Рішення

від 31.01.2024 по справі 320/4526/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, тел. +380 (044) 207 80 91Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2024 року №320/4526/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., при секретарі судового засідання Ставничому Н.В., за участю: представника відповідача Пєлєшенко Д.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправним та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 20.01.2023 року № 34 «Про застосування до працівника дисциплінарного стягнення», яким застосовано відносно ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції, поновивши його право на працю, передбачене ст. 43 Конституції України;

- визнати протиправнимта скасувати наказ Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 31.01.2023 № 83 о/с щодо звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції, поновивши його право на працю, передбачене ст. 43 Конституції України;

- поновити ОСОБА_1 на посаді інспектора взводу № 3 роти № 2 батальйону із забезпечення супроводження Департаменту патрульної поліції Національної поліції України;

- стягнути на користь ОСОБА_1 з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України середній заробіток за час вимушеного прогулу з 1 лютого 2023 року (наступний день за звільненням) по день винесення судом рішення про поновлення позивача на посаді без урахування обов`язкових податків та зборів.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.03.2023 позов залишено без руху та запропоновано у десятиденний строк з дня отримання позивачем копії даної ухвали подати до суду заяву про усунення недоліків адміністративного позову.

До суду 14.03.2023 від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21 березня 2023 року відкрито спрощене позовне провадження та призначено судове засідання.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що висновки службового розслідування не містять самостійно доведених фактів щодо причин, умов та вини позивача, які призвели до дисциплінарного проступку, що підтверджувало б порушення ОСОБА_1 службової дисципліни та інших норм чинного законодавства, про які зазначено в наказі № 34 від 20.01.2023. Також позивач зазначає, що він не був ознайомлений з висновком службового розслідування. На переконання позивача, правові підстави для звільнення з посади відповідно до положень пункту 10 частини 1 статті 77 Закону № 580-VІІІ настануть лише у разі набрання законної сили рішенням суду відносно позивача, однак на теперішній час триває судовий розгляд адміністративних матеріалів відносно ОСОБА_1 і жодного судового рішення не ухвалено, його вину судом не встановлено.

Відповідач позов не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позову. Мотивуючи відзив, відповідач зазначає, що дії, які пов`язані з підготовкою та проведенням службового розслідування відносно позивача та видання наказу про накладення на нього дисциплінарного стягнення, вчинені з неухильним дотриманням вимог Дисциплінарного статуту України та Закону України «Про Національну поліцію». Службове розслідування проведено повно, всебічно, об`єктивно, з врахуванням усіх обставин, відповідно до норм чинного законодавства України, а накладене дисциплінарне стягнення на позивача є виправданим в системі ієрархій відповідно до ст. 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції. Окрім вказаного, відповідач вказує, що дисциплінарна відповідальність є самостійним видом відповідальності особи та не пов`язана із відповідальністю, яка встановлюється судом.

У чергове судове засідання, призначене на 31.01.2024, з`явився представник відповідача, які підтримав свої вимоги та заперечення щодо позовних вимог. Позивач або його представник в судове засідання не прибув.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та з`ясувавши обставини справи, заслухавши пояснення представника відповідача, суд вважає, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити, виходячи з наступного.

Суд встановив, що ОСОБА_1 з 8 квітня 2002 року перебував на службі в органах внутрішніх справ та з 2015 року на службі в поліції.

Наказом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України 933 від 29.11.2019 старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 призначено інспектором взводу № 3 роти № 2 батальйону із забезпечення супроводження Департаменту патрульної поліції Національної поліції України.

На підставі доповідної записки командира батальйону із забезпечення супроводження ДПП майора поліції Юрія Бикала 30.11.2022 постановлено наказ № 1638 «Про призначення службового розслідування, утворення дисциплінарної комісії, та відсторонення від виконання службових обов`язків». Службове розслідування призначене за фактом складення відносно інспектора взводу № 3 роти № 2 БЗС ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 364965, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП, що мало місце в позаслужбовий час 30.11.2022.

Наказом № 1723 від 13.12.2022 термін проведення службового розслідування продовжений на п`ятнадцять днів.

Постановленим висновком службового розслідування від 28.12.2022 встановлено, що: 30.11.2022 о 12.00 на Столичному шосе в місті Київ (заїзд на міст «Південний») екіпажем патрульної поліції «РУБІН - 0604» у складі т.в.о. командира взводу № 2 роти № 3 батальйону № 4 полку № 1 (з обслуговування правого берега) управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції (далі - УПП у м. Києві ДПП) старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 та інспектора взводу № 2 роти № 3 батальйону № 4 полку № 1 (з обслуговування правого берега) УПП у м. Києві ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 під час несення служби на тимчасовому блокпосту на мосту Південному, відповідно до абзацу десятого пункту 10 Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2021 року № 1456, зупинено автомобіль ТОYОТА AVENSIS, номерний знак НОМЕР_1 під керуванням інспектора взводу № 3 роти № 2 БЗС ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , в якого під час розмови виявлено ознаки алкогольного сп`яніння. Після чого останній в установленому законом порядку пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу «DRAGERA ALCOTEST», результат тесту - 2,08 %.

У подальшому, т.в.о. командира взводу № 2 роти № 3 батальйону № 4 полку № 1 (з обслуговування правого берега) УПП у м. Києві ДПП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_4 складено стосовно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 364965 від 30.11.2022, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Факт зупинення автомобіля ТОYОТА AVENSIS, номерний знак НОМЕР_1 , підтверджуються поясненнями поліцейського ОСОБА_2 , який здійснив зупинку ТЗ, під керуванням ОСОБА_1 Проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння підтверджується поясненнями командира взводу № 3 роти № 2 БЗС ДПП ОСОБА_5 , та актом огляду на стан сп`яніння, який проходив позивач, та на якому зафіксовано 2,08% алкоголю в крові.

Позивач у поясненнях, які відібрані 18.12.2022, зазначив, що він вжив лікарські засоби, алкоголь не вживає.

20 січня 2023 року Департаментом патрульної поліції Національної поліції України прийнято наказ № 34 «Про застосування до працівника дисциплінарного стягнення», яким до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції.

31 січня 2023 року Департаментом патрульної поліції Національної поліції України прийнято наказ № 83 о/с, яким звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) ОСОБА_1 інспектора взводу № 3 роти № 2 батальйону із забезпечення супроводження Департаменту патрульної поліції Національної поліції України.

Позивач, вважаючи наказ Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 20 січня 2023 року № 34 та наказ Департаменту патрульної поліції Національної поліції України № 83 о/с від 31 січня 2023 року не законними та такими, що прийняті з порушенням норм чинного законодавства України, звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Відповідно до частин першої, другої статті 19 Закону України «Про Національну поліцію» у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Дисциплінарний статут Національної поліції України, затверджений Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут), визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.

Дія цього Статуту поширюється на поліцейських та осіб рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань, які повинні неухильно додержуватися його вимог.

Частиною першою статті 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна - це дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Відповідно до частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

Згідно з частиною першою статті 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Частинами першою, другою, третьою статті 13 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Відповідно до частини першої - четвертої статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Відповідно до частини першої статті 19 Дисциплінарного статуту у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.

Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2018 № 893.

Цей Порядок визначає процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування.

За змістом пункту 1 розділу V Порядку проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.

Відповідно до пункту 4 розділу V Порядку службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

Пунктом 13 розділу V Порядку передбачено, що поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інші особи можуть надавати усні чи письмові пояснення з приводу відомих їм відомостей про діяння, що стало підставою для призначення службового розслідування.

Згідно з пунктом 17 розділу V Порядку факт відмови поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інших осіб від надання пояснень фіксується шляхом складення акта про відмову надати пояснення.

В акті обов`язково зазначаються відомості про дату, час і місце його складення, посади, звання, прізвища, імена, по батькові осіб, які його склали, прізвище, ім`я, по батькові особи, якій було запропоновано надати пояснення та яка відмовилася це зробити, а також (у разі повідомлення) - причини такої відмови. Акт про відмову надати пояснення підписують член дисциплінарної комісії, присутній під час відмови, та інші особи, присутні під час відмови.

Акт про відмову надати пояснення реєструється в службі діловодства (канцелярії) органу (підрозділу, закладу, установи) поліції, ЗВО, в якому утворена дисциплінарна комісія, та долучається до матеріалів службового розслідування.

За змістом пункту 1 розділу VІІ Порядку у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.

Спір у цій справі виник у зв`язку із накладенням дисциплінарного стягнення на поліцейського у вигляді звільнення зі служби в поліції відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію».

Підставою притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності стало вчинення ним дисциплінарного проступку, який полягає у порушенні вимог пункту 1 частини першої статті 18, частини 1 статті 64 Закону України "Про Національну поліцію", пунктів 1, 6 частини третьої статті 1 розділу І Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VІІ, абзацу 2 частини 5 ст. 14, абзацу 3 частини 2 статті 16 Закону України «Про дорожній рух», абзацу 2 пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, що виразилось в особистій недисциплінованості, порушенні Присяги працівника поліції в частині дотримання законів України та особистого зобов`язання з гідністю нести високе звання поліцейського, учиненні дій, які перешкоджали іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки та підривали авторитет Національної поліції України.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із такого.

Аналізуючи норми законодавства, які регулюють особливості проходження служби в поліції, суд зазначає, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки.

Службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку та правил, що такими нормативними актами передбачені.

Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожного працівника поліції, зокрема дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги, статутів і наказів начальників; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.

З тексту Присяги поліцейського, неухильне дотримання якої визначено законом, вбачається, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, поліцейський покладає на себе не тільки певні службові зобов`язання, але й моральну відповідальність за їх виконання.

Порушення Присяги слід розуміти як скоєння поліцейським проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету органів поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Присяга поліцейського передбачає зобов`язання виконувати обов`язки сумлінно.

Тобто, порушення Присяги - це несумлінне, недобросовісне виконання обов`язків поліцейським. Про несумлінність дій (бездіяльності) поліцейського свідчить невиконання обов`язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них.

Невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, вчинення якого є підставою для дисциплінарної відповідальності.

Проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії. Ці комісії за наслідком службового розслідування складають висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також стосовно його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону. У висновку вказується вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку. На підставі цього висновку уповноважений керівник особи, яка вчинила правопорушення, вирішує питання про накладення дисциплінарного стягнення.

Дисциплінарна комісія наділена багатьма повноваженнями з метою встановити факти та обставини правопорушення, в тому числі проводити опитування, оцінювати пояснення поліцейського, витребовувати та вивчати документи та інші докази, отримувати консультації спеціалістів, користуватися базами даних тощо. Комісія встановлює, чи був факт порушення та чи винен у ньому поліцейський, а також визначає вид стягнення до поліцейського, у випадку, коли він визнається комісією винним. Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

З висновку службового розслідування вбачається, що позивач порушив положення п. 2.9 Правил дорожнього руху, оскільки керував автомобілем у стані алкогольного сп`яніння.

Як встановлено судом, 30.11.2022 о 12.00 на Столичному шосе в місті Київ (заїзд на міст «Південний») екіпажем патрульної поліції «РУБІН - 0604» у складі т.в.о. командира взводу № 2 роти № 3 батальйону № 4 полку № 1 (з обслуговування правого берега) управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції (далі - УПП у м. Києві ДПП) старшого лейтенанта поліції Бондаря О. та інспектора взводу № 2 роти № 3 батальйону № 4 полку № 1 (з обслуговування правого берега) УПП у м. Києві ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 під час несення служби на тимчасовому блокпосту на мосту Південному, відповідно до абзацу десятого пункту 10 Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2021 року № 1456, зупинено автомобіль ТОYОТА AVENSIS, номерний знак НОМЕР_1 під керуванням інспектора взводу № 3 роти № 2 БЗС ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , в якого під час розмови виявлено ознаки алкогольного сп`яніння. Після чого останній в установленому законом порядку пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу «DRAGERA ALCOTEST», результат тесту - 2,08 %.

У подальшому, т.в.о. командира взводу № 2 роти № 3 батальйону № 4 полку № 1 (з обслуговування правого берега) УПП у м. Києві ДПП старшим лейтенантом поліції Бондарем О. складено стосовно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 364965 від 30.11.2022, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Суд наголошує, що постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 13 листопада 2023 року у справі №752/404/23 ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

З огляду на викладене, суд погоджується з доводами відповідача, що ОСОБА_1 , як поліцейський, зобов`язаний був діяти виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, свідчить про порушення ним службової дисципліни. Вина ОСОБА_1 у вчиненні дисциплінарного проступку проявляється в прямому умислі, тобто, останній свідомо допускав настання несприятливих наслідків після вчинення ним цих дій. Порушення стало можливим унаслідок особистої недисциплінованості та повного ігнорування ним вимог чинного законодавства України.

Суд зауважує, що підставою для застосування до поліцейського дисциплінарних стягнень є вчинення дій, що порушують службову дисципліну. Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини працівника органів поліції, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого керівник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні порушника складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтувавши при цьому своє рішення у відповідному наказі, зокрема, в частині обрання виду стягнення серед установлених законом.

У свою чергу, адміністративний суд у силу вимог частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку судового контролю за рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єктів владних повноважень повинен дослідити, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, розсудливо, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, пропорційно тощо.

Вирішення питання про правомірність притягнення працівника органів поліції до дисциплінарної відповідальності, передбачає необхідність з`ясовувати склад саме дисциплінарного проступку в його діях, незалежно від того, яку кримінально-правову кваліфікацію, ці ж самі дії особи отримали в рамках кримінального провадження та які наслідки, у підсумку, настали для такої особи, або іншого виду юридичної відповідальності. Адміністративний суд під час розгляду справи на підставі встановлених ним обставин повинен самостійно кваліфікувати поведінку особи і дійти власних висновків щодо правомірності такої поведінки з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм.

Подібний висновок викладений Верховним Судом у постанові від 16 листопада 2023 року у справі № 600/1876/22-а.

Матеріалами справи підтверджується, що у цій справі склад дисциплінарного проступку встановлений дисциплінарною комісією на підставі матеріалів службового розслідування, в ході якого зібрані докази - пояснення службових осіб.

Аналіз змісту висновку службового розслідування, який став підставою для винесення оскаржуваних у цій справі наказів, дозволяє дійти висновку, що результати цього службового розслідування ґрунтуються на самостійних правових підставах, заснованих на дослідженні службової документації та відібраних поясненнях у осіб, причетних до досліджуваних подій.

На переконання суду, матеріалами службового розслідування доведено наявності у діях позивача складу дисциплінарного проступку, що стало підставою притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби з поліції, адже поведінка позивача як поліцейського суперечила загальним принципам, встановленим для співробітників органів поліції.

Окрім того, суд зазначає, що 24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією Указом Президента України №64/2022 на всій території України введено воєнний стан, тому перебування на службі в поліції, зважаючи на її специфіку та підвищену увагу суспільства, вимагає від особи надзвичайної дисциплінованості та відповідальності за свої дії та вчинки.

При цьому, законодавством регламентовано спеціальний режим органів поліції у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України та в умовах воєнного стану.

Разом з тим, особа, яка перебуває на службі в органах поліції, має зобов`язання виконувати покладені на неї функції та завдання, зокрема, в умовах воєнного стану, та повинна усвідомлювати і розуміти специфіку проходження служби в поліції, яка зумовлює наведені підвищені вимоги до кожного поліціанта, якими він не може нехтувати за жодних обставин.

Як зазначалось, в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт вчинення дисциплінарного проступку, під чим слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Ураховуючи викладене, суд зазначає, що позивач 30.11.2022, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, керував транспортним засобом, у зв`язку чим допустив як працівником поліції порушення Правил дорожнього руху, що незалежно від того чи притягнутий він до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП, свідчить про ігнорування позивачем виконання вимог Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII "Про Національну поліцію", Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, знехтування присягою поліцейського, тому вчинене позивачем діяння є несумісним з його посадою, оскільки він скоїв проступок який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків, відповідно, застосовуючи найсуворіший вид дисциплінарного стягнення, а саме: звільнення зі служби в поліції, відповідач діяв обґрунтовано, в порядку, у межах та у спосіб, що передбачені законодавством України.

За схожих обставин аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 28 вересня 2023 року у справі № 420/10847/22.

Посилання позивача на те, що він не був ознайомлений з висновком службового розслідування суд вважає безпідставним, оскільки сам лише факт не ознайомлення з висновком службового розслідування не може бути безумовною підставою для визнання цього висновків недійсним та визнання неправомірними наказів, що прийняті на його підставі. Окрім того, положення Дисциплінарного статуту Національної поліції України та Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2018 № 893 не передбачають обов`язку дисциплінарної комісії ознайомлювати з висновком. Приписами вказаних нормативно-правових актів передбачено право поліцейського ознайомлюватись з висновком службового розслідування. Докази про те, що позивач звертався до відповідача з вимогою про ознайомлення з висновком в матеріалах справи відсутні.

Що стосується доводів позивача про те, що правові підстави для звільнення з посади відповідно до положень пункту 10 частини 1 статті 77 Закону № 580-VІІІ настануть лише у разі набрання законної сили рішенням суду відносно позивача за адміністративними матеріалами, якого на час службового розслідування не ухвалено та його вину судом не встановлено, то суд їх відхиляє з огляду на таке.

Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

За пунктом 10 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, або кримінального правопорушення, а також рішенням суду про визнання його активів або активів, набутих за його дорученням іншими особами або в інших передбачених статтею 290 Цивільного процесуального кодексу України випадках, необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави.

Оскільки позивача звільнено зі служби на підставі пункту 6 частини 1 статті 77 Закону № 580-VIII, тобто у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України, то відповідач в силу частини 2 статті 77 КАС України має обов`язок довести наявність в діях позивача складу дисциплінарного проступку, визначення якого наведено у Дисциплінарному статуті.

Рішення суду про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не може свідчити про наявність чи відсутність вини особи у скоєнні дисциплінарного проступку або самого факту скоєння такого проступку, оскільки у цьому випадку надається правова кваліфікація діям (бездіяльності) особи на підставі КУпАП. Натомість предметом цього спору є порушення позивачем службової дисципліни.

За схожих обставин, подібна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постанові від 06.02.2020 у справі №300/1406/19.

Окрім того, положеннями пункту 10 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено звільнення поліцейського зі служби в поліції саме у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, а не за будь-які інші адміністративні правопорушення, що визначені у КУпАП.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що оскаржувані накази відповідають критеріям, встановленим частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з чим є правомірними та скасуванню не підлягають.

Оскільки позовні вимоги про поновлення позивача на посаді та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідними від вимог про скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення зі служби, то підстави для їх задоволення також відсутні.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1, ч. 5 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Виходячи з викладеного та беручи до уваги достатній і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що викладені у позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а його вимоги такими, що задоволенню не підлягають.

Згідно із частиною першою статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки адміністративний позов задоволенню не підлягає, то підстави для вирішення питання щодо розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Щавінський В.Р.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 22 березня 2024 р.