Рішення

від 26.03.2024 по справі 340/10313/23

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/10313/23

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Хилько Л.І., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом та просить визнати протиправною бездіяльність відповідача та зобов`язати його розглянути заяву про зняття із військового обліку у зв`язку із виїздом на постійне проживання за кордон та прийняти рішення про його зняття із військового обліку у зв`язку із виїздом на постійне проживання за кордон та прийняти на зберігання військово-обліковий документ і видати Довідку на військовозобов`язаного, який виїжджає за кордон за Додатком 4 до Порядку видачі, зберігання та знищення військових квитків осіб рядового, сержантського і старшинського складу (пункт 4 розділу II) Наказу МОУ № 206 від 10.04.2017 року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує, що відповідачем неправомірно відмовлено у знятті з військового обліку у зв`язку із виїздом на постійне проживання за кордон, оскільки будь-яких виключень або обмежень на період дії воєнного стану законодавством не встановлено.

Ухвалою суду від 20 грудня 2023 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

У встановлений судом строк відзиву на позовну заяву не надходило.

Ухвалою суду від 07 лютого 2024 року суд випробовував у ІНФОРМАЦІЯ_1 належні докази розгляду по суті заяви ОСОБА_1 щодо зняття з військового обліку.

Вимоги вказаної ухвали виконанні не були.

Відповідно до ч.9 ст. 80 КАС України у разі неподання суб`єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про необхідність розгляду справи за наявними в ній доказами.

Дослідивши матеріли справи, суд встановив наступне.

Позивач є громадянином України, що підтверджується копією паспорту (а.с.14-16).

Управлінням ДМС України в Кіровоградській області, відповідно до листа від 16.03.2023 №3501.3-1485/35 прийнято рішення про задоволення його клопотання про оформлення виїзду на постійне місце проживання до США, термін дії якого до 16.09.2023 (а.с.8).

З метою зняття з реєстрації місця проживання у встановленому законом порядку, позивач 12.05.2023 року звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою, у якій просив зняти його з військового обліку у зв`язку із виїздом на постійне місце проживання за кордон (а.с.12-13).

Позивач звертався зі скаргою до Урядового контакт центру щодо не розгляду його заяви про зняття з військового обліку, яка була направлена для розгляду до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Листом від 20.06.2023 року №7069 позивача повідомлено, що його заява від 12.05.2023 року була розглянута ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що була надана відповідь від 13.05.2023 року №793/3 про відмову в задоволені такої заяви. Порушень з боку ІНФОРМАЦІЯ_3 не вбачається (а.с.24).

21.06.2023 року позивач повторно звернувся до відповідача із заявою про зняття військового обліку (а.с.19).

Листом від 10.07.2023 року №1/5905 відповідач, у відповідь на заяву від 21.06.2023 року про зняття з військового обліку, повідомив позивача, що на час дії воєнного стану на території України впроваджено обмеження щодо виїзду військовозобов`язаних чоловіків віком від 18 до 60 років, а тому, до закінчення дії військового стану зняття з військового обліку неможливе (а.с.25).

Суд вирішуючи спір між сторонами виходить з наступного.

Порядок оформлення документів для постійного проживання громадян України за кордоном встановлюється Законом України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України" від 21.01.1994 р. № 3857-ХІІ (далі - Закон № 3857-ХІІ).

Відповідно до абзаців 1, 3 статті 4 Закону № 3857-ХІІ оформлення документів для виїзду громадян України за кордон на постійне проживання здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів.

Провадження за заявами про оформлення документів для виїзду громадян України за кордон на постійне проживання здійснюється в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.08.2016 р. № 816 затверджено Порядок провадження за заявами про оформлення документів для виїзду громадян України за кордон на постійне проживання, який визначає процедуру прийому і розгляду заяв про оформлення документів для виїзду громадян України за кордон на постійне проживання, прийняття за ними рішень та виконання прийнятих рішень.

Відповідно до п.4 розділу IV вказаного Порядку у разі прийняття рішення про оформлення документів для виїзду за кордон на постійне проживання територіальний орган ДМС у строк не пізніше п`яти робочих днів інформує заявника про прийняте рішення та строк його дії, а також про те, що заявнику необхідно: зняти з реєстрації своє місце проживання в Україні, надати територіальному органу ДМС паспорт громадянина України і паспорт громадянина України для виїзду за кордон для проставляння в них штампа про оформлення виїзду за кордон на постійне проживання, зразок якого наведено у додатку 6 до цього Порядку, або внесення відповідної інформації до безконтактного електронного носія, який імплантовано у паспорт громадянина України у формі картки. У разі наявності в особи, яка виїжджає за кордон на постійне проживання, двох паспортів громадянина України для виїзду за кордон надаються обидва такі паспорти; отримати довідку органу державної фіскальної служби про сплату податку на доходи фізичних осіб та про відсутність податкових зобов`язань з такого податку, яка подається до органів митного контролю під час перетинання митного кордону України та є підставою для проведення митних процедур.

Відповідно до п.6 розділу IV даного порядку після подання заявником паспорта громадянина України у формі книжечки зі штампом зняття з реєстрації місця проживання або довідки про зняття з реєстрації місця проживання, виданої органом реєстрації, територіальний орган ДМС проставляє в паспорті громадянина України у формі книжечки (на одній із сторінок з одинадцятої по шістнадцяту) та в паспорті (паспортах) громадянина України для виїзду за кордон (на одній із сторінок з другої по п`яту) штампи про оформлення виїзду за кордон на постійне проживання, які скріплюються печаткою (після повернення на проживання в Україну вказані штампи анулюються). У разі наявності в такої особи паспорта громадянина України у формі картки з безконтактним електронним носієм територіальний орган ДМС вносить інформацію про оформлення виїзду за кордон на постійне проживання до безконтактного електронного носія. Якщо до безконтактного електронного носія, який імплантовано у паспорт громадянина України у формі картки, орган реєстрації не вніс інформацію про зняття з реєстрації місця проживання, територіальний орган ДМС перед внесенням інформації про оформлення виїзду за кордон на постійне проживання вносить до безконтактного електронного носія зазначену інформацію на підставі довідки про зняття з реєстрації місця проживання.

Як вбачається з матеріалів справи, Управлінням ДМС України в Кіровоградській області 16.03.2023 прийнято рішення про задоволення клопотання позивача про оформлення виїзду на постійне місце проживання до Канади, термін дії рішення до 16.09.2023 (а.с.8).

При цьому, пунктом 1 цього рішення зазначено, що для закінчення оформлення процедури щодо виїзду на постійне місце проживання за кордон потрібно знятися з реєстраційного обліку за останнім місцем проживання в Україні та отримати відповідну довідку в органах виконавчої влади.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2022 року № 265 затверджено Порядок декларування та реєстрації місця проживання (перебування), яким визначено механізм здійснення декларування/реєстрації місця проживання (перебування), зміни місця проживання, зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), скасування декларування/реєстрації місця проживання (перебування), а також встановлює форми необхідних для цього документів (далі - Порядок № 265).

Відповідно до п.50 Порядку № 265 зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) здійснюється, в тому числі, на підставі заяви про зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), поданої особою або її законним представником (представником), за формою згідно з додатком 5.

Згідно із п.57 Порядку № 265 у разі звернення до органу реєстрації (у тому числі через центр надання адміністративних послуг) разом із заявою про зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) особа подає, серед іншого:

- військово-обліковий документ (для громадян України, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку);

- рішення про оформлення документів для виїзду за кордон на постійне проживання, прийняте відповідним територіальним органом ДМС, або рішення про оформлення документів для залишення на постійне проживання за кордоном, прийняте відповідною закордонною дипломатичною установою України, у разі зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання особи у зв`язку з оформленням їй документів для виїзду за кордон на постійне проживання/залишення на постійне проживання за кордоном.

В силу положень ч.1 ст.33 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 року № 2232-ХІІ (далі - Закон № 2232-ХІІ) військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Загальне керівництво роботою, пов`язаною з організацією та веденням військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, контроль за станом цієї роботи в центральних та місцевих органах виконавчої влади, інших державних органах (крім Служби безпеки України та Служби зовнішньої розвідки України), органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від підпорядкування і форми власності здійснює Генеральний штаб Збройних Сил України. Функціонування системи військового обліку забезпечується органами Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Національної поліції України, Державного бюро розслідувань, центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, правоохоронними органами спеціального призначення, місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування.

Військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально- якісний, персонально-первинний та персональний.

Відповідно до ч.3 ст.36 Закону № 2232-ХІІ, військовий облік громадян України, які постійно проживають за кордоном, не ведеться.

Згідно із ч.4 ст.37 Закону № 2232-ХІІ, у воєнний час забороняється виїзд призовників, військовозобов`язаних та резервістів з місця проживання без дозволу керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України - без дозволу відповідного керівника).

Указом Президента України від 24.02.2022 р. № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ), введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб.

На момент виникнення спірних правовідносин та розгляду адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні продовжено відповідними Указами Президента України.

З матеріалів справи вбачається, що позивач є громадянином України.

В той же час, позивач посилається на те, що він підлягає зняттю з військового обліку, у зв`язку із тим, що відповідно до рішення Управління ДМС України в Кіровоградській області від 16.03.2023 року йому надано дозвіл на оформлення документів для виїзду за кордон на постійне місце проживання до США.

Так, згідно із п. 2 ч.5 ст.37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", зняттю з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України:

2) з військового обліку військовозобов`язаних:

які вибувають в іншу місцевість (адміністративно-територіальну одиницю) України до нового місця проживання;

які прийняті на службу до Національної поліції України, Служби судової охорони, Державного бюро розслідувань, Бюро економічної безпеки України, органів і підрозділів цивільного захисту, Державної кримінально-виконавчої служби України;

які вибули на строк більше трьох місяців за межі України;

в інших випадках - за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України.

З огляду на зазначені норми, суд вважає безпідставними доводи позивача про те, що рішення, відповідно до якого йому надано дозвіл на оформлення документів для виїзду за кордон на постійне місце проживання і відповідно його вибуття на строк більше трьох місяців за межі України є підставою для зняття його з військового обліку, адже п. 2 ч. 5 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» не містить таку підставу як «які вибувають на строк більше трьох місяців за межі України», а містить підставу «які вибули на строк більше трьох місяців за межі України». Тобто, право на зняття з обліку військовозобов`язаних, а позивач перебуває саме на обліку військовозобов`язаних, мають особи які вже вибули на строк більше трьох за межі України, а не які вибувають.

Не підлягає застосуванню до позивача п. 1 ч. 5 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», оскільки зазначена норма стосується зняттю з військового обліку призовників (крім Служби безпеки України та Служби зовнішньої розвідки України), а позивач як вже встановлено судом та зазначену вище по тексту рішення перебуває на обліку військовозобов`язаних.

Частина 4 ст. 37 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», на яку посилається позивач та цитує її так: «зняття з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки підлягають громадяни України: які вибувають на строк більше трьох місяців за межі України» не відповідає змісту зазначеному в Законі: «У воєнний час забороняється виїзд призовників, військовозобов`язаних та резервістів з місця проживання без дозволу керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України - без дозволу відповідного керівника)».

Обмеження свободи пересування для військовозобов`язаних осіб, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації або можуть бути залучені в умовах воєнного стану до суспільно корисних робіт, пов`язане саме із оголошенням загальної мобілізації у період правового режиму воєнного стану.

Той факт, що Закон № 3857-ХІІ не містить обмежень права вільно залишати територію України в умовах правового режиму воєнного стану, не означає, що такі обмеження до вищевказаної категорії осіб не можуть застосовуватися на підставі Закону України «Про правовий режим воєнного стану» № 389-VIII та Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» № 3543-XII, які є спеціальними для цього періоду.

Враховуючи першочерговий пріоритет публічного інтересу, обумовлений безпрецедентним масштабом загрози для суверенітету та незалежності України, з огляду на агресію російської федерації проти України, спосіб реалізації державою у таких умовах прав, свобод та інтересів її громадян визначається потребою мобілізації оборонних людських та матеріальних ресурсів для забезпечення захисту державності, а тому є співмірним із застосованим обмежень та не є свавільним.

На вказаних висновках наголосив Верховний Суд у постанові від 17.08.2023 у справі № 380/7792/22.

Крім того, громадяни, які перебувають у запасі і не призвані на військову службу або не залучені до виконання обов`язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, під час мобілізації, можуть бути відповідно до закону залучені до виконання робіт, які мають оборонний характер (ч.2 ст.22 Закону № 3543-ХІІ). Отже, позивач може бути залучений до виконання робіт, які мають оборонний характер.

Чинним законодавством не визначено підстав для видачі дозволу виїзду за межі території України чоловікам віком від 18 до 60 років чи зняття з обліку під час введення на території України воєнного стану та, які підлягають мобілізації.

Таким чином, спірна відмова відповідача у знятті позивача з військового обліку військовозобов`язаних через відсутність підстав відповідає нормам чинного законодавства, в свою чергу позивачем до суду не надано доказів наявності підстав для зняття позивача з військового обліку військовозобов`язаних, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу».

Про наявність інших законних підстав для зняття позивача з військового обліку, він не зазначив та відповідно не надав належних та допустимих доказів такого.

Частиною 1 ст.9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.

Судом не встановлено судових витрат, які б підлягали розподілу.

Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 260-236, 295 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволені адміністративного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені ст. ст. 255, 295 КАС України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції в 30-денний строк з дня отримання його копії.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Л.І. ХИЛЬКО