Ухвала

від 26.03.2024 по справі 480/2008/24

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, E-mail: inbox@adm.su.court.gov.ua

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви в частині позовних вимог

26 березня 2024 року Справа № 480/2008/24

Cуддя Сумського окружного адміністративного суду Павлічек В.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Сумській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

До Сумського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Територіальне управління Служби судової охорони у Сумській області в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність Територіального управління Служби судової охорони у Сумській області, щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення відповідно до пункту 2 статті 165 Закону України «Про судоустрій та судовий статус суддів» з лютого 2023 року по лютий 2024 року, яке повинно бути на рівні не нижчому ніж рівень місячного грошового забезпечення поліцейського;

- зобов`язати Територіальне управління Служби судової охорони у Сумській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення відповідно до пункту 2 статті 165 Закону України «Про судоустрій та судовий статус суддів» з лютого 2023 по лютий 2024 року, яке повинно бути на рівні не нижчому ніж рівень місячного грошового забезпечення поліцейського, з урахуванням виплачених сум;

- зобов`язати Територіальне управління Служби судової охорони у Сумській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію передбачену статтею 34 Закону України «Про оплату праці», у розмірах встановлених чинним законодавством з лютого 2023 за весь час заборгованості по дату її виплати.

- зобов`язати Територіальне управління Служби судової охорони у Сумській області при виплаті зазначено заборгованості провести індексацію.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 19.03.2024 року позовну заяву в частині позовних вимог щодо визнання протиправною бездіяльності Територіального управління Служби судової охорони у Сумській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення відповідно до пункту 2 статті 165 Закону України «Про судоустрій та судовий статус суддів» з лютого 2023 року по листопад 2023 року (включно), яке повинно бути на рівні не нижчому ніж рівень місячного грошового забезпечення поліцейського; зобов`язання Територіального управління Служби судової охорони у Сумській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення відповідно до пункту 2 статті 165 Закону України «Про судоустрій та судовий статус суддів» з лютого 2023 по по листопад 2023 року (включно) року, яке повинно бути на рівні не нижчому ніж рівень місячного грошового забезпечення поліцейського, з урахуванням виплачених сум, було залишено без руху, оскільки позивачем було пропущено тримісячний строк звернення до суду з даною позовною заявою. При цьому, заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даною позовною вимогою та доказів поважності причин пропуску такого строку позивачем суду надано не було.

В даній ухвалі судом було зазначено, що позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з позовними вимогами в частині щодо визнання протиправною бездіяльності Територіального управління Служби судової охорони у Сумській області, щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення відповідно до пункту 2 статті 165 Закону України «Про судоустрій та судовий статус суддів» з лютого 2023 року по листопад 2023 року (включно), яке повинно бути на рівні не нижчому ніж рівень місячного грошового забезпечення поліцейського; зобов`язання Територіального управління Служби судової охорони у Сумській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення відповідно до пункту 2 статті 165 Закону України «Про судоустрій та судовий статус суддів» з лютого 2023 по листопад 2023 року (включно) року, яке повинно бути на рівні не нижчому ніж рівень місячного грошового забезпечення поліцейського, з урахуванням виплачених сум, у якій зазначити поважні причини пропуску такого строку та докази поважності причин пропуску такого строку.

Разом з тим в зазначеній ухвалі позивачу було встановлено десятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків та роз`яснено, що у разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною та повернута позивачу протягом п`яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.

22.03.2024 року позивачем до суду через систему "Електронний суд" подано заяву про поновлення строку звернення до суду, в якій просить поновити строк звернення до адміністративного суду та відкрити провадження у даній справі. Заява обгрунтовується тим, що станом на дату подання позову в Україні триває військовий стан. Територія Сумської області знаходиться на сході України та межує з країною-терористом російською федерацією, знаходиться під постійними ворожими обстрілами, на території Сумської області щоденно по декілька годин через ракетні обстріли та атаки дронами оголошується повітряна тривога. Також через постійні ракетні обстріли території Сумської області за розпорядженням НЕК «Укренерго» часто відбуваються планові, екстрені та інші відключення світла. Всі ці обставини, на думку позивача, безпосередньо унеможливлювали та ускладнювали можливість вчинення ним процесуальних дій у визначений законом строк, вони виникли протягом строку який пропущено, об`єктивно незалежно від його волі і всі вони підтверджуються офіційними даними. Всі ці причини є об`єктивно непереборними і такими, що не залежать від волевиявлення позивача.

Дослідивши матеріали позовної заяви та доводи заяви про поновлення строку звернення до суду, оцінивши докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 118 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Частиною першою статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За приписами ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 №2352-IX) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Однак підпунктом 18 пункту 1 розділу І Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" від 01.07.2022 № 2352-IX (далі по тексту - Закон № 2352-IX), який набрав чинності 19.07.2022, назву та частини першу і другу статті 233 Кодексу законів про працю України викладено в такій редакції:

"Стаття 233. Строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів

Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)".

Отже, до 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Разом з тим відповідно до пункту першого глави XIX "Прикінцеві положення" КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2023 р. N 383 "Про внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 березня 2020 року № 338 і постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236" дію карантину через COVID-19 продовжено до 30 червня 2023 року.

При цьому постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Таким чином з 01 липня 2023 року строк звернення до суду із позовом про виплату заробітної плати регламентується статтею 233 КЗпП України і складає три місяці з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Згідно ч. 1 ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Суд зазначає, що поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.

Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.

Суд звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.

Обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення від 21 грудня 2010 року у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України").

Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді.

Дана позиція суду узгоджується з постановою Верховного Суду від 31 березня 2020 року по справі № 807/235/16 (адміністративне провадження № К/9901/49805/18).

Суд зазначає, що при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись.

Так, під поняттям дізнався необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Поняття повинен був дізнатися необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Обгрунтовуючи заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з позовними вимогами в частині щодо визнання протиправною бездіяльності Територіального управління Служби судової охорони у Сумській області, щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення відповідно до пункту 2 статті 165 Закону України «Про судоустрій та судовий статус суддів» з лютого 2023 року по листопад 2023 року (включно), яке повинно бути на рівні не нижчому ніж рівень місячного грошового забезпечення поліцейського; зобов`язання Територіального управління Служби судової охорони у Сумській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення відповідно до пункту 2 статті 165 Закону України «Про судоустрій та судовий статус суддів» з лютого 2023 по листопад 2023 року (включно) року, яке повинно бути на рівні не нижчому ніж рівень місячного грошового забезпечення поліцейського, з урахуванням виплачених сум, позивач посилається на запровадження воєнного стану Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року, який діє і на даний час, а також на те, що постійно лунають повітряні тривоги та через постійні ракетні обстріли території Сумської області часто відбуваються планові, екстрені та інші відключення світла.

Верховний Суд у постанові від 25.08.2022 у справі № 240/3771/21 вказав на те, що введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такою обставиною. Питання поновлення або наявності підстав для продовження відповідного процесуального строку вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у відповідній заяві.

Отже, саме по собі посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу заявника, що, в свою чергу, обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його продовження.

Посилання відповідача на відключення світла, довготривалі повітряні тривоги також не можуть бути основною та поважною причиною для поновлення строку звернення до суду, оскільки зазначені обставини щодо відключення світла та повітряних тривог не носили постійного, безперервного характеру у період з лютого 2023 року по листопад 2023 року (включно).

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в ухвалах від 27.03.2023 у справі № 160/4767/22 та від 14.04.2023 року по справі № 756/15807/21.

Суд наголошує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

При цьому, доводів, які б свідчили про наявність об`єктивно непереборних обставин, пов`язаних з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення дій щодо звернення до суду з позовною заявою в частині позовних вимог за захистом порушеного права, протягом установленого законом строку, позивачем суду не наведено.

Таким чином суд зазначає, що доводи викладені позивачем у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду з позовною заявою в частині позовних вимог, є безпідставними. В даному випадку позивачем було пропущено тримісячний строк звернення до суду з вище зазначеними позовними вимогами, при цьому належних доказів поважності причин пропуску такого строку суду не надано.

За вказаних обставин, суд не знайшов підстав для задоволення заяви позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даною позовною заявою в частині позовних вимог.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Згідно із п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Оскільки позивач звернувся до суду після закінчення встановленого законом строку та протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху не подав до суду належних доказів поважності пропуску строку звернення до суду з позовною заявою в частині позовних вимог щодо визнання протиправною бездіяльності Територіального управління Служби судової охорони у Сумській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення відповідно до пункту 2 статті 165 Закону України «Про судоустрій та судовий статус суддів» з лютого 2023 року по листопад 2023 року (включно), яке повинно бути на рівні не нижчому ніж рівень місячного грошового забезпечення поліцейського; зобов`язання Територіального управління Служби судової охорони у Сумській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення відповідно до пункту 2 статті 165 Закону України «Про судоустрій та судовий статус суддів» з лютого 2023 по листопад 2023 року (включно) року, яке повинно бути на рівні не нижчому ніж рівень місячного грошового забезпечення поліцейського, з урахуванням виплачених сум, суд визнає неповажними вказані в заяві про поновлення строку звернення до суду підстави для поновлення такого строку звернення до адміністративного суду та вважає за необхідне повернути позовну заяву позивачу в частині вище зазначених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 169, 248, 256, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви позивача про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою в частині позовних вимог - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Сумській області в частині позовних вимог щодо визнання протиправною бездіяльності Територіального управління Служби судової охорони у Сумській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення відповідно до пункту 2 статті 165 Закону України «Про судоустрій та судовий статус суддів» з лютого 2023 року по листопад 2023 року (включно), яке повинно бути на рівні не нижчому ніж рівень місячного грошового забезпечення поліцейського; зобов`язання Територіального управління Служби судової охорони у Сумській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення відповідно до пункту 2 статті 165 Закону України «Про судоустрій та судовий статус суддів» з лютого 2023 по по листопад 2023 року (включно) року, яке повинно бути на рівні не нижчому ніж рівень місячного грошового забезпечення поліцейського, з урахуванням виплачених сум - повернути позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду в п`ятнадцятиденний строк з дня складання ухвали.

Суддя В.О. Павлічек