Рішення

від 25.03.2024 по справі 400/860/24

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 березня 2024 р. № 400/860/24 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Величка А.В., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , до відповідачаТериторіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області, вул. Фалєєвська, 14, м. Миколаїв, 54001, Державної судової адміністрації України, вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01021, провизнання дій протиправними; зобов`язання вчинити певні дії; стягнення недоплаченої винагороди,ВСТАНОВИВ:

До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивачка) до Державної судової адміністрації України (далі - відповідач 1) та територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області (далі - відповідач 2) про:

- визнання протиправними дії територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області щодо нарахування та виплати судді Братського районного суду Миколаївської області ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 01 жовтня 2023 року по 31 грудня 2023 року включно, обчисленої виходячи з розміру «прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 1 січня» - 2102,00 грн;

- зобов`язання територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області провести нарахування та виплату суддівської винагороди судді Братського районного суду Миколаївської області ОСОБА_1 за період з 01 жовтня 2023 року по 31 грудня 2023 року включно на підставі частин 2, 3, 4 статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», виходячи з базового розміру посадового окладу судді 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого на 1 січня 2023 року складає 2684,00 грн., з урахуванням надбавки за вислугу років від посадового окладу, регіонального коефіцієнту, з утриманням з цих сум передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті;

- стягнення з територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області на користь судді Братського районного суду Миколаївської області ОСОБА_1 недоплачену суддівську винагороду за період з 01 жовтня 2023 року по 31 грудня 2023 року включно;

- зобов`язання Державної судової адміністрації України здійснити фінансування територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області з єдиного рахунку Державного бюджету України, передбаченого на виконання рішень судів на користь суддів, коштів для проведення виплати судді Братського районного суду Миколаївської області ОСОБА_1 недоплачену суддівську винагороду за період з 01 жовтня 2023 року по 31 грудня 2023 року включно.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що територіальне управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області нарахувало та виплатило ОСОБА_1 суддівську винагороду за жовтень - грудень 2023 відповідно до абзацу п`ятого статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», якими установлено, що у 2023 році прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, в розмірі 2102,00 гривні. Натомість територіальне управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області, на переконання позивачки, зобов`язане було визначати базовий розмір її посадового окладу судді у 2023 році від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який установлений абзацом четвертим статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», а саме: в розмірі 2684,00 гривень.

Ухвалою від 01.02.2024 року Миколаївський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі № 400/860/24 та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у відповідності до ст. 262 КАС України.

До канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що відповідно до ст.95 Конституції України виключно Законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. Положенням ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язання діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 22 Бюджетного кодексу України передбачено, що для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів нижчого рівня. Статтею 146 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. Суди фінансуються згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими відповідно до вимог цього Закону, у межах річної суми видатків, визначених Державними бюджетом України на поточний фінансовий рік, у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України. Частиною першою ст.48 Бюджетного кодексу України визначено, що розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов`язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань. Положення Законів, яким визначено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 1 січня 2021 року у розмірі 2102 гривні, є чинними, не конституційними не визнавалися та не скасовувалися, а тому підлягають виконанню. Отже, Територіальне управління, як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівні не мало правових підстав для виплати суддівської винагороди без застосування норм закону, яким визначено прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 1 січня 2021 року по теперішній час у розмірі 2102 гривні.

Державна судова адміністрація України відзив на позовну заяву не надала.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до Указу Президента України від 18.10.2013 року №570/2013 «Про призначення суддів» ОСОБА_2 призначено на посаду судді Братського районного суду Миколаївської області.

Згідно з Указом Президента України від 07.10.2019 року №735/2019 «Про призначення суддів» ОСОБА_2 призначено на посаду судді Братського районного суду Миколаївської області.

15.04.2021 року позивачка змінила прізвище « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_4 », що підтверджується Свідоцтвом про зміну імені серія НОМЕР_1 , виданого Братським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 15.04.2021 року.

У жовтні - грудні 2023 року, позивачка отримала суддівську винагороду обраховану з розміру посадового окладу 63060,00 гривень.

Зазначений посадовий оклад, в свою чергу був обрахований виходячи з розміру прожиткового мінімуму 2102 гривень.

Вважаючи, що відповідач зобов`язаний був нараховувати базовий розмір її посадового окладу судді від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який установлений відповідно абзацом четвертим статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» (з 01.01.2023 - 2684,00 грн), а не в розмірі 2102,00 грн, позивачка звернулася до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 135 ч. 2, 3 п. 1 Закону України Про судоустрій і статус суддів, суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Базовий розмір посадового окладу судді місцевого суду становить 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Отже, Закон України Про судоустрій і статус суддів не передбачає визначення розміру суддівської винагороди у конкретному цифровому виразі, а лише встановлює алгоритм її розрахунку.

Так, суддівська винагорода складається з 2 елементів - посадового окладу і 4 видів доплат. В свою чергу, посадовий оклад розраховується в кількості прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Відповідно до ст. 1 ч. 1 Закону України Про прожитковий мінімум, прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування (далі - набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі - набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі - набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Конкретний розмір прожиткового мінімуму встановлюється на кожен рік законом про державний бюджет на відповідний рік.

Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2023 рік установлено, що в 2023 р. прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2023 р. для працездатних осіб складає 2684 грн.

Одночасно, цим же Законом для суддів введено окремий прожитковий мінімум, а саме прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 1 січня, який складає 2102 грн, що є меншим показником порівняно із загальним прожитковим мінімумом для всіх інших працездатних осіб.

Відповідно до ст. 130 Конституції України, держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

Закон України Про судоустрій і статус суддів базовий розмір посадового окладу судді місцевого суду визначає в прожиткових мінімумах для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Запроваджена Законом України Про Державний бюджет України на 2023 рік така категорія як прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 1 січня, в Законі України Про судоустрій і статус суддів відсутня.

Стаття 135 ч. 1 Закону України Про судоустрій і статус суддів визначає, що суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Таким чином, будь-які інші нормативні акти не можуть змінювати як сам алгоритм розрахунку суддівської винагороди, так і окремі складові елементи цього алгоритму, в тому числі передбачену законом розрахункову величину у виді прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, підміняючи її будь-якою іншою розрахунковою величиною.

Суд наголошує, що статус судді є конституційним і як Конституцією України, так і Законом України Про судоустрій і статус суддів запроваджена низка гарантій, які забезпечують незалежність судді, невід`ємною складовою частиною якої є належне матеріальне забезпечення як працюючих суддів, так і суддів у відставці.

Суд розцінює наявність в Законі України Про судоустрій і статус суддів чітко визначеного алгоритму розрахунку суддівської винагороди, елементом якого є така дефініція, як прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, як одну з таких гарантій.

Для розрахунку розміру суддівської винагороди позивача слід брати до уваги виключно той показник, який передбачений Законом України Про судоустрій і статус суддів, як єдиним нормативним актом, який може визначати розмір суддівської винагороди, а саме прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого Законом України Про Державний бюджет України на 2023 рік встановлено на рівні 2684,00 грн.

За встановлених судом обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню, але не в спосіб обраний позивачкою.

Суд вважає, що в діях відповідача протиправність відсутня, так як за наявності в Законі України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" окремої спеціальної норми, яка визначає прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді і який складає 2 102 грн та за умови чинності цієї норми, відповідач не вправі її не ігнорувати, а для застосування іншої величини прожиткового мінімуму, відповідач не наділений правозастосовчими повноваженнями.

Також, позивачка просить стягнути з відповідача суддівську винагороду за жовтень -грудень 2023 р. з урахуванням раніше виплачених сум, але предметом спору в даній справі є правомірність застосування відповідачем до розрахунку суддівської винагороди позивачки прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 2102 грн., відповідно, стягнення суддівської винагороди виходить за межі спірних правовідносин, які склались між сторонами. Також допуск до негайного виконання рішення суду в межах суми за один місяць, задоволенню не підлягає.

Щодо позовних вимог про зобов`язання Державної судової адміністрації України здійснити фінансування територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області з єдиного рахунку Державного бюджету України, передбаченого на виконання рішень судів на користь суддів, коштів для проведення виплати судді Братського районного суду Миколаївської області ОСОБА_1 недоплачену суддівську винагороду за період з 01 жовтня 2023 року по 31 грудня 2023 року включно, суд зазначає наступне.

У позивачки не виникло жодних правовідносин, в яких би цей суб`єкт владних повноважень порушив її права.

Відтак позовні вимоги позивачки до Державної судової адміністрації України задоволенню не підлягають.

Використовуючи надане суду право, слід покласти на ТУ ДСА України в Миколаївській області обов`язок нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суддівську винагороду за жовтень - грудень 2023 р. з урахуванням висновків суду в цій справі щодо необхідності застосування для розрахунку суддівської винагороди позивачки такої величини, як прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 2 684 грн.

Питання розподілу судових витрат судом не вирішувалось, так як сторони не подали доказів їх понесення.

Керуючись статтями 2, 9, 72, 76, 77, 78, 80, 120, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області (вул. Фалєєвська, 14, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 26299835) та Державної судової адміністрації України (вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01021, ідентифікаційний код 26255795) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

2. Зобов`язати територіальне управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області провести нарахування суддівської винагороди ОСОБА_1 на підставі частин 2, 3 статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» виходячи з базового розміру посадового окладу судді 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня 2023 року, а саме у сумі 2684,00 грн, з урахуванням надбавки за вислугу років від посадового окладу, регіонального коефіцієнту, з утриманням з цих сум передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті за грудень 2023 року

3. У решті позовних вимог відмовити.

4. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А.В. Величко