Рішення

від 25.03.2024 по справі 400/495/24

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 березня 2024 р. № 400/495/24 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Величка А.В., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , до відповідачаДержавної судової адміністрації України, вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01021, Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області, вул. Фалєєвська, 14, м. Миколаїв, 54001, провизнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,ВСТАНОВИВ:

До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Державної судової адміністрації України (далі - відповідач 1) та територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області (далі - відповідач 2) про:

- визнання протиправними дії територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області щодо нарахування та виплати судді Казанківського районного суду Миколаївської області ОСОБА_1 суддівської винагороди за грудень 2023 року обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 2102,00 грн;

- зобов`язання територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області провести нарахування суддівської винагороди судді Казанківського районного суду Миколаївської області ОСОБА_1 на підставі частин 2, 3 статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» виходячи з базового розміру посадового окладу судді 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня 2023 року, а саме в сумі 2684,00 грн, щомісячних доплат за вислугу років в розмірі 30% від посадового окладу, з утриманням з цих сум передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті за грудень 2023 року;

- визнання протиправними дії Державної судової адміністрації України щодо не забезпечення територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області в повному обсязі в асигнуваннях на проведення видатків з виплати суддівської винагороди за грудень 2023 року, обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 01.01.2023 у розмірі 2684,00 грн;

- зобов`язання Державної судової адміністрації України здійснити забезпечення територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області в повному обсязі в асигнуваннях на проведення видатків з виплати йому суддівської винагороди за грудень 2023 року, обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 01.01.2023 в розмірі 2684,00 гривні.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що територіальне управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області нарахувало та виплатило ОСОБА_1 суддівську винагороду за грудень 2023 відповідно до абзацу п`ятого статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», якими установлено, що у 2023 році прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, в розмірі 2102,00 гривні. Натомість територіальне управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області, на переконання позивача, зобов`язане було визначати базовий розмір його посадового окладу судді у 2023 році від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який установлений абзацом четвертим статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», а саме: в розмірі 2684,00 гривень.

Ухвалою від 18.01.2024 року Миколаївський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі № 400/495/24 та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у відповідності до ст. 262 КАС України.

До канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що відповідно до ст.95 Конституції України виключно Законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. Положенням ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язання діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 22 Бюджетного кодексу України передбачено, що для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів нижчого рівня. Статтею 146 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. Суди фінансуються згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими відповідно до вимог цього Закону, у межах річної суми видатків, визначених Державними бюджетом України на поточний фінансовий рік, у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України. Частиною першою ст.48 Бюджетного кодексу України визначено, що розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов`язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань. Положення Законів, яким визначено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 1 січня 2021 року у розмірі 2102 гривні, є чинними, не конституційними не визнавалися та не скасовувалися, а тому підлягають виконанню. Отже, Територіальне управління, як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівні не мало правових підстав для виплати суддівської винагороди без застосування норм закону, яким визначено прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 1 січня 2021 року по теперішній час у розмірі 2102 гривні.

До канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від позивача надійшла відповідь на відзив територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області, в якій зазначив, що при конкуренції норм необхідно застосовувати правило пріоритетності норм спеціального закону, тобто Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 року» слід вважати загальними нормами. В спеціальному Законі 1402 розмір посадового окладу судді місцевого суду визначається виходячи з розміру саме прожитковогомінімуму дляпрацездатнихосіб, ане будь-якої іншої спеціально запровадженої величини.

Державна судова адміністрація України відзив на позовну заяву не надала.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до Указу Президента України від 24.09.2016 року №410/2016 «Про призначення суддів» ОСОБА_1 призначено на посаду судді Казанківського районного суду Миколаївської області.

Наказом голови Казанківського районного суду Миколаївської області №28-ос від 02 листопада 2020 року позивачу було встановлено щомісячну доплату за вислугу років у розмірі 30% від посадового окладу.

У грудні 2023 року, позивач отримав суддівську винагороду обраховану з розміру посадового окладу 45042,86 гривень.

Зазначений посадовий оклад, в свою чергу був обрахований виходячи з розміру прожиткового мінімуму 2102 гривень.

Вважаючи, що відповідач зобов`язаний був нараховувати базовий розмір його посадового окладу судді від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який установлений відповідно абзацом четвертим статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» (з 01.01.2023 - 2684,00 грн), а не в розмірі 2102,00 грн, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 135 ч. 2, 3 п. 1 Закону України Про судоустрій і статус суддів, суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Базовий розмір посадового окладу судді місцевого суду становить 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Отже, Закон України Про судоустрій і статус суддів не передбачає визначення розміру суддівської винагороди у конкретному цифровому виразі, а лише встановлює алгоритм її розрахунку.

Так, суддівська винагорода складається з 2 елементів - посадового окладу і 4 видів доплат. В свою чергу, посадовий оклад розраховується в кількості прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Відповідно до ст. 1 ч. 1 Закону України Про прожитковий мінімум, прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування (далі - набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі - набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі - набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Конкретний розмір прожиткового мінімуму встановлюється на кожен рік законом про державний бюджет на відповідний рік.

Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2023 рік установлено, що в 2023 р. прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2023 р. для працездатних осіб складає 2684 грн.

Одночасно, цим же Законом для суддів введено окремий прожитковий мінімум, а саме прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 1 січня, який складає 2102 грн, що є меншим показником порівняно із загальним прожитковим мінімумом для всіх інших працездатних осіб.

Відповідно до ст. 130 Конституції України, держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

Закон України Про судоустрій і статус суддів базовий розмір посадового окладу судді місцевого суду визначає в прожиткових мінімумах для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Запроваджена Законом України Про Державний бюджет України на 2023 рік така категорія як прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 1 січня, в Законі України Про судоустрій і статус суддів відсутня.

Стаття 135 ч. 1 Закону України Про судоустрій і статус суддів визначає, що суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Таким чином, будь-які інші нормативні акти не можуть змінювати як сам алгоритм розрахунку суддівської винагороди, так і окремі складові елементи цього алгоритму, в тому числі передбачену законом розрахункову величину у виді прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, підміняючи її будь-якою іншою розрахунковою величиною.

Суд наголошує, що статус судді є конституційним і як Конституцією України, так і Законом України Про судоустрій і статус суддів запроваджена низка гарантій, які забезпечують незалежність судді, невід`ємною складовою частиною якої є належне матеріальне забезпечення як працюючих суддів, так і суддів у відставці.

Суд розцінює наявність в Законі України Про судоустрій і статус суддів чітко визначеного алгоритму розрахунку суддівської винагороди, елементом якого є така дефініція, як прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, як одну з таких гарантій.

Для розрахунку розміру суддівської винагороди позивача слід брати до уваги виключно той показник, який передбачений Законом України Про судоустрій і статус суддів, як єдиним нормативним актом, який може визначати розмір суддівської винагороди, а саме прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого Законом України Про Державний бюджет України на 2023 рік встановлено на рівні 2684,00 грн.

За встановлених судом обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню, але не в спосіб обраний позивачем.

Суд вважає, що в діях відповідача протиправність відсутня, так як за наявності в Законі України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" окремої спеціальної норми, яка визначає прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді і який складає 2 102 грн та за умови чинності цієї норми, відповідач не вправі її не ігнорувати, а для застосування іншої величини прожиткового мінімуму, відповідач не наділений правозастосовчими повноваженнями.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними дії Державної судової адміністрації України щодо не забезпечення територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області в повному обсязі в асигнуваннях на проведення видатків з виплати суддівської винагороди за грудень 2023 року, обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 01.01.2023 у розмірі 2684,00 грн та зобов`язання Державної судової адміністрації України здійснити забезпечення територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області в повному обсязі в асигнуваннях на проведення видатків з виплати йому суддівської винагороди за грудень 2023 року, обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 01.01.2023 в розмірі 2684,00 гривні, суд зазначає наступне.

У позивача не виникло жодних правовідносин, в яких би цей суб`єкт владних повноважень порушив права позивача.

Відтак позовні вимоги позивача до Державної судової адміністрації України задоволенню не підлягають.

Використовуючи надане суду право, слід покласти на ТУ ДСА України в Миколаївській області обов`язок нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суддівську винагороду за грудень 2023 р. з урахуванням висновків суду в цій справі щодо необхідності застосування для розрахунку суддівської винагороди позивача такої величини, як прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 2 684 грн.

Питання розподілу судових витрат судом не вирішувалось, так як сторони не подали доказів їх понесення.

Керуючись статтями 2, 9, 72, 76, 77, 78, 80, 120, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області (вул. Фалєєвська, 14, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 26299835) та Державної судової адміністрації України (вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01021, ідентифікаційний код 26255795) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

2. Зобов`язати територіальне управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області провести нарахування суддівської винагороди ОСОБА_1 на підставі частин 2, 3 статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» виходячи з базового розміру посадового окладу судді 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня 2023 року, а саме у сумі 2684,00 грн, щомісячних доплат за вислугу років в розмірі 30% від посадового окладу, з утриманням з цих сум передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті за грудень 2023 року

3. У решті позовних вимог відмовити.

4. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А.В. Величко