Рішення

від 25.03.2024 по справі 320/25484/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 березня 2024 року № 320/25484/23

Київський окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Перепелиця А.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Київського міського відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до товариства з обмеженою відповідальністю "ЮДЖИН ЛОДЖІСТІКС" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Київське міське відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (далі - позивач) з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ЮДЖИН ЛОДЖІСТІКС" (далі - відповідач) про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, в якому просить:

- стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ЮДЖИН ЛОДЖІСТІКС" на користь Київського міського відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції в розмірі 1 186 774,55 грн. та пені в розмірі 83 548,96 грн., що разом складає 1 270 323,51 грн (один мільйон двісті сімдесят тисяч триста двадцять три гривні 51 копійка) на наступні реквізити: IВАN UА968999980313111230000026001 Банк Казначейство України (ЕАП) у м. Києві.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачем зазначено про невиконання товариством з обмеженою відповідальністю "ЮДЖИН ЛОДЖІСТІКС" нормативу за звітний 2022 рік щодо чисельності робочих місць для осіб, яким встановлена інвалідність, та складає менше 4 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників роботодавця, що призвело до порушення приписів частини першої статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні", а саме: загальна чисельність штатних працівників - 497, з яких: працівників - осіб з інвалідністю -1, що не відповідає встановленому нормативу (20 (двадцять) осіб). Оскільки відповідачем не виконано вимоги статей 19 та 20 Закону №875-XII, в частині самостійного розрахунку та оплати до 15.04.2023 суми адміністративно-господарських санкцій в розмірі 1 186 774,55 грн., йому нарахована пеня.

Несплата товариством адміністративно-господарських санкцій та пені стала підставою для звернення позивача до суду з вимогою про їх стягнення з відповідача у примусовому порядку.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 31.07.2023 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач правом на подання відзиву на адміністративний позов у наданий йому строк згідно ухвали не скористався, жодних документів до суду не подав.

Відповідно до ч.6 ст.162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮДЖИН ЛОДЖІСТІКС" перебуває на обліку в Київському міському відділенні Фонду соціального захисту інвалідів.

Відповідно до розрахунку адміністративно-господарських санкцій та пені за 2022 рік, кількість робочих місць, призначених для забезпечення працевлаштування осіб з інвалідністю, відповідно до 4% нормативу штатних працівників cтановить 20 осіб (297 * 0,4). Кількість незайнятих робочих місць, призначених для забезпечення працевлаштування осіб з інвалідністю становить 19 осіб. Середня річна заробітна плата штатного працівника (згідно даних роботодавця) складає 62 461,82 грн. Розмір адміністративно-господарських санкцій складає 1 186 774,55 грн. Розмір пені, що підлягає стягненню, складає 83 548,96 грн.

Відповідно до квитанції від 17.04.2023 вказаний розрахунок направлено та доставлено відповідачу 17.04.2023 о 13:30 год.

У зв`язку з несплатою у добровільному порядку адміністративно-господарських санкцій та пені, Київське міське відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звернулось до суду з даним позовом.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні, що гарантують їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами, врегульовано Законом України від 21.03.1991 № 875-ХІІ "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" (далі - Закон №875-ХІІ).

Відповідно до частини третьої статті 18 Закону №875-XII, підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Статтею 19 Закону №875-XII визначено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, у кількості одного робочого місця (частина перша).

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення (частина друга).

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону (частина третя).

Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичною особою, яка використовує найману працю, осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним.

Згідно приписів частини першої статті 20 Закону №875-XII, підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Відповідно до частини другої статті 20 Закону №875-XII, порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Згідно частини першої статті 18 Закону №875-XII, забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Приписами частини третьої статті 18-1 Закону №875-XII визначено, що Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у особи з інвалідністю кваліфікації та знань, з урахуванням її побажань.

Відповідно до п.п. 2, 4 Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 №70, роботодавці сплачують суму адміністративно-господарських санкцій відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю за місцем їх реєстрації як юридичних осіб до 15 квітня року, що настає за роком, в якому відбулося порушення нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю , а порушення строків сплати суми адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені у розмірі 120 відсотків річних облікової ставки національного банку України за кожний календарний день прострочення.

Статтею 238 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб`єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб`єкта господарювання та ліквідацію його наслідків (частина перша).

З наведеного правового регулювання вбачається, що діючим законодавством встановлено обов`язки для підприємств щодо виконання нормативу робочих місць, призначених для забезпечення працевлаштування осіб з інвалідністю, а також передбачено сплату підприємствами адміністративно-господарських санкцій у разі порушення встановлених нормативів щодо створення робочих місць для осіб з інвалідністю.

Судом встановлено, що відповідно до розрахунку сум адміністративно - господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2022 рік, надісланого відповідачу, середньооблікова чисельність штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність, становить 1 особу. При цьому, нормативом робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю (4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік є 20 осіб.

Таким чином, за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з івалідністю відповідачу нараховано адміністративні-господарській санкції у розмірі 1 186 774,55 грн.

Оскільки відповідачем не дотримано вимог, встановлених частиною першою статті 19 Закону №875-ХІІ в частині виконання нормативу з працевлаштування осіб з інвалідністю за 2022 рік, він зобов`язаний відповідно до закону сплатити до Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю штрафні санкції в розмірі середньорічної заробітної плати за кожне робоче місце, не зайняте особою з інвалідністю.

Серед переліку адміністративно-господарських санкцій, встановленого у ч.1 ст. 239 ГК Україні, зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб`єктів господарювання, зокрема, адміністративно-господарський штраф, а також і інші адміністративно-господарські санкції, встановлені цим Кодексом та іншими законами.

Спірні у цій справі санкції застосовуються до суб`єктів господарювання уповноваженими органами державної влади за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, а тому є адміністративно-господарськими санкціями. Про це також вказано у статті 20 Закону №875-ХІІ.

Отже, законом передбачено відповідальність у вигляді адміністративно-господарських санкцій для підприємств, якими не забезпечено середньооблікову чисельність працюючих осіб з інвалідністю відповідно до установленого нормативу.

У свою чергу, відповідачем не надано суду доказів на підтвердження створення ним робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, доказів подання до центру зайнятості або органів місцевого самоврядування інформації про вакантні місця для працевлаштування осіб з інвалідністю та доказів сплати суму адміністративно-господарських санкцій та пені.

Згідно із положенням статті 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

У зв`язку з несплатою у встановлені законом строки адміністративно-господарських санкцій, відповідачу нараховано пеню за період з 18.04.2023 по 14.07.2023 на суму 83 548,96 грн.

Поряд з цим, під час з`ясування офіційних обставин справи, відповідач не довів, що належне виконання зобов`язання в частині виконання нормативу з працевлаштування осіб з інвалідністю за 2022 рік виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "ЮДЖИН ЛОДЖІСТІКС" на користь Київського міського відділення Фонду соціального захисту осіб адміністративно-господарських санкцій в розмірі 1 186 774,55 грн. та пені в розмірі 83 548,96 грн. за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, суд вважає, що адміністративний позов Київського міського відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Київського міського відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до товариства з обмеженою відповідальністю "ЮДЖИН ЛОДЖІСТІКС" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені - задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ЮДЖИН ЛОДЖІСТІКС" (04073, місто Київ, проспект Степана Бандери, 8, корпус 1, код ЄДРПОУ 38510365) на користь Київського міського відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (03150, місто Київ, вулиця Васильківська, 104, код ЄДРПОУ 22869098) адміністративно-господарські санкції в розмірі 1 186 774,55 грн. та пені в розмірі 83 548,96 грн., що разом складає 1 270 323,51 грн. (один мільйон двісті сімдесят тисяч триста двадцять три гривні п`ятдесят одна копійка) на наступні реквізити: IВАN UА968999980313111230000026001 Банк Казначейство України (ЕАП) у м. Києві.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Перепелиця А.М.