: Боринської Р.Р.

представника позивача: Король Л.Б.

представника відповідача: Орленко О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Комунального підприємства "Вінницяоблводоканал" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправним та скасування індивідуального акта,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Комунального підприємства "Вінницяоблводоканал" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправним та скасування індивідуального акта.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю, на думку позивача, пункту 2 Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 22.11.2023 №2181 "Про застосування санкцій до Комунального підприємства "Вінницяоблводоканал" за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, здійснення заходу державного регулювання" про накладення штрафу у розмірі 22236 грн за порушення ліцензійних умов.

Таке рішення НКРЕКП позивач вважає необґрунтованим, тобто без урахування усіх обставин, що мали значення при прийнятті рішення та не у спосіб, що визначені законами України, а саме із порушенням Порядку (методики) визначення розміру штрафів, які накладаються НКРЕКП від 29 вересня 2023 року №1800. На думку підприємства розмір штрафних санкцій не відповідає встановленому Порядку та розрахований не у відповідності до встановлених Порядком критеріїв та формул, з порушенням принципів належного урядування норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою суду від 29.01.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. При цьому, керуючись положеннями статей 12 та 262 КАС України, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

13.02.2024 надійшов відзив на позовну заяву, в якому НКРЕКП не визнає повністю вимоги позову, вважає, викладені в позовній заяві підстави, такими, що не ґрунтуються на вимогах матеріального права та переконана, що, з огляду на вимоги статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), підстави для прийняття рішення про задоволення позовних вимог у суду відсутні. Водночас, зазначено, що НКРЕКП не погоджується з усіма обставинами, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача.

Відповідач зазначає, що у Регулятора наявні повноваження на здійснення заходів державного нагляду (контролю), прийняття рішень про застосування санкцій, та прийняття рішень про усунення виявлених порушень. Зокрема наголошує на наявності у НКРЕКП повноважень та правових підстав для проведення планової перевірки дотримання КП «Вінницяоблводоканал» дотримання вимог Ліцензійних умов.

Так, вказує, що за результатами проведення планової перевірки було складено Акт планової перевірки дотримання КП «Вінницяоблводоканал» вимог Ліцензійних умов № 446 (далі Акт № 446), та встановлено порушення:

підпункту 13 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов № 307 у частині дотримання структури витрат згідно із статтями, затвердженими у тарифі на централізоване водопостачання та/або централізованого водовідведення та забезпечення цільового використання коштів, отриманих за рахунок діяльності з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення;

підпункту 6 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов № 307 щодо надання в установленому органом ліцензування порядку і строки форми звітності за ліцензованим видом діяльності;

абзацу шостого підпункту 4 глави 4 Ліцензійних умов № 307 щодо проведення планово-попереджувальних ремонтів об`єктів з виробництва питної води, транспортування, постачання питної води;

абзацу шостого підпункту 5 глави 4 Ліцензійних умов № 307 щодо проведення планово-попереджувальних ремонтів об`єктів з відведення та очищення стічної води.

За наслідком виявлених порушень, НКРЕКП винесено постанову від 22.11.2023 №2181 "Про застосування санкцій до Комунального підприємства "Вінницяоблводоканал" за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, здійснення заходу державного регулювання" про накладення штрафу у розмірі 22236 грн за порушення ліцензійних умов.

Для визначення механізму розрахунку розміру штрафів, які накладаються НКРЕКП, Регулятором було прийнято Порядок (методики) визначення розміру штрафів, які накладаються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затверджений постановою НКРЕКП від 29.09.2023 № 1800, (далі Порядок №1800), дія якого поширюється, зокрема в частині розрахунку розміру штрафів за порушення ліцензіатами законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг та відповідних ліцензійних умов згідно з розділом ІІ цього Порядку на ліцензіатів НКРЕКП, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг.

Відповідно до вимог Порядку №1800, НКРЕКП розраховує розмір штрафу за кожне окреме вчинене порушення. НКРЕКП включає в обґрунтування до проєкту рішення про накладення штрафу результати розрахунку розміру штрафу відповідно до цього Порядку, у тому числі результати кожного етапу розрахунку розміру штрафу з відповідним поясненням застосованих коефіцієнтів та коригувань (коригуючих відсотків).

Відповідач зазначає, що якщо за результатом проведеної у встановленому порядку перевірки НКРЕКП виявлено порушення у діяльності суб`єкта господарювання, то вирішення питання про визначення конкретного розміру санкцій є дискреційним повноваженням НКРЕКП.

Крім того вказує, що застосована до Ліцензіата штрафна санкція у вигляді 22236 грн не є максимально можливою, та є співмірною з виявленими порушеннями, прийнята Регулятором з урахуванням принципу пропорційності порушення та покарання, з огляду на встановлені плановою перевіркою КП «Вінницяоблводоканал» порушення останнім вимог Ліцензійних умов.

15.02.2024 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій підтримано позицію, викладену в позовній заяві та зазначено, що відзив відповідача є законодавчо необґрунтованим та такими, що не спростовує доводи, викладені у позовній заяві як підстави для задоволення позову.

Ухвалою суду від 21.02.2024 у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження - відмовлено. Клопотання представника відповідача про розгляд справи з викликом сторін - задоволено. Розгляд справи за №120/793/24 вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження із викликом сторін.

07.03.2024 на адресу суду надійшли заперечення, в яких підтримано позицію, викладену у відзиві на позовну заяву, та зазначено, що відповідь на відзив жодним чином не спростовує суті виявлених контролюючим органом у ході перевірки порушень та встановлення розміру штрафу.

У судовому засіданні, проведеному 19.03.2024 представник позивача позовні вимоги підтримала та просила суд позов задовольнити, з підстав викладених у позовній заяві.

В свою чергу, представник відповідача заперечував проти задоволення позову, просив суд відмовити у його задоволенні.

Заслухавши пояснення представників учасників справи, дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що Комунальне підприємство "Вінницяоблводоканал" є підприємством, що здійснює господарську діяльність із централізованого водопотачання та централізованого водовідведення, яке діє на підставі ліцензії АЕ №287968, виданої постановою НКРЕКП №1095 від 25.09.2018.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі рішення НКРЕКП від 23.11.2022 №1550 (зі змінами), постанови НКРЕКП від 13.10.2023 №1893, посвідчення на проведення планової перевірки від 08.09.2023 №441, у період з 04.10.2023 по 31.10.2023 відповідачем проведено планову перевірку щодо дотримання позивачем вимог законодавства та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з централізованого водопотачання та централізованого водовідведення, за період діяльності з 01.01.2022 по 31.12.2022.

За результатами планової перевірки Комунального підприємства "Вінницяоблводоканал" складено Акт №446 від 31.10.2023, яким було встановлено ряд порушень законодавства та Ліцензійних умов допущених Ліцензіатом при здійсненні своєї господарської діяльності з централізованого водопотачання та централізованого водовідведення, а саме:

підпункту 13 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов № 307 у частині дотримання структури витрат згідно із статтями, затвердженими у тарифі на централізоване водопостачання та/або централізованого водовідведення та забезпечення цільового використання коштів, отриманих за рахунок діяльності з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення;

підпункту 6 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов № 307 щодо надання в установленому органом ліцензування порядку і строки форми звітності за ліцензованим видом діяльності;

абзацу шостого підпункту 4 глави 4 Ліцензійних умов № 307 щодо проведення планово-попереджувальних ремонтів об`єктів з виробництва питної води, транспортування, постачання питної води;

абзацу шостого підпункту 5 глави 4 Ліцензійних умов № 307 щодо проведення планово-попереджувальних ремонтів об`єктів з відведення та очищення стічної води.

Не погоджуючись із висновками, які були викладені в Акті перевірки №446 від 31.10.2023, Комунальним підприємством "Вінницяоблводоканал" було надано до НКРЕКП пояснення та обгрунтування, оформлені листом №4/06-5386 від 06.11.2023.

За результатами розгляду Акту №446 від 31.10.2023 та пояснень позивача, НКРЕКП прийняло постанову від 22.11.2023 №2181 "Про застосування санкцій до Комунального підприємства "Вінницяоблводоканал" за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, здійснення заходу державного регулювання".

З оскаржуваного пункту 2 постанови №2181 від 22.11.2023 вбачається, що відповідачем накладено на позивача штраф у розмірі 22236 грн за порушення вимог законодавства та Ліцензійних умов.

Позивач не заперечує виявлені контролюючим органом порушення, проте вважає, що розмір штрафних санкцій розрахований не у відповідності до встановлених Порядком визначення розміру штрафів, які накладаються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого постановою НКРЕКП від 29.09.2023 № 1800 критеріїв та формул, а отже не відповідає встановленому Порядку, тому прийнятий з порушенням принципів належного урядування норм матеріального та процесуального права.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Правовий статус НКРЕКП, її завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення визначено Законом України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» від 22.09.2016 № 1540-VIII (далі - Закон №1540-VIII).

Відповідно до частини першої статті 1 Закону №1540-VIII, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який утворюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 частини першої статті 2 Закону №1540-VIII передбачено, що Регулятор здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема: у сфері енергетики: діяльності з транспортування, розподілу, зберігання (закачування, відбору), надання послуг установки LNG, постачання природного газу.

Згідно із частиною другою статті 3 Закону №1540-VIII Регулятор здійснює державне регулювання шляхом:

1) нормативно-правового регулювання у випадках, коли відповідні повноваження надані Регулятору законом;

2) ліцензування діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг;

3) формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору законом;

4) державного контролю та застосування заходів впливу;

5) використання інших засобів, передбачених законом.

Відповідно до пунктів 11, 12 частини першої статті 17 Закону №1540-VIII для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор: контролює додержання ліцензіатами законодавства у відповідній сфері регулювання і ліцензійних умов провадження господарської діяльності та вживає заходів до запобігання порушенням ліцензійних умов; розглядає справи про порушення ліцензійних умов, а також справи про адміністративні правопорушення і за результатами розгляду приймає рішення про застосування санкцій, накладення адміністративних стягнень у випадках, передбачених законом, приймає у межах своєї компетенції рішення про направлення до відповідних державних органів матеріалів про виявлені факти порушення законодавства.

За приписами частин першої - третьої, п`ятої статті 19 Закону №1540-VIII Регулятор здійснює державний контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних, а також невиїзних перевірок відповідно до затверджених ним порядків контролю.

Перевірка проводиться на підставі рішення Регулятора.

Для проведення перевірки створюється комісія з перевірки, що складається не менш як із трьох представників центрального апарату та/або територіальних органів Регулятора.

За результатами перевірки складається акт у двох примірниках, який підписується членами комісії з перевірки. Один примірник акта про результати перевірки передається суб`єкту господарювання, діяльність якого перевірялася, або уповноваженій ним особі. У разі відмови суб`єкта господарювання або уповноваженої ним особи прийняти акт про результати перевірки такий акт надсилається суб`єкту господарювання рекомендованим листом протягом п`яти робочих днів з дня підписання акта членами комісії з перевірки. Суб`єкт господарювання, діяльність якого перевірялася, має право надати письмові пояснення та обґрунтування щодо проведеної перевірки та/або виявлених порушень у строк до п`яти робочих днів з дня отримання акта про результати перевірки. У разі виявлення порушень акт про результати перевірки вноситься на засідання Регулятора, за результатами якого Регулятор приймає рішення про застосування до суб`єкта господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, санкції, передбаченої цим Законом. Акт про результати перевірки разом із поясненнями та обґрунтуванням суб`єкта господарювання, діяльність якого перевірялася, підлягає оприлюдненню на офіційному веб-сайті Регулятора до розгляду акта на засіданні Регулятора.

Частиною шостою статті 19 Закону №1540-VIII встановлено, що планові перевірки суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, проводяться не частіше одного разу на рік відповідно до річних планів, які затверджуються Регулятором до 1 грудня року, що передує плановому, та оприлюднюються на його офіційному веб-сайті. План здійснення заходів державного контролю на відповідний плановий період оприлюднюється на офіційному веб-сайті Регулятора не пізніш як за п`ять днів до початку відповідного планового періоду. Планова виїзна перевірка проводиться за умови письмового повідомлення суб`єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за 10 днів до дня його початку. Строк проведення планової виїзної перевірки не може перевищувати 15 робочих днів, а щодо суб`єктів малого підприємництва - п`яти робочих днів. У разі великих обсягів перевірки за рішенням Регулятора строк проведення планової виїзної перевірки може бути збільшений до 20 робочих днів, а для суб`єктів малого підприємництва - до семи робочих днів із внесенням відповідних змін до посвідчення на проведення перевірки. Щорічно, до 1 червня, Регулятор готує звіт про виконання річного плану державного контролю суб`єктів господарювання, що провадять діяльність на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг, за попередній рік, який включається до річного звіту про діяльність Регулятора та підлягає оприлюдненню на офіційному веб-сайті Регулятора.

Відповідно до частини другої статті 22 Закону №1540-VIII за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, та суб`єктів, що належать до особливої групи споживачів, Регулятор може застосовувати санкції у вигляді:

1) застереження та/або попередження про необхідність усунення порушень;

2) накладення штрафу;

3) зупинення дії ліцензії;

4) анулювання ліцензії.

За приписами частини третьої статті 22 Закону №1540-VIII у разі виявлення порушень законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор у 30-денний строк з дня складення акта перевірки розглядає питання відповідальності суб`єкта, щодо якого здійснювалася перевірка, його посадових осіб на своєму засіданні та приймає рішення про застосування до суб`єкта, щодо якого здійснювалася перевірка, санкцій та/або застосування адміністративного стягнення до посадової особи такого суб`єкта. При застосуванні санкцій Регулятор має дотримуватися принципів пропорційності порушення і покарання та ефективності санкцій, які мають стримуючий вплив.

Згідно із частиною четвертою статті 22 Закону №1540-VIII регулятор застосовує штрафні санкції до суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, у розмірах, встановлених цим Законом, законами України «Про ринок електричної енергії», «Про природні монополії», «Про питну воду та питне водопостачання», «Про ринок природного газу», «Про теплопостачання», «Про енергетичну ефективність».

Як уже було встановлено судом вище, за наслідком проведеної планової перевірки щодо дотримання Комунальним підприємством "Вінницяоблводоканал" вимог законодавства та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення, затверджених постановою НКРЕКП від 22.03.2017 №307 за період діяльності з 01.01.2022 по 31.12.2022, було складено Акт №446 від 31.10.2023, в якому зафіксовано порушення КП "Вінницяоблводоканал" вимог законодавства та Ліцензійних умов, а саме:

підпункту 13 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов № 307 у частині дотримання структури витрат згідно із статтями, затвердженими у тарифі на централізоване водопостачання та/або централізованого водовідведення та забезпечення цільового використання коштів, отриманих за рахунок діяльності з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення;

підпункту 6 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов № 307 щодо надання в установленому органом ліцензування порядку і строки форми звітності за ліцензованим видом діяльності;

абзацу шостого підпункту 4 глави 4 Ліцензійних умов № 307 щодо проведення планово-попереджувальних ремонтів об`єктів з виробництва питної води, транспортування, постачання питної води;

абзацу шостого підпункту 5 глави 4 Ліцензійних умов № 307 щодо проведення планово-попереджувальних ремонтів об`єктів з відведення та очищення стічної води.

За результатами розгляду Акту №446 від 31.10.2023 та пояснень позивача, НКРЕКП прийняло постанову від 22.11.2023 №2181 "Про застосування санкцій до Комунального підприємства "Вінницяоблводоканал" за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, здійснення заходу державного регулювання".

З оскаржуваного пункту 2 постанови №2181 від 22.11.2023 вбачається, що відповідачем накладено на позивача штраф у розмірі 22236 грн за порушення вимог законодавства та Ліцензійних умов.

Позивач не заперечує виявлені контролюючим органом порушення, проте вважає, що розмір штрафних санкцій розрахований не у відповідності до встановлених Порядком визначення розміру штрафів, які накладаються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого постановою НКРЕКП від 29.09.2023 № 1800 критеріїв та формул,

Так, надаючи оцінку твердженям позивача, суд зазначає, що постановою НКРЕКП від 29.09.2023 № 1800 затверджено Порядок (методику) визначення розміру штрафів, які накладаються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, який встановлює механізм визначення розміру штрафів, які накладаються Національною комісією за порушення ліцензіатами законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг та відповідних ліцензійних умов.

Дія цього Порядку поширюється в частині розрахунку розміру штрафів за порушення ліцензіатами законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг та відповідних ліцензійних умов згідно з розділом II цього Порядку - на ліцензіатів НКРЕКП, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг (пункт 1.2 Порядку).

Пунктом 1.4 Порядку №1800 визначено, що перед винесенням на засідання НКРЕКП, що проводиться у формі відкритого слухання, питання про накладення штрафу (штрафів) за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг та відповідних ліцензійних умов або за порушення законодавства щодо запобігання зловживанням на оптових енергетичних ринках відповідальний структурний підрозділ НКРЕКП розраховує розмір штрафу за кожне окреме вчинене порушення відповідно до розділів II та III цього Порядку.

НКРЕКП включає в обґрунтування до проєкту рішення про накладення штрафу результати розрахунку розміру штрафу відповідно до цього Порядку, у тому числі результати кожного етапу розрахунку розміру штрафу з відповідним поясненням застосованих коефіцієнтів та коригувань (коригуючих відсотків).

Розрахунок розміру штрафу з відповідним поясненням застосованих коефіцієнтів та коригувань (коригуючих відсотків) надсилається на електронну адресу ліцензіата/учасника оптового енергетичного ринку, що зазначена у ліцензійному реєстрі/реєстрі учасників оптового енергетичного ринку в день оприлюднення проєкту рішення на офіційному вебсайті НКРЕКП.

Відповідно до пункту 2.1 Порядку №1800 розрахунок штрафів за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг та відповідних ліцензійних умов складається з таких етапів:

1) визначення початкового розміру штрафу, що включає:

застосування критеріїв оцінки серйозності та характеру порушення;

розрахунок завданої ліцензіатом шкоди, та/або отриманої додаткової вигоди, внаслідок порушення (у разі можливості встановлення такої шкоди або додаткової вигоди);

2) коригування розміру штрафу з урахуванням тривалості порушення;

3) коригування розміру штрафу з урахуванням пом`якшуючих та/або обтяжуючих обставин;

4) коригування розміру штрафу з метою забезпечення належного рівня стримування від майбутніх порушень та забезпечення пропорційності покарання та порушення;

5) визначення підсумкового розміру штрафу та коригування розміру штрафу для уникнення перевищення максимальної та мінімальної межі штрафу;

6) застосування індивідуальних пом`якшень.

Пунктом 2.2 Порядку №1800 початковий розмір штрафу за відповідне порушення визначається шляхом застосування до фактичних обставин порушення визначених цим розділом критеріїв оцінки серйозності та характеру порушення, яким присвоєна кількість балів залежно від серйозності впливу таких критеріїв, а також коефіцієнту завданої шкоди або додаткової вигоди.

За результатами оцінки кожного з критеріїв серйозності та характеру порушення визначається певна кількість балів для відповідного порушення за цим критерієм.

Значення балів, що присвоєні відповідним критеріям, підсумовуються, і отримана сума балів становить оцінку серйозності та характеру порушення.

Початковий розмір штрафу розраховується на основі оцінки серйозності та характеру порушення за формулою:

Pbasic = (XX *Pmax *Dmg)/100,

де XX відсоток серйозності та характеру порушення, що визначається за результатами оцінки серйозності порушення, яка здійснюється у порядку, визначеному пунктами 2.2.6 - 2.2.12 цієї глави,%;

Pmax - максимальний розмір штрафу за відповідне порушення законодавства та/або ліцензійних умов, передбачений чинним законодавством;

Dmg - коефіцієнт завданої шкоди або додаткової вигоди (у разі можливості встановлення завданої шкоди та/або додаткової вигоди), наведений у пункті 2.2.14 цієї глави.

З метою оцінки серйозності та характеру порушення застосовуються критерії, наведені у пунктах 2.2.6-2.2.11 цієї глави, із застосуванням відповідних балів ваги кожного з критеріїв.

Відповідно підпунктів 2.2.6 - 2.2.11 Порядку №1800, для оцінки серйозності та характеру порушення застосовуються такі критерії:

1) критерії щодо суб`єкта господарювання, який порушив законодавство та/або ліцензійні умови: тип ліцензіата; величина ліцензіата;

2) критерії, що безпосередньо стосуються вчиненого порушення: предмет порушення; тип постраждалої сторони; масштаб впливу порушення.

За критерієм «тип ліцензіата» визначаються:

1) інфраструктурні ліцензіати (3 бали), а саме, ліцензіати НКРЕКП, що провадять діяльність з: транспортування природного і нафтового газу трубопроводами; розподілу природного і нафтового газу трубопроводами; передачі електричної енергії; розподілу електричної енергії (в тому числі малими системами розподілу); централізованого водопостачання, централізованого водовідведення в обсягах, що перевищують рівень, який встановлюється ліцензійними умовами; виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках теплової енергії (в тих випадках, коли такий виробник не має конкурентів на території провадження своєї діяльності); здійснення функцій оператора ринку; здійснення функцій гарантованого покупця; зберігання (закачування, відбору) природного газу; надання послуг установки LNG.

2) неінфраструктурні ліцензіати (2 бали), а саме, ліцензіати, що провадять діяльність з: виробництва електричної енергії; зберігання енергії; агрегації; постачання електричної енергії споживачу; перепродажу електричної енергії (трейдерської діяльності); постачання природного газу та інших речовин, транспортування яких здійснюється трубопровідним транспортом; виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках теплової енергії (в тих випадках, коли такий виробник має конкурентів на території здійснення своєї діяльності).

Тип ліцензіата НКРЕКП визначається відповідно до тієї діяльності, яку ліцензіат НКРЕКП провадить, зокрема, на підставі отриманих ним ліцензій, і загалом є сталою категорією протягом періоду такої ліцензованої діяльності.

Тип ліцензіата НКРЕКП може змінюватись у разі зміни виду діяльності, наприклад, внаслідок отримання ліцензії на інший вид діяльності чи зупинення/анулювання дії поточної ліцензії.

За критерієм «величина ліцензіата» визначаються: великі ліцензіати (6 балів); середні ліцензіати (4 бали); малі ліцензіати (1 бал).

За критерієм «предмет порушення» визначаються такі види порушень:

1) порушення щодо організаційних питань ліцензованої діяльності: порушення кадрових вимог до провадження господарської діяльності (2 бали); порушення щодо недостовірності подання фінансової звітності (3 бали); порушення щодо засобів провадження ліцензованої діяльності (3 бали); порушення щодо питань відокремлення та незалежності (3 бали); інші порушення щодо організаційних питань ліцензованої діяльності (2 бали);

2) порушення щодо виконання рішень, прийнятих за результатами перевірок (3 бали);

3) порушення щодо поводження з інформацією (ненадання інформації, на законну вимогу НКРЕКП) (3 бали);

4) порушення в частині провадження господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, у період зупинення дії ліцензії (3 бали);

5) порушення законодавства/правил/технічних норм, встановлених режимів роботи ліцензованої діяльності (3 бали);

6) порушення щодо виконання інвестиційних програм, планів розвитку та оновлення основних фондів (3 бали);

7) порушення щодо тарифів/цін/плати за послуги, цільового використання коштів, передбачених в тарифі (3 бали);

8) порушення щодо надання послуг та/або взаємодії зі споживачами/ ліцензіатами/третіми сторонами (3 бали);

9) порушення щодо укладання/дотримання договорів/актів (2 бали);

10) порушення законодавства щодо виконання спеціальних обов`язків (1 бал);

11) порушення щодо виконання нормативно-правових актів, рішень інших органів державної влади та інші порушення, дослідження яких, належить до компетенції НКРЕКП (2 бали).

У разі, якщо оцінюване порушення одночасно підпадає під декілька видів порушень та неможливо визначити вид, що має найбільш тісний зв`язок із порушенням, для цілей оцінки серйозності та характеру буде застосовуватись вид порушення із найбільшою кількістю балів (з тих видів, що підлягають застосуванню до оцінюваного порушення).

Постраждалими від порушення сторонами можуть бути ліцензіати, учасники ринків та споживачі. Кожен з цих типів постраждалих сторін окремо оцінюється у 3 бали. У разі наявності декількох постраждалих від порушення сторін сума балів підсумовується (максимально до 6 балів).

За критерієм «масштаб впливу порушення» визначаються порушення, що впливають на:

від 1 до 10 ліцензіатів, учасників ринку, споживачів (1 бал);

від 10 (включно) до 99 ліцензіатів, учасників ринку, споживачів (2 бали);

100 та більше ліцензіатів, учасників ринку, споживачів (3 бали).

Значення балів, що присвоєні відповідним критеріям, наведеним у пунктах 2.2.7-2.2.11 цієї глави, підсумовуються і отримана сума балів становить оцінку серйозності та характеру порушення та визначає такі величини відсотків від максимального розміру штрафу, передбаченого чинним законодавством, що застосовуються для цілей формули 1, а саме:

4 - 7 балів відповідає 1% відсотку серйозності та характеру порушення;

8 - 12 балів - 5%;

13 - 15 балів - 7 %;

16 - 18 балів - 10 %;

19 - 21 балів - 15 %.

НКРЕКП припиняє розрахунок розміру штрафів та застосовує інші види санкцій, передбачені чинним законодавством, за наявністю однієї або двох з таких умов:

1) сума оцінки серйозності та характеру порушення, розрахована відповідно до пункту 2.2.12 цієї глави, не перевищує 12;

2) порушення та наслідки порушення були повністю усунуті порушником до початку розгляду питання щодо відповідальності ліцензіата на засіданні НКРЕКП в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Підпунктом 2.2.14 Порядку зазначено, що у разі наявності шкоди, завданої споживачам, ліцензіатам, або додаткової вигоди, отриманої ліцензіатом внаслідок вчинення порушення, та можливості їх визначення, НКРЕКП для цілей обрахунку початкового розміру штрафу застосовує такі коефіцієнти:

Шкода/додаткова вигода відсутня (чи її розрахунок неможливий) - 1;

від 1 грн до 1 000 000 грн - 1.1;

від 1 000 001 грн до 5 000 000 грн - 1.2;

від 5 000 001 грн до 10 000 000 грн - 1.3;

від 10 000 001 грн до 200 000 000 грн - 1.4;

від 200 000 001 грн до 400 000 000 грн - 1.5;

від 400 000 001 грн до 600 000 000 грн - 1.6;

від 600 000 001 грн до 1 000 000 000 грн - 1.7;

від 1 000 000 001 грн до 5 000 000 000 грн - 1.8;

від 5 000 000 001 грн до 9 000 000 000 грн - 1.9

понад 9 000 000 000 грн - 2.

У разі відсутності шкоди/отриманої додаткової вигоди від заподіяного порушення або неможливості її обрахунку величина коефіцієнту дорівнює 1.

Як встановлено матеріалами справи, за порушення підпункту 13 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов № 307 у частині дотримання структури витрат згідно із статтями, затвердженими у тарифі на централізоване водопостачання та/або централізованого водовідведення та забезпечення цільового використання коштів, отриманих за рахунок діяльності з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення, НКРЕКП визначено тип порушення "порушення щодо тарифів/цін/плати за послуги; цільовим використанням коштів, передбачених в тарифі" та розрахунок суми балів проведено таким чином "тип ліцензіата" - 3, "величина ліцензіата" - 4, "предмет порушення" - 3, "тип постраждалої сторони" - 3, "маштаб впливу порушення" - 3, загалом 16 балів;

за порушення підпункту 6 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов № 307 щодо надання в установленому органом ліцензування порядку і строки форми звітності за ліцензованим видом діяльності, НКРЕКП визначено тип порушення "порушення щодо поводження з інформацією (ненадання інформації, на законну вимогу Регулятора)", та розрахунок суми балів проведено таким чином "тип ліцензіата" - 3, "величина ліцензіата" - 4, "предмет порушення" - 3, "тип постраждалої сторони" - 0, "маштаб впливу порушення" - 0, загалом 10 балів;

за порушення абзацу шостого підпункту 4 глави 4 Ліцензійних умов № 307 щодо проведення планово-попереджувальних ремонтів об`єктів з виробництва питної води, транспортування, постачання питної води, НКРЕКП визначено тип порушення "порушення законодавства/правил/технічних норм/спеціальних обов`язків (ПСО), встановлених режимів роботи ліцензованої діяльності" та розрахунок суми балів проведено таким чином "тип ліцензіата" - 3, "величина ліцензіата" - 4, "предмет порушення" - 3, "тип постраждалої сторони" - 3, "маштаб впливу порушення" - 0, загалом 13 балів;

за порушення абзацу шостого підпункту 5 глави 4 Ліцензійних умов № 307 щодо проведення планово-попереджувальних ремонтів об`єктів з відведення та очищення стічної води НКРЕКП визначено тип порушення "порушення законодавства/правил/технічних норм/спеціальних обов`язків (ПСО), встановлених режимів роботи ліцензованої діяльності" та розрахунок суми балів проведено таким чином "тип ліцензіата" - 3, "величина ліцензіата" - 4, "предмет порушення" - 3, "тип постраждалої сторони" - 3, "маштаб впливу порушення" - 0, загалом 13 балів.

Оскільки сума оцінки серйозності та характеру порушення, за порушення підпункту 6 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов № 307 щодо надання в установленому органом ліцензування порядку і строки форми звітності за ліцензованим видом діяльності, не перевищувала 12 балів, розмір штрафу НКРЕКП не розраховувався.

Проте, за три інших порушення, відповідно формули Pbasic = (XX *Pmax *Dmg)/100, НКРЕКП розраховано початковий розмір штрафу наступним чином:

за порушення підпункту 13 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов № 307 у частині дотримання структури витрат згідно із статтями, затвердженими у тарифі на централізоване водопостачання та/або централізованого водовідведення та забезпечення цільового використання коштів, отриманих за рахунок діяльності з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення

(10 * 85000 * 1,2)/100 = 10200 грн;

за порушення абзацу шостого підпункту 4 глави 4 Ліцензійних умов № 307 щодо проведення планово-попереджувальних ремонтів об`єктів з виробництва питної води, транспортування, постачання питної води

(7 * 85000 * 1,2)/100 = 7140 грн;

за порушення абзацу шостого підпункту 5 глави 4 Ліцензійних умов № 307 щодо проведення планово-попереджувальних ремонтів об`єктів з відведення та очищення стічної води

(7 * 85000 * 1)/100 = 5950 грн.

Разом із тим, суд не погоджується з проведеним НКРЕКП розрахунком штрафних санкції, адже як видно із розрахунку показники ХХ (відсоток серйозності та характеру порушення, що визначається за результатами оцінки серйозності порушення, яка здійснюється у порядку, визначеному пунктами 2.2.6 - 2.2.12 цієї глави,%) 10 та 7 бралися для розрахунку відповідачем як ціла одиниця, а не як відсоток, що відповідало б підпункту 2.2.4. та 2.2.12. Порядку №1800.

Так, враховуючи вимоги 2.2.4. та 2.2.12. Порядку №1800, розрахунок початкового розміру штрафу мав би виглядати наступним чином:

за виявлене 1 порушення (10% * 85000 * 1,2)/100 = 102 грн;

за виявлене 2 порушення (7 % * 85000 * 1,2)/100 = 71,40 грн;

за виявлене 3 порушення (7% * 85000 * 1)/100 = 59,50 грн.

Судом встановлено, що розраховуючи фінальний розмір штрафу, відповідачем застосовувалися коригування тривалості порушення, коригування на пом`якшуючі обставини та на обтяжуючі обставини.

Однак враховуючи, що початковий розмір штрафних санкцій розраховано відповідачем невірно та всупереч вимог 2.2.4. та 2.2.12. Порядку №1800, суд дійшов висновку, що кінцева сума штрафу також розрахована відповідачем невірно.

Крім того, слід зазначити, що для порушення підпункту 13 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов № 307 постраждалі від порушення сторони визначено як одна категорія ліцензіат(и) або споживач(і), що не відповідає підпункту 2.2.10. Порядку, адже постраждалими від порушення сторонами можуть бути ліцензіати, учасники ринків та споживачі. При цьому кожен з цих типів постраждалих сторін окремо оцінюється у 3 бали. У разі наявності декількох постраждалих від порушення сторін сума балів підсумовується (максимально до 6 балів). Проте, як встановлено із розрахунків балі, постраждалі від порушення сторони оцінені у 3 бали.

Також слід зазначити, що бали та конкретні розрахунки сум штрафів були наведені відповідачем у відзиві на позовну заяву, однак у обгрунтуваннях до проекту постанови НКРЕКП "Про застосування санкцій до Комунального підприємства "Вінницяоблводоканал" за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, здійснення заходу державного регулювання" №1967-14.1.3/23 від 15.11.2023 такі розрахунки відсутні, що не відповідає критеріям обгрунтованості рішення, визначеному статтею 2 КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а суд, згідно зі статтею 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням принципу змагальності, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, положення Кодексу адміністративного судочинства України передбачають не лише обов`язок суб`єкта владних повноважень (відповідача у справі) щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, але й обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Окрім того, суд зазначає, що відповідно до частин 1 та 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з положеннями статті 9 Конституції України та статті 17, частини 5 статті 19 Закону України "Про виконання рішень" та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23 лютого 2006 року №3477-ІV, суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року (далі Конвенція), застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Відповідно до статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Загальною Декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний судовий захист закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права 1966 року (стаття 2) та в Конвенції (стаття 13), відповідно до якої кожен, чиї права та свободи було порушено, має право на ефективний засіб правового захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Оцінивши надані сторонами у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, приймаючи до уваги викладене вище, суд прийшов до висновку, що доводи позивача, якими він обґрунтовує свої позовні вимоги, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи, отже позов є таким, що підлягає задоволенню.

Згідно статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати пункт 2 Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 22.11.2023 №2181 "Про застосування санкцій до Комунального підприємства "Вінницяоблводоканал" за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, здійснення заходу державного регулювання, а саме в частині накладення штрафу у розмірі 22236 (двадцять дві тисячі двісті тридцять шість) гривень, за порушення Ліцензійних умов, а саме:

підпункту 13 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов в частині дотримання структури витрат згідно із статтями, затвердженими у тарифі на централізоване водопостачання та/або централізоване водовідведення, а також використання коштів, отриманих за рахунок діяльності з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення, за цільовим призначенням;

абзацу шостого пункту 4 глави 4 Ліцензійних умов щодо проведення планово - попереджувальних ремонтів об`єктів з виробництва питної води, транспортування, постачання питної води;

абзацу шостого пункту 5 глави 4 Ліцензійних умов щодо проведення планово - попереджувальних ремонтів об`єктів з відведення та очищення стічної води.

Стягнути на користь Комунального підприємства "Вінницяоблводоканал" судовий збір в розмірі 3028 грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.

Відповідно до статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Комунальне підприємство "Вінницяоблводоканал" (вул. Київська, 173, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 03339012)

Відповідач: Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (вул. Сім`ї Бродських, 19, м. Київ, код ЄДРПОУ 39369133)

Повний текст рішення суду сторони зможуть отримати 25.03.2024.

СуддяМультян Марина Бондівна