Рішення

від 25.03.2024 по справі 520/1572/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 березня 2024 р. № 520/1572/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Волошина Д.А., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СУШІ ПРОДУКТ ПЛЮС" до Київської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови,

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СУШІ ПРОДУКТ ПЛЮС" звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA100060/2023/000067/2 від 07.09.2023 Київської митниці Державної митної служби України;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100060/2023/000665 від 07.09.2023 Київської митниці Державної митної служби України.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що оскаржуване рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації є протиправними. Вказує, що позивачем надавалися всі необхідні документи для митного оформлення до митного органу. Позивач зазначив, що оскаржуване рішення та картка відмови підлягають скасуванню, тому він звернувся до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 22.01.2024 відкрито спрощене провадження в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України, та запропоновано відповідачу надати відзив на позов у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання копії ухвали про відкриття спрощеного провадження у справі. Запропоновано позивачу подати до суду відповідь на відзив, а відповідачу - заперечення протягом п`яти календарних днів з моменту отримання відповідних документів.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження доставлена відповідачу до електронного кабінету через систему «Електронний суд», що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Відповідач надав до суду відзив на позов, в якому зазначив, що заперечує проти заявленого позову, вважає його безпідставним, необґрунтованим і таким, що не підлягає задоволенню. Зазначив, що рішення про коригування митної вартості товарів № UA100060/2023/000067/2 від 07.09.2023 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100060/2023/000665 від 07.09.2023, винесені на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначений нормами Митного кодексу України та інших підзаконних нормативних актів, а також з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття відповідних рішень, тому обставини для їх скасування відсутні. При цьому, відповідачем зазначено, що документи, подані для митного оформлення, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

У зв`язку з масованим ракетним обстрілом Російською Федерацією території України та відсутністю 22.03.2024 електропостачання в місті Харкові, розгляд справи здійснюється в перший робочий день після усунення вищезазначених обставин.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову і заперечень проти нього, суд встановив наступне.

Між ТОВ «СУШІ ПРОДУКТ ПЛЮС» (Покупець) та компанією «D.N.T FOODS TRADE IM-EX CO., LTD» (В`єтнам) (Продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт купівлі - продажу № 1-DNT від 18.08.2022.

Відповідно до пункту 1.1. контракту продавець зобов`язався продати покупцю товар згідно зі специфікацією.

У пункті 2.1. контракту зазначено, що поставка товару здійснюється партіями на умовах, погоджених сторонами у специфікаціях. Найменування, асортимент, показники якості, загальна кількість, ціна, вартість партії, строк поставки, умови поставки згідно Інкотермс-2010 тощо сторони узгоджують шляхом підписання специфікації до контракту, яка є його невід`ємною частиною.

Згідно з пунктом 2.3. контракту в ціну товару включена вартість експортної морської упаковки, тари, маркування. Митне очищення та інші платежі на території країни покупця сплачуються покупцем.

Відповідно до пункту 5.3. контракту продавець зобов`язаний за свій рахунок упакувати товар згідно з умовами транспортування та умовами країни продавця. Упаковка повинна містити відповідне маркування. Вартість упаковки та тари включена у вартість товару.

Згідно з пунктами 1.2. та 1.3. контракту виробником та вантажовідправником товару є: «D.N.T FOODS TRADE IM-EX CO., LTD», тобто продавець.

Відповідно до пункту 4.1. контракту валюта контракту та платежу - долари США.

Пунктом 4.2. контракту передбачено, що покупець зобов`язаний перерахувати 30 % (тридцять відсотків) від загальної вартості партії товару, вказаної у специфікації, на банківський рахунок продавця протягом 25 (двадцяти п`яти) робочих днів після підписання специфікації та відправити продавцю офіційне підтвердження з печаткою банку покупця по факсу або електронною поштою. 70 % (сімдесят відсотків) від загальної вартості партії товару, вказаної у специфікації, повинні бути оплачені покупцем на банківський рахунок продавця до прибуття контейнера з товаром у порт розвантаження. Дозволяється оплата частинами. Дозволяється повна 100 % (сто відсотків) передоплата. Інший строк та порядок оплати товару може бути визначений сторонами в узгодженій між ними специфікації щодо поставки партії товару. У такому випадку умови, зазначені у специфікації, мають пріоритет.

Пунктом 4.3. контракту передбачено, що відвантаження товару здійснюється продавцем протягом 30 (тридцяти) календарних днів після внесення покупцем на банківський рахунок продавця передоплати у розмірі не менш ніж 30 % (тридцять відсотків) вартості партії товару, вказаної у специфікації, за виключенням випадків, коли відвантаження здійснюється пізніше на прохання покупця. Інший строк відвантаження товару може бути визначений сторонами в узгодженій між ними специфікації щодо поставки партії товару. У такому випадку умови, зазначені у специфікації, мають пріоритет.

Згідно з пунктом 4.4. контракту продавець передає покупцю наступні документи: інспекційний сертифікат якості, інвойс, пакувальний лист, сертифікат походження, коносамент, сертифікат про відсутність ГМО, декларацію виробника, сертифікат якості, комерційну пропозицію, прайс-лист, а також інші документи на вимогу покупця.

Згідно зі специфікацією - додатком № 3 від 22.05.2023 до контракту купівлі - продажу 1-DNT від 18.08.2022 передбачена поставка наступного товару: в`єтнамський рис «Японіка» з 5 % битого зерна (25 кг у кожному ламінованому мішку). Вага / нетто - 270 т. Ціна за одиницю - 682,9 долара США за 1 тону, всього на суму 184383,00 доларів США. Вартість морського фрахту - 12000 доларів США. Загальна вартість партії товару, з урахуванням вартості морського фрахту - 196383,00 доларів США.

З урахуванням положень п. 4.2. та п. 4.3. контракту, специфікацією - додатком № 3 від 22.05.2023 до контракту купівлі - продажу 1-DNT від 18.08.2022 були передбачені інші строки та порядок оплати та відвантаження товару, а саме встановлено: покупець зобов`язаний перерахувати не менше ніж 27660,00 доларів США на банківський рахунок продавця протягом 25 (двадцяти п`яти) робочих днів після підписання специфікації. Решта вартості товару в розмірі 168723,00 доларів США повинні бути оплачені покупцем на банківський рахунок продавця до прибуття контейнера з товаром у порт розвантаження. Дозволяється оплата частина. Дозволяється повна 100% передоплата; відвантаження товару здійснюється продавцем протягом 30 (тридцяти) календарних днів після внесення покупцем на банківський рахунок продавця передоплати у розмірі не менше ніж 27660,00 доларів США, за виключенням випадків, коли відвантаження здійснюється пізніше на прохання покупця.

Відповідно до вищевказаної специфікації - додатку № 3 від 22.05.2023 до контракту купівлі - продажу 1-DNT від 18.08.2022: умови поставки товару - CFR Гданськ, Польща.

ТОВ «СУШІ ПРОДУКТ ПЛЮС» здійснив повну оплату за товар за контрактом купівлі-продажу 1-DNT від 18.08.2022 та специфікацією - додатком № 3 від 22.05.2023 шляхом перерахування коштів на рахунок продавця - компанії «D.N.T FOODS TRADE IM-EX CO., LTD» згідно платіжних інструкцій № 158 від 23.05.2023 на суму 27 660,00 доларів США, № 196 від 10.07.2023 на суму 68723,00 доларів США, № 197 від 12.07.2023 на суму 100 000,00 доларів США.

Згідно з коносаментом № 227761801 від 11.06.2023 компанія «D.N.T FOODS TRADE IM-EX CO., LTD» (Продавець) 11.06.2023 відвантажило на морське судно товар, поставку якого передбачено специфікацією - додатком № 3 від 22.05.2023 до вищевказаного контракту, у кількості 270 тон (нетто).

Для розмитнення товару була подана митна декларація № 23UA100060421564U0 від 06.09.2023 щодо митного оформлення товару, ввезеного позивачем на територію України за зовнішньоекономічним контрактом купівлі-продажу 1-DNT від 18.08.2022, укладеним з компанією «D.N.T FOODS TRADE IM-EX CO., LTD» (В`єтнам).

Відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA100060/2023/000067/2 від 07.09.2023. Відповідачем також прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100060/2023/000665 від 07.09.2023.

В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів №UA100060/2023/000067/2 від 07.09.2023 зазначається, що декларантом до митного оформлення не надано всіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товарів та документи не містять достовірних та об`єктивних відомостей, які б підтверджували числові значення складових митної вартості, а саме:

- у висновку ДП «Укрпромзовнішекспертиза» від 25.08.2023 № 1389 експертом проведений аналіз лише контрактної ціни товару та не здійснено аналізу цін на світовому ринку на ідентичні та подібні товари. Експертом у використаних методичних та інформаційних виданнях вказано інформацію з мереж інтернет, а саме: сайти Alibaba.com, Vietnam.tradekey.com, commodite3.com, 21 food. com, tradingfoe. com, проте експертом вищевказану інформацію, а саме інтернет пропозиції не відображено у звіті та у додатках до нього. Згідно п.54 Національного стандарту №1, затвердженого ПКМУ від 10.09.2003 №1440, зібрані вихідні дані та інша інформація повинні відображатись у звіті з посиланням на джерело їх отримання та у додатках до нього; у висновку, наданому для підтвердження заявленої митної вартості, відсутні вихідні дані з додатками. Висновок, підготовлений з порушенням положень Національного стандарту №1, не може засвідчувати обґрунтованість числового розрахунку вартості імпортованих товарів, які у ньому наведені у зв`язку з відсутністю документально підтверджених даних. Оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або аналогічного товару і не повинна базуватись на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості;

- наявність відомостей в інвойсі від 08.06.2023 № DNTY-2804.01 про коносамент № 227761801, який датовано 11.06.2023 та відомостей щодо номерів контейнерів, може свідчити про наявність іншого пакету документів;

- у комерційній пропозиції, що датована 04.05.2023 зазначено, що дана пропозиція дійсна протягом місяця. Тобто на момент оформлення інвойсу ціна на імпортований товар не була актуальною та можливо виробником було запропоновано іншу ціну на товар.

Таким чином, надані до митного оформлення документи не містять достовірних та об`єктивних відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Тому, відповідно до статті 58 МКУ з поданих документів неможливо підтвердити заявлений метод визначення митної вартості товарів. У митного органу наявна інформація щодо вищої митної вартості подібного товару, що призвело до виникнення сумнівів у правильності визначення декларантом митної вартості товару, оскільки у митниці є підстави вважати, що заявлена декларантом митна вартість не ґрунтується на «дійсній вартості» імпортованих товарів, враховуючи положення статті VIIГАТТ. Відповідно до положень статті VII ГАТТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на «дійсній вартості» імпортованого товару. Під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується для продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Відповідно до Пункту 2 Приміток та Додаткових положень до статті VII ГАТТ сумісним зі статтею VII було б припущення, що «дійсна вартість» може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь-які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими «дійсної вартості», а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни.

Тобто, надані до митного оформлення документи не містять достовірних та об`єктивних відомостей що підтверджують числові значення складових митної вартості, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Тому, відповідно до статті 58 МКУ з поданих документів неможливо підтвердити заявлений метод визначення митної вартості товарів.

Джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару: товар № 1 митна декларація від 09.12.2022 UA204020/2022/033923 (вартість товару «Рис повністю обрушений, сорту Oryza Sativa, не пропарений, шлифований, короткозерний, виробник DNT Foods Trade Im-Ex Co., Ltd.» згідно джерела інформації - 1,02 дол. США/кг).

Не погоджуючись із вищевказаним рішенням про коригування митної вартості товарів та карткою відмови в прийнятті митної декларації позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

За змістом частини 1 статті 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до частини 1 статті 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Частиною 6 статті 264 Митного кодексу України визначено, що митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою органу доходів і зборів, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати та часу її прийняття тощо), у тому числі з використанням інформаційних технологій.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 Митного кодексу України є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За змістом частини 1 статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з частинами 1-3 статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Стаття 53 Митного кодексу України містить вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Згідно з положеннями статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Отже, митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості лише за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, які зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта.

Ненадання витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постановах від 05.03.2019 по справі №815/143/17, від 09.04.2019 по справі №825/1575/17.

Так, відповідачем в оскаржуваному рішенні зазначено, що декларантом до митного оформлення не надано всіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товарів та документи не містять достовірних та об`єктивних відомостей, які б підтверджували числові значення складових митної вартості, а саме:

- у висновку ДП «Укрпромзовнішекспертиза» від 25.08.2023 № 1389 експертом проведений аналіз лише контрактної ціни товару та не здійснено аналізу цін на світовому ринку на ідентичні та подібні товари. Експертом у використаних методичних та інформаційних виданнях вказано інформацію з мереж інтернет, а саме: сайти Alibaba.com, Vietnam.tradekey.com, commodite3.com, 21 food. com, tradingfoe. com, проте експертом вищевказану інформацію, а саме інтернет пропозиції не відображено у звіті та у додатках до нього. Згідно п.54 Національного стандарту №1, затвердженого ПКМУ від 10.09.2003 №1440, зібрані вихідні дані та інша інформація повинні відображатись у звіті з посиланням на джерело їх отримання та у додатках до нього; у висновку, наданому для підтвердження заявленої митної вартості, відсутні вихідні дані з додатками. Висновок, підготовлений з порушенням положень Національного стандарту №1, не може засвідчувати обґрунтованість числового розрахункувартості імпортованих товарів, які у ньому наведені у зв`язку з відсутністю документально підтверджених даних. Оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або аналогічного товару і не повинна базуватись на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості;

- наявність відомостей в інвойсі від 08.06.2023 № DNTY-2804.01 про коносамент №227761801, який датовано 11.06.2023 та відомостей щодо номерів контейнерів, може свідчити про наявність іншого пакету документів;

- у комерційній пропозиції, що датована 04.05.2023 зазначено, що дана пропозиція дійсна протягом місяця. Тобто на момент оформлення інвойсу ціна на імпортований товар не була актуальною та можливо виробником було запропоновано іншу ціну на товар.

В оскаржуваному рішенні також зазначається, що у митного органу наявна інформація щодо вищої митної вартості подібного товару, що призвело до виникнення сумнівів у правильності визначення декларантом митної вартості товару, оскільки у митниці є підстави вважати, що заявлена декларантом митна вартість не ґрунтується на «дійсній вартості» імпортованих товарів, враховуючи положення статті VIIГАТТ. Відповідно до положень статті VII ГАТТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на «дійсній вартості» імпортованого товару.

Так, у Київської митниці виникли підстави для більш детального аналізу умов зовнішньоекономічної операції щодо вирішення складного випадку визначення митної вартості.

Відповідно до ч. 1 ст.337 МК України перевірка документів та відомостей, які подаються митному органу під час переміщення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені МК України.

Згідно з вимогами п.2 ч .2 ст. 52 МК України декларант зобов`язаний подавати митному органу достовірні відомості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів відповідно до ч. 5 ст. 54 МК України має право упевнюватися в достовірності або точності будь - якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості та письмово запитувати у декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст. 53 МК України додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

З матеріалів справи вбачається, що позивач надав розширений пакет документів для підтвердження правильності та достовірності визначення ним митної вартості задекларованих товарів.

Щодо доводів відповідача про те, що висновок Державного підприємства «УКРПРОМЗОВНІШЕКСПЕРТИЗА» від 25.08.2023 №1389 не відповідає вимогам пункту 1 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003р. №1440, то суд зазначає наступне.

Національний стандарт №1 є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб`єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна.

Державне підприємство «УКРПРОМЗОВНІШЕКСПЕРТИЗА» не є суб`єктом оціночної діяльності, не здійснює діяльність з оцінки майна та не здійснює рецензування звітів про оцінку майна, тому не зобов`язане у своїй діяльності керуватися вищевказаним Стандартом.

Відповідно, висновок про вартісні характеристики товару від 25.08.2023 № 1389, наданий ДП «УКРПРОМЗОВНІШЕКСПЕРТИЗА», не є результатом оцінки майна у розумінні ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001р. № 2658-III, тому не повинен відповідати вимогам Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003р. №1440.

Такі поняття як «оцінка майна і майнових прав» та «цінова експертиза» не є тотожними.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти. Відповідно до п. 8 ч. 3 ст.53 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані надати (занаявності) додаткові документи, зокрема: висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Митний кодекс України не передбачає обов`язкового проведення оцінки товару суб`єктом оціночної діяльності з метою підтвердження заявленої митної вартості. Митним законодавством України не передбачено надання декларантом митниці будь-яких копій/витягів інформаційних джерел, що використовуються спеціалізованою експертною організацією при наданні експертного висновку.

Також Митний кодекс України не передбачає надання декларантом висновків про здійснення аналізу цін на світовому ринку на ідентичні та подібні товари.

Отже, твердження відповідача щодо невідповідності наданого позивачем висновку суд не приймає до уваги.

Щодо доводів відповідача про те, що наявність відомостей в інвойсі від 08.06.2023р. №БКТУ- 2804.01 про коносамент №227761801, який датовано 11.06.2023, та відомостей щодо номерів контейнерів, може свідчити про наявність іншого пакету документів, суд зазначає наступне.

Як встановлено судом, у наданих до митного оформлення коносаменті, інвойсі, експортній митній декларації вказані необхідні відомості щодо товару, за якими він ідентифікується. Щодо кількості, якості, вартості товару розбіжності у даних документах відсутні.

Крім того, листом № 06/09/2023-1 від 06.09.2023 позивач пояснив митному органу, що дата, яка вказана у коносаменті №227761801, - 11.06.2023р. - це дата завантаження товару на борт судна. При цьому, номер коносамента був відомий постачальнику раніше дати завершення завантаження товару на борт судна. Постачальник отримує інформацію про номер коносамента від агента судноплавної лінії після підтвердження готовності товару до відвантаження та наявності місця на судні. У даному випадку постачальник підтвердив готовність вантажу « 29» травня 2023р., а заявку на місце розмістив « 30» травня 2023р. і у відповідь отримав вищезазначену інформацію про номер коносамента.

Вказані доводи позивача підтверджуються матеріалами справи. Натомість, припущення відповідача не ґрунтуються на жодних доказах, тому суд не приймає до уваги такі припущення. Тим більше, такі припущення митного органу не могли бути підставою для коригування митної вартості.

Щодо твердження відповідача щодо того, що в комерційній пропозиції, що датована 04.05.2023 зазначено, що дана пропозиція дійсна протягом місяця, тобто на момент оформлення інвойсу ціна на імпортований товар не була актуальною та можливо виробником було запропоновано іншу ціну на товар, суд зазначає наступне.

Таке твердження відповідача суд також не приймає до уваги, оскільки вартість товару, що постачався, визначено згідно зі специфікацією та інвойсом, наданими до митного оформлення. До митного оформлення також надано прайс-лист, який додатково підтверджує задекларовану вартість товару. Розбіжності у наданих позивачем документах відсутні.

Більш того, твердження відповідача щодо можливого запропонування виробником іншої ціни на товар є лише припущеннями митного органу, про що відповідач і вказав в оскаржуваному рішенні, та такі припущення не обґрунтовуються жодними доказами. Відповідачем під час розгляду справи в суді доказів існування таких обставин не надано та судом таких обставин не встановлено.

Припущення митного органу про можливе запропонування виробником іншої ціни не є підставою для коригування митної вартості товару.

Так, відповідачем не зазначено, яких саме об`єктивних, документально підтверджених даних йому бракує у поданих до митного оформлення документах.

Стосовно доводів відповідача, викладених у спірних у даній справі рішеннях, щодо не підтвердження декларантом документально всіх складових митної вартості товарів та надання документів, які містять розбіжності, що послугувало підставою для запиту додаткових документів в порядку, передбаченому ч. 3 cт. 53 Митного кодексу України, суд зазначає наступне.

Під час розгляду справи зі змісту наявних в матеріалах справи доказів встановлено, що підприємством позивача було надано до митного оформлення необхідний перелік документів, передбачений ч.ч. 1-2 ст. 53 Митного кодексу України.

Однак, як встановлено судом, відповідачем під час винесення спірних у даній справі рішень, не було наведено належних обґрунтувань щодо наявності сумніву в числових значеннях або недостовірності наданих документів, що могло б бути підставою для запиту додаткових документів. При цьому, такий запит повинен містити як обґрунтування причин запиту, так і конкретизацію того, які саме складові митної вартості не підтверджені або викликали сумніви, в чому саме полягають розбіжності, чи впливають вони на митну вартість, які додаткові документи можуть спростувати ці сумніви.

Відповідачем не спростовані у відзиві на позов доводи позивача, що митна декларація, подана позивачем не може слугувати підставою для визначення митної вартості товару.

Рішення відповідача не відповідає принципу "належного урядування" щодо обов`язку державних органів діяти в належний і якомога послідовній спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах (рішення Європейського Суду з прав людини від 20.09.2011 у справі "Рисовський проти України").

Пунктом 2 статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі від 30.10.1947 визначено, що оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості. Під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. У тому ступені, в якому на ціну такого чи подібного товару впливає кількість окремої трансакції, ціна, що розглядається, повинна єдиним способом пов`язуватися або з порівнюваними кількостями, або з кількостями, не менш сприятливими для імпортерів, ніж ті, в яких більший обсяг товарів продається у торгівлі між країнами експорту та імпорту. Якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до підпункту Ь) цього пункту, оцінка для митних цілей повинна ґрунтуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна визначити.

Відповідно до пунктів 1, 2 статті 7 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю від 15.04.1994 якщо митної вартості імпортних товарів не може бути визначено згідно з положеннями статей 1-6 включно, митна вартість визначається з використанням обґрунтованих засобів, сумісних з принципами та загальними положеннями цієї Угоди й статті VIIГАТТ 1994 та на підставі даних, наявних у країні імпорту.

Відповідачем не наведено обставин та не надано належних доказів, що ставили б під сумнів дійсність заявленої вартості товару. Судом таких обставин також не встановлено.

Суд також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів позивача), сформовану у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, оскаржуване рішення є необґрунтованим та прийнятим без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішень.

З огляду на викладене, рішення про коригування митної вартості товарів №UA100060/2023/000067/2 від 07.09.2023 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100060/2023/000665 від 07.09.2023, прийняті Київською митницею, є протиправними та підлягають скасуванню.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «СУШІ ПРОДУКТ ПЛЮС».

Стосовно розподілу витрат зі сплати судового збору, суд зазначає, що згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

ТОВ «СУШІ ПРОДУКТ ПЛЮС» понесені судові витрати зі сплати судового збору за подання позову в розмірі 10 234,97 грн, що підтверджується платіжною інструкцією.

Враховуючи задоволення позову, відповідно до ст. 139 КАС України на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору за подання адміністративного позову 10 234,97 грн за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці Державної митної служби України.

Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СУШІ ПРОДУКТ ПЛЮС" (вул. 23 Серпня, буд. 12-А, літ. "И-2", к. 2, м. Харків, 61072, ЄДРПОУ 41453496) до Київської митниці Державної митної служби України (бульвар Гавела Вацлава, буд. 8А, м. Київ, 03124, ЄДРПОУ 43997555) про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA100060/2023/000067/2 від 07.09.2023 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100060/2023/000665 від 07.09.2023, прийняті Київською митницею Державної митної служби України.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СУШІ ПРОДУКТ ПЛЮС» за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці Державної митної служби України сплачений судовий збір у розмірі 10 234,97 грн (десять тисяч двісті тридцять чотири гривні 97 копійок).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення буде підписане електронним цифровим підписом у перші робочі дні після відновлення мережі "Інтернет" за наявності технічної можливості.

Суддя Д.А. Волошин