Рішення

від 25.03.2024 по справі 160/31969/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2024 рокуСправа №160/31969/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Кучми К.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовною заявою Департамента патрульної поліції до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:

- стягнути з відповідача на його користь безпідставно набуту грошову суму в розмірі 13 826,64 грн.;

- стягнути з відповідача на його користь відшкодування за надмірно використану частину чергової відпустки за час невідпрацьованої частини календарного року в розмірі 2688,70 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що ОСОБА_1 проходив службу в управлінні патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції на посаді інспектора взводу №1 роти №1 батальйону №3, мав звання старший лейтенант поліції. До відділу моніторингу та аналітичного забезпечення управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції надійшли акти про відсутність відповідача на службі у робочі зміни. За фактом відсутності на службі, враховуючи, що причини відсутності відповідача були не встановлені, відповідно до наказу управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції від 25.08.2021р. № 307 було проведено службове розслідування. За результатами вказаного службового розслідування було встановлено, що відповідач не виходив на службу без поважних причин з 25.07.2021 р. по 20.09.2021 р., у зв`язку із чим наказом Департаменту патрульної поліції від 23.09.2021 р. №642 притягнутий до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження про неповну службову відповідність. Також зазначеним наказом № 642 управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Департаменту патрульної поліції зобов`язано здійснити перерахунок грошового забезпечення, виплаченого відповідачу за час його відсутності на службі без поважних причин, та припинити нарахування йому грошового забезпечення з 01.09.2021 р. Відповідно до розрахунку грошового забезпечення ОСОБА_1 за період відсутності на службі без поважних причин було нараховано та виплачено грошове забезпечення в сумі 13 826,64 грн. Крім того, відповідно до наказу Департаменту патрульної поліції № 1104 о/с від 23.09.2021 р., з грошового забезпечення ОСОБА_1 підлягає відрахуванню грошова сума за 7 діб надмірно нарахованої частини чергової оплачуваної відпустки за час невідпрацьованої частини календарного року. Враховуючи вищенаведене, відповідач має також заборгованість перед позивачем в розмірі 2 688,70 грн. за надмірно використану відпустку.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.12.2023 року позовна заява була залишена без руху через невідповідність приписам ст.161 КАС України.

На виконання ухвали суду, 21.12.2023 року позивачем були усунуті недоліки позовної заяви, а саме: надано заяву із доказами надсилання рекомендованим листом з повідомленням про вручення копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу на адресу його реєстрації та докази сплати судового збору у розмірі 2 684 грн.

Ухвалою суду від 22.12.2023 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі. Призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Ухвала суду від 22.12.2023 року направлена відповідачу засобами поштового зв`язку на адресу його реєстрації - АДРЕСА_1 .

23.02.2024 року судом направлено запит Дніпропетровська дирекція ПАТ "Укрпошта" щодо надання інформацію щодо вручення поштової кореспонденції за номером штрих-кодового ідентифікатору - 0600240789563.

18.03.2024 року на адресу суду повернувся конверт, в якому направлялась вказана ухвала суду від 22.12.2023 року.

Відповідно до пункту 8 статті 126 КАС України вважається, що повістку вручено відповідачу, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.

В силу приписів частини 11 статті 126 КАС України вважається, що повістка вручена належним чином, так як поштове відправлення із даною повісткою повернене без вручення адресату з незалежних від суду причин. Таким чином, враховуючи, що вказана ухвала направлялася поштовим відправленням із відміткою "судова повістка", ця ухвала вважається врученою належним чином.

Відповідно до п.5 ч.6 ст. 251 КАС України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, судом здійснено належні заходи щодо повідомлення відповідача про розгляд даної справи.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи позицію позивача, викладену у позовній заяві, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об`єктивному розгляді обставин справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу в управлінні патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції на посаді інспектора взводу №1 роти №1 батальйону №3, мав звання старший лейтенант поліції.

За результатами проведеного службового розслідування було встановлено, що відповідач не виходив на службу без поважних причин з 25.07.2021 р. по 20.09.2021 р., у зв`язку із чим наказом Департаменту патрульної поліції від 23.09.2021 р. №642 притягнутий до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження про неповну службову відповідність.

Крім того, відповідно до наказу Департаменту патрульної поліції № 642 від 23.09.2021 р. "Про застосування до працівника УПП в Дніпропетровській області ДПП дисциплінарного стягнення" було постановлено:

"Управлінню фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Департаменту патрульної поліції ( ОСОБА_2 ) здійснити перерахунок грошового забезпечення, виплаченого інспектору взводу № 1 роти №1 батальйону №3 УПП в Дніпропетровській області ДП старшому лейтенанту поліції ОСОБА_1 , зважаючи на його відсутність на службі без поважних причин з 25.07.2021 р. по 31.08.2021 р., та припинити нарахування йому грошового забезпечення з 01.09.2021 р.

Управлінню правового забезпечення та міжнародного співробітництва Департаменту патрульної поліції ( ОСОБА_3 ) вжити заходів щодо стягнення з інспектора взводу № 1 роти №1 батальйону № 3 УПП в Дніпропетровській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 в судовому порядку надлишково виплаченого грошового забезпечення за період відсутності його на службі без поважних причин.

Начальникові УПП в Дніпропетровській області ДПП майору поліції ОСОБА_4 , відповідно до частин першої та другої статті 22 Дисциплінарного статуту, оголосити підпорядкованому особовому складу наказ та забезпечити ознайомлення з ним інспектора взводу № 1 роти № 1 батальйону № 3 УПП в Дніпропетровській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 під особистий підпис".

Судом встановлено, що наказами Департаменту патрульної поліції від 13.01.2021 р. №16 о/с та від 22.06.2021 р. № 513 о/с відповідачу, на підставі відповідних рапортів, було надано основну відпустку за 2021 рік загальною тривалістю 30 діб з 14 по 28 січня 2021 року та з 09 по 23 липня 2021 року.

Наказом Департаменту патрульної поліції № 1104 о/с від 23.09.2021 р. старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , інспектора взводу № 1 роти № 1 батальйону №3, звільнено зі служби в поліції з 06.10.2021 року, з відрахуванням грошового забезпечення за 7 діб надмірно нарахованої частини чергової оплачуваної відпустки за час невідпрацьованої частини календарного року, установивши премію за жовтень 2021 року в розмірі 0 відсотків.

Відповідно до розрахунку грошового забезпечення ОСОБА_1 , виплачене грошове забезпечення за липень, разом до утримання - 601,85 грн., виплачене грошове забезпечення за серпень, разом до утримання - 13 224,79 грн., надмірно використана відпустка за 7 дів - 2 688,70 грн. Сума повернення 601,85 грн. + 13 224,79 грн. + 2 688,70 грн. = 16 515,34 грн.

Позивач звернувся до суду з цим позовом щодо стягнення з відповідача безпідставно набутої грошової суми в розмірі 13 826,64 грн. та стягнення відшкодування за надмірно використану частину чергової відпустки за час невідпрацьованої частини календарного року в розмірі 2 688,70 грн.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 та 2 ст.94 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.

Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затверджений Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 р. №260 (далі - Порядок № 260).

Відповідно до п.3 Порядку №260, грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання.

Відповідно до п.8 розділу 1 Порядку №260 за час відсутності поліцейського на службі без поважних причин грошове забезпечення не виплачується. Підставою припинення виплати грошового забезпечення поліцейському є наказ керівника (начальника) органу поліції, у якому вказується, за який період припиняється виплата грошового забезпечення.

Отже, виплата грошового забезпечення не виплачується поліцейським якщо буде встановлено відсутність таких осіб на службі без поважних причин одну добу і більше.

За приписом ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно зі змістом цієї норми, зобов`язання з безпідставного придбання майна виникають за наявності трьох умов: набуття або зберігання майна; здійснення набуття або зберігання майна за рахунок іншої особи; відсутність правових підстав для такого набуття чи зберігання або припинення таких підстав згодом.

Водночас стаття 1215 ЦК України встановлює випадки, коли отримане набувачем від іншої особи майно, яке зовні могло б бути розцінене як безпідставно набуте, насправді не є таким.

Відповідно до вказаної норми закону не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.01.2019 р. у справі №753/15556/15-ц вказала, що у статті 1215 ЦК України передбачені загальні випадки, за яких набуте особою без достатньої правової підстави майно за рахунок іншої особи не підлягає поверненню. Її тлумачення свідчить, що законодавцем передбачені два винятки із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності набувача такої виплати.

Верховний Суд у складі Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 01.03.2021 р. у справі №180/1735/16-ц зазначив, що під час застосування правил статті 1215 ЦК України як винятку із статті 1212 ЦК України суди зобов`язані встановлювати наявність не двох, а трьох критеріїв для відмови у поверненні безпідставно набутого майна: добровільність дій боржника, відсутність рахункової помилки та добросовісність набувача коштів.

Таким чином, Верховний Суд у складі Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що не підлягають поверненню безпідставно набуті кошти за умови наявності одночасно таких умов, як здійснення виплати добровільно, відсутність рахункової помилки та добросовісність набувача коштів. У разі якщо відсутня одна із наведених умов, передбачених п.1 ч.1 ст.1215 ЦК України, то грошові кошти, виплачені набувачу, підлягають поверненню платнику.

Із обставин встановлених під час розгляду даної справи вбачається, що відповідача притягнуто до дисциплінарної відповідальності за відсутність його за місцем служби починаючи з 25.07.2021 р. по 31.08.2021 р.

Тому, суд вважає, що відповідач діяв недобросовісно, оскільки був відсутній на службі з 25.07.2021 р. по 31.08.2021 р. без поважних причин, проте отримував грошове забезпечення за вказаний період у повному обсязі.

Таким чином, слушними є доводи позивача про існування у відповідача обов`язку у поверненні безпідставно набутого грошового забезпечення з 25.07.2021 р. по 31.08.2021 р. в розмірі 13 826,64 грн.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача відшкодування за надмірно використану частину чергової відпустки за час невідпрацьованої частини календарного року в розмірі 2 688,70 грн., суд зазначає наступне.

Згідно із частиною першою статті 92 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейським надаються щорічні чергові оплачувані відпустки в порядку та тривалістю, визначених цим Законом.

Відповідно до частини першої, частини другої статті 93 Закону України "Про Національну поліцію" тривалість відпусток поліцейського обчислюється подобово. Святкові та неробочі дні до тривалості відпусток не включаються. Тривалість щорічної основної оплачуваної відпустки поліцейського становить тридцять календарних днів, якщо законом не визначено більшої тривалості відпустки.

Частиною четвертою статті 93 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що тривалість чергової відпустки у році вступу на службу в поліції обчислюється пропорційно з дня вступу до кінця року з розрахунку однієї дванадцятої частини відпустки за кожен повний місяць служби.

Згідно із п.9 ст.93 Закону України "Про Національну поліції" поліцейським у рік звільнення за власним бажанням, за віком, через хворобу чи скорочення штату в році звільнення, за їх бажанням, надається чергова відпустка, тривалість якої обчислюється пропорційно з розрахунку однієї дванадцятої частини відпустки за кожний повний місяць служби в році звільнення. При звільненні поліцейського проводиться відрахування з грошового забезпечення надмірно нарахованої частини чергової відпустки за час невідпрацьованої частини календарного року.

Частинами другою та третьою статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення. День звільнення вважається останнім днем служби.

Відповідно до абзацу 6 пункту 8 Розділу ІІІ Порядку № 260 при звільненні поліцейського зі служби в поліції проводиться відрахування з грошового забезпечення надмірно нарахованої частини чергової відпустки за час невідпрацьованої частини календарного року. Кількість днів надмірно нарахованої частини щорічної відпустки вказується в наказі про звільнення.

Згідно із п.8 розділу 1 вищезазначеного Порядку вбачається, що за час відсутності поліцейського на службі без поважних причин грошове забезпечення не виплачується. Підставою припинення виплати грошового забезпечення поліцейському є наказ керівника (начальника) органу поліції, у якому вказується, за який період припиняється виплата грошового забезпечення.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 07.05.2002 № 8-рп/2002 (справа щодо підвідомчості актів про призначення або звільнення посадових осіб) при розгляді та вирішенні конкретних справ, пов`язаних зі спорами щодо проходження публічної служби, адміністративний суд, установивши відсутність у спеціальних нормативно-правових актах положень, якими врегульовано спірні правовідносини, може застосувати норми Кодексу законів про працю України, у якому визначені основні трудові права працівників.

За загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі. Питання повернення зайво виплаченого грошового забезпечення поліцейському не врегульовано положеннями спеціального законодавства. У той же час такі питання унормовано положеннями Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України).

Якщо працівник був відсутній на робочому місці без поважних причин повний календарний місяць, за який здійснюються розрахунки щодо нарахування заробітної плати, то заробітна плата (основна посадовий оклад, тарифна ставка, оклад) працівникові за цей місяць не нараховується. Якщо працівник був відсутній на робочому місці без поважних причин окремі дні (години), то основна заробітна плата нараховується виходячи з відпрацьованого працівником робочого часу (фактично виконаної роботи).

Відповідно до ст.127 КЗпП України відрахування із заробітної плати можуть провадитись тільки у випадках, передбачених законодавством України. Відрахування із заробітної плати працівників для покриття їх заборгованості підприємству, установі і організації, де вони працюють, можуть провадитись за наказом (розпорядженням) роботодавця: 1) для повернення авансу, виданого в рахунок заробітної плати; для повернення сум, зайво виплачених внаслідок лічильних помилок; для погашення невитраченого і своєчасно не поверненого авансу, виданого на службове відрядження або переведення до іншої місцевості; на господарські потреби, якщо працівник не оспорює підстав і розміру відрахування. У цих випадках роботодавець вправі видати наказ (розпорядження) про відрахування не пізніше одного місяця з дня закінчення строку, встановленого для повернення авансу, погашення заборгованості або з дня виплати неправильно обчисленої суми; 2) при звільненні працівника до закінчення того робочого року, в рахунок якого він вже одержав відпустку, за невідроблені дні відпустки. Відрахування за ці дні не провадиться, якщо працівник звільняється з роботи з підстав, зазначених в пунктах 3, 5, 6 статті 36 і пунктах 1, 2 і 5 статті 40 цього Кодексу, а також при направленні на навчання та в зв`язку з переходом на пенсію; 3) при відшкодуванні шкоди, завданої з вини працівника підприємству, установі, організації (стаття 136).

Так, відповідно до наказів Департаменту патрульної поліції від 13.01.2021 р. №16 о/с та від 22.06.2021 р. № 513 о/с відповідачу, на підставі відповідних рапортів, було надано основну відпустку за 2021 рік загальною тривалістю 30 діб з 14 по 28 січня 2021 року та з 09 по 23 липня 2021 року.

Наказом Департаменту патрульної поліції № 1104 о/с від 23.09.2021 р. старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , інспектора взводу № 1 роти № 1 батальйону №3, звільнено зі служби в поліції з 06.10.2021 року, з відрахуванням грошового забезпечення за 7 діб надмірно нарахованої частини чергової оплачуваної відпустки за час невідпрацьованої частини календарного року, установивши премію за жовтень 2021 року в розмірі 0 відсотків.

З наданого позивачем розрахунку надмірно нарахованого грошового забезпечення за невідпрацьований час, який наданий управлінням фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Департаменту патрульної поліції, встановлено розмір відшкодування грошових коштів за надмірно використану частину чергової відпустки за час невідпрацьованої частини календарного року в розмірі 2 688,70 грн.

Отже, оскільки відповідач безпідставно отримав грошові кошти (надмірно нараховані та виплачені), та вже не проходить службу в Департаменті патрульної поліції, тому підлягають застосуванню норми ст.136 КЗпП України та статті 1212 ЦК України, яка передбачає, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Таким чином, суд вважає за можливе стягнути з відповідача безпідставно набуті грошові суми в розмірі 13 826,64 грн. та стягнення відшкодування за надмірно використану частину чергової відпустки за час невідпрацьованої частини календарного року в розмірі 2688,70 грн.

Відповідно до ч.2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

У період з 11.03.2024 року по 24.03.2024 року суддя Кучма К.С. перебував у щорічній відпустці.

На підставі викладеного керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241 - 246, 250, 262 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) на користь Департамента патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646) безпідставно набуту грошову суму в розмірі 13 826,64 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) на користь Департамента патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646) відшкодування за надмірно використану частину чергової відпустки за час невідпрацьованої частини календарного року в розмірі 2 688,70 грн.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 КАС України.

Суддя К.С. Кучма