Рішення

від 26.03.2024 по справі 340/9043/23

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/9043/23

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Казанчук Г.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до 2 Державно-пожежний рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуації у Дніпропетровській області з охорони об`єктів про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВИКЛАД ОБСТАВИН:

ОСОБА_1 , через свого представника адвоката Єрьоміну вікторію Анатоліївну, звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність 2 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області з охорони об`єктів, яка виразилась у ненарахуанні та невиплаті ОСОБА_1 за період з 01 січня 2016 року по квітень 2017 року індексацію грошового забезпечення, відповідно до вимог Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, з визначенням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців - січень 2008 року;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області з охорони об`єктів нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 01 січня 2016 року по квітень 2017 року, включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року, відповідно до вимог Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078;

- зобов`язати 2 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області з охорони об`єктів нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно за весь час затримки виплати.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача вказує, що ОСОБА_1 проходив військову служби у 2 державному пожежно-рятувальному загоні ГУ ДСНС у Донецькій області, при цьому у період з 01.01.2016 по квітень 2017 йому не була нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення у повному обсязі, з використанням для обрахунку базового місяця січень 2008. Оскільки не була нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення згідно вимог статті 2, 4 Закону України ''Про індексацію грошових доходів населення''.

Суддею Кіровоградського окружного адміністративного суду ухвалою від 06.11.2023 року у справі відкрито провадження та вирішено проводити розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Сторонам встановлено процесуальний строк подання заяв по суті справи.

2 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної Служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (надалі відповідач) подано відзив на позов у яких зазначено про заперечення щодо позовних вимог. Вказано, що у період з лютого 2016 по квітень 2017 на вказаний вид видатків на фінансування індексації не здійснювалось, а тому індексація грошового забезпечення не проводилось.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13.03.2024 року витребувано додаткові докази у відповідача та інформацію у позивача.

Позивачем не було надано уточнення щодо місця проходження служби. Відповідач надав витребувані документи.

Дослідивши зміст заяв по суті справи та докази, подані сторонами, суд, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 проходив військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_1 з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області з 01.01.2016 року по 25.04.2017 року.

Представник позивача адвокат Єрьоміна В.А. звернулась із адвокатським запитом від 18.09.2023 року до відповідача про надання розрахунку індексації грошового забезпечення з урахування базового місяця січень 2008 року за період з 01.01.2016 по 01.03.2018 та базового місяця березень 2018 року за період з 01.03.2018 по день звільнення; про надання довідки про грошове забезпечення за період з 01.01.2016 року по деньзвільнення, з зазначнням нарахованої та виплаченої суими індексації грошового забезпечення (а.с.75-76).

За результатами розгляду адвокатського запиту 2 Державним пожежно-рятувальним загоном з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області з охорони об`єктів нада відповідь ''Про розгляд адвокатського запиту'' №49-201-1026/49-206 від 28.09.2023 року, якою наданої копії відомостей про грошове забезпечення за період з 01.01.2016 по квітень 2017 та вказано, що інші відомості, що запитуються (розрахунок індексації грошового забезпечення з урахуванням базового місяця січень 2008 та березень 2018) в 2 ДПРЗ, як власника та розпорядника інформації не знаходяться (а.с.72).

Отже, наявність протиправної бездіяльності щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення та компенсації втрати частини доходів, є предметом спору, переданого на вирішення адміністративного суду.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 03.07.1991 №1282-ХІІ "Про індексацію грошових доходів населення" (далі - Закон №1282-ХІІ).

За визначенням, наведеним у статті 1 цього Закону, індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Статтею 2 Закону №1282-ХІІ визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Так, правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (надалі Порядок №1078 у редакції чинній протягом січень 2016 квітень 2017 років).

Вказаний Порядок визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.

Згідно з пунктом 1-1 Порядку №1078 підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка.

Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р. - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 р. №491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Відповідно до пункту 2 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

Згідно пункту 4 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Оплата праці, у тому числі працюючим пенсіонерам, грошове забезпечення, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю, що надається залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії індексуються у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.

Частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає.

Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян проводиться їх компенсація відповідно до законодавства.

Пунктом 5 Порядку №1078 визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

У пункті 10-2 Порядку №1078 визначено, що для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.

Отже, на підприємства, установи, організації, незалежно від форм власності, покладається обов`язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації. При цьому, базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації слід вважати підвищення грошового забезпечення за рахунок зростання його складових, які не мають разового характеру.

Пунктом 1 Постанови №1013 встановлено у межах видатків на оплату праці, затверджених у кошторисах установ, закладів та організацій, у тому числі за рахунок виплат, пов`язаних з індексацією, надбавок, доплат, премій, посадові оклади (тарифні ставки, ставки заробітної плати) працівників підвищуються відповідно до збільшення розміру посадового окладу працівника 1 тарифного розряду Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2002 р. N 1298 (Офіційний вісник України, 2002 р., N 36, ст. 1699), з встановленням з 1 грудня 2015 р. у штатному розписі посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати) працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери у таких розмірах…

Спеціальним нормативно-правовим актом, яким визначений розмір грошового забезпечення позивача у спірному періоді була Постанова Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 р. N 1294 ''Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб'' (надалі Постанова №1294).

Позивач проходив службу з 01.01.2016 року по 25.04.2017 року. За цей період підвищення посадових окладів відбулось згідно Постанови №1294 у січні 2008 року.

З огляду на зазначене, суд вважає, що січень 2016 року, в якому відбулось підвищення посадового окладу та, відповідно, і інших складових грошового забезпечення, є базовим для обчислення індексу споживчих цін.

Згідно з п. 1-1 Порядку №1078 підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка, а з 01.01.2016 - 103 відсотка.

Для проведення індексації з 01 грудня 2015 року замість терміну "базовий місяць" використовується поняття "місяць підвищення доходу", яке має інший зміст.

Із системного тлумачення пункту 5 Порядку №1078 у редакції, яка була запроваджена з 01 грудня 2015 року, висновується, що місяць підвищення доходу - це місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Водночас вилучення терміну "базовий місяць" та запровадження поняття "місяць підвищення доходу" не вплинуло на правило обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації. Як у "базовому місяці", так і у "місяці підвищення доходу" індекс обчислення споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків, а обчислення цього індексу для проведення подальшої індексації здійснюється наростаючим підсумком із наступного місяця.

Отож, з 01 грудня 2015 року відправною точкою для визначення місяця підвищення доходу позивача та початку обчислення індексу споживчих цін наростаючим підсумком є місяць останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку він займав.

Крім цього, Порядок №1078 передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, "поточної" та "індексації-різниці".

Суми цих індексацій можуть нараховуватися і одночасно, і окремо одна від одної.

У разі виникнення спору щодо індексації грошових доходів, коло обставин, які є істотними для справи; факти, що підлягають встановленню; характер спірних правовідносин; матеріальний закон, який їх регулює, - залежать від виду індексації, з приводу якої існує спір.

Щодо поточної індексації, то право працівника на її отримання виникає у випадку, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який з 1 січня 2016 року встановлений у розмірі 103 відсотка (абзац 2 пункту 1-1, абзац 6 пункту 5 Порядку №1078).

Сума цієї індексації визначається як результат множення грошового забезпечення, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзац 2, 5 пункт 4 Порядку №1078).

Предметом спору у цій справі є наявність права на нарахування індексації у зв`язку з підвищенням 103% індексу споживчих цін, яка має обраховуватись із обрахунку базового місяці січень 2008 року.

Згідно інформації Міністерства фінансів України, розміщеної на їх офіційному вебсайті (https://index.minfin.com.ua/ua/economy/index/inflation/) за період з 01.01.2016 по 25.04.2017 року перевищення індексу споживчих цін (103%) відбулось лише у квітні 2016 року (103,5%). В інших місяцях, протягом вказаного періоду (окрім квітня 2016) не було перевищення індексу споживчих цін більш як на 103%.

Оскільки перевищення індексу споживчих цін відбулось у квітні 2016 року, а тому у травні (у наступному місяці після перевищення індексу споживчих цін) 2016 році відповідач зобов`язаний був здійснити нарахування індексацію грошового забезпечення, застосовуючи для обрахунку базовий місяць січень 2008 року.

Згідно даних про нараховано грошове забезпечення за період з січня 2016 року п окітень 2017 року відсутня інформація про нарахування індексації (а.с.59-60).

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про наявність протиправної бездіяльності щодо не нарахування індексації грошового забезпечення у травні 2016 року за квітень 2016.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення, суд зазначає наступне.

Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України ''Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати'' Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 159.

Відповідно до статей 1, 2 Закону України ''Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати'' підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Згідно з статтею 3 Закону України ''Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати'' сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але невиплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Згідно з статтею 4 цього Закону виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

З метою реалізації Закону України ''Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати'' Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 21 лютого 2001 року №159, якою затвердив Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати.

Пунктами 2, 3 Порядку № 159 передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 01.01.2001.

Компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру:

- пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат);

- соціальні виплати (допомога сім`ям з дітьми, державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, матеріальна допомога по безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах, щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, допомога дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності, тощо);

- стипендії;

- заробітна плата (грошове забезпечення).

Відповідно до пункту 4 Порядку № 159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Суд зауважує, що основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 2 Закону України ''Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати'' та Порядком № 159, компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації громадянину частини доходу, в тому числі пенсії, у зв`язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер.

Дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (зокрема, пенсії).

Згідно з статтею 7 Закону України ''Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати'' відмова власника або уповноваженого ним органу (особи) від виплати компенсації може бути оскаржена громадянином у судовому порядку.

Таким чином, суд зазначає, що необхідною умовою для звернення до суду з позовом про компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їхньої виплати є звернення особи до підприємства, установи або організації із заявою про виплату відповідної компенсації на підставі Закону України ''Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати'' та Порядку № 159, за наслідками розгляду якої власник чи уповноважений ним орган (особа) може (1) або задовольнити таку заяву та виплатити відповідну компенсацію, (2) або відмовити у її виплаті. А тому тільки в разі відмови власника або уповноваженого ним органу (особи) виплатити таку компенсацію особа набуває право на звернення до суду з позовом про зобов`язання у судовому порядку виплатити відповідну компенсацію.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові (п. 23) від 27.07.2022 року у справі №460/783/20, у постанові від 04.05.2022 року у справі №200/14472/19, у постанові від 11.12.2020 у справі №200/10820/19.

З огляду на те, що у цій справі позивач не звертався до відповідача із заявою про виплату компенсації відповідно до Закону України ''Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати'' та Порядку №159, а відповідач не відмовляв позивачу у виплаті відповідної компенсації, то право позивача ще не було порушено 2 Державно-пожежний рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуації у Дніпропетровській області з охорони об`єктів і звернення його до суду з цією вимогою є передчасним.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, а також підставами для звернення до суду, які викладені у позовні заяві. А тому, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 9, 90, 139, 143, 242-246, 250, 251, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до 2 Державно-пожежний рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуації у Дніпропетровській області з охорони об`єктів (вул. Горобця С.Х.,8-1 м. Кам`янське, Дніпропетровська область, 51909; код ЄДРПОУ 08681755) задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність 2 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області з охорони об`єктів, яка виразилась у ненарахуанні та невиплаті ОСОБА_1 за квітень 2016 року індексацію грошового забезпечення.

Зобов`язати 2 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області з охорони об`єктів нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за квітень 2016 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Копію рішення суду надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Г.П. КАЗАНЧУК