Рішення

від 25.03.2024 по справі 420/10911/22

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/10911/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2024 року м. Одеса

Зала судових засідань №17

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Аракелян М.М.

За участю секретаря Поліщука О.В.

За участю сторін:

Від позивача: Руснакова Т.А.

Від відповідача: Луценко Л.А.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції справу за адміністративною позовною заявою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції в Херсонській області (код ЄДРПОУ 40108735; адреса: вул.Лютеранська, буд.4, м.Херсон, 73000) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ:

08 серпня 2022 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Херсонській області, в якій представник позивача просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ № 401 від 31.05.2022 Про застосування дисциплінарного стягнення в частині, що стосується застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції;

- визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Херсонській області № 481 о/с від 22.06.2022;

- поновити позивача на посаді інспектора-чергового управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування Головного управління Національної поліції в Херсонській області;

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Херсонській області на користь позивача грошове забезпечення за час вимушеного прогулу.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від адміністративна справа №420/10911/22 розподілена на суддю Цховребову М.Г.

Ухвалами Одеського окружного адміністративного суду:

- від 15.08.2022 року позовну заяву залишено без руху;

- від 05.09.2022 року відкрито провадження в адміністративній справі; вирішено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (ст.262 КАС України), при цьому також поновлено позивачу строк звернення до суду з позовом в частині позовних вимог про оскарження наказу №401 від 31.05.2022 року;

- від 08.11.2022 року постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

22.09.2022 року відповідач подав суду відзив на позов.

27.09.2022 року представник позивача подала відповідь на відзив.

11.11.2022 року ГУНП в Херсонській області подало суду заперечення на відповідь на відзив.

Розпорядженням в.о.керівника апарату Одеського окружного адміністративного суду №563 від 13.09.2023 року призначено повторний автоматичний розподіл справи №420/10911/22 у зв`язку із довготривалою відпусткою головуючого судді Цховребової М.Г.

Відповідно до Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.09.2023 року визначено головуючого суддю Аракелян М.М. для розгляду справи.

Ухвалою суду від 18.09.2023 року (суддя Аракелян М.М.) прийнято адміністративну справу до провадження; постановлено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін; призначено підготовче засідання на 10.10.2023 року

Ухвалою суду від 09.10.2023 року клопотання представника ОСОБА_1 про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції із дорученням проведення відеоконференції Миколаївському окружному адміністративному суду задоволено.

09.10.2023 року представник позивача подала суду клопопотання про прийняття доказів та про витребування доказів, які задоволені протокольною ухвалою суду від 09.11.2023 року.

У зв`язку із неявкою сторін до суду, підготовче засідання, призначене 10.10.2023 року перенесено на 24.10.2023 року.

Ухвалою суду від 20.10.2023 року клопотання представника Головного управління Національної поліції в Херсонській області про участь у судовому засіданні 24.10.2023 року у режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів задоволено.

У зв`язку із надходженням від представника позивача клопотання про відкладення розгляду справи, підготовче засідання 24.10.2023 року було перенесено на 09.11.2023 року.

У підготовчому засіданні 09.11.2023 року оголошено перерву до 30.11.2023 року.

24.11.2023 року відповідач подав суду додаткові пояснення, у яких зазначив про неможливість подання суду доказів за ухвалою від 09.11.2023 року у зв`язку із видаленням переписок із месенджерів, оригінали яких витребовувалися позивачем.

30.11.2023 року судове засідання не відбулося внаслідок технічних несправностей обладнання в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду (акт від 01.12.2023 року, т.2, а.с.20).

Підготовче засідання, призначене на 19.12.2023 року, не відбулось у зв`язку із перебуванням судді ОСОБА_2 у відпустці, перенесено на 16.01.2024 року.

У зв`язку із оголошенням повітряної тривоги в м. Одесі та області підготовче засідання, призначене на 16.01.2024 року не відбулося, перенесене на 25.01.2024року.

У судовому засіданні 25.01.2024 року закрите підготовче провадження у справі та призначено справу для розгляду по суті на 06.02.2024 року.

У зв`язку із неявкою сторін до суду, судове засідання 06.02.2024 року не відбулося, справу призначено до розгляду на 29.02.2023 року.

У судовому засіданні 29.02.2023 року після заслуховування вступного слова представників позивача та відповідача, дослідження письмових доказів оголошено перерву до 14.03.2024 року.

У судовому засіданні 14.03.2024 року судом заслухано виступи учасників справи у судових дебатах, проголошено вступну та резолютивну частину рішення після виходу суду з нарадчої кімнати.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач проходив службу в Національній поліції України на посаді інспектора-чергового управління організаційно-аналітичного забезпечення та реагування Головного управління Національної поліції в Херсонській області та наказом Головного управління Національної поліції в Херсонській області від 22.06.2022 року № 481 о/с його звільнено зі служби в поліції відповідно до пункту 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Підставою для видання наказу про звільнення слугував наказ № 401 від 31.05.2022 року (т. 1 а.с.136) про накладення дисциплінарного стягнення.

Позивач вважає спірні накази незаконними, необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки в діях ОСОБА_1 відсутній склад дисциплінарного проступку. Позивач неодноразово робив спроби виїзду на підконтрольну Україні територію держави (про що постійно доповідав керівництву ГУНП B Херсонській області рапортами на електронну пошту ГУНП), проте у зв`язку з постійними бойовими діями на всіх напрямках Херсонської області зробити це не вдалось.

Про неможливість виїзду з м. Херсона та з проханням щодо забезпечення безпечної евакуації особового складу патрульної поліції позивач повідомляв начальника ГУНП в Херсонській області листом від 13.05.2022 року. 3 27.05.2022 року по 12.07.2022 року позивач знаходився у полоні військових РФ (інформація внесена в ЕО № 3419 від 31.05.2022 відділення поліції №1 Херсонського РУП ГУНП), та за вказаним фактом перебування позивача в полоні ГУНП в Херсонській області проводило службове розслідування. Позивач залишається вірним Присязі поліцейського та хоче продовжити службу.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначив, що на розгляд керівництва ГУНП в Херсонській області надійшла доповідна записка заступника начальника ГУНП полковника поліції ОСОБА_3 від 10.05.2022 про те, що деякі поліцейські ГУНП не виконали вимоги наказу ГУНП в Херсонській області від 24.02.2022 № 87 «Про введення Плану евакуації (передислокації) підрозділів ГУНП в Херсонській області в безпечний район», не покинули територіальні громади Херсонської області, які перебувають у тимчасовій окупації РФ, для здійснення відповідно до своєї посади повноважень, безпосередньо пов`язаних з реалізацією завдань та виконанням функцій покладених на поліцію, на підконтрольній Україні території та станом на 07.05.2022 відсутні без поважних причин на службі. 24.02.2022 року близько о 08 годині 45 хвилин за результатами доповіді керівництву Національної поліції України начальником ГУНП в Херсонській області полковником поліції ОСОБА_4 про поточну ситуацію прийнято рішення про залучення максимальної кількості особового складу на забезпечення громадського порядку і безпеки шляхом авто та пішого патрулювання. О 09.00 год. 24.02.2022 проведено загальний збір особового складу ГУНП в Херсонській області, на якому поліцейським з числа осіб чоловічої статі надано вказівку заступати на охорону громадського порядку, особам жіночої статі, надано вказівку залишити місце дислокації та тимчасово залишатися за місцем проживання на зв`язку. Службовим розслідуванням встановлено, що заступником начальника УКЗ ГУНП підполковником поліції ОСОБА_5 , у присутності в якості свідків заступника начальника відділу УКЗ ГУНП підполковника поліції ОСОБА_6 та начальника відділу УКЗ ГУНП підполковника поліції ОСОБА_7 , 07.05.2022 та 10.05.2022 складено акти про відсутність на службі (робочому місці) в місцях дислокації ГУНП працівників поліції, зокрема ОСОБА_1 (акти №621/2/02-2022 від 07.05.2022 та №660/2/02-2022 від 10.05.2022). Враховуючи наявність в діях позивача складу дисциплінарного проступку, що підтверджується проведеним службовим розслідуванням та затвердженим висновком, відповідач наполягає, що звільнення ОСОБА_1 є законним, тому у задоволені позовних вимог слід відмовити повністю.

У відповіді на відзив представник позивача зазначила, що відповідач не зазначив жодного нормативного акта, що спростовує позицію, яка зазначена у позовній заяві. Як вбачається зі змісту оскаржуваних наказів, позивача звільнено зі служби в поліції за вчинення дисциплінарного проступку, що полягає в порушенні службової дисципліни, невиконанні службових обов`язків поліцейського в період дії воєнного стану в Україні, в порушенні Присяги працівника поліції, невиконанні наказу начальника ГУНП від 24.02.2022 №87 "Про введення Плану евакуації (передислокації) підрозділів ГУНП в Херсонській області в безпечний район" та відсутності з 24.02.2022 на службі без поважних причин. Наказ ГУНП в Херсонській області «Про введення Плану евакуації (передислокації) підрозділів ГУНП в Херсонській області в безпечний район» від 24.02.2022 №87 не був доведений до відома позивачу, він про нього дізнався 28 березня 2022 року, через месенджер Ватсап. За відсутності доказів доведення змісту зазначеного више наказу до позивача відсутній причинно-наслідковий зв`язок між порушенням службової дисципліни та дисциплінарним стягненням, а отже відсутні підстави для накладення дисциплінарного стягнення «звільнення із служби в поліції».

У запереченнях на відповідь на відзив відповідач зазначив, що службове розслідування проведено у відповідності до вимог чинного законодавства України, а доводи представника позивача в цій частині є необґрунтованими.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши вступне слово представників учасників справи, їх виступи у судових дебатах, з`ясувавши фактичні обставини, які мають значення для вирішення спору, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу в Національній поліції України на посаді інспектора-чергового управління організаційно-аналітичного забезпечення та реагування Головного управління Національної поліції в Херсонській області.

На розгляд керівництва ГУНП в Херсонській області надійшла доповідна записка заступника начальника ГУНП полковника поліції ОСОБА_3 від 10.05.2022 про те, що деякі поліцейські ГУНП не виконали вимоги наказу ГУНП в Херсонській області від 24.02.2022 № 87 «Про введення Плану евакуації (передислокації) підрозділів ГУНП в Херсонській області в безпечний район», не покинули територіальні громади Херсонської області, які перебувають у тимчасовій окупації РФ, для здійснення відповідно до своєї посади повноважень, безпосередньо пов`язаних з реалізацією завдань та виконанням функцій покладених на поліцію, на підконтрольній Україні території, стосовно можливого факту порушення службової дисципліни у діях в тому числі ОСОБА_1 , що виразилось у відсутні без поважних причин на службі станом на 07.05.2022. (т. 1, а.с.80).

Відповідно до наказу ГУНП в Херсонській області від 10.05.2022 року №184, за вказаними в доповідній записці фактами призначено службове розслідування та утворено дисциплінарну комісію (т. 1, а.с. 82-23).

31.05.2022 року начальник ГУНП в Херсонській області затвердив Висновок службового розслідування з метою повної, всебічної та об`єктивної перевірки причин та обставин можливого порушення службової дисципліни окремими працівниками управління патрульної поліції Херсонської області Департаменту патрульної поліції, що виразилось у невиході на службу без поважних причин з 23.04.2022 року до 03.05.2022 року в умовах воєнного стану (т. 1, а.с. 84-98), у тому числі позивача (т.1,а.с.95).

У висновку зазначено, що в ході проведення службового розслідування встановлено, що 24.02.2022 року відбулося вторгнення військових РФ на територію України та розпочалася повномасштабна збройна агресія РФ проти України. Наказом ГУНП в Херсонській області від 24.02.2022 № 87 «Про введення Плану евакуації (передислокації) підрозділів ГУНП в Херсонській області в безпечний район» було оголошено евакуацію особового складу, документів та майна у визначене безпечне місце. У відповідності до інформації з групи «Інформування керівників ГУНП» у месенджері «Telegram», яка використовувалася для здійснення інформування керівників органів та підрозділів ГУНП в Херсонській області (на той час у вказаній групі перебувало 192 керівника різних рівнів) з питань службової діяльності, встановлено, що об 11.28 год. 24.02.2022 начальником УОАЗОР ГУНП полковником поліції ОСОБА_8 в зазначену групу надіслано інформацію щодо отримання від начальника ГУНП полковника поліції ОСОБА_4 та подальшу дублювання наказу про евакуацію особового складу в бік м. Миколаєва, а саме: «Все 100% эвакуация л/с!! В сторону Николаева». На запитання деяких керівників щодо евакуації, об 11.42 год. того ж дня полковником поліції ОСОБА_9 додатково здійснено наголошення на виконанні зазначеного наказу трьома знаками оклику «!!!». Надалі, о 17.40 год. полковник поліції ОСОБА_9 в указану групу надіслано повідомлення «УВАГА ВСІМ! Орієнтовно о 19.00 год., якщо не зміниться ситуація, або пропаде зв`язок забезпечити евакуацію о/с у бік м. Миколаєва». О 19 годині 57 хвилин підполковником поліції ОСОБА_10 в групу надіслано повідомлення «Николаев говорит нашим сотрудникам эвакуация и выдвигаться на Вознесенск», на вказане повідомлення полковник поліції ОСОБА_4 надав команду «Так. Давайте з ними» (скриншот з групи «Інформування керівників ГУНП»). В подальшому, 24.02.2022 заступником начальника ГУНП полковником поліції ОСОБА_11 у месенджері запропоновано працівникам повернутися до ГУНП для несення служби. 25.02.202, приблизно в обідній час, полковником поліції ОСОБА_11 за допомогою месенджера надано команду особовому складу, який не евакуювався у безпечне місце, виїхати в бік м. Миколаєва. У відповідності до положень ч. 1, 3 та 4 ст. 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, наказ є формою реалізації службових повноважень керівника та може віддаватися усно чи видаватися письмово, у тому числі з використанням технічних засобів зв`язку. Наказ віддається (видається), як правило, у порядку підпорядкованості. Також, згідно положень ч. 1, 2 ст. 5 вищезазначеного Статуту, поліцейський отримує наказ від керівника в порядку підпорядкованості та зобов`язаний неухильно та у визначений строк точно його виконувати. Забороняється обговорення наказу чи його критика. За відсутності можливості виконати наказ поліцейський зобов`язаний негайно повідомити про це безпосередньому керівнику з обґрунтуванням причин невиконання і повідомленням про вжиття заходів до подолання перешкод у виконанні наказу. За інформацією УКЗ ГУНП, станом на 24.02.2022 загальна фактична чисельність атестованого особового складу Головного управління складає 2117 працівників. Також, аналізуючи інформацію УКЗ ГУНП щодо чисельності атестованих працівників ГУНП в Херсонській області, які з початку широкомасштабної збройної агресії РФ та тимчасової окупації територій Херсонської області прибули на підконтрольну територію Збройних сил України для несення служби до підрозділів поліції інших регіонів, встановлено, що станом на 18.04.2022 налічується 781 працівник, станом на 09.05.2022-1467. Тобто, протягом 22 днів (з 18.04.-09.05.2022) на підконтрольну територію прибуло 686 атестованих працівників ГУНП в Херсонській області. З метою виконання пункту 6 розділу IV рішення наради керівництва Національної поліції від 22.04.2022 (протокол наради НПУ №9), службової телеграми ГУНП від 03.05.2022 №529/01/2-2022, керівники підрозділів (служб) та територіальних (відокремлених) підрозділів поліції ГУНП в Херсонській області доповіли керівництву ГУНП про факти відсутності без поважних причин на службі підлеглих працівників та станом на 07.05.2022 їх кількість становить 453 особи. На виконання п.8. розділу І Порядку та умов виплат грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС України із специфічними умовами навчання, затвердженого наказом МВС України від 06.04.2016 №260 працівникам поліції, які відсутні на службі без поважних причин, припинено виплату грошового забезпечення з 10.05.2022 (наказ ГУНП від 10.05.2022 №185). Опитані під час службового розслідування керівники підрозділів (служб) та територіальних (відокремлених) підрозділів поліції ГУНП в Херсонській області, підлеглі яких відсутні на службі без поважних причин, зазначили , що наказ начальника ГУНП щодо здійснення евакуації в безпечний район (м. Миколаїв чи інші визначені райони) доводили своєму підлеглому особовому складу у телефонному режимі або за допомогою месенджерів.

Дисциплінарна комісія дійшла висновку, що, зокрема, ОСОБА_1 вчинив дисциплінарний проступок, який полягає в порушенні службової дисципліни, невиконанні службових обов`язків поліцейського в період дії воєнного стану в Україні, в порушенні Присяги працівника поліції, невиконанні наказу начальника ГУНП від 24.02.2022 року №87 «Про введення Плану евакуації (передислокації) підрозділів ГУНП в Херсонській області в безпечний район» та відсутності з 24.02.2022 року на службі без поважних причин (т.1, а.с.95).

Згідно з п.3 висновку службового розслідування від 31.05.2022 року комісія виснувала, що за грубе порушення службової дисципліни, невиконання обов`язків поліцейського, вимог частини 4 статті 8, пункту 1, 2 частини 1 статті 18, пункту 24 статті 23, пункту 2 статті 24, статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», частини 1 статті 5 Дисциплінарного Статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII, абзацу 1, 2 Розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 №1179, до інспектора чергової частини управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування; старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0070213), застосувати дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції (т. 1, а.с. 95-96).

31 травня 2022 року ГУНП в Херсонській області прийнято наказ №401, відповідно до п.1 якого за грубе порушення службової дисципліни, невиконання обов`язків поліцейського, вимог частини 4 статті 8, пункту 1, 2 частини 1 статті 18, пункту 24 статті 23, пункту 2 статті 24, статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», частини 1 статті 5 Дисциплінарного Статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII, абзацу 1, 2 Розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 №1179, старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0070213), інспектора чергової частини управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування, звільнити зі служби в поліції. (т. 1, а.с. 134).

22 червня 2022 року ГУНП в Херсонській області прийнято наказ № 481 о/c, яким, відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» звільнено зі служби в поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , інспектора чергової частини (на правах відділу) управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування (т. 1, а.с. 136).

Вважаючи оскаржувані накази протиправними та такими, що прийняті з порушенням положень діючого законодавства, позивач звернувся до суду із даним позовом до суду.

Вирішуючи спір суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Громадянам, згідно ст. 43 Конституції України, гарантується захист від незаконного звільнення.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України «Про Національну поліцію» (далі - Закон №580).

Згідно ст. 3 Закону №580 у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч.1 ст.8 ЗУ «Про Національну поліцію» поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 17 ЗУ «Про Національну поліцію» поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Відповідно до ст. 64 вказаного Закону особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: «Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки».

Статтею 18 цього Закону передбачено, що поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Також, згідно ч. 4 ст. 8, п. 24 ч. 1 ст. 23, ч. 2 ст. 24 Закону № 580-VIII під час дії воєнного стану поліція діє згідно із призначенням та специфікою діяльності з урахуванням тих обмежень прав і свобод громадян, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, що визначаються відповідно до Конституції України та Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Поліція відповідно до покладених на неї завдань бере участь відповідно до повноважень у забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного або надзвичайного стану, зони надзвичайної екологічної ситуації у разі їх введення на всій території України або в окремій місцевості.

У разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості.

Згідно п.п. 1, 2 р. 2 Правил етичної поведінки поліцейських, які затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 року № 1179 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 06 грудня 2016 року за № 1576/29706), під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; поважати і не порушувати права та свободи людини, до яких, зокрема, відносяться права: на життя; на повагу до гідності; на свободу та особисту недоторканність; недоторканність житла; на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань; на свободу світогляду і віросповідання; володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності; на мирні зібрання; на свободу пересування, вільний вибір місця проживання; інші права, які передбачені Конституцією та законами України, міжнародними договорами України; у кожному окремому випадку обирати той захід з-поміж заходів, передбачених законодавством України, застосування якого призведе до настання найменш негативних наслідків; неухильно дотримуватись антикорупційного законодавства України, обмежень, пов`язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законами України «Про Національну поліцію», «Про запобігання корупції» та іншими актами законодавства України; виявляти повагу до гідності кожної людини, справедливо та неупереджено ставитися до кожного, незважаючи на расову чи національну приналежність, мову, стать, вік, віросповідання, політичні чи інші переконання, майновий стан, соціальне походження чи статус, освіту, місце проживання, сексуальну орієнтацію або іншу ознаку; поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати; контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку; мати охайний зовнішній вигляд, бути у встановленій формі одягу; дотримуватися норм ділового мовлення, не допускати використання ненормативної лексики; зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Під час виконання службових обов`язків поліцейському заборонено: сприяти, здійснювати, підбурювати або терпимо ставитися до будь-яких форм катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження чи покарання; допускати будь-які привілеї чи обмеження за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовною або іншими ознаками; використовувати будь-які предмети, на яких зображена символіка політичних партій, та провадити політичну діяльність, висловлювати особисте ставлення до діяльності політичних партій під час виконання службових повноважень, а також використовувати службові повноваження в політичних або особистих цілях; розголошувати та використовувати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків, у тому числі після припинення служби в поліції, крім випадків, визначених законом; знімати з однострою чи приховувати нагрудний знак (жетон), а також будь-яким іншим чином перешкоджати прочитанню інформації на ньому або фіксуванню за допомогою технічних засобів, крім випадків, коли поліцейський виконує службові обов`язки в режимі секретності в установленому законодавством України порядку; перебувати на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння, уживати тютюнові вироби під час безпосереднього виконання службових обов`язків і в невстановленому місці.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 19 Закону № 580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Згідно ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII (чинного та в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.

Службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

Статтею 11 Дисциплінарного статуту Національної поліції України передбачено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.

Згідно ст. 12 Дисциплінарного статуту Національної поліції України дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Відповідно до вимог ст. 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

У відповідності до вимог ч.ч. 1-6 ст. 14, ч.ч. 1-3 ст. 18 Дисциплінарного статуту Національної поліції України службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

У разі надходження до органу поліції матеріалів про вчинення поліцейським адміністративного правопорушення, що складені в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення, службове розслідування не призначається, а рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності приймається на підставі зазначених матеріалів.

Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.

Під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.

Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: 1) надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; 2) подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи; 3) ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України «Про захист персональних даних», «Про державну таємницю» та іншими законами; 4) подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; 5) користуватися правничою допомогою.

Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень. Факт такої відмови фіксується шляхом складення акта, що підписується членом дисциплінарної комісії, присутнім під час відмови, та іншими особами, присутніми під час відмови.

Статтею 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України передбачено, що у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.

Висновок підписується всіма членами дисциплінарної комісії, що проводила розслідування. Члени дисциплінарної комісії мають право на окрему думку, що викладається письмово і додається до висновку.

Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Обставинами, що пом`якшують відповідальність поліцейського, є: 1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; 2) попередня бездоганна поведінка; 3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород; 4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди; 5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність; 6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.

Для цілей застосування конкретного виду дисциплінарного стягнення можуть враховуватися й інші, не зазначені у частині четвертій цієї статті, обставини, що пом`якшують відповідальність поліцейського.

Обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, є: 1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння; 2) вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення; 3) вчинення дисциплінарного проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого поліцейського, службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення стосовно нього; 4) настання тяжких наслідків, у тому числі збитків, завданих вчиненням дисциплінарного проступку; 5) вчинення дисциплінарного проступку на ґрунті ідеологічної, релігійної, расової, етнічної, гендерної чи іншої нетерпимості.

У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

За кожен дисциплінарний проступок не може застосовуватися більше одного дисциплінарного стягнення. Якщо поліцейський вчинив кілька дисциплінарних проступків, стягнення застосовується за сукупністю вчинених дисциплінарних проступків та враховується під час визначення виду дисциплінарного стягнення.

У разі вчинення дисциплінарного проступку кількома поліцейськими дисциплінарне стягнення застосовується до кожного окремо.

У разі вчинення поліцейським незначного проступку керівник може обмежитися його попередженням про необхідність дотримання службової дисципліни.

У разі притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського, який має дисциплінарне стягнення і вчинив дисциплінарний проступок, дисциплінарне стягнення, що застосовується, повинно бути суворішим, ніж попереднє.

У разі повторного вчинення поліцейським незначного проступку з урахуванням його сумлінного ставлення до виконання обов`язків за посадою або нетривалого перебування на посаді (до трьох місяців) керівник може обмежитися раніше застосованим до такого поліцейського дисциплінарним стягненням.

Дисциплінарне стягнення у виді пониження у спеціальному званні на один ступінь до поліцейських, які мають первинні спеціальні звання, та у виді звільнення з посади до поліцейських, які обіймають посади найнижчого рівня, не застосовується.

Згідно ч. 9 ст. 20, ч.ч. 1-3 ст. 21, 1, 3, 4 ст. 22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України застосування дисциплінарного стягнення у виді звільнення із служби в поліції, звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь здійснюється керівниками, які уповноважені приймати на службу до поліції, призначати на посаду та присвоювати спеціальне звання.

Дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу.

У разі проведення службового розслідування, тобто у даному випадку 17.05.2022 року за фактом вчинення дисциплінарного проступку днем його виявлення вважається день затвердження висновку за результатами службового розслідування.

Перебування поліцейського на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) чи у відпустці не перешкоджає застосуванню до нього дисциплінарного стягнення.

Дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його застосування, не враховуючи часу перебування поліцейського у відпустці, відрядженні або на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності). Після закінчення зазначеного строку дисциплінарне стягнення не виконується.

Дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення із служби в поліції виконуються (реалізуються) шляхом видання наказу по особовому складу.

Дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади та звільнення із служби в поліції, застосовані до поліцейського, який перебуває у відпустці чи на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності), виконуються (реалізуються) після його прибуття до місця проходження служби.

Статтею 26 Дисциплінарного статуту Національної поліції України передбачено, що у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Службове розслідування призначається та проводиться у формі письмового провадження.

Службове розслідування за фактом порушення поліцейським службової дисципліни може проводитися як дисциплінарною комісією, так і однією особою, у тому числі безпосередньо уповноваженим керівником, який одноособово здійснює передбачені Статутом повноваження дисциплінарної комісії (далі - уповноважена особа).

Службове розслідування стосовно заступників керівника Національної поліції України чи керівників територіальних органів Національної поліції України проводиться виключно дисциплінарною комісією.

Службове розслідування має бути завершене протягом 15 календарних днів з дня його призначення уповноваженим керівником. У разі потреби цей строк може бути продовжений керівником, який призначив службове розслідування, але не більш як на 15 календарних днів.

До строку проведення службового розслідування не зараховується документально підтверджений час перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні чи на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, розташованих на підконтрольних органам державної влади територіях.

Якщо протягом проведення службового розслідування поліцейським, стосовно якого призначено службове розслідування, вчинено інший дисциплінарний проступок, обставини його вчинення підлягають перевірці уповноваженою особою під час проведення такого службового розслідування.

За результатами службового розслідування уповноважена особа складає висновок. У разі проведення службового розслідування безпосередньо керівником, який його призначив, висновок не складається, а обставини вчинення дисциплінарного проступку відображаються в наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності або в довідці про відсутність в діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку.

Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування.

У разі проведення службового розслідування безпосередньо керівником, який його призначив, днем завершення службового розслідування є день підписання наказу про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності або довідки про відсутність в діях поліцейського дисциплінарного проступку, яка підлягає реєстрації в органі поліції.

Згідно ст. 27 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, яка визначає порядок відібрання пояснень під час проведення службового розслідування у період дії воєнного стану, під час проведення службового розслідування уповноважена особа зобов`язана запропонувати поліцейському або іншій особі, обізнаній з обставинами вчинення дисциплінарного проступку, надати пояснення.

У разі відсутності поліцейського на службі уповноважена особа зобов`язана викликати його для надання пояснень. Виклик здійснюється шляхом його безпосереднього вручення поліцейському або надсилання поштовим зв`язком чи з використанням електронної комунікації.

За наявної можливості надсилання виклику поштовим зв`язком здійснюється рекомендованим листом на адресу місця проживання поліцейського, що зазначена в його особовій справі.

Надсилання виклику з використанням електронної комунікації здійснюється виключно на адресу електронної пошти поліцейського чи за іншими контактними даними, які зазначені в його особовій справі або які наявні в розпорядженні його безпосереднього керівника.

Виклик надсилається з таким розрахунком, щоб поліцейський, який викликається, мав не менше однієї доби для прибуття за вказаною у виклику адресою.

Виклик, який надіслано поштовим зв`язком, вважається таким, що отриманий поліцейським, на четвертий календарний день з дня його відправлення.

Виклик, надісланий з використанням електронної комунікації, вважається таким, що отриманий поліцейським, на другий день з дня його відправлення.

Якщо поліцейський, викликаний уповноваженою особою у визначеному цією статтею порядку, не з`явився та не повідомив про наявність поважних причин свого неприбуття, він вважається таким, що відмовився від надання пояснень, про що уповноваженою особою складається акт.

Від поліцейського, стосовно якого є підтвердні дані про самовільне залишення ним місця несення служби, виїзд до інших регіонів країни чи за кордон, пояснення не відбираються, поліцейський вважається таким, що відмовився від надання пояснень.

Особливості застосування дисциплінарних стягнень у період дії воєнного стану та особливості доведення до поліцейського наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності визначені ст.ст. 29, 30 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, згідно яких, у разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції.

Дисциплінарне стягнення у виді пониження у спеціальному званні на один ступінь не застосовується до поліцейських, які мають первинне спеціальне звання рядовий поліції.

У разі притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського, який має дисциплінарне стягнення у виді пониження у спеціальному званні на один ступінь і вчинив новий дисциплінарний проступок, до нього знову може бути застосовано дисциплінарне стягнення у виді пониження у спеціальному званні на один ступінь.

Дисциплінарні проступки такі, як перебування поліцейського на службі у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння, а також залишення місця несення служби без поважних причин, не можуть бути віднесені до незначних дисциплінарних проступків.

У разі повторного вчинення дисциплінарного проступку поліцейським протягом строку дії дисциплінарного стягнення у виді зауваження за результатами службового розслідування дисциплінарне стягнення, що застосовується, повинно бути суворішим, ніж попереднє.

Протягом 10 днів з дня підписання наказу про застосування дисциплінарного стягнення прямий керівник посадової особи, яка застосувала дисциплінарне стягнення, має право його пом`якшити, застосувати суворіше дисциплінарне стягнення або звільнити поліцейського від дисциплінарної відповідальності, якщо встановить невідповідність такого стягнення ступеню тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та вини.

У разі застосування до поліцейського інших заходів дисциплінарного впливу, не пов`язаних із застосуванням дисциплінарного стягнення, прямий керівник посадової особи, яка призначила службове розслідування, має право переглянути це рішення шляхом видання наказу про притягнення цього поліцейського до дисциплінарної відповідальності.

У разі відсутності поліцейського, якого притягнуто до дисциплінарної відповідальності, без поважних причин на службі копія наказу про застосування до нього дисциплінарного стягнення надсилається поштовим зв`язком (у разі можливості) на адресу місця проживання, зазначену в його особовій справі, або з використанням електронної комунікації за контактними даними, які наявні в розпорядженні його безпосереднього керівника.

Поліцейський вважається таким, що ознайомлений з наказом про застосування дисциплінарного стягнення, після спливу чотирьох календарних днів з дня його відправлення поштовим зв`язком або після спливу двох календарних днів - у разі відправлення з використанням електронної комунікації.

Доведення до поліцейського, який відсутній на службі без поважних причин, наказу про виконання застосованого до нього дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади або звільнення зі служби в поліції, здійснюється в порядку, визначеному цією статтею.

У разі встановлення поважних причин відсутності поліцейського до наказу по особовому складу, яким виконується застосоване до нього дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби в поліції, вносяться зміни щодо дати його виконання.

Згідно ч.ч. 1-3 ст. 77 Закону № 580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України (п. 6). Днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення. День звільнення вважається останнім днем служби.

Підставою для застосування до позивача дисциплінарного стягнення та звільнення зі служби в поліції стали встановлені службовим розслідуванням обставини щодо вчинення позивачем дисциплінарного проступку, що полягає в порушенні службової дисципліни, невиконанні службових обов`язків поліцейського в період дії воєнного стану в Україні, в порушенні Присяги працівника поліції, невиконанні наказу про евакуацію та відсутності з 24.02.2022 року на службі без поважних причин.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається, зокрема, на те, що письмових наказів від свого керівництва про необхідність прибуття у певний термін на підконтрольну державі Україна територію він не отримував та утримання позивача у полоні військових РФ .

Однак, таке твердження позивача судом оцінюється критично з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1, 2, 4 ст. 2 Дисциплінарного статуту, за своїм службовим становищем поліцейські можуть бути керівниками або підлеглими стосовно інших поліцейських.

Керівник - це службова особа поліції, наділена правами та обов`язками з організації службової діяльності підлеглих їй поліцейських та інших працівників поліції і контролю за їхньою службовою діяльністю.

Під час виконання службових обов`язків поліцейський підпорядковується лише своєму безпосередньому та прямому керівникові.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Дисциплінарного статуту, наказ є формою реалізації службових повноважень керівника, згідно з якими визначаються мета і предмет завдання, строк його виконання та відповідальна особа. Наказ має бути чітко сформульований і не може допускати подвійного тлумачення.

Наказ, прийнятий на основі Конституції та законів України і спрямований на їх виконання, віддається (видається) керівником під час провадження ним управлінської діяльності з метою виконання покладених на нього завдань та здійснення функцій відповідно до наданих повноважень (ч. 2 ст. 4 Дисциплінарного статуту).

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Дисциплінарного статуту, наказ може віддаватися усно чи видаватися письмово, у тому числі з використанням технічних засобів зв`язку.

Наказ віддається (видається), як правило, у порядку підпорядкованості. За потреби прямий керівник може віддати (видати) наказ підлеглому, минаючи його безпосереднього керівника, про що він повідомляє безпосередньому керівнику підлеглого або підлеглий сам доповідає про отримання нового наказу своєму безпосередньому керівнику (ч. 4 ст. 4 Дисциплінарного статуту).

Таким чином, аналіз статті 4 Дисциплінарного статуту дозволяє дійти висновку, що наказ необов`язково має бути виданий у письмовій формі, - також допускається форма його видання усно з використанням технічних засобів зв`язку.

В ході проведення службового розслідування встановлено, що 24.02.2022 року відбулося вторгнення військових РФ на територію України та розпочалася повномасштабна збройна агресія РФ проти України. Наказом ГУНП в Херсонській області від 24.02.2022 № 87 «Про введення Плану евакуації (передислокації) підрозділів ГУНП в Херсонській області в безпечний район» було оголошено евакуацію особового складу, документів та майна у визначене безпечне місце. У відповідності до інформації з групи «Інформування керівників ГУНП» у месенджері «Telegram», яка використовувалася для здійснення інформування керівників органів та підрозділів ГУНП в Херсонській області (на той час у вказаній групі перебувало 192 керівника різних рівнів) з питань службової діяльності, встановлено, що об 11.28 год. 24.02.2022 начальником УОАЗОР ГУНП полковником поліції ОСОБА_8 в зазначену групу надіслано інформацію щодо отримання від начальника ГУНП полковника поліції ОСОБА_4 та подальшу дублювання наказу про евакуацію особового складу в бік м. Миколаєва, а саме: «Все 100% эвакуация л/с!! В сторону Николаева». На запитання деяких керівників щодо евакуації, об 11.42 год. того ж дня полковником поліції ОСОБА_9 додатково здійснено наголошення на виконанні зазначеного наказу трьома знаками оклику «!!!». Надалі, о 17.40 год. полковник поліції ОСОБА_9 в указану групу надіслано повідомлення «УВАГА ВСІМ! Орієнтовно о 19.00 год., якщо не зміниться ситуація, або пропаде зв`язок забезпечити евакуацію о/с у бік м. Миколаєва». О 19 годині 57 хвилин підполковником поліції ОСОБА_10 в групу надіслано повідомлення «Николаев говорит нашим сотрудникам эвакуация и выдвигаться на Вознесенск», на вказане повідомлення полковник поліції ОСОБА_4 надав команду «Так. Давайте з ними» (скриншот з групи «Інформування керівників ГУНП»). В подальшому, 24.02.2022 заступником начальника ГУНП полковником поліції ОСОБА_11 у месенджері запропоновано працівникам повернутися до ГУНП для несення служби. 25.02.202, приблизно в обідній час, полковником поліції ОСОБА_11 за допомогою месенджера надано команду особовому складу, який не евакуювався у безпечне місце, виїхати в бік м. Миколаєва. У відповідності до положень ч. 1, 3 та 4 ст. 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, наказ є формою реалізації службових повноважень керівника та може віддаватися усно чи видаватися письмово, у тому числі з використанням технічних засобів зв`язку. Наказ віддається (видається), як правило, у порядку підпорядкованості. Також, згідно положень ч. 1, 2 ст. 5 вищезазначеного Статуту, поліцейський отримує наказ від керівника в порядку підпорядкованості та зобов`язаний неухильно та у визначений строк точно його виконувати. Забороняється обговорення наказу чи його критика. За відсутності можливості виконати наказ поліцейський зобов`язаний негайно повідомити про це безпосередньому керівнику з обґрунтуванням причин невиконання і повідомленням про вжиття заходів до подолання перешкод у виконанні наказу. За інформацією УКЗ ГУНП, станом на 24.02.2022 загальна фактична чисельність атестованого особового складу Головного управління складає 2117 працівників. Також, аналізуючи інформацію УКЗ ГУНП щодо чисельності атестованих працівників ГУНП в Херсонській області, які з початку широкомасштабної збройної агресії РФ та тимчасової окупації територій Херсонської області прибули на підконтрольну територію Збройних сил України для несення служби до підрозділів поліції інших регіонів, встановлено, що станом на 18.04.2022 налічується 781 працівник, станом на 09.05.2022-1467. Тобто, протягом 22 днів (з 18.04.-09.05.2022) на підконтрольну територію прибуло 686 атестованих працівників ГУНП в Херсонській області. З метою виконання пункту 6 розділу IV рішення наради керівництва Національної поліції від 22.04.2022 (протокол наради НПУ №9), службової телеграми ГУНП від 03.05.2022 №529/01/2-2022, керівники підрозділів (служб) та територіальних (відокремлених) підрозділів поліції ГУНП в Херсонській області доповіли керівництву ГУНП про факти відсутності без поважних причин на службі підлеглих працівників та станом на 07.05.2022 їх кількість становить 453 особи. На виконання п.8. розділу І Порядку та умов виплат грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС України із специфічними умовами навчання, затвердженого наказом МВС України від 06.04.2016 №260 працівникам поліції, які відсутні на службі без поважних причин, припинено виплату грошового забезпечення з 10.05.2022 (наказ ГУНП від 10.05.2022 №185). Опитані під час службового розслідування керівники підрозділів (служб) та територіальних (відокремлених) підрозділів поліції ГУНП в Херсонській області, підлеглі яких відсутні на службі без поважних причин, зазначили , що наказ начальника ГУНП щодо здійснення евакуації в безпечний район (м. Миколаїв чи інші визначені райони) доводили своєму підлеглому особовому складу у телефонному режимі або за допомогою месенджерів.

При цьому суд звертає увагу, що позивач в адміністративному позові вказав: «керівництвом ГУНП з першого дня окупації Херсонської області на територію Миколаївської області не вжито жодних заходів щодо евакуації підпорядкованого особового складу та членів їх сімей. Згідно інформації з офіційних джерел, з моменту окупації до теперішнього часу з території Херсонської області органами влади «зелені коридори для евакуації на підконтрольну Україні територію жодного разу не організовувались» (т.1,а.с. 2-3).

Тобто, з огляду на зміст таких тверджень позивачу було відомо про евакуацію до міста Миколаєва з метою подальшого проходження служби та усі його аргументи спираються на твердження, що спосіб повідомлення був зроблений неналежним чином та відповідачем не було вжито заходів щодо організації евакуації позивача за його зверненням.

Суд такі покликання оцінює критично, адже за наявності бажання дізнатися про можливі шляхи евакуації та відповідні заходи позивач мав можливість це зробити, уточнити алгоритм дій та шляхи, якими можливо було дістатися до м.Миколаєва. Протилежне ним не спростовано.

За інформацією Херсонської обласної військової адміністрації, станом на 30.05.2022 року, за даними операторів мобільного зв`язку тимчасово окуповану територію Херсонської області покинуло 178 224 жителів Херсонської області (т. 1, а.с. 142).

Отже посилання позивача, щодо неможливості виїзду з тимчасово окупованої території Херсонської області спростовуються статистичними даними, відповідно до яких приблизно 50% населення Херсонської області залишило окуповані території РФ та виїхало на підконтрольну територію України.

Відповідно до довідки Управління кадрового забезпечення ГУНП в Херсонській області від 31.05.2022 року (т.1, а.с.111):

- станом на 24.02.2022 року штатна чисельність поліцейських складала 2419 одиниць, некомплект складав 302 посади, фактична чисельність поліцейських склала 2117працівників;

- станом на 18.04.2022 року з тимчасово окупованої території України, зокрема, м.Херсона та Херсонської області на підконтрольну Україні територію всього евакуювався (передислокувався) 781 поліцейський;

- станом на 09.05.2022 року з тимчасово окупованої території України, зокрема, м.Херсона та Херсонської області на підконтрольну Україні територію всього евакуювались (передислокувались) 1467 поліцейських;

- станом на 31.05.2022 року з тимчасово окупованої території України, зокрема, м.Херсона та Херсонської області на підконтрольну Україні територію всього евакуювались (передислокувались) 1525 поліцейських.

Вищевказані дані спростовують твердження позивача, щодо неможливості виїзду з тимчасово окупованої території Херсонської області в березні-травні 2022 року

З урахуванням вищевказаного, суд доходить висновку, що позивач повинен був знати про основні евакуаційні заходи та вжити відповідних заходів відповідно до своїх обов`язків як поліцейського.

Також судом приймається до уваги надана відповідачем інформаційна довідка від 21.09.2022 року відповідно до якої до 37 поліцейських, які прибули до місця дислокації ГУНП в Херсонській області м.Миколаєва та пройшли відповідну перевірку, начальником ГУНП в Херсонській області застосовано інший вид стягнення ніж звільнення, попереджено про дотримання службової дисципліни. 37 наказів про застосування дисциплінарного стягнення та наказів про звільнення у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України після проходження колишніми поліцейськими перевірок скасовано. Працівників поновлено на службі в поліції та визначені місця несення служби на підконтрольній Україні території (т.1, а.с.150).

Позивач не скористався цією можливістю.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Дисциплінарного статуту, поліцейський отримує наказ від керівника в порядку підпорядкованості та зобов`язаний неухильно та у визначений строк точно його виконувати. Забороняється обговорення наказу чи його критика.

У позовній заяві позивач зазначає, що наказ ГУНП в Херсонскій області «Про введення Плану евакуації (передислокації) підрозділів ГУНП в Херсонській області в безпечний район» №87 від 24.02.2022 року надійшов на месенджер Ватсап 28.03.2022 року.

Отже ОСОБА_1 був достеменно обізнаний про необхідність евакуації з тимчасово непідконтрольної території України, однак не зробив цього, порушивши Присягу поліцейського та вимоги Дисциплінарного статуту.

Суд звертає увагу, що поліцейський не має повноважень самостійного, вільного визначення ним місця несення служби, зміну підрозділу, самостійного усунення від виконання обов`язків за основним місцем несення служби без відповідного наказу прямого керівника.

Позивач, починаючи з 24.02.2022 року та до травня 2022 року перебував на території Херсонської області та про жодні спроби прибути до місця дислокації підрозділу у місті Миколаїв керівництву не повідомляв, надіславши лише на електронну адресу ГУНП в Херсонській області рапорт від 13.05.2022 року, в якому просив посприяти у організації гуманітарного (зеленого) коридору для негайного виїзду на підконтрольну Україну (т.1, а.с.12), виокремивши себе особисто та свою сім`ю як осіб, які потребують індивідуального підходу при вирішенні цього питання.

З цих мотивів суд дійшов висновку щодо недоведеності позивачем факту існування поважних причин, які зумовили об`єктивну неможливість виїзду на підконтрольну Україні територію та відсутність на службі.

Суд дійшов висновку, що позивач в порушення Присяги поліцейського, не надав інформацію щодо прибуття до найближчого органу поліції та постановки на облік, зокрема не прибув до місця дислокації ГУНП в Херсонській області у м.Миколаєві, а отже самоусунувся від виконання основних та додаткових завдань, покладених на органи поліції в умовах правового режиму воєнного стану, оголошеного на всій території України, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Суд погоджується з твердженнями відповідача, що такі дії позивача дискредитують звання поліцейського, негативно впливають на оцінку діяльності поліцейських та підривають авторитет Національної поліції України.

При цьому, наведені позивачем доводи з приводу неможливості евакуюватися, у зв`язку з відсутністю «зелених коридорів» не можуть бути розцінені як поважні причини відсутності на службі в період дії воєнного стану, оскільки служба в поліції вимагає наявність у її працівників додаткових психологічних якостей, таких як: відчуття відповідальності, здатність логічно мислити і дотримуватися спокою в складних ситуаціях, здатність приймати рішення у складних ситуаціях, виконувати накази.

Суд зазначає, що ОСОБА_1 був поліцейським, який виконував обов`язки щодо захисту загальнодержавних інтересів, у тому числі, й під час воєнного стану, склав Присягу поліцейського та є державним службовцем, який несе службу особливого характеру.

Суд вважає, що держава може встановлювати для поліцейських особливий порядок проходження служби, який відрізняється від виконання обов`язків працівником за трудовим законодавством, і такий порядок може обмежувати права осіб, які проходять службу у поліції по відношенню до прав працівників, які виконують роботу за трудовим законодавством, у тому числі й шляхом зобов`язання евакуюватися з окупованої території з метою подальшого виконання службових обов`язків, а подальше перебування на окупованій території було несумісним із проходженням служби у Національній поліції України.

Суд зазначає, що з березня 2022року територію м.Херсона та Херсонської області було тимчасового окуповано військами рф; 11.11.2022 місто Херсон та правобережна частина Херсонської області були деокуповані.

Доводи позивача, щодо того, що з 27.05.2022 року по 12.07.2022 року позивач знаходився у полоні військових російської федерації підставою для скасування оскаржуваних наказів слугувати неспроможні, оскільки позивач як не прибув до м.Миколаєва у період часу з 24.02.2022 року по 26.05.2022 року так і не зробив цього після звільнення з полону, у судовому засіданні представник позивача на запитання суду відповіла, що наразі ОСОБА_1 перебуває у м.Херсоні.

Наведені представником позивача доводи щодо порушення процедури проведення службового розслідування суд відхиляє як необгрунтовані та як такі, що спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, та не можуть вплинути на висновок щодо порушення Присяги поліцейського та вимог Дисциплінарного статуту позивачем.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що дії відповідача щодо проведення службового розслідування відносно позивача, вчинені з дотриманням Дисциплінарного статуту та Порядку №893, вина позивача у порушенні службової дисципліни доведена належними та допустимими доказами, сформований в результаті цих дій висновок про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності є обґрунтованим, а застосоване до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції є співмірним із вчиненим проступком.

Згідно з п.23 ч.1 ст.4 КАС України похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Оскільки позовні вимоги про поновлення на роботі та стягнення з ГУНП в Херсонській області середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідними від вимог про визнання протиправними та скасування наказів, які судом визнані необґрунтованими та безпідставними, вони також не підлягають задоволенню.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частиною 1 статті 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

У відповідності до вимог ст. 139 КАС України судові витрати розподілу не підлягають, оскільки вони сторонами не понесені.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції в Херсонській області (код ЄДРПОУ 40108735; адреса: вул.Лютеранська, буд.4, м.Херсон, 73000) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу- відмовити повністю.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст. ст. 293,295 КАС України, до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Повний текст рішення складено та підписано 25 березня 2024 року.

Суддя М.М. Аракелян

.