Рішення

від 26.03.2024 по справі 420/2177/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/2177/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді, Бжассо Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Агропромсервіс» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03.01.2024 року № 163/15-32-04-06

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з додатковою відповідальністю «Агропромсервіс» до Головного управління ДПС в Одеській області, за результатом розгляду якого, позивач просить суд:

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 03.01.2024 року № 163/15-32-04-06.

В обґрунтування адміністративного позову позивач зазначає, що прийняте ГУ ДПС в Одеській області податкове повідомлення-рішення від 03.01.2024 року № 163/15-32-04-06 є протиправним, оскільки Товариство у період з 01.04.2022 року по 31.07.2023 року було платником єдиного податку третьої групи, яке використовувало особливості оподаткування єдиним податком за ставкою 2 відсотки та було звільнене від відповідальності за несвоєчасне виконання податкових зобов?язань.

Ухвалою суду від 23.01.2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

07.02.2024 року від представника відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, з огляду на який, ГУ ДПС в Одеській області вважає позов необґрунтованим та таким, що не належить до задоволення. Представник відповідача зазначає, що тимчасово, на період дії воєнного стану, починаючи з 27.05.2022, привалюють норми в частині звільнення від відповідальності за несвоєчасне виконання платником податків податкових обов`язків у випадках та за умов, передбачених п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ. Відповідальність платника за порушення вимог Податкового кодексу та інших нормативних документів в частині своєчасності сплати узгодженої суми грошового зобов`язання до бюджету передбачена п. 124.1 ст. 124 ПКУ. Інформація щодо наявності обставин, які звільняють від відповідальності або пом`якшують відповідальність за вчинення податкових правопорушень, відсутня.

Суд розглянув матеріали справи, всебічно і повно з`ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінив надані учасниками справи докази в їх сукупності та робить наступні висновки.

Суд встановив, що ГУ ДПС в Одеській області проведено камеральну перевірку ТДВ «Агропромсервіс» з питання порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов?язання податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

За результатом камеральної перевірки складно акт перевірки № 34441/15-32-04-06/05529159 від 041.12.2023.

За висновками вищезазначеного акту перевірки встановлено порушення термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов??язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки протягом строків, визначених п. 57.1 ПКУ та абз. Б пп. 266.10.1 п. 266.10 ст. 266 ПКУ.

На підставі висновків акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.01.2024 року № 163/15-32-04-06, яким, на підставі пункту 124.1 статті 124 ПК України, позивача зобов`язано сплатити штраф у розмірі 5% та 10%, що становить 73609,60 грн.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомлення рішенням, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Відповідно до підпункту 14.1.39. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі ПК України), грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п. 31.1 ст.31 ПК України, строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податковою обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений к порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов`язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

Відповідно до п. 38.1 ст. 38 ПК України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно з п. 54.1 ст.54 ПК України, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з п. 57.1 ст. 57 ПК України, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених Кодексом.

За порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності: фінансова; адміністративна; кримінальна. Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність, що встановлюється згідно з цим Кодексом, застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів). Фінансова відповідальність, що встановлюється згідно з іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, може застосовуватися у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені (статті 111 ПК України).

Отже, у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання, такий платник податків притягується до фінансової відповідальності у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

Згідно з п. 124.1 ст. 124 ПК України, у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього па підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Таким чином, є універсальним приписом, який підлягає застосуванню в будь-яких випадках прострочення сплати узгодженого податкового зобов`язання незалежно від того, з яких причин платником податків було здійснено несвоєчасну сплату. Після фактичного погашення боргу платник податку повинен сплатити суму штрафу в розмірі, який залежить від терміну прострочення.

Разом із тим, Законом України від 12.05.2022 №2260-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану», який набрав чинності 27.05.2022, внесено зміни до підпункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, установлено особливості для справляння податків і зборів, визначені цим пунктом.

Положеннями абзацу 21 підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України передбачені окремі особливості відповідальності платників єдиного податку третьої групи, які використовують ставку податку 2 %.

Так, згідно цієї правової норми платники єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування єдиним податком за ставкою 2 відсотки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання податкових обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня переходу таких платників на застосування особливостей оподаткування єдиним податком третьої групи за ставкою 2 відсотки, за умови виконання ними податкових обов`язків щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, сплати податків і зборів протягом 60 календарних днів з дня переходу на систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували до обрання особливостей оподаткування єдиним податком за ставкою 2 відсотки.

Як слідує із матеріалів справи, позивач ТДВ «Агропромсервіс» перебувало на спрощеній системі оподаткування з особливостями та було платником єдиного податку третьої групи зі ставкою податку 2% в період з 01.04.2022 року по 01.08.2023 року, що підтверджується копіями відповідних заяв позивача про перехід на спрощену. Дані обставини не заперечуються відповідачем.

При цьому, суд наголошує на тому, що згідно з положеннями абзацу 21 підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, для звільнення платника податку від відповідальності за несвоєчасну сплату податкових зобов?язань, такий обов`язок щодо сплати податку на нерухоме майно мав припадати на період після 24.02.2022 та до моменту переходу платника податку на застосування особливостей оподаткування єдиним податком третьої групи за ставкою 2 відсотки.

Я зазначає представник позивача та не заперечує відповідач, ТДВ «Агропромсервіс» перейшло на застосування особливостей оподаткування єдиним податком третьої групи за ставкою 2 відсотки з 01.04.2022 року.

Тобто, позивач звільнявся від відповідальності за несвоєчасну сплату узгоджених сум податкових зобов?язань у період з 24.02.2022 року та до 31.03.2022 року.

Разом з тим, згідно з розрахунком штрафних (фінансових) санкцій за порушення сплати (перерахування) грошового зобов?язання відповідно до статті 124 ПКУ ТДВ «Агропросервіс», граничними термінами сплати податкових зобов?язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є: 30.01.2023 року, 29.04.2022 року, 01.08.2022 року, 01.08.2022 року,31.10.2022 року, 29.04.2022 року, 31.10.2022 року, 31.10.2022 року, 30.01.2023 року, 01.08.2022 року, 31.07.2022 року, 02.05.2023 року, 02.05.2023 року, - тобто після 01.4.2022 року.

За таких обставин суд робить висновок, що ТДВ «Агропромсервіс» не дотрималося умов визначених в абз. 21 підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу «Перехідні положення» ПК України для звільнення від відповідальності за несвоєчасну сплату узгоджених сум податкових зобов?язань з податку на нерухоме майно.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Суд зазначає, що оскільки суд зробив висновок про відмову у задоволенні позову, судові витрати з відповідача на користь позивача на стягуються.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 94, 139, 243, 245, 246, 255, 257-262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову Товариства з додатковою відповідальністю «Агропромсервіс» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03.01.2024 року № 163/15-32-04-06.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Агропромсервіс» (вул. Генерала Цветаєва, буд. 3, м. Одеса, 65028; код ЄДРПОУ: 05529159).

Відповідач Головне управління ДПС в Одеській області (адреса: вул. Семінарська, буд. 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 43142370).

Повний текст рішення складений та підписаний судом 26 березня 2024 року.

Суддя Н.В. Бжассо