Ухвала

від 25.03.2024 по справі 360/278/24

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

25 березня 2024 року м. ДніпроСправа № 360/278/24

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Ірметова О.В.. перевірив матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

19 березня 2024 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовногї зпяви ОСОБА_1 до Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону, яким просив:

- визнати протиправними дії Відповідача щодо не врахування січня 2008р. як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) при нарахуванні індексації грошового забезпечення Позивача за період з 04.07.2016 по 28.02.2018;

- визнати протиправними дії Відповідача щодо неврахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення Позивача за період з 01.03.2018 по 14.08.2023;

- визнати протиправними дії Відповідача щодо не врахування щомісячної додаткової грошової винагороди при обрахунку Позивачу грошової допомоги на оздоровлення передбаченої статтею 10-1 Закону України від 20.12.1991 № 2011-ХП«Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у період з 2016 року до 2023 року;

- визнати протиправними дії Відповідача щодо не врахування індексації грошового забезпечення при нарахуванні і виплаті Позивача грошової допомоги на оздоровлення передбаченої статтею 10-1 Закону України від 20.12.1991р. №2011-ХП«Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у період з 2016р. до 2023р.

- визнати протиправними дії Відповідача щодо не врахування індексації грошового забезпечення при нарахуванні і виплаті Позивача грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, передбаченої п. 12 ч.І ст. 12 Закону України від 22 жовтня 1993 року №3551-ХП «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;

- визнати протиправними дії Відповідача щодо не врахування індексації грошового забезпечення при нарахуванні і виплаті Позивачу одноразової грошової допомоги передбаченої частиною 2 статті 15 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХП «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»;

- зобов`язати Відповідача здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення Позивача за період з 04.07.2016 по 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця);

- зобов`язати Відповідача здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення Позивача за період з 01.03.2018 по 14.08.2023 з врахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078;

- зобов`язати Відповідача здійснити перерахунок та доплату Позивача виплаченої у період з 2016 року до 2023 року допомоги на оздоровлення передбаченої статтею 10-1 Закону України від 20.12.1991 №2011- XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» з урахуванням у складі грошового забезпечення для обрахунку допомоги, донарахованої і виплаченої у розрахунковому місяці щомісячної додаткової грошової винагороди;

- зобов`язати Відповідача здійснити перерахунок та доплату Позивачу виплаченої у період з 2016 року до 2023 року грошової допомоги на оздоровлення передбаченої статтею 10-1 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» з урахуванням у складі грошового забезпечення для обрахунку допомоги донарахованої і виплаченої у розрахунковому місяці індексації грошового забезпечення;

- зобов`язати Відповідача здійснити перерахунок та доплату Позивачу виплаченої грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, передбаченої п. 12 ч. 1 ст. 12 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» з урахуванням у складі грошового забезпечення для обрахунку грошової компенсації, донарахованої і виплаченої у розрахунковому місяці індексації грошового забезпечення.

Відповідно до пунктів 3 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі (частина друга статті 171 КАС України).

Розглянув матеріали позовної заяви, суддя прийшов до висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 161 КАС України, у зв`язку з чим вона має бути залишена без руху з таких підстав.

Частиною 6 статті 161 КАС України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Строки звернення до суду з адміністративним позовом визначені статтею 122 КАС України.

Так, частиною 1 зазначеної статті встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 2 ст. 122 КАС України).

За вимогами ч. 1 ст. 233 КЗпП України, у редакції чинної на момент звільнення зі служби позивача, працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Вжиття конструкції повинна була дізнатися слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Поважними можуть бути визнані лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом або заявою про перегляд судового рішення, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Оглядом матеріпалів позовної заяви суд встановив, що позивач проходив службу у військовій частині НОМЕР_1 .

Наказом від 14.08.2023 № 231 визначено компенсаційні виплати за час проходження служьи за різними видами.

Доказів отримання зазначених у наказі виплат суду не надано.

З огляду на вимоги ст. 233 КЗпП України та дату звільнення позивача зі служби, строк звернення до суду сплив 14.11.2023.

Позивач у позові зазначив, що намагаючись вирішити зазначені у позові питання, спрямував заяву від 05.02.2024 до Відповідача, але відповіді не отримав.

Оглядом поданої до матеріалів позову заяви від 05.02.2024 суд встанвив, що вказаною заявою позивач просив:

- здійснити перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення на користь заявника за періодл з 04.07.2016 по 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року, як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексаціїтгрошового забезпечення (базового місяця);

- здійснити перерахунок та доплату індексації на користь заявника за період з 01.03.2018 по 14.08.2023 з урахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постанвою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.

Натомість, позовних вимог вимог позивачем заявлено більше, ніж зазначно у заяві.

Також суд зазначає, що звернення позивача із заявою не змінює та не продовжує строки звернення до суду.

З огляду на встановлене, суд дійшов висновку про порушення позивачем строку звернення до суду.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини третьої якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Звертаючись до суду позивач в порушення вимог ст.ст. 123, 161 КАС України не надав суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки вищевказані обставини перешкоджають відкриттю провадження у справі, позовну заяву слід залишити без руху, з встановленням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.

Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 241, 243, 248, 256, 293, 294, 295 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Запропонувати позивачеві протягом 10-ти (десяти) календарних днів з дати отримання даної ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску.

Якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовна заява буде повернута позивачеві та вважатиметься неподаною.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати представнику позивача.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

СуддяО.В. Ірметова