Рішення

від 25.03.2024 по справі 160/25583/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2024 рокуСправа №160/25583/23 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіБухтіярової М.М.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Пласт» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Пласт» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі відповідач-1), Державної податкової служби України (далі відповідач-2), в якій просить:

-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 31.05.2023 № 0127840408 Головного управління ДПС у Дніпропетровській області;

-визнати протиправним та скасування рішення Державної податкової служби України від 21.08.2023 № 23936/6/99-00-06-03-01-06 про результати розгляду скарги.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що Головне управління ДПС у Дніпропетровській області за результатами проведеної камеральної перевірки, оформленої актом перевірки від 26.04.2023 № 15258/04-36-04-08/44853501, дійшло висновків про порушення строків реєстрації 3 податкових накладних ТОВ «Торговий дім «Пласт», що стало підставою для накладення штрафу згідно з п.120-1.1 ст.120-1 ПК України та винесення податкового повідомлення-рішення від 31.05.2023 №0127840408. Не погодившись з податковим повідомлення-рішенням, було подано скаргу, за результатами розгляду якої податкове повідомлення-рішення від 31.05.2023 № 0127840408 без змін. Позивач не погоджується з оскаржуваними рішеннями та вказує, що податкові накладні, зазначені в акті, складені в строк, визначений Податковим кодексом України. Згідно наданих позивачем вищому органу відповідача доказів (роздруківок з електронної програми «М.Е.DОС») податкові накладні від 19.07.2022 № 5, від 25.07.2022 № 6 та від 27.07.2022 №7 були надіслані позивачем на реєстрацію в ЄРПН 15.08.2022 о 20:41 годині. Отже, податкові накладні складені позивачем та направлені на реєстрацію в межах граничного строку реєстрації - 15.08.2022, однак зареєстровані контролюючим органом в ЄРПН 16.08.2022. Позивач вважає, що відправивши на реєстрацію податкові накладні в строк, визначений законодавством, він виконав обов`язок щодо своєчасної їх реєстрації, а тому накладення штрафу згідно з пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України є протиправним, оспорювані рішення відповідачів підлягають скасуванню.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.10.2023 адміністративна справа розподілена судді Вербі І.О.

Ухвалою суду від 09.10.2023 позовну заяву залишено без руху із наданням строку для усунення недоліків.

23.10.2023 судом через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшло клопотання про поновлення строку звернення до суду та долучення письмових доказів.

Ухвалою суду від 23.10.2023 клопотання про поновлення строку звернення до суду задоволено, визнано поважними причини пропуску строку звернення та поновлено позивачу строк звернення до адміністративного суду із цим позовом; позов прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 160/25583/23; призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, а також встановлено відповідачам строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Цією ж ухвалою суду витребувано від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області: усі матеріали на проведення перевірки (у тому числі наказ, повідомлення, тощо); усі складені та використані під час перевірки документи/матеріали.

15.11.2023 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області подано відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнає та просить відмовити у їх задоволенні. В обґрунтування своєї позиції зазначає наступне. Головним управлінням було проведено камеральну перевірку позивача та встановлено порушення строків реєстрації податкових накладних в ЄРПН, визначених п. 201.10 ст. 201 ПК України. Факт порушення терміну реєстрації вказаних в акті перевірки податкових накладних підтверджено даними ЄРПН. За результатами перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 31.05.2023 №0127840408 про застосування штрафних санкцій. Реквізити (№, дата виписки) податкових накладних, розшифровка по кількості днів затримки реєстрації в ЄРПН та розрахунок сум штрафних санкцій наведені в акті перевірки та в додатку до податкового повідомлення-рішення від 31.05.2023 року №0127840408. ТОВ «Торговий дім «Пласт» оскаржило податкове повідомлення-рішення у адміністративному порядку до ДПС України. ДПС України рішенням від 21.08.2023 року №23936/6/99-00-06-03-01-06 за результатами розгляду скарги залишила податкове повідомлення-рішення від 31.05.2023 №0127840408 без змін, а скаргу без задоволення. Додані до позову копії роздруківки електронних документів (скрінкопії екрану комп`ютера) електронної програми « ОСОБА_1 » не є належними і достатніми доказами виконання позивачем обов`язку з направлення на реєстрацію податкових накладних. Квитанція в електронній формі, яка надсилається платнику податків протягом операційного дня, є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної. За таких обставин, позивачем не доведено, що податкові накладні зареєстровані в ЄРПН вчасно. Щодо оскарження рішення ДПС України від 21.08.2023 №23936/6/99-00-06-03-01, відповідачем-1 зазначено, що рішення ДПС від 21.08.2023 року №23936/6/99-00-06-03-01 не містить порушення прав або свобод позивача та не створює перешкод у здійсненні цих прав. З огляду на викладене, не може бути окремим предметом позову. Враховуючи викладене, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

04.12.2023 розпорядженням керівника апарату Дніпропетровського окружного адміністративного суду № 772д від 04.12.2023 призначено повторний автоматизований розподіл справи №160/25583/23 у зв`язку зі звільненням ОСОБА_2 з посади судді за її поданням про відставку, ухваленим рішенням Вищої ради правосуддя від 28.11.2023 року № 1129/0/15-23.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.12.2023 справу №160/25583/23 передано на розгляд судді Бухтіяровій М.М.

Ухвалою суду від 11.12.2023 адміністративну справу №160/25583/23 прийнято до провадження та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Цією ж ухвалою суду роз`яснено учасникам справи, що розгляд справи починається спочатку, зважаючи на що встановлено відповідачам строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали (в разі необхідності), а позивачу відповіді на відзив протягом п`яти днів з отримання відзиву.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи, що підтверджується матеріалами справи.

12.12.2023 позивачем подана відповідь на відзив, у якій зазначено, що аргументи відповідача щодо листів ТОВ «M.E.DOC» у інших справах безпідставні, такі доводи відповідача не ґрунтуються на жодному достовірному доказі. Позивач наполягає, що надані товариством скріншоти електронних документів з програми «M.E.DOC» є належними доказами того, що спірні податкові накладні були складені позивачем та направлені на реєстрацію 15.08.2022 року о 20:41 годині, одержувач Державна податкова служба, статус «очікується доставка». Зазначені електронні документи є належними та достатніми доказами того, що позивачем вжито заходи щодо проведення своєчасної реєстрації податкових накладних. До моменту визнання зазначених доказів недостовірними (спростування їх відповідачем іншими належними та достовірними доказами) вони підтверджують факт своєчасного направлення податкових накладних позивачем на реєстрацію.

09.01.2024 від ДПС України надійшов відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнає. В обґрунтування своєї позиції зазначає наступне. Головний управлінням ДПС у Дніпропетровській області проведено камеральну перевірку з питань своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування в ЄРПН ТОВ «ТД «Пласт», за результатами якої складено акт від 26.04.2023 № 15258/04-36-04-08/448853501. На підставі складеного акту Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 31.05.2023 №0127840408, яким ТОВ «ТД «Пласт» за порушення вимог п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України застосовано штрафну (фінансову) санкцію (штраф) на загальну суму 52174,50 грн. Зазначене податкове повідомлення-рішення було оскаржене до ДПС України у порядку ст. 56 Кодексу. Рішенням ДПС України від 06.07.2023 № 18092/6/99-00-06-03-01-06 в порядку п. 56.9 ст. 56, п. 102.9 ст. 102, абз. 1 та п.п. 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України строк розгляду скарги було продовжено до 24.08.2023 (включно). ДПС України за результатом розгляду скарги прийнято рішення від 21.08.2023 №23936/6/99-00-06-03-01-06, яким залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 31.05.2023 № 0127840408, а скаргу ТОВ «ТД «Пласт» без задоволення. Відповідач-2 вказує, що оскаржуване рішення про відмову в задоволенні скарги від 21.08.2023 № 23936/6/99-00-06-03-01-06, прийняте ДПС України, не є юридично значимим для позивача, оскільки не створює жодних правових наслідків для позивача, на відміну від податкового повідомлення-рішення. З врахуванням викладеного, рішення про результати розгляду скарги не має безпосереднього впливу на суб`єктивні права та обов`язки позивача шляхом позбавлення його можливості реалізувати належне йому право або шляхом покладення на нього будь-якого обов`язку, а, відтак підстави скасування такого рішення та для задоволення позовних вимог в цій частині відсутні. З урахуванням наведеного, ДПС України просить відмовити у задоволенні позову.

12.01.2024 позивачем подано відповідь на відзив ДПС України, в якій зазначає не погодження з доводами відповідача-2 та вказує, що податковим законодавством передбачена можливість оскарження податкового повідомлення-рішення в адміністративному порядку. Рішення, яке приймає контролюючий орган за результатами розгляду скарги на податкове повідомлення-рішення, відноситься до дискреційних повноважень. Відповідно до п.56.10 ст. 56 ПК України передбачено рішення контролюючого органу за результатом розгляду скарги є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку.

Відповідно до частини п`ятої та восьмої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Згідно з частиною п`ятою статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення у порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до пункту 8 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним уважається строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального і процесуального права.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Пласт» зареєстроване 29.04.2022, про що вчинено запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про державну реєстрацію юридичної особи за ідентифікаційним кодом 44853501; перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області; місцезнаходження юридичної особи: 52012, Дніпропетровська область, Дніпровський район, село Партизанське, вулиця Заводська, будинок 34, корпус В.

Згідно із відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основний вид господарської діяльності товариства за КВЕД: 38.32 Відновлення відсортованих відходів.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Пласт» є платником податку на додану вартість, індивідуальний податковий номер 448535004178.

На підставі підпункту 19-1 1.1. пункту 19-1.1 статті 19-1, підпункту 20.1.4, підпункту 20.1.19, пункту 20.1 статті 20 розділу І та підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 розділу Податкового кодексу України, головним державним інспектором Придніпровського відділу податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області проведено камеральну перевірку підприємства ТОВ «Торговий дім «Пласт» (код ЄДРПОУ 44853501) з питання своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За результатами перевірки складено акт від 26.04.2023 № 15258/04-36-04-08/44853501.

За висновками акту від 26.04.2023 № 15258/04-36-04-08/44853501 дані камеральної перевірки свідчать про порушення граничних строків реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ «Торговий дім «Пласт» (код ЄДРПОУ 44853501).

Виявлені порушення обґрунтовані в акті наступним.

Перевіркою встановлено порушення строків реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме:

-податкова накладна №5 від 19.07.2022, дата реєстрації 16.08.2022, граничний термін реєстрації в ЄРПН 15.08.2022, кількість календарних днів порушення граничного терміну реєстрації пн/рк 1;

податкова накладна №6 від 25.07.2022, дата реєстрації 16.08.2022, граничний термін реєстрації в ЄРПН 15.08.2022, кількість календарних днів порушення граничного терміну реєстрації пн/рк 1;

-податкова накладна №7 від 27.07.2022, дата реєстрації 16.08.2022, граничний термін реєстрації в ЄРПН 15.08.2022, кількість календарних днів порушення граничного терміну реєстрації пн/рк 1.

Відповідно до розрахунку штрафу, наведеному в акті перевірки, за порушення термінів реєстрації вказаних ПН в ЄРПН відповідно до пункту 120-1.1. статті 120-1 ПК України такі штрафні санкції:

ПН № 5 від 19.07.2022, дата реєстрації 16.08.2022 (1 день затримки), 10% штрафу від суми ПДВ, що становить 14643,30грн;

ПН № 6 від 25.07.2022, дата реєстрації 16.08.2022 (1 день затримки), 10% штрафу від суми ПДВ, що становить 17967,60грн;

ПН №7 від 27.07.2022, дата реєстрації 16.08.2022 (1 день затримки), 10% штрафу від суми ПДВ, що становить 19563,60грн.

31.05.2023 на підставі акту від 26.04.2023 № 15258/04-36-04-08/44853501 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Н» № 0127840408, згідно з яким до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Пласт» застосовано штраф у розмірі 52174,50 грн. за порушення граничних строків реєстрації в ЄРПН податкових накладних (а.с. 8).

Позивач звернувся до Державної податкової служби України зі скаргою від 20.06.2023 вих. № 2006-1 на вказане податкове повідомлення-рішення.

ДПС України за результатом розгляду скарги прийнято рішення від 21.08.2023 №23936/6/99-00-06-03-01-06, яким податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 31.05.2023 №0127840408 залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Не погодившись з податковим повідомленням-рішенням ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 31.05.2023 № 0127840408 та рішенням ДПС України про результати розгляду скарги від 21.08.2023 №23936/6/99-00-06-03-01-06, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України в редакції на час виникнення спірних відносин).

Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до положень підпунктів 19-1.1, 19-1.1.2 пункту 19-1.1.статті 19-1 ПК України контролюючі органи, що визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, зокрема, здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків, контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів.

За змістом підпунктів 20.1.4, 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення; застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пунктів 61.1, 61.2 статті 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до підпункту 75.1.1. пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також можуть бути, зокрема: своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних.

Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами (підпункт 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

За змістом пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Стаття 120-1 ПК України визначає відповідальність платників податку на додану вартість за порушення, зокрема, строків реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Так, відповідно пункту 120-1.1. статті 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами а - г цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

З системного аналізу наведених норм права вбачається, що законодавцем чітко визначено обов`язок платника податку (продавця) в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. При цьому, реєстрація податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків, зокрема: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. Порушення платниками податку на додану вартість граничного строку для реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних тягне за собою накладення штрафу.

В ході судового розгляду встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач є платником податку на додану вартість.

За наслідками камеральної перевірки позивача щодо своєчасності реєстрації податкових накладних в ЄРПН, результати якої зафіксовані в акті від 26.04.2023 № 35258/04-36-04-08/44853501, встановлено порушення граничних термінів реєстрації в ЄРПН наступних податкових накладних:

№5 від 19.07.2022 (дата реєстрації 16.08.2022, граничний термін реєстрації в ЄРПН 15.08.2022, кількість календарних днів порушення граничного терміну реєстрації пн/рк 1);

№6 від 25.07.2022 (дата реєстрації 16.08.2022, граничний термін реєстрації в ЄРПН 15.08.2022, кількість календарних днів порушення граничного терміну реєстрації пн/рк 1);

№7 від 27.07.2022 (дата реєстрації 16.08.2022, граничний термін реєстрації в ЄРПН 15.08.2022, кількість календарних днів порушення граничного терміну реєстрації пн/рк 1).

Суд зазначає, що особливістю операцій із реєстрації податкових накладних є їх тривалість у часі, а тому у даному випадку необхідно враховувати плинність та змінюваність законодавства, адже відправною точкою для притягнення до відповідальність платників податків за порушення пункту 201.10 статті 201 ПК України є саме дата здійснення реєстрації податкових накладних.

Верховний Суд у постанові від 22.11.2021 у справі №160/10558/19 виснував, що при розгляді справ про застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних принциповим є не дата фактичного надходження податкових накладних до ЄРПН, а дата їх відправлення, виходячи з технічного способу реєстрації податкових накладних.

З матеріалів справи вбачається, що податкові накладні №5 від 19.07.2022, №6 від 25.07.2022 та №7 від 27.07.2022 за даними сервісу електронного документообігу «M.E.Doc» надіслані ТОВ «ТД «Пласт» на реєстрацію до ЄРПН 15.08.2022 о 20:41 та згідно із квитанціями №1 - прийняті 16.08.2022 об 11:31, про що свідчать роздруковані скріншоти файлів з програми «M.E.Doc».

Зазначені роздруковані скріншоти файлів є належними та допустимими доказами, про що неодноразово зазначав Верховний Суд у висновках, викладених в постановах від 28.04.2020 у справі №810/198/16, від 20.10.2020 у справі №620/817/19, від 24.11.2021 у справі №200/12604/19-а.

У спірних правовідносинах відповідач-1 наполягає, що контролюючим органом здійснено реєстрацію наведених податкових накладних 16.08.2022 у межах 8 - 18 год., в той час як позивачем фактично надіслано на реєстрацію означені податкові накладні поза межами операційного дня, тобто після 18 год., чим допущено порушення граничних термінів їх реєстрації в ЄРПН.

Суд не погоджується з такою позицією відповідача з наступного.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до ЄРПН, звіряння даних, що містяться у виданих платникам ПДВ - отримувачам (покупцям) товарів (послуг) податковій накладній та/або розрахунку коригування, з відомостями, які містяться у Реєстрі, визначено Порядком ведення Єдиного державного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (далі - Порядок №1246).

У цьому Порядку терміни вживаються у такому значенні:

операційний день - частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації.

Пункт 3 вказаного Порядку визначає, що операційний день триває в робочі дні з 08:00 години до 20:00 години. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

Відповідно до пункту 11 Порядку №1246 після накладення кваліфікованого електронного підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДПС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України «Про електронні довірчі послуги», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.

Згідно з пунктом 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС (пункт 14 Порядку №1246).

Отже, поняття «операційний день» для реєстрації податкових накладних визначено спеціальним нормативно-правовим актом з цього питання Порядком №1246 і триває в робочі дні з 08:00 години до 20:00 години, змін до цього Порядку внесено не було, а тому відповідач помилково вважає, що операційний день закінчився о 18:00, а не о 20:00.

Суд звертає увагу, що електронний кабінет - сукупність інформаційно-телекомунікаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, призначених для взаємодії між платниками податків та державними, у тому числі контролюючими, органами з питань реалізації прав та обов`язків, визначених цим Кодексом та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання цього Кодексу та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи (підпункт 14.1.56-2 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Взаємодія реалізується через: портальне рішення для користувачів - платників податків, робота в якому здійснюється он-лайн (через мережу Інтернет у режимі реального часу) та не вимагає обов`язкового використання спеціалізованого клієнтського застосування; портальне рішення для користувачів - державних органів, у тому числі контролюючих; програмний інтерфейс (API), що дає змогу реалізувати повноту функціоналу електронного кабінету; інші засоби, бази даних, реєстри, що ведуться в електронному вигляді, інформаційні, телекомунікаційні, інформаційно-телекомунікаційні системи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Відповідно до пункту 42-1.2 статті 42-1 ПК України електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов`язків, визначених цим Кодексом та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання цього Кодексу та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом, реєстрації, коригування податкових накладних/розрахунків в Єдиному реєстрі податкових накладних та акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних.

При цьому, згідно з пунктом 42-1.6 цієї ж статті ПК України електронний кабінет працює постійно (24 години на дату кожного календарного дня), крім часу, необхідного для його технічного обслуговування. Проведення технічного обслуговування електронного кабінету у день, на який припадає граничний строк подання податкових декларацій, та з 8 до 20 години будь-якого іншого календарного дня забороняється. Технічне обслуговування електронного кабінету проводиться у порядку, що визначається методологом електронного кабінету.

Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», який набрав чинності 17 березня 2022 року, доповнено пункт 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, зокрема, підпунктом 69.18, відповідно до якого установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, з метою захисту прав платників, збереження та захисту даних надання електронних сервісів та приймання електронних документів від платників податків здійснюються у робочі дні з 8 години до 18 години.

Зміст норми підпункті 69.18 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України підтверджує те, що дія цієї норми стосується електронних документів, але буквальне тлумачення підпункту 69.18 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України дає підстави вважати, що цією нормою врегульовано порядок приймання електронних документів контролюючим органом шляхом звуження часових рамок, протягом яких контролюючий орган міг реалізувати свою поведінку у вигляді надання електронних сервісів та приймання електронних документів.

Відповідно, дія підпункту 69.18 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України поширюється на правовідносини, які складаються в процесі приймання електронних документів контролюючим органом, проте не регулює питання надсилання таких документів платником податків не встановлюючи жодних обмежень поведінки платника щодо вчинення дій, спрямованих на реалізацію виконання обов`язку щодо подання відповідних даних контролюючому органу.

Правове значення підпункту 69.18 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України полягає в тому, що цією нормою звільнено контролюючий орган від обов`язку забезпечувати функціонування електронних сервісів після 18 години та у позаробочі дні. Разом із тим, він не стосується порядку вчинення дій платником податків, а отже, не змінює граничних строків та порядку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в аспекті спрямованих платником дій для таких цілей.

Так, контролюючий орган вчиняє дії щодо прийняття податкових накладних/розрахунків коригування та надсилання квитанцій в інші строки та з урахуванням обмежень, введених підпунктом 69.18 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України - у робочі дні з 8 години до 18 години. Тобто, такі скорочені строки вчинення дій контролюючим органом щодо прийняття електронних документів не означають одночасного обмеження платника податків щодо виконання податкового обов`язку поданням податкових накладних/розрахунків коригування на реєстрацію.

Виходячи зі співвідношення предметів регулювання підпункту 69.18 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України на норм статті 201 ПК України та Порядку № 1246, вчиненню платником дій щодо надіслання на реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування у визначений у Порядку № 1246 строк кореспондують дії контролюючого органу щодо приймання та проведення реєстрації означених накладних відповідно до строків, установлених у підпункті 69.18 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, що становить належний порядок вчинення платником дій з надсилання та прийняття контролюючим органом для реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування під час воєнного стану.

При цьому, задля забезпечення належної реалізації процедури реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, контролюючий орган зобов`язаний прийняти податкові накладні/розрахунки коригування, надіслані у межах граничних строків та впродовж операційного дня, визначених для платника у Порядку № 1246, та на наступний робочий день до 18 години, якщо прийняття таких податкових накладних/розрахунків коригування є неможливим у межах попереднього дня з урахуванням строків у підпункті 69.18 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, прийняти їх та зареєструвати. Іншими словами, у контролюючого органу зберігається обов`язок належного реагування на правомірні дії платника, але з урахуванням обмеженого робочого часу податкового органу згідно з підпунктом 69.18 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України.

Відповідний правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 14.12.2023 у справі №260/5659/22, який враховується судом у відповідності до частини п`ятої статті 242 КАС України.

Як вбачаться з матеріалів справи, даними сервісу електронного документообігу «M.E.Doc» вказані податкові накладні були подані позивачем на реєстрацію в останній день граничного строку, визначеного статтею 201 ПК України, тобто 15.08.2022 о 20:41.

За таких обставин, суд вважає, що відправивши на реєстрацію податкові накладні №5 від 19.07.2022, №6 від 25.07.2022 та №7 від 27.07.2022 - 15.08.2022, позивач виконав свій обов`язок щодо своєчасної їх реєстрації в ЄРПН, тому підстав для притягнення його до фінансової відповідальності не було.

Крім того, розрахунок штрафу за порушення термінів реєстрації вказаних податкових накладних в ЄРПН контролюючим органом зроблено не вірно.

Так, з розрахунку штрафу, наведеного в акті, про що також зазначено відповідачем у відзиві, вбачається, що штраф визначений позивачу відповідно до пункту 120-1 статті 120-1 ПК України.

Суд зазначає, що Законом України «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування» від 12.01.2023 № 2876-ІХ, який набрав чинності 08.02.2023, окрім іншого, доповнено підрозділ 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України пунктами 89 та 90 такого змісту:

« 89. Тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

90. Тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, штраф за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого пунктом 89 цього підрозділу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлюється у розмірі:

2 відсотки суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

5 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

15 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

25 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів».

Отже, Законом України від 12.01.2023 № 2876-ІХ, який набрав чинності 08.02.2023, збільшено тривалість граничного строку реєстрації податкової накладної, залежно від дня її складення та зменшено відсоткові розміри ставок штрафу за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого пунктом 89 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, Законом №2876-IX не визначено особливостей застосування тих чи інших його положень та дати, з якої відповідні положення мають застосовуватись.

Поряд з цим, слід зазначити, що пунктом 11 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України чітко визначено, що штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу).

Зазначене дає підстави для висновку, що на час прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення, з урахуванням триваючого воєнного стану на території України, підлягали застосуванню штрафні санкції лише у розмірах, визначених пунктом 90 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, а не пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України.

При цьому, суд звертає увагу, відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Конституційний Суд України у рішенні від 09.02.1999 у справі №1-рп/99 за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) вказав, що положення частини першої статті 58 Конституції України про те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, треба розуміти так, що воно стосується людини і громадянина (фізичної особи) і не поширюється на юридичних осіб. Подібне тлумачення не означає, що цей конституційний принцип не може поширюватись на закони та інші нормативно-правові акти, які пом`якшують або скасовують відповідальність юридичних осіб, проте надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.

Враховуючи наведений висновок, за наявності у відповідному законі прямої вказівки про зворотну (ретроактивну) дію норми права в часі, яка пом`якшує чи скасовує відповідальність юридичної особи у порівнянні із законом, який діяв на час виникнення правовідносин, така норма має зворотну (ретроактивну) дію для юридичних осіб.

З огляду на викладене, з урахуванням наведених законодавчих норм та встановлених обставин, суд доходить висновку про те, що оспорюване податкове повідомлення-рішення прийнято не на підставі та не у спосіб, що визначений законодавством, що в свою чергу свідчить про невідповідність такого рішення суб`єкта владних повноважень критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, та безумовно вказує про його протиправність, тому в цій частині позов підлягає задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування рішення ДПС України від 21.08.2023 № 23936/6/99-00-06-03-01-06, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, вказане рішення від 21.08.2023 № 23936/6/99-00-06-03-01-06 прийняте ДПС України за результатами розгляду скарги позивача на податкове повідомлення-рішення від 31.05.2023 № 0127840408.

За змістом частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Спеціальним законодавчим актом, який регулює спірні правовідносини, є Податковий кодекс України.

Аналіз положень пунктів 56.1, 56.2 та 56.10 статті 56 ПК України свідчить про те, що законодавцем, дійсно, закріплено право платника податків на оскарження рішення податкового органу, прийнятого за результатами розгляду його скарги, до суду.

Водночас згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Тобто, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

При цьому, неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб`єктивних прав та обов`язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов`язку.

Так, рішення суб`єкта владних повноважень є протиправними та такими, що порушують права і свободи особи в тому разі, якщо, по-перше, такі рішення прийняті владним суб`єктом не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а, по-друге, оспорюванні рішення є юридично значимими, тобто такими, що мають безпосередній вплив на суб`єктивні права та обов`язки особи шляхом позбавлення можливості реалізувати належне цій особі право або шляхом покладення на цю особу будь-якого обов`язку.

Суд зазначає, що в даному випадку оспорюване рішення ДПС України про залишення скарги позивача без задоволення е є юридично значимим для позивача, оскільки не створює жодних правових наслідків для нього, на відміну від податкового повідомлення-рішення від 31.05.2023 № 0127840408, яке оскаржено позивачем в судовому порядку.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що оспорюване рішення про результати розгляду скарги не має безпосереднього впливу на суб`єктивні права та обов`язки позивача шляхом позбавлення його можливості реалізувати належне йому право або шляхом покладення на нього будь-якого обов`язку, а, відтак, підстави скасування такого рішення та для задоволення позовних вимог в цій частині - відсутні.

Аналогічний правовий висновок неодноразово висловлювався Верховним Судом, зокрема, у постановах від 12 липня 2019 року у справі 813/5256/13-а, від 06 лютого 2020 року №810/101/16, 03 квітня 2020 року у справі №826/4114/18, від 16 червня 2020 року у справі №810/1652/16, від 10 серпня 2020 року у справі № 640/6528/19, від 30 вересня 2021 року у справі № 240/9304/19.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За змістом положень частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, на підставі наданих доказів у їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на часткове задоволення позову, судові витрати зі сплати судового збору, понесені позивачем при зверненні до суду з цією позовною заявою підлягають стягненню з відповідача-1 за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача у розмірі 2684,00 грн.

Керуючись ст.ст.9, 72-90, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Пласт» (код ЄДРПОУ 44853501, місцезнаходження: 52012, Дніпропетровська область, Дніпровський район, с. Партизанське, вул. Заводська, буд. 34, корпус В) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ ВП 44118658, місцезнаходження: 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-а), Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393, місцезнаходження: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8) про визнання протиправними та скасування рішень задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ ВП 44118658, місцезнаходження: 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-а) форми «Н» від 31.05.2023 № 0127840408.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ ВП 44118658, місцезнаходження: 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-а) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Пласт» (код ЄДРПОУ 44853501, місцезнаходження: 52012, Дніпропетровська область, Дніпровський район, с. Партизанське, вул. Заводська, буд. 34, корпус В) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя М.М. Бухтіярова