Рішення

від 19.03.2024 по справі 380/27287/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/27287/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 березня 2024 року

14 год 01 хв м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П., за участю секретаря судового засідання Шмигельської А.І. представника позивача Михалевського Ю.Р. представника відповідача Мерзи Д.С. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Крафт Сіті» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними і скасування податкового повідомлення-рішення -

УСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Крафт Сіті» (далі позивач, ПП «Крафт Сіті») звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДПС у Львівській області (далі - відповідач), у якій просить визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення рішення від 26.10.2023 № 23486/13-01-07-08, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість , задекларовану на рахунок платника у банку в розмірі 128806 грн та застосовано штрафну фінансову санкцію в розмірі 32201,50 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що висновки податкового органу, викладені в акті перевірки № 22906/13-01-07-08/32447251 від 15.09.2023 «Про результати документальної позапланової перевірки ПП «Крафт Сіті» з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за червень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету» про відсутність факту реальності господарських операцій ПП «Крафт Сіті» із його контрагентом ПП «Центр Швейних Технологій», а також відмова у бюджетному відшкодуванні заявлених сум ПДВ за червень 2023 року на підставі …ненадання технічних паспортів, інструкцій з експлуатації, гарантійних талонів та документів, що підтверджують транспортування спростовуються первинними документами бухгалтерського обліку, які надані позивачем в якості письмових доказів, є протиправними. Вказав, що всі первинні документи відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" до первинних документів, не викликають сумнівів щодо їх достовірності та в сукупності з іншими доказами підтверджують реальність здійснення господарських операцій. Повідомив, що здійснення господарської операції підтверджується, зокрема здійсненням розрахунків між ПП «Центр Швейних Технологій» та ПП «Крафт Сіті» на виконання договору № 0102-02 купівлі-продажу від 01.02.2023 щодо купівлі товарно-матеріальних цінностей. На підтвердження цього факту контролюючому органу під час перевірки надано платіжні доручення та акт звірки взаємних розрахунків між сторонами договору. Також вказав, що податкові накладні за вказаними господарськими операціями належним чином зареєстровані. Тому вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області № 23486/13-01-07-08 від 26.10.2023 прийняте на підставі вищевказаних висновків, протиправним і таким, що підлягає скасуванню, у зв`язку з чим звернувся із цим позовом до суду.

Ухвалою від 27.11.2023 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою від 09.02.2024 суд перейшов із спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін до розгляду адміністративної справи № 380/27287/23 в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позові. Просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача у судовому засіданні щодо заявлених позовних вимог заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву (вх. № 908 від 04.01.2024), зазначив, що ГУ ДПС у Львівській області на підставі наказу № 3087-ПП від 16.08.2023 «Про проведення документальної позапланової перевірки ПП «Крафт Сіті» відповідно до п.п. 191.1.6 п. 191.1 ст. 191, п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78, ст. 79, п. 69.2 ст 69. П. 200.11 ст. 200 підрозділу 10 розділу ХХ перехідних положень Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами і доповненнями) проведено позапланову виїзну перевірку ПП «Крафт Сіті» з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за червень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.

За результатами перевірки складено акт від 15.09.2023 № 22906/13-01-07-08/32447251, яким встановлено порушення вимог п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 ПК України внаслідок чого підприємством завищено суму бюджетного відшкодування у сумі 128806,24 грн у тому числі за червень 2003 року у сумі 128806,24 грн.

На підставі акта прийнято податкове повідомлення-рішення № 23486/13-01-07-08 від 26.10.2023.

Вказав, що в ході проведеної перевірки встановлено взаєморозрахунки позивача щодо придбання в червні 2023 року у ПП «Центр швейних технологій» товару на суму 772837,40 грн, в тому числі ПДВ 128806,24 грн ПП «Центр швейних технологій» складено та зареєстровано податкові накладні для ПП «Крафт Сіті», і відповідно позивачем суми податку на додану вартість за даними податковими накладними включено до складу податкового кредиту в червні 2023 року. Проте, позивачем до перевірки не надано технічних паспортів, гарантійних талонів та товаро-транспортних накладних, що підтверджують транспортування. Також вказав, що відповідачем згідно даних Єдиного реєстру податкових накладних не встановлено придбання послуг транспортування ПП «Центр Швейних технологій».

Також проведеним аналізом Єдиного реєстру податкових накладних не встановлено попереднє придбання ПП «Центр Швейних Технологій» швейних промислових машин з ідентичними кодами УКТ ЗЕД та номенклатурою товару.

Вважає дані господарські операції такими, що не відбувались, у зв`язку з чим податкові накладні виписані зазначеними підприємствами вважаються недійсними, а позивачем завищено суму бюджетного відшкодування у сумі 128806,24 грн за червень місяць 2023 року. Просив відмовити у задоволенні позову.

Суд заслухав пояснення повноважних представників сторін, повно, всебічно і об`єктивно оцінив подані докази у їх сукупності та встановив таке.

Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 02.11.2022 приватне підприємство «Крафт Сіті» зареєстроване у вказаному реєстрі з 07.05.2023 та перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Львівській області.

Основним видом діяльності позивача є 14.12 Виробництво робочого одягу. Також видами господарської діяльності позивача є: виробництво готових текстильних виробів, крім одягу; виробництво інших текстильних виробів, н.в.і.у.; виробництво іншого верхнього одягу; виробництво іншого одягу й аксесуарів; виробництво дорожніх виробів, сумок, лимарно-сідельних виробів зі шкіри та інших матеріалів; веб-портали; оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах і пов`язана з ними діяльність; комп`ютерне програмування; інша поштова та кур`єрська діяльність; консультування з питань комерційної діяльності й керування; неспеціалізована оптова торгівля; діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу інтернет; оптова торгівля одягом і взуттям; організування конгресів і торговельних виставок; надання комбінованих офісних адміністративних послуг; надання інших інформаційних послуг, н.в.і.у.; надання в оренду офісних машин і устатковання, у тому числі комп`ютерів; надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів. Вказані обставини підтверджуються витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, наявним у справі.

На підставі наказу від 16.08.2023 № 3087-ПП «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Крафт Сіті» Головним управлінням ДПС у Львівський області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП «Крафт Сіті» з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за червень 2023 від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.

За результатами проведеної перевірки складено акт № 22906/13-01-07-08/32447251 від 15.09.2023.

Відповідно до акта перевірки № 22906/13-01-07-08/32447251 від 15.09.2023 Головним управлінням ДПС у Львівській області встановлено порушення позивачем п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.4 ст. 200 ПК України, внаслідок чого підприємством завищено суму бюджетного відшкодування за червень 2023 року у сумі 128806,24 грн.

Головним управлінням ДПС у Львівській області за результатами перевірки, що оформлена Актом № 22906/13-01-07-08/32447251 від 15.09.2023 прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення форми В1 від 26.10.2023 № 23486/13-01-07-08, яким зменшено суму бюджетного відшкодування ПП «Крафт Сіті» з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника податку у банку та накладено штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 32201,50 грн.

Позивач вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправним, відтак звернувся до суду із цим позовом.

При вирішенні спору суд керується таким.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з п. 1.1 ст. 1 Податкового кодексу України (далі - ПК України) відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Відповідно до ст. 20.1.1 ПК України відповідачу надано право запрошувати платників податків або їх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів, дотримання вимог іншого законодавства, здійснення контролю за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Письмові повідомлення про такі запрошення надсилаються в порядку, встановленому статтею 42 цього Кодексу, не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня запрошення рекомендованими листами, в яких зазначаються підстави запрошення, дата і час, на які запрошується платник податків (представник платника податків)

Згідно з п. 75.1 ст. 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Документальною перевіркою згідно із пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до положень Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого Наказом міністерства фінансів України № 727 від 20.08.2015 (далі - Порядок № 727), акт документальної перевірки - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки, відображає її результати і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

В акті документальної перевірки викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб`єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Відповідно до пп. 2 п. 4 розділу III Порядку № 727 у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення необхідно:

викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів (міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування), що порушені платником податків, зазначити період (календарний день, місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, при здійсненні якої вчинено це порушення;

викласти зміст порушень (у разі їх встановлення), в тому числі щодо правильності та повноти визначення фінансового результату до оподаткування згідно з бухгалтерським обліком відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, виконання законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;

у разі відсутності первинних документів, документів податкового або бухгалтерського обліку, інших документів, що підтверджують факт порушення, або у разі ненадання їх для перевірки - зазначити перелік цих документів.

Відповідно до п. 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту виникає у разі:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до п. 198.2 статті 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг на оплату товарів/послуг, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата списання електронних грошей платника податків як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець постачальника;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до п. 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Тобто платник податку має право включити до складу податкового кредиту з податку на додану вартість звітному податковому періоді тільки ПДВ з вартості придбаних (виготовлених) послуг та товарів таким платником для їх подальшого використання у власній господарській діяльності, яка направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

Податковим органом під час перевірки встановлено, що між позивачем (Покупець) та ПП «Центр Швейних Технологій» (Продавець) укладено Договір купівлі-продажу № 0102-02 від 01.02.2023 (далі - «Договір»).

Відповідно до пунктів 1.1 та 2.1 Договору, Продавець зобов`язався передати у власність Покупця, а Покупець зобов`язаний прийняти і оплатити вартість переданого Товару.

Перелік, кількість та вартість, порядок та умови поставки, а також строки поставки, порядок та умови розрахунків за Товар зазначаються у Специфікаціях, зазначених у додатках до цього Договору, які є його невід`ємною частиною.

Згідно з п. 3.1 Договору моментом виконання обов`язку продавцем є вручення (поставка) товару Покупцю, що оформлюється підписанням та скріпленням печатками Сторін Акта приймання-передачі або видаткової накладної.

Продавцем на виконання договору купівлі-продажу складено видаткові накладні: № 5981 від 22.06.23, № 5551 від 30.06.2023, № 5983 від 22.06.23, № 5985 від 23.06.23, № 5297 від 23.06.23, № 5300 від 26.06.23, № 6440 від 26.06.23, № 6191 від 29.06.23 (а.с. 40-48).

За вказаний товар позивачем здійснено оплату, що підтверджено платіжними інструкціями: № 2395 від 22.06.23, № 2396 від 22.06.23, № 2397 від 23.06.23, № 2398 від 23.06.23, № 2399 від 23.06.23, № 2400 від 26.06.23, № 2401 від 26.06.23, № 2423 від 29.06.23, № 2425 від 29.06.23 (а.с. 49-57).

ПП «Центр Швейних Технологій» складено і зареєстровано такі податкові накладні за операціями з ПП «Крафт Сіті»: № 26 від 22.06.23 на суму 378880,22 грн (ПДВ 63146,704); № 27 від 22.06.23 на суму 51544,27 грн (ПДВ 8590,712 грн); № 35 від 23.06.23 на суму 166668 грн (ПДВ 27778 грн); № 36 від 23.06.23 на суму 63195,12 грн (ПДВ 10532,52 грн); № 37 від 23.06.23 на суму 46645,54 грн (ПДВ -7774,256 грн); № 62 від 26.06.23 на суму 41469,78 грн (ПДВ 6911,63 грн); № 63 від 26.06.23 на суму 37827,60 грн (ПДВ 6304,60 грн); № 89 від 29.06.23 на суму 84796,74 грн (ПДВ 14132,79 грн); № 90 від 29.06.23 на суму 18948,75 грн (ПДВ 3158,12 грн). Усього на загальну суму 889976 грн (ПДВ 148329, грн).

Суми податку на додану вартість, згідно з податковими накладними, отриманими від ПП «Центр Швейних Технологій» позивачем включено до податкового кредиту на загальну суму 148329,08 грн та включено у загальну суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку за червень 2023 року (таблиця 2 додатку 3 до Декларації з ПДВ за червень 2023 року).

Також позивачем 20.07.2023 подано відповідачу Заяву про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунок у розмірі 148329 грн.

Відповідачем відшкодовано суму ПДВ за операціями з ПП «Центр Швейних технологій за податковими накладними № 27 від 22.06.2023, № 37 від 23.06.2023, № 30 від 29.06.2023 на у розмірі 19523,08 грн.

Щодо іншої суми податку на додану вартість за вказаними господарськими операціями, яка складає 128806,24 грн контролюючий орган дійшов висновку про нереальність таких операцій.

Щодо доводів контролюючого органу про нереальність операцій ПП «Крафт Сіті» та ПП «Центр Швейних Технологій» суд зазначає таке.

Як слідує з акта перевірки, відповідач дійшов висновку про нереальність операцій, виходячи з відсутності у позивача технічних паспортів, гарантійних талонів і товаро-транспортних накладних. Також вказує на те, що до вказаного висновку він дійшов аналізуючи дані Єдиного реєстру податкових накладних, відповідно до яких ПП «Центр Швейних Технологій» не могло здійснювати за свій рахунок перевезення, не придбавало швейних промислових машин, не ввозило їх з-за кордону.

Також вказує на те, що правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування податкових вигід (податкового кредиту з податку на додану вартість) виникають за сукупності обставин, які є передумовою формування, у тому числі і використання у власній господарській діяльності та наявності ділової мети (розумних економічних причин, тобто причин, які можуть бути наявними лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності. Також вказав, що немає підстав вважати, що операції з придбання ТМЦ у ПП «Центр Швейних Технологій» не є фактично отриманими, у зв`язку з чим податкові накладні, виписані вказаним підприємством вважаються недійсними.

Суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" від 16.07.1999 № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

За змістом наведених норм у податковому обліку витрати, які враховуються при визначенні об`єкта оподаткування податком на прибуток, та суми ПДВ, включені до податкового кредиту, повинні бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення та витрати, пов`язані із цією операцією. Сума ПДВ для включення до податкового кредиту повинна бути підтверджена податковою накладною, виписаною постачальником на операцію з постачання товару (послуг).

Отже, всі витрати господарюючого суб`єкта мають бути здійснені в межах господарської діяльності та підтверджені відповідними первинними документами.

Як слідує з матеріалів справи, зокрема із довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, основним видом діяльності позивача є пошиття робочого одягу (основний), також виробництво готових текстильних виробів, виготовлення іншого верхнього одягу, виробництво іншого одягу та аксесуарів, тобто він використовує у своїй діяльності швейні машинки, що було предметом договору купівлі-продажу, укладеного із ПП «Центр Швейних Технологій». А отже використовує придбаний товар у своїй господарській діяльності, що відповідає приписам п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 36 ПК України.

Як вказує відповідач, якщо господарська операція не відбулася, а первинні документи були складені з метою отримання лише податкової вигоди та не відповідають дійсності, такі документи не можуть бути підставою для визначення показників податкової звітності.

Роблячи висновок про нереальність господарських операцій відповідач зазначає, що відповідно до аналізу Єдиного реєстру податкових накладних не встановлено придбання постачальником (ПП «Центр Швейних Технологій») товару, не встановлено придбання послуг з перевезення, відтак операції не могли відбутися, тобто ставить у залежність достатність даних податкових обліку позивача даним, отриманим з інформаційних баз щодо його контрагента, який на його думку, не міг самостійно здійснити поставку товару, що був предметом договору.

Суд вказує, що наведені вище правові норми не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами - постачальниками, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення платником податку на прибуток (покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат, тому цей платник не повинен зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на зменшення об`єкта оподаткування на суму витрат, які він фактично поніс у зв`язку з отриманням доходу, за можливу неправомірну діяльність контрагента в ланцюгу поставок за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність цього платника щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними. Тобто нормативно закріплено підхід належної обачності та індивідуальної юридичної відповідальності платника податків при здійсненні господарських операцій та їх наслідків.

Принцип індивідуальної відповідальності платника податків також доктринально закріплений у судовій практиці Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).

Рішенням ЄСПЛ у справі "Інтерсплав проти України" визначено, що платник податків не може відповідати за зловживання свого контрагента за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що такий платник був безпосередньо залучений до таких зловживань.

Отже, виходячи з принципу індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, негативні наслідки, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат, можуть бути застосовані саме до того платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи.

Наявність або відсутність ТТН та недоліки у їх оформленні не є підставою для висновків про безтоварність господарської операції з придбання або продажу ТМЦ, якщо інші дані свідчать про рух активів або зміни у зобов`язаннях платника податків. Крім того, ТТН є доказом факту перевезення (переміщення) товару, тому є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами саме перевезення, натомість факт передання товару та, відповідно, набуття права власності на нього має підтверджуватись видатковою накладною.

Отже, визначальним щодо податкових наслідків вчинення господарської операції є сукупність обставин, встановлених судом на підставі оцінки належних та допустимих доказів, щодо здійснення господарської операції. Висновок суду про реальність господарської операції для цілей податкового обліку, тобто про відповідність даних, зазначених у первинних документах, обставинам вчинення господарської операції, повинен бути результатом належного аналізу зібраних у справі доказів.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 08.08.2023 у справі № 821/1871/16, який в силу приписів ч. 5 ст. 242 КАС України, враховується судом при вирішенні спірних правовідносин.

У даній справі судом встановлено, що позивачем до перевірки надано достатньо первинних документів, які свідчать про реальність господарських операцій, а саме: договір купівлі-продажу, видаткові накладні, платіжні документи про оплату, оборотно-сальдові відомості по рахунках, специфікації до договору.

Cуд критично оцінює доводи контролюючого органу про допущені позивачем порушення вимог податкового законодавства, які були виявлені під час проведення перевірки, щодо безпідставності формування даних податкового обліку за господарськими операціями, які не підтверджені належними первинними документами та проведені (оформлені) з контрагентом, й дійшов висновку про достовірність задекларованих позивачем даних, а відповідно і про правомірність формування податкового кредиту з податку на додану вартість за господарськими операціями проведеними з контрагентом-постачальником, оскільки такі операції фактично відбулись та є реальними.

Отже, судом встановлено, що співставлення змісту первинних документів та доказів підтвердження здійснення господарських операцій вказує на те, що позивач здійснював замовлення та отримання товару у ПП «Центр Швейних Технологій» для провадження своєї господарської діяльності; спірні господарські операції є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

Крім того, первинні документи оформлені належним чином, містять необхідні реквізити, повністю відображають зміст господарських операцій і не мають недоліків, які б свідчили про їх невідповідність вимогам до первинних документів.

На підставі наведеного, оскільки господарські операції позивача з ПП «Центр Швейних Технологій» підтверджуються відповідними первинними документами, а саме: видатковими накладними, податковими накладними, платіжними дорученнями про оплату, оборотно-сальдовими відомостями по бухгалтерському рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», розрахунки між сторонами доведені, господарська мета їх проведення, доцільність підтверджена, суд дійшов висновку, що висновки податкового органу щодо нереальності таких операцій є безпідставними та необґрунтованими.

Верховний Суд у постановах від 11.11.2020 № 320/1147/19, від 24.11.2020 № 813/3034/15 зробив висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, відповідно до якого норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 185.1 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю.

Верховний Суд у постанові від 02.03.2023 у справі № 804/644/16 дійшов висновку, що наявність або відсутність ТТН та недоліки у їх оформленні не є підставою для висновків про безтоварність господарської операції з придбання або продажу ТМЦ, якщо інші дані свідчать про рух активів або зміни у зобов`язаннях платника податків. Крім того ТТН є доказом факту перевезення (переміщення) товару, тому є обов`язковим при оподаткуванні операцій за договорами саме перевезення, натомість факт передання товару та, відповідно, набуття права власності на нього має підтверджуватися видатковою накладною.

Вказані висновки Верховного Суду, в силу приписів ч. 5 ст. 242 КАС України, враховуються судом при вирішенні спірних правовідносин.

Відповідачем не наведено обставин та доказів, які б свідчили про штучний характер господарських операцій, невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про фіктивність вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагента були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди. Разом з тим, судом встановлено зв`язок між фактом придбання товару і господарською діяльністю позивача.

Крім того, згідно з практикою Верховного Суду зі спорів щодо оскарження рішень податкових органів з оцінки питань щодо відсутності ТТН, не можуть бути безумовною підставою для висновку про нереальність господарських операцій та для позбавлення суб`єкта господарювання податкового кредиту.

Крім того, суд зазначає, що наявність недоліків у оформленні видаткових накладних не може бути самостійним доказом безтоварності господарських операцій проведених з контрагентами, натомість, факт передання товару позивачу та, відповідно, набуття права власності на нього, підтверджується належно оформленими видатковими накладними, які наявні в матеріалах справи.

З огляду на вказані висновки суд відхиляє доводи відповідача про те, що на видаткових накладних присутнє лише прізвище продавця. Крім того, суд зазначає, що вказані накладні містять печатку покупця та підпис особи, яка я приймає товар, що у розумінні п. 4.1 Договору поставки № 9/09-21 від 15.09.2021 свідчить про належність оформлення вказаних документів.

З огляду на вказані висновки, суд вважає необґрунтованими посилання відповідача на податкову інформацію, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагента суб`єкта господарювання, оскільки остання носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

При цьому, згідно з правовою позицією викладеною Верховним Судом у постановах від 26.06.2018 у справі № К/9901/27855/18, від 19.06.2018 у справі № К/9901/3749/18, від 27.03.2018 у справі № 816/809/17, збирання податкової інформації є етапом контрольно-перевірочної роботи та не передбачає здійснення контролюючим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника, оскільки питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються контролюючим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов`язаних з нарахуванням і сплатою податку. Записи у інформаційних базах контролюючого органу до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків, не відносяться, відповідно, сама по собі така інформація не є належним доказом по справі.

Таким чином, суд зауважує, що інформація про контрагента позивача з автоматизованих інформаційних систем органів ДФС може бути підставою для висновків щодо реальності господарських операцій лише в сукупності з іншими доказами, що підтверджують неможливість конкретного контрагента приймати участь у здійсненні конкретної господарської операції, що в даному випадку відсутнє.

За умови невстановлення компетентним органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його контрагента для одержання позивачем незаконної податкової вигоди, останній не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Таким чином, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог ПП «Крафт Сіті», отже що податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Львівській області № 23486/13-01-07-08 від 26.10.2023 є протиправним і підлягає скасуванню, а адміністративний позов задоволенню.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки у цій справі оспорюються рішення, прийняті відповідачем - суб`єктом владних повноважень, суд відповідно до вимог ч. 2 ст. 2 КАС України, перевіряє чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням вищенаведених норм чинного законодавства та фактичних обставин справи суд дійшов висновку, що відповідач, який є суб`єктом владних повноважень, при ухваленні рішень діяв без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані ці рішення (дія), що призвело до безпідставного податкового навантаження на позивача.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та частково обґрунтованими, а тому адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позивачем документально підтверджено сплату судового збору в сумі 2684,00 грн, та враховуючи обсяг задоволених позовних вимог, такий згідно з ст. 139 КАС України слід стягнути на користь ПП «Крафт Сіті» з Головного управління ДПС у Львівській області за рахунок його бюджетних асигнувань.

Керуючись ст.ст. 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 293, 295 КАС України, суд-

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов приватного підприємства «Крафт Сіті» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

2. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 26.10.2023 року № 23486/13-01-07-08.

3. Стягнути на користь приватного підприємства «Крафт Сіті» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області сплачений судовий збір в сумі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 25.03.2024.

Суддя Р.П. Качур