Рішення

від 25.03.2024 по справі 420/10539/22

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/10539/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Аракелян М.М.

розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративною позовною заявою ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса проживання: АДРЕСА_1 ; адреса для листування: АДРЕСА_2 ) до Окнянської селищної ради Окнянського району Одеської області (код ЄДРПОУ 04379924; адреса: вул. Першотравнева, буд.31, смт. Окни, Окнянський район, Одеська область, 67900) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

01 серпня 2022 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла адміністративна позовна заява ОСОБА_1 до Окнянської селищної ради Окнянського району Одеської області, в якій позивач просить суд:

визнати протиправними дії Окнянської селищної ради Окнянського району Одеської області при розгляді клопотання ОСОБА_1 від 27.09.2021 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2 га у власність для ведення особистого селянського господарства у відповідності із пунктом "б" частини 1 статті 121 ЗК України;

зобов`язати Окнянську селищну раду Окнянського району Одеської області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 27.09.2021 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки площею 2 га у власність для ведення особистого селянського господарства, із земель комунальної власності сільськогосподарського призначення, придатної ведення особистого селянського господарства та вирощування сільськогосподарської продукції, на території Окнянської селищної ради, Окнянського району, Одеської області за межами населеного пункту с.Антонівка Окнянського району Одеської області уі відповідності із пунктом "б" частини 1 статті 121 ЗК України, за рахунок несформованої земельної ділянки Окнянської селищної ради Окнянського району Одеської області, позначеної на Публічної кадастровій карті: «Район: Красноокнянський, КОАТУУ; 5123183700, Зона: 01, Квартал 002. Область; Одеська КОАТУУ: 5123100000», орієнтовна площа 06 га., яка має межу з земельними ділянками кадастровий номер 5123183700:01:002:0529;

стягнути на свою користь за рахунок бюджетних асигнувань Окнянської селищної ради Окнянського району Одеської області судові витрати за надання правничої допомоги в сумі 3000 грн.;

поновити строк подачі адміністративного позову, який пропущено з поважних причин.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа розподілена на суддю Аракелян М.М.

Ухвалою суду від 08.08.2022 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін згідно ст. 262 КАС України.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 27 вересня 2021 року позивач подав до відповідача клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2 га у власність для ведення особистого селянського господарства, із земель комунальної власності сільськогосподарського призначення, придатної для ведення особистого селянського господарства та вирощування сільськогосподарської продукції на території Окнянської селищної ради. Однак, станом на 25.06.2022 року відповідач не надав позивачу рішення про результати розгляду клопотання у зв`язку із чим дружиною позивача подано запит на інформацію та отримано відповідь, що відповідно до заяв позивача від 25, 26, 27.09.2021 року було підготовлено проект рішення «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства у власність гр. ОСОБА_1 на території Окнянської селищної ради (за межами населеного пункту)». Вищезазначений проект було розглянуто 10.11.2021 року на засіданні постійної комісії селищної ради з питань аграрного комплексу і раціонального природокористування та додано витяг з протоколу. При цьому, в листі Окнянська селищна рада повідомила, що направила позивачу листа від 10.11.2021 року, якого останній не отримував. При розгляді його клопотання відповідач в порушення вимог чинного земельного законодавства України не розглянув його на пленарному засіданні Окнянської селищної ради, а відтак уповноваженим суб`єктом органу місцевого самоврядування рішення не приймалося.

Крім того, ОСОБА_1 стверджує, що у доданому до листа протоколі постійної комісії селищної ради з питань аграрного комплексу і раціонального природокористування від 11.10.2021 року зазначено про те, що йому надано дозвіл та у зв`язку із чим вирішено зняти питання з порядку денного та надати відповідь заявнику відповідно до статті 8 Закону України «Про звернення громадян». З огляду на це позивач вважає, що йому надано дозвіл, але відповідач не передав вказану у рішенні земельну ділянку безоплатно у власність, а крім того, позивач відмовився від неї.

Також позивач доводить, що поки він не отримав земельну ділянку у власність, така не вважається йому переданою. При цьому, як стверджує позивач, всі дії відповідних суб`єктів земельно-правової процедури є взаємопов`язаними, послідовними і спрямовані на досягнення результату у вигляді отримання земельної ділянки у власність, а позивач дотримується вказаної послідовності і знаходиться лише на другій стадії, тобто отримання дозволу.

З посиланням на практику Верховного Суду позивач стверджує, що відсутність належним чином оформленого рішення відповідача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність чи відмову у його наданні у формі рішення, свідчить про те, що уповноважений орган виконавчої влади не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен був ухвалити за законом. Наданий відповідачем лист не може сприйматися як належна відмова у наданні такого дозволу, оскільки питання вирішене не у встановленому законом порядку.

Відповідач з позовом не погодився та просив відмовити у його задоволенні, зазначаючи у відзиві на позовну заяву, що рішенням Окнянської селищної ради від 23.09.2021 року № 632/11-VIII позивачу була надана згода на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Окнянської селищної ради (за межами населених пунктів) за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером: 5123184200:01:002:0626.

Вказана земельна ділянка зазначалася позивачем у його заяві на отримання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, а також згідно рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2021 року по справі № 420/3913/21 Окнянську селищну раду було зобов`язано надати ОСОБА_1 згоду на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Окнянської селищної ради (за межами населених пунктів) за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером: 5123184200:01:002:0626. З огляду на це, відповідач доводить, що ОСОБА_1 скористався своїм правом безоплатної передачі у власність земельної ділянки за вказаним цільовим призначенням. На засіданні постійної комісії селищної ради з питань аграрного комплексу і раціонального природокористування розглядався проект рішення «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства у власність гр. ОСОБА_1 на території Окнянської селищної ради (за межами населеного пункту), однак рішенням постійної комісії дане питання було знято з порядку денного з пропозицією надати відповідь заявнику відповідно до статті 8 Закону України «Про звернення громадян», так як вже наявне не скасоване рішення від 23.09.2021 № 632/11-VIII по цьому ж питанню.

Також відповідач заперечує щодо стягнення на користь позивача витрат на правничу допомогу, оскільки по наданим відповідачу матеріалам такі нічим не підтверджуються, перелік послуг наданих адвокатом не відповідає дійсності та суперечить матеріалам справи, поданий позов не містить ґрунтовного аналізу норм матеріального та процесуального права, значною мірою (текстуально й по суті) не відтворює доводи, викладені позивачем у позові, а самі витрати на професійну правничу допомогу не відповідають принципу співрозмірності.

З урахуванням наведених доводів та аргументів, відповідач вважає, що заявлений адміністративний позов не підлягає задоволенню у зв`язку із необґрунтованістю та безпідставністю.

Інших процесуальних заяв по суті спору, які визначені статтею 159 КАС України від сторін до суду не надходило.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, які мають значення для вирішення спору, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що 27 вересня 2021 року ОСОБА_1 подав до Окнянської селищної ради Окнянського (Подільського) району Одеської області клопотання, в якому просив надати дозвіл на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки площею 2 га у власність для ведення особистого селянського господарства, із земель комунальної власності сільськогосподарського призначення, придатної для ведення особистого селянського господарства та вирощування сільськогосподарської продукції, на території Окнянської селищної ради, Окнянського району, Одеської області за межами населеного пункту с. Антонівка Окнянського району Одеської області у відповідності із пунктом «б» частини 1 статті 121 ЗК України, за рахунок несформованої земельної ділянки Окнянської селищної ради Окнянського району Одеської області, позначеної на Публічній кадастровій карті: «Район: Красноокнянський, КОАТУУ: 5123183700, Зона: 01. Квартал: 002, Область: Одеська КОАТУУ: 5123100000», орієнтовна площа 06 га., яка має межу з земельними ділянками кадастровий номер 5123183700:01:002:0537.

Заява обґрунтована тим, що за рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16.08.2021 року у справі №420/3913/21 йому вже надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо іншої земельної ділянки щодо її поділу (та об`єднання), проте після її огляду позивач зрозумів, що вона не придатна для ведення особистого селянського фермерського господарства, оскільки є пасовищем.

До вказаного клопотання долучено копію паспорту та ІПН; графічні матеріали, на яких зазначене бажане розташування та орієнтовний розмір несформованої земельної ділянки комунальної власності на території Окнянської селищної ради, Окнянського району, Одеської області.

При цьому, суд встановив, що 25 червня 2022 року ОСОБА_2 до Окнянської селищної ради Окнянського (Подільського) району Одеської області подано запит на інформацію, в якому заявник зазначала, що 25, 26 та 27.09.2021 року вона та ОСОБА_1 подали клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки площею 2 га у власність для ведення особистого селянського господарства, із земель комунальної власності сільськогосподарського призначення, придатної для ведення особистого селянського господарства та вирощування сільськогосподарської продукції, на території Окнянської селищної ради, Окнянського району, Одеської області за межами населеного пункту с. Антонівка Окнянського району Одеської області у відповідності із пунктом «б» частини 1 статті 121 ЗК України, за рахунок несформованої земельної ділянки Окнянської селищної ради Окнянського району Одеської області, позначеної на Публічній кадастровій карті: «Район: Красноокнянський, КОАТУУ: 5123183700, Зона: 01, Квартал: 002, Область: Одеська КОАТУУ: 5123100000», орієнтовна площа 06 га., яка має межу з земельними ділянками кадастровий номер 5123183700:01:002:0529;

за рахунок несформованої земельної ділянки Окнянської селищної ради Окнянського району Одеської області, позначеної на Публічній кадастровій карті: «Район: Красноокнянський, КОАТУУ: 5123100000», орієнтовна площа 06 га., яка має межу з земельними ділянками кадастровий номер 5123183700:01:002:0537;

за рахунок несформованої земельної ділянки Окнянської селищної ради Окнянського району Одеської області, позначеної на Публічній кадастровій карті: «Район: Красноокнянський, КОАТУУ: 5123100000», орієнтовна площа 06 га., яка має межу з земельними ділянками кадастровий номер 5123183700:01:002:0324.

До цього часу не надано відповіді по цим клопотанням, та не повідомлено про результати їх розгляду. В зв`язку з цим, заявник просила надати рішення Окнянської селищної ради по результатам розгляду кожного клопотання, які вказані вище.

30 червня 2022 року Окнянська селищна рада Подільського району Одеської області листом № 02-15/1474 надала відповідь ОСОБА_3 , в якій вказувалося, що відповідно до заяви заявника та ОСОБА_1 станом на 25, 26, 27.09.2021 було підготовлено проекти рішень «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства у власність гр. ОСОБА_2 на території Окнянської селищної ради (за межами населеного пункту») та «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства у власність гр. ОСОБА_1 на території Окнянської селищної ради (за межами населеного пункту)». Вище зазначені проекти рішень були розглянуті 10.11.2021 року на засіданні постійної комісії селищної ради з питань аграрного комплексу і раціонального природокористування.

По висновкам та рекомендаціям постійної комісії були підготовлені та відправлені листи від 10.11.2021 №02-15/2698, № 02-15/2699.

Згідно витягу з протоколу засідання постійної комісії з питань аграрного комплексу і раціонального природокористування Окнянської селищної ради Подільського району Одеської області від 10 листопада 2021 року встановлено, що в пункті 61 зазначено, що ОСОБА_4 під час розгляду клопотання позивача доповів, що відповідно до діючого рішення Окнянської селищної ради № 632/11-VIII від 23.09.2021 року «Про надання згоди на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 на території Окнянської селищної ради (за межами населених пунктів), ОСОБА_1 вже надано відповідний дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства на території Окнянської селищної ради.

ВИРІШИЛИ: зняти питання з порядку денного, підготувати та надати відповідь заявнику відповідно до ст. 8 Закону України «Про звернення громадян».

Не погоджуючись із діями відповідача щодо розгляду клопотання від 27.09.2021 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, вважаючи їх протиправними, позивач звернувся до суду із даним позовом, вважає, що відповідач протиправно не розглянув по суті його клопотання та не прийняв за ним рішення по суті питання у встановленому законодавством порядку.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.14 Конституції України, право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Суб`єктивне право на земельну ділянку виникає і реалізується на підставах і в порядку, визначених Конституцією України, Земельним Кодексом України (далі - ЗК України) та іншими законами України, що регулюють земельні відносини.

Частиною 1 ст. 3 Земельного кодексу України визначено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно із ч.ч.1-3 ст. 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Так, повноваження відповідних органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або користування та порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування встановлені ст. ст.118, 122, 123 Земельного кодексу України, ст.ст. 26, 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Відповідно до ч.6 ст.118 Земельного кодексу України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри.

До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно з положеннями ч.7 зазначеної статті, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою для відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

За правилами ст.26, 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради, серед інших, вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Рішення місцевої ради приймаються у формі відповідних рішень, прийнятих на сесії місцевої ради та рішень виконавчого комітету.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зокрема: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. При цьому, чинним законодавством передбачено, що рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою або відмову у наданні такого дозволу орган місцевого самоврядування приймає виключно на пленарних засіданнях відповідної ради.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 оскаржує фактично дії щодо оформлення протоколу засідання постійної комісії з питань аграрного комплексу і раціонального природокористування Окнянської селищної ради Подільського району Одеської області від 10 листопада 2021 року, вважає, що його клопотання від 27.09.2021 року не було розглянуто належним суб`єктом та у належний спосіб.

Суд констатує, що у даному випадку рішення по поданому позивачем клопотанню прийнято не уповноваженим суб`єктом, оскільки постійна комісія з питань аграрного комплексу і раціонального природокористування Окнянської селищної ради Подільського району Одеської області не є суб`єктом, який з урахуванням нормативного регулювання має повноваження приймати рішення по розгляду клопотань про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

Також суд зазначає, що із змісту оскаржуваного протоколу вбачається, що комісією вирішено зняти питання з порядку денного, підготувати та надати відповідь заявнику відповідно до ст. 8 Закону України «Про звернення громадян». Однак, відповідно до вимог земельного законодавства України, у разі відсутності правових підстав для надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо земельної ділянки, яку позивач обрав у відповідному клопотанні, уповноважений суб`єкт мав би надати мотивовану відмову. Натомість у даному випадку відповідачем прийнято рішення, яке не передбачено ч. 7 ст. 118 ЗК України, оскільки за змістом вказаної норми права, орган місцевого самоврядування мав би прийняти або рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою або надати відмову щодо визначеної позивачем земельної ділянки, яка відрізнялася від тієї, щодо якої, за твердження відповідача вже було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою.

Вказаним у заяві від 27.09.2021 року підставам та обставинам не було надано належної оцінки відповідачем у спосіб, встановлений законодавством, - шляхом прийняття рішення на пленарному засіданні Ради.

Наданий Окнянською селищною радою Окнянського району Одеської області на адресу позивача Витяг з протоколу від 10.11.2021 р. засідання постійної комiсiї селищної ради з питань аграрного комплексу і раціонального природокористування не може вважатись належною відмовою у наданні такого дозволу, оскільки питання не було вирішене у законодавчо встановленому порядку.

З огляду на вищевикладене, суд приходить висновку, що у даному випадку відповідачем допущено порушення процедури розгляду клопотання позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою та всупереч вимогам земельного законодавства України прийнято рішення не уповноваженим суб`єктом, а зміст прийнятого рішення вказує, що воно не відповідає ч. 7 ст. 118 ЗК України.

На підставі вищевикладеного, суд з урахуванням ч. 2 ст. 9 КАС України вважає наявними підстави для виходу за межі позовних вимог, вбачаючи, що позивач клопоче про захист його порушеного права саме внаслідок прийняття відповідачем протоколу як форми волевиявлення владного рішення суб`єкта владних повноважень, яке слід визнати протиправним та скасувати.

При цьому, як встановлено судом з відомостей автоматизованої системи діловодства Одеського окружного адміністративного суду, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16.08.2021 року (справа № 420/3913/21) зобов`язано Окнянську селищну раду Окнянського району Одеської області надати ОСОБА_1 дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо відвелення земельної ділянки шляхом поділу та об`єднання земельної ділянки орієнтовною 2 га. у власність для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності на території Окнянської селищної ради, Окнянського району, Одеської області за межами населених пунктів у відповідності із пунктом б частини 1 статті 121 ЗК України, за рахунок вільних сформованих земельних ділянок, комунальної власності Окнянської селищної ради, Окнянського району Одеської області, кадастрові номери: 5123184200:01:002:0626 - 9 га., або 5123184200:01:002:0625 - 18 гa., a6o 5123184200:01:002:0622 - 18 га, або 5123185700:01:003:0189 - 33.5045 га., зa межами населеного пункту Топали.

При цьому, суд наголошує, що процесуальним законодавством фактично встановлено презумпцію винуватості суб`єкта владних повноважень, яка покладає на нього обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод та інтересів.

Надаючи оцінку вищевказаному доводу суб`єкта владних повноважень суд додатково звертає увагу, що земельне законодавство України чітко визначає послідовність дій учасників земельних правовідносин з приводу безкоштовного отримання у власність земельної ділянки та суб`єкт владних повноважень при розгляді відповідних питань повинен враховувати, що його дії, рішення чи бездіяльність повинні відповідати вимогам ч. 2 ст. 19 Конституції України.

Таким чином, за викладених обставин в своїй сукупності, суд приходить висновку про наявність правових підстав для визнання протиправним та скасування п. 61 протоколу засідання постійної комісії з питань аграрного комплексу і раціонального природокористування Окнянської селищної ради Подільського району Одеської області від 10 листопада 2021 року.

Що ж стосується позовних вимог про зобов`язання Окнянської селищної ради Окнянського району Одеської області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 27.09.2021 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки площею 2 га у власність для ведення особистого селянського господарства, суд зазначає наступне.

Суд враховує, що відповідно до статті 2 КАС України метою адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Ця мета перекликається зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Відповідно до неї кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Засіб юридичного захисту, якого вимагає стаття 13, має бути «ефективним» як з практичної, так і з правової точки зору, тобто таким, що запобігає стверджуваному порушенню чи його повторенню в подальшому, або забезпечує адекватне відшкодування за те чи інше порушення, яке вже відбулося. Навіть якщо якийсь окремий засіб юридичного захисту сам по собі не задовольняє вимоги статті 13, задоволення її вимог може забезпечуватися за допомогою сукупності засобів юридичного захисту, передбачених національним законодавством (пункт 64 рішення Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» від 15.10.2009 (заява № 40450/04).

Засіб юридичного захисту має бути «ефективним» в теорії права та на практиці, зокрема, в тому сенсі, що можливість його використання не може бути невиправдано ускладнена діями або бездіяльністю органів влади держави-відповідача (пункт 95 рішення ЄСПЛ у справі «Аксой проти Туреччини» від 18.12.1996 (заява № 21987/93).

При оцінці ефективності необхідно враховувати не тільки формальні засоби правового захисту, а й загальний правовий і політичний контекст, в якому вони діють, й особисті обставини заявника (пункт 101 рішення ЄСПЛ у справі «Джорджевич проти Хорватії» від 24.07.2012 (заява № 41526/10); пункти 36-40 рішення ЄСПЛ у справі «Ван Остервійк проти Бельгії» від 06.11.1980 (заява № 7654/76). Отже, ефективність засобу захисту оцінюється не абстрактно, а з урахуванням обставин конкретної справи та ситуації, в якій опинився позивач після порушення.

Як зазначається у рішенні Конституційного Суду України від 29.08.2012 № 16-рп/2012, Конституція України гарантує здійснення судочинства судами на засадах, визначених у частині третій статті 129 Конституції, які забезпечують неупередженість здійснення правосуддя судом, законність та об`єктивність винесеного рішення тощо. Ці засади, є конституційними гарантіями права кожного на судовий захист, зокрема, шляхом забезпечення перевірки судових рішень в апеляційному та касаційному порядках, крім випадків, встановлених законом (рішення Конституційного Суду України від 02.11.2011 № 13-рп/2011).

Крім того, Конституційний Суд України у рішенні від 30.01.2003 № 3-рп/2003 підкреслив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Відповідно до частини першої статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. При цьому за своєю суттю правосуддя визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 № 3-рп/2003).

Отже, рішення суду, у випадку задоволення позову, має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду. Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

З урахуванням характеру спірних правовідносин, висновків суду при розгляді справи, суд обираючи ефективний спосіб захисту порушеного права позивача вважає за необхідне зобов`язати Окнянську селищну раду Подільського району Одеської області повторно розглянути подане позивачем клопотання, з урахуванням окреслених у даному судовому рішенні висновків та правової оцінки суду.

Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, за наявного правового регулювання та встановлених обставин суд робить висновок, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Враховуючи те, що позовні вимоги задоволені, суд на підставі статті 139 КАС України вважає за необхідне стягнути на користь позивача судовий збір у розмірі 992,40 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. ч. 1-2 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до ч. ч. 3-4 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. ч. 5-7 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Згідно з ч. 2 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

На підтвердження обґрунтованості понесених витрат на професійну правничу допомогу у сумі 4000 грн. позивач надав до суду лише договір про подання професійної правничої допомоги від 10.02.2021 року, Додаток 1 до Договору про надання правової допомоги від 10.02.2021 року, акт виконаних робіт від 10.07.2022 року.

Згідно акту виконаних робіт від 10.07.2022 року відображено наступне: надання заявнику роз`яснення та консультації по рішенню Одеського окружного адміністративного суду, підготовка клопотання від 25.01.2021 року (1 година 500 грн.); підготував запит до Окнянської СР від 25.06.2022 року (30 хвилини 300 грн.); зібрання доказів, підготовка позову до Одеського ОАС (2 години 1500 грн.); підготовка заяви про поновлення строку для подачі позову (30 хвилин 200 грн.); додаткова консультація замовника, складання акту виконаних робіт, заяви про відшкодування судових витрат, надання роз`яснення стосовно подальших дій, в подальшому підготовка та подання відповіді на відзив (1 година 500 грн.)

Згідно з ч. 7 ст. 134 КАСУ обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

На виконання вищезазначеної норми відповідачем заявлено клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, зважаючи на їх перебільшення та непропорційність.

Разом з тим, розмір понесених витрат на правничу допомогу входить до предмету доказування по справі. При цьому суд враховує, що позовні заяви цієї категорії фактично є шаблонними та не потребують значного часу та витрат на їх складання, рівно як і за розглядуваних обставин не потребувало значного часу вивчення судової практики в аналогічних спорах. Так, складання позовної заяви по схожих справах є порівняно типовою роботою, яка не розпочинається спочатку при підготовці наступного позову, а робота із практикою в подальших роботах повторює первісні судові практики. Тобто обсяги роботи при складанні однотипних позовних заяв за аналогічних спірних правовідносин не потребують докладання однакових зусиль та часу у порівнянні із опрацюванням іншої категорії спорів.

Також консультативні послуги не підлягають відшкодуванню, оскільки, на думку суду, не є неминучими та не пов`язані з правничою допомогою адвоката в межах судового розгляду даної справи, так як могли мати місце окремо від судового провадження та не обов`язково передувати останньому. Більш того, матеріали справи не містять відповіді на відзив, вартість складання якої згідно акту виконаних робіт станом на 10.07.2022 року включена до спірних витрат.

При викладених обставинах, дослідивши матеріали даної справи, суд вважає заявлений представником позивача розмір витрат на правову допомогу неспівмірним зі складністю справи; часом, витраченим адвокатом; обсягом наданих послуг, ціною позову (позов немайнового характеру) і значенням справи для сторони, та, з урахуванням задоволення позову, вважає достатнім і співмірним розмір витрат правничої допомоги в сумі 1500 грн.

При цьому суд враховує, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої прийняте рішення, витрачених коштів, але і в певному сенсі спонукання суб`єкта владних повноважень утримуватися від подачі безпідставних заяв, скарг і своєчасно вчиняти дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів фізичних і юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, про що зазначив Верховний Суд у постанові від 05.09.2019 по справі № 826/841/17.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу підлягають частковому задоволенню з вищезазначених підстав на суму 1500грн.

Керуючись ст. ст. 9, 139, 241-246, 250, 255, 260, 262, 295, 297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса проживання: АДРЕСА_1 ; адреса для листування: АДРЕСА_2 ) до Окнянської селищної ради Окнянського району Одеської області (код ЄДРПОУ 04379924; адреса: вул. Першотравнева, буд.31, смт. Окни, Окнянський район, Одеська область, 67900) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати пункт 61 протоколу засідання постійної комісії з питань аграрного комплексу і раціонального природокористування Окнянської селищної ради Подільського району Одеської області від 10 листопада 2021 року.

Зобов`язати Окнянську селищну раду Подільського району Одеської області (код ЄДРПОУ 04379924; адреса: вул. Першотравнева, буд.31, смт. Окни, Окнянський район, Одеська область, 67900) повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 27.09.2021 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки площею 2 га у власність для ведення особистого селянського господарства, із земель комунальної власності сільськогосподарського призначення, придатної для ведення особистого селянського господарства та вирощування сільськогосподарської продукції, на території Окнянської селищної ради, Окнянського району, Одеської області за межами населеного пункту с. Антонівка Окнянського району Одеської області уі відповідності із пунктом "б" частини 1 статті 121 ЗК України, за рахунок несформованої земельної ділянки Окнянської селищної ради Окнянського району Одеської області, позначеної на Публічної кадастровій карті: «Район: Красноокнянський, КОАТУУ; 5123183700, Зона: 01, Квартал 002. Область; Одеська КОАТУУ: 5123100000», орієнтовна площа 06 га., яка має межу з земельними ділянками кадастровий номер 5123183700:01:002:0529, з урахуванням висновків та правової оцінки суду.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Окнянської селищної ради Подільського району Одеської області (код ЄДРПОУ 04379924; адреса: вул. Першотравнева, буд.31, смт. Окни, Окнянський район, Одеська область, 67900) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса проживання: АДРЕСА_1 ; адреса для листування: АДРЕСА_2 ) сплачений судовий збір у розмірі 992,40 грн. (дев`ятсот дев`яносто дві гривні 40 копійок), витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1500(одна тисяча п`ятсот)грн. 00коп.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст. ст. 293,295 КАС України, до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Суддя М.М. Аракелян